Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

ВОБУ №16 (2011г.) – Что за «зверь» такой «Первичка»?

о чем пишут бухгалтерские издания

Модератор: Печкин

Правила форума
Раздел: ОБЗОР ПРЕССЫ
1. Не реклама, и не антиреклама.
2. Рекомендуем критически оценивать написанное.
3. Делимся прочитанным (с соблюдением авторских прав)
4. Обсуждаемо всё - статьи, целые газеты, книги, интервью и т.п.

UNREAD_POST Печкин » 26 фев 2011, 23:01

Спасибо!
Пока Вас не было, мы немного натоптали в теме :oops:
Не то чтобы совсем не по делу, но по крайней мере, далеко не всё по теме. В общем пооффтопили.
Возможно причина тому - отсутствие у форумчан каких-либо критических замечаний по предмету обсуждения - "обозренной" статьи.
Пока преимущественно было иначе :)
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Печкин » 26 фев 2011, 23:13

А вот это интересный момент.

Heloise писал(а):Дата составления первички: последствия.
Ч. 5 ст. 9 Закона про БУ требует отображения хоз. операций в учетных регистрах в том отчетном периоде, в котором произошло их совершение.
При том Закон про БУ не против составления первички после совершения хоз. операции, фактически разрешая совершать проводки «задним числом», но с учетом специфики хоз. операции, даже когда «после» приходится на следующий отчет. период.
А вот ГНАУ в письме №9895/7/16-1517-08 от 20.05.10 г. считает иначе:
«…хозяйственные операции должны отображаться в учетных реестрах в том отчетном периоде, в котором они осуществлены.
Поэтому, к примеру, факт подписания в апреле акта выполненных услуг по перевозке товара, фактическая перевозка которого состоялась в марте, является нарушением правил ведения бухгалтерского учета и соответственно налогового учета.»


Мы как раз о близком выше говорили (о дате НО по неактированным арендным "услугам").

Печкин писал(а):2. Я как раз об этом и говорю, что наплюют на нормы один раз в отношении даты (т.е. доначислят НО без даты), наплюют и второй раз - скажут, что должны были составить 28,30, 31 числа.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST vins » 27 фев 2011, 22:34

Печкин писал(а):
vins писал(а):
Печкин писал(а):А почему это будет в налоговых целях продажа имущественного права, а в гражданско-правовых не является куплей-продажей?


А почему это в налоговых целях услуга?


По старому так:
1.31. Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами ... дальше аренда прямо названа

По новому:

услугами является вообще всё на свете. Тут уже обращалось внимание.

"14.1.185. постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів".

Например, зарплата, дивиденды - это все услуги :) Если я правильно понял.


Ага, Все о бухучете на это тоже внимание обратил
всеохватывающей вышла первая часть новоиспеченного толкования: если какую-либо операцию нельзя назвать поставкой товаров, то ее следует признать поставкой услуг! Конечно, мы уверены, что до крайностей не дойдет: называть выплату зарплаты, получение процентов на остаток счета в банке или перечисление/получение финпомощи поставкой услуг всерьез никто не станет.


Vetal' писал(а):Почему в налоговых целях это услуга?

1.31 Закона о прибыли: Продаж результатів робіт (послуг)


А в части поставки услуг не все так однозначно :)
выписан новый термин далеко не идеально. .... среди объектов обложения, не связанных с разнообразными нематактивами, сиротливо остается "предоставление услуг, потребляемых в процессе совершения определенного действия или осуществления определенной деятельности". Эта формулировка почти один в один повторяет предмет договора о предоставлении услуг из ст. 901 Гражданского кодекса Украины: "предоставить услугу, потребляемую в процессе совершения определенного действия или осуществления определенной деятельности ".И тут же возникает заминка с наймом (арендой) (ст. 759 ГКУ) и работами по договору подряда (ст. 837 ГКУ) — это совершенно отдельные объекты, которые отличаются от услуг.
И в итоге они не помещаются под зонтик "поставки услуг " из пп. 14.1.85 НКУ...
Дабы не наломать дров в такой ситуации (не сом¬неваемся, что контролеры неначисление НДС на аренду или работы не одобрят), предлагаем один выход — видеть аренду и работы в первой части толкования этого термина: "любая операция, не являющаяся поставкой товаров..." Но понимать под этими словами надо все-таки не всевозможные операции, а держать в уме старые подходы к НДСному объекту обложения.
(интересно, держал ли законодатель :))
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 28 фев 2011, 09:37

vins писал(а):(интересно, держал ли законодатель )


Тут по этой теме где-то отдельная ветка была (если не ошибаюсь). :)
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST nikki » 28 фев 2011, 10:42

Да, есть отдельная тема по аренде и НДС: http://buhforum.com/viewtopic.php?f=14&t=368

А вот по поводу:
всеохватывающей вышла первая часть новоиспеченного толкования: если какую-либо операцию нельзя назвать поставкой товаров, то ее следует признать поставкой услуг! Конечно, мы уверены, что до крайностей не дойдет: называть выплату зарплаты, получение процентов на остаток счета в банке или перечисление/получение финпомощи поставкой услуг всерьез никто не станет.


Думаю, что это обычная услуга. По сути финансовая, но покрываемая лицензией банка.
nikki
 
Сообщений: 1116
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 11:27
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 375 раз.

UNREAD_POST vins » 28 окт 2011, 16:23

ВАСУ против факсимиле на первичке :(

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
10 травня 2011 року м. Київ К-5721/08

...
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що висновок Кременчуцької ОДПІ Полтавської області щодо факсимільних підписів на первинних документів не підтверджено допустимими доказами. Крім того, невстановлення порядку транспортування обладнання для деревообробки та неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента позивача, який реалізував дане обладнання, не є підставою для виключення із складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем в ціні придбання зазначеного обладнання.
...
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, первинні документи, виписані ПП «СТІК», скріплені факсимільним підписом. А тому, колегія суддів погоджується з позицією Харківського апеляційного адміністративного суду, що товар, відвантажений ПП «СТІК», не можна вважати реалізованими, оскільки первинні документи підписані невстановленою особою, не наділеною повноваженнями щодо здійснення діяльності від імені вказаного підприємства.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 28 окт 2011, 16:31

А еще ВАСУ считает расчет корректировки первичным документом

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
14 червня 2011 року м. Київ К-1208/09

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої складено акт № 49/1-23-02-31900578 від 31 січня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142302/0 від 10 лютого 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 222 032,00 грн. (148 021,00 грн. –основний платіж, 74 011,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000142302/0 від 10 лютого 2007 року –без змін. Також, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142302/1 від 24 квітня 2007 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 168/97-ВР) у зв’язку недотриманням порядку оформлення первинних документів –розрахунків коригувань кількісних та вартісних показників до податкової накладної. Адже, в зазначених розрахунках відсутні підписи покупця та дата їх отримання, а тому вони вважаються недійсними та не дають право позивачу на відображення їх у книзі продажу в рахунок зменшення податкових зобов’язань.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

Відповідно до пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок) в разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за спеціально затвердженою формою.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, протягом 2004-2006 років в процесі господарської діяльності та розрахунків з контрагентами позивачем проводилися коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, що призвело до зменшення податкових зобов’язань відповідних періодів.

В свою чергу, відповідно до пункту 21 Порядку розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної може друкуватися поліграфічним способом, за допомогою комп'ютера або іншим методом.

Пунктом 26 Порядку визначено, що на титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, складені позивачем розрахунки коригувань містять всі обов’язкові реквізити, а саме - заповнені графи, відповідні відмітки, а також підпис покупця та дату отримання розрахунку.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 22 ноя 2011, 11:53

Отсутствие первички или ошибки в ее заполнении не являются основанием для выводов об отсутствии хозоперации (если другие данные свидетельствуют о такой операции)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
від 01.11.2011 р. N 1936/11/13-11
"Щодо підтвердження даних податкового обліку"

У листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року N 742/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.
...
У разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Полный текст


Скрытый текст: показать
Головам апеляційних адміністративних судів

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" зазначеного Кодексу).

З метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України звертає увагу на таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року N 742/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Водночас судам варто враховувати при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у податкового органу або платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі пункту 1 частини другої статті 110, статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів.

Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

Якщо витребувані судом докази на підтвердження правомірності оскарженого рішення (дій чи бездіяльності) не надані відповідачем-податковим органом, суд не позбавлений права вказати на допущені таким податковим органом порушення процесуальних вимог шляхом постановлення окремої ухвали в порядку статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції. Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів окружних та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.

 
Голова суду
О. Пасенюк

 

За это сообщение автора Vetal' поблагодарили: 2
Анна Сергеевна, kollega
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST vins » 28 фев 2012, 10:48

Heloise писал(а):Язык первички.
- Письмо Минфина № 043-512/13-6449 от 22.07.02 г. – «… при складанні первинних бух. документів повинна застосовуватися українська мова...».
- Письмо Гос. комитета информ. политики, теле и радиовещания Укр. №75/9 от 03.07.02 г. – «... заборони складати документи російською мовою немає...».
- П. 1.3 Положения №88 в отношении языка содержит такие правила:
1. «... Дійсно усі первинні документи, облікові регістри й бух. звітність повинні складатися укр.. мовою...»;
2. «... Водночас з укр. може застосовуватися інша мова в порядку ст. 11 Закону про мови (й національна мова більшості населення тієї чи іншої місцевості)...»
При этом нет критериев и правил определения и подтверждения факта проживания большинства граждан определенной национальности на конкретной территории.;
3. «...У документів складених іноземною мовою має бути впорядкований автентичний переклад українською...»
Речь идет о текстовых элементах бланков, а не языке заполнения.


Суды о языке первичных документов. Говорят, что переводить по требованию налоговиков в ходе проверки можно и устно :)

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
03 лютого 2012 р. № 2а-7437/11/1370


Приване підприємство «Зелений гай»звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області, у якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області № 0000282321 від 17 червня 2011 року. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем винесене необгрунтовано, оскільки при проведенні перевірки податковим органом не використано тих повноважень, що передбачені Податковим кодексом України. Окрім того, зазначає, що на письмовий запит відповідача про надання до перевірки перекладу документів, отриманих за кордоном, підприємством надано усний переклад усіх документів, які підтверджують витрати при відрядженні за кордон та надано письмовий переклад призначення кожного чека в авансовому звіті. Вважає, що після виконання вказаного запиту, інших запитів податкового органу не поступало, що свідчило про достатність наданої підприємством інформації.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що для перекладу усіх документів, у спосіб зазначений відповідачем, необхідний значний час та великі затрати коштів. Також пояснив, що підприємство здійснює такий облік витрат при відрядженні працівників за кордон тривалий час, проте при перевірці позивача за більш ранній період порушень при веденні такого обліку не було встановлено, про що свідчить акт перевірки від 10.08.2009 року № 448/230/30418517. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву, згідно яких зазначає, що твердження позивача, що усний переклад первинних документів працівником підприємства ОСОБА_3, яка володіє «певними іноземними мовами на рівні, достатньому для достовірності перекладу»є достатній, вважає необгрунтованим, оскільки для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення, додатково зазначивши, що надана позивачем частина документів перекладених на українську мову на дату розгляду заперечень на акт перевірки, що перекладені СПД ФО ОСОБА_4-перекладацький центр «Галерея Мов», відповідачем не брались до уваги, оскільки не було представлено документу, який би підтверджував кваліфікацію перекладача. Вважає, що такий переклад повинен був здійснюватись у відповідності до Закону України «Про нотаріат».

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

На підставі наказу № 217 від 28.04.2011 року ДПІ у Миколаївському районі Львівської області було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Зелений гай»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2011 р.

За результатами перевірки ДПІ складено Акт від 31.05.2011 року № 252/230/30418517 у висновках якого встановлено, що за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2011 р. Підприємством завищено валові витрати на загальну суму 2 046 378,00 грн., в т.ч. ІІ кв. 2009 р. –193 687,00 грн., ІІІ кв. 2009 р. –135 284,00 грн., ІV кв. 2009 р. –493 878,00 грн., І кв. 2010 р. –374 375,00 грн., IV кв. 2010 р. –385 919,00 грн., І кв 2011 р. –463 235,00 грн. та занижено на загальну суму 195 203,00 грн. в т.ч. ІІ кв. 2010 р. –57 406,00 грн., ІІІ кв. 2010 р. 137 797, 00 грн.

У відповідності до встановлених порушень, податковим органом 17 червня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000282321, яким Підприємству нараховано суму грошового зобов?язання з податку на прибуток в сумі 578 493,00 грн., в т.ч. за основни платежем 462 794,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 115 699, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Приватне підприємтсво «Зелений гай»зараєстроване 17.05.1999 р. Державним реєстратором Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 17.05.1999 серія АОО № 365959.

В ході проведеної перевірки встановлено, що ПП «Зелений гай»відповідно до заключених договорів, контрактів надавало транспортні послуги по перевезенню вантажів за межами митного кордону України. До складу інших витрат за перевірений період підприємством включено витрати, пов?язані з відрядженнями працівників за кордон.

Підставою для донарахування підприємству податкового зобов?язання являється невиконання вимоги податкового органу щодо перекладу звітних та підтверджуючих документів, виданих іноземною мовою і така вимога передбачена п.п.5.4.8. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР) валовими витратами виробництва та обігу (далі –валові витрати) –є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.4.8. п. 5.4 ст. 5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат відносяться витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів щодо зв?язку такого відрядження з основною діяльністю такого платника податку-запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку: укладеного договору (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, яка віддряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

За запитом представника податкового органу платник податку має забезпечити за власний рахунок переклад звітних та підтверджуючих документів, виданих іноземною мовою.

У відповідності до п.140.1.7 Податкового кодексу України за запитом представника органу державної податкової служби платник податку забезпечує за власний рахунок переклад підтверджуючих документів, виданих іноземною мовою.

До перевірки, що проведена в період з 11.05.2011 р. по 24.05.2011 р., Підприємством представлено авансові звіти, складені підзвітними особами, які перебували у відрядженні за кордоном (Польша, Німеччина, Швейцарія і т.д.) та первинні документи, пов?язані з правилами в?ізду та перебування у місці відрядження на іноземній мові, письмового перекладу усіх зазначених документів на українську мову не представлено.

З матеріалів справи вбачається, що на запит податкового органу від 23.05.2011 р. № 10/23-058 про надання письмових пояснень та належним чином оформлених документів, а саме переклад документів, отрманих за кордоном, Підприємством листом від 23.05.2011 р. № 165 повідомлено, що для представника податкового органу забезпечено в усній формі переклад документів, що підтверджують витрати при відрядженні за кордон, а також перекладом призначення даного чека в авансовому звіті. Окрім того повідомлено, що у відповідності до п. 20.1.26 Податкового кодексу України представник органу державної податкової служби має право залучати, у разі необхідності, фахівців, експертів та перекладачів.

Відповідно до п. 1.3 ст.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.19995 р. № 168/704, усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на зазначену мову.

Мовою роботи, діловодства і документації, а також відносин підприємств, установ і організацій відповідно до ст. 11 Закону УРСР «Про мови в Українській РСР»є українська мова.

Відповідно до пункту 2.1 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пункту 2.4 Положення встановлює, що первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову ість в Україні»№ 996 від 16.07.1999, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити (назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.)

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

З матеріалів справи вбачається, що до перевірки Приватним підприємством «Зелений гай»представлено первинні документи, пов?язані з правилами в?їзду та перебування у місці відрядження складені на іноземній мові та за правилами тієї держави, на території якої перебував працівник, що відряджався. Так, авансові звіти Підприємством складались на підставі первинних документів, якими є документи складені іноземною мовою. Зазначені документи під час проведення перевірки надавались перевіряючим та усно перекладалися відповідальною особою, що не суперечить чинному законодавству України.

Судом встановлено, що запит податковим органом здійснено 23.05.2011 року, проте перевірка Підприємства здійснювалась з 11.05.2011 року по 25.05.2011 року. Також суд зауважує, що при перевірці діяльності Підприємства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2011 року, встановивши, наявність значної кількості первинних документів, що складені іноземною мовою, відповідач не скористався вимогами п. 20.1.26 Податкового кодексу України, згідно яких представник органу державної податкової служби має право залучати, у разі необхідності, фахівців, експертів та перекладачів з метою спростування фактів понесених позивачем витрат під час відрядження працівників за кордон.

Також суд зауважує, що у п.п. 5.4.8. п.5.4. ст.5 Закону №334/94-ВР не передбачено строк, протягом якого платник податків повинен забезпечити за власний рахунок переклад документів з іноземної мови на українську, форму такого перекладу, а також вказаним законом не передбачено виключення витрат на відрядження із складу валових витрат у випадку незабезпечення платником податку на запит податкового органу перекладу звітної документації.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, що переклад Підприємством первинних документів повинен здійснюватись у відповідності до Закону України «Про нотаріат», оскільки відповідно до даного закону нотаріус лише засвідчує вірність перекладу з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад мов може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Отже при засвідченні перекладу нотаріус виконує зовсім іншу функцію –він засвідчує справжність підпису перекладача і саме за це несе відповідальність. Наявність такого засвідчення ніяк не впливає на дійсність чи недійсність самого документу. Окрім того, як вбачається з запиту податкового органу, Підприємство не зобов?язано здійснити переклад первинних документів нотаріусом.

Також з матеріалів справи, а саме з Акта перевірки ПП «Зелений гай»від 10.08.2009 р. № 448/230/30418517 за період з 01.10.2007 р. по 31.03.2009 р. вбачається, що переклад первинних документів про витрати працівників Підприємства у службових відрядженнях за кордон у такий же спосіб визнано такими, що відповідає вимогам податкового законодавства, що свідчить про неоднакове застосування податковим органом норм чинного законодавства України.
З урахуванням вищевикладеного, способом захисту при оскарженні податкового повідомлення –рішення є його скасування судом.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
voda.zp
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 10 апр 2012, 22:15

Міністерство аграрної політики та продовольства України
Наказ|Перелік|Рекомендація, від 25.05.2011, № 12
"Зразки типових форм первинних облікових документів для підприємств галузі хлібопродуктів"

В Лиге.
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST Люба П » 11 сен 2012, 14:13

Скажіть, будь ласка, чи нормально, коли дата складання акта і дата його підписання відрізняються?
Наприклад, послуги за серпень і дата складання - 31 серпня.
Однак, біля кожного підпису стоїть дата підпису - вереснем.

Для ПДВ має значення дата оформлення. Так що вважати датою оформлення: дату складання чи дату підписання???

дякую.
Щоб у нас все було, і за це нам нічого не було.
Аватар пользователя
Люба П
 
Сообщений: 533
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 13:59
Откуда: Львів
Благодарил (а): 436 раз.
Поблагодарили: 151 раз.

UNREAD_POST Анна Сергеевна » 11 сен 2012, 14:36

В другой теме,админы,дайте девушке ссылку.
Аватар пользователя
Анна Сергеевна
 
Сообщений: 258
Зарегистрирован: 25 фев 2011, 13:06
Благодарил (а): 133 раз.
Поблагодарили: 79 раз.

UNREAD_POST Люба П » 11 сен 2012, 14:56

Люба П писал(а):Скажіть, будь ласка, чи нормально, коли дата складання акта і дата його підписання відрізняються?
Наприклад, послуги за серпень і дата складання - 31 серпня.
Однак, біля кожного підпису стоїть дата підпису - вереснем.

Для ПДВ має значення дата оформлення. Так що вважати датою оформлення: дату складання чи дату підписання???

дякую.


Сама собі відповідаю:

5.11 Дата документа - це дата його підписання, затвердження, прийняття, зареєстрування
Вимоги до оформлювання документів
ДСТУ 4163-2003
Щоб у нас все було, і за це нам нічого не було.
Аватар пользователя
Люба П
 
Сообщений: 533
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 13:59
Откуда: Львів
Благодарил (а): 436 раз.
Поблагодарили: 151 раз.

UNREAD_POST Мыша » 11 сен 2012, 15:10

Люба П писал(а):
Люба П писал(а):Скажіть, будь ласка, чи нормально, коли дата складання акта і дата його підписання відрізняються?
Наприклад, послуги за серпень і дата складання - 31 серпня.
Однак, біля кожного підпису стоїть дата підпису - вереснем.

Для ПДВ має значення дата оформлення. Так що вважати датою оформлення: дату складання чи дату підписання???

дякую.


Сама собі відповідаю:

5.11 Дата документа - це дата його підписання, затвердження, прийняття, зареєстрування
Вимоги до оформлювання документів
ДСТУ 4163-2003


В этой же теме было

Дата составления первички: последствия.
Ч. 5 ст. 9 Закона про БУ требует отображения хоз. операций в учетных регистрах в том отчетном периоде, в котором произошло их совершение.
При том Закон про БУ не против составления первички после совершения хоз. операции, фактически разрешая совершать проводки «задним числом», но с учетом специфики хоз. операции, даже когда «после» приходится на следующий отчет. период.
А вот ГНАУ в письме №9895/7/16-1517-08 от 20.05.10 г. считает иначе:
«…хозяйственные операции должны отображаться в учетных реестрах в том отчетном периоде, в котором они осуществлены.
Поэтому, к примеру, факт подписания в апреле акта выполненных услуг по перевозке товара, фактическая перевозка которого состоялась в марте, является нарушением правил ведения бухгалтерского учета и соответственно налогового учета.»
Аватар пользователя
Мыша
 
Сообщений: 944
Зарегистрирован: 07 июн 2011, 10:40
Благодарил (а): 288 раз.
Поблагодарили: 329 раз.

UNREAD_POST Мыша » 11 сен 2012, 15:17


За это сообщение автора Мыша поблагодарил:
Люба П
Аватар пользователя
Мыша
 
Сообщений: 944
Зарегистрирован: 07 июн 2011, 10:40
Благодарил (а): 288 раз.
Поблагодарили: 329 раз.

Пред.След.

Вернуться в ОБЗОР ПРЕССЫ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya