Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Податковий компроміс

новости законодательства для бухгалтера и предпринимателя, события, акции

Модераторы: Чихуа, vins

Правила форума
Раздел: НОВОСТИ
1. Размещая новости, желательно (но не обязательно) снабжать их собственными комментариями.
2. Новости должны корреспондировать с тематикой форума.

UNREAD_POST buhik1 » 18 янв 2015, 02:24

16 МОМЕНТІВ, ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ ПРО ПОДАТКОВИЙ КОМПРОМІС

1. Закон України від 25 грудня 2014 року № 63-VIII, набрав чинності 17 січня 2015 року. З цієї дати рахуються всі передбачені для податкового кодексу процесуальні строки.
2. Податковий компроміс звільняє платників податків та їх посадових осіб від ЮРИДИЧНОЇ відповідальності, тобто і від кримінальної (що цікаво для директорів таких платників). Якщо механізм компромісу буде використано платником, його незаконні старі діяння не вважатимуться умисним ухиленням від сплати податків — у ст. 212 ККУ додано окреме правило, згідно якого діяння не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ. Сході норми додали і в інші процесуальні документи, в тому числі щодо адміністративного судочинства. Плюс це ж сказано в самому Законі (п.10).
3. Компроміс стосується тільки податку на прибуток і ПДВ і поширюється лише на звітні податкові періоди до 1 квітня 2014 року, але із урахуванням встановлених ПКУ строків позовної давності (із ст.102 ПКУ). Тобто про давніші ніж за 3 попередні роки огріхи признаватися не варто. Утім залишаються ризики того, що щодо попередніх періодів можуть бути використані механізми тиску через недолугі норм кримінального-процесуального права.
Податковий компроміс можливий незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі «звільнені» періоди
4. Платники подають уточнюючі розрахунки, де показують завищені витрати для прибутку або завищений податковий кредит з ПДВ. А якщо занижені доходи та сума зобов'язань? Про це нічого не сказано. Також наразі не зрозуміло, чи такий уточнюючий розрахунок (УР) матиме якусь окрему форму. Вона ніби й передбачена, але Закон каже що можна поки що користуватися старою формою уточнюючих розрахунків для відповідних податків.
І не треба плутати процедуру податкового компромісу і процедуру виправлення помилок із ст.50 ПКУ – вони різні.
При складанні уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з ПДВ та/або витрат для прибутку, відображені в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам:
1) подані в порядку, встановленому ст. 50 ПКУ, після 1 квітня 2014 року;
2) уточнюють показники податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, що передували 1 квітню 2014 року;
3) за результатами подання таких уточнюючих розрахунків було зменшено податкове зобов’язання (збільшено від’ємне значення) з податку на прибуток або податку на додану вартість за такі звітні (податкові) періоди.
5. Разом з уточнюючими розрахунками слід надати описи всіх господарських операцій, за якими надано коригування - тобто про свої «гріхи» доведеться надати письмові пояснення-описи, очевидно із зазначенням контрагентів, сум, змісту операцій тощо.;
6. Закон не припускає щоб за результатами застосування податкового компромісу збільшилися суми переплати в бюджет. Тому на це можна навіть не розраховувати. Не вийде включити в спец-УР і суми, які раніше вже були засвідчені в уточнюючих розрахунках як виправлення помилок за класичними правилами (ст. 50 ПКУ);
7. Із суми заниженого податкового зобов'язання платник має перерахувати до бюджету тільки 5%. Решта 95% вважаються погашеними, а штрафи і пеня по ним не нараховується.
8. Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 календарних днів з моменту подання УР. Що це означає, зрозуміти досить важко. Можливо протягом цього строку потрібно закрити всі зобов’язання щодо сплати 5%-вої плати.
9. Компроміс не виключає проведення перевірок. Рішення про її необхідність фіскальні органи мають прийняти протягом 10 календарних днів з моменту подання УР. Якщо ж повідомлять про не проведення перевірки - сума зобов'язань вважається узгодженою. Якщо виявлять порушення, то по додатково виявлених сумах доведеться заплатити ті самі 5%.
Документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат та/або суми завищення податкового кредиту з ПДВ, у межах процедури досягнення податкового компромісу.
Після використання механізму компромісу перевірки щодо прибутку та ПДВ за уточненими операціями у наступних періодах проводитися вже не можуть.
10. Уточнення зобов'язань платникам теоретично не має впливати на розмір податкових зобов'язань його контрагентів. Але Закон все ж не виключає можливість проведення їх перевірки в загальній процедурі із відповідними наслідками.
11. Розрахуватися із бюджетом слід протягом 10 календарних днів з дня узгодження зобов'язань. Таким днем узгодження є день отримання повідомлення, довідки чи повідомлення-рішення від фіскальних органів;
12. Платникам краще не оскаржувати рішення податкової, яким би воно не було. Таке оскарження призведе до припинення дії податкового компромісу. Уявіть що ви вже все про себе розказали, але податковий компроміс для вас не почав діяти...
13. Претенденти на компроміс матимуть можливість скористатися цим механізмом і щодо оскаржуваних ними повідомлень-рішень за ті старі періоди. Для цього потрібно подати заяву до фіскального органу. День її подання стане днем узгодження податкових зобов'язань. Несплата 5% у строк призведе до того, що сума вважатиметься неузгодженою.
14. Компроміс вважається досягнутим після сплати зобов'язань до бюджету. Опісля - їх вже не зміниш і не оскаржиш.
15. Уточнюючий розрахунок для використання компромісу можна подати потягом 90 днів з моменту набрання чинності Законом.
16. До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з поясненням мотивів його подання для застосування податкового компромісу та з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

За это сообщение автора buhik1 поблагодарили: 2
Аll, nta
buhik1
 
Сообщений: 45
Зарегистрирован: 13 окт 2014, 09:05
Благодарил (а): 5 раз.
Поблагодарили: 10 раз.

UNREAD_POST bur » 21 янв 2015, 14:30

Неочевидные риски применения налогового компромисса (видео)

В чем суть налогового компромисса
Налоговый компромисс предполагает освобождение от юридической ответственности налогоплательщиков за занижение налоговых обязательств по налогу на прибыль предприятий и НДС.

Цель налогового компромисса
Основная цель – возврат в бюджет части средств, незаконно сэкономленных бизнесом в результате работы с так называемыми «площадками», которые действовали во время предыдущей власти.

Налоговый период, за который можно применить компромисс
Любые периоды до 01.04.2014 г. с учетом установленных НКУ сроков давности.
Т.е. 1 095 дней – с 31.03.2011 г.

Срок для обращения за компромиссом
90 календарных дней со дня вступления в силу Закона N63 от 25 декабря 2014 г. Вступил в силу 17.01.2015 г., т.е. до 16.04.2015 г.

Ставка налогового компромисса
5 % от суммы заниженных налоговых обязательств по НДС и налогу на прибыль, то есть 95 % суммы соответствующего налога будут считаться погашенными.

На какие налоги распространяется
НДС и налог на прибыль.

Кто может воспользоваться
– плательщики, которые добровольно подадут уточняющий расчет, в котором самостоятельно определят сумму завышения налогового кредита по НДС или сумму завышения расходов по налогу на прибыль;
– плательщики, в отношении которых проводится налоговая проверка либо уже оформлен акт такой проверки;
– плательщики, в отношении которых принято налоговое уведомление-решение, по которому сумма налогового обязательства не согласована;
– плательщики, которые пребывают на стадии административного или судебного обжалования налоговых уведомлений-решений, вынесенных ранее;

Ответственность налогоплательщика
В случае достижения компромисса, налогоплательщик и его должностные лица освобождается от любой юридической ответственности, включая финансовую, административную и уголовную.

Процедура достижения компромисса
1. В течение 90 календарных дней, после вступления в силу закона, т.е. с 17.01.2015 г. по 16.04.2015 г. налогоплательщики, решившие достичь налогового компромисса, подают в фискальную службу уточняющие расчеты налоговых обязательств по налогу на прибыль и/или НДС по форме, которую планирует утвердить Государственная фискальная служба Украины (до момента утверждения форм расчетов их можно будет подать по существующей форме уточняющего расчета как отдельный документ с пояснением мотивов подачи для применения налогового компромисса и с перечнем (описанием) операций, относительно которых были уточнены показатели налоговой декларации);
2. Фискальная служба согласует заявленные суммы налоговых обязательств или проведет внеплановую документальную проверку с составлением налогового уведомления-решения, с которым налогоплательщик может согласиться с уплатой в бюджет только 5% от сумм заниженных налоговых обязательств;
3. В случае несогласия, налогоплательщик имеет право обжаловать налоговое уведомление-решение в административном или судебном порядке, но в таком случае налоговый компромисс считается недостигнутым;
4. В течение 10 календарных дней с момента согласования сумм налоговых обязательств в рамках налогового компромисса налогоплательщик перечисляет в бюджет согласованные суммы.

Риски применения компромисса
1. В случае достижения компромисса, налогоплательщик освобождается от уголовной ответственности за уклонение от уплаты налогов по ст. 212 УК, при этом, в случае одновременной квалификации по ст. 205 (209) УК, налоговый компромисс не только не прекратит производство по данным статьям, а и будет неопровержимым доказательством виновности.
2. Достижение компромисса может создать проблему контрагентам, попавшим в период, охваченный компромиссом, в случае проведения у налогоплательщика, который воспользовался компромиссом, внеплановой проверки и включения в акт проверки бестоварных сделок не только с конвертационными центрами, но и с реальными компаниями.
3. В случае, если фискальная служба проведет внеплановую проверку, сумма в уведомлении-решении может существенно отличаться от первоначально задекларированной суммы обязательств!
Помните! Если вы не согласитесь на компромисс по сумме, определенной фискальной службой, вам придется оспаривать ее в административном и судебном порядке на общих основаниях и в случае принятия решения не в пользу предприятия воспользоваться налоговым компромиссом будет невозможно и к уплате будет заявлена вся сумма обязательства.

Внимание! В случае, если по состоянию на 17.01.2015 г. сумма налогового обязательства согласована, предприятие не сможет воспользоваться налоговым компромиссом!

Возможна ли проверка налогоплательщиков, которые не пойдут на компромисс
Проведение проверки возможно, но в общем порядке и на общих основаниях, предусмотренных в Налоговом кодексе Украины.



Александр Смирнов – адвокат, руководитель налоговой практики

За это сообщение автора bur поблагодарили: 2
Аll, vikakool
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 23 янв 2015, 23:38

Одним із кроків, які покликані врегулювати проблемні правовідносини між бізнесом та державою, Голова ДФС назвав механізм податкового компромісу, який набув чинності з 17 січня поточного року.

Завдяки йому бізнес отримав можливість уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за несплачені податки. Так, держава пробачає підприємцям раніше недоплачені податки за відносно невелику компенсаційну плату у сумі лише 5% від обсягів занижених податкових зобов’язань, тоді як решта 95% вважатимуться погашеними. Бізнес при цьому отримає можливість працювати легально й чесно, проходити аудит та залучати фінансування для розвитку підприємницької діяльності.

«Цей закон розроблявся спільно з бізнесом. Сьогодні ми працюємо над створенням бази підприємств, які мають бажання скористатися механізмом податкового компромісу. Вже є певна черга таких підприємств, з якими розпочато діалоги щодо розрахунків. Загалом, від застосування цього механізму очікуємо надходження щонайменше 1-3 млрд. грн.», - зазначив Ігор Білоус.


Радует точность прогнозного эффекта.
Ожидаемый объем засвеченных операций составит примерно 200 млрд ? Ну, ну...
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 24 янв 2015, 00:13

Методичні рекомендації ДФС України щодо застосування податкового компромісу

Наказ ДФС України від 17 січня 2015 року №13
Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування
податкового компромісу
Скрытый текст: показать
1. Загальні положення

1.1. Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу (далі – Методичні рекомендації) визначають порядок дій контролюючих органів при виконанні положень підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

1.2. Терміни у цих Методичних рекомендаціях вживаються у значенні, визначеному Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

1.3. Методичні рекомендації не встановлюють нових норм права, а носять виключно рекомендаційний та роз’яснювальний характер щодо єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу.

2. Розуміння окремих положень

2.1. Податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

Під заниженням податкових зобов’язань для цілей застосування Методичних рекомендацій слід розуміти неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов’язань.

Під строками давності згідно із статтею 102 Кодексу розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Під юридичною відповідальністю розуміється фінансова, кримінальна та адміністративна відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється в порядку передбаченому Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Діяння, вчинене платником податків або його посадовими (службовими) особами, що призвело до заниження його податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, якщо такі податкові зобов’язання уточнені за процедурами застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

2.2. Процедура податкового компромісу поширюється на:

1) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (пункт 1 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

2) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

3) випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

4) неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

5) неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

2.3. Податкові зобов’язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.

2.4. Під досягненням компромісу розуміється сплата платником податків до бюджету сум податкових зобов’язань з ПДВ та/або податку на прибуток.

Досягнення компромісу виключає необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо він не був складений, а також дає підстави суду для звільнення від адміністративної відповідальності.

2.5. Після досягнення податкового компромісу податкові зобов’язання, щодо яких проводилась вказана процедура, не підлягають оскарженню платником податків та їх розмір не може бути ним змінений в інших податкових періодах.

Сума погашеного податкового зобов’язання з податку на прибуток та/або ПДВ у розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

2.6. У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за уточненими операціями у наступних періодах за вказаними податками контролюючими органами не проводяться (пункт 9 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

3. Процедура досягнення податкового компромісу

3.1. Для початку застосування процедури застосування податкового компромісу, платник податків, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку:

у випадках, визначених у абзацах 1 та 2 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій – уточнюючі розрахунки з ПДВ та/або податку на прибуток підприємств за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу), в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та заяву, в якій платником податків зазначається інформація щодо мотивів подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (далі – Заява про компроміс);

у випадках, визначених у абзацах 3, 4 та 5 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій – заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також по отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, по яких суми податкових зобов’язань неузгоджені відповідно до норм Кодексу (далі – Заява про компроміс по ППР).

3.2. Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

3.3. При складанні уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з ПДВ та/або витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток, відображених в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам:

поданий у порядку, встановленому статтею 50 Кодексу після 1 квітня 2014 року;

уточнює показники податкових декларацій за звітні періоди, що передували 1 квітню 2014 року;

за результатами подання таких розрахунків зміна обсягу розрахунків з бюджетом за звітні періоди не відповідає сумам завищених витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або завищеного податкового кредиту з ПДВ (зокрема, але не виключно, сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, у яких проведено заміну суб’єкта господарювання, стосовно якого є відомості (податкова інформація), що він не виконує (не може виконати) свій податковий обов’язок щодо сплати податків і зборів, передбачених Кодексом, та/або має ознаки фіктивності тощо).

Уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно із цим підрозділом не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів.

Крім того, за результатами застосування податкового компромісу у платника податків не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання.

3.4. Форма уточнюючих розрахунків, зазначених у пунктах 3.1, 3.3, затверджується Міністерством фінансів України. При цьому в обов’язковому порядку до уточнюючого розрахунку подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників за деклараціями.

Загальні правила, встановлені статтею 50 Кодексу, не застосовуються, оскільки податковий компроміс у цьому випадку має свої особливості.

До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ із Заявою про компроміс.

Заява про компроміс подається платником податків у довільній формі, в якій зазначається про подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу (у тому числі проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пункту З підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, подається у довільній письмовій формі (за відсутності затвердженої у встановленому порядку) та повинен містити дані, які дають можливість чітко ідентифікувати кожну господарську операцію, щодо якої було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, що стало наслідком заниження податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток до бюджету. Зокрема, по кожній господарській операції, щодо якої здійснюється уточнення, необхідно вказати:

назву (ПІБ), код ЄДРПОУ суб’єкта господарювання (реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків)), по операціях (взаємовідносинах) з яким було віднесено суми до складу податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;

дату, номер, вид, термін дії договору, на виконання якого здійснювались господарські операції, предмет договору, обсяг здійснених господарських операцій за договором, зміни до договору, що стосуються вказаних операцій (за наявності);

податковий (звітний) період, у якому було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, що стало наслідком заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету та податковий (звітний) період, у якому було допущено заниження податкових зобов'язань;

зміст господарської операції (номенклатура постачання, обсяг, вид, інформація щодо проведених розрахунків);

суму завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, та суму заниження ПДВ та податку на прибуток до бюджету;

дату, номер податкової накладної, на підставі якої було віднесено відповідні суми до податкового кредиту, відомості та/або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати ПДВ у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг та їх отримання.

3.5. Контролюючий орган протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс, приймає рішення про необхідність або відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручає платнику податків (його законному представнику чи уповноваженому представнику) під розписку.

Рішення приймається керівником контролюючого органу на підставі колегіального розгляду структурними підрозділами (оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, податкового та митного аудиту, правової роботи, погашення заборгованостей, координаційно-моніторингові, власної безпеки, слідчими підрозділами фінансових розслідувань, оперативними підрозділами) уточнюючого розрахунку, Заяви про компроміс та рекомендацій для прийняття рішення про доцільність проведення документальної позапланової перевірки, що оформлюється відповідним протоколом.

Перед засіданням комісії (колегіальним розглядом) вказані підрозділи не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від платника податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс формують щодо нього всю наявну інформацію, яка необхідна для прийняття рішення, зокрема:

- про повноту відображення господарських операцій, за якими подані уточнюючі розрахунки, порівняно з наявними даними інформаційних систем контролюючого органу;

- про можливі порушення вимог податкового законодавства, що підтверджено відповідною належною та допустимою доказовою базою, у податковому (звітному) періоді, за який подано уточнюючий розрахунок та Заяву про компроміс;

- щодо проведення та результатів перевірок платника податків з податку на прибуток та ПДВ за період (періоди), щодо яких платником податків подано уточнюючий розрахунок та Заяву про компроміс;

- наявність кримінальних проваджень та судових справ тощо.

При цьому слід врахувати, що подання платником податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з процедурою податкового компромісу (п. З підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

3.6. За результатами колегіального розгляду протокол з висновками щодо необхідності або відсутності необхідності проведення документальної позапланової перевірки підрозділ оподаткування юридичних осіб або підрозділ доходів і зборів з фізичних осіб, у разі подання уточнюючого розрахунку приватним підприємцем (самозайнятою особою), надає на підпис керівнику проект відповідного рішення та, у разі його підписання, направляє чи вручає один його примірник платнику податків (його представнику).

3.7. Відповідно до пункту 5 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу день отримання платником податків рішення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки є днем узгодження податкового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку, яке підлягає сплаті протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

У разі якщо керівником контролюючого органу прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки платника податків – юридичної особи, у той же день копія такого рішення разом з копіями матеріалів, на підставі яких воно прийняте, передається підрозділом оподаткування юридичних осіб до підрозділу податкового аудиту.

3.8. Документальна позапланова перевірка проводиться відповідно до норм пункту 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нормами вказаного підрозділу не обмежено право контролюючого органу щодо порядку проведення документальних перевірок у цьому випадку. Документальна перевірка залежно від обставин може бути виїзна або невиїзна та проводиться за процедурою, встановленою Кодексом.

Разом з тим, при визначенні термінів проведення перевірки слід врахувати передбачену пунктом 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу загальну тривалість процедури досягнення податкового компромісу (не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку).

При цьому керівнику контролюючого органу необхідно забезпечити дотримання вимог Кодексу щодо особливостей організації, умов допуску та порядку проведення такої перевірки.

Зазначена документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суми завищення податкового кредиту з ПДВ, в межах податкових (звітних) періодів та суб’єктів господарювання, по господарських операціях (взаємовідносинах) з якими платником податків подано уточнюючі розрахунки (пункт 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Якщо за наслідками документальної позапланової перевірки не встановлено порушень, складається довідка. Направлення/вручення довідки платнику податків здійснюється у порядку, встановленому статтями 42 та 58 Кодексу.

У разі якщо за наслідками перевірки встановлено порушення, складається акт перевірки та у терміни, визначені п. 86.8 ст. 86 Кодексу, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (за наявності), приймається податкове повідомлення-рішення на всю суму грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій). При цьому до підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок» забезпечується внесення відповідної інформації щодо проведення перевірки в межах процедури досягнення податкового компромісу.

3.9. Платник податків сплачує суму податкового зобов’язання, визначеного у порядку, передбаченому пунктом 3.8 цих Методичних рекомендацій, у податковому повідомленні-рішенні у розмірі 5 відсотків від суми податку. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною, у тому числі штраф та пеня.

Якщо платник податків розпочав процедуру адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта документальної позапланової перевірки, складеного відповідно до пункту 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то податковий компроміс не застосовується. У такому разі сплаті у встановлений Кодексом строк підлягає вся сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні. У разі наявності правових підстав складається протокол про адміністративне правопорушення та може розглядатись питання передачі відповідних матеріалів до слідчих підрозділів фінансових розслідувань для прийняття рішення згідно з вимогами КПК України.

3.10. При поданні платником податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс після завершення документальної перевірки, яка не пов’язана із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, та складення акта за результатами такої перевірки (або під час складання акта) до прийняття податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган у порядку, передбаченому пунктом 3.5 цих Методичних рекомендацій, приймає рішення щодо необхідності (або відсутності необхідності) проведення документальної позапланової перевірки.

При цьому у разі досягнення податкового компромісу (сплати платником податків узгоджених податкових зобов’язань у порядку, визначеному підрозділом 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) до настання встановленого ст. 86 Кодексу терміну прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, не пов’язаної із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, податкові повідомлення-рішення за такою перевіркою приймаються тільки щодо грошових зобов'язань, які не пов’язані з донарахуванням податку на прибуток та ПДВ за уточненими платником податків у межах досягнутого податкового компромісу господарськими операціями.

У разі якщо до настання встановленого ст. 86 Кодексу терміну прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, не пов’язаної із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, податковий компроміс не досягнуто (відсутня сплата платником податків узгоджених податкових зобов’язань у порядку, визначеному підрозділом 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) податкові повідомлення-рішення за такою перевіркою приймаються на всю суму грошових зобов’язань з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

3.11. При поданні платником податків уточнюючого розрахунку та Заяви про компроміс під час проведення документальної перевірки, яка не пов’язана із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу, контролюючий орган у порядку, передбаченому пунктом 3.5 цих Методичних рекомендацій, приймає рішення щодо необхідності (або відсутності необхідності) проведення документальної позапланової перевірки.

При прийнятті рішення щодо необхідності (або відсутності необхідності) проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пункту 3 підрозділу 92 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у такому випадку враховуються (за можливості) попередні висновки документальної перевірки, яка триває та не пов'язана із застосуванням процедури досягнення податкового компромісу.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки в межах досягнення процедури досягнення податкового компромісу сума податкових зобов'язань за результатами перевірки, яка триває, визначається у такому випадку без урахування сум податкових зобов'язань, щодо яких було досягнуто податковий компроміс за поданими уточнюючими розрахунками.

3.12. Заява про компроміс по ППР для досягнення компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов’язань (пункт 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) у випадках, визначених у абзацах 3, 4 та 5 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій, подається до контролюючого органу у довільній письмовій формі.

У такій заяві доцільно зазначати дату, номер податкового повідомлення-рішення, стан узгодження, відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення, суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового компромісу (із зазначенням податкових (звітних) періодів, операцій, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки, контрагентів тощо).

У такому випадку днем узгодження платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу.

При отриманні контролюючим органом за основним місцем податкового обліку платника податків Заяви про компроміс по ППР такий орган розглядає таку заяву, а також необхідні матеріали на предмет їх відповідності умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом.

Зокрема, доцільно перевірити:

дотримання платником податку, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, передбаченого пунктом 12 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу терміну для подання Заяви про компроміс по ППР контролюючому органу;

відсутність станом на дату подання Заяви про компроміс по ППР факту узгодження сум податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, щодо яких подано заяву про намір досягнення податкового компромісу, у встановленому Кодексом порядку;

наявність факту визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за податкові періоди до 1 квітня 2014 року (з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу), щодо яких платником податків подано Заяву про компроміс по ППР, у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або завищенням податкового кредиту з ПДВ.

Досягнення податкового компромісу здійснюється за Заявою про компроміс по ППР лише у разі відповідності заяви та податкового зобов’язання, щодо якого її подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом, та сплати платником податків такого податкового зобов’язання у сумі, визначеній пунктом 2 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у встановлені Кодексом терміни сплати узгодженого податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом.

Рішення щодо погодження/непогодження застосування податкового компромісу приймається керівником контролюючого органу на підставі колегіального розгляду структурними підрозділами (податкового та митного аудиту (або іншого структурного підрозділу, який надіслав (вручив) податкове повідомлення-рішення платнику податків), оподаткування юридичних осіб, доходів і зборів з фізичних осіб, правової роботи, погашення заборгованостей, координаційно-моніторингового, власної безпеки, слідчими підрозділами фінансових розслідувань, оперативними підрозділами), що оформлюється відповідним протоколом.

Перед засіданням комісії (колегіальним розглядом) вказані вище підрозділи не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від платника податків Заяви про компроміс по ППР формують наявну щодо нього інформацію, яка використовується при прийнятті зазначеного вище рішення.

Проект протоколу за результатами колегіального розгляду та проект рішення готується структурним підрозділом, який надіслав (вручив) податкове повідомлення-рішення платнику податків.

До проекту рішення додається розрахунок сум податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких може бути застосований податковий компроміс з розбивкою по податкових повідомленнях-рішеннях, податках (з окремим визначенням сум податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій), періодах, а також з виділенням сум, що підлягають сплаті для досягнення податкового компромісу (5 відсотків) та погашенню.

Рішення щодо погодження/непогодження застосування процедури податкового компромісу приймається у довільній формі. При цьому в обов’язковому порядку в ньому зазначається:

дата прийняття рішення;

дата, номер Заяви про компроміс по ППР;

дата, номер податкового повідомлення-рішення, загальна сума грошових зобов'язань по повідомленню-рішенню;

відомості щодо оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному/судовому порядку;

наявність кримінального провадження;

норми законодавства, що є підставою для прийняття цього рішення;

загальна сума податкових зобов’язань визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні, щодо яких може бути застосований податковий компроміс (відповідно до розрахунку);

загальна сума податкових зобов’язань, що підлягає сплаті платником податків для досягнення податкового компромісу (5 відсотків).

У разі встановлення фактів щодо невідповідності Заяви про компроміс по ППР та податкового зобов’язання, щодо якого її подано, умовам податкового компромісу, передбаченим Кодексом, приймається рішення довільної форми щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу.

Таке рішення підписується керівником контролюючого органу та надсилається платнику податків у порядку, визначеному п. 3.5 цих Методичних рекомендацій.

У разі прийняття контролюючим органом рішення щодо погодження застосування податкового компромісу та сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів з дня надання ним Заяви про компроміс по ППР у розмірі 5 відсотків від суми податкового зобов’язання, інша частина 95 відсотків, а також штрафи та пеня вважаються погашеними.

У разі несплати платником податків такого податкового зобов’язання у сумі, визначеній пунктом 2.3 Методичних рекомендацій, таке податкове зобов’язання вважається неузгодженим.

3.13. У разі подання Заяви про компроміс по ППР під час процедури адміністративного оскарження, платник податків одночасно з поданням такої Заяви до органу за основним місцем обліку повідомляє про таку заяву і контролюючий орган, до якого він подав скаргу у порядку, визначеному статтею 56 Кодексу.

Досягнення податкового компромісу на стадії адміністративного оскарження є підставою для залишення скарги без розгляду (в цілому чи в частині) на підставі пункту 56.11 статті 56 Кодексу.

3.14. У разі подання Заяви про компроміс по ППР під час процедури судового оскарження до моменту набрання законної сили рішенням суду (винесення рішення судом апеляційної інстанції незалежно від факту оскарження до Вищого адміністративного суду України) після досягнення податкового компромісу відповідний орган ДФС подає до суду першої або апеляційної інстанції, який розглядає справу, вмотивоване письмове клопотання із дотриманням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України вимог щодо затвердження примирення сторін у справі у зв’язку із досягненням такими сторонами податкового компромісу.

Відповідно до пункту 112 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

3.15. Рішення щодо погодження застосування процедури податкового компромісу за Заявою про компроміс по ППР не пізніше наступного робочого дня передається структурним підрозділом, що його готував, до координаційно-моніторингового підрозділу для забезпечення контролю за повнотою і своєчасністю сплати сум податкових зобов'язань за результатами процедури податкового компромісу та надання інформації щодо сплачених (несплачених у встановлений термін) до бюджету сум податків заінтересованим підрозділам для вжиття дій, передбачених законодавством, внесення відповідної інформації до баз даних контролюючих органів, вирішення питання щодо кримінальної та адміністративної відповідальності тощо.

3.16. Державні податкові інспекції за кожним фактом звернення платника податків (відповідний уточнюючий розрахунок та Заява про компроміс, Заява про компроміс по ППР; клопотання про примирення сторін на умовах податкового компромісу тощо) у день такого звернення про намір застосування податкового компромісу повідомляють координаційно-моніторинговий підрозділ та підрозділ правової роботи Головних управлінь Державної фіскальної служби України.

Головні управління Державної фіскальної служби України, у свою чергу, невідкладно (не пізніше наступного дня за днем звернення платника податків про намір застосування податкового компромісу до контролюючого органу) повідомляють Координаційно-моніторинговий Департамент та Департаменти правової роботи ДФС України.

Рішення, передбачені цими Методичними рекомендаціями, за якими досягається податковий компроміс приймаються керівником контролюючого органу не раніше ніж через 3 робочих дня після надіслання повідомлення відповідно до пункту 3.16 цих Методичних рекомендацій.

3.17. Головні управління Державної фіскальної служби України щомісяця до 30 числа надають до Координаційно-моніторингового департаменту Державної фіскальної служби України звіти про реалізацію положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ у разі застосування податкового компромісу» у порядку встановленому цим підрозділом.

4. Порядок заповнення уточнюючих розрахунків

4.1. До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації та Заявою про компроміс (відповідно пункту 3.4 цих Методичних рекомендацій) тощо.

4.2. Щодо порядку заповнення уточнюючого розрахунку з податку на прибуток підприємств.

До затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам податку на прибуток, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до вказаного підрозділу Кодексу, у заголовній частині форм уточнюючих податкових декларацій (розрахунків, звітів) з цього податку слід під словом «Уточнююча» («Уточнюючий») доповнити словами «Податковий компроміс» та зліва від них проставити відмітку, наприклад, «X». Така відмітка означатиме, що уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подана з метою застосування податкового компромісу.

Для звітності, що подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, місце для такої відмітки буде передбачено форматами електронних документів звітності, що розробляються відповідно до формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затвердженого наказом Міндоходів від № 729, зареєстрованим у Мін’юсті 06.02.2014 за № 243/25020. Уточнення податкового зобов’язання з податку на прибуток у межах податкового компромісу необхідно здійснювати виключно шляхом подачі окремої уточнюючої декларації (розрахунку, звіту), а не у складі звітної (звітної нової) декларації.

При цьому у разі, якщо заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток пов’язане із зміною показників витрат, які відображаються у додатках до декларацій (розрахунків, звіту), окрема уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подається платниками податку разом з такими додатками.

Крім того, надавати у складі уточнюючої податкової декларації (розрахунку, звіту) в електронній формі перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, необхідно, використовуючи рядки електронної форми для зазначення доповнень до Податкової декларації, заповнення та подання яких передбачено пунктом 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу.

При застосуванні податкового компромісу п’ять відсотків від суми заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток має відображатися платниками податку в уточнюючій податковій декларації (розрахунку, звіті) у таких рядках таблиці «Самостійне виправлення помилок»:

24 – податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 872, зареєстрованим у Мін’юсті 20.01.2014 за № 103/24880;

19 – податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженої наказом Міндоходів від 16.12.2013 № 810, зареєстрованим у Мін’юсті 04.02.2014 за № 212/24989;

25 – податкової декларації з податку на прибуток банку, затвердженої наказом Міндоходів від 06.02.2014 № 121, зареєстрованим у Мін’юсті за № 296/25073;

24 – податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом Міндоходів від 27.01.2014 № 84, зареєстрованим у Мін’юсті 12.02.2014 за № 284/25061;

19 – податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міндоходів від 27.01.2014 № 85, зареєстрованим у Мін’юсті 11.02.2014 за № 276/25053;

13 – розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2014 № 39, зареєстрованим у Мін’юсті 05.02.2013 за № 215/22747;

16 – розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 № 610, зареєстрованим у Мін’юсті 18.07.2013 за № 1205/23737;

17 – розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 № 610, зареєстрованим у Мін’юсті 18.07.2013 за № 1205/23737.

4.3. Щодо порядку заповнення уточнюючого розрахунку з ПДВ.

До затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до вказаного підрозділу Кодексу, слід використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 (далі – уточнюючий розрахунок з ПДВ).

При цьому з метою віднесення уточнюючого розрахунку з ПДВ до такого, що поданий для застосування податкового компромісу, у його заголовній частині у графі 2, призначеній для відмітки про подання уточнюючого розрахунку як окремого документа, проставляється помітка «ПК». Аналогічна помітка проставляється і в крайній правій графі рядка 0110 «Загальна».

З метою застосування податкового компромісу платник подає окремий уточнюючий розрахунок з ПДВ за кожний окремий звітний період.

Оскільки процедура податкового компромісу застосовується за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу (пункт 1 підрозділу 92 розділу XX Кодексу), подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.

При складанні уточнюючого розрахунку з ПДВ з метою застосування податкового компромісу слід враховувати, що пунктом 1 підрозділу 92 розділу XX Кодексу встановлено, що платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ, в яких визначає суму завищення податкового кредиту з ПДВ.

Оскільки причиною завищення податкового кредиту могло бути як неповне декларування податкових зобов’язань з ПДВ, так і надмірне декларування податкового кредиту, в уточнюючих розрахунках з ПДВ з метою застосування податкового компромісу платник податку повинен правильно та об’єктивно відобразити всі операції відповідно до первинних документів та податкових накладних, які були здійснені, але не були задекларовані, або були задекларовані без наявності відповідних підтверджуючих документів. У результаті проведеного уточнення має бути збільшення податкових зобов’язань з ПДВ (позитивне значення графи 6 рядка 9 розділу І уточнюючого розрахунку з ПДВ) та/або зменшення податкового кредиту з ПДВ (від’ємне значення графи 6 рядка 17 розділу II уточнюючого розрахунку з ПДВ) та збільшення сум податку до сплати в бюджет (рядки 18 та 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ) порівняно з попередньо поданою податковою звітністю за відповідні періоди.

При цьому в графі 6 рядка 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ зазначається не вся сума заниженого податкового зобов’язання з ПДВ, а лише 5 відсотків такої суми ((графа 4 уточнюючого розрахунку з ПДВ – графа 5 уточнюючого розрахунку з ПДВ) × 5 відсотків).

У разі уточнення показників декларації, які потребують подання окремих додатків до декларації, уточнюючий розрахунок з ПДВ подається платниками податку разом з такими додатками.

Показники уточнюючих розрахунків з ПДВ з метою застосування податкового компромісу не переносяться до податкової звітності з ПДВ за звітний період, в якому такі розрахунки подані, а відображаються в особових рахунках платника податків.

Директор

Департаменту правової роботи С.О. Міняйло

За это сообщение автора bur поблагодарили: 2
Аll, vikakool
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 27 янв 2015, 00:04

Белоус про пациентов (если я не ослышался) налогового компромиса

bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST налоговик » 27 янв 2015, 10:35

Бухгалтер и Закон

Налоговый компромисс: в чем заключается, кого касается и как будет достигаться

Юрий Цыганок, сертифицированный специалист IAS IPFM, САР, руководитель бухгалтерского направления, ЛІГА:ЗАКОН

Документ:
Закон Украины "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно особенностей уточнения налоговых обязательств по налогу на прибыль предприятий и налогу на добавленную стоимость в случае применения налогового компромисса" от 25.12.2014 г. № 63-VIII

Кому читать:
всем плательщикам на общей системе налогообложения

Что произошло:
налогоплательщикам предложен налоговый компромисс, который заключается в добровольной уплате 5 % недоплаты НДС и/или налога на прибыль за периоды до 1 апреля 2014 г. и "прощении" остальных 95 % с освобождением от любых видов ответственности

Вступает в силу:
с 17 января 2015 года

То, о чем говорили еще с мая прошлого года, произошло – принят и опубликован Закон о налоговом компромиссе. Он дополняет Переходные положения НКУ новым подр. 92, а также вносит изменения в КоАП, КАС, УК и УПК.

Налоговый компромисс (не путать с налоговой амнистией для физлиц) призван помочь прежде всего тем налогоплательщикам, у которых за спиной уже маячат налоговики, готовые по команде "фас" признавать сделки фиктивными, и у кого нет ни денег на уплату санкций, ни желания ввязываться в судебные тяжбы. Да и, чего греха таить, раньше работа с "площадками" была поставлена контролирующими органами на поток, да так, что мало кто из плательщиков может похвастаться тем, что абсолютно чист перед законом.

Первый законопроект о налоговом компромиссе мы анализировали в статье "У кого крепче нервы?", или Налоговый компромисс по версии правительства"

А в июле прошедшего года, накануне Дня бухгалтера, даже провели у себя в пресс-центре "ЛІГА" публичные дебаты с участием главы ГФСУ Игоря Билоуса. Подробнее об этом событии читайте в статье "Налоговый компромисс: зачем он нужен и как будет достигаться?" (см. "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН" № 28 за 2014 год).

Впоследствии законопроект еще дважды вносили в парламент, и при каждом следующем представлении ставка налогового компромисса снижалась (начали с 15 %, а пришли к 5 %), а условия освобождения от ответственности конкретизировались. Давайте посмотрим, что мы получили в итоге.

В чем заключается компромисс?

Налоговый компромисс заключается в освобождении от юридической ответственности налогоплательщиков и их должностных лиц за занижение налоговых обязательств по НДС и налогу на прибыль за любые налоговые периоды до 1 апреля 2014 года с учетом срока давности 1095 дней.

Чтобы получить такую "индульгенцию", плательщик должен просто представить уточняющий расчет, в котором отразить завышение расходов и/или налогового кредита по НДС. А определив сумму недоплаты налогов, возникшей по этой причине, – уплатить в бюджет всего лишь 5 % от нее. Остальные 95 % недоплаты в случае достижения компромисса автоматически считаются погашенными. Такая "прощеная" сумма даже не считается доходом плательщика – это специально оговорено в Законе о налоговом компромиссе.

При этом плательщик и его должностные лица освобождаются от всех видов ответственности (административной, уголовной, финансовой), а проверки по уточненным операциям в дальнейшем не проводятся (но только по таким операциям – другие проверять налоговикам никто не запрещает).

Уточнение плательщиком налоговых обязательств не влияет на размер налоговых обязательств его контрагентов.

На первый взгляд все достаточно просто. Но если вчитаться в текст Закона о налоговом компромиссе, открываются некоторые нюансы, которые плательщикам необходимо учитывать, принимая решение о том, идти ли на компромисс с государством в лице фискальных органов и в каком объеме.

Каких налоговых обязательств касается компромисс?

Налоговый компромисс, как уже было сказано, касается недоплаты только по двум налогам: НДС и налогу на прибыль. Это и понятно, ведь именно по ним обязательства оптимизировали с помощью "площадок".

На сроки возникновения недоплаты следует обратить особое внимание. В п. 1 нового подр. 92 р. ХХ НКУ идет речь о налоговых обязательствах за любые налоговые периоды до 1 апреля 2014 г. с учетом сроков давности, установленных ст. 120 НКУ, т. е. 1095 дней. И ничего не сказано о том, как именно учитывать эти сроки.

Возможно, у кого-то будет соблазн, просто "отмотав" 1095 дней назад от вышеуказанной даты, решить, что речь идет о промежутке со 2 апреля 2011-го по 31 марта 2014 года включительно. Однако напомним, что п. 102.1 НКУ дает право налоговому органу самостоятельно определять налоговые обязательства не позднее окончания 1095 дня, следующего за последним днем предельного срока представления налоговой декларации*.

* Впрочем, есть основания, при которых указанный срок в 1095 дней не применяется. В частности, это происходит в случае, если должностные лица плательщика налогов осуждены за уклонение от уплаты налогового обязательства, которого касается проверка (пп. 102.2.2 НКУ). Но этот крайний случай просто выпадает из сферы применения налогового компромисса – исходя из изменений, внесенных в УПК, прекращение уголовного процесса на основании достижения налогового компромисса возможно только до вынесения решения судом.

В таком случае что может заставить плательщиков представлять в 2015 году уточняющий расчет за налоговые периоды 2011 года, если даже сами налоговики уже не вправе их проверять? Стало быть, фактически сейчас речь может идти об уточнении обязательств за налоговые периоды, разве что начиная с 2012 года. Решающим здесь будет то, истекли ли на момент представления уточняющего расчета 1095 дней после окончания предельного срока представления налоговой декларации за уточняемый период.

В процедуре налогового компромисса речь сейчас может идти об уточнении обязательств за налоговые периоды, начиная с 2012 года, по которым не истек срок давности 1095 дней.

Кроме тех недоплат, по которым плательщик сам осознает, что "грешен", и не хотел бы, чтобы они вскрылись при проверке с соответствующими доначислениями и санкциями, Закон о налоговом компромиссе предусматривает дополнительно три категории налоговых обязательств, по которым возможно достижение налогового компромисса (п. 7 подр. 92 р. ХХ НКУ):

· несогласованные суммы налоговых обязательств по налогу на прибыль и/или НДС, определенные в налоговых уведомлениях-решениях, относительно которых идет процедура судебного и/или административного обжалования;

· плательщик налогов получил налоговое уведомление-решение, по которому налоговые обязательства не согласованы;

· у плательщика налогов независимо от процедуры налогового компромисса по решению налогового органа начата документальная проверка или составлен акт по результатам проверки.

То есть независимо от того, на какой стадии находится ваше общение с налоговиками – только идет документальная проверка, уже составлен акт, получено налоговое уведомление-решение, и даже если оно уже обжалуется – вы вправе уточнить такие налоговые обязательства в рамках процедуры налогового компромисса.

А вот что не учитывается для целей налогового компромисса, так это уже проведенные корректировки расходов и налогового кредита через уточняющие расчеты, которые одновременно соответствуют трем критериям:

1) представлены в порядке, установленном ст. 50 НКУ (там как раз и говорится об "обычных" уточняющих расчетах, которые не следует путать с "компромиссными");

2) уточняют показатели налоговых деклараций за отчетные периоды, предшествовавшие 1 апреля 2014 года;

3) по результатам представления таких уточняющих расчетов было уменьшено налоговое обязательство.

У плательщика по результатам применения налогового компромисса не могут возникать или увеличиваться ошибочно и/или излишне уплаченные денежные обязательства.

Процедура налогового компромисса

В целом на достижение налогового компромисса отводится чуть больше 5 месяцев. Процедура включает в себя нижеследующие этапы.

1. На представление уточняющего расчета дается 90 календарных дней со дня вступления в силу Закона о налоговом компромиссе (п. 12 подр. 92 р. ХХ НКУ).

Специальную форму уточняющего расчета для целей налогового компромисса должен утвердить Минфин. А до тех пор Закон о налоговом компромиссе разрешает представлять уточняющий расчет по действующей на момент представления форме как отдельный документ, с пояснением мотивов его представления для применения налогового компромисса и с перечнем операций, относительно которых осуществляется уточнение показателей налоговой декларации.

2. Процедура достижения налогового компромисса длится не более 70 календарных дней со дня представления уточняющего расчета (п. 3 подр. 92 р. ХХ НКУ).

3. В течение 10 рабочих дней со дня, следующего за днем представления уточняющего расчета, контролирующий орган принимает решение о необходимости проведения документальной внеплановой проверки, о чем уведомляет плательщика по процедуре, прописанной в ст. 42 НКУ. Проверка должна касаться только операций, относительно которых начата процедура налогового компромисса (абз. 4 п. 3 подр. 92 р. ХХ НКУ).

3.1. Если налоговики уведомили плательщика об отсутствии необходимости проведения документальной внеплановой проверки, то сумма задекларированных обязательств считается согласованной.

3.2. Если проверка все же проводится, то ее результатом может быть один из двух вариантов:

– выявлены нарушения – составляется уведомление-решение. Плательщик имеет право начать процедуру административного и/или судебного обжалования – в таком случае налоговый компромисс не применяется;

– не выявлены нарушения – составляется справка, подтверждающая правомерность определения сумм в уточняющем расчете.

4. Плательщик уплачивает налоговые обязательства, определенные в уточняющем расчете и/или налоговом уведомлении-решении, в течение 10 календарных дней со дня, следующего за днем согласования. День согласования – это день получения документа: уведомления об отсутствии необходимости проведения документальной проверки; справки, подтверждающей правомерность определения сумм налоговых обязательств в уточняющем расчете; налогового-уведомления решения, принятого по результатам проверки

5. Налоговый компромисс считается достигнутым после уплаты налогоплательщиком согласованного обязательства.

Освобождение от ответственности

Положения, касающиеся освобождения от ответственности налогоплательщика, достигшего налогового компромисса, прописаны не только в новом подр. 92 р. ХХ НКУ. Вняв многочисленным замечаниям, авторы Закона о налоговом компромиссе внесли изменения в кодексы, регламентирующие привлечение к административной и уголовной ответственности.

Плательщик, достигший налогового компромисса, освобождается от ответственности по ст. 212 УК и ст. 163-1 КоАП.

Статью 212 УК дополнили частью пятой, согласно которой деяния не считаются умышленным уклонением от уплаты налогов, если плательщик достиг налогового компромисса в отношении соответствующих операций.

Ст. 163-1 КоАП дополнили частью третьей, согласно которой те же действия не считаются нарушением установленного порядка ведения налогового учета.

В п. 112 КАС теперь сказано, что достижение налогового компромисса является основанием для примирения сторон на любой стадии административного процесса.

А согласно дополнениям в ст. 284 УПК уголовное производство по ст. 212 УК закрывается в случае достижения налогового компромисса.

И все вроде бы хорошо. Но в процедуре достижения налогового компромисса смущают два момента:

1. Не определены четкие основания для проведения проверки, что дает возможность контролерам попытаться выдавить из плательщиков больше, чем то, что они задекларируют сами.

2. В случае несогласия плательщика и обжалования налогового уведомления-решения налоговый компромисс не применяется. А это значит, что плательщик не освобождается не только от доначислений в полном объеме, но и от санкций. И это дает контролерам дополнительный козырь к предыдущему пункту.

Хочется верить, что это просто срабатывает излишняя подозрительность, вызванная прежним опытом взаимодействия с контролирующими органами. Но что-то подсказывает, что процедура налогового компромисса может стать для многих плательщиков настоящим испытанием на прочность нервов.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5688
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 803 раз.
Поблагодарили: 2577 раз.

UNREAD_POST bur » 28 янв 2015, 10:33

Податковий компроміс чи кіт в мішку


17 січня 2015 року набув чинності закон про так званий податковий компроміс.

Цей документ вніс зміни до Податкового кодексу щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ.

Для кого актуальний даний закон?

Якщо ви маєте досвід "співпраці" з "податковими ямами" та "площадками", то влада намагається налагодити ефективний механізм співпраці саме з вами.

У чому полягає податковий компроміс? Чого чекати, якщо ви згодні на співпрацю?

З моменту набрання чинності законом про податковий компроміс вам надається можливість оформити уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість.

Ви його оформляєте і разом з переліком та описом операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, подаєте у податковий орган.

Закон визначає, що уточнити декларації платники можуть щодо господарських операцій, які відбулися до 1 квітня 2014 року, але в межах 1 095 днів.

Протягом наступних десяти робочих днів після подання уточнюючого розрахунку ви чекаєте відповіді податкового органу. Якщо податкова, отримавши ваш уточнюючий розрахунок, лише трішки здивувалася, тоді є ймовірність, що ви отримаєте позитивну відповідь. Вважайте, що компромісу досягнуто.

Вам залишається лише сплатити 5% від уточнених податкових зобов'язань, а 95% такої суми податковим органом вважатимуться погашеними. Штрафні санкції не застосовуватимуться, пеня не нараховуватиметься.

Характерно, що закон передбачає лише одну опцію: сплатити. Якщо слідувати букві закону, то для застосування податкового компромісу вимагається окрема сплата податкових зобов'язань згідно з уточнюючими розрахунками.

Закон не передбачає варіанта погашення податкового зобов'язання за рахунок існуючих сум переплат податків. У цьому простежується явна невідповідність положень закону нормам Податкового кодексу.

Якщо ваш уточнюючий розрахунок став для податкового органу несподіванкою, тоді рекомендуємо підготуватися до прийому гостей.

Ваш перелік з описом операцій, щодо яких здійснено уточнення показників декларації, настільки зацікавив податкову, що перевіряючі особисто вирішили детальніше з ним ознайомитися під час документальної позапланової перевірки. У цьому випадку досягнення компромісу на ваших умовах ще доведеться відстояти.

Для особливо принципових: якщо для захисту уточнюючих розрахунків ви оберете суд, то про податковий компроміс можете забути.

Відповідно до закону, податковий компроміс не застосовується "у разі, якщо платник податків розпочинає процедуру адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами документальної позапланової перевірки".

Які питання даний закон не врегульовує?

Якщо ви сумлінно декларували податкові зобов'язання, вчасно перераховували кошти до бюджету, вам, звісно, нема чого уточнювати. Вас може зацікавити лише поширення дії податкового компромісу на існуючі податкові спори та кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків.

Чим тут допоможе закон про податковий компроміс?

Якщо у вас є такі неузгодженні податкові зобов'язання, закон пропонує механізм їх узгодження. Для цього вам потрібно подати до податкового органу заяву у письмовій формі про намір досягнути податкового компромісу. Дата подання заяви вважатиметься датою узгодження податкових зобов'язань.

Однак з приводу адміністративних і судових справ щодо зменшення бюджетного відшкодування ПДВ у законі про податковий компроміс нема жодного слова. Податковий компроміс на такі спори не поширюватиметься.

Тимчасом для багатьох платників сума неповерненого ПДВ щороку обростає новими нулями, а за багатьма спорами це питання перевалило за 1 095 днів. Для таких платників питання повернення відшкодування є одним з найболючіших, і саме досягнення компромісу з цього питання було б найбільш актуальним.

Невирішеним залишається й питання щодо відкритих кримінальних проваджень.

Закон про податковий компроміс орієнтований лише на статтю 212 Кримінального кодексу "Ухилення від сплати податків, зборів". Однак закон не передбачає звільнення від кримінальної відповідальності. Отже, не виключаємо варіант, що після "уточнення" прийде слідчий і скаже, що ви самі визнали свою вину.

На практиці нараховані контролюючим органом податкові зобов'язання мають наслідком не лише кримінальні провадження за статтею 212 КК. Можливими є і кваліфікації за статтями 190, 191, 205, 364, 367 КК, в той час як закон про податковий компроміс стосовно таких проваджень мовчить.

Відтак, не вбачається і можливості їх закрити через механізм компромісу. Навіть якщо використати цей закон лише щодо статті 212 КК, то що робити з третьою частиною цієї норми, яка передбачає строк давності до десяти років? Це явно більше, ніж допустимі законом про податковий компроміс 1 095 днів.

Таким чином, передбачений законом механізм досягнення податкового компромісу не дозволяє повною мірою звільнити платників від кримінальної відповідальності.

Цей компроміс нагадує купівлю кота в мішку. Запропонований механізм породжує більше питань, ніж дає відповідей. Чи користуватися ним, вирішувати вам.

Мар'яна Рибій, юрист CMS Cameron McKenna
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST Аll » 29 янв 2015, 11:19

В Киеве уже вызывают на налоговый компромис.

Не могу понять, предприятие освободят от любых проверок по прибыли и НДС до 01.04.2015 если пойти на компромисс? Читаю методичку ФСУ и вроде получается что не будет повторной проверки только по операциям, которые отражены в компромиссе:


2.6. У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за уточненими операціями у наступних періодах за вказаними податками контролюючими органами не проводяться (пункт 9 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).


Как вы понимаете это?
Аватар пользователя
Аll
 
Сообщений: 495
Зарегистрирован: 29 янв 2011, 13:37
Благодарил (а): 517 раз.
Поблагодарили: 119 раз.

UNREAD_POST vikakool » 29 янв 2015, 13:04

Аll писал(а):В Киеве уже вызывают на налоговый компромис.

Не могу понять, предприятие освободят от любых проверок по прибыли и НДС до 01.04.2015 если пойти на компромисс? Читаю методичку ФСУ и вроде получается что не будет повторной проверки только по операциям, которые отражены в компромиссе:


2.6. У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за уточненими операціями у наступних періодах за вказаними податками контролюючими органами не проводяться (пункт 9 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).


Как вы понимаете это?


Да, только по операциям, указанным в этих УР. И только касательно НДС и ННП.

За это сообщение автора vikakool поблагодарил:
Аll
vikakool
 
Сообщений: 4036
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 869 раз.
Поблагодарили: 605 раз.

UNREAD_POST налоговик » 01 фев 2015, 12:48

29 січня 2015 року, 15:00
Податковий компроміс
17 січня набув чинності Закон про застосування податкового компромісу. Передбачено добровільне подання платниками податків уточнених розрахунків податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року. Сплачується тільки 5% від суми податкових зобов'язань.

Хто має право скористатися можливостями нового закону, яка його процедура – на ці та інші запитання щодо податкового компромісу відповів під час інтернет-конференції на порталі «Діловий регіон» Сергій Гришко, начальник управління правової роботи ГУ ДФС у Черкаській області.

Сергій Іванович Гришко,
начальник управління правової роботи

Регіональний підрозділ, який забезпечує реалізацію повноважень Служби на території Черкаської області – Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області.

Запитання і відповіді інтернет-конференції
29 січня 2015, Надія
Якщо у нас рахується переплата по ПДВ, чи можна цю суму використати для погашення донарахованої 5% суми по процедурі податкового компромісу, чи цю суму треба перераховувати до бюджету, не зважаючи на переплату?
Відповідно до п. 2 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України для досягнення податкового компромісу платник податків повинен сплатити суму заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань. Отже, навіть при наявності переплати для досягнення податкового компромісу підприємству необхідно перерахувати до бюджету кошти в сумі 5% донарахованої суми.

29 січня 2015, Наталія Петрівна
Я - державний реєстратор. Зараз в декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-ьох років. Маю вищу економічну освіту. Для того,щоб вийти зара на роботу треба було мати юридичну освіту. Скажіть,як тепер? Чи підходитиме лише економічна освіта?
Шановна Наталіє Петрівно! Ваше запитання не стосується теми нашої інтернет-конференції і виходить за межі компетенції спікера. Для того, щоб отримати відповідь, зверніться до відділу кадрів Державної реєстраційної служби ГУ юстиції в Черкаській області за телефоном 45 05 26.

29 січня 2015, Надія
Чи можна скористатися податковим компромісом підприємству, що використовує спеціальний режим оподаткування по ПДВ (с/г), якщо станом на сьогоднішній день у нас рахуються розбіжності по завищенню податкового кредиту, які виникли по операціях, відображених у спец.декларації? Якщо можна, то куди спрямовувати 5%: на наш спец.рахунок чи до держ.бюджету?
Відповідно до п. 8 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань. Отже, при коригуванні податкового кредиту по спец декларації фактичної сплати до бюджету не відбувається. Таким чином податковий компроміс не поширюється на спеціальний режим оподаткування ПДВ.

29 січня 2015, Ірина
Своєчасно не проведено в обліку в січні 2014 року залік взаємних вимог за договорами, який передбачає коиригування податкового кредиту, а точніше нарахування умовного продажу по заборгованості за одним із договорів, що заліковувався. Чи підпадає така операція під податковий компроміс ?
Відповідно до п. 11 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування). Якщо, операції за договорами призвели до заниження податкових зобов’язань у зв’язку з завищенням податкового кредиту, то на них поширюється дія податкового компромісу, за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

29 січня 2015, Марина
Как рассчитать компромисс,если по таким операциями были налоговые обязательства и валовый доход?коротко-схемы импортеров 2013 года.????в налоговом кредите все чисто,реальный импорт.
Відповідно до п. 1 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Кодексу.

Згідно з п.11 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

Якщо, вказані операції відповідають визначеним критеріям, то на них поширюється дія податкового компромісу за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. Для більш конкретної відповіді необхідно розглянути кожну операцію більш детально.

28 січня 2015, Петр Иванович
У меня скорее не вопрос, а просто реплика. Мне кажется, что этот закон очень серьезно подрывает авторитет нашей налоговой системы. Наше предприятие всегда платило налоги!!!
Перш за все хочу зазначити, що чесних і порядних платників на Черкащині та загалом в Україні переважна більшість. Щодо податкового компромісу. Це шанс для платників, які за різного роду обставин, а це не тільки «конверти», а у більшості ті, хто по ланцюгу (третя, четверта і далі ланка) був задіяними у схемах, гідно і з мінімальними втратами вийти з тіні і надалі бути сумлінними платниками. Усі, хто за минулої влади був змушений працювати поза рамками правового поля, зможуть вийти з «тіні». Упевнений, що цим інструментом скористається багато платників податків.

28 січня 2015, Виктор Иванович
Скажите, как по вашему мнению, приняв этот закон наше государство признает, что до 2015 года правовое поле подталкивало и даже заставляло вести бизнес не "прозрачно"?
Я вважаю, що найголовніше це результат співпраці між державою та платниками податків, а саме: за взаємною згодою розпочати з «чистого аркушу». Підприємство підрахує і погодиться, що ухилятись від податків обійдеться дорожче. Основа мета Закону про компроміс – виведення економіки з «тіні». Подібна практика вже застосовувалась у кількох європейських країнах і там це допомогло суттєво налагодити відносини з платниками податків. Крім того, це і додаткові надходження в бюджет.

28 січня 2015, Ваш тезка из Харькова
Уважаемый Сергей, только честно, на ваш взгляд - это скорее не компромисс, а налоговая амнистия?
Поняття податкового компромісу чітко визначено Законом України від 25 грудня 2014 року №63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», зокрема,

Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового Кодексу. В цілому говорити що це податкова амністія, недоречно, та як платник податків, для досягнення податкового компромісу, повинен сплатити суму заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість в розмірі 5 відсотків такої суми.

28 січня 2015, Светлана, Чернигов
Почему этот закон носит такой маленький временной характер - 90 дней? Если мы уже идем на компромисс или скорее амнистию, то было бы лучше, если он бы продолжался 1 год.
Загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом від 25 грудня 2014 року №63-VIII (дата набрання чинності 17.01.2015 року). Законодавець визначив вказаний термін з метою як найшвидше виведення економіки з «тіні».

28 січня 2015, Виктор, Киев
Мне кажется что этот "компромисс" выгоден только конвертационным центрам, которе раньше не проходили налоговых проверок.
Податковий компроміс вигідний кожному підприємству, яке до прийняття Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» працювало в «тіні», а тепер прийшовши до компромісу зможе налагодити відносини з державою та в подальшому працювати прозоро.

28 січня 2015, Іванов Іван Іванович, допитливий черкасець
Ви точно даєте гарантію, що сплативши 5 відсотків, податкова закриє очі на решту 95 відс.? І що буде, якщо до кінця процедури я все-таки не сплачу 5 відсотків від суми податкового зобов’язання? Тобто будуть ще додаткові штрафні санкції?
Для досягнення податкового компромісу платник податків повинен сплатити суму заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань. В разі не сплати узгоджених податкових зобов'язань протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження, податковий компроміс вважається не досягнутим та в подальшому застосовується загальна процедура згідно Податкового кодексу.

28 січня 2015, Підприємець
Поясніть, ПК поширюється тільки на податковий кредит, чи можна уточнити ще й у бік зменшення зобовязання? Чи поширюється ПК на суму боргу?
Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

Також, процедура податкового компромісу поширюється на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного, судового оскарження та на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу.

28 січня 2015, Максим
Чи є вже зхразок заяви для Податкового компромісу? Якщо ні, то можна надати в довільній формі або достатньо буде уточненки з ПДВ та прибутку?
Заява про компроміс подається платником податків у довільній формі. Разом з тим, в Методичних рекомендаціях щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 року №13, визначено критерії змісту заяви про застосування податкового компромісу.

ГУ ДФС у Черкаській області, згідно вказаних критеріїв, розроблено зразок таких заяв, якими Ви можете скористатися, до затвердження таких форм, при застосування процедури податкового компромісу. За зразком заяви Ви можете звернутися до ГУ ДФС у Черкаській області або податкової інспекції за основним місцем обліку.

28 січня 2015, Ольга Вікторівна, Черкаси
Будь ласка розкажіть детальніше про процедуру проходження та досягнення податкового компромісу. І куди подавати заяву - в обласний апарат, чи є комісії і при районних податкових інспекціях?
Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом від 25 грудня 2014 року №63-VIII (дата набрання чинності 17.01.2015 року). Процедура податкового компромісу поширюється на:

1) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (пункт 1 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

2) випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (пункт 7 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

3) випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу (пункт 7 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

4) неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (пункт 7 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

5) неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (пункт 7 підрозділу 9 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Уточнюючі розрахунки, перелік (опис) господарських операції, заява про застосування податкового компроміс подається до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку.

У разі подання Заяви про компроміс по податковому повідомленні-рішення під час процедури адміністративного оскарження платник податків одночасно з поданням такої Заяви до органу за основним місцем обліку повідомляє про таку заяву і контролюючий орган, до якого він подав скаргу у порядку, визначеному статтею 56 Кодексу.

27 січня 2015, Кравцов
Здравствуйте. После краткого ознакомления с содержанием закона о налоговом компромиссе возник следующий вопрос. Так как в законе говориться о возможном налоговом компромиссе при завышении расходов, можно ли воспользоваться налоговым компромиссом при занижении расходов? Расскажите, какова процедура, если такой ход соблытий возможен.
Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).

27 січня 2015, Neyka
Объясните, кому нужен этот компрмис? Приближенным к налоговой? Или кто сумеет «выгодно» для налоговой договориться? Есть ли четкие критери, по которым можно предоставить этот компрмис одному и отказать другому?
Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Податковий компроміс – це не зобов’язання, а право бізнесу.

Щодо того кому він вигідний, то хотів би зазначити, що податковий компроміс вигідний кожному платнику хто працював в «тіні», а тепер хоче налагодити відносини з державою та працювати прозоро. Щодо застосування процедури податкового компромісу ДФС України розроблено Методичні рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, які затверджені наказом від 17.01.2015 року №13.

27 січня 2015, підприємець
Шановний пане, роз’ясніть, чи будуть окремі форми з ПДВ та Прибутку для коригування з податкового компромісу?
Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Станом на даний час форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу не затверджено Проте, до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ із Заявою про компроміс. Крім того, щодо застосування процедури податкового компромісу ДФС України розроблено Методичні рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, які затверджені наказом від 17.01.2015 року №13.

25 січня 2015, Иван Иванович
Надо ли, по достижению налогового компромисса, показывать в текущей декларации уменьшение налогового кредита по контрагентам, с которыми достигнут компромисс по операциям в предыдущие периоды?
Якщо операції по яких досягнуто податковий компроміс призвели до завищення податкового кредиту у майбутніх періодах то останні підлягають коригуванню у поточній декларації.

25 січня 2015, Сергій
Чи може мені допомогти закон про податковий компроміс при заниження доходів, і якщо так, то яким чином?
Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5688
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 803 раз.
Поблагодарили: 2577 раз.

UNREAD_POST vikakool » 02 фев 2015, 13:34

25 січня 2015, Иван Иванович
Надо ли, по достижению налогового компромисса, показывать в текущей декларации уменьшение налогового кредита по контрагентам, с которыми достигнут компромисс по операциям в предыдущие периоды?
Якщо операції по яких досягнуто податковий компроміс призвели до завищення податкового кредиту у майбутніх періодах то останні підлягають коригуванню у поточній декларації.

Ого! Т.е. снимаем НК дважды и НДС в бюджет тоже платим дважды?
vikakool
 
Сообщений: 4036
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 869 раз.
Поблагодарили: 605 раз.

UNREAD_POST lelmvj » 02 фев 2015, 22:28

Налоговый компромисс - подарок или ловушка?

Действующие нормы Налогового кодекса о налоговом компромиссе не совершенны и ставят под сомнение целесообразность его применения добросовестными налогоплательщиками

АНАЛИТИКА ПРАВОПРИМЕНЕНИЯ

17 січня 2015 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу». Прийнятий Закон, на перший погляд, пропонує платникам податків широкі можливості для врегулювання спірних ситуацій із контролюючими органами. Та чи є запропонований у розглядуваному Законі механізм врегулювання досконалим? І чи насправді платники податків отримують шанс «заплатити та спати спокійно» без жодних побоювань за можливі наслідки? Спробуємо розібратися.

Проблема перша. Передбачене пунктом 10 Підрозділу 9-2 Перехідних положень Податкового кодексу звільнення від кримінальної відповідальності поширене виключно ухилення від сплати податків, тобто на склад злочину, передбачений статтею 212 Кримінального кодексу. Разом із тим, під час розслідування кримінальних правопорушень у галузі оподаткування дії платників податків нерідко кваліфікуються також і за іншими статтями Кримінального кодексу України, як-от фіктивне підприємництво, шахрайство з фінансовими ресурсами, легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом, підробка документів тощо.

Отже, вчинення дій, спрямованих на відображення у податковому та/або бухгалтерському обліку недостовірних відомостей, які призвели до заниження податкових зобов'язань, не завжди вичерпується складом злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України. Тому добровільне зізнання платника податків у вчиненні відповідних дій може бути підставою для початку досудового слідства щодо інших можливих складів злочину. Проте жодного звільнення від потенційної кримінальної відповідальності в цьому разі законодавець не передбачив.

Проблема друга. Податковий компроміс поширили виключно на ПДВ та податок на прибуток. На перший погляд, для тих, хто з певних причин скористався «послугами» «податкових ям», цього достатньо. Адже саме на заниження податкових зобов'язань із цих податків були спрямовані відповідні фіктивні операції.

Але в багатьох випадках «співпраця» з «ямами» супроводжувалася також перерахуванням на їх рахунки грошових коштів, які згодом хтось забирав готівкою. Значна частина такої готівки використовувалася на виплату тіньової заробітної плати працівників суб'єктів господарювання або вилучалася як своєрідні дивіденди їх засновниками. Зрозуміло, що отримання такої готівки (як правило, посадовими особами та/або засновниками платника податків) жодним чином не відображалося у податкових деклараціях будь-кого з платників податків.

І після зізнання в тому, що господарська операція, в межах якої на користь «податкової ями» були сплачені кошти, є фіктивною, виникають усі підстави поцікавитися - а де ж поділися ці гроші? Чи не залишилися вони у платників податків-фізичних осіб, які фактично отримали за рахунок цих коштів доходи? І якщо отримали, чому не оподаткували? В такому разі йтиметься про ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб, на який податковий компроміс не поширюється. Що в такому разі завадить порушити відповідне кримінальне провадження і з'ясувати, де поділися «змиті» на «яму» кошти і в чиєму розпорядженні вони залишилися? Погодьтеся, ніхто не повірить у те, що платник податків не забрав собі, а вирішив подарувати комусь усі сплачені фіктивній фірмі кошти в обмін на можливість занизити податкові зобов'язання на меншу суму, ніж перераховано «податковій ямі».

Таким чином, зберігається потенційна можливість звинувачення посадових осіб, засновників або навіть працівників підприємств в отриманні доходу за рахунок коштів, одержаних через «податкові ями», і його приховуванні від оподаткування податком доходів фізичних осіб. А його, на відміну від ПДВ та податку на прибуток, доведеться сплачувати повністю разом із усіма штрафними санкціями.

Більше того, обмеження предмету податкового компромісу виключно податковими зобов'язаннями з ПДВ та податку на прибуток фактично позбавило можливості взяти участь у цій процедурі фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування. Ці особи сплачують податок з доходів фізичних осіб і мають право на зменшення розміру оподатковуваного доходу на суму витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.

Таких фізичних осіб-підприємців, звісно, менше, ніж тих, що обрали спрощену систему оподаткування, але вони є і працюють. Трапляються випадки, коли ці особи також стають жертвами фіктивних структур, і змушені сперечатися з контролюючими органами щодо достовірності відображення у своєму податковому обліку відповідних витрат. Таке становище видається несправедливим. Крім того, тут вбачається порушення принципу рівності всіх платників податків перед законом, передбаченого підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Адже зміст діянь, їх податкові та соціальні наслідки у ситуаціях із фіктивними суб'єктами господарювання є однаковим хоч для фізичних осіб-підприємців, хоч для юридичних осіб. Чому ж у такому разі законодавець створив кращі умови для останніх?

Проблема третя. Можливі розбіжності між платниками податків та контролюючими органами щодо розуміння фактичного розміру сум податкових зобов'язань, які врегульовані внаслідок податкового компромісу.

Як приклад можна навести дуже поширену ситуацію, коли платник податків задекларував придбання активу у фіктивного суб'єкта господарювання, але фактично придбав цей актив у іншої особи. При цьому документально оформлено фіктивну операцію з купівлі активу у особи, яка його не постачала, а фактичне постачання первинними документами не оформлено і в податковому обліку не підтверджено.

Якщо у розглядуваній ситуації платник податків зізнається в тому, що товар чи послуги не придбані у того, хто зазначений у первинних документах, контролюючий орган може зажадати пояснень щодо фактичного походження наявного та/або використаного у господарській діяльності активу. Адже в такому разі актив є, а витрати на його придбання не підтверджені. Контролюючий орган може розцінити такий актив як набутий безоплатно, і визначити платникові податків відповідну суму грошового зобов'язання (включивши вартість безоплатно отриманого товару до складу доходів платника податків). Цю суму, звісно, теж можна буде сплатити в розмірі 5 %, але головне про це не забути.

Якщо ж платник податків «забуде» визначити собі відповідну суму в межах податкового компромісу, то контролюючий орган може її донарахувати платникові податків. Але це не обов'язково треба робити в межах податкового компромісу. Можна дочекатися збігу відповідних строків, а лише згодом провести перевірку і надіслати відповідне податкове повідомлення-рішення.

При цьому заборона на проведення перевірок щодо операцій, які були предметом податкового компромісу, передбачена пунктом 9 Підрозділу 9-2 Перехідних положень податкового кодексу України в цьому разі не зарадить платникові податків. Адже, як передбачає зазначена норма, у разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за уточненими операціями у наступних періодах за зазначеними податками контролюючими органами не проводяться.

Отже, платникам податків варто бути вкрай уважними і намагатися врегульовувати подібні спірні ситуації ще на стадії податкового компромісу. Та чи завжди це можливо на практиці?

Проблема четверта. Використання механізму податкового компромісу одним платником податків може спричинити негативні наслідки для його контрагентів. Не секрет, що часом об'єктом претензій з боку контролюючих органів стають цілком реальні і законні господарські операції. Спокуса скористатися податковим компромісом через його економічну «дешевизну» (лише 5 % від суми претензій) може спонукати окремих платників податків погодитися на подібні «відступні» навіть у ситуаціях, коли вони не припускалися податкових порушень. Адже доказування своєї правоти в процедурі адміністративного та/або судового оскарження визначених контролюючим органом грошових зобов'язань нерідко потребує більше часових та матеріальних витрат.

Проте в межах процедури податкового компромісу платникам податків доведеться визнати, що вони, наприклад, не придбали в межах задекларованої операції жодного активу. Автоматично постане питання про те, чи є реальною операція з постачання відповідного активу далі, іншому платникові податків, якщо таке мало місце. Адже контролюючі органи можуть у відповідних випадках поставити під сумнів існування активу у всьому ланцюгу постачання. І в такому разі доведеться виправдовуватися також і всім наступним у такому ланцюгу платникам податків з приводу того, де вони взяли актив у платника податків, який ніколи цього активу нібито не придбавав.

Звісно, подібні ситуації не є новими, в тому числі для судової практики, але хіба хтось бажає пояснювати контролюючим органам, що його контрагент просто злякався тиску з боку податківців и визнав себе винним у тому, чого не вчиняв? Ми вже не згадуємо про можливий шкідливий вплив на репутацію осіб, які нібито займалися фіктивними операціями…

Усі перелічені проблеми стосуються, насамперед, платників податків та їх контрагентів, інтереси яких можуть бути порушені в процедурі податкового компромісу. Але принагідно варто зазначити, що квапливість із прийняттям Закону щодо податкового компромісу негативно може відбитися також і на інтересах держави. Ще на стадії громадського обговорення проблеми застосування податкового компромісу порушувалося питання про можливі зловживання з боку недобросовісних платників податків.

Чинні норми Податкового кодексу, які регулюють питання податкового компромісу, не є досконалими і ставлять під сумнів доцільність його застосування сумлінними платниками податків. Шкода, якщо в цілому дуже корисний механізм зазнає провалу під час практичної реалізації лише через те, що відповідні норми не були належним чином опрацьовані.

Більше того, варто відзначити, що всі аналізовані проблемні питання не є системними недоліками самого механізму податкового компромісу. Всі вони можуть бути усунені за рахунок внесення змін та доповнень до Податкового кодексу України.

Варто передбачити повне звільнення від кримінального переслідування діянь, які вчинені при здійсненні та відображенні в податковому обліку господарських операцій, які були предметом податкового компромісу. Доцільно поширити застосування податкового компромісу на фізичних осіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, передбачивши звільнення також і від податку з доходів фізичних осіб. Одночасно необхідно встановити, що активи, набуті під час здійснення «компромісних» господарських операцій, не впливають на розмір податкових зобов'язань будь-яких осіб за всіма видами податків.

Звісно, необхідно прибрати «шпарини» для недобросовісних платників податків. Для цього варто встановити, що до подання уточнюючого розрахунку з метою досягнення податкового компромісу платник податків повинен відобразити в своєму податковому обліку всі суми податкового кредиту, підтверджені відповідними податковими накладними, та всі суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток, всіх звітних періодів, які передували квітню 2014 року. Одночасно варто передбачити, що в подальшому платник податків, який скористався правом на досягнення податкового компромісу, не має права на врахування в податковому обліку показників податкового обліку, не відображених у зазначений спосіб, незалежно від того, чи впливають ці показники на розмір податкових зобов'язань певного податкового періоду.

Сподіваємося, що справді гарна ідея податкового компромісу буде зрештою ефективно реалізована в Україні.


Антон Поляничко,
заступник начальника відділу забезпечення роботи голови та заступників голови Вищого адміністративного суду України.
lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST bur » 04 фев 2015, 00:06

Отрасли практики

Компромиссное решение
В новом Законе о налоговом компромиссе есть рациональное зерно как для налогоплательщиков, так и для органов Государственной фискальной службы

Владимир БЕВЗА
Специально для «Юридической практики»

Закон Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно особенностей уточнения налоговых обязательств по налогу на прибыль предприятий и налогу на добавленную стоимость в случае применения налогового компромисса» от 25 декабря 2014 года № 63-VIII (Закон) вступил в силу 17 января 2015 года.
Ожидаемые изменения
Закон определяет, что налоговый компромисс — это режим освобождения от юридической ответственности налогоплательщиков и/или их должностных (служебных) лиц за занижение налоговых обязательств по налогу на прибыль предприятий и/или налогу на добавленную стоимость за любые налоговые периоды до 1 апреля 2014 года с учетом сроков давности, установленных Налоговым кодексом Украины.
Данным актом предусмотрено внесение изменений в ряд кодексов Украины: Налоговый кодекс (НК) Ук­раины, Ко­декс административного судопроизводства Украины, Кодекс Украины об административных правонарушениях, Уголовный кодекс Украины, Уголовный процессуальный кодекс Украины, связанных с реализацией положений о достижении компромисса — освобождения налогоплательщиков от юридической ответственности (финансовой, административной и уголовной) за уклонение от уплаты денежных обязательств. Понятие «освобождение от юридической ответственности» в Законе не определено, но в процессе анализа его содержания можно установить объем действия такого освобождения.
Достижение налогового компромисса будет происходить исключительно по процедуре предоставления уточняющих расчетов налоговых обязательств только по двум налогам: налогу на прибыль и налогу на добавленную стоимость и с описанием операций, показатели по которым уточняются (форму такого уточняющего расчета должно утвердить Министерство финансов Украины), или при подаче налогоплательщиком заявления.
Похожие идеи

Аналогичные идеи законодателя уже существовали раньше: это и налоговый компромисс в начале 2000-х годов в пределах административного обжалования налоговых уведомлений-решений, и мировые соглашения, которые заключались налогоплательщиками с органами Министерства доходов и сборов Украины в 2012–2013 годах относительного частичного признания правонарушения и добровольной уплаты заниженных налоговых обязательств. Но из-за многочисленных негативных последствий для бизнеса, возникающих в связи с таким «примирением», особой популярностью эти меры не пользовались.
Сейчас в новом Законе доработаны многие положения об освобождении от ответственности за нарушение норм налогообложения и есть рациональное зерно как для налогоплательщиков, так и для органов государственной фискальной службы. Однако с юридической точки зрения, необходимо проанализировать налоговый компромисс объективно, исследуя преимущества и недостатки, которые уже заложены в содержание этого Закона.
Как работает
Конечно, налогоплательщики, юристы, адвокаты, аудиторы, налоговые советники стремились получить от государства налоговую амнистию, но такого освобождения от ответственности в настоящее время государство плательщикам не позволило. Наверное, нельзя что-то получить, ничего не отдав. При исследовании данного Закона неоходимо проанализировать, что налогоплательщики отдадут, что получат и что в будущем смогут потерять. Об этом и будет идти речь ниже.
Применить налоговый компромисс налогоплательщики могут в течение 90 дней со дня вступления в силу Закона. Предусмотрены две правовые формы применения налогового компромисса: путем подачи уточняющих расчетов или заявления.
В случае предоставления уточняющего расчета органы фискальной службы вправе провести документальную внеплановую проверку. В свою очередь налогоплательщики могут подавать уточняющие расчеты для достижения налогового компромисса при проведении налоговых проверок и в случае составления актов проверок.
Заявление о достижении налогового компромисса подается налогоплательщиком в отношении налоговых уведомлений-решений, по которым продолжается процедура судебного или административного обжалования, или когда суммы налоговых обязательств в ­полученном налоговом уведомлении-решении не согласованы. В данном случае проверка не проводится, так как заявление подается уже по результатам контрольного мероприятия налогового органа.
Днем согласования сумм налоговых обязательств является день получения уведомления от налогового органа об отсутствии необходимости проведения проверки, справки или налогового уведомления-решения по результатам проверки правомерности определения сумм налоговых обязательств в поданном плательщиком уточняющем расчете. Также днем согласования сумм налоговых обязательств является день предоставления плательщиком заявления о достижении налогового компромисса. Налоговый компромисс считается достигнутым после уплаты налогоплательщиком согласованных налоговых обязательств.
Привилегии и риски
Положительные новеллы Закона для бизнеса по применению компромисса — уплата всего 5 % от суммы заниженных налоговых обязательств без применения штрафов, пени к плательщикам, без квалификации таких действий как уголовного преступления за уклонение от уплаты налогов и без квалификации таких действий как административного проступка за нарушение налогового учета. На поданный уточняющий расчет налоговых обязательств в соответствии с режимом налогового компромисса не распространяются нормы статьи 50 НК Украины.
Дополнительно следует отметить, что в случае достижения налогового компромисса проверки по налогу на прибыль предприятий (налога на добавленную стоимость) по уточненным операциям в следующих периодах контролирующими органами не проводятся.
Наряду с этим для плательщиков, которые воспользуются таким режимом освобождения от юридической ответственности, возникнут другие риски — это фактическое признание вины за совершение противоправных действий, которое может дополнительно квалифицироваться как другие уголовные преступления, в том числе признание бизнес-модели в целом такой, которая приводит к уклонению от уплаты налогов.
Также налогоплательщики не могут достичь компромисса относительно уточнения таких показателей в отчетности, как уменьшение отрицательного значения объекта налогообложения налогом на прибыль, уменьшение остатка отрицательного значения, включаемого в налоговый кредит.
Налоговый компромисс разрешено применять только по занижению денежных обязательств, другие показатели уточнять невозможно. Часто нарушения относительно занижения уплаты суммы налога связаны с нарушениями ведения учета таких сумм (бюджетное возмещение, отрицательное значение и т.д.). В таком случае дальнейшее административное или судебное обжалование налоговых уведомлений-решений является бесперспективным в связи с де-факто признанием плательщиком нарушений ведения налогового учета тождественных хозяйственных операций.
Также плательщикам необходимо помнить, что, согласно Закону, предоставление уточняющего расчета дает право налоговому органу провести проверку не за соответствующий период, за который подан такой расчет, а проверку расходов и налогового кредита в рамках процедуры достижения налогового компромисса.
Исходя из вышеизложенного, налогоплательщики должны будут учесть все правовые аспекты, возникающие при достижении налогового компромисса: как положительные, так и те, которые несут определенные риски.

БЕВЗА Владимир — заместитель руководителя практики, старший юрист, адвокат Международного правового центра EUCON, г. Киев

Мнения
Дополнительный аргумент

Виталий КЕМИНЬ, юрист ЮФ Pragnum
Из анализа норм подраздела 92 раздела XX «Переходные положения» НК Украины следует, что для достижения налогового компромисса предприятия могут подать уточняющий расчет только до 16 апреля 2015 года по несогласованным налоговым обязательствам по налогу на прибыль и/или НДС, которые возникли в связи с завышением расходов и/или налогового кредита за период с 1 апреля 2011 года по 1 апреля 2014 года.
Из этого следует, что налоговый компромисс во время судебного обжалования налоговых уведомлений-решений может быть достигнут исключительно при соблюдении указанных ограничений до вынесения решения судом апелляционной инстанции.
В то же время не стоит пользоваться правом на налоговый компромисс в случае одновременного обжалования налоговых уведомлений-решений по НДС и налогу на прибыль, если, например, обязательства по налогу на прибыль возникли в связи с занижением дохода. В такой ситуации можно достичь налогового компромисса по НДС, но это будет дополнительным аргументом для подтверждения правомерности налогового уведомления-решения по налогу на прибыль в суде.

Негативные последствия

Роман МАКАРЧУК, юрист ЮК Jurimex
Одним из самых важных негативных последствий, связанных с процедурой налогового компромисса, становится вопрос освобождения от юридической ответственности должностных лиц предприятий, которые достигли компромисса, уплатив соответствующие суммы обязательств.
Проблема заключается в том, что, предусмотрев освобождение должностных лиц от ответственности по статье 212 Уголовного кодекса Украины, законодатель не учел, что уклонение от уплаты налогов зачастую связано с другими преступлениями.
Так, от ответственности, к примеру, за подделку документов, печатей, штампов, злоупотребление полномочиями, служебную подделку или халатность должностное лицо не освобождается.
Аналогичная проблема и с административной ответственностью.

Ожидаемые сюрпризы

Леся КАСПРУК, партнер АО IMG Partners
Неприятные сюрпризы могут быть для контрагентов-поставщиков инициатора налогового компромисса. Хотя Закон и гласит, что налоговый компромисс не влияет на налоговые обязательства контрагентов, но это не исключает возможности регистрации уголовного производства и дальнейшего ведения расследования в отношении поставщика, в частности, по статье 205 УК Украины (фиктивное предпринимательство). Подчеркиваем, что такая ситуация возможна, даже если в отношении инициатора налогового компромисса уголовного производства вообще не было, тем более что статья 205 не связана с суммой налоговых обязательств. Похожая проблема возможна и с применением других статей Уголовного кодекса, в частности — статей 190, 191, 209.

Без гарантий

Ольга ВИНГЛОВСКАЯ, cоветник МЮФ Integrites
Если период, за который может производиться проверка, исходя из общей логики Закона, еще определить возможно, то критерии, по которым принимаются фискальным органом решения о целесообразности проведения налоговых проверок, вообще не определены нормативным актом, что дает возможность налоговому органу действовать на свое усмотрение либо же в соответствии с внутренними инструкциями. В таком случае говорить о гарантиях беспристрастного отношения со стороны государства к налогоплательщикам не приходится.
Бизнес заинтересован в диалоге с государством и готов к сотрудничеству, но на условиях, понятных и прозрачных для обеих сторон и исключающих возможность принятия субъективных решений налоговыми органами.
В позитивном ключе

Павел ХОДАКОВСКИЙ, партнер, руководитель практики налогового права АО Arzinger
В целом идея налогового компромисса, то есть разового «прощения» бизнесу налоговых недоплат за период его добровольно-принудительного участия в покрываемых государством схемах уклонения от уплаты налогов, представляется более правильной, чем, например, идея налоговой амнистии, за которой часто стоит попытка привлечь дополнительные средства в бюджет в обмен на легализацию определенной части незадекларированного капитала или прибыли. Последняя теоретически может применяться неограниченное количество раз, что создаст у налогоплательщиков опасную иллюзию возможности дальнейшего использования схем уклонения от уплаты налогов в надеж­де на следующую амнистию.
В контексте уже принятых законодательных изменений относительно налогового компромисса в позитивном ключе следует отметить уменьшенную ставку условного «штрафа» в размере 5 % за недоплату сумм налогового обязательства, что меньше, чем рассматриваемая в альтернативных законопроектах ставка в размере 15 %. Потенциально проблемным вопросом остается ограничение освобождения от уголовной ответственности участников налогового компромисса со стороны бизнеса только статьей 212 УК Украины (в альтернативном законопроекте речь шла об освобождении от ответственности за совершение любых уголовно наказуемых деяний, связанных с вышеуказанными нарушениями), а также достаточно широкие дискреционные полномочия налоговых органов в части процедуры согласования сумм налогового компромисса.
Комментарии
«Бескозырка»

Александр КОВАЛЬ, адвокат, руководитель департамента АФ «Грамацкий и Партнеры»

Каким бы привлекательным и заманчивым ни выглядел налоговый компромисс, все же вызывает обоснованные опасения сам формат его достижения. Внятно прописанный для плательщика механизм выхода из мрака усложняется отсутствием ясности, чем же будет руководствоваться контролирующий орган, акцептируя решение о его применении. Ведь подсознательно каждый налогоплательщик понимает, что совершенно случайно (как это очень часто бывает) при добровольном декларировании плательщиком заниженных налоговых обязательств вместе с «компромиссной» документальной проверкой будет одновременно проведена сплошная документальная проверка, с заявленными операциями никак не связанная (абзац 2 пункта 2.2 приказа Государственной фискальной службы № 13). А если по уже установленному фискалами обстоятельству плательщику будет отказано в предоставлении согласия на применение компромисса («поданное заявление не соответствует условиям налогового компромисса»), то налоговые уведомления-решения будут приняты относительно всех сумм денежных обязательств по всем проверкам с учетом штрафных (финансовых) санкций. Кроме того что такая «бескозырка» усложняет налогоплательщику обжалование доначислений (в связи с неудачной историей по налоговому компромиссу), эта ситуация открывает новые горизонты для уголовного преследования «по совокупности» эпизодов.

Неприятный сюрприз

Андрей ЛИМАНСКИЙ, старший юрист ЮФ ILF
Выбирая налоговый компромисс, налогоплательщик соглашается на внеплановую проверку. Какие выводы сделают налоговики после ее проведения, предсказать несложно. Скорее всего, в акте проверки они укажут, что операции, по которым формировались налоговые расходы и налоговый кредит, в действительности не проводились.
После этого контрагентов налогоплательщика ждет неприятный сюрприз. Бизнес-партнер, который им поставлял товары и услуги, скорее всего, согласится с актом проверки и фактически подтвердит отсутствие поставок. Ведь если он обжалует результаты проверки, то не сможет применить налоговый компромисс. Налоговые расходы и налоговый кредит контрагентов станут проблемными. Это вполне возможно и при реальных поставках, особенно когда сумма компромиссного обязательства будет сравнима с судебными издержками.
Таким образом, контрагенты налогоплательщика, избравшего налоговый компромисс, будут нести ответственность за чужие решения и действия. А это явно противоречит закону.

Контрагент без иммунитета

Антон КАГАНЕЦ, старший юрист ЮК Prove Group
Исходя из текста Закона, в частности руководствуясь изменениями в Уголовный кодекс (УК) Украины и Кодекс Украины об административных правонарушениях, можно с уверенностью говорить, что уголовной ответственности не будет только за нарушения 212 статьи УК Украины. Однако Закон не освобождает от ответственности за другие преступления, которые связаны с уклонением от уплаты налогов, например, за фиктивное предпринимательство, мошенничество, легализацию денежных средств, подделку документов. Таким образом, есть риски, что ответственность все равно придется нести, даже если не по статье 212.
Кроме этого, возникают огромные риски для контрагентов, ведь от ответственности по статье 212 УК Украины освобождается плательщик, который достиг налогового компромисса, а на контрагента распространяется лишь норма о том, что это не влияет на его налоговые обязательства. Однако если нарушения были на одном предприятии, соответственно, и на предприятии-контрагенте идентичные нарушения. А его должностные лица не будут иметь «иммунитет», если не пройдут процедуру компромисса.

Риск в целом

Валерия ТАРАСЕНКО, партнер, руководитель практики налогового и финансового права Pavlenko Legal Group
Закон предусматривает, что при подаче уточняющего расчета в порядке налогового компромисса необходимо также предоставить перечень и описание хозяйственных операций, по которым он планирует применить компромисс. По сути такое положение Закона заставляет плательщика налога раскрывать его контрагентов, с которыми осуществлялись данные операции. Если плательщик налогов раскрывает компанию, по которой уже и так работают контролирующие органы, то раскрытие информации о контрагентах не страшно. Однако если воспользоваться компромиссом по операциям с рабочими компаниями, существует очень высокий риск, что по этим операциям проверят и контрагента. Более того, если операции касались обналичивания средств, у контролирующих органов возникнут вопросы о получателях таких средств, а Закон не освобождает их от ответственности. Поэтому при рассмотрении варианта применения компромисса компании должны думать не только о налоговых преимуществах для себя, но и оценивать риск операции в целом.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 04 фев 2015, 00:12

Проект

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

«Про забезпечення реалізації процедури досягнення податкового компромісу»


З метою забезпечення виконання вимог Закону України від 25 грудня 2014 року № 63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» та відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» надати органам Державної фіскальної служби України дозвіл на проведення перевірок платників податків, які подають уточнюючі розрахунки для досягнення податкового компромісу.
Вважати подання платниками податків уточнюючого розрахунку у межах процедури досягнення податкового компромісу підставою для проведення органами державної фіскальної служби документальних позапланових перевірок платників податків.

Прем’єр-міністр України А. Яценюк
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 04 фев 2015, 10:23

Срочно явиться! :)

Шановний платник податку!
ДПІ у Дніпровському р-ні ГУ ДФС у м.Києві у зв’язку з набранням чинності з 17.01.2015 року Закону України від 25.12.2014р №63-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» просить терміново звернутись до ДПІ для отримання консультації з порядку проведення зарахування сум по податковому компромісу.
Звертаєм Вашу увагу, що термін дії Закону лише 90 днів, та завершується 16.04.2015 року.
Інформацію щодо проведення податкового компромісу можна отримати у центрі обслуговування платників податків вікно №3, або кім. 103, 106, 109, 110. Контактні телефони: 559-69-27, 558-77-69, 559-67-09, 559-07-98.
З повагою,
ДПІ у Дніпровському р-ні
ГУ ДФС у м.Києві
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НОВОСТИ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, MR, Ya

cron