Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Аннулирование регистрации плательщиков НДС

Путеводитель по разделу. НДС: регистрация, уплата, отчетность. Налоговая накладная, возмещение и т.д.

Модераторы: nikki, kollega, налоговик

UNREAD_POST Вотруба » 26 ноя 2011, 00:09

Вот еще одно решение.
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
13 жовтня 2011 р.__№ 2а- 10434/11/2070

<…>
У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити адміністративний позов, посилаючись на те, що підстава анулювання свідоцтва платника податку ПДВ, передбачена підпунктом “и” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, яка в якості правового обґрунтування зазначена в рішенні відповідача від 08.07.2011 року є такою, що за раніше діючим законодавством не передбачалася, а тому не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки Податковий кодекс України набув чинності з 01.01.2011 року.
<…>
Суд зауважує, що на момент реєстрації позивача в якості платника податку на додану вартість і до набуття чинності ПК України підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу визначалися п.п. “б”“е”п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість”, яка не визначала такої підстави як “обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання”. Вказана положення передбачено абз. “и”п.184.1 ст.184 ПК України, який набув чинності з 01.01.2011 року.
Проте суд звертає увагу на те, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Виходячи із системного аналізу положень діючого законодавства, що регулюють питання набуття, анулювання статусу платника податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що підстави анулювання статусу платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу, в тому числі визначені п. “и”за своєю природою є юридичною відповідальністю за порушення вимог податкового законодавства, яка реалізується у формі примусу зі сторони податкового органу.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що означений принцип стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Приписами ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України передбачено, що його положення набирають чинності з 01.01.2011 року, крім деяких положень, набуття чинності якими перенесено на більш пізню дату. Проте означеними нормами ПК України не визначено поширення дії абз. “и”пункту 184.1 ст.184 на правовідносини, що виникли до набуття чинності зазначеним нормативним актом.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що право на анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців у обсязі, що сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання виникає з 01.01.2012 року.
<…>
ПОСТАНОВИВ:
<…>
Скасувати з моменту прийняття рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 67/15-02 від 24.06.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість .

Суддя Зоркіна Ю.В.

И еше одно такое
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
13 жовтня 2011 р.___№ 2-а- 11229/11/2070

<…>
… якщо анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу відбувається у травні 2011 року, то обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг такого платника податку на додану вартість для цілей анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість повинен здійснюватись за попередні 12 календарних місяців, тобто з травня 2010 року по квітень 2011 року, враховуючи обставини подання податкової звітності ПП <…> з II кварталу 2010 року по квітень 2011 року .
<…>
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства <…> до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов"язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Суддя Панов М.М.
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.

За это сообщение автора Вотруба поблагодарил:
Alexan
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1989
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 602 раз.
Поблагодарили: 1998 раз.

UNREAD_POST Печкин » 26 ноя 2011, 00:24

Да уж. Посмотрим. Неужели будут аннулировать регистрацию розничных сетей...
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Вотруба » 26 ноя 2011, 00:34

Не будут!
Отдельные "эксцессы исполнителей" не исключены, но, я думаю, их поправят. ;)

P.S. Во всех трех приведенных судебных решениях объем поставки был меньше 300 тысяч.
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1989
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 602 раз.
Поблагодарили: 1998 раз.

UNREAD_POST sofa » 20 фев 2012, 10:59

Может кого-то заинтересует ответ ГНС, правда это письмо адресованное, но все же, важна позиция.

"ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЛИСТ від 06.01.2012 р. N 432/6/15-2216є Про деякі питання спрощеної системи оподаткування

8. Позиція ДПС України щодо анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відповідно до підпункту "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу викладена у листі ДПА України від 14.02.2011 р. N 4021/7/16-1417.

Так, при анулюванні реєстрації особи як платника ПДВ на підставі, визначеній підпунктом "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, слід враховувати, що така особа має бути зареєстрована суб'єктом господарювання не менше ніж 12 повних календарних місяців, що передують місяцю, в якому здійснюється анулювання реєстрації платника ПДВ.

Наприклад, якщо анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відповідно до підпункту "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, зареєстрованої у січні 2011 року, відбувається у липні 2011 року, то обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг такого платника податку на додану вартість для цілей анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість повинен здійснюватись за попередні 12 календарних місяців, тобто з липня 2010 року по червень 2011 року.

Позиція ДПС України щодо порушеного питання є такою, що анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відповідно до підпункту "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу повинне здійснюватися з урахуванням вимог, визначених у пункті 181.1 статті 181 розділу V Кодексу.

Тобто анулювання реєстрації особи як платника ПДВ (зареєстрованої за своїм добровільним рішенням) відповідно до підпункту "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу відбувається у разі якщо обсяг постачання товарів/послуг такої особи за останні 12 календарних місяців не перевищує 300 тис. грн. та іншим платникам ПДВ за вказаний період сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання товарів/послуг.

Заступник Голови
А. Ігнатов
sofa
 
Сообщений: 47
Зарегистрирован: 27 июл 2011, 17:51
Благодарил (а): 27 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST vins » 06 мар 2012, 09:13

Суд считает, что по НКУ условная продажа не применяется при принудительном аннулировании НДС-регистрации. Только при добровольном аннулировании.

Одеський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
10 лютого 2012 року Справа № 2а/1570/8051/2011

...
Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідач виходив з того, що позивачем порушено вимоги п.184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 56452 грн., також цим податковим повідомленням-рішенням до позивача на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України було застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25% суми нарахованого податкового зобов'язання в розмірі 14113 грн.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що оскільки на день анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у позивача знаходились товарні залишки та основні фонди, він зобов’язаний був визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань.

Проте, суд не може погодитись із такими висновками ДПІ у Приморському районі м.Одеси, виходячи з наступного.

Актом перевірки з посиланням на п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України було встановлено не нарахування позивачем в січні 2011 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, що залишалися на обліку платника податків на дату анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість і суми податку за яким були включені до податкового кредиту у минулих податкових періодах під час їх придбання.

Відповідно до даних податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств балансова вартість запасів на кінець звітного періоду складає 270572 грн. та балансова вартість необоротних активів складає 11688 грн. (а.с.77-79).

Як було зазначено в судовому засіданні представником відповідача, вказані товари та необоротні активи повинні були бути включені до оподатковуваних операцій в декларації з ПДВ за січень 2011 року в зв'язку з їх умовним продажем, а сума податкових зобов'язань за таким умовним продажем складала 56452 грн. Виходячи з цього, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем в січні 2011 року суми ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету в розмірі 56452 грн.

Проте суд зазначає, що при прийнятті спірного рішення відповідачем не було враховане наступне.

Відповідно до п.п. «а»п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом «ґ»п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що під постачанням товару розуміється, зокрема, умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом.

В той же час суд звертає увагу на те, що п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення відповідних правовідносин, встановлено, що у випадках, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Виходячи із вищевикладеного, обов'язок визнання платником податків умовного постачання товарів чи необоротних активів законодавець визнає за наявності одночасно наступних умов:

- подання платником заяви про анулювання його реєстрації як платника ПДВ;

- залишок на обліку у платника товарів або залишок необоротних активів;

- такі товари або залишки необоротних активів придбалися платником податку, при цьому ПДВ, сплачений при їх придбанні було включено до складу податкового кредиту.


Отже, умовний продаж залишків товарів та необоротних активів, що обліковуються у платника податків, здійснюється виключно при поданні заяви такого платника податків про анулювання його реєстрації як платника ПДВ, тобто при анулюванні такої реєстрації з ініціативи такого платника податків. Як вбачається з матеріалів справи, анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, було здійснено не за заявою платника податків, а за рішенням податкового органу, а отже суд дійшов висновку, що до позивача не можуть бути застосовані вимоги п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України щодо умовного продажу залишків товарів та необоротних активів на дату анулювання.

Разом з тим, зі змісту приписів п.184.7 ст. 184 Податкового кодексу України однозначно слідує, що обов’язок платника податку щодо визнання умовного продажу товарів за звичайними цінами виникає лише за умови нарахування податкового кредиту по факту їх придбання в минулих або поточному податкових періодах.

Таким чином, об'єктом оподаткування при анулюванні реєстрації є залишки товарів, необоротних активів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах. Іншими словами, якщо за товарними залишками податковий кредит не формувався, то умовний продаж визнавати не потрібно, а отже і збільшувати податкові зобов’язання. Для здійснення умовного продажу платник податків (чи податковий орган у разі, якщо платник податків не здійснив умовний продаж) повинен встановити, чи товари, основні фонди перебувають в обліку, чи вони були придбані із нарахуванням чи без нарахування податкового кредиту (таке є можливим якщо товар придбано у продавця - не платника податку на додану вартість або якщо сам покупець не був платником податку на додану вартість на час придбання цих товарів, або якщо товари придбані не для використання в господарській діяльності, чи з метою використання в операціях, які звільненні від оподаткування податком на додану вартість або ж не є об’єктом оподаткування). Проте у ДПІ у Приморському районі м.Одеси не було достовірних відомостей про суму залишків товарів та необоротних активів, підтверджених належними доказами; відповідач не перевіряв та не встановлював їх наявність на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як і факт нарахування податкового кредиту за такими товарами (активами), а як слідує з пояснень представника відповідача у судовому засіданні та наданих письмових доказів, використав дані декларації з податку на прибуток підприємства станом на 31 грудня 2010 року, поданої 07 лютого 2011 року та зареєстрованої за №329232 (а.с.77-79). Крім того суд зазначає, що податкова звітність ТОВ «А.Н.Т. Косметикс», яка була надана представником відповідача не підтверджує факт включення позивачем залишків товару (основних фондів) (витрат на їх придбання) до складу податкового кредиту (а.с.117-128).

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності оскарженого позивачем рішення відповідачем суду не наведено та не надано.

Крім того, пункт 184.10 статті 184 Податкового кодексу України зобов’язує податковий орган письмово повідомити особу про анулювання реєстрації платника податку протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації. Відповідно до пп. 5.4.3 п. 5.4 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 978 (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин) примірник рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається надісланим (врученим) платнику, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи представнику платника. Разом з тим, суд встановив, що рішення №95 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «А.Н.Т. Косметикс», прийняте 21.01.2011 року, позивачу до відома не доводилось, оскільки доказів про його вручення самому платнику податку чи представнику платника або доказів направлення зазначеного рішення на адресу позивача листом з повідомленням про вручення відповідачем суду не надано. Окрім цього, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що рішення №95 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «А.Н.Т. Косметикс»було надіслано на адресу позивача листом без повідомлення про вручення, а тому будь-які докази, які підтверджують вручення зазначеного рішення позивачу або докази його повернення на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси у відповідача відсутні.

Відтак, очевидно, що позивач не знав та не міг знати про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з ініціативи податкового органу та здійснити умовний продаж товарно-матеріальних цінностей та необоротних активів (у разі їх наявності) на день анулювання такої реєстрації.

Разом з тим суд бере до уваги, що відповідачем неправомірно застосовано до позивача штраф у розмірі двадцяти п’яти відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання на підставі п.п. 123.1. ст. 123 Розділу V Податкового кодексу України, оскільки пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST profi » 14 июн 2012, 15:06

nikki писал(а):
Alexan писал(а):
nikki писал(а):Вы знаете такие прецеденты?


Да, прецеденты слышал и довольно крупные сети. Претензии были и именно по этому вопросу. Правда, как я понимаю, вопрос замяли. Сеть ведь крупная и известная.
profi
 
Сообщений: 90
Зарегистрирован: 06 дек 2010, 11:36
Благодарил (а): 5 раз.
Поблагодарили: 13 раз.

UNREAD_POST налоговик » 10 авг 2012, 09:10

О признании аннулирования свидетельства плательщика НДС незаконным
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 13.06.2012 р. N 16393/7/10-1417/3381


Щодо анулювання реєстрації платників ПДВ


Аналіз судових рішень по справах за позовами платників податків до органів державної податкової служби, пов'язаних з анулюванням реєстрації у якості платника податку на додану вартість, свідчить, що судова практика з цього питання є суперечливою та несталою. Здебільшого це обумовлено неоднозначним застосуванням законодавства, яке регулює порядок анулювання реєстрації платників ПДВ та відновлення їх у реєстрі.

До 01.01.2011 р. питання анулювання реєстрації платника ПДВ були врегулювані приписами ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 01.03.2000 р. N 79 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р.

Починаючи з 2011 року відносини щодо реєстрації платниками ПДВ та її анулювання регулюються ст. 180 - 183 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) й Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010 р. N 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за N 1400/18695, а з 16.12.2011 р. - Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. N 1394 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за N 1369/20107 (надалі - Положення N 1394). ПДВ підлягає анулюванню. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог ст. 56 ПКУ або до суду.

Відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 Положення N 1394 підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

Отже, порядок внесення запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ є двоступеневим.

Так, суб'єкт господарювання, який не згодний з рішенням ОДПС про анулювання реєстрації платника ПДВ, має право на звернення до адміністративного суду чи до органу державної податкової служби вищого рівня з відповідною скаргою.

Лише після набрання судовим рішенням законної сили або прийняття податковим органом рішення про скасування раніше прийнятого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ такі рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, необхідною передумовою для внесення ДПС України до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації є отримання належним чином завіреної копії рішення суду, яким скасовано рішення відповідного податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.

Виходячи з приписів Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, можливості захисту лише порушених прав, свобод та інтересів, належним способом захисту порушеного права на першому етапі є подання позову до податкового органу, яким було прийнято відповідне рішення з вимогою про його скасування.

Всупереч викладеному деякі платники податків, посилаючись на ту обставину, що правовим наслідком прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації ПДВ стало виключення підприємства з Реєстру платників ПДВ, вважають, що захист порушених прав буде неповним у разі лише задоволення позовної вимоги про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Виходячи з чого вимагають додатково захистити порушене право шляхом зобов'язання податкового органу вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників ПДВ запису про скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Така позиція є помилковою з огляду на те, що обов'язок по вчиненню дій стосовно внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації у ДПС України виникає тільки після набрання чинності відповідним рішенням суду та його отримання з відповідними документами останньою. До цього моменту позовна вимога про зобов'язання внести запис про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ є передчасною і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки на час розгляду справи немає підстав вважати, що відповідне рішення не буде виконане податковим органом добровільно.

Слід також звернути увагу на необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відновити в Реєстрі дію свідоцтв платників ПДВ з моменту початку їх дії. Так, пп. 5.6.2, 5.6.3 Положення N 1394 передбачено, що у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначене судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Якщо на дату відміни рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва в такому самому порядку, як і при перереєстрації. При цьому дата повторної реєстрації платником ПДВ змінюється на дату попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата анулювання останнього Свідоцтва попередньої реєстрації змінюється на дату початку дії першого Свідоцтва повторної реєстрації платником ПДВ.

Одночасно слід враховувати, що оскаржити можна лише рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, а не документ, який став підставою для його прийняття. Наприклад, акт (довідку) підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців.

При цьому 30.05.2012 р. на засіданні круглого столу з питань однакового застосування норм Податкового кодексу України за участі суддів Вищого адміністративного суду України, апеляційних та окружних адміністративних судів заступником начальника відділу забезпечення роботи четвертої судової палати Вищого адміністративного суду України Поляничко А. О. висловлено думку стосовно того, що предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є не будь-які акти суб'єкта владних повноважень, а виключно ті, які породжують права та обов'язки. Також представник ВАСУ зазначив, що при розгляді питання про визнання недійсним рішення податкового органу про анулювання реєстрації ПДВ є передчасним задоволення вимог в частині зобов'язання ДПС України поновити платника у відповідному реєстрі.

Скасування судами рішень податкових органів про анулювання реєстрації платника ПДВ з одночасним поновленням в спеціальному статусі дає можливість використовувати несумлінним суб'єктам господарювання відповідне свідоцтво як інструмент для формування податкового кредиту третім особам і як наслідок призводить до ухилення від оподаткування та незаконного відшкодування коштів з бюджету. Отже, зазначена категорія справ потребує якісного та ефективного супроводження представниками податкових органів. Враховуючи викладене, звертаю увагу на обов'язковість оскарження рішень, прийнятих з ігноруванням вказаної позиції, та заявлення обґрунтованих клопотань щодо зупинення виконання рішень.

Зобов'язую організувати вивчення даного листа фахівцями юридичних і зацікавлених структурних підрозділів та використання при супроводженні справ у судах.

 

Директор Департаменту
правової роботи
В. Кочкаров
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2589 раз.

UNREAD_POST sofa » 16 авг 2012, 13:49

Пожалуйста, помогите. Краткая предистория: аннулировали незаконно св-во, мы выиграли все суды, на данный момент получено разрешение о восстановлении св-ва, надо подать заявление 1ПДВ. Какую причину указать надо в подаче заявления 1-ПДВ, если в процессе обжалования изменилось местонахождение? п. 5.6.2 Положения о регистрации № 1394 говорит об отметке "Перерегистрация", на месте в налоговой говорят писать причину - изменение местонахождения. По сути, произошло 2 события: и аннулирование решения об аннулировании св-ва и изменения местонахождения, но две причины же не указываются.
sofa
 
Сообщений: 47
Зарегистрирован: 27 июл 2011, 17:51
Благодарил (а): 27 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST vins » 24 сен 2012, 11:33

Интересно расписано понимание судом оснований для аннулирования регистрации плательщиком НДС. Общий вывод такой: вновь введенные основания для аннулирования не могут применяться к тем плательщикам НДС, которые были зарегистрированы до введения таких оснований.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
06 вересня 2012 р. м. Львів № 2а-6220/12/1370


ТОВ «АКО Індастріс»зареєстроване як юридична особа 22 червня 2005 року Жовківською районною державною адміністрацією Львівської області із присвоєнням ідентифікаційного коду 33622032, про що зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 160-161). Підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовківському районі. 24 червня 2005 року ТОВ «АКО Індастріс»зареєстровано платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18506833 (а.с. 176).

З пояснень представника позивача вбачається, що підприємство фактично ще не розпочало виробничої діяльності та формує виробничі фонди, тому господарські операції за охоплений перевіркою період були спрямовані на придбання, а не реалізацію товарно-матеріальних цінностей. Зі змісту податкових декларацій ТОВ «АКО Індастріс»з ПДВ вбачається, що в період з червня 2011 року по травень 2012 року (протягом дванадцяти послідовних місяців) ТОВ «АКО Індастріс»придбало товарів/робіт/послуг на загальну суму 6668486 грн., внаслідок чого сформовано податковий кредит з ПДВ в сумі 1329389 грн. В березні 2012 підприємство здійснило єдину реалізацію (експортну операцію) на суму 4659 грн. (а.с.72).

12 червня 2012 року ДПІ у Жовківському районі прийнято рішення № 131 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АКО Індастріс»(а.с.7). Зі змісту вказаного рішення вбачається, що фактичною підставою для анулювання реєстрації ТОВ «АКО Індастріс»в якості платника ПДВ слугував висновок комісії про відсутність у вказаного підприємства необхідних обсягів постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців, зроблений на підставі даних реєстру податкових декларацій (а.с.166) за відповідний період.

Правове обґрунтування прийняття такого рішення зводиться до наступного: платником подано податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.05.2011 по 01.04.2012 року із показниками, що свідчать про те, що обсяг постачання товарів/послуг платника податку, зареєстрованого добровільно, іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. З огляду на наведене, комісія вирішила анулювати реєстрацію ТОВ «АКО Індастріс»як платника ПДВ на підставі пп. "и" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із таким рішенням органу ДПС, платник оскаржив його до суду, наголошуючи на тому, що підстав для застосування пп. "и" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України щодо нього не було.

При прийнятті рішення суд виходить із наступних мотивів:

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачено статтею 184 розділу V Податкового кодексу України, та в порядку, визначеному розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1394 від 07.11.2011 року.

Відповідно до пп. «и» п. 184.1 ст. 184 ПК України (що діяв на момент анулювання, скасований Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм»від 25.05.2012 р. №4834-17, який набрав чинності з 01.07.2012 р.) анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Згідно із п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під постачанням товарів мається на увазі будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, в тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п.п.14.1.185 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг -будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно п.п.14.1.186 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України оподатковуваною операцією вважається операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Згідно із р.V та р.ХХ Податкового кодексу України до оподатковуваних операцій належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. Для визначення загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду платником ПДВ враховуються обсяги операцій, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. Тобто операції, що не є об'єктом оподаткування не приймають участі в розрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду.

Для визначення загального обсягу постачання платником ПДВ необхідно враховувати значення, вказані в рядку 6 «Загальний обсяг постачання»розділу І «Податкові зобов'язання»декларацій з ПДВ за відповідний період. Рядок 6, що називається «Загальний обсяг постачання», включає суму значень з 1-го до 5-го рядка колонки А розділу І «Податкові зобов'язання»декларацій з ПДВ за відповідний період.

Суд встановив, що сума 55216 грн., яка визначена податковим органом як загальний обсяг постачання товарів/послуг ТОВ «АКО Індастріс»за останні 12 календарних місяців (а.с. 166), складається із сум, зазначених у податковій декларації з ПДВ за березень 2012 року (а.с. 72-84), а саме:

- 4649,00 грн. - вказана в рядку 6 «Загальний обсяг постачання» розділу І «Податкові зобов'язання»декларації;

- 50557,00 грн. - вказана в рядку 7 «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України»розділу І «Податкові зобов'язання»декларації.

Суд прийшов до висновку, що сума в розмірі 50557,00 грн. була помилково врахована податковим органом до загального обсягу постачання (55216,00 грн.), оскільки така не зазначена у рядках від 1-го до 5-го колонки А розділу І «Податкові зобов'язання»декларації, сума значень яких повинна враховуватись при визначенні загального обсягу постачання платника ПДВ за відповідний період.

Таким чином, Відповідачем неправильно встановлено загальний обсяг постачання Позивача за попередні 12 календарних місяців.

Щодо правових підстав прийняття оскаржуваного рішення суд виходить з наступного:

Вичерпний перелік категорій платників ПДВ в Україні з 01 січня 2011 року встановлено статтею 180 Податкового кодексу України:

1) добровільно зареєстровані особи (при умові, що відповідають критеріям ст. 182 Податкового кодексу України);

2) зареєстровані особи або які підлягають обов'язковій реєстрації (ст. 181 Податкового кодексу України);

3) імпортери (при ввезені товарів в обсягах, які підлягають оподаткування, а також у разі порушення митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування або використання податкової пільги не за призначенням);

4) уповноважений на ведення обліку результатів спільної діяльності учасник (порядок обліку та звітності встановлюється центральним податковим органом відповідно до пп. 153.14.6 ст. 153 Податкового кодексу України);

5) управитель майна по господарським операціям в межах договору управління майна;

6) постачальник конфіскованого майна, знахідок, скарбу, безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави (незалежно від обсягу операцій);

7) особа, уповноважена вносити податок внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності.

Із системного аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець виділяє окремими категоріями платників, які: а) реєструються добровільно, за умови відповідності критеріям ст.182 Податкового кодексу України; б) зареєстровані платники (тобто зареєстровані як платники ПДВ станом на дату набрання Податковим кодекссом чинності -01.01.2011р.); в) платників, які підлягають обов'язковій реєстрації згідно вимог ст. 181 Податкового кодексу України; г) інші.

Отже, законодавець виокремлює платників, які реєструються добровільно (за умови відповідності критеріям ст.182 Податкового кодексу України в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) в окрему категорію, та саме до цієї категорії осіб може бути застосовано пп. «и»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України як підстава анулювання їх реєстрації платником ПДВ.

Добровільна реєстрація особи платником ПДВ відповідно до норми статті 182 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) можлива за наступних передумов:

- особа, яка провадить оподатковувані операції, відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України не є платником податку у зв'язку із тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми (300000 грн.);

- обсяги постачання такою особою товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50% загального обсягу постачання;

- особа вважає за доцільне (бажає) добровільно зареєструватись як платник ПДВ.

Законом України від 24 травня 2012 року №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм»(Закон 4834-VI) було скасовано пп. «и»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України як підставу анулювання реєстрації платником ПДВ, а також скасовано обмеження для добровільної реєстрації платником ПДВ, шляхом внесення змін до норми п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України.

ТОВ «АКО Індастріс»було зареєстроване платником ПДВ та внесене в Реєстр платників ПДВ згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18506833, виданого 24 червня 2005 року.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (Закон 168/97-ВР), чинного на момент реєстрації Позивачем платником ПДВ, було встановлено наступні категорії платників податку: (а) будь-яка особа, що здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; (б) будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; (в) будь-яка особа, що імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

До першої категорії, згідно п.2.2 ст. 2 Закону 168/97-ВР, відносяться «будь-які особи, які за своїм добровільним рішенням зареєструвались платником податку». Таким чином, для добровільної реєстрації платником податку за Закону 168/97-ВР у редакції, що діяла на момент реєстрації ТОВ «АКО Індастріс»платником ПДВ, необхідно було, щоб особа відповідала таким критеріям: (1) здійснювала або планувала здійснювати господарську діяльність; (2) виявила бажання зареєструватися платником ПДВ у передбаченому Законом 168/97-ВР порядку.

Із аналізу вищевказаних норм вбачається, що на момент реєстрації ТОВ «АКО Індастріс» платником ПДВ чинне законодавство не передбачало таких обмежень, які існували для осіб, що добровільно реєструються платниками ПДВ на дату прийняття податковим органом рішення про анулювання свідоцтва реєстрації Позивача платником ПДВ (12 червня 2011 року).

З огляду на це суд вважає, що особа, що зареєструвалася за своїм рішенням платником ПДВ згідно вимог Закону 168/97-ВР не вважається особою, що «добровільно»зареєструвалася платником ПДВ згідно вимог Податкового кодексу України в редакції, що діяла станом на 12.06.2012р.

Суд констатує, що всі особи, які були зареєстровані платниками ПДВ до 01.01.2011р. (як в обов'язковому порядку, та і за своїм добровільним рішенням) в розумінні Податкового кодексу України є «зареєстрованими як платник ПДВ»(пп. 2 п.180.1. ст. 180).

Отже, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення ТОВ «АКО Індастріс»не було «платником податку, зареєстрованим добровільно»в розумінні пп. «и»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, і, як наслідок, ця норма не могла застосовуватись до цієї особи в якості підстави анулювання її реєстрації як платника ПДВ.

Суд не бере до уваги посилання органу ДПС на те, що подавши реєстраційну заяву платника ПДВ форми № 1-ПДВ та вказавши як підставу повторної реєстрації платником п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України позивач фактично визнав правильність застосування до нього пп. «и»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України при прийнятті оскаржуваного рішення з огляду на таке. Повторна реєстрація позивача платником ПДВ згідно поданої 10.07.2012 року реєстраційної заяви означає лише, що позивач набув статусу «добровільно зареєстрованого платника податку»в розумінні пп. «и»п. 184.1 ст. 184, ст.180, ст.182 Податкового кодексу України з моменту реєстрації його платником ПДВ згідно цієї заяви, а саме, починаючи з 01.08.2012 року. До моменту прийняття податковим органом оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ позивач залишався платником податку, зареєстрованим згідно вимог Закону 168/97-ВР, чинного на момент його реєстрації платником ПДВ. Таким чином, пп. «и»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України міг застосовуватись до позивача не раніше як через 12 календарних місяців після повторної реєстрації його платником ПДВ (тобто, починаючи з 01.08.2012 року), за умови, що протягом цього періоду обсяг постачання товарів/послуг ТОВ «АКО Індастріс»іншим платникам ПДВ сукупно становив би менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Отже, ДПІ у Жовківському районі Львівської області при прийнятті рішення № 131 від 13.06.2012 року діяла з порушенням порядку анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбаченого законодавством України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення, упереджено, нерозсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких було спрямоване це рішення, оскільки на момент прийняття такого рішення підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «АКО Індастріс»не існувало.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Агафья » 11 окт 2012, 17:59

у знакомых аннулировали свидетельство НДС якобы из-за отсутствия по месту регистрации (хотя они там уже 10лет находятся, и завод большой, с вывеской - не потеряешь, подтверждения гос.регистратору сдают в срок).
Директор принял решение пойти на поводу не судиться, а просто заново получить свидетельство.
Вопрос в чем у них, на момент снятия свидетельства, у них был запас неиспользованного НК. Имеют ли они право его использовать после получения нового свидетельства (ну разумеется в рамках 365дней)
Аватар пользователя
Агафья
 
Сообщений: 391
Зарегистрирован: 08 дек 2011, 14:30
Благодарил (а): 173 раз.
Поблагодарили: 70 раз.

UNREAD_POST Eldorado » 14 окт 2012, 20:30

Проконсультируйте по таком вопросу - на фирме аннулировали НДС.
Ситуация такая: юридический адрес - загородный дом, в нем никто не живет. Вывески ООО "ФИРМА" и других опознавательных знаков нет. Приехала налоговая служба, соответственно никого не нашли, опрашивали соседей - про фирму никто ничего не знает, на этом основание аннулировали НДС (по словам бухгалтера). Фирма состоит из 20 человек, 18 - рабочие, 2 человека руководители. Все работают на объекте, вся документация ведется дома. Арендовать офис нет нужды. Бухгалтер - внештатный сотрудник.
Вопрос - возможно ли на таких основания аннулировать плательщика НДС или бухгалтер накосячил?
Eldorado
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 14 окт 2012, 20:09
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Агафья » 14 окт 2012, 21:57

Eldorado писал(а):Вопрос - возможно ли на таких основания аннулировать плательщика НДС или бухгалтер накосячил?

Ну прям сразу бухгалтер :pro_tiv: Вы ж не находились по месту регистрации.
Налоговики имеют право аннулировать свидетельство согласно п.ж статьи 184, раздела 5:
в Едином государственном реестре юридических лиц и физических лиц — предпринимателей имеется запись об отсутствии юридического лица или физического лица по его местонахождению (месту жительства) или запись об отсутствии подтверждения сведений о юридическом лице;

Но они должны были после визита к Вам, направить запрос в ЕГР, те смотрят у себя по базе, сдавалось ли Вашей фирмой подтверждение. Если сдавалось, то направляют письмо Вам, с просьбой подтвердить Ваше местонахождение. Если Вы отвечаете в срок, то ЕГР отписывается налоговикам, что все ок, все на месте.
На практике бывает все быстрее. Смотрите мой пост выше - при наличии фирмы (и не просто фирмы, завода) на этом месте уже 10 лет, аннулировали свидетельство.
Аватар пользователя
Агафья
 
Сообщений: 391
Зарегистрирован: 08 дек 2011, 14:30
Благодарил (а): 173 раз.
Поблагодарили: 70 раз.

UNREAD_POST Eldorado » 14 окт 2012, 22:15

Агафья

Как сказали налоговики письмо отправляли, ответа не получали. Заезжал на почту, сказали писем по месту регистрации фирмы не было. Вобщем крайних не найдешь...

Не понятно мне все это. Фирма работает, налоги платятся, какое им дело сидит кто-то на месте регистрации юр. лица или нет...
Eldorado
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 14 окт 2012, 20:09
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Забава » 14 окт 2012, 23:34

А взятку с вас получить - эт святое дело

За это сообщение автора Забава поблагодарил:
Агафья
Аватар пользователя
Забава
 
Сообщений: 334
Зарегистрирован: 06 мар 2012, 16:04
Откуда: Киев
Благодарил (а): 72 раз.
Поблагодарили: 87 раз.

UNREAD_POST Кери » 05 дек 2012, 23:54

.
Кери
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 05 дек 2012, 23:19
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НДС

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya