Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Налоговый спецрежим для ІТ

новости законодательства для бухгалтера и предпринимателя, события, акции

Модераторы: Чихуа, vins

Правила форума
Раздел: НОВОСТИ
1. Размещая новости, желательно (но не обязательно) снабжать их собственными комментариями.
2. Новости должны корреспондировать с тематикой форума.

UNREAD_POST Печкин » 25 май 2012, 14:14

Есть такой момент. Но логика была в этом:
Печкин писал(а): Т.е. конкурентноспособность конкретного плательщика (производителя ПО) не уменьшается и не увеличивается по отношению к остальным таким же плательщикам...

Иначе, например, норма 154.6 (про нулевую ставку налога на прибыль) тоже не проходит отсева на принцип нейтральности (поскольку у меня средняя зарплата 1,9 минзарплаты (т.е. я права на ноль не имею), а у соседа 2,1 (он право имеет). Не проходят отсева также еще более общие нормы о критериях для регистрации плательщиков НДС. Например, он проработал 12 календарных месяцев и может зарегистрироваться, а я еще нет и не могу. и т.д. Или критерии для единого налога. Там в обратную сторону работают (не "не менее ... работников", а наоборот "не более").
Т.е. нельзя сказать, что нейтральность должна предполагать одинаковость для всех.
Но с другой стороны, выходит, что в нашем понимании принцип нейтральности это лишь развитие недискриминационного принципа "равности всех ..."(п. 4.1.2).
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Люба П » 25 май 2012, 17:17

налоговик писал(а): 1.9. Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, визначеного згідно з пунктом 164.6 статті 164 цього Кодексу, та інших винагород за трудовими договорами (контрактами) працівників суб´єкта індустрії програмної продукції, який застосовує особливості оподаткування, відповідно до видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту, посади яких відповідають переліку професійних назв робіт індустрії програмної продукції, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

З цієї норми випливає, що зарплата програміста, який заробляє 14 тис. буде оподатковуватися за ставкою 5%, а зарплата бухгалтера, який заробляє 4 тис. - за ставкою 15% ? :pro_tiv:
Щоб у нас все було, і за це нам нічого не було.
Аватар пользователя
Люба П
 
Сообщений: 512
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 13:59
Откуда: Львів
Благодарил (а): 422 раз.
Поблагодарили: 142 раз.

UNREAD_POST Нюшик » 31 май 2012, 13:07

Мне интересно где можно посмотреть эти"посади яких відповідають переліку професійних назв робіт індустрії програмної продукції, затвердженому Кабінетом Міністрів України".--в классификаторе профессий?
Нюшик
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 31 май 2012, 12:56
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST налоговик » 31 май 2012, 17:23

Нюшик писал(а):Мне интересно где можно посмотреть эти"посади яких відповідають переліку професійних назв робіт індустрії програмної продукції, затвердженому Кабінетом Міністрів України".--в классификаторе профессий?


Пока нет. Кабмин должен разработать под этот Закон.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5602
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 786 раз.
Поблагодарили: 2504 раз.

UNREAD_POST Нюшик » 01 июн 2012, 15:20

А центральним органом виконавчої влади з питань науки,інновацій та інформатизації -кто выступает???? Он уже существует???? Или будет только создаваться???? Новый орган для дачи взяток???? Я так понимаю , если до 2013года ,ты не получал дохода от таких операций, то заявку не получиться подать???? Если такая фирма существовала ,но пустышка(пару месяцев ЗП, и только взнос в УФ?)....
Нюшик
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 31 май 2012, 12:56
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Люба П » 01 июн 2012, 16:14

Витяги зі статті на сайті Економічної правди Понеділок, 28 травня 2012, 17:59
"IT-ринок потрапив до рук Семиноженка": http://www.epravda.com.ua/publications/ ... 28/324876/
Для компаній залишається незрозумілим, хто і за якими критеріями їх відбиратиме. Однак відомо, що збільшується роль Держнауки. Ця установа розроблятиме форми державної підтримки та річний план відповідних заходів, погоджуючи їх з Кабміном.
В інтерв’ю ЕП, яке вийде згодом, Семиноженко зізнався, що Держнауки буде встановлювати відповідність профілю компанії шляхом фізичних та документальних перевірок. А от які документи будуть перевіряти, чиновник не сказав.
Однак найцікавіше, що Держнауки, нібито спільно з іншими органами та компаніями визначатиме потреби держави в оновленні програмного забезпечення. Тобто вони визначатимуть, в кого, скільки і за якою ціною купувати ПЗ за бюджетні кошти.
Ця норма закону створює передумови для включення "своїх" компаній в перелік "щасливчиків" з виконання державних підрядів. В розмові з виданням один з "айтішників" зазначив, що Держнауки надаються права регулятора галузі.
Щоб у нас все було, і за це нам нічого не було.
Аватар пользователя
Люба П
 
Сообщений: 512
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 13:59
Откуда: Львів
Благодарил (а): 422 раз.
Поблагодарили: 142 раз.

UNREAD_POST Мыша » 15 июн 2012, 15:09

НАЛОГОВЫЕ ЛЬГОТЫ ДЛЯ ПРОГРАММИСТОВ

Верховная Рада 24.05.2012 г. приняла два закона, которые на 10 лет (с 1 января 2013 года по 1 января 2023 года) обещают существенно улучшить жизнь отечественным производителям программного обеспечения:
— «О государственной поддержке развития индустрии программной продукции» (законопроект № 8267 );
— «О внесении изменений в раздел ХХ «Переходные положения» Налогового кодекса Украины относительно особенностей налогообложения субъектов индустрии программной продукции» (законопроект № 9744).
Пока что эти законы не подписаны Президентом (направлены на подпись 31 мая), но вряд ли он вернет их на доработку в парламент, особенно если учесть, что один из авторов этих законопроектов — совершенно случайно, разумеется,— носит ту же фамилию, что и наш Гарант.

Кто может стать льготником

Получить льготы могут предприятия, которое на протяжении предыдущих четырех последовательных отчетных (налоговых) кварталов одновременно отвечают следующим критериям:
1) первоначальная стоимость ОС и/или НМА превышает 50 минимальных зарплат;
2) отсутствует налоговый долг;
3) субъект не признан банкротом.
4) удельный вес доходов от осуществления “программистских” видов экономической деятельности составляет не менее 70 % доходов от реализации товаров (работ, услуг). Перечень таких видов деятельности включает:
— издание программного обеспечения, включая издание и реализацию (продажу, прокат и/или предоставление лицензий) системных пакетов программ, служебных и игровых программ, публикацию готового (несистемного) программного обеспечения, в том числе перевод или адаптацию несистемного программного обеспечения для определенного рынка за собственный счет: операционные системы, бизнес и другие приложения; выпуск компьютерных игр для всех платформ;
— компьютерное программирование и все виды деятельности по написанию, модификации, тестированию и обеспечению технической поддержкой, документированию программного обеспечения (в том числе с использованием коммерческих или свободно распространяемых модулей), включая разработку структуры и содержания и/или написание системы команд, необходимых для создания и выполнения: системного программного обеспечения (в том числе восстановления), приложений (в том числе восстановления), баз данных, веб-сайтов (в том числе их аудиовизуальных элементов), настройку программного обеспечения, т. е. модификацию и конфигурирование существующих приложений, таким образом, чтобы оно функционировало в рамках информационной системы клиента; разработку индивидуального программного обеспечения (на заказ) и адаптацию пакетов программ к
потребностям пользователей, написание программных сопроводительных инструкций для пользователей;
— консультирование по вопросам информатизации, включая планирование и разработку компьютерных систем, объединяющих комплектующее оборудование, программное обеспечение и коммуникационные технологии, консультирование относительно типа и конфигурации компьютерных технических средств и использования технологий программного обеспечения: анализ информационных потребностей пользователей и поиск оптимальных решений, консультирование по вопросам создания продукции программного обеспечения и оказание помощи по техническим аспектам компьютерных систем, консультирование по вопросам обслуживания работы программного обеспечения и информатизации;
— деятельность по управлению компьютерным оборудованием, включая предоставление услуг местного управления и деятельности компьютерных систем клиентов, а также обработку данных и другие сопутствующие услуги, эксплуатацию на долговременной (постоянной) основе средств обработки данных, принадлежащих другим пользователям;
— создание и внедрение информационно-технических комплексов, систем и сетей по: проектированию и созданию комплексов, систем и сетей на базе информационных технологий, систем передачи данных и систем хранения данных, монтажу и установке электронно-вычислительных машин и прочего оборудования для обработки информации; обслуживание и сопровождение комплексов, систем и сетей, построенных на базе информационных технологий; установка программного обеспечения за вознаграждение, включая реализацию, установку, внедрение, интеграцию с другими системами, поддержку (настройку, консультирование по вопросам разработки и эксплуатации, модификацию и доработку, исправление ошибок) ; разработуи криптографических средств защиты информации, предоставление права на использование программного обеспечения, включая передачу имущественных прав интеллектуальной собственности на программное обеспечение (компьютерные программы);
— обработку данных, размещение информации на веб-узлах и связанную с ними деятельность, включая деятельность, связанную с базами данных: предоставление данных в определенном порядке или последовательности путем их выбора в режиме он-лайн или прямого доступа к оперативным данным, отсортированным по запросу (компьютеризированный менеджмент) для широкого или ограниченного круга пользователей, обработку, подготовку и ввод данных с применением программного обеспечения пользователя или собственного программного обеспечения.
Как видим, перечень весьма обширен и включает в себя, похоже, все, что только пришло в голову авторам закона. Так что у потенциальных льготников вряд ли возникнут проблемы с подтверждением соответствия их видов экономической деятельности приведенному перечню (такое подтверждение дает центральный орган исполнительной власти по вопросам науки, инноваций и информатизации Украины).
Кроме указанного подтверждения субъекты индустрии программной продукции подают в ГНИ по своему местонахождению регистрационное заявление, финансовую отчетность, а также
«копии первичных документов (заверенные подписью налогоплательщика или его должностным лицом и печатью (при ее наличии) или в электронной форме с соблюдением условия по регистрации электронной подписи подотчетных лиц, если такие документы
создаются им в электронной форме), подтверждающие право на использование особенностей налогообложения».
О каких именно первичных документах идет речь — не совсем понятно. Видимо, это должны быть договоры, акты выполненных работ/услуг и расчетные документы, которыми позволяют определить конкретные объемы «айтишных» продаж и определить их долю в общем объеме проданных товаров/работ/услуг.
Если по заявлению будет принято положительное решение, налогоплательщика занесут в специальный реестр и выдадут ему соответствующее свидетельство.

Что и как льготируется

Коротко о важнейших новациях для субъектов, попавших в реестр.
1. По налогу на прибыль: вводится раздельный учет доходов и затрат для вышеперечисленных видов деятельности и для остальных, причем по первым применяется льготная ставка 5%.
2. По НДФЛ: ставка налога составляет 5% от базы налогообложения по доходам в форме зарплаты и иных вознаграждений по трудовым договорам (контрактам) работников. Но если сумма налога окажется меньше, чем предельные 15% от двух минимальных зарплат, то уплачивается налог в указанном предельном размере.
Интересно, что законодатель, вместо того чтобы просто указать, что сумма НДФЛ не может быть ниже, чем 15% от двух минимальных зарплат, зачем-то выписал чудовищную формулу для расчета ставки «айтишного» НДФЛ в тех случаях, когда 5% от реальной зарплаты оказываются меньше, чем 15% от двух «минималок» (такая ситуация возникнет, если «атишная» зарплата будет меньше, чем 6 минимальных):

СтІТрозр = 2 х Зпмін х СтБ / ЗпІТ,
где:
Зпмін — размер минимальной зарплаты, установленной законом на 1 января отчетного (налогового) года;
СтБ — размер ставки налога, определенной абзацем первым п. 167.1 Кодекса (то есть 15%);
ЗпІТ — размер «айтишных» доходов работника.
Если посчитать с помощью этой формулы налог, то получается то, что мы и говорили:
НДФЛ = ЗпІТ х СтІТрозр = ЗпІТ х 2 х Зпмін х СтБ / ЗпІТ = 2 х Зпмін х СтБ

Ну, и зачем было огород городить?
3. По ЕСВ (на период с 1 января 2013 года по 31 декабря 2017 года):
— единый взнос для субъектов индустрии программной продукции устанавливается по самому низкому — 1-му классу профессионального риска как 36,76% от двух размеров
минимальной зарплаты, умноженной на количество наемных работников с учетом количества дней, отработанных работниками в отчетном периоде, и сумм вознаграждения физическим лицам за выполнение работ (предоставление услуг) по гражданско-правовым договорам;
— единый взнос для наемных работников таких субъектов устанавливается в размере, 3,6% от двух размеров минимальной зарплаты, умноженной на количество наемных работников с учетом количества дней, отработанных работником в отчетном периоде.
Таким образом, обложение ЕСВ предприятий и работников не зависит от величины фонда заработной платы по каждому работнику, а только от количества отработанных им дней. Фактически это дает возможность устроить программистов, например, на 1 рабочий день в месяц и назначить им при этом дневную ставку хоть 10 000 грн. Платить ЕСВ за каждого из них нужно будет порядка 50 грн в месяц. А вот если бы те же самые программисты работали бы полный месяц за ту же месячную зарплату, то ЕСВ за них был бы более 800 грн. Согласитесь, экономия вполне ощутимая. И это не считая того, что при нормальном (не «айтишном») налогообложении при том же уровне зарплат на соцстрах уходило бы порядка 4000 грн за каждого работника.
Правда, экономия за счет сокращенной рабочей недели выйдет боком «льготируемому» программисту через много лет, когда наступит время рассчитывать его пенсию. Но кто же задумывается о будущей пенсии, когда до нее еще 20 — 30 — 40 лет? Тем более — какая фирма готова выкладывать «лишние» деньги за далекое-предалекое благополучие своих работников?
4. По НДС: Освобождаются от обложения НДС операции по поставке программной продукции, созданной в результате осуществления “айтишных” видов экономической деятельности (по перечню, приведенному выше).
Обратим ваше внимание на то, что НДСная льгота распространяется не только на субъектов, воспользовавшихся правом на льготный режим и официально получивших соответствующий статус, но и на любых других продавцов программного обеспечения.

И кто всем этим воспользуется

Действительно ли со вступлением в силу этого закона программная отрасль взлетит в нашей стране до самых что ни на есть заоблачных высот? Насчет этого имеются большие сомнения.
Высококвалифицированных программистов у нас не так уж много, и мало кто из них не задействован в серьезных и, что немаловажно, денежных проектах. Причем в основном это работы по заграничным заказам — интернет границ не знает. Наученные же горьким опытом общения с государством, наши бизнесмены вряд ли плотной толпой побегут на свет, если им вполне комфортно в тени.
А вот многие крупные и даже средние предприятия наверняка уволят своих штатных программистов и компьютерщиков и перейдут на так называемый ИТ-аутсорсинг (ITO), то есть полностью передадут свои информационные ресурсы в обслуживание сторонней организации, в которой, скорее всего, и будут трудоустроены уволенные «айтишники» с того же предприятия. При этом можно не сомневаться, что в штате подобных обслуживающих фирм окажется немало совместителей — представителей топ-менеджмента или собственников предприятия-заказчика. Либо их ближайших родственников.
Ведь для «айтишных» фирм не установлено никаких ограничений ни по объемам продаж, ни по величине прибыли, ни по фонду заработной платы. Ну, а раз так, то кто мешает предприятию втридорога покупать услуги «своей» фирмы-льготницы, уменьшая таким образом собственную налогооблагаемую прибыль, и выплачивать эти деньги в виде зарплаты нужным людям, числящимся младшими помощниками программистов? Почти не тратясь при этом на такую ерунду, как ЕСВ и налоги.
Поэтому если чего и следует ожидать в ближайшее время, так это взрывного роста числа компьютерно-программистских фирм. Правда, к реальному развитию интеллектуальных технологий это вряд ли будет иметь хоть какое-то отношение...

Алексей Кузнецов
Аватар пользователя
Мыша
 
Сообщений: 944
Зарегистрирован: 07 июн 2011, 10:40
Благодарил (а): 288 раз.
Поблагодарили: 329 раз.

UNREAD_POST profi » 15 июн 2012, 16:40

Люба П писал(а):Я задавала скромне і культурне питання про те, чи можна буде відмовитися від пільгового режиму для ІТ-індустрії з огляду на минулорічне "кідалово" на ПДВ з умовного продажу ОЗ. Моє питання спочатку довго модерувалося, потім з"явилося, а потім взагалі видалили. І що я такого спитала...


Режим исключительно добровольный. Вы можете не отказаться, а можете им НЕ воспользоваться. Поскольку для его применения надо пройти отдельную регистрационную процедуру. Так вот, можете ее не проходить.
profi
 
Сообщений: 90
Зарегистрирован: 06 дек 2010, 11:36
Благодарил (а): 5 раз.
Поблагодарили: 13 раз.

UNREAD_POST profi » 15 июн 2012, 16:43

Люба П писал(а):
manuls писал(а):Парламент принял в первом чтении налоговый спецрежим для ІТ
Верховная рада приняла в первом чтении проект Закона № 9744 “О внесении изменений к Налоговому кодексу Украины о специальном режиме налогооблажения индустрии программного обеспечения”. За проголосовало 336 депутатов (для принятия решения достаточно 226 голосов).
Проект предусматривает снижение ставок таких налогов: единого социального взноса до 5% (вместо 34,7%),
http://dou.ua/lenta/news/parlament-prinyal-v-pervom-chtenii-nalogovoj-specrezhim-dlya-it/


Про 5% ЄСВ там немає. Впроекті 9744 взагалі немає згадки про ЄСВ.


В ходе обсуждения закон разделили на два. О ЕСВ сказано во втором законе. В ветке уже упоминались оба закона.
profi
 
Сообщений: 90
Зарегистрирован: 06 дек 2010, 11:36
Благодарил (а): 5 раз.
Поблагодарили: 13 раз.

UNREAD_POST profi » 15 июн 2012, 16:56

Коллеги, если по спецрежиму написано много (в смысле в самом законе). Худо бедно правила можно будет вырулить, то не исключены проблемы с НДС-ной льготой:

1. Підрозділ 2 доповнити пунктом 26 такого змісту:
"26. Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, створеної в результаті здійснення економічної діяльності, види якої зазначені у підпункті 1.5 пункту 14 підрозділу 10 цього розділу".


НДС-ная льгота освобождает от обложения операции по поставке "программной продукции". НО, в обоих Законах о поддержке IT индустрии, особенно в правилах применения Спецрежима для IT-шников, не дано определение такой продукции. Спецрежим ориентирован на виды деятельности, а не на производимую продукцию. Как будут применять термин лья НДС-ной льготы - покажет время. Если не предвзято, то думаю вопрос должен решаться следующим образом.

Во-первых, Для целей применения НДС-ной льготы "программная продукция", прежде всего, должна охватывать как производство товаров, так и оказание услуг. Этот вывод подтверждается также следующим:

«Продукція - це результат економічної діяльності. Це загальний термін, який використовують як для позначення товарів, так і послуг.» ( 4 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ Наказ, Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 11.10.2010, № 457 "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010")

«Продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.» (ВР УРСР, Закон "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 N 1023-XII)

«Продукція - будь-який виріб, процес чи послуга, що виготовляється, здійснюється чи надається для задоволення суспільних потреб.» (ВР України, Закон "Про підтвердження відповідності" від 17.05.2001 N 2406-III)

Во-вторых, основным критерием для разграничения программной продукции и определения возможности применения НДС-ной льготы, по моему мнению, должны выступать виды деятельности, дозволенные для спецрежима. То есть, НДС-ная льгота касается не просто программной продукции, а программной продукции, созданной в результате осуществления видов деятельности, указанных в п/п. 1.5 п. 14 подраздела ХХ НКУ. В пользу такого вывода меня склоняет само определение льготы, где акцент сделан не просто на продукцию, а на продукцию как результат определенных видов деятельности.

Тем самым программная продукция, судя по всему, должна представлять собой результат осуществления названных видов деятельности, а именно:

«1) видання програмного забезпечення, включаючи видання і реалізацію (продаж, прокат та/або надання ліцензій) системних пакетів програм, службових та ігрових програм, публікацію готового (несистемного) програмного забезпечення, у тому числі переклад або адаптацію несистемного програмного забезпечення для певного ринку за власний рахунок: операційні системи, бізнес та інші додатки; випуск комп'ютерних ігор для всіх платформ;

2) комп’ютерне програмування та всі види діяльності з написання, модифікування, тестування і забезпечення технічною підтримкою, документування програмного забезпечення (у тому числі з використанням комерційних або вільно розповсюджених модулів), включаючи розроблення структури і змісту та/або написання системи команд, необхідних для створення та виконання: системного програмного забезпечення (у тому числі відновлення), прикладних програм (у тому числі відновлення), баз даних, веб-сайтів (у тому числі їх аудіовізуальних елементів); настроювання програмного забезпечення, тобто модифікацію та конфігурацію існуючих додатків, таким чином, щоб воно функціонувало в рамках інформаційної системи клієнта; розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до потреб користувачів; написання програмних супроводжуючих інструкцій для користувачів;

3) консультування з питань інформатизації, включаючи планування та розроблення комп'ютерних систем, що поєднують комплектуюче устаткування, програмне забезпечення та комунікаційні технології, консультування щодо типу та конфігурації комп'ютерних технічних засобів і використання технологій програмного забезпечення: аналіз інформаційних потреб користувачів та пошук найоптимальніших рішень, консультування з питань створення продукції програмного забезпечення і надання допомоги щодо технічних аспектів комп'ютерних систем, консультування з питань обслуговування роботи програмного забезпечення та інформатизації;

4) діяльність з керування комп'ютерним устаткуванням, включаючи надання послуг з місцевого керування і діяльності комп'ютерних систем клієнтів, а також з оброблення даних та інші супутні послуги, експлуатацію на довготривалій (постійній) основі засобів обробки даних, що належать іншим користувачам;

5) створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, систем та мереж щодо: проектування та створення комплексів, систем та мереж на базі інформаційних технологій, систем передачі даних та систем збереження даних, монтажу і встановлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; обслуговування та супровід комплексів, систем і мереж збудованих на базі інформаційних технологій; установлення програмного забезпечення за винагороду, включаючи реалізацію, інсталяцію, впровадження, інтеграцію з іншими системами, підтримка (налагодження, консультування з питань розробки та експлуатації, модифікація та доробка, виправлення помилок); розроблення криптографічних засобів захисту інформації; надання права на використання програмного забезпечення, включаючи передачу майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення (комп’ютерні програми);

6) оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, включаючи діяльність, пов’язану з базами даних: надання даних у певному порядку або послідовності шляхом їх вибору в режимі он-лайн або прямого доступу до оперативних даних, відсортованих згідно із запитом (комп'ютеризований менеджмент) для широкого чи обмеженого кола користувачів; оброблення, підготовку та введення даних із застосуванням програмного забезпечення користувача або власного програмного забезпечення.»


В то же время, приведенные перечень видов деятельности в некоторой степени также оставляет возможность как для расширительного, так и более узкого толкования операций, попадающих и под специальный режим обложения, и под НДС-ную льготу. Тут уже вопрос фантазии.

За это сообщение автора profi поблагодарил:
Люба П
profi
 
Сообщений: 90
Зарегистрирован: 06 дек 2010, 11:36
Благодарил (а): 5 раз.
Поблагодарили: 13 раз.

UNREAD_POST tan » 21 июн 2012, 18:47

Президент ветировал законы о льготах для IT-бизнеса
Виктор Янукович вернул на доработку принятые Верховной Радой 24 мая 2012 года законы о налоговых льготах для IT-индустрии. Соответствующие предложения Президента опубликованы на официальном сайте ВР.
Так, в Законе о господдержке развития индустрии программной продукции (законопроект № 8267) Президенту не понравилось введение специального режима начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование по отраслевому признаку, так как это является нарушением Конституции, равенства субъектов предпринимательства их равенства перед законом. Кроме того, внедрение предлагаемого Законом механизма приведет к потерям Пенсионного фонда до 6 млрд гривен в год. Смутило В.Януковича и предлагаемое Законом положение по расчету с 1 января 2013 года по 31 декабря 2022 года единого социального взноса исходя из количества дней, отработанных работником в отчетном периоде. В связи с этим Президент предлагает исключить из Закона часть вторую статьи 6.

Также Президент считает необходимым определить в Законе субъекты хозяйствования индустрии программной продукции, на которые распространяется государственная поддержка.
Закон о внесении изменений в НК относительно особенностей налогообложения субъектов индустрии программной продукции (законопроект № 9744), по мнению В.Януковича, не содержит четкого определения товаров и продукции, операции по поставке которых предусматривается освободить от налогообложения налогом на добавленную стоимость. Определение термина «программная продукция» отсутствует и в Налоговом кодексе, и в самом Законе. При таких обстоятельствах невозможно и четко очертить круг операций, на которые распространяется предлагаемая налоговая льгота, поэтому Президент предложил определить данный термин в Законе.

Кроме того, Президент отметил, что предлагаемые процедуры администрирования устанавливаемого режима налогообложения субъектов индустрии программной продукции являются сложными для бизнеса и содержат коррупционные риски, и предложил воздержаться от введения дополнительных оснований для проведения органами ГНС документальных внеплановых выездных проверок субъектов хозяйствования, а также от получения соответствующего заключения Государственного агентства по вопросам науки, инноваций и информатизации Украины.

В. Янукович также считает неприемлемым снижение ставки налога на доходы физических лиц для работников субъектов индустрии программной продукции до 5 % и предлагает исключить из Закона данные нормы.
источник - юрлига http://jurliga.ligazakon.ua/news/2012/6/21/66698.htm

За это сообщение автора tan поблагодарили: 2
vins, Люба П
tan
 
Сообщений: 250
Зарегистрирован: 21 июн 2011, 20:21
Благодарил (а): 60 раз.
Поблагодарили: 132 раз.

UNREAD_POST Печкин » 21 июн 2012, 22:29

Предложения Президента (в т.ч. как мне показалось, учел тезисы от Чихуа):

ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції"

Прийнятий Верховною Радою України 24 травня 2012 року Закон України "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції" не може бути підписаний, виходячи з такого.

1. Законом пропонується встановити податкову пільгу з оподаткування податком на додану вартість для суб'єктів індустрії програмної продукції. Однак Закон не містить чіткого визначення товарів і продукції, операції з постачання яких передбачається звільнити від оподаткування податком на додану вартість.
Так, Законом передбачається тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, створеної в результаті здійснення економічної діяльності, види якої зазначені у пропонованому підпункті 1.5 пункту 14 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (пункт 1 розділу І Закону, що надійшов на підпис).
Слід зауважити, що серед видів економічної діяльності, перерахованих у вищезазначеному підпункті 1.5 пункту 14, є такі, наприклад, як консультування з питань інформатизації, діяльність з керування комп'ютерним устаткуванням, розміщення інформації на веб-вузлах, а також пов'язана з ними діяльність (абзаци двадцять третій, двадцять четвертий, двадцять шостий пункту 3 розділу І Закону, що надійшов на підпис). Проте у результаті такої діяльності програмна продукція не завжди створюється, а тому застосування пропонованої Законом пільги до операцій з поставок продукції, створеної в результаті такої діяльності, є проблематичним.
Крім того, визначення терміна "програмна продукція" у чинному Податковому кодексі України відсутнє. Відсутнє воно і в Законі, що надійшов на підпис. За таких обставин неможливо і чітко окреслити коло операцій, на які поширюватиметься пропонована податкова пільга.
Зазначене може спричинити порушення конституційних принципів верховенства права, рівності і справедливості, з яких випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правових норм. Інший підхід не може забезпечити однакове застосування норм, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).
У даному ж випадку неоднозначне тлумачення наведеного положення Закону, що надійшов на підпис, створює ризики неоднакового його застосування на практиці та зловживань як з боку контролюючих органів (що призведе до порушень прав платників податків), так і з боку платників податків (що призведе до втрат бюджету).
У зв'язку з викладеним пропоную у пункті 1 розділу І Закону, що надійшов на підпис, визначити термін "програмна продукція".

2. Пропоновані у Законі процедури адміністрування встановлюваного режиму оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції є складними для бізнесу і містять корупційні ризики.
Так, Законом передбачено, що для підтвердження права суб'єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування необхідно одержати висновок центрального органу виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації України (Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України) на предмет відповідності фактичних видів економічної діяльності суб'єкта видам економічної діяльності, визначеним Законом, що розглядається. Будь-яких критеріїв установлення такої відповідності, вичерпного переліку підстав для відмови у наданні зазначеного висновку Закон не містить. Натомість передбачено, що надання висновку здійснюватиметься в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас Закон запроваджує нові підстави для проведення органами державної податкової служби документальних позапланових виїзних перевірок. Ідеться про запровадження права органу державної податкової служби провести документальну позапланову виїзну перевірку відповідного платника:
щодо встановлення достовірності документів, поданих для одержання права на використання особливостей оподаткування (фінансової звітності, копій первинних документів, зазначеного вище висновку Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України);
щодо встановлення відповідності діяльності новоутвореного суб'єкта індустрії програмної продукції критеріям, установленим Законом для суб'єктів індустрії програмної продукції.
При цьому із змісту Закону не зрозуміло, чому для встановлення достовірності документів, відповідності діяльності платника зазначеним критеріям повинна проводитись саме виїзна (а не невиїзна) перевірка, адже органи державної податкової служби мають у своєму розпорядженні достатньо даних, щоб здійснити відповідну роботу без виїзду до суб'єкта господарювання.
Запровадження такого механізму перевірки відповідності діяльності платника (суб'єкта індустрії програмної продукції) встановленим Законом критеріям не тільки призведе до дублювання функцій Державної податкової служби України та Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, розмивання відповідальності цих органів, а й створить умови для суб'єктивного ставлення до окремих платників податків, адміністративного тиску на них, що є порушенням конституційних прав осіб на підприємницьку діяльність (стаття 42 Конституції України).
За таких обставин пропоную утриматись від запровадження додаткових підстав для проведення органами державної податкової служби документальних позапланових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, а також від одержання відповідного висновку Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України.
Тому пропоную у пункті 3 розділу І Закону, що надійшов на підпис:
в абзаці тридцятому речення друге – четверте виключити;
абзац тридцять перший виключити;
в абзацах сімнадцятому, тридцять другому та тридцять третьому слова "документальна позапланова виїзна перевірка" в усіх відмінках замінити словами "документальна позапланова невиїзна перевірка" у відповідних відмінках.

3. Законом, що надійшов на підпис, передбачається, що тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, ставка податку на доходи фізичних осіб становитиме 5 відсотків (замість діючих ставок 15 та 17 відсотків) бази оподаткування. Водночас пропонується розраховувати ставку податку за визначеною у Законі формулою у разі, якщо сума податку, обчислена за ставкою 5 відсотків, буде меншою за суму податку, обчислену шляхом множення двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, на ставку податку на доходи фізичних осіб, яка визначена Податковим кодексом України для всіх платників податків (абзаци п'ятдесят четвертий – п'ятдесят дев'ятий пункту 3 розділу І).
Таке запровадження пільгової ставки податку на доходи фізичних осіб для певної групи громадян за професійною ознакою суперечить:
статті 24 Конституції України, за якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом
; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, за яким податкове законодавство України грунтується на принципі рівності всіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.
Необхідно також ураховувати, що за Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб зараховується до місцевих бюджетів (статті 64 і 69). Відтак, зменшення ставки податку для окремих груп осіб призведе до певного зменшення надходжень до місцевих бюджетів.
Разом із тим, крім прямих втрат місцевих бюджетів, зниження у три рази ставки податку на доходи фізичних осіб для працівників ІТ-компаній може створити прецедент для ініціювання відповідних змін до податкового законодавства для працівників інших галузей, яким надаватиметься державна підтримка.

З огляду на наведене вважаю неприйнятним зниження ставки податку на доходи фізичних осіб для працівників суб'єктів індустрії програмної продукції до 5 відсотків і пропоную виключити із Закону абзаци п'ятдесят четвертий – п'ятдесят дев'ятий пункту 3 розділу І.

Президент України В.ЯНУКОВИЧ
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST налоговик » 05 июл 2012, 07:50

Комитет Верховной Рады по вопросам финансов, банковской деятельности, налоговой и таможенной политики на заседании во вторник принял решение рекомендовать парламенту принять все предложения президента к законам, которыми предусмотрено введение спецрежим налогообложения субъектов индустрии программной продукции. Президент, в частности, предложил не вводить 5% ставку налога на доходы физлиц для сотрудников ІТ-фирм.

По мнению главы государства, такие льготы приведут к существенным потерям бюджета, а также противоречат принципу равенства всех налогоплательщиков перед законом и недопущения проявлений налоговой дискриминации. Кроме того, президент против изменения принципа начисления единого социального взноса для ІТ-компаний, использующих льготное налогообложение, предусматривающего фиксацию базы начислений в размере двух минимальных зарплат.

Президент считает необходимым четко определить программные товары и продукцию, операции по поставке которых будут освобождены от налога на добавленную стоимость, а также сам термин "программная продукция". Президент также предлагает исключить из закона нормы, предусматривающие необходимость проведения внеплановых выездных проверок субъектов ІТ-сферы органами Госналогслужбы, а также получения заключения Государственного агентства по вопросам науки, инноваций и информатизации для получения статуса субъекта спецрежима налогообложения. Как сообщалось, Верховная Рада 24 мая приняла законы "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно специального режима налогообложения субъектов индустрии программной продукции" (№9744), а также закон "О государственной поддержке развития субъектов индустрии программной продукции" (№8267), которыми предусматривалось введение 5% ставки налога на доходы физлиц, 5% налога на прибыль, освобождение от НДС только непосредственно разрабатываемой украинскими субъектами программной индустрии продукции. Специальный режим налогообложения будет действовать с 1 января 2013 года по 1 января 2023 года.

Кроме того, во втором чтении был принят закон, предусматривающий единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование для субъектов индустрии программной продукции. В частности, предусматривается распределение взноса следующим образом: 4,1% на случай безработицы, 3,9% - на страхование в связи с временной потерей трудоспособности, 0,6% - страхование от несчастного случая, 91,5% - на общеобязательное государственное пенсионное страхование. Режим соцстрахования будет действовать с 1 января 2013 года по 31 декабря 2017 года. 22 июня 2012 года президент, воспользовавшись правом вето, вернул эти законы со своими предложениями в парламент.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5602
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 786 раз.
Поблагодарили: 2504 раз.

UNREAD_POST Печкин » 06 июл 2012, 10:08

05.07.2012 17:43
Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції" з урахуванням пропозицій Президента України

Текст закона под спойлером:

Скрытый текст: показать
Проект
(Тираж 04.07.2012)

ПОСТАНОВА
Верховної Ради України

Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:
1. Підрозділ 2 доповнити пунктом 26 такого змісту:
"26. Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;
криптографічні засоби захисту інформації".
2. Абзаци четвертий та п’ятий пункту 10 підрозділу 4 доповнити словами та цифрами "а для суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 14 підрозділу 10 цього розділу, -5 відсотків".
3. Підрозділ 10 доповнити пунктом 14 такого змісту:
"14. Особливості оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції
1.1. Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, платник податків, який відповідає критеріям, встановленим у підпункті 1.4 цього пункту (далі - суб’єкт індустрії програмної продукції), має право застосовувати особливості оподаткування, передбачені цим пунктом.
1.2. Згідно з особливостями оподаткування податок на прибуток від здійснення видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту, нараховується суб’єктом індустрії програмної продукції за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
1.3. Платники податку ведуть окремий облік доходів та витрат, пов’язаних з отриманням прибутку від здійснення видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту.
При цьому:
до складу витрат таких платників податку, пов’язаних з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, не включаються витрати, пов’язані з отриманням прибутку від іншої діяльності, ніж передбачена в підпункті 1.5 цього пункту;
сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, не враховується у витратах, пов’язаних з отриманням прибутку від іншої діяльності, ніж передбачена в підпункті 1.5 цього пункту.
У разі якщо основні засоби використовуються одночасно для отримання прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, та прибутків від іншої діяльності, витрати платника податку, пов’язані з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного податкового періоду, як сума доходів від видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту, відноситься до доходів від усіх видів економічної діяльності такого платника податку.
Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов’язані як з отриманням прибутку, що оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 1.2 цього пункту, так і з отриманням прибутків від іншої діяльності.
1.4. Суб’єктом індустрії програмної продукції вважається суб’єкт господарювання, який протягом попередніх чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідає таким критеріям:
1) питома вага доходів суб’єкта від здійснення видів економічної діяльності, визначених у підпункті 1.5 цього пункту, становить не менш як 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
2) первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів суб’єкта перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
3) у суб’єкта відсутній податковий борг;
4) щодо суб’єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Для новоутворених суб’єктів індустрії програмної продукції, які здійснюють діяльність протягом не менше двох повних звітних (податкових) кварталів до дня подання реєстраційної заяви в порядку, передбаченому підпунктом 1.6 цього пункту, дозволяється при визначенні відповідності такого суб’єкта критеріям, встановленим цим пунктом, застосовувати показники господарської діяльності за період фактичної діяльності суб’єкта та за умови дотримання всіх зазначених критеріїв у фактичній кількості звітних (податкових) кварталів.
По закінченню двох повних звітних (податкових) кварталів з дня реєстрації новоутвореного суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, орган державної податкової служби проводить документальну позапланову невиїзну перевірку платника щодо відповідності його діяльності критеріям, встановленим цим пунктом.
У разі невідповідності діяльності суб’єкта критеріям, встановленим цим пунктом, такий платник податків має провести нарахування податків і виконати дії в порядку та за правилами, передбаченими підпунктом 1.7 цього пункту, а орган державної податкової служби приймає рішення про анулювання свідоцтва про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, у порядку, передбаченому в підпункті 1.8 цього пункту.
Для цілей цього пункту не вважаються новоутвореними суб’єкти господарювання, які утворені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції" шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації.
1.5. Видами економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції в цілях визначення наявності права суб’єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування є:
1) видання програмного забезпечення, включаючи видання і реалізацію (продаж, прокат та/або надання ліцензій) системних пакетів програм, службових та ігрових програм, публікацію готового (несистемного) програмного забезпечення, у тому числі переклад або адаптацію несистемного програмного забезпечення для певного ринку за власний рахунок: операційні системи, бізнес та інші додатки; випуск комп’ютерних ігор для всіх платформ;
2) комп’ютерне програмування та всі види діяльності з написання, модифікування, тестування і забезпечення технічною підтримкою, документування програмного забезпечення (у тому числі з використанням комерційних або вільно розповсюджених модулів), включаючи розроблення структури і змісту та/або написання системи команд, необхідних для створення та виконання: системного програмного забезпечення (у тому числі відновлення), прикладних програм (у тому числі відновлення), баз даних, веб-сайтів (у тому числі їх аудіовізуальних елементів); настроювання програмного забезпечення, тобто модифікацію та конфігурацію існуючих додатків, таким чином, щоб воно функціонувало в рамках інформаційної системи клієнта; розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до потреб користувачів; написання програмних супроводжуючих інструкцій для користувачів;
3) консультування з питань інформатизації, включаючи планування та розроблення комп’ютерних систем, що поєднують комплектуюче устаткування, програмне забезпечення та комунікаційні технології, консультування щодо типу та конфігурації комп’ютерних технічних засобів і використання технологій програмного забезпечення: аналіз інформаційних потреб користувачів та пошук найоптимальніших рішень, консультування з питань створення продукції програмного забезпечення і надання допомоги щодо технічних аспектів комп’ютерних систем, консультування з питань обслуговування роботи програмного забезпечення та інформатизації;
4) діяльність з керування комп’ютерним устаткуванням, включаючи надання послуг з місцевого керування і діяльності комп’ютерних систем клієнтів, а також з оброблення даних та інші супутні послуги, експлуатацію на довготривалій (постійній) основі засобів обробки даних, що належать іншим користувачам;
5) створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, систем та мереж щодо: проектування та створення комплексів, систем та мереж на базі інформаційних технологій, систем передачі даних та систем збереження даних, монтажу і встановлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації; обслуговування та супровід комплексів, систем і мереж, збудованих на базі інформаційних технологій; установлення програмного забезпечення за винагороду, включаючи реалізацію, інсталяцію, впровадження, інтеграцію з іншими системами, підтримка (налагодження, консультування з питань розробки та експлуатації, модифікація та доробка, виправлення помилок); розроблення криптографічних засобів захисту інформації; надання права на використання програмного забезпечення, включаючи передачу майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення (комп’ютерні програми);
6) оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність, включаючи діяльність, пов’язану з базами даних: надання даних у певному порядку або послідовності шляхом їх вибору в режимі он-лайн або прямого доступу до оперативних даних, відсортованих згідно із запитом, для широкого чи обмеженого кола користувачів (комп’ютеризований менеджмент); оброблення, підготовку та введення даних із застосуванням програмного забезпечення користувача або власного програмного забезпечення.
1.6. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, суб’єкт індустрії програмної продукції подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву.
Реєстраційна заява про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, подається керівником або представником юридичної особи - платника (з документальним підтвердженням особи та повноважень) до відповідного органу державної податкової служби не пізніш як за 30 календарних днів до початку звітного (податкового) кварталу, з якого зазначений суб’єкт передбачає отримати право на використання особливостей оподаткування.
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування.
Суб’єкт індустрії програмної продукції разом з реєстраційною заявою подає фінансову звітність, копії первинних документів (засвідчені підписом платника податку або його посадовою особою та скріплені печаткою (у разі її наявності) чи в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, якщо такі документи створюються ним в електронній формі), що підтверджують право на використання особливостей оподаткування.
Для підтвердження права суб’єкта індустрії програмної продукції на застосування особливостей оподаткування орган державної податкової служби має право провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника для встановлення достовірності поданих платником документів. Така перевірка може бути проведена протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання реєстраційної заяви.
Орган державної податкової служби мотивовано відмовляє суб’єкту індустрії програмної продукції в реєстрації його як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви, поданих документів або проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що зазначений суб’єкт не відповідає критеріям, визначеним у підпункті 1.4 цього пункту.
Рішення про таку відмову має бути надіслано платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, протягом 15 робочих днів, що настають за днем отримання реєстраційної заяви.
Рішення про відмову в реєстрації не обмежує можливість повторного звернення суб’єкта індустрії програмної продукції до органу державної податкової служби з метою реєстрації як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування.
У разі відсутності підстав для відмови суб’єкту індустрії програмної продукції в реєстрації як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, орган державної податкової служби зобов’язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви включити такого платника до реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та видати йому або надіслати поштою з повідомленням про вручення свідоцтво про реєстрацію такого суб’єкта як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування.
Суб’єкт індустрії програмної продукції має право застосовувати особливості оподаткування з першого числа місяця календарного кварталу, що настає за місяцем, в якому такого суб’єкта було включено до реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції. За порушення строків включення платника до реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та/або видачі йому відповідного свідоцтва посадові особи органів державної податкової служби несуть відповідальність відповідно до закону.
Форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію та порядок ведення реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань науки, інновацій та інформатизації України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, та щомісячно оприлюднює його на своєму веб-сайті.
У разі незатвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, зазначених у цьому пункті форм реєстраційні заяви платниками податків подаються у довільній формі.
1.7. У разі якщо суб’єкт, який застосовує особливості оподаткування, не відповідає критеріям, встановленим у підпункті 1.4 цього пункту, то:
1) на такого суб’єкта не поширюються особливості оподаткування, встановлені цим пунктом. Такий суб’єкт зобов’язаний визначити податкове зобов’язання з податків, визначених особливостями оподаткування, за підсумками звітного (податкового) кварталу, в якому була допущена така невідповідність, і в порядку, передбаченому цим Кодексом, сплатити податок до бюджету в загальному порядку та сплатити пеню на суму збільшеного податку за період, починаючи з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому була допущена така невідповідність;
2) такий суб’єкт втрачає право застосовувати особливості оподаткування протягом чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, наступних за звітним (податковим) кварталом, в якому була допущена така невідповідність;
3) такий суб’єкт вважається платником відповідних податків на загальних підставах з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому була допущена така невідповідність.
По закінченню чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів, наступних за звітним (податковим) кварталом, в якому була допущена невідповідність суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, критеріям, встановленим у підпункті 1.4 цього пункту, суб’єкт індустрії програмної продукції може отримати свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, в порядку, передбаченому підпунктом 1.6 цього пункту.
1.8. Свідоцтво про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, підлягає анулюванню в разі, якщо зазначений суб’єкт:
1) подає заяву про анулювання реєстрації як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування;
2) не відповідає критеріям, встановленим у підпункті 1.4 цього пункту;
3) припиняє здійснення видів економічної діяльності, що надавали йому право застосовувати особливості оподаткування, у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією.
У таких випадках:
суб’єкт індустрії програмної продукції як суб’єкт, який застосовує особливості оподаткування, зобов’язаний повернути органу державної податкової служби свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування;
орган державної податкової служби анулює свідоцтво про реєстрацію суб’єкта індустрії програмної продукції як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування, та виключає його з реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції.
Рішення органу державної податкової служби може бути оскаржене платником податку в порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу".

II. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST profi » 12 июл 2012, 10:16

Для целей применения льготы по НДС определили что считать программной продукции.

Отменили льготную ставку по НДФЛ
profi
 
Сообщений: 90
Зарегистрирован: 06 дек 2010, 11:36
Благодарил (а): 5 раз.
Поблагодарили: 13 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НОВОСТИ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya