Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Базы персональных данных

новости законодательства для бухгалтера и предпринимателя, события, акции

Модераторы: Чихуа, vins

Правила форума
Раздел: НОВОСТИ
1. Размещая новости, желательно (но не обязательно) снабжать их собственными комментариями.
2. Новости должны корреспондировать с тематикой форума.

UNREAD_POST Агафья » 11 апр 2012, 18:45

vins
спасибо за мнение
но по электронке это сделать не получается, т.к. в форме внесения изменений в БД нужно указать номер и дату регистрации БД.
Послать по почте?
Аватар пользователя
Агафья
 
Сообщений: 375
Зарегистрирован: 08 дек 2011, 14:30
Благодарил (а): 170 раз.
Поблагодарили: 69 раз.

UNREAD_POST V@len Tina » 22 апр 2012, 10:41

Агафья писал(а):я получила в середине марта свидетельства по базам, зарегистрированным по электронке в конце ноября и середине декабря (приняли решение о регистрации 2 февраля). Это по одной фирме. А по второй еще висят не рассмотренные (подавала в середине декабря)


А я так и не получила свидетельство, а уже конец апреля.Тоже в декабре отсылала. :o
Аватар пользователя
V@len Tina
 
Сообщений: 39
Зарегистрирован: 17 дек 2011, 18:17
Благодарил (а): 5 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

UNREAD_POST vins » 23 апр 2012, 07:01

vins писал(а):
nusha писал(а):Кто-то уже получил свидетельство о регистрации на руки? Знакомому знакомых выдали на руки свидетельство с письмом о том , что спасибо что зарегестрировались, оплатите наши услуги в размере 4500,00 грн.


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної служби України
з питань захисту персональних даних
14 . 11. 2011 № 86

Перелік
адміністративних послуг, які безоплатно надаються Державною службою України з питань захисту персональних даних


1. Реєстрація баз персональних даних в Державному реєстрі баз персональних даних (далі - Реєстр).
2. Внесення змін до відомостей, що містяться в Реєстрі, про зареєстровану базу персональних даних.
3. Надання інформації з Реєстру, у тому числі витяги з нього, за запитом будь-якої фізичної чи юридичної особи відповідно до законодавства про захист персональних даних, про звернення громадян та про доступ до публічної інформації.



Щодо діяльності певних посередницьких структур або окремих фізичних осіб.


Щодо діяльності певних посередницьких структур або окремих фізичних осіб, які за грошову винагороду гарантують в короткі терміни зареєструвати базу персональних даних, Державна служба України з питань захисту персональних даних (далі - ДСЗПД), повідомляє наступне:

1. Реєстрація баз персональних даних в Державному реєстрі баз персональних даних (далі – Реєстр), внесення змін до відомостей Реєстру, а також надання витягів із нього – здійснюється безкоштовно!

2. На сьогоднішній день до Служби надійшло понад двох мільйонів заяв про реєстрацію баз персональних даних. Реєстратори опрацьовують заяви по черзі, в порядку їх надходження до Служби.

3. Факт подачі заяви про реєстрацію бази персональних даних до ДСЗПД не вважатиметься ухиленням від державної реєстрації бази персональних даних.

ДСЗПД офіційно заявляє, що не має ніякого відношення до діяльності згаданих структур / осіб та закликає володільців баз персональних даних не довіряти посередникам, оскільки їх діяльність має ознаки шахрайства, а саме введення володільців баз персональних даних в оману.

ДСЗПД рекомендує володільцям самостійно подавати заяви про реєстрацію баз персональних даних, адже посередники задля прискорення процесу реєстрації БПД часто вказують у документах формальні та недостовірні дані, що звичайно ж буде виявлено у разі проведення перевірки. Як наслідок, суб’єкт ризикує лише тому, що подання документів на реєстрацію бази персональних даних довірив посереднику.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Assedo
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 23 апр 2012, 07:06

Агафья писал(а):Столкнулись с такой ситуацией:
подали заявления на регистрацию БД по адресу аудиторской фирмы, которая на тот момент вела учет. Решение о регистрации еще не принято.
Сейчас разрывается договор с аудиторской фирмой и база переезжает по месту регистрации предприятия.
Интересно - если по БД еще не принято решение о регистрации - нужно ли подавать в 10 дневный срок сведения об изменении БД?


Внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних.

У зв’язку з надходженням великої кількості заяв фізичних та юридичних осіб на адресу Державної служби України з питань захисту персональних даних щодо внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних, повідомляємо наступне.

Згідно пункту шостого статті 9 Закону України «Про захист персональних даних» володілець бази персональних даних зобов'язаний повідомляти уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних про кожну зміну відомостей, необхідних для реєстрації відповідної бази, не пізніш як протягом десяти робочих днів з дня настання такої зміни.

Звертаємо Вашу увагу, що повідомляти необхідно лише про зміну тих відомостей, які були подані володільцем при реєстрації бази персональних даних (зміна мети обробки, зміна місця знаходження бази, зміна адреси або інших відомостей володільця, зміна розпорядника і т.д.). Володілець бази персональних даних для того, щоб повідомити ДСЗПД про зміни, повинен заповнити заяву, відповідного зразка.

Згідно Порядку подання заяв про реєстрацію бази персональних даних та про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1824/5 від 08.07.2011, заявник повідомляє ДСЗПД про кожну зміну відомостей, необхідних для реєстрації бази персональних даних, не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня настання такої зміни шляхом подання відповідної заяви. Зразок такої заяви (заява про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних) затверджений тим же наказом.

При заповненні заяви про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних необхідно знати та вказати реєстраційний номер бази персональних та дату її реєстрації.

У зв’язку з великою кількістю поданих заяв та неможливістю ДСЗПД обробити дані заяви у строк, визначений законодавством про захист персональних даних, багато володільців не отримало свідоцтва про реєстрацію бази персональних даних.

В такому випадку пропонуємо володільцям бази персональних даних повідомляти ДСЗПД про зазначені зміни шляхом надсилання листа до ДСЗПД у довільному форматі на бланку підприємства з зазначенням змін, які відбулися.


Приклад листа: ТОВ «ХХХ» дата була подана заява про реєстрацію бази персональних даних. Відповідно до п.6.ст.9. ЗУ «Про захист персональних даних» повідомляємо Вас про зміну таких відомостей: ХХХ. Станом на дата з незалежних від ТОВ «ХХХ» причин Свідоцтво про державну реєстрацію баз персональних даних не отримано. Після отримання свідоцтва ТОВ «ХХХ» у визначеному законом порядку буде заповнена на надіслана до Державної служби України з питань захисту персональних даних заява про внесення змін до відомостей Державного реєстру баз персональних даних.

За это сообщение автора vins поблагодарили: 2
Агафья, Demerji
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Olesya-lisa » 26 апр 2012, 16:44

Добрый вечер,
решили зарегистрировать БД "Члени, учасники" для неприбыльной обществ.организации; т.к. один наемный - то БД "Працівники" не делали.
Допустим, в БД "Члени, учасники" буду обрабатывать следующие персональные данные:
прізвище, ім'я, по батькові; паспортні дані або документу, що посвідчує особу; реєстраційний номер облікової картки платника
податків (ідентифікаційний код); дата та місце народження; місце проживання за державною реєстрацією; професія, спеціяльність; місце роботи та рід занять, види діяльності; контактні номери телефонів, електронна адреса; адреса для листування; особистий сайт, блог.
Является ли нарушением, если, к примеру, не у всех будем брать паспортные данные или тот же сайт, электронную почту???? Т.е на наше усмотрение, или указали, и надо делать по написанному?
Спасибо.
с ув.
Olesya-lisa
 
Сообщений: 86
Зарегистрирован: 26 май 2011, 16:50
Благодарил (а): 55 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

UNREAD_POST vins » 04 май 2012, 10:08

Olesya-lisa писал(а):Добрый вечер,
решили зарегистрировать БД "Члени, учасники" для неприбыльной обществ.организации; т.к. один наемный - то БД "Працівники" не делали.
Допустим, в БД "Члени, учасники" буду обрабатывать следующие персональные данные:
прізвище, ім'я, по батькові; паспортні дані або документу, що посвідчує особу; реєстраційний номер облікової картки платника
податків (ідентифікаційний код); дата та місце народження; місце проживання за державною реєстрацією; професія, спеціяльність; місце роботи та рід занять, види діяльності; контактні номери телефонів, електронна адреса; адреса для листування; особистий сайт, блог.
Является ли нарушением, если, к примеру, не у всех будем брать паспортные данные или тот же сайт, электронную почту???? Т.е на наше усмотрение, или указали, и надо делать по написанному?
Спасибо.
с ув.


Нет, это не нарушение.


Появился план проведения проверок по втором квартале. Всего три субъекта.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ
Н А К А З
05 квітня 2012р. №17

ПЛАН
проведення перевірок володільців та (або) розпорядників баз персональних даних щодо дотримання
ними вимог законодавства у сфері захисту персональних даних на ІІ квартал 2012 року


Назва суб’єкта перевірки
ТОВ «Воля-кабель»
02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, 4-ий поверх, (БЦ «FIM-Center)
виїзна
травень
Підстава проведення - скарги

ТОВ «Укрфінанси»
04655, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-г
виїзна
червень
Підстава проведення - скарги

ТОВ «КУА ПрімоКолект-Капітал»
03067, м.Київ, бульвар І. Лепсе, 4
виїзна
червень
Підстава проведення - скарги
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Assedo » 07 май 2012, 15:27

Интересно, а как понимать "Підстава проведення - скарги"? :D
Assedo
 
Сообщений: 17
Зарегистрирован: 09 дек 2011, 13:42
Благодарил (а): 20 раз.
Поблагодарили: 22 раз.

UNREAD_POST Печкин » 07 май 2012, 15:31

Пожаловались люди на коллекторов.
Да и на Волю.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Одуванчик » 08 май 2012, 10:15

як виявляється даний закон працює і нам, пересічним людям, стало жити краще...
Денис Іванеско журналіст, керівник головного управління забезпечення доступу до публічної інформації АПУ

Рік закону про доступ: забезпечують доступ понад 300 держслужбовців, надано 30 тисяч відповідей на запити, відкрито 112 тисяч документів
08 травня 2012, 09:04




Версія для друкуКоментарі 23

До річниці дії Закону "Про доступ до публічної інформації" ми провели моніторинг – як він працює на рівні центральних органів виконавчої влади та обласних (міських) державних адміністрацій.

Маємо такі перемоги:

До щоденних посадових обов'язків 343 державних службовців входить реалізація закону до про доступ (ОДА + ЦОВВ). Вони щодня отримують зарплату, щоб відповідати на запити журналістів і громадян, оприлюднювати рішення своїх органів влади.

Надано 33 350 відповідей на запити громадян. Це означає, що ці люди отримали від держави інформацію, якої потребували. Можливо не кожен залишився задоволений відповіддю, але тепер він знає, як цей механізм працює і чим може допомогти. 30 тисяч людей – це багато чи мало? Це населення районного центру. Якщо їм допоміг інструмент доступу до публічної інформації – значить ми на правильному шляху)

Лідери за кількістю запитів:

Міністерство внутрішніх справ – 5539 запитів;

Міністерство юстиції України – 2598 запитів;

Київська міська державна адміністрація – 2415 запитів;

Половина запитувачів – 14349 скористалися для запиту електронною поштою і відповідь отримали також через е-маіл. Це означає, що держава може спілкуватися з громадянами сучасним, швидким і зручним для них видом зв'язку.

3731 журналіст отримав відповідь на запит. Якщо раніше журналістам, які займалися розслідуваннями або аналітичними матеріалами було важко знайти позицію влади, щоб дотриматися журналістського стандарту "баланс", то зараз журналістський запит означає пропозицію владі бути представленим у матеріалі. Сподіваюсь, що відповіді полегшили роботу журналістів).

Можливо, "репортери без кордонів" не оминуть цей факт у своєму наступному звіті)

112 428 документів оприлюднили органи влади. Кожен з них може бути отриманий за запитом. Масштаб цієї цифри важко усвідомити, адже немає статистики, скільки загалом держава виробляє документів. Принаймні тепер державні службовці знають, що будь-який створений ними публічний документ буде оприлюднений.

Над чим ще треба працювати:

790 відмов у наданні інформації. 123 позови до суду від невдоволених запитувачів. Це означає, що влада недопрацювала, коли готувала відповіді або запитувачі питали ту інформацію, на яку не мали права.

Відповіддю на це може бути лише практика застосування норм закону, коли і розпорядник і запитувач будуть чітко розуміти, яку інформацію надають на запит, а яку – ні.

Краще, коли немає відмов і позовів. Тоді всі сторони задоволені, але навряд чи колись так буде)

Що означають ці цифри?



закон працює, навіть якщо хтось каже, що це не так.

закон допомагає громадянам отримати від держави те, що їм потрібно.

більше прозорості: документи органів влади оприлюднюються і надаються за запитами.

більше громадського контролю за владою. Рішення треба відкривати та обговорювати з громадою.

менше корупції. Рішення про розпорядження бюджетними коштами чи комунальним майном не сховаєш.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/ivan ... b7527a5e5/


і крім того
http://blogs.pravda.com.ua/authors/ivan ... c83664267/


Денис Іванеско журналіст, керівник головного управління забезпечення доступу до публічної інформації АПУ

20 фактів, про які б ви ніколи не дізналися, якби не закон ''Про доступ до публічної інформації''
07 травня 2012, 16:03




Версія для друкуКоментарі 51

Закон про доступ працює майже рік. І що він дав? Що нового ми дізналися з того, що раніше не було відомо?





ТОП-20 фактів, розкриття яких Адміністрацією Президента виглядало фантастикою ще 3 роки тому. Сьогодні це реальність)

Хто живе у Кончі-Заспі і Пущі-Водиці?

Очолює рейтинг елітні втаємничені котеджні містечка Конча і Пуща. Вони дісталися державі у спадок від Радянського Союзу. Колись це була частина системи забезпечення номенклатури, яка починалася з дефіцитних харчів в спецбуфетах і завершувалася пільговими путівками в закриті санаторії. Тим, хто був на "вершині гори" давали дачу. Ці дачі нікуди не зникли. Хіба, морально застаріли. Змінювалася влада, але не їх мешканці. Хтось їх перебудував, хтось – ні. Хто ці люди? Хто живе там зараз? Це було чи не найбільшою таємницею Державного управління справами. Зараз ці списки доступні кожному на сайті Президента України.

Конча-Заспа

Пуща-водиця

Якщо ще кілька років тому "Українська правда" всіма правдами і неправдами добувала і по крихтах відновлювала цей список з різних джерел, то зараз він є у вільному доступі.

Це перша перемога закону про доступ.

Які літаки використовуються для перельотів перших осіб держави?

Скільки літаків і яких саме має державне авіапідприємство? Скільки це коштує для платників податків?

Раніше інформація про авіаційний парк ДАП "Україна" була повністю закрита з міркувань безпеки. Cьогодні вона відкрита.

Скільки коштує оренда літака для президента, прем'єра чи спікера?

Орендований ДАП "Україна" літак "малого класу" заощаджує бюджетні кошти, адже менше споживає пального, ніж усі інші, здебільшого радянські літаки, які є в авіапідприємстві. Тому це дешевше. Адже мікроавтобус завжди дешевший в обслуговуванні за автобус, якщо таке порівняння доречне.

Ви можете уявити, щоб у 2000-х журналістам хтось пояснював, чому орендували ту чи іншу авіатехніку?

Скільки коштує оренда вертольота для Президента?

Виявляється, використання вертольоту (навіть в оренді) це все одно дешевше для бюджету, ніж літак чи автомобільний кортеж. Менше споживає палива і дає більше можливостей для робочих поїздок. Тому вертольоти використовують для глав держав в багатьох країнах.

Скільки коштують робочі поїздки і закордонні візити Президента?

Ми відкрили всю можливу інформацію про організацію візитів та витрату бюджетних коштів в 2010 та 2011 роках.

Що таке "державні резиденції" і хто там живе?

Раніше про це боялися питати. Вчора про це написали всі медіа. Сьогодні вже не цікаво – бракує таємниць)

Скільки коштує забезпечення діяльності Президента?

Ще кілька років розшифровка відповідної бюджетної статті вважалася закритою інформацією. Ніхто не наважувався звітувати про витрати перед суспільством. Віктор Янукович став першим, хто це зробив.

Відповідні звіти про використання бюджетних коштів доступні на сайті ДУС.

Це виконання вимоги ст. 6 "щодо розпорядження бюджетними коштами".

Як отримати державну нагороду?

Кого і за що нагороджують? До ухвалення закону про доступ про це могли лише здогадуватися. Сьогодні ми надаємо інформацію з нагородної справи та інформуємо, скільки нагород виготовлено за бюджетний кошт.

Відкрита інформація про кількість громадян, відзначених державними нагородами.

Хто працює в Адміністрації Президента?

Відкритими для всіх охочих стали дані про структуру Адміністрації Президента України, чисельність працівників, розміри ставок.

Нині штат АПУ найменший у порівнянні із адміністраціями трьох президентів України – 424 особи.

Як зателефонувати в Адміністрацію Президента?

На президентському сайті у відкритому доступі вперше розміщені телефонні номери та адреси електронної пошти керівників структурних підрозділів АПУ.

Чи це не приклад більшої доступності посадовців для громадян?

На мій номер, який також є у списку, надходить один-два дзвінки на тиждень (

Яку зарплатню отримує Президент?

Глава держави оприлюднив не лише декларацію про доходи, що робили і раніше, а і про витрати.

Якщо бути до кінця чесним, то це вимога іншого – антикорупційного закону, ухваленого за ініціативи Віктора Януковича. Однак декларації ми надаємо за законом про доступ)

Скільки платять в АПУ?

Це можна дізнатись з декларацій, де подана інформація про зарплати, або за запитом штатного розкладу, де вказані ставки.

Навіщо Президент видав цей Указ?

Іноді доводиться пояснювати чому було видано той чи інший указ. Хоча це не зовсім відповідає цілям закону про доступ. Але в цьому прикладі – всі норми були дотримані. Йдеться про Указ Президента про День Соборності та Свободи України.

На яких автомобілях їздять працівники АПУ?

З дорогих "мерседесів" працівники адміністрації пересіли на бюджетні "шкоди". Сергій Льовочкін і Андрій Портнов від службових автомобілів відмовилися.

Хто "дає поради" Президенту України?

Відкрито список штатних та позаштатних радників Президента України і Глави АПУ за запитом однієї з редакцій.

Як потрапити в президентський пул?

Прес-служба вперше відкрила інформацію про принципи формування пулу ЗМІ для висвітлення візитів Президента, а також списки журналістів, які були в пулі.

Де і як відпочивають державні посадовці? Хто за це платить?

Більш відкритою стала робота Державного управління справами, чи не найзакритішої (раніше) установи. Особливо – щодо санаторно-курортних установ.

Це – спростування міфу, а який багато хто вірить і по нині: мовляв, працівники кабміну, АПУ чи ВРУ безкоштовно відпочивають в санаторіях ДУС. Це не так. В санаторіях ДУС може відпочити кожен охочий, але за власний рахунок. І це не залежить від місця роботи.

Де працюють учасники програми "президентський кадровий резерв", які пройшли навчання в Гарварді?

І на це питання ми надали відповідь.

До речі, незабаром стартує новий етап. Чекайте оголошення)

Скільки коштує оренда офісу в селі Нові Петрівці?

Раніше Вам би цього точно не сказали. Принаймні в Адміністрації)

Яке відео прес-служба Президента передає на телебачення?

Тепер відео прес-релізи, виготовлені прес-службою для телеканалів, доступні для запиту громадянами як і інші паперові документи, підписані Главою держави

P.S. Якби ця інформація була відкритою раніше, чи було б що "зливати" wikileaks чи майору Мельниченку?

За это сообщение автора Одуванчик поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Одуванчик
 
Сообщений: 112
Зарегистрирован: 20 янв 2011, 16:16
Откуда: Київ
Благодарил (а): 15 раз.
Поблагодарили: 101 раз.

UNREAD_POST vins » 08 май 2012, 10:45

Обов'язкові медичні огляди: чи потрібна згода працівника на передання персональних даних лікарні?


Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон № 2297) володілець бази персональних даних - фізична або юридична особа, якій законом або за згодою суб'єкта персональних даних надано право на обробку цих даних, яка затверджує мету обробки персональних даних у базі даних, встановлює склад даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом.
У свою чергу розпорядником бази персональних даних є фізична чи юридична особа, якій володільцем бази персональних даних або законом надано право обробляти ці дані. Третьою особою є будь-яка особа, за винятком суб'єкта персональних даних, володільця чи розпорядника бази персональних даних та уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних, якій володільцем чи розпорядником бази персональних даних здійснюється передача персональних даних відповідно до закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону № 2297 обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Враховуючи зазначені вимоги, згода суб'єкта персональних даних не вимагається, якщо дозвіл на обробку персональних даних наданий володільцю бази персональних даних (наприклад, органу державної влади) відповідно до закону, виключно для здійснення його повноважень.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон про охорону праці) працівник підприємства зобов'язаний проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 17 Закону про охорону праці передбачено обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника.
Порядок проведення медичних оглядів визначається централь-ним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій визначений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246 (далі - Порядок № 246). Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 246 для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з лікувально-профілактичним закладом (далі - ЛПЗ) та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.
Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 246 заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. Напідставі акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, протягом місяця роботодавець складає у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, зазначеною у Додатку 2 до Порядку № 246 на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх із санітарно-епідеміологічною станцією. Один примірник
списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до ЛПЗ, третій - до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий - до робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Отже, безпосередньо Законом про охорону праці визначається необхідність укладення договору з ЛПЗ для проходження працівниками періодичних медичних оглядів, а відповідно і передання персональних даних, необхідних для проведення оглядів. При цьому, які саме персональні дані працівників мають передаватися ЛПЗ для проведення оглядів, визначено Порядком № 246.
З огляду на зазначене, якщо ЛПЗ оброблятиме персональні дані в обсязі, визначеному додатками до Порядку № 246, то отримання окремої згоди працівників на обробку ЛПЗ їхніх персональних даних, у т. ч. передання персональних даних до ЛПЗ, не вимагається. При цьому слід зазначити, що статус підприємства та ЛПЗ у розумінні Закону № 2297 (володілець чи розпорядник бази персональних даних, третя особа) має визначатись на договірній основі.

Костянтин МЕЛЬНИК, заступник начальника Управління юридичного забезпечення Державної служби України з питань захисту персональних даних
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Одуванчик » 08 май 2012, 12:21

мдя.....................
чим більше я читаю тим більше радію.....
Аватар пользователя
Одуванчик
 
Сообщений: 112
Зарегистрирован: 20 янв 2011, 16:16
Откуда: Київ
Благодарил (а): 15 раз.
Поблагодарили: 101 раз.

UNREAD_POST налоговик » 10 май 2012, 15:51

Кабмін пропонує усунути прогалини закону про захист персональних даних

Кабінет Міністрів пропонує внести зміни до Закону «Про захист персональних даних» та усунути прогалини, які були виявлені у ході застосування Закону з 1 січня 2011 року. Відповідний законопроект, який розробило Міністерство юстиції, був ухвалений сьогодні, 10 травня, на засіданні Уряду.

Як повідомив Міністр юстиції Олександр Лавринович, своїм законопроектом Уряд пропонуватиме Верховній Раді конкретизувати механізми захисту персональних даних, які у чинному Законі виписані у більш загальний спосіб. Крім того, з урахуванням виявлених проблем, пропонується спростити державну реєстрацію баз персональних даних, а також розширити права суб’єкта персональних даних.

Так, пропонується скасувати державну реєстрацію баз персональних даних, ведення яких пов’язане із забезпеченням та реалізацією трудових відносин. Такі зміни покликані зняти складнощі з реєстрацією баз персональних даних, зокрема, для малого та середнього бізнесу, який, здебільшого, обробляє персональні дані найманих працівників.

З цією ж метою законопроектом пропонується звільнити від обов’язку реєстрації баз персональних даних громадські, релігійні організації, а також політичні партії.

Пропонується також розширити права суб’єктів персональних даних, надавши їм право відкликати згоду на обробку своїх даних, вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних при наданні згоди тощо. Дані зміни покликані забезпечити належну реалізацію конституційних положень, якими заборонено збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу.

Важливим наслідком ухвалення запропонованих Урядом змін стане також більш чітке узгодження між собою норм законів «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації» та «Про інформацію». Зокрема, урядовим законопроектом конкретизовано правові підстави для запиту, надання чи відмови в доступі до інформації з бази персональних даних.

Крім того, частина запропонованих Урядом змін стосується необхідності вдосконалити чинне законодавство в тій частині, яка необхідна для виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, а також є передумовою для укладання Україною угоди про співробітництво з Євроюстом та Європолом. З цією метою пропонується врегулювати питання транскордонної передачі персональних даних та визначити перелік країн, які забезпечують належний захист персональних даних.

Передбачається, що у результаті запропонованих Урядом змін із чинного Закону будуть усунуті виявлені прогалини, крім того, система захисту персональних даних в Україні буде наближена до стандартів, що запроваджені у цій сфері в країнах Європейського Союзу.

За словами Олександра Лавриновича, до роботи над законопроектом були залучені експерти Європейської Комісії, Ради Європи та Євроюсту.

Прес-служба Міністерства юстиції України.

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5646
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 799 раз.
Поблагодарили: 2528 раз.

UNREAD_POST налоговик » 10 май 2012, 15:59

Интересное интервью с Главой службы

Ответственность за нарушение закона в сфере защиты персональных данных

У зв'язку з наближенням терміну вступу в дію Закону України «Про внесення змін до розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних» від 13 січня 2012 року № 4343-VI щодо перенесення терміну введення в дію вважаю за необхідне зазначити наступне.

Незважаючи на те, що «вилка» санкцій є достатньо широкою, у більшості випадків визначення «протиправності дій» насамперед пов'язується з фактом конкретних порушень прав конкретного громадянина - суб'єкта персональних даних.

Оскільки Закон спрямований на захист прав людини, то питання відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних насамперед слід тлумачити з огляду на дії або бездіяльність, що спричинили реальну суттєву шкоду фізичній особі внаслідок незаконного доступу до її персональних даних та незаконній обробці цих даних.

Саме тому серед усього переліку статей Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних» найбільш важливою нормою можна вважати статтю 182 Кримінального кодексу України «Порушення недоторканності приватного життя», яка передбачає відповідальність за: незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконну зміну такої інформації. Крім того, пункт 2 цієї статті передбачає посилення відповідальності за вчинення тих самих дії повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи. Істотною шкодою зазвичай вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Далі за «ступенем захисту від втручання в особисте життя» слідує стаття 18839 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних», яка стосується питань:

-неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються;

-недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них.

Особлива важливість зазначених статей пов'язана з тим, що вони покликані унеможливити зловживання та незаконне використання персональних даних, що могло би завдати шкоди суб'єкту персональних даних - людині.

Далі за ступенем значущості можна виділити статтю 18840 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних.

І тільки на останньому місці у цій статті передбачається відповідальність за ухилення від державної реєстрації бази персональних даних та неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних. Це пов'язано з тим, що ухилення від реєстрації само по собі, зазвичай, не завдає шкоди суб'єкту персональних даних, але створює передумови для інших порушень.

У контексті встановлення відповідальності за ухилення від державної реєстрації бази персональних даних також необхідно підкреслити те, що у відповідності до законодавства реєстрація баз персональних даних здійснюється за заявочним принципом, який полягає насамперед у тому, що володілець бази персональних даних самостійно визнає факт наявності персональних даних, усвідомлює необхідність забезпечення законної обробки та законного доступу до даних про фізичну особу про що ставить відмітку у відповідному розділі заяви на реєстрацію бази персональних даних.

Також, слід звернути увагу на розмір штрафів. За ухилення від державної реєстрації бази персональних даних максимальною санкцією є накладання штрафу у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У той же час, максимальною санкцією за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються, є накладання штрафу у розмірі до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окремо слід окреслити питання, які були висвітлені у коментарях Державної служби України з питань захисту персональних даних і які стосувалися умов, за яких буде порушуватися питання щодо притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності у сфері захисту персональних даних:

1. До ДСЗПД повинна бути надіслана скарга від фізичної особи (при цьому скарга має бути підкріплена документами, що підтверджують порушення у сфері захисту персональних даних). На підставі розгляду скарги Володільця чи Розпорядника баз персональних даних може бути включено до Плану перевірок дотримання вимог законодавства про захист персональних даних на відповідний період.

2. На підставі скарги або Плану ДСЗПД буде проведено перевірку володільців та (або) розпорядників баз персональних даних щодо дотримання ними вимог законодавства про захист персональних даних, в результаті якої буде надано припис про усунення порушень. В разі невиконання припису ДСЗПД складає адміністративний протокол, який потім передається до суду.

3. Після вступу в силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних», у разі виявлення під час перевірки порушень передбачених статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення буде складатись адміністративний протокол, а у разі виявлення порушень передбачених статтями Кримінального кодексу України - матеріали перевірки будуть передаватись правоохоронним органам.

4. Тільки наявність адміністративного протоколу, складеного представниками ДСЗПД, є підставою для проведення відповідного судового засідання та прийняття рішення про накладення адміністративного стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, на підставі якого володільцем бази персональних даних сплачується штраф.

5. Ухиленням від державної реєстрації бази персональних даних не вважатиметься факт подачі володільцем бази персональних даних заяви про реєстрацію бази персональних даних до ДСЗПД до 1 липня 2012 року.

6. Єдиним органом виконавчої влади, на який законом покладеного завдання щодо контролю за додержанням вимог законодавства про захист персональних даних є Державна служба України з питань захисту персональних даних, а рішення про адміністративне стягнення прийматиме лише суд.

У теперішній час працівниками ДСЗПД закінчено роботу над розробкою проекту «Положення про порядок здійснення контролю у сфері захисту персональних даних», який розроблений у відповідності до Закону України «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарчої діяльності». Зазначений документ конкретизує значну кількість питань діяльності щодо практичного застосування вимог законодавства про відповідальність у сфері захисту персональних даних, визначення фактів порушень та притягнення до відповідальності порушників. Після реєстрації зазначеного документу Міністерством юстиції України він вступить в дію, що дозволить здійснити його апробацію на практиці.

З метою максимально повного висвітлення питання відповідальності володільців баз персональних даних насамперед необхідно також чітко висвітлити їх обов'язки щодо захисту персональних даних, що кореспондуються з правами суб'єкта персональних даних.

Для кращого розуміння питання можливого настання відповідальності володільців або розпорядників баз персональних даних сформуємо їх у відповідні групи.

1. Вчинення дій, пов'язаних з персональними даними без згоди суб'єкта персональних даних:

- Обробка персональних даних без конкретних і законних цілей, що визначаються за згодою суб'єкта персональних даних;

- Зміна визначеної мети обробки персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних;

- Використання, поширення персональних даних без згоди суб'єкта;

- Необґрунтоване посилання на забезпечення інтересів національної безпеки, економічного добробуту та прав людини при використанні та поширенні персональних даних без згоди суб'єкта;

- Визначення строків зберігання персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних.

Крім того, Закон чітко визначає дії володільця або розпорядника бази персональних даних, які визначаються умовами згоди суб'єкта персональних даних окрім випадків, передбачених законами України:

- Обсяги персональних даних, які можуть бути включені до бази персональних даних, визначаються умовами згоди;

- Порядок доступу до персональних даних третіх осіб;

- Повідомлення про передачу персональних даних третій особі протягом десяти робочих днів.

Окремо слід зазначити те, що ДСЗПД веде Державний реєстр баз персональних даних, який надає можливість кожному громадянину отримати інформацію щодо внесених до нього записів, знати про місцезнаходження баз персональних даних, їх призначення та найменування, місцезнаходження та/або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника цієї бази.

Суб'єкт персональних даних також має право:

- пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником бази персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

- оскаржувати рішення володільця або розпорядника баз персональних даних про відстрочення або відмову в доступі до персональних даних;

- на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

- звертатися з питань захисту своїх прав щодо персональних даних до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних;

- застосовувати засоби правового захисту у разі порушення законодавства про захист персональних даних.

Оскарження зазначених рішень здійснюється до уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних (ДСЗПД), інших органів державної влади (Міністерства юстиції України) або до суду.

2. Відповідальність за порушення вимог щодо забезпечення законності обробки персональних даних( тобто обробка персональних даних):

- Без згоди суб'єкта персональних даних або без наявності відповідного дозволу на обробку персональних даних, який надається володільцю бази персональних даних відповідно до закону, виключно для здійснення його повноважень;

- Обробка персональних даних без згоди суб'єкта з необґрунтованим посиланням на необхідність захисту життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних;

- Неотримання згоди суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних з посиланням на необхідність захисту життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних у час, коли отримання такої згоди стала можливою;

(Важливим при цьому є те, що при наданні суб'єктом персональних даних згоди на обробку його персональних даних він має право внести застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних).

- Ненадання працівникам дозволу на використання персональних даних лише у суворій відповідності до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків;

- Не доведення до працівників вимоги щодо не припущення розголошення ними у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків;

- Не доведення до працівників вимоги стосовно того, що це зобов'язання є чинним після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними.

3. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання процедур, пов'язаних з формулювання мети обробки персональних даних:

- Невнесення чіткого формулювання мети обробки персональних даних до відповідних нормативно-правових чи статутних документів;

- Неповідомлення суб'єкта персональних даних протягом десяти робочих днів з дня включення його персональних даних до бази персональних даних про мету збору даних виключно в письмовій формі.

4. Відповідальність за недотримання вимог щодо точності та достовірності персональних даних, які збираються та обробляються у базах персональних даних:

- За невиконання заходів щодо оновлення персональних даних у разі необхідності;

- За невнесення змін до персональних даних на підставі вмотивованої письмової вимоги суб'єкта персональних даних;

- За ігнорування вимоги щодо невідкладного внесення змін до персональних даних, які не відповідають дійсності з моменту встановлення невідповідності;

- За обробку відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи.

5. Відповідальність за формування складу та змісту персональних даних у базі персональних даних:

- За невідповідність складу та змісту персональних даних визначеній меті їх обробки;

- За надмірність персональних даних - збирання та обробку персональних даних, що не відповідає визначеній меті їх обробки;

- За обробку персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров'я чи статевого життя, окрім випадків, передбачених Законом.

6. Відповідальність за невиконання вимог, пов'язаних з державною реєстрацією бази персональних даних:

- Неповідомлення суб'єкта персональних даних протягом десяти робочих днів з дня включення його персональних даних до бази персональних даних про його права, визначені Законом та осіб, яким передаються його персональні дані, виключно в письмовій формі;

- Неповідомлення ДСЗПД про кожну зміну відомостей, необхідних для реєстрації відповідної бази, не пізніш як протягом десяти робочих днів з для настання такої зміни.

7. Відповідальність за дії, пов'язані з обробкою персональних даних:

- Умисне приховування, ненаданням чи несвоєчасним наданням, що призвели до випадкової втрати, знищення, пошкодження;

- Знищення персональних даних в базах персональних даних у випадках, що не передбачені Законом;

- Неповідомлення протягом десяти робочих днів суб'єкта персональних даних про зміну чи знищення персональних даних або обмеження доступу до них, а також не здійснення відповідного повідомлення суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, яким ці дані було передано;

- Обробляти персональні дані у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються, у строк, не більший ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення.

8. Відповідальність за ненадання або несвоєчасне надання суб'єкту персональних даних доступу до його персональних даних, що містяться у відповідній базі персональних даних:

- Відстрочення доступу суб'єкта персональних даних до своїх персональних даних;

- Ненадання суб'єкту персональних даних можливості реалізовувати право безоплатного одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, без зазначення мети запиту;

- Ігнорування запиту суб'єкта персональних даних на предмет його задоволення;

- Ненадання відповіді на запит суб'єкта персональних даних більше ніж десять робочих днів з дня його надходження;

- Неповідомлення протягом десяти робочих днів особи, яка подала запит, що запит буде задоволено або направлення відмови у наданні відомостей із зазначенням підстави з посиланням на конкретний нормативно-правовий акт;

- Недотримання строків безоплатного задоволення запиту суб'єкта персональних даних (більше ніж тридцять календарних днів) щодо надання відповіді про те, чи зберігаються його персональні дані у відповідній базі персональних даних, а також надання змісту його персональних даних, які зберігаються, та джерела отримання цих відомостей;

- Ненадання інформації суб'єкту персональних даних про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані, що містяться у відповідній базі персональних даних;

- Невиконання вимоги, що у разі відстрочення доступу до персональних даних третіх осіб допускається у разі, якщо необхідні дані не можуть бути надані протягом тридцяти календарних днів з дня надходження запиту (проте, загальний термін вирішення питань, порушених в запиті, не може перевищувати сорока п'яти календарних днів);

- Неповідомлення суб'єкта персональних даних про відстрочення у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження такого рішення із зазначенням: прізвища, ім'я та по-батькові посадової особи, дати відправлення повідомлення, причини відстрочення та строку, протягом якого буде задоволено запит.

9. Відповідальність за не створення умов для захисту персональних даних у базі персональних даних:

- Незабезпечення захисту персональних даних від незаконного доступу до них;

- Незабезпечення цілісності персональних даних у базі персональних даних;

- Незабезпечення відповідного режиму доступу до персональних даних;

- Не визначення структурного підрозділу або відповідальної особи, яка організовує роботу, пов'язану із захистом персональних даних при їх обробці;

- Незабезпечення фізичною особою, яка володіє персональними даними особистого захисту баз персональних даних.

10. Відповідальність за порушення вимог при поширенні (розповсюдженні, реалізації, передачі) відомостей про фізичну особу з урахуванням того, що виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані:

- Розголошення відомостей стосовно суб'єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб'єктам відносин, пов'язаних з такими даними;

- Надання доступу до персональних даних третій особі, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення вимог Закону або неспроможна їх забезпечити;

- Надання права на використання персональних даних без створення відповідних умов для захисту цих даних та перевірки вжитих стороною, якій передаються персональні дані, створених нею заходів щодо забезпечення вимог Закону;

- Доручення обробки персональних даних розпоряднику володільцем без укладання з розпорядником договору в письмовій формі;

- Обробка персональних даних розпорядником не у відповідності до чітко встановленої мети обробки персональних даних та в обсягах, що були визначені в умовах укладеного договору;

- Використовувати відомості про особисте життя фізичної особи як чинник, що підтверджує чи спростовує її ділові якості.

Олексій Мервінський, голова Державної служби України з питань захисту персональних даних

За это сообщение автора налоговик поблагодарили: 2
alex88, Demerji
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5646
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 799 раз.
Поблагодарили: 2528 раз.

UNREAD_POST налоговик » 11 май 2012, 22:15

Владимир КОЗАК, заместитель председателя Государственной службы Украины по вопросам защиты персональных данных

Что касается такого понятия как «ІР-адрес», в европейских странах происходили суды, которые признавали, что ІР-адрес — это персональные данные лица. Последний суд был в ноябре прошлого года. Иск на пользователя, который незаконно «скачивал» музыку, подала компания, защищающая права
собственности на музыкальные произведения. Чтобы найти этого пользователя, нужно было выяснить, какой у него ІР-адрес. Суд признал, что нет оснований для выдачи ІР-адреса, поскольку это частные персональные данные пользователя. То есть в очередной раз было признано, что ІР-адрес — это персональные данные.
В Украине большинство телекоммуникационных компаний согласилось, что номер телефона и номер мобильного абонента, даже того, кто не заключил письменное соглашение, а использует услуги предоплатной связи, купив стартовый пакет, — это персональные данные. В таком случае абсолютно очевидно, что лицо может быть конкретно идентифицировано. Самый простой способ идентификации — позвонить по телефону по номеру и спросить: «Кто это?»
Могут быть, конечно, значительно более сложные процедуры идентификации, но все же при определенных усилиях лицо может быть идентифицировано.
Есть и другие способы идентификации. Например, на основании генетических данных. Еще несколько десятков лет назад никто не считал генетические коды персональными данными. А в настоящее время такое определение является достаточно распространенным и с помощью определения генетического кода лицо может быть конкретно идентифицировано.
В Директиве 95/46/ЕС «О защите физических лиц при обработке персональных данных и о свободном движении таких данных» есть следующее положение: «Для определения того, можно ли установить лицо, должны учитываться все средства, использование каким контролером или любым другим лицом вероятно ожидать для установления вышеупомянутого лица». Это значит, что разные субъекты имеют возможность использовать различные средства для определения лица. Следовательно, в разных ситуациях подход к процедуре идентификации будет разным.
Не вызывает никаких сомнений, что регистрация на любом сайте без конкретной фамилии, а лишь по псевдониму является обработкой персональных данных.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5646
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 799 раз.
Поблагодарили: 2528 раз.

UNREAD_POST Demerji » 14 май 2012, 13:27

:shock: Нет слов, одни междометия. Надо срочно всем гражданам зарегистрировать БД "Регистрация на любом сайте" или "Незаконно скачанная музыка и фильмы".
Аватар пользователя
Demerji
 
Сообщений: 149
Зарегистрирован: 03 фев 2011, 15:25
Благодарил (а): 391 раз.
Поблагодарили: 70 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НОВОСТИ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb