Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

ВОБУ №16 (2011г.) – Что за «зверь» такой «Первичка»?

о чем пишут бухгалтерские издания

Модератор: Печкин

Правила форума
Раздел: ОБЗОР ПРЕССЫ
1. Не реклама, и не антиреклама.
2. Рекомендуем критически оценивать написанное.
3. Делимся прочитанным (с соблюдением авторских прав)
4. Обсуждаемо всё - статьи, целые газеты, книги, интервью и т.п.

UNREAD_POST Vetal' » 08 июн 2013, 09:14

Вобщем, Минфин, похоже, не в курсе можно или нельзя составлять первичку на неукраинском языке.

МИНИСТЕРСТВО ФИНАНСОВ УКРАИНЫ
ПИСЬМО

от 05.04.2013 г. N 31-08410-07-27/10841

Министерство финансов Украины в соответствии с письмом Комитета Верховной Рады Украины по вопросам налоговой и таможенной политики от 27.03.2013 N 04-30/10-329 рассмотрело Ваше обращение относительно применения языков при составлении первичных документов и сообщает.

Частью первой статьи 4 Закона Украины "О принципах государственной языковой политики" (далее - Закон) закреплено, что основы государственной языковой политики определяются Конституцией Украины, а порядок применения языков в Украине - исключительно данным Законом, из норм которого должны исходить другие правовые акты, определяющие особенности использования языков в разных сферах общественной жизни.

Статьей 1 Закона определено, что государственный язык - это закрепленный законодательством язык, употребление которого обязательно в органах государственного управления и делопроизводства, учреждениях и организациях, на предприятиях, в государственных заведениях образования, науки, культуры, в сферах связи и информатики и т. п. При этом региональный язык или язык меньшинства - это язык, который традиционно используется в рамках определенной территории государства гражданами данного государства, составляющими группу, которая по своей численности меньше, чем остальное население данного государства, и/или отличается от официального языка (языков) данного государства.

В соответствии со статьей 6 Закона государственным языком Украины является украинский язык.

Украинский язык как государственный язык обязательно применяется на всей территории Украины при осуществлении полномочий органами законодательной, исполнительной и судебной власти, в международных договорах, в учебном процессе в учебных заведениях в пределах и порядке, которые определяются данным Законом. Государство способствует использованию государственного языка в средствах массовой информации, науке, культуре, других сферах общественной жизни.

Обязательность применения государственного языка или содействие его использованию в той или иной сфере общественной жизни не должны толковаться как отрицание или приуменьшение права на пользование региональными языками или языками меньшинств в соответствующей сфере и на территориях распространения.

В соответствии с частью шестой статьи 7 Закона региональный язык или язык меньшинства (языки) используется на соответствующей территории Украины в работе местных органов государственной власти, органов Автономной Республики Крым и органов местного самоуправления, применяется и изучается в государственных и коммунальных учебных заведениях, а также используется в других сферах общественной жизни в пределах и порядке, которые определяются данным Законом.

Частью седьмой статьи 7 Закона установлено, что в пределах территории, на которой распространен региональный язык или язык меньшинства, осуществление мероприятий относительно развития, использования и защиты регионального языка или языка меньшинства, предусмотренных данным Законом, является обязательным для местных органов государственной власти, органов местного самоуправления, объединений граждан, учреждений, организаций, предприятий, их должностных и служебных лиц, а также граждан - субъектов предпринимательской деятельности и физических лиц.

В соответствии с пунктом 1.3 Положения о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 24 мая 1995 года N 88, зарегистрированного в Министерстве юстиции Украины 05 июня 1995 года за N 168/704, все первичные документы, учетные регистры и бухгалтерская отчетность должны составляться на украинском языке. Наряду с украинским языком может применяться другой язык в порядке, определенном законодательством.

Предоставление оценки правомерности действий контролирующих органов к полномочиям Министерства финансов Украины, определенным Положением о Министерстве финансов Украины, утвержденным Указом Президента Украины от 08.04.2011 N 446, не относится.



Первый заместитель Министра
А. Мярковский

За это сообщение автора Vetal' поблагодарил:
vins
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST vins » 08 июн 2013, 13:00

Думаю, у миндоходов логика ответа будет примерно такой

135.02 загальні питання щодо податкової звітності
Чи є обов’язковим заповнення податкової звітності українською мовою в тих регіонах, де за рішенням місцевих рад іншій мові офіційно надано статус регіональної?

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 46.5 ст.46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов’язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи; згідно з пп.47.1.2 п.47.1 ст.47 ПКУ фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом; податкові агенти.
Положення про українську мову як державну міститься у р.I «Загальні засади» Конституції України, який закріплює основи конституційного ладу в Україні. Згідно ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо). До сфер застосування державної мови можуть бути віднесені також інші сфери, які відповідно до ч. п’ятої ст.10 та п.4 ч. першої ст.92 Конституції України визначаються законами.
Статтею 11 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» із змінами та доповненнями (далі-Закон) встановлено основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч. третьої ст.8 Закону, в роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування може використовуватися регіональна мова (мови).
Згідно зі ст.1 Закону державна мова - закріплена законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв’язку та інформатики тощо.
Частиною 2 ст.6 Закону передбачено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади..
Регіональна мова може використовуватися у межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), .., в роботі, діловодстві і документації місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування (мови) ( ч.1 ст.11 Закону).
Вимоги щодо заповнення податкової звітності, та безпосередньо форми останньої, встановлюються уповноваженим центральним органом виконавчої влади і є обов’язковими не лише для одного регіону, а й для платників податків на усій території України.
Відтак, з огляду на приписи пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 ПКУ, враховуючи принцип рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу, вимога щодо заповнення податкової звітності державною мовою є обов’язковою на усій території України
.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST bur » 11 авг 2014, 14:24

Цена в договоре отличается от цены в первичке

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 18.06.2014 р. N 31-11410-07-27/15328

Щодо документального оформлення та відображення в бухгалтерському обліку зміни цін

Департамент податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України розглянув лист ТОВ "Інтерактивна бухгалтерія" від 28.04.2014 N 314 щодо документального оформлення та відображення в бухгалтерському обліку зміни цін та повідомляє.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88 (далі - Положення), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і мають визначені зазначеним Законом і Положенням обов'язкові реквізити. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290, дохід (виручка) від реалізації (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції.

Вибуття запасів оформлюється відповідними первинними документами, в яких відповідно до вимог законодавства має бути зазначений зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, тобто ціна, кількість одиниць товару, загальна вартість.

Отже, первинними документами фіксується факт здійснення господарської операції з продажу (однією стороною) та придбання і оприбуткування (іншою стороною). Якщо ціна товару, вказана у первинних документах, відрізняється від ціни, зазначеної у договорі, то така розбіжність врегульовується сторонами у порядку, визначеному в договорі, або згідно із законодавством.


 
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

Пред.

Вернуться в ОБЗОР ПРЕССЫ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, hela, serega_1975, Ya