Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Податковий компроміс

новости законодательства для бухгалтера и предпринимателя, события, акции

Модераторы: Чихуа, vins

Правила форума
Раздел: НОВОСТИ
1. Размещая новости, желательно (но не обязательно) снабжать их собственными комментариями.
2. Новости должны корреспондировать с тематикой форума.

UNREAD_POST bugalter » 18 фев 2015, 12:36

Не знаю в какую вы налоговою обращались по поводу налогового компромисса и что вам там наговорили, но у меня совершенно иной опыт. По крайней мере, на этом этапе компромисса. )) Мы обслуживаемся в Голосеевской налоговой, к налоговому компромиссу объективно подходят адекватно и доступно объясняют все нюансы, касающиеся именно нашей ситуации, помогают в решении этих проблем. В общем, как бы это странно ни звучало, налоговики идут навстречу.
bugalter
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 18 фев 2015, 12:32
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 фев 2015, 12:54

Билоус дал команду агитировать "компромиситься" даже на интернет-форумах?)
П.С. это я к тому, что Вы один и тот же пост на всех форумах пишите ;)
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4772
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 318 раз.
Поблагодарили: 1180 раз.

UNREAD_POST bur » 18 фев 2015, 13:02

bur писал(а):Срочно явиться! :)

Шановний платник податку!
ДПІ у Дніпровському р-ні ГУ ДФС у м.Києві у зв’язку з набранням чинності з 17.01.2015 року Закону України від 25.12.2014р №63-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» просить терміново звернутись до ДПІ для отримання консультації з порядку проведення зарахування сум по податковому компромісу.
Звертаєм Вашу увагу, що термін дії Закону лише 90 днів, та завершується 16.04.2015 року.
Інформацію щодо проведення податкового компромісу можна отримати у центрі обслуговування платників податків вікно №3, або кім. 103, 106, 109, 110. Контактні телефони: 559-69-27, 558-77-69, 559-67-09, 559-07-98.
З повагою,
ДПІ у Дніпровському р-ні
ГУ ДФС у м.Києві


bugalter писал(а):Не знаю в какую вы налоговою обращались по поводу налогового компромисса и что вам там наговорили, но у меня совершенно иной опыт. По крайней мере, на этом этапе компромисса. )) Мы обслуживаемся в Голосеевской налоговой, к налоговому компромиссу объективно подходят адекватно и доступно объясняют все нюансы, касающиеся именно нашей ситуации, помогают в решении этих проблем. В общем, как бы это странно ни звучало, налоговики идут навстречу.


Это ответ на сообщение об информации из ДПІ у Дніпровському р-ні ?

Нет никаких сомнений, что в Голосеевской налоговой работают профессионалы.

Например, со вчерашнего брифинга заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, Світлана Поліщук.

«З початку 2015 року платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування було перераховано до бюджету понад 245 млн. гривень».


Это же попало в заголовок новостей на странице этой налоговой.

Водночас Світлана Поліщук акцентувала увагу присутніх на тому, що своєчасна сплата ЄСВ – це стабільне наповнення бюджету і запорука вчасних виплат пенсій та соціальних гарантій громадянам.


Светлане Полищук имеет смысл ознакомиться с ч. 3 ст. 8 Закона о ЕСВ :)

3. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.


Сорри за сообщение не совсем по теме.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 фев 2015, 13:51

Это у них просто особое мышление. В их понимании "бюджет" это все, что "было ваше стало наше"...
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4772
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 318 раз.
Поблагодарили: 1180 раз.

UNREAD_POST bur » 19 фев 2015, 02:38

Marlboro писал(а):Это у них просто особое мышление. В их понимании "бюджет" это все, что "было ваше стало наше"...


Я понимаю. У них свои понятия о терминах.

bugalter, здесь и про Вас есть :)

Ігор Білоус: Процес пішов, кількість учасників процедури податкового компромісу зростає в геометричній прогресії

18.02.2015 - Прес-служба Державної фіскальної служби України

«Щодекади кількість платників, бажаючих досягти податкового компромісу, зростає в геометричній прогресії. Так, за останні 9 днів число учасників процедури компромісу зросло більш як удвічі, – повідомив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час чергової зустрічі з журналістами. – Ще більшими темпами зростає сума коштів, сплачена підприємствами до державного бюджету на умовах податкового компромісу, яка, порівняно з даними на початок минулого тижня, збільшилася в 5,4 рази».

За даними ДФС, станом на кінець дня 17 лютого поточного року, тобто рівно через місяць після набуття чинності законом щодо податкового компромісу, заяви та уточнюючі розрахунки до органів Державної фіскальної служби подали 614 підприємств. Вони збільшили податкові зобов’язання на 2,87 млрд. грн., у тому числі з податку на додану вартість – на 1,483 млрд. грн. і з податку на прибуток підприємств – на 1,387 млрд. грн.

Сплаті до державного бюджету, відповідно до норм закону, підлягає 143,4 млн. (74,4 млн. грн. ПДВ і 69 млн. грн. податку на прибуток). На сьогодні фактично сплачено 30,7 млн. грн. (16,8 млн. грн. ПДВ, 13,9 млн. грн. податку на прибуток).

«Бізнес активно спілкується між собою, ньюсмейкерами серед підприємців сьогодні стали компанії, які проходять або вже завершили процедуру досягнення компромісу. Отже вони зможуть підтвердити послідовність і передбачуваність дій ДФС із виконання закону, – зауважив Голова Державної фіскальної служби. – Ми, всупереч прогнозам песимістів, запровадили чіткий і зрозумілий механізм ухвалення рішень про проведення документальної перевірки підприємств. Встановлено прозорі критерії, за якими податкові органи можуть прийняти такі рішення. Вони ухвалюються колегіально на рівні регіональних органів та контролюються центральним офісом ДФС. Окрім того, маємо перші приклади закриття кримінальних проваджень щодо платників. Все це – запорука активізації процесу досягнення компромісу, до якого, я впевнений, невдовзі долучаться тисячі компаній».


Вот радости Белоуса не понимаю. С 400 млн долларов сейчас собрать 4 (а в планах до конца процедуры примерно 200 млрд грн фактически списать звучало) В чем достижение? Чистой воды поощрение тех кто масштабно через конверты работал. Под них и написали. Куча мелких на этом фоне сбросится мелочью. Будет красивая статистика по числу воспользовавшихся компромисом.
Эти суммы абсолютно без проблем при проверках бы подняли. Понятно что часть сумм липовая, но не 95 же процентов.

Зато на физиков эту нагрузке перераспределим (через НДФЛ, ВС, тарифы).
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 19 фев 2015, 22:47

Бизнес не идет на налоговый компромисс из-за нехватки оборотных средств

Налоговики обратятся к Минфину с предложением рассмотреть вариант рассрочки для уплаты налоговых обязательств по процедуре налогового компромисса из-за недостатка оборотных средств у бизнеса

В первый месяц действия налогового компромисса Государственная фискальная служба столкнулась с тем, что количество желающих сдаться не соответствует ее ожиданиям. Среди основных причин налоговики называют недостаток оборотных средств у предприятий, непонимание ситуации со стороны рядовых следователей налоговой милиции и налоговых юристов, а так же надежду бизнеса на "авось".
Нехватка денег у бизнеса
Самая большая проблема, по мнению главы ГФС Игоря Билоуса, заключается в том, что из-за кризиса банковской системы Украины многие компании не могут рассчитаться с Государственной фискальной службой по процедуре налогового компромисса.
"Вы знаете в каком состоянии находится наша банковская система, что происходит с курсом национальной валюты. Все это приводит к недостатку оборотных средств у предприятий", — сказал Билоус. Следовательно, они не всегда могут единоразово заплатить "компромиссную" сумму", которая составляет 5% от недоплаченных в бюджет налоговых обязательств.
По словам Билоуса, когда принимался закон, такой ситуации не было, поэтому возможность рассрочки в нем не прописана. Сейчас ГФС обсуждает этот вопрос с Министерством финансов, однако Билоус опасается, что для того, чтобы механизм рассрочки имел законную силу, соответствующие изменения нужно провести через Верховную Раду, так как закон был прописан достаточно детально. А это будет непросто.
Неля Привалова, директор департамента методологической работы ГФС отмечает, что девальвация гривни имела в данном случае и позитивный эффект, ведь суммы согласовываются в гривне. "С учетом девальвации это уже не те суммы, какими они были год назад", — утверждает Привалова.

Вдруг пронесет?

Все же, по словам налоговиков, самые активные участники программы — это те, у кого уже заканчиваются проверки. До того, как они получают налоговые уведомления-решения, эти компании уже соглашаются на компромисс. Остальные ждут, что их пронесет. Однако Билоус утверждает, что не пронесет никого.
"У нас уже есть наработанная база нарушителей. Сейчас мы ее используем для того, чтобы договариваться. Выгоднее договориться сейчас, потому что после 16 апреля мы придем ко всем. К тем, кто считает себя самыми хитрыми, придут к первым. А потом будут бегать тут, жечь шины и кричать, что мы давим бизнес. Но мы же предупреждали", — пригрозил главный налоговик.

Однако к угрозам налоговиков украинский бизнес выработал стойкий иммунитет, поэтому Александр Горошинсий, партнер АФ GORO legal, оценивает такие угрозы с иронией: "на налогоплательщиков налоговые службы давили раньше и будут давить и дальше".
Дмитрий Гарный, партнер Киевского центра поддержки и развития бизнеса и налоговый юрист, поясняет, что на компромисс, прежде всего, нужно идти, когда обязательства уже начислили. В остальных случаях все зависит от объемов налога и периода; операции, которые совершались в первой половине 2012 года, могут не успеть проверить.
По его словам, принимая решение, предприятию нужно оценить, во-первых, риски проверки и возможные объемы начислений налоговых обязательств, во-вторых — свои финансовые возможности на случай участия в компромиссе.

Саботаж следователей
Еще одной проблемой стала налоговая милиция на местах, которая предлагает бизнесу "альтернативные" варианты решения проблем и открывает уголовные дела. "Предприятия пугаются и включают заднюю", — сетует Билоус. Недавно ГФС выпустила внутреннюю инструкцию, которая запрещает следователям регистрировать уголовные производства в таких случаях.
Александр Горошинсий приводит пример: налоговый компромисс подразумевает признание плательщиком всех нарушений, которые налоговая служба прописала в акте проверки (это если "компромисс" по результатам проведение налоговой проверки) — признать, что налогоплательщик работал с фиктивными предприятиями, по сути, уклонялся от уплаты налогов. Закон говорит об освобождении от уголовной ответственности за уклонение от уплаты налогов, фиктивное предпринимательство, но, вместе с тем, в налоговом акте нередко идет речь об подделке документов (служебный подлог), легализации доходов, полученных незаконным путем и прочее. Кроме того, применив налоговый компромисс, признав вину, при последующей налоговой проверке налогоплательщик создает себе историю недобросовестного налогоплательщика.
Подобные случаи действительно есть, признает Вадим Мельник, начальник главного следственного управления финансовых расследований. Следователь соглашается на закрытие дела по 212 статье, но грозится открыть производство за подделку документов. Мельник заверил, что донес до налоговой милиции на местах — по программе компромисса амнистируется не факт уклонения, а операция в целом.

Итоги месяца
Всего, по данным ГФС, по состоянию на 17 февраля было подано 614 заявок на участие в программе налогового компромисса. По этим заявкам налоговые обязательства плательщиков увеличены на 1,4 млрд грн по налогу на прибыль предприятий и на 1,5 млрд — по НДС. По словам Билоуса, это бизнес из самых разных отраслей, в основном средний, так как крупный еще занимается подсчетами.
Через процедуру налогового компромисса уже закрыто одно уголовное производство, по которому в бюджет поступило 1,6 млн гривень. Еще пять уголовных производств на 7 млн гривень будут закрыты в ближайшее время.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST lelmvj » 20 фев 2015, 23:34

Полная амнистия или азартная игра с государством (налоговый компромисс и его риски)

Андрей ТАМОШЮНАС, адвокат

«Главный резерв наполнения бюджета, на сегодня едва ли не единственный, — это средства, выведенные из тени, и оживление производства благодаря восстановлению баланса между потребностями бизнеса и интересами государства, который был полностью разрушен предыдущей властью», — отметил в ходе пресс-конференции 23.01.2015 г. председатель ГФС Игорь Билоус(1). Одним из шагов, призванных урегулировать правоотношения между бизнесом и государством, он назвал механизм налогового компромисса. Благодаря этому механизму бизнес, по мнению руководителя ГФС, «…получит возможность работать легально и честно, проходить аудит и привлекать финансирование для развития предпринимательской деятельности».
Казалось бы, вот она — панацея от всех «налоговых» бед! Что же еще нужно? Но предложения фискалов и законотворцев вызвали неоднозначную реакцию в профессиональной среде. А налогоплательщики поставлены перед дилеммой: с одной стороны — заплати 5% и «спи спокойно», а с другой — стоит ли овчинка выделки? Разрешение этой дилеммы и является целью данной статьи.

Заграница нам поможет?
Если обратиться к зарубежному опыту, то он изобилует и положительными, и отрицательными примерами. В разное время финансовые амнистии применялись в США, Италии, Бельгии, ЮАР, Индии, России, Ирландии, Аргентине, Мальте, Франции и других странах. Одни могут похвастаться положительным опытом, например США, Италия, Ирландия. А где-то цели по поступлениям в бюджет в результате амнистии не были достигнуты (например, в Бельгии, Грузии). Конечно же, условия, сроки и порядок реализации амнистионных мероприятий в каждой стране были различны. Но общие принципы и цели одинаковы — освобождение уклонившихся от уплаты налогов и от уголовной ответственности, пополнение бюджета, расширение налогооблагаемой базы, привлечение финансовых ресурсов в экономику. У нашего законодателя имелись все возможности для разработки и реализации модели «налогового компромисса». Он мог учесть как позитивный зарубежный опыт, так и допущенные просчеты. Но удалось ли ему справиться с поставленными задачами? Попробуем разобраться.
Отметим, что аналогичные налоговому компромиссу идеи законодатель уже выдвигал, в частности, во времена действия Закона Украины от 21.12.2000 г. № 2181-ІІІ «О порядке погашения обязательств налогоплательщиков перед бюджетами и государственными целевыми фондами». Это и налоговый компромисс в начале 2000-х годов в пределах административного обжалования налоговых уведомлений-решений, и мировые соглашения, заключавшие¬ся налогоплательщиками с налоговыми органами в 2012—2013 годы о частичном признании правонарушения и добровольной уплате заниженных налоговых обязательств. Но по причине многочисленных негативных последствий для бизнеса, возникающих в связи с таким «примирением», особой популярностью эти меры не пользовались.
С появлением НКУ(2) наши законотворцы долгое время никак не могли прийти к общему знаменателю при определении порядка и условий внедрения налогового компромисса. Первый законопроект о налоговом компромиссе № 4930 «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно особенностей уточнения налоговых обязательств по налогу на прибыль предприятий и налогу на добавленную стоимость в случае применения налогового компромисса» был внесен в Верховную Раду Украины 26.05.2014 г. Его автор — правительство. Напомним основной посыл данного документа — всем, кто при прежней власти работал с конвертационными центрами и не доплатил в бюджет НДС, а также налог на прибыль, было предложено заплатить 15% суммы недоплаты без пени и штрафов, а остальное прощалось навсегда и освобождалось от какой бы то ни было ответственности. При этом к высокой ставке налога добавлялись незначительный срок на «явку с повинной» (60 календарных дней и 60 дней на сверку) и недостаточные гарантии освобождения от ответственности.
Справедливости ради нужно отметить, что ко второму чтению основные недостатки законопроекта были устранены (например, ставка компромисса — 10%, увеличение «компромиссных» сроков, четкая регламентация освобождения от уголовной и административной ответственности при достижении компромисса). Но в результате законопроект так и не был принят парламентом. Впоследствии еще дважды вносились законопроекты (№ 1071 и № 1071-1), и при каждом следующем представлении ставка налогового компромисса понижалась (с 15% до 5%), а условия освобождения налогоплательщиков от ответственности приобретали более конкретные формы. И что же мы получили в итоге?

Сущность и условия «налоговой амнистии»
Вступивший в силу 17.01.2015 г. Закон № 63(3) дополнил НКУ подразделом 92 раздела ХХ «Переходные положения», регламентирующим процедуру налогового компромисса. А ГФС утвердила соответствующие Методические рекомендации(4). Налоговый компромисс предполагает освобождение от юридической ответственности налогоплательщиков за занижение налоговых обязательств по налогу на прибыль и НДС. Основная задача состоит в возврате в госбюджет части денежных средств, незаконно сэкономленных бизнесом в результате работы с так называемыми «площадками», действовавшими во время прежней власти. Под его действие подпадают любые налоговые периоды, предшествующие 01.04.2014 г., с учетом сроков давности, установленных ст.102 НКУ. Для обращения за налоговым компромиссом установлен срок 90 календарных дней со дня вступления в силу Закона № 63, то есть с 17.01.2015 г. до 16.04.2015 г., а для достижения налогового компромисса — не более 70 календарных дней со дня, следующего за днем представления уточняющего расчета. Ставка налогового компромисса — 5% суммы заниженных налоговых обязательств, то есть 95% суммы соответствующего налога будут считаться погашенными. А распространяется он на налог на прибыль и НДС. Воспользоваться налоговым компромиссом могут следующие категории налогоплательщиков:
– которые приняли решение добровольно представить уточняющий расчет о самостоятельном определении суммы завышения налогового кредита по НДС или суммы завышения расходов по налогу на прибыль;
– в отношении которых органами ГФС проводится документальная проверка либо уже составлен акт по ее результатам;
– в отношении которых направлены налоговые уведомления-решения, по которым суммы налоговых обязательств не согласованы;
– которые находятся на стадии обжалования (административного или судебного) налоговых уведомлений-решений.
В случае достижения налогового компромисса налогоплательщики освобождаются от финансовой, административной, уголовной ответственности за занижение налоговых обязательств.
Процедура достижения налогового компромисса следующая. Вначале в соответствующий орган ГФС в течение 90 календарных дней со дня вступления в силу Закона № 63 направляются документы, свидетельствующие о решении налогоплательщика применить налоговый компромисс. Это и уточняющие расчеты налоговых обязательств по налогу на прибыль и/или НДС по форме, утвержденной ГФС (до момента утверждения таких форм можно пользоваться существующими формами уточняющих расчетов), и перечень (описание) хозяйственных операций, по которым произведены уточнения показателей налогового учета, и письменное заявление о намерении достижения компромисса в случае, когда решение о его применении касается сумм налоговых обязательств, доначисленных (направлены налоговые уведомления-решения), но не согласованных в установленном порядке. Затем в течение 10 рабочих дней, следующих за днем представления уточняющего расчета (расчетов), орган ГФС проводит согласование заявленных сумм налоговых обязательств или принимает решение о необходимости проведения внеплановой документальной проверки с составлением налогового уведомления-решения (при выявлении нарушений налогового законодательства) или составлением справки (при отсутствии нарушений, что подтверждает правомерность определения сумм налоговых обязательств в уточняющем расчете). Уплата сумм налоговых обязательств, определенных в уточняющем расчете (расчетах) или налоговом уведомлении-решении, производится в течение 10 календарных дней с момента согласования налоговых обязательств. А при несогласии налогоплательщик имеет право обжаловать налоговое уведомление-решение в административном или судебном порядке, но в этом случае налоговый компромисс считается недостигнутым.
Вроде бы все ясно и просто: уплатите 5% суммы заниженного обязательства по налогу на прибыль и/или по НДС — и все хорошо. На первый взгляд, Закон № 63 предлагает налогоплательщикам широкие возможности для урегулирования спорных ситуаций. Но является ли предложенный механизм урегулирования совершенным? И получат ли налогоплательщики шанс «уплатить и спать спокойно» без опасений за возможные последствия?

Игра на противоречиях
К сожалению, имеющаяся правоприменительная практика не раз свидетельствовала, что в нашем государстве все новое порождает больше вопросов, нежели ответов на них. А введенный механизм налогового компромисса не стал исключением. Он вызывает множество вопросов.
И первый из них — вопрос ответственности. Налоговый компромисс — это режим освобождения от юридической ответственности налогоплательщиков и/или их должностных (служебных) лиц за занижение налоговых обязательств по налогу на прибыль предприятий и/или НДС. Такая «преференция», учитывая положения п.111.1 ст.111 НКУ, должна касаться финансовой, административной и уголовной ответственности без каких-либо исключений и оговорок. В свою очередь, согласно п.10 подраздела 92 раздела ХХ НКУ деяние, совершенное налогоплательщиком или его должностными (служебными) лицами, приведшее к занижению его обязательств по налогу на прибыль предприятий и/или НДС, если такие налоговые обязательства уточнены по процедурам применения налогового компромисса и уплачены в бюджеты, не считается умышленным уклонением от уплаты налогов, сборов. То есть последствия применения налогового компромисса распространяются на действия, составляющие состав преступления, предусмотренный ст.212 УКУ. Отметим, что в ст.212 УКУ появилась часть пятая, исключающая ответственность за умышленное уклонение от уплаты налогов в случае достижения налогового компромисса. Вместе с тем, распространенной является практика, когда совершение действий, направленных на отражение в налоговом и/или бухгалтерском учете недостоверных сведений, приведших к занижению налоговых обязательств, квалифицируются и по другим статьям УКУ, такими как присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением (ст.191), фиктивное предпринимательство (ст.205), легализация (отмывание) доходов, полученных преступным путем (ст.209), мошенничество с финансовыми ресурсами (ст.222), подделка документов, печатей, штампов и бланков, сбыт или использование поддельных документов, печатей, штампов (ст.358), злоупотребление полномочиями служебным лицом юридического лица частного права независимо от организационно-правовой формы (ст.3641), служебный подлог (ст.366), служебная халатность (ст.367).
Отметим, что размер суммы, необходимой для открытия уголовного производства по ст.212 УКУ, значительно превышает «порог», с которого начинается уголовное преследование по ст.191, 3641 и 367, а составы преступлений, предусмотренных ст.358 и ст.366 УКУ, вообще являются «фактовыми». В связи с этим, открыть уголовное производство по указанным статьям значительно проще. Кроме того, ответственность по некоторым из приведенных статей намного жестче, нежели санкции, предусмотренные частями первой и второй ст.212 УКУ. В некоторых же случаях для привлечения к уголовной ответственности достаточно осуществления определенных действий, в независимости от суммы причиненного ущерба, например, по ст.358 и части первой ст.366 УКУ. Кроме того, не усматривается и возможности их закрытия посредством механизма налогового компромисса. Но даже если использовать его только по ст.212 УКУ, то что делать с частью третьей этой нормы, которая предусматривает срок давности до 10 лет, что значительно превышает сроки, предусмотренные ст.102 НКУ.
Таким образом, добровольное признание налогоплательщика в совершении соответствующих действий может стать фактически «подписанием» обвинительного приговора по другим возможным составам преступлений.
Схема сотрудничества с «налоговыми ямами» известна всем давным-давно. Во многих случаях такое сотрудничество сопровождалось перечислением на их счета денежных средств с последующим обналичиванием и неофициальным возвратом (за вычетом оговоренного процента за услуги). В свою очередь, значительная часть таких наличных средств использовалась для выплаты зарплаты «в конвертах» сотрудникам плательщика налогов
и/или «дивидендов» учредителям. Такие операции не находили отражения в отчетности налогоплательщика и не облагались налогом на доходы физлиц.
После применения процедуры компромисса и признания в том, что хозяйственные операции, в рамках которых перечислялись денежные средства в адрес «налоговой ямы», являются фиктивными, возникают все основания поинтересоваться о фактической судьбе таких средств. На практике же указанные обстоятельства могут результативно «изучаться» в рамках уголовных производств. И в таком случае речь пойдет об уклонении от уплаты налога на доходы физлиц, на который налоговый компромисс не распространяется.
Неточности содержатся и в нормах, касающихся полного освобождения от применения штрафных санкций и пени. Так, п.2 подраздела 92 раздела ХХ НКУ предусмотрено, что сумма заниженного налогового обязательства по налогу на прибыль и/или НДС уплачивается в размере 5% такой суммы. При этом 95% суммы заниженного налогового обязательства по налогу на прибыль и/или НДС считаются погашенными, штрафные санкции не применяются, пеня не начисляется. В то же время предусмотрено, что в случае принятия решения о необходимости проведения документальной внеплановой проверки контролирующий орган проводит такую проверку и по ее результатам принимает налоговое уведомление-решение при выявлении нарушений налогоплательщиком требований налогового законодательства, уплата денежного обязательства по которому осуществляется в размере, предусмотренном п.2 этого подраздела (п.3 подраздела 92 раздела ХХ НКУ). Если внимательно вчитаться в приведенные законодательные положения, то можно увидеть, что в п.3 четко говорится об уплате денежного (а не налогового) обязательства, в состав которого согласно пп.14.1.39 ст.14 НКУ входят и штрафные санкции. И получается, что умышленно или нет, но законодатель оставил возможность для фискальных органов применять санкции по ст.123 НКУ в случае вынесения налогового уведомления-решения по результатам проведения документальной внеплановой проверки налогоплательщика в рамках процедуры налогового компромисса.
Следующий проблемный вопрос, возникающий при изучении механизма налогового компромисса, это вопрос «интереса». Учитывая коррупционную составляющую в нашем государстве, многие специалисты уже сейчас констатируют, что налоговый компромисс может быть использован в качестве механизма давления на бизнес.
С одной стороны, на такие мысли наталкивает отсутствие в законе оговорки относительно дальнейшей судьбы информации, «упавшей с неба» от налогоплательщика, который в итоге отказался от компромисса. Кроме того, законодатель не предусмотрел наказания для чиновников, возжелавших попользоваться такой информацией в интересах «государства». С другой стороны, достаточно «привлекательной» выглядит ситуация с документальными проверками в рамках процедуры налогового компромисса. Так, после направления в орган ГФС уточняющего расчета у налогоплательщика возникает интерес в получении справки об отсутствии необходимости в проведении проверки. Логично, что цена такой справки может значительно возрасти, по сравнению с официальными 5% задекларированных налоговых обязательств. В свою очередь, несговорчивые сторонники «компромисса» могут получить в итоге как саму проверку, так и доначисления значительных налоговых сумм.
Еще один проблемный вопрос связан со сроками. Сама уплата налоговых обязательств должна произойти в течение 10 календарных дней со дня, следующего за днем согласования, которым считается день получения:
– уведомления контролирующего органа об отсутствии необходимости проведения документальной внеплановой проверки;
– справки, подтверждающей правомерность определения сумм налоговых обязательств в уточняющем расчете;
– налогового уведомления-решения, принятого по результатам такой проверки.
По мнению автора, 10-дневный срок для оплаты компромисса в нынешних тяжелых реалиях страны явно маловат. А ведь если налогоплательщик опоздает, то налоговый компромисс применяться не будет. Следовательно, либо необходимую для налогового компромисса сумму надо накопить заблаго¬временно, либо (при ее отсутствии) лучше сразу отказаться от этой затеи.
Отдельную проблему составляют налоговые уведомления-решения, содержащие как те налоговые обязательства, к которым можно применить процедуру налогового компромисса, так и те, которые с истечением сроков давности уже под нее не подпадают. Данный случай законодатель также не урегулировал.
В свою очередь, положения п.1 подраздела 92 раздела ХХ НКУ ограничивают возможность применения налогового компромисса сроками давности, установленными ст.102 НКУ. Эта норма содержит несколько сроков давности, каждый из которых имеет свое начало и особенности течения. Но какой именно срок должен применяться в целях налогового компромисса законодатель не указал. Неудачная формулировка положений п.1 подраздела 92 раздела ХХ НКУ привела к тому, что многие налогоплательщики пытаются применить налоговый компромисс к периодам с 02.04.2011 г. по 31.03.2014 г. включительно (поскольку 1095-дневный срок исчисляется с 01.04.2014 г.). Но на самом деле сейчас речь может идти об уточнении обязательств за налоговые периоды, разве что начиная с 2012 года (считать необходимо обратно от 17.01.2015 г.).

Мало возможностей, много проблем
Следующий проблемный вопрос связан с проверками. Законодатель абсолютно не определил основания для назначения и проведения документальной проверки в рамках процедуры налогового компромисса, оставив это на усмотрение контролирующих органов. И вопрос критериев, которым должен соответствовать налогоплательщик для получения уведомления об отсутствии необходимости в проведении проверки, также остается открытым.
Справедливости ради отметим, что представление налогоплательщиком уточняющего расчета за периоды, по которым не была проведена документальная проверка, может быть основанием для проведения документальной внеплановой проверки в соответствии с процедурой налогового компромисса (п.3 подраздела 92 раздела ХХ НКУ). С одной стороны, в качестве документального основания для проведения проверки назван уточняющий расчет. А с другой стороны, ничто не указывает на то, что проверка может быть проведена только за эти периоды. Формулировка «может быть» в п.3 не говорит об исключительности указанного основания.
Помимо этого, следует отметить, что процедура налогового компромисса фактически предлагает налогоплательщику обнародовать свои «теневые средства». А это приведет налогоплательщика к следующему проблемному вопросу, связанному с доначислениями. Ведь если фискальные органы проведут внеплановую проверку, то сумма в уведомлении-решении может существенно отличаться от первоначально задекларированной суммы обязательств, и ее нужно будет уплачивать. Если налогоплательщик в таком случае не согласится на компромисс, ему придется оспаривать доначисленную сумму. А в случае принятия решения в пользу органа ГФС, суммы доначислений необходимо уплачивать, ведь воспользоваться налоговым компромиссом уже будет невозможно. Это означает, что на самом деле налогоплательщик не освобождается не только от доначислений в полном объеме, но и от санкций.
Следует также отметить, что налоговый компромисс распространили исключительно на НДС и налог на прибыль. Как будто иных налогов нет, или лица, имеющие долги по другим налогам, меньше заслужили «преференцию». Но и к этим двум обязательным платежам данный механизм не может быть применен в полном объеме. Согласно п.1 подраздела 92 раздела ХХ НКУ уточняющие расчеты налогоплательщики могут направлять только в случаях завышения расходов, которые учитываются при определении объекта обложения налогом на прибыль и/или завышения налогового кредита по НДС. А если занижены доходы и сумма обязательств? НКУ предусматривает множество особенностей для налогообложения операций, когда к составу налоговых доходов относится положительный финансовый результат, исчисляемый как разность между продажей и приобретением актива. Об этом ничего не сказано.
Более того, ограничение предмета налогового компромисса исключительно налоговыми обязательствами по НДС и налогу на прибыль фактически лишило возможности принять участие в этой процедуре физлиц-предпринимателей, находящихся на общей системе налогообложения. Эти лица уплачивают налог на доходы физлиц и имеют право на уменьшение размера налогооблагаемого дохода на сумму расходов, связанных с осуществлением хозяйственной деятельности. Бывают случаи, когда эти лица также становятся жертвами фиктивных структур и вынуждены спорить с контролирующими органами относительно достоверности отражения в своем налоговом учете соответствующих расходов. Такое положение дел представляется несправедливым. Аналогичные замечания могут быть в полной мере адресованы и к случаям ограничения права воспользоваться налоговым компромиссом плательщиков единого налога, а также лиц, не обладающих предпринимательским статусом. И получается, что предложенный механизм повлек еще один проблемный вопрос — вопрос равенства налогоплательщиков.
Особенностью налогового компромисса является также то, что данная процедура распространяется только на несогласованные суммы налоговых обязательств по налогу на прибыль и/или НДС, указанные в налоговых уведомлениях-решениях, по которым продолжается процедура судебного и/или административного обжалования, а также на случаи, когда налогоплательщик получил налоговое уведомление-решение, по которому налоговые обязательства не согласованы в соответствии с нормами НКУ (п.7 подраздела 92 раздела ХХ НКУ). В данном случае абсолютно оправданным было бы предоставление возможности применить налоговый компромисс и налогоплательщикам, имеющим согласованные, но не оплаченные налоговые обязательства. Пусть и по более высокой ставке, чем 5%, но это нужно сделать. Такой подход позволит многим субъектам хозяйствования в нынешних реалиях не уйти с рынка, а восстановить бизнес и обрести платежеспособность.
Приведенные случаи являются ярким свидетельством грубейшего нарушения основного принципа налогового законодательства о равенстве всех плательщиков перед законом и недопущении любых проявлений налоговой дискриминации (пп.4.1.2 ст.4 НКУ). Ведь содержание деяний, их налоговые и социальные последствия в ситуациях с фиктивными субъектами хозяйствования одинаковы как для физлиц (и граждан без статуса предпринимателя, и предпринимателей), так и для юрлиц. Почему же в таком случае законодатель создал лучшие условия для последних?

Проблемы с репутацией и контрагентами
Следующий проблемный вопрос — соблюдение интересов контрагентов. Согласно п.4 подраздела 92 раздела ХХ НКУ уточнение налогоплательщиком налоговых обязательств путем представления уточняющего расчета не влияет на размер налоговых обязательств его контрагентов. Имеется в виду, что уточнения налогоплательщиком налогового кредита и/или налоговых расходов не влекут автоматической корректировки налоговых обязательств контрагентов. Но в рамках процедуры налогового компромисса налогоплательщикам придется признать, что они, например, не приобрели в пределах задекларированной операции ни одного актива. Автоматически встанет вопрос о реальности дальнейших операций по поставке соответствующего актива другому налогоплательщику, если такое имело место. Ведь контролирующие органы могут в соответствующих случаях поставить под сомнение существование актива во всей цепочке поставки. И в таком случае придется оправдываться также и всем последующим в такой цепочке налогоплательщикам по поводу происхождения актива.
В связи с этим отметим, что закон не запрещает контролирующим органам проводить документальные проверки у контрагентов налогоплательщика. В этом случае контролирующий орган действительно не должен ссылаться на представленный уточняющий расчет как на доказательство занижения налогов у контрагентов. Однако закон не содержит запрета на использование признательных пояснений, предоставленных «компромиссным» налогоплательщиком на запрос налогового органа относительно бестоварности операции. При этом фискалы могут вынуждать налогоплательщиков дать необходимые пояснения «в обмен» на налоговый компромисс. Не предусмотрен и запрет ссылаться на результаты документальных проверок, проведенных в рамках самой процедуры налогового компромисса, либо же на материалы сверок. Следует понимать, что в случае проведения у налогоплательщика, воспользовавшегося компромиссом, внеплановой проверки в акт проверки могут быть включены выводы о бестоварности сделок не только с «конвертационными центрами», но и с реальными компаниями.
Далее переходим к следующему проблемному вопросу. Бывает так, что фактически активы приобретаются налогоплательщиками у одних субъектов хозяйствования, а документально — у других (фиктивных). Если в такой ситуации налогоплательщик признается в том, что товар (работы, услуги) не приобретены у субъекта, указанного в первичных документах, то возникает вполне логичный во¬прос о его фактическом происхождении. Причем контролирующие органы обязательно попросят дать на него ответ. Поэтому, если налогоплательщик принимает решение о применении процедуры налогового компромисса, то защитная тактика для такого случая у него должна быть готова. В противном случае контролирующие органы могут квалифицировать такие активы как полученные бесплатно и включить их стоимость в состав доходов налогоплательщика с обложением налогом.
Экономия, как говорится, экономией, но существуют вещи, которые не видны невооруженным глазом, но на которых применение механизма налогового компромисса может оставить неизгладимый след. Речь идет о деловой репутации и корпоративном имидже налогоплательщика. И в этой области также вырисовываются проблемные вопросы. Важно понимать, что «налоговая история» уже давно учитывается многими компаниями (особенно зарубежными) в качестве одного из элементов их внутренней политики при проведении проверки потенциальных контрагентов на предмет их налоговой «надежности» и экономической «добропорядочности». Ни для кого не секрет, что репутация и имидж не являют собой материального блага, однако являются ключевыми составляющими в бизнес-сфере, поскольку способны принести существенный материальный доход. А ведь признания (через механизм налогового компромисса) в участии в нелегальных схемах могут здорово ударить по репутации и имиджу компании и иметь совершенно обратный «эффект», оценить который в денежном выражении будет трудно. Более того, поправить «пошатнувшуюся» репутацию зачастую бывает практически невозможно.
Таким образом, налоговый компромисс может быть выгоден «конвертационным центрам», которые смогут обелить свои компании и избежать ответственности за преступления, а вот компаниям «с именем» вряд ли стоит им пользоваться.
Следует затронуть и проблему способов погашения 5% суммы налогового обязательства. Например, если у налогоплательщика числится переплата по НДС, можно ли эту сумму использовать для погашения доначисленной 5% суммы по процедуре налогового компромисса, или эту сумму надо перечислять в бюджет, несмотря на переплату? Законодатель для этого случая предусмотрел п.2 и п.8 в подразделе 92 раздела XX НКУ, в которых сказано, что сумма заниженного налогового обязательства по налогу на прибыль и/или НДС уплачивается в размере 5% такой суммы, и что налоговый компромисс считается достигнутым после уплаты налогоплательщиком согласованных налоговых обязательств.
В свою очередь отметим, что действующее законодательство, в частности положения ст.87 НКУ, позволяют налогоплательщикам погашать свои обязательства перед бюджетом за счет излишне уплаченных сумм такого платежа или за счет ошибочно и/или излишне уплаченных сумм по другим платежам. Однако уже известны случаи, когда контролирующие органы требовали погашать налоговые обязательства в рамках процедуры налогового компромисса исключительно «живыми» деньгами (при наличии переплаты).
Соблазн воспользоваться налоговым компромиссом из-за его экономической «дешевизны» (всего 5% суммы претензий) может побудить отдельных законопослушных налогоплательщиков согласиться на подобные «отступные» даже в ситуациях, когда они не допускали каких-либо налоговых нарушений. Ведь доказывание своей правоты в процедуре административного и/или судебного обжалования определенных контролирующим органом денежных обязательств нередко требует больших временных и материальных затрат. Но, по мнению автора, все приведенные проблемные вопросы заставляют здорово задуматься над целесообразностью данного способа «налоговой экономии», ведь такая оптимизация в итоге может оказаться слишком «дорогой».
«Этот закон возник в ответ на запрос бизнеса, который хочет перевернуть страницу и начать работать прозрачно. Налоговый компромисс — это не обязательство, а право бизнеса. Учитывая подписание Соглашения об ассоциации с ЕС и те возможности, которые оно открывает для украинского бизнеса, я убежден, что этим инструментом воспользуется много компаний», — отметил глава ГФС Игорь Белоус. Уверенность главного фискала страны очень подкупает. Однако проведенный в статье системный анализ заставляет не один раз подумать, прежде чем принять единственно правильное решение и все же понять, что такое налоговый компромисс — «полная амнистия или азартная игра с государством»?!

(1)См. на сайте ГФС www.sfs.gov.ua (прим. ред.).
(2)Налоговый кодекс Украины от 02.12.2010 г. № 2755-VI. Опубликован: Бухгалтерия. — 2015. — № 4. — С.30—366 (прим. ред.).
(3)Закон Украины от 25.12.2014г. № 63-VIII «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно особенностей уточнения налоговых обязательств по налогу на прибыль предприятий и налогу на добавленную стоимость в случае применения налогового компромисса» (прим. ред.).
(4)Методические рекомендации об особенностях уточнения налоговых обязательств по налогу на прибыль предприятий и налогу на добавленную стоимость при применении налогового компромисса, утвержденные приказом ГФС от 17.01.2015 г. № 13. Опубликованы: Бухгалтерия. — 2015. — № 5. — С.8—15 (прим. ред.).

Опубликовано в Бухгалтерии N8 (1151) от 23 ФЕВРАЛЯ 2015 года
lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST bur » 25 фев 2015, 15:00

Налоговый компромисс
О проблемных вопросах, возникающих у налогоплательщиков при оформлении процедуры.
Разъясняет директор департамента налогового и таможенного аудита ГФСУ Рубан Наталия Ивановна

bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST yummy25 » 14 мар 2015, 19:11

нас теж викликали, є наш постачальник у якого його постачальник проблемний, а ми наче у ланцюзі. Пропонують закрити по компромісу. Треба буде сплатити і ПДВ і Прибуток. Або комплексна і тоді на суд. Мене хвилює, що зовсім не зрозуміло, а якщо погоджуєшся на таку процедуру, що буде с уточненнями декларацій, адже є ще авансові внески по прибутку? що буде с з нашими покупцями, яким ми цей товар продали (адже фактично всі операції були здійснені і ніяких там "конвертів" не було!!!), та й від кримінальної відповідальності звільняєшся по ст. 212 КК, а наприклад ст. 205, 209 і інші?

Хто вже проходив дану процедуру? відгукніться!
yummy25
 
Сообщений: 9
Зарегистрирован: 25 июн 2013, 11:20
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST yummy25 » 16 мар 2015, 12:08

невже ні в кого не було такої ситуації, що в країні ще ніхто податковий компроміс не проводив?
yummy25
 
Сообщений: 9
Зарегистрирован: 25 июн 2013, 11:20
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST li-sa » 24 мар 2015, 17:18

Из статьи: "....в прессу уже просачиваются слухи о желании правительства и руководства ГФС продлить срок налогового компромисса до конца 2015 года". Кто-нибудь знает об этом?
li-sa
 
Сообщений: 10
Зарегистрирован: 14 янв 2015, 20:14
Благодарил (а): 12 раз.
Поблагодарили: 3 раз.

UNREAD_POST bur » 25 мар 2015, 17:35

li-sa писал(а):Из статьи: "....в прессу уже просачиваются слухи о желании правительства и руководства ГФС продлить срок налогового компромисса до конца 2015 года". Кто-нибудь знает об этом?


Пока тихо
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 25 мар 2015, 17:36

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ
ЛИСТ


від 10.03.2015 р. N 04-27/10-598
Щодо деяких питань застосування податкового компромісу


У Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики розглянуті звернення суб'єктів господарювання, бізнес-асоціацій з приводу проблемних питань, що пов'язані із практичним застосуванням контролюючими органами положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" N 63-VIII від 25 грудня 2014 року (далі - Закон про податковий компроміс), який набрав чинності 17 січня 2014 року. Законом про податковий компроміс розділ XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПКУ) був доповнений новим підрозділом 92 "Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу", а також внесені зміни до деяких законодавчих актів України задля запровадження процедур податкового компромісу.

Метою прийняття зазначеного Закону, серед іншого, була необхідність встановлення діалогу між державою та платниками податків, звільнення платників податків від фінансової, кримінальної та адміністративної відповідальності за умови сплати п'яти відсотків від суми заниження незадекларованих та/або неузгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, зменшення кількості адміністративних скарг до контролюючих органів та адміністративних позовів до суду платників податків на рішення контролюючих органів, а також необхідність забезпечення додаткових податкових надходжень до бюджету держави.

Аналіз практики застосування та реалізації положень Закону про податковий компроміс, як це виплаває із таких звернень, свідчить про помилкове сприйняття та застосування контролюючими органами положень цього Закону при застосуванні платниками податків процедур податкового компромісу щодо встановлення додаткових документів, необхідних для застосування податкового компромісу, щодо визначення підстав проведення перевірок платників податків, які подали уточнюючі розрахунки, а також стосовно меж таких перевірок тощо. Зазначене призводить до порушення прав платників податків та, в окремих випадках, унеможливлює застосування ними податкового компромісу, що загалом може поставити під сумнів досягнення вищевказаної мети прийняття цього Закону.

За наслідками розгляду та з метою оперативного виправлення ситуації повідомляємо наступне.

1. Пункт 1 підрозділу 92 Податкового кодексу України надає можливість платнику податків самостійно скористатись процедурою податкового компромісу щодо заниження податкових зобов'язань за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року шляхом подачі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань разом із переліком (описом) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 92 ПКУ процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення (далі - ППР), за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу.

Отже, податковий компроміс можливий як до податкових зобов'язань, які будуть визначені підприємством самостійно, так і щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань, визначених в ППР, щодо яких не закінчена процедура адміністративного та/або судового оскарження.

За наявності судового рішення, яке набрало законної сили та підтверджує правомірність донарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань, відповідно до положень ПКУ, процедура судового оскарження ППР є закінченою, а суми податкових зобов'язань узгодженими, тому застосування податкового компромісу не є можливим.

В той же час, ця норма ПКУ не містить заборони щодо застосовування податкового компромісу після закінчення процедури судового оскарження, результатом якого є судове рішення, що набуло законної сили, на користь платника податків (ППР визнані неправомірними та скасовані), тому у платника податків, у такому випадку, залишається право самостійно визначити заниження податкових зобов'язань та подати відповідний уточнюючий розрахунок.

2. Абзацом другим пункту 3 підрозділу 92 ПКУ встановлено, що "Подання платником податків уточнюючого розрахунку за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з процедурою податкового компромісу".

Особливо важливим при підготовці та обговоренні проекту Закону про податковий компроміс у ході його опрацювання та прийняття було питання унеможливлення фактів проведення контролюючими органами необґрунтованих перевірок платників податків при процедурах податкового компромісу, зняття можливих корупційних проявів при прийнятті рішень контролюючими органами про необхідність проведення таких перевірок та/або при їх безпосередньому проведенні.

За загальною конвенцією Закону про податковий компроміс зазначена норма встановлює, що податкова перевірка згідно з процедурами податкового компромісу за періоди, щодо яких вже була проведена документальна перевірка за тими ж питаннями платника податків, який подав уточнюючий розрахунок, контролюючим органом призначена бути не може.

3. Абзацом третім пункту 3 підрозділу 92 ПКУ передбачено, що "Документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, в межах процедури досягнення податкового компромісу".

Межі податкового компромісу визначаються розміром занижених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, що виникли у платника податків у конкретний податковий (звітний) період за наслідками конкретних господарських операцій з конкретними суб'єктами господарювання, про які зазначено платником податків у переліку (опису) господарських операцій, що подається ним разом із уточненим розрахунком для цілей застосування податкового компромісу.

Таким чином, документальні позапланові перевірки контролюючими органами господарської діяльності платника податків під час досягнення процедури податкового компромісу можуть проводитися лише в межах податкових (звітних) періодів та суб'єктів господарювання, по господарських операціях (взаємовідносинах) з якими платником податків подано уточнюючі розрахунки.

4. Законом встановлено заявницький (інформаційний) характер процедури податкового компромісу щодо розміру сплати, видів податків та термінів застосування податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань, по яких не завершена процедура судового та/або адміністративного оскарження, та іншими неузгодженими податковими зобов'язаннями.

Так, абзацом першим 1 пункту 7 підрозділу 92 ПКУ визначено, що "процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим".

Отже, цими нормами чітко встановлено, що для податкових зобов'язань, які є неузгодженими внаслідок незакінчення процедури судового та/або адміністративного оскарження, та для інших неузгоджених податкових зобов'язань, до яких закон встановлює можливість застосування податкового компромісу, достатнім для застосування податкового компромісу є подання заяви про намір досягнення податкового компромісу та сплата 5 % від визначеної в ній суми без будь-яких перевірок з боку контролюючого органу.

Будь-яких повноважень контролюючого органу щодо відмови в застосуванні податкового компромісу у таких випадках Законом не передбачено.

5. Положення підрозділу 92 ПК України містять чіткі вимоги щодо переліку документів, які необхідно подавати платником податків для застосування податкового компромісу.

Це, під час добровільного визначення податкових зобов'язань (до прийняття контролюючим органом ППР):

- уточнюючий розрахунок;

- перелік (опис) господарських операцій (абзац другий пункту 1 та абзац другий пункту 7 підрозділу 92),ау разі використання діючої форми уточнюючого розрахунку (тобто до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу):

- пояснення мотивів його подання (пункт 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону про податковий компроміс).

У випадках, коли податкові зобов'язання визначені контролюючим органом:

- заява про намір досягнення податкового компромісу (абзац перший пункту 7 підрозділу 92).

При цьому форма таких документів законом не встановлюється.

Будь-яких інших вимог до видів документів, необхідних для застосування до платника податків процедури податкового компромісу, так як і вимог до змісту таких документів, положеннями підрозділу 92 ПКУ не передбачено.

6. Щодо особливостей застосування процедури податкового компромісу стосовно податкових зобов'язань, відносно яких за фактом ухилення від сплати податків наявне кримінальне провадження, то слід враховувати, що факт наявності кримінального переслідування у даному випадку не впливає на можливість застосування підприємством процедури податкового компромісу.

Застосуванню податкового компромісу наявність розпочатого кримінального провадження по відповідному порушенню ніяким чином не перешкоджає.

Навпаки, до статті 212 Кримінального кодексу України та статті 284 Кримінального процесуального кодексу України внесені відповідні зміни щодо підстав та порядку закриття кримінального провадження у зв'язку із досягненням податкового компромісу. Відповідно до цих норм, кримінальне провадження, предметом розслідування якого є ухилення від сплати податкових зобов'язань, стосовно яких досягнуто податкового компромісу, підлягає безумовному закриттю (частина п'ята статті 212 Кримінального кодексу України).

Механізм застосування податкового компромісу у разі наявності кримінального провадження залежить від стану визначеності та узгодженості податкових зобов'язань, за якими відбувається досудове розслідування у кримінальному провадженні (чи визначено воно з боку контролюючого органу, чи є неузгодженим тощо).

7. Слід мати на увазі, що межі застосування підрозділу 92 ПК України визначено строками давності,встановленими статтею 102 ПКУ (не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання).

Під час прийняття цього Закону про податковий компроміс не враховувались положення статей 12, 49 та 212 Кримінального кодексу України, якими визначено терміни, протягом якого особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 цього Кодексу у зв'язку із закінченням строків давності - 10 років.

В даній ситуації має місце конкуренція норм однакових за силою законодавчих актів, яка, за буквою Закону, не дозволяє застосовувати положення підрозділу 92 ПКУ щодо податкового компромісу поза межами строків давності, встановлених статтею 102 ПКУ, та, відповідно, звільняти на цій підставі платника податків (його посадових (службових) осіб) від кримінальної відповідальності у разі, коли податкові зобов'язання, несплата яких інкримінується у такому кримінальному проваджені, визначені за період, що перевищує строки, визначені у статті 102 ПКУ.

Таким чином, у разі, якщо податкові зобов'язання, несплата яких інкримінується у кримінальному проваджені, визначені за період, що перевищує 1095 днів, платник податків та його посадові (службові) особи, у разі застосування Закону про податковий компроміс, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення умисного ухилення від сплати податків в частині несплати податкових зобов'язань, які визначені за період не більше 1095 днів (в межах строку давності, встановленого ст. 102 ПКУ).

Дії посадових (службових) осіб в частині ухилення від сплати податків (податкових зобов'язань), які визначені у кримінальному провадженні за період, що перевищує 1095 днів, за положеннями підрозділу 92 ПКУ не можуть підпадати під звільнення від кримінальної відповідальності та повинні кваліфікуватись в залежності від розміру несплачених податків за такий період.

8. Відносно можливості оскарження неправомірних дій контролюючого органу під час застосування процедури податкового компромісу необхідно зазначити, що пунктом 6 підрозділу 92 ПКУ визначено, що податковий компроміс не застосовується у разі, якщо платник податків розпочинає процедуру адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами документальної позапланової перевірки під час процедури податкового компромісу.

Зазначена норма платниками податків та представниками контролюючих органів іноді помилково трактується як відсутність можливості оскарження неправомірних дій контролюючих органів, пов'язаних із застосуванням податкового компромісу (наприклад, таких, як відмова контролюючого органу у застосуванні платником податків процедури податкового компромісу по конкретних господарських операціях).

Разом з тим, зазначена норма підрозділу 92 ПКУ стосується лише оскарження ППР,прийнятого контролюючим органом за наслідками документальної перевірки, проведеної під час застосування процедури податкового компромісу, та не забороняє платникам податків оскаржувати в судовому порядку будь-які інші неправомірні дії контролюючого органу, пов'язані із застосування податкового компромісу.

Просимо врахувати.

З повагою,


Голова Комітету

Р. М. Насіров
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST vikakool » 02 апр 2015, 16:48

Коллеги, ни у кого нет вот этого письма ГФС?

Сегодня появилась эта инф-ция, но письма не нахожу :(

За несколько дней до окончания срока для урегулирования «старых долгов» между бизнесом и государством, появляется письмо ГФС, цель которого, очевидно, оправдать недостатки реализации компромиссного процесса на местах.
http://news.dtkt.ua/taxation/profits-tax/33329
vikakool
 
Сообщений: 3962
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 841 раз.
Поблагодарили: 576 раз.

UNREAD_POST налоговик » 02 апр 2015, 16:52

Скорее всего вот это они имеют в виду:

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 06.03.2015 р. N 550/2/99-99-10-04-01-10

Державна фіскальна служба України розглянула звернення <...> щодо Методичних рекомендацій із застосування податкового компромісу та повідомляє таке.

17 січня 2015 року набрав чинності Закон України N 63-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" (далі - Закон N 63), нормами якого запроваджено можливість звільнення від відповідальності платників податків за умови добровільного декларування ними податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств.

На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 26.01.2015 р. N 1258/1/1-15 та з метою виконання вимог Закону N 63 ДФС розроблено:

проект наказу Міністерства фінансів України "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України", яким, зокрема, передбачено внесення змін до форм податкової звітності з ПДВ та порядку її складання і подання (зміни до наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. N 966). Станом на 03.02.2015 р. цей наказ зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за N 102/26547 та опубліковано в "Офіційному віснику України" 30.01.2015 р.;

проект наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Уточнюючого розрахунку з податку на прибуток підприємств для застосування податкового компромісу" для опрацювання в установленому порядку направлено до Міністерства фінансів України листом від 13.02.2015 р. N 343/4/99-99-19-02-01-13;

проект Урядового розпорядження "Про забезпечення реалізації процедури досягнення податкового компромісу", погоджений Міністерством фінансів України та направлений листами від 11.02.2015 р. N 3135/5/99-99-22-04-02 та N 3136/5/99-99-22-04-02 для погодження в установленому порядку до Мінекономрозвитку та Державної регуляторної служби України відповідно.

Проект акта оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 28.01.2015 р.

Також у зв'язку із численними запитами територіальних органів ДФС, з метою забезпечення ними однакового підходу при здійсненні заходів адміністрування під час застосування податкового компромісу підготовлено Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, які затверджено наказом ДФС від 17.01.2015 р. N 13 (далі - Методрекомендації) та розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.

Методрекомендації не є нормативно-правовим актом, не встановлюють нових норм права та мають виключно рекомендаційний і роз'яснювальний характер щодо процедури застосування податкового компромісу посадовими особами органів ДФС.

Стосовно посилань платників податків на невідповідності норм Методрекомендацій Закону N 63 повідомляємо таке.

I. Щодо встановлення додаткових вимог як до переліку документів, що подаються платником для застосування податкового компромісу, так і до їх змісту (Заява про компроміс, Заява про компроміс по ППР для неузгодженого податкового зобов'язання).

Згідно з п. 1 Закону N 63 платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 63 передбачено, що до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з поясненням мотивів його подання для застосування податкового компромісу та з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

З метою реалізації цього положення пп. 3.4 п. 3 Методрекомендацій визначено, що до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ із Заявою про компроміс у довільній формі, в якій зазначається про подання уточнюючого розрахунку, для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу. Отже, пояснення мотивів подання уточнюючого розрахунку здійснюється у такій Заяві. Це положення застосовується до розрахунків, що подаються до затвердження Міністерством фінансів України форми уточнюючих розрахунків спеціально для процедури податкового компромісу.

Також вказано, що перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, подається у довільній письмовій формі (за відсутності затвердженої у встановленому порядку) та повинен містити дані, які дають можливість чітко ідентифікувати кожну господарську операцію, щодо якої було допущено завищення податкового кредиту та/або витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, що стало наслідком заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток до бюджету. Наведені вище положення спрямовані на реалізацію приписів Закону N 63, у тому числі пункту 3, щодо вирішення питання необхідності проведення документальної позапланової перевірки.

Щодо Заяви про компроміс по ППР

Пунктом 7 Закону N 63 встановлено, що досягнення податкового компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також визначених в отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, за якими податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм Кодексу, здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу.

Абзацом третім пп. 3.1 п. 3 Методрекомендацій передбачено, що "для початку застосування процедури податкового компромісу платник податків, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом N 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також по отриманих податкових повідомленнях-рішеннях, по яких суми податкових зобов'язань не узгоджені відповідно до норм Кодексу (далі - Заява про компроміс по ППР)". Отже, вказане положення відповідає приписам п. 7 Закону N 63 та нового виду документа або нової його форми не передбачає.

II. Щодо визначення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання не відповідно до норм підрозділу 92 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, а згідно із загальними термінами, передбаченими Кодексом, що обмежує можливість застосування податкового компромісу

Зауважимо, що відповідно до п. 5 Закону N 63 платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі 5 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Досягнення податкового компромісу на підставі п. 7 Закону N 63 здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу, і в такому випадку днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній п. 2 цього підрозділу (5 %), таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом, тобто сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно з підрозділом 92 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (п. 8 Закону N 63).

Отже, приписи Закону N 63 передбачають лише один термін на сплату узгодженого податкового зобов'язання - 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

Зауважимо, що аналогічні вимоги містяться у нормах п. 57.1, 57.3 ст. 57 Кодексу.

III. Щодо проведення перевірки контролюючим органом заяви про намір досягнення податкового компромісу та відповідних матеріалів на предмет їх відповідності умовам податкового компромісу

Так, відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Нормами п. 7 Закону N 63 передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена підрозділом 92 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм Кодексу.

Платники податків з метою застосування податкового компромісу мають право подати уточнюючі розрахунки або заяви відповідно до положень цього підрозділу протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим підрозділом (п. 12 Закону N 63).

Положеннями Методрекомендацій запропоновано розглядати Заяви, подані платниками податків для застосування податкового компромісу на підставі п. 7 Закону N 63, на відповідність основним вимогам цієї норми, зокрема:

дотримання платником податку, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, передбаченого п. 12 підрозділу 92 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу терміну для подання Заяви;

відсутність станом на дату подання Заяви факту узгодження сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, щодо яких подано заяву про намір досягнення податкового компромісу, у встановленому Кодексом порядку;

наявність факту визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ... тощо.

Вказане зумовлено тим, що мають місце випадки звернення платників податків із заявою про намір досягнення податкового компромісу та подальшою сплатою податкових (грошових) зобов'язань по зобов'язаннях, які не підпадають під дію цього Закону, а саме:

застосування податкового компромісу виключно до штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі нарахованих за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання на підставі ст. 126 Кодексу (звернення ТОВ <...>);

наявність факту узгодження сум податкових (грошових) зобов'язань (звернення ПАТ <...>);

наявність неузгоджених сум податкових зобов'язань по податках і зборах, не передбачених п. 1, 7 Закону N 63 (заява ТОВ <....> по збору за забруднення навколишнього природного середовища).

Щодо рішень довільної форми у формі протоколу про погодження або непогодження застосування податкового компромісу, то такі рішення (листи) направляються платникам податків лише з метою їх повідомлення про конкретні ідентифіковані суми податкових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких податковий компроміс може бути застосований. При цьому будь-які додаткові умови щодо можливості застосування податкового компромісу, крім визначених Законом N 63, не встановлюються.

 

В. о. Голови
М. Мокляк

 
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5646
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 799 раз.
Поблагодарили: 2528 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НОВОСТИ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, Ya

cron