Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Налоговики не могут штрафовать за наличку?

о чем пишут бухгалтерские издания

Модератор: Печкин

Правила форума
Раздел: ОБЗОР ПРЕССЫ
1. Не реклама, и не антиреклама.
2. Рекомендуем критически оценивать написанное.
3. Делимся прочитанным (с соблюдением авторских прав)
4. Обсуждаемо всё - статьи, целые газеты, книги, интервью и т.п.

UNREAD_POST vins » 04 апр 2012, 17:22

Продолжаем обзор судебной практики :)
Красивая, кстати, мотивировка.
Житомирський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
14 березня 2012 р. справа №0670/9388/11

...
слід зазначити, що не можуть бути визнані підставою для задоволення позову доводи позивача стосовно того, що застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки могло б мати місце тільки у випадку, коли такі санкції були б передбачені Податковим кодексом України або іншими законами України. За обставин, які склались у даній справі, такі санкції були застосовані на підставі Указу Президента України.

Так, дійсно, відповідно п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

У свою чергу, застосовуючи до позивача штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки, відповідач керувався абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95.

З'ясовуючи правову природу даного нормативно-правового акту як такого, що може регулювати питання застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, судом встановлено, що преамбулою даного Указу визначена мета його постановлення: подальше вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

При цьому, ст. 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" від 08.06.1995 року, який був чинним на час прийняття зазначеного Указу, визначено, що Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення.

Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Таким чином, оскільки на законодавчому рівні визначено сферу та строк регулювання відносин щодо готівкового обігу саме приписами Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" і станом на день розгляду справи будь-якого закону для правового регулювання цього ж питання Верховною Радою України прийнято не було, контролюючий орган мав керуватись приписами саме названого Указу.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST налоговик » 13 май 2013, 11:11

ВСУ, похоже, сомнений по обсуждаемому вопросу не имеет: Указ применяется в силу Конституционного договора до принятия закона с аналогичной сферой деятельности.

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
2 квітня 2013 року Справа № 21-76а13

...
Абзацом третім частини першої статті 1 Указу № 436/95, який прийнятий згідно зі статтею 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 року та діє до прийняття відповідного закону, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.


+ еще более развернутая аргументация с тем же выводом

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
2 квітня 2013 року Справа № 21-77а13

...
8 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України був прийнятий Конституційний Договір № 1к/95-ВР про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 25 цього Конституційного Договору Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

12 червня 1995 року Президент України видав Указ, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб'єктів господарювання за неоприбуткування у касах готівки.

6 липня 1995 року було прийнято Закон України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), у якому передбачено, крім іншого, відповідальність суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону.

Так, розділом V згаданого вище Закону визначено вичерпний перелік порушень, за які передбачено фінансові санкції. Як убачається зі змісту його положень, серед них відсутнє таке порушення як неоприбуткування у касах готівки, а отже й не встановлена відповідальність за це.

Водночас зазначене питання прямо врегульоване в Указі. Зокрема, абзацом 3 статті 1 вказаного нормативно-правового акта встановлено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

Таким чином, предмети правового регулювання Указу та Закону № 265/95-ВР є різними.

Слід зазначити також, що, незважаючи на зміни, які в подальшому вносились до Указу (останні - у 2001 році), правове регулювання відповідальності та розмір штрафу за неоприбуткування готівки не змінилися.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах дійшла висновку, що відносини стосовно відповідальності суб'єктів господарювання за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки не врегульовані Законом № 265/95-ВР, прийнятим у часі пізніше, ніж видано Указ. Окрім цього, на час виникнення спірних відносин не було прийнято й будь-яких інших законів, сфера дії яких би охоплювала такі відносини, тому висновок суду касаційної інстанції про незаконність застосування до Товариства на підставі абзацу третього статті 1 Указу штрафних (фінансових) санкцій є помилковим.

Оскільки у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, його постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.

За это сообщение автора налоговик поблагодарили: 2
Marlboro, VOA
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5610
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 788 раз.
Поблагодарили: 2509 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 13 май 2013, 11:41

В то же время ВАСУ, как правило, иного мнения - раз, два, три, четыре, пять... в общем много их :?
Хотя принятие ВСУ таких решений обоснованно - в противном случае это означало бы маленькую революцию.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарил:
Redhat
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4761
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 316 раз.
Поблагодарили: 1175 раз.

UNREAD_POST VOA » 13 май 2013, 15:58

налоговик писал(а):ВСУ, похоже, сомнений по обсуждаемому вопросу не имеет: Указ применяется в силу Конституционного договора до принятия закона с аналогичной сферой деятельности.

Т.е. всё же вопрос по-прежнему дискуссионный?
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5076
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1772 раз.
Поблагодарили: 1948 раз.

UNREAD_POST КЛЕР » 13 май 2013, 21:55

vins писал(а):
По новому НК налоговая не имеет права применять к нарушителям кассовой дисциплины штрафные санкции
"Зеркало недели"


...........штрафные (финансовые) санкции за нарушение плательщиками кассовой дисциплины устанавливаются указом президента «О применении штрафных санкций за нарушение норм по регулированию оборота наличности» от 12 июня 1995 года, т.е. документа, который к законам Украины по определению отнесен быть не может.[/indent]

Таким образом, анализ вышеуказанных норм влечет за собой единственный возможный вывод о том, что органы государственной налоговой службы не имеют права применять к нарушителям кассовой дисциплины какие-либо штрафные санкции вообще“, — отмечает эксперт.

[/justify]


Кто что думает?


Господа, в те годы ВСЕ УКАЗЫ ПРЕЗИДЕНТА приравнивались к ЗАКОНУ!!!
Вспомните Указ о ЕН! Он тоже имел силу Закона - вплоть до самого недавнего времени (до момента принятия НКУ).
КЛЕР
 
Сообщений: 85
Зарегистрирован: 25 дек 2010, 12:28
Благодарил (а): 13 раз.
Поблагодарили: 18 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 13 май 2013, 22:13

Не обобщайте. Указ принят до Конституции, а она гласит, что все НПА принятые до нее не действительны в той части, в которой есть нестыковки с Конституцией, в частности, со статьей 92.
Вы хоть одно решение на которое я дал ссылку читали?
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4761
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 316 раз.
Поблагодарили: 1175 раз.

UNREAD_POST VOA » 27 авг 2013, 23:27

К сожалению № дела нет в статье, чтобы почитать первоисточник с датами и аргументацией.


Міндоходів в м. Києві демонструє, як можуть покарати підприємця за ігнорування вимог щодо оприбуткування готівки

У Києві під час проведення перевірки діяльності приватного підприємця, який, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, надавав послуги зі встановлення металопластикових вікон, фахівці столичного управління Міндоходів встановили, що він отримував виручку в готівковій та безготівковій формі, проте книгу обліку доходів не вів. Тобто, готівка, яка надходила від замовників послуг, не оприбутковувалась у встановленому законодавством порядку.

Не погоджуючись з висновками працівників Міндоходів, підприємець намагався в Окружному адміністративному суді м. Києва скасувати податкове повідомлення-рішення, проте суд не схвалив аргументи позивача.

У результаті розгляду справи столична Феміда визнала правомірність дій працівників Міндоходів, які виявили факт не оприбуткування підприємцем готівки на суму понад 15 тисяч гривень та застосували штрафну санкцію в 5-кратному розмірі, тобто більш ніж 75 тисяч гривень.

Зокрема в судовому рішенні наголошується, що оприбуткування готівки – це проведення підприємствами та підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичного надходження у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Тобто, для підприємця – платника єдиного податку, оприбуткування готівки в касу означає здійснення відповідного запису в книзі обліку доходів і витрат у графі 2 «доходи» на повну суму операції.

Джерело: ГУ Міндоходів у м. Києві
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5076
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1772 раз.
Поблагодарили: 1948 раз.

UNREAD_POST Kalinda » 29 авг 2013, 09:55

Интересно,каким образом ГНСники доказали,что эти 15тысяч дохода он получил?Неужели выписывал чеки или сам написал об этом под диктовку в объяснительной?
"Все хотят добра.Не отдавайте его." С.Е.Лец
Аватар пользователя
Kalinda
 
Сообщений: 237
Зарегистрирован: 21 дек 2012, 09:18
Благодарил (а): 153 раз.
Поблагодарили: 66 раз.

UNREAD_POST lutishka » 29 авг 2013, 10:51

Kalinda писал(а):Интересно,каким образом ГНСники доказали,что эти 15тысяч дохода он получил?Неужели выписывал чеки или сам написал об этом под диктовку в объяснительной?

Наверное, из декларации цифру взяли
Аватар пользователя
lutishka
 
Сообщений: 2164
Зарегистрирован: 24 ноя 2012, 11:47
Благодарил (а): 862 раз.
Поблагодарили: 976 раз.

UNREAD_POST Печкин » 12 ноя 2013, 10:44

налоговик писал(а):ВСУ, похоже, сомнений по обсуждаемому вопросу не имеет: Указ применяется в силу Конституционного договора до принятия закона с аналогичной сферой деятельности.
Скрытый текст: показать
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
2 квітня 2013 року Справа № 21-76а13

...
Абзацом третім частини першої статті 1 Указу № 436/95, який прийнятий згідно зі статтею 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 року та діє до прийняття відповідного закону, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.


+ еще более развернутая аргументация с тем же выводом

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
2 квітня 2013 року Справа № 21-77а13

...
8 червня 1995 року між Верховною Радою України та Президентом України був прийнятий Конституційний Договір № 1к/95-ВР про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 25 цього Конституційного Договору Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

12 червня 1995 року Президент України видав Указ, яким, зокрема, врегулював питання відповідальності суб'єктів господарювання за неоприбуткування у касах готівки.

6 липня 1995 року було прийнято Закон України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), у якому передбачено, крім іншого, відповідальність суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону.

Так, розділом V згаданого вище Закону визначено вичерпний перелік порушень, за які передбачено фінансові санкції. Як убачається зі змісту його положень, серед них відсутнє таке порушення як неоприбуткування у касах готівки, а отже й не встановлена відповідальність за це.

Водночас зазначене питання прямо врегульоване в Указі. Зокрема, абзацом 3 статті 1 вказаного нормативно-правового акта встановлено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

Таким чином, предмети правового регулювання Указу та Закону № 265/95-ВР є різними.

Слід зазначити також, що, незважаючи на зміни, які в подальшому вносились до Указу (останні - у 2001 році), правове регулювання відповідальності та розмір штрафу за неоприбуткування готівки не змінилися.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах дійшла висновку, що відносини стосовно відповідальності суб'єктів господарювання за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки не врегульовані Законом № 265/95-ВР, прийнятим у часі пізніше, ніж видано Указ. Окрім цього, на час виникнення спірних відносин не було прийнято й будь-яких інших законів, сфера дії яких би охоплювала такі відносини, тому висновок суду касаційної інстанції про незаконність застосування до Товариства на підставі абзацу третього статті 1 Указу штрафних (фінансових) санкцій є помилковим.

Оскільки у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, його постанова підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.


И еще раз. Дабы ВАСУ уже успокоился :)

Скрытый текст: показать
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,

за участю представника Міністерства доходів і зборів України (яке є правонаступником Державної податкової інспекції України) Павловича Д.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтова група - Техно-Нафта» (далі - ТОВ) до державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області Державної податкової служби України (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:


У квітні 2011 року ТОВ звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 12 січня 2011 року № 0000012303-431 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 71 147 грн 15 коп., встановлених абзацом третім статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ № 436/95), за порушення вимог підпунктів 2.2, 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 15 грудня 2004 року № 637 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320; далі - Положення).

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 1 червня 2011 року позов задовольнив.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 11 жовтня 2011 року скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 березня 2013 року постанову апеляційного суду скасував, постанову суду першої інстанції залишив в силі.

Цей суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки кошти були оприбутковані у повному обсязі, вся сума коштів була проведена через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО), то несвоєчасне внесення інформації про надходження та видачу готівки до касової книги не свідчить про порушення ТОВ пункту 2.6 глави 2 Положення.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ДПІ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних відносинах пунктів 2.2, 2.6 глави 2 Положення та абзацу третього статті 1 Указу № 436/95, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2013 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування мотивів перегляду судового рішення ДПІ додало ухвали Вищого адміністративного суду України:

- від 18 жовтня 2012 року (№ К-9991/1720/11), у якій цей суд дійшов висновку про безпідставність застосування штрафних санкцій, передбачених не законом, а Указом № 436/95;

- від 6 лютого 2013 року (№ К-9991/5357/11), де касаційний суд зазначив, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО). Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність абзацом третім пункту 1 Указу № 436/95;

- від 28 лютого 2013 року (№ К-9991/36205/11), у котрій згадуваний суд висловив судження, що оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО; у свою чергу, облік зазначених коштів у КОРО передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків. Водночас відсутність запису про суму отриманої готівки у КОРО не свідчить про неоприбуткування позивачем готівкових коштів, оскільки такий запис має формальне облікове значення вже оприбуткованих коштів.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що суд касаційної інстанції неоднаково застосував одні і ті ж норми матеріального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у правозастосуванні судом касаційної інстанції, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень НБУ (пункт 6 статті 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).

Згідно з абзацом третім пункту 2.6 Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Відповідно до статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення КОРО - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 1 Указу № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Ураховуючи викладене вище, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій пункту 1 Указу № 436/95).

Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про безпідставність застосування до ТОВ санкцій, передбачених Указом № 436/95, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому ухвала Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2013 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд.

Верховний Суд України в аналогічних справах досліджував питання поширення на спірні відносини відповідальності, встановленої Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і прийшов до негативного висновку (правова позиція викладена у постановах №№ 21-439а12, 21-76а13 від 2 квітня 2013 року).

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області Державної податкової служби України задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2013 року скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.



Головуючий В.В. Кривенко Судді: М.Б. Гусак О.А. Коротких О.В. КривендаВ.Л. Маринченко П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко О.О. ТерлецькийЮ.Г. Тітов
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST VOA » 21 дек 2013, 18:58


Дата статьи 17.12.2013

Штраф за неоприходование наличности не может применяться по Указу Президента при наличии Закона и нормативных актов, изданных в его исполнение, которые предусматривают порядок оприходования с использованием КУРО на основании чеков РРО

В статьях, жалобах в налоговые органы, исках в суд хозсубъекты и специалисты в области налогового права склонялись к мнению о невозможности применения штрафов за неоприходование (неполное и несвоевременное оприходование) наличности по Указу Президента №436/95 в пятикратном размере. И оснований для этого более чем достаточно:

1. Указ Президента №436/95, устанавливающий ответственность за неоприходование наличности в кассах, принят 12 июня 1995 года. 8 июня 1995 года между ВРУ и Президентом Украины был заключен Конституционный договор №1к/95-ВР об основных принципах организации и функционирования государственной власти и местного самоуправления в Украине на период до принятия новой Конституции Украины. В соответствии с ч. 2 ст. 25 этого Конституционного договора Президент издает указы по вопросам экономической реформы, не урегулированным действующим законодательством Украины, которые действуют до принятия соответствующих законов. А уже 6 июля 1995 года был принят Закон о РРО, в котором, кроме прочего, предусмотрена ответственность субъектов хозяйствования за нарушение требований этого Закона.

2. Порядок ведения кассовых операций определен постановлением НБУ, согласно абз. 3 п. 2.6 которого в случае проведения наличных расчетов с применением РРО или использованием расчетной книги оприходованием наличности является осуществление учета указанных наличных средств в полной сумме их фактических поступлений в КУРО на основании фискальных отчетных чеков РРО (данных расчетной книги). Необходимость ведения КУРО предусмотрена Законом о РРО, а порядок ее ведения приведен в приказе, изданном во исполнение требований данного Закона.

3. Закон о РРО содержит исчерпывающий перечень нарушений, за которые предусмотрены финансовые санкции. Однако нарушение за неоприходование наличности в кассе там не указано.

Таким образом, логично признать, что штраф за неоприходование наличности не может применяться по Указу Президента при наличии Закона и нормативных актов, изданных в его исполнение, которые предусматривают порядок оприходования с использованием КУРО на основании чеков РРО.

В то же время Верховный суд имеет свою логику по этому вопросу: предметы правового регулирования Указа №436/95 и Закона о РРО разные. Несмотря на изменения, которые в последующем были внесены в Указ №436/95 (последние ― в 2001 г.), правовое регулирование ответственности и размер штрафа за неоприходование наличности не изменились.

Проанализировав вышеприведенные нормы, ВСУ считает, что отношения ответственности субъектов хозяйствования за неоприходование (неполное и/или несвоевременное оприходование) в кассах наличности не урегулированы Законом о РРО, принятым позднее, нежели издан Указ №436/95. Кроме того, суд замечает, что на время возникновения спорных отношений не были приняты и какие-либо другие законы, сфера действия которых охватывала бы такие отношения (аналогичная правовая позиция уже была высказана ВСУ в постановлении от 02.04.2013 г. №21-77а13).

От себя отметим, что речь идет о 2009 годе. И в это время уже существовал и действовал Хозяйственный кодекс, согласно которому виды административно-хозяйственных санкций, условия и порядок их применения определяются этим Кодексом, другими законодательными актами. Административно-хозяйственные санкции могут быть установлены только законами (ч. 2 ст. 238 ХКУ).

При этом никто не отрицает, что такой штраф является административно-хозяйственной санкцией. В то же время нет и определенного документа, который бы предоставил Указу Президента статус законодательного акта, имеющего право определять и устанавливать такие административно-хозяйственные санкции.

Поэтому, вероятно, мы еще можем надеяться, что позиция может быть пересмотрена в будущем (Постановление ВСУ от 10.09.2013 г. Дело №21-190а13 (плюс Дело от 02.04.2013 г. №21-77а13).

Автор: Канарева Наталия
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5076
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1772 раз.
Поблагодарили: 1948 раз.

UNREAD_POST bur » 13 авг 2014, 09:05

Вечная тема


Указ — не закон.

На сегодня в судебной практике создалась алогичная ситуация “узаконенного беззакония” в отношении предпринимателей, когда Верховный Суд принимает совершенно неправосудные решения, сознательно игнорируя предписания действующего законодательства. Дело в том, что уже почти четыре года налоговые органы, не имея права применять штрафные санкции на основаниях иных, нежели установленные законами Украины (статья 113 НКУ), штрафуют субъекты хозяйствования на основании и в размерах, определенных… указом президента Украины “О применении штрафных санкций за нарушение норм по регулированию обращения наличности”. А Верховный Суд Украины при этом, вместо того чтобы занять твердую и единственно правильную в этой ситуации позицию, покрывает произвол налоговиков и лень законодателя. Как же мы до этого докатились?..

Был в жизни нашей страны “интересный” период, когда законодательная база была недостаточно развита, а реалии правоприменения требовали от законодателя немедленной, решительной реакции на совершенные правонарушения. Как всегда, особенно болезненной сферой стало регулирование отношений в сфере экономики, что было обусловлено затяжным кризисом и необходимостью проведения широкомасштабных реформ в чрезвычайно сжатые сроки. Поэтому для оперативного реагирования сначала на уровне Конституции УССР (согласно пункту 7-4 ст. 114-5), а затем и в Конституционном Договоре об основных принципах организации и функционирования государственной власти и местного самоуправления в Украине №1к/95-ВР от 8 июня 1995 г. (в соответствии с частью второй ст. 25) было закреплено право президента Украины издавать указы по вопросам экономической реформы, не урегулированным действующим законодательством Украины, которые действуют до принятия соответствующих законов.

Пользуясь таким правом, 12 июня 1995 г. президент Украины издал указ “О применении штрафных санкций за нарушение норм по регулированию обращения наличности” №436/95, которым, в частности, урегулировал вопрос о видах нарушений норм по регулированию обращения наличности, а также размер штрафов, которые могут применяться за соответствующие нарушения.

Такие меры планировались как временные и были своего рода вынужденной неотложной реакцией на объективные события, происходившие в стране. Но, как известно, нет ничего более постоянного, чем временное! Очевидно, только этим и можно объяснить, что, несмотря на уже почти десятилетнее существование, указанный указ продолжает действовать и применяться, даже несмотря на то, что его применение налоговыми органами давно уже противоправно и противоречит действующему законодательству. Но обо всем по порядку…

6 июля 1995 г. Верховная Рада приняла Закон “О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг”, которым, среди прочего, определен исчерпывающий перечень нарушений, за которые предусмотрены финансовые санкции. Но, то ли умышленно, то ли случайно ответственности за эти правонарушения, штрафные санкции за которые уже были закреплены указом президента, новый Закон не учел.

Судебная практика мгновенно ощутила на себе реакцию от такой “забывчивости” законодателя (многочисленные иски, обжалования решений), ведь указ должен был действовать “до принятия соответствующих законов”! Но Верховный Суд с достоинством перенес этот первый удар путем размежевания предмета регулирования упомянутых нормативно-правовых актов.

28 июня 1996 г. была принята и вступила в силу Конституция Украины. С ее принятием утратил силу Конституционный Договор, которым устанавливался срок действия указов президента в сфере экономических реформ (“до принятия соответствующих законов”). Но указ сохранил свое действие на основании пункта первого Переходных положений Конституции, согласно которому: “Законы и другие нормативные акты, принятые до вступления в силу этой Конституции, являются действующими в части, которая не противоречит Конституции Украины”.

Получилась некая банальная, как для нашей страны, ситуация, когда обязанность принять соответствующий закон для Верховной Рады нигде не закреплена, штрафы и дальше взимаются на основании указа, бюджет наполняется, все всех устраивает… И все было бы ничего, если бы не одно “но”, которое законодатели случайно проглядели, а теперь упорно не желают исправлять.

Дело в том, что 1 января 2011 г. вступил в силу Налоговый кодекс Украины, в п. 113.3 ст. 113 которого четко было определено, чтоштрафные (финансовые) санкции (штрафы) за нарушения норм законов по вопросам налогообложения или другого законодательства, контроль за соблюдением которого возложен на контролирующие органы, применяются в порядке и в размерах, установленных этим Кодексом и другими законами Украины.

Подчеркиваем, не “законодательством”, которое, действительно, включает указы президента, а именно законами Украины. Более того, применение за нарушения норм законов по вопросам налогообложения или другого законодательства, контроль за соблюдением которого возложен на контролирующие органы, штрафных (финансовых) санкций (штрафов), не предусмотренных этим Кодексом и другими законами Украины, не разрешается.

Возникает вопрос, на каком правовом основании сегодня налоговые органы применяют штрафные санкции, предусмотренные указом президента Украины №436/95 от
12 июня 1995 г. “О применении штрафных санкций за нарушение норм по регулированию обращения наличности”? Ведь указ президента Украины никоим образом нельзя отнести к законам Украины. Причем, подчеркиваем, что ни упомянутый Конституционный Договор, ни Конституция Украины не придают таким указам силы законов или любого другого особого статуса, а определение срока действия (“до принятия соответствующих законов”) никоим образом не влияет на юридическую силу этих нормативно-правовых актов.

Причем ст. 113 НК не единственная, где четко определяются границы применения штрафных санкций налоговиками. Это положение дублируется и красной нитью проходит через весь НК.

Так, п. 111.2. ст. 111 Налогового кодекса также предусматривает, что финансовая ответственность за нарушение законов по вопросам налогообложения и других законодательств устанавливается и применяется согласно этому Кодексу и другим законам.

Также согласно п. 109.2. ст. 109 НК, совершение налогоплательщиками, их должностными лицами и должностными лицами контролирующих органов нарушений законов по вопросам налогообложения и нарушений требований, установленных другим законодательством, контроль за соблюдением которого возложен на контролирующие органы, влечет за собой ответственность, предусмотренную этим Кодексом и другими законами Украины.

Более того, согласно подпункту 20.1.19. п. 20.1 ст. 20 НК, контролирующие органы имеют право применять к налогоплательщикам предусмотренные законом финансовые (штрафные) санкции (штрафы) за нарушение налогового или другого законодательства, контроль за соблюдением которого возложен на контролирующие органы. А так как, в соответствии с частью второй ст. 19 Конституции Украины, органы государственной власти и органы местного самоуправления, их должностные лица обязаны действовать только на основании, в пределах полномочий и способом, предусмотренным Конституцией и законами Украины, то из того, что осуществление контроля за соблюдением порядка проведения наличных расчетов за товары (услуги) принадлежит к полномочиям контролирующих органов, следует, что применение ними к налогоплательщикам штрафных санкций, установленных подзаконным нормативно-правовым актом, каковым является указ, противоречит упомянутой норме п. 113.3. НК Украины, а значит, неправомерно.

В связи с этим неубедительна также аргументация административных судов, которые обращаются к положениям п. 116.1. НК: “В случае применения контролирующими органами к налогоплательщику штрафных (финансовых) санкций (штрафов) за нарушение законов по вопросам налогообложения и другого законодательства, контроль за соблюдением которого возложен на контролирующие органы, такому налогоплательщику присылаются (вручаются) налоговые сообщения-решения”. Действительно, на контролирующие органы возложена задача осуществления контроля в вопросах налогообложения и другого законодательства. Термин “законодательство”, как известно, охватывает не только Законы Украины, но и указы президента Украины в том числе. Но следует различать “контроль” и “применение штрафных санкций”.Так, нормы, регулирующие правила обращения наличности, могут содержаться в самых разных нормативно-правовых актах (в частности, основным нормативно-правовым актом, регулирующим порядок наличного оборота, является “Положение о ведении кассовых операций в национальной валюте в Украине”, утвержденное постановлением Нацбанка от 15.12.2004 г. №637), но вопрос ответственности в каждом случае должен быть урегулирован на законодательном уровне.

Только Законом должны устанавливаться санкции за нарушения норм в сфере обращения наличности еще и потому что, во-первых, одна из санкций, предусмотренных указом, — за неоприходование (неполное и/или несвоевременное оприходование) наличности — установлена в виде штрафа в пятикратном размере неоприходованной суммы, что является довольно жесткой мерой ответственности и использование ее на основании подзаконного акта недопустимо. Во-вторых, применение налоговыми органами именно указанной санкции является одним из наиболее распространенных последствий проведения проверок налогоплательщиков по вопросам соблюдения законодательства в сфере обращения наличности и, как следствие, возникновения налоговых споров по этим вопросам.

Как не крути, указ все равно не станет Законом. И именно на этот вопрос ВСУ еще не дал ответа и не даст, поскольку его не существует. Примечательно, что Верховный Суд использует сейчас такую аргументацию: ”Отношения относительно ответственности субъектов хозяйствования за неоприходование (неполное и/или несвоевременное оприходование) в кассах наличности не урегулированы Законом Украины от 6 июля 1995 г. №265/95-ВР “О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг”, принятым позднее, чем издан указ президента Украины от 12 июня 1995 г. №436/95 “О применении штрафных санкций за нарушения норм по регулированию обращения наличности”. Кроме того, на время возникновения спорных правоотношений не были приняты и какие-либо другие законы, сфера действия которых охватывала бы такие отношения, поэтому вывод суда кассационной инстанции о незаконности применения на основании абз. 3 ст. 1 указанного указа штрафных (финансовых) санкций является ошибочным”. Описанная позиция имеет свое отображение и окончательное закрепление в постановлениях Верховного Суда Украины, в частности, Постановлении от 10.09.2013 г. (дело №21-190а13), Постановлении от 02.04.2013. (дело №21-77а13) и других”.

Таким образом, по состоянию на сегодня существует четкая позиция ВСУ о том, что за неоприходование (неполное и/или несвоевременное оприходование) наличности должны применяться штрафные санкции, предусмотренные именно указом.

Но описанная практика решения дел касается споров, возникших из правоотношений, имевших место до принятия Налогового кодекса Украины, вступившего в силу с 1 января 2011 г.

Вместе с тем, такая позиция ошибочно продолжает применяться к отношениям, возникшим уже после вступления в силу Налогового кодекса. Так, в Постановлении от 20 мая 2014 г. (дело № 21-92а14) Верховный Суд Украины использует ту же аргументацию, что и ранее, не учитывая изменений законодательства, произошедших уже после принятия НКУ, отмечая следующее: “Верховный Суд Украины уже решал вопрос о правильном применении судом кассационной инстанции пункта 2.6 Положения и статьи 1 указа №436/95. В частности, в постановлениях этого суда от 2 апреля и 10 сентября 2013 г. (№№21-77а13, 21-190а13 соответственно) указано то, что поскольку на время нарушения субъектами хозяйствования правил оприходования наличности не действовали законы, которые бы регламентировали такие отношения, то применение за совершение таких нарушений финансовых санкций, установленных Указом №436/95, действующим на время возникновения спорных отношений, было правомерным”.

Остается только добавить, что в цитируемом постановлении речь идет о мае 2012 г., и потому применение указа в то время, когда уже действующий Налоговый кодекс прямо отмечает недопустимость установления штрафных санкций в подзаконных актах, абсолютно неправомерно.

Итак, смещая внимание не на те акценты, Верховный Суд просто игнорирует предписания Налогового кодекса Украины о недопустимости применения санкций иначе как на основании и в пределах, определенных на уровне законов.

Впрочем, больше всего возмущает тот факт, что описанная выше ситуация продолжается почти четыре года и, к сожалению, никаких изменений в ближайшее время не предвидится. Так можно ли говорить о каком-то правосознании населения, о какой-то правовой культуре, уважении к судебной ветви власти, если Верховный Суд Украины, высший судебный орган в системе судов общей юрисдикции, сегодня занял позицию, очень точно отраженную в известной украинской поговорке: “Закон как дышло: куда повернул — туда и вышло”?! Причем, “дышло” это повернуто сегодня явно не в пользу налогоплательщика…

Грустно, что вся суть административной юстиции, которая по своей природе исторически была призвана стать надежным орудием в руках граждан, стать защитой в их непрерывной борьбе против произвола органов государственной власти и их должностных лиц, такими необдуманными решениями ВСУ сводится на нет, подрывает веру граждан в справедливость и непредвзятость судебной ветви власти и создает негативный прецедент, когда суды не устраняют те недостатки, которые в свое время (на стадии разработки законопроекта, обсуждения, в конце концов, принятия) допустили законодатели. И это в то время, когда ВСУ, наоборот, должен стать независимым арбитром, который своей решительной и взвешенной позицией будет стимулировать изменения в законодательстве, его развитие и усовершенствование, а не позорно покрывать его очевидные пробелы…

Юлия Коваль
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST Hilda » 21 фев 2016, 18:56

Подскажите, пожалуйста, за какой период налоговики могут проводить проверку кассовой дисциплины и соответственно применять фин. санкции?
Заранее благодарю.
Аватар пользователя
Hilda
 
Сообщений: 15
Зарегистрирован: 24 дек 2013, 13:30
Благодарил (а): 41 раз.
Поблагодарили: 4 раз.

UNREAD_POST Zyewa » 23 мар 2016, 18:45

Налоговики могут за всё штрафовать. И обязательно найдут умное, законное основание(((
Zyewa
 
Сообщений: 3
Зарегистрирован: 21 мар 2016, 12:11
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 23 мар 2016, 20:27

Zyewa писал(а):Налоговики могут за всё штрафовать. И обязательно найдут умное, законное основание(((

Не найдуть, і ми на цьому форумі регулярно це доказуємо :)
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарили: 2
lutishka, m_tetyana
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4761
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 316 раз.
Поблагодарили: 1175 раз.

Пред.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ОБЗОР ПРЕССЫ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya, Петя32