Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Налоговая накладная (приказ № 969): "старая" НН

Путеводитель по разделу. НДС: регистрация, уплата, отчетность. Налоговая накладная, возмещение и т.д.

Модераторы: nikki, kollega, налоговик

UNREAD_POST Печкин » 22 май 2011, 13:57

vins писал(а):Ненадання в момент перевірки податкової накладної, за умови її наявності, не може бути підставою для виключення з податкового кредиту вищезгаданої суми. постанова ВСУ от 17 грудня 2010 року № 21-26а10


Мне кажется упомянутое постановление нельзя понимать как озвученную (и весьма странную) позицию ВСУ по данному спору.

Скрытый текст: показать
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року м. Київ
Верховний Суд України у складі:

головуючого
Маринченка В.Л.,
суддів:
Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор’євої Л.І., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кузьменко О.Т., Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Сеніна Ю.Л., Таран Т.С., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Шаповалової О.А., Школярова В.Ф., Яреми А.Г.,–

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за позовом приватного підприємства "Тріар" (далі – Підприємство) до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (далі – ДПІ), Державної податкової адміністрації у м. Севастополі (далі – ДПА) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
У травні 2005 року Підприємством подано до суду позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ, якими зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ, визначено податкове зобов’язання з ПДВ і застосовано до позивача штрафні санкції, оскільки, на думку ДПІ, ним неправомірно включено до складу податкового кредиту суму названого податку у розмірі 27907 грн 19 коп., сплаченого у зв’язку з придбанням у ПП "Альметекс" за договором від 2 січня 2003 року № 102/1 брухту кольорових металів, яка не підтверджена відповідними податковими накладними, чим порушено вимоги підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі – Закон № 168/97-ВР).
Також Підприємство просило визнати недійсним рішення ДПА про результати розгляду його скарги на податкові повідомлення-рішення ДПІ.
Господарський суд м. Севастополя постановою від 22 липня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2007 року, позов приватного підприємства "Тріар" задовольнив: визнав недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ від 10 грудня 2004 року № 0002042310/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 9403 грн, та № 0002022310/0, яким визначено податкове зобов’язання з ПДВ на суму 18504 грн 19 коп. і застосовано штрафні санкції у розмірі 9252 грн 10 коп., від 28 лютого 2005 року № 0002022310/1 та від 6 травня 2005 року № 0002022310/2/2 про визначення Підприємству податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 18504 грн 19 коп. та застосування до останнього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9252 грн 10 коп., а також податкові повідомлення-рішення від 28 лютого 2005 року № 0002042310/1 та від 6 травня 2005 року № 0002042310/2, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 9403 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4701 грн 50 коп., провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним рішення ДПА закрив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 липня 2010 року названі судові рішення залишив без змін.
Визнаючи недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що сплата Підприємством ПДВ у сумі 27907 грн 19 коп., при придбанні у ПП "Альметекс" металобрухту, підтверджена виданою останнім податковою накладною від 23 березня 2004 року № 72. Тому включення вказаної суми до податкового кредиту не суперечить вимогам підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР.
Крім того, суд посилався на порушення співробітниками ДПІ пункту 2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 року № 429, оскільки останні в ході перевірки не вказали посадовим особам Підприємства на відсутність податкової накладної від 23 березня 2004 року № 72 на суму 27907 грн 19 коп. та не відібрали у них з цього приводу письмових пояснень. Ненадання в момент перевірки податкової накладної, за умови її наявності, не може бути підставою для виключення з податкового кредиту вищезгаданої суми.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі ? КАС), ДПА просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2010 року та направити справу на новий касаційний розгляд. На обґрунтування заяви надано ухвалу цього ж суду від 26 червня 2008 року, в якій, на думку заявника, одні й ті самі норми права застосовано інакше та правильно.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Доводи, викладені у заяві про перегляд судового рішення, фактично зводяться до неоднакового застосування касаційним судом норм процесуального права при перевірці ним правильності правової оцінки судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, а також до неповного їх з’ясування останніми.
Верховний Суд України позбавлений можливості усунути розбіжності у застосуванні норм процесуального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановленому цим Кодексом, а підставою для перегляду судових рішень в адміністративних справах, як установлено пунктом 1 частини 1 статті 237 КАС, є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що у доданих до заяви Підприємства копіях судових рішень касаційним судом у подібних правовідносинах неоднаково застосовано підпункт 7.4.1 пункту 7.4 та підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР.
Обставини справи, що розглядається відмінні від обставин справ, на рішення в яких посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2010 року.
Зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Оскільки обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, Верховний Суд України, керуючись частиною 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви Державної податкової адміністрації у м. Севастополі відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.


Беглое знакомство привело меня к выводу, что по сути ВСУ дело не рассматривал.
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST vins » 23 май 2011, 15:38

1.
Печкин писал(а):Беглое знакомство привело меня к выводу, что по сути ВСУ дело не рассматривал.


Да, ув. Печкин, Вы правы - по сути дело не рассматривал. Но вот такое замечание "по ходу" сделал.

2. Не считаю информацию полезной, но как очередная веха в бесконечной истории о реквизите "Вид цивільно-правового договору"
СГНИ в г. Киеве по работе с крупными налогоплательщиками считает, что в налоговой накладной в качестве вида ГП-договора необходимо указывать "договір підряду"

Цитирую:
"При заповненні рядка "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної у разі постачання товарів / послуг за письмовою домовленістю у разі наявності цивільно-правового договору сторін слід зазначати у полі "Вид цивільно-правового договору" саме вид цивільно-правового договору - договір підряду згідно з нормами Цивільного кодексу України".
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Гадючка » 23 май 2011, 16:59

vins писал(а):"При заповненні рядка "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної у разі постачання товарів / послуг за письмовою домовленістю у разі наявності цивільно-правового договору сторін слід зазначати у полі "Вид цивільно-правового договору" саме вид цивільно-правового договору - договір підряду згідно з нормами Цивільного кодексу України".


Как это понимать? Ведь ЦКУ: Стаття 837. Договір підряду

1. За договором підряду одна сторона (підрядник)
зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням
другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та
оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,
переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням
її результату замовникові.

3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом,
підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

4. До окремих видів договорів підряду, встановлених
параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа
застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу
про ці види договорів.
Гадючка
 
Сообщений: 8
Зарегистрирован: 18 май 2011, 14:26
Благодарил (а): 3 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST vins » 23 май 2011, 17:13

Да это было больше ради того, чтобы немного подтрунить на киевскими налоговиками.
Конечно, "Договір підряду" нужно писать только в том случае, если был действительно заключен договор подряда.
Если это был договор об оказании услуг или договор купли-продажи либо иной гражданско-правовой договор, то в поле налоговой накладной указывается соответствующий вид гражданско-правового договора.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Печкин » 26 май 2011, 19:33

О формате адреса и в целом о налоговиках

ШАГ 1. Открываем уже многократно обсужденное здесь письмо-памятку від 06.04.2011 р. N 9497/7/16-1517.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 06.04.2011 р. N 9497/7/16-1517

Державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі 

Формат адреси 

Адреса записується у загальновстановленому порядку: вулиця, N будинку, N офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс. Загальноприйнятими є також скорочення "вул." замість "вулиця", "буд." замість "будинок" тощо. 


ШАГ 2. Открываем пример (образец) заполненения налоговой накладной в Вестнике налоговой службы № 19, составленный

Анной БЕЛОЦЕРКОВСКОЙ, заместитель директора Департамента администрирования налога на добавленную стоимость ГНА Украины — начальник отдела методологии, и
Сергеем ТИМОШЕНКО, начальник отдела специальных режимов налогообложения

И что мы там видим?

Місцезнаходження
Миколаївська обл.

(податкова адреса)
м. Первомайськ

продавця
вул. Воровського 17


Именно в такой последовательности. Область, город, улица, дом.

МОРАЛЬ: ЧЕГО ОНИ ХОТЯТ ОТ ПЛАТЕЛЬЩИКОВ ЕСЛИ САМИ НЕ МОГУТ ЗАПОЛНИТЬ ТАК КАК САМИ ЖЕ И ТРЕБУЮТ!!!
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарили: 4
irina2101, natalka17, vins, Ленка
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST Печкин » 27 май 2011, 11:20

Печкин писал(а):О формате адреса и в целом о налоговиках


Как оказалось, налоговики не против и обратной очередности в заполнении адреса


Скрытый текст: показать
Який формат адреси повинна містити податкова накладна та чи буде вона підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо адреса заповнена у іншому ніж загальновстановлений порядок?
Адреса в полях "Місцезнаходження (податкова адреса) продавця" та поля "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" податкової накладної записується платником податку у загальновстановленому порядку та повинна містити такі відомості: вулиця, № будинку, № офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс. Загальноприйнятими є також скорочення "вул." замість "вулиця", "буд." замість "будинок" тощо. При цьому, слід зазначити, що запис адреси в полях "Місцезнаходження (податкова адреса) продавця" та "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" податкової накладної у зворотному порядку не може бути підставою для виключення сум ПДВ з податкового кредиту, якщо така адреса є достовірною, відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців та фактичному місцезнаходженню платника податку, а також за умови вірно заповнених всіх інших реквізитів.
Згідно з п.201.1 ст.201 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку. Відповідно до п.45.1 ст.45 р.ІІ ПКУ податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Пунктом 45.2 ст.45 р.ІІ ПКУ визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника. Відповідно до ст.93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV із змінами та доповненнями місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Згідно із п.66.5 ст.66 р.ІІ ПКУ у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік в органах ДПС, платник податків зобов'язаний подати органу ДПС, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів. Тобто, платник податків повинен забезпечити достовірні дані про своє місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Адреса в полях "Місцезнаходження (податкова адреса) продавця" та поля "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" податкової накладної, форма якої затверджена наказом ДПА України від 21.12.10 №969, записується платником податку у загальновстановленому порядку та повинна містити такі відомості: вулиця, № будинку, № офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс. Загальноприйнятими є також скорочення "вул." замість "вулиця", "буд." замість "будинок" тощо (п.27 листа ДПА України від 06.04.11 №9497/7/16-1517). При цьому, слід зазначити, що запис адреси в полях "Місцезнаходження (податкова адреса) продавця" та "Місцезнаходження (податкова адреса) покупця" податкової накладної у зворотному порядку не може бути підставою для виключення сум ПДВ з податкового кредиту, якщо така адреса є достовірною, відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців та фактичному місцезнаходженню платника податку, а також за умови вірно заповнених всіх інших реквізитів.
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарили: 5
kollega, Vikki, vins, Коротич, Ленка
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST Печкин » 27 май 2011, 16:53

ГНАУ переписывает памятку

Вопрос о печатях на налоговых накладных: о судьбе печати "Для податкових накладних"

Скрытый текст: показать
26.05.2011 14839/7/16-1517

Державним податковим адміністраціям

в Автономній Республіці Крим, областях,

мм. Києві та Севастополі

Про податок на додану вартість


Державна податкова адміністрація України у зв’язку з надходженням запитів органів державної податкової служби та платників податків, а також з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість, переглянула Пам’ятку про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних (далі — Пам’ятка), надіслану в адресу регіональних ДПА листом ДПА України від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 в якості методичних рекомендацій для підготовки податкових консультацій платникам податку, та повідомляє про внесення змін до пункту 33 Пам’ятки.

Графу 3 "Правила виконання" пункту 33 Пам’ятки викласти в такій редакції:

"Податкова накладна скріплюється основною печаткою продавця (тією ж, що використовується для платіжних документів); для скріплення податкових накладних може бути використана спеціальна печатка "Для податкових накладних", порядок її використання та перелік осіб, які уповноважені виписувати податкові накладні, визначається документами платника податку, які визначають його облікову політику.

Для філій, яким делеговано право виписування податкових накладних, можуть бути виготовлені такі ж печатки, але вони мають містити в собі слово "Філія" та назву філії.

Печатки "Канцелярія", "Для документів", "Для довідок" та інші, які мають спеціальне призначення, – на податкову накладну ставитися не можуть".

Заступник Голови Комісії з
проведення реорганізації ДПА України, Заступник Голови

О.М.Любченко
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарили: 4
OldWildMen, Vikki, vins, Ленка
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST vins » 29 май 2011, 11:11

Номер договора можно выравнивать по любой стороне - хоть по правой, хоть по левой


ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

Чи вважається заповненою з порушенням податкова накладна, в якій у рядку "Вид цивільно-правового договору" номер договору заповнено правильно, але вирівнювання цифр у такому номері здійснено по правому (лівому) краю?
Відповідно до п.201.4 ст.200 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Згідно з п.201.1 ст.200 р.V ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору. Форма податкової накладної затверджена наказом ДПА України від 21.12.10 №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення". Враховуючи вищевикладене, якщо в податковій накладній у рядку "Вид цивільно-правового договору" номер договору заповнено правильно та достовірно, то, незалежно від того, чи вирівнювання цифр у такому номері договору платником податку здійснювалось по правому чи по лівому краю (за умови вірно заповнених всіх інших реквізитів), така податкова накладна вважається заповненою без порушень.

За это сообщение автора vins поблагодарили: 3
Аll, Vikki, Ленка
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 29 май 2011, 16:55

Гениально! А о шрифте и его размере ничего случайно не писали? :D
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST vins » 30 май 2011, 10:37

Vetal' писал(а):Гениально! А о шрифте и его размере ничего случайно не писали? :D


Ну пока нет :) Ждем!
О размере шрифта - это особенно актуально ж для декларации http://www.buhforum.com/viewtopic.php?p=11286#p11286. :)

Вот такое пока пишут только
Платник ПДВ — покупець отримав від постачаль­ника податкову накладну, в якій назву постачальни­ка відображено абревіатурою ТОВ. Чи буде дійсною така податкова накладна?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 р. V Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-У1 (далі — Кодекс) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником осо­бою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій за­значаються в окремих рядках, зокрема, повна або скоро­чена назва, зазначена в статутних документах юридич­ної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - продавця товарів (послуг).
Таким чином, якщо в статутних документах юридичної особи - продавця товарів (послуг) зазначено скорочену на­зву (наприклад, ТОВ), то податкова накладна, в якій зазна­чено таку скорочену назву, буде дійсною за умови, якщо дотримано інші вимоги щодо заповнення податкових на­кладних, встановлених статтею 201 Кодексу та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України від 21.12.10 №969.

ДПІ у Жовтневому районі
м. Дніпропетровська
30.05.11

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Аll
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST ЮЛЬЧИК » 30 май 2011, 12:07

а если сдвинут номер св-ва к левому краю, то это тоже не является ошибкой или все таки, такую налоговую необходимо переделывать?
ЮЛЬЧИК
 
Сообщений: 83
Зарегистрирован: 10 фев 2011, 12:00
Благодарил (а): 36 раз.
Поблагодарили: 4 раз.

UNREAD_POST kollega » 30 май 2011, 14:49

Иногда уже доходит до смешного.. Люди! Не впадайте в панику и не идите у них на поводу! Будет у Вас номер слева, они скажут, что надо справа, будет справа - скажут надо было слева... :)
Главное, чтоб НН была оформлена правильно, были все реквизиты и т.д. Вышеприведенные ответы доказывают, что они сами признают, что это не делает НН недействительной! Завтра они опять поменяют свою пресловутую памятку, или другую родят прямо противоположную, все равно это филькина грамота, стойте на своем, есть НКУ и точка. Когда в НКУ будет сказано где пустые клетки оставлять, тогда и будем их там оставлять!
Простите, наболело :)

За это сообщение автора kollega поблагодарили: 4
Анна Сергеевна, Vikki, vins, Тори
Аватар пользователя
kollega
 
Сообщений: 1005
Зарегистрирован: 22 мар 2011, 12:27
Благодарил (а): 505 раз.
Поблагодарили: 452 раз.

UNREAD_POST vins » 30 май 2011, 14:56

kollega писал(а):Иногда уже доходит до смешного.. Люди! Не впадайте в панику и не идите у них на поводу! Будет у Вас номер слева, они скажут, что надо справа, будет справа - скажут надо было слева... :)
Главное, чтоб НН была оформлена правильно, были все реквизиты и т.д. Вышеприведенные ответы доказывают, что они сами признают, что это не делает НН недействительной! Завтра они опять поменяют свою пресловутую памятку, или другую родят прямо противоположную, все равно это филькина грамота, стойте на своем, есть НКУ и точка. Когда в НКУ будет сказано где пустые клетки оставлять, тогда и будем их там оставлять!
Простите, наболело :)


+ 1
Поддерживаю :)
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST налоговик » 02 июн 2011, 10:49

опять про язык налоговой накладной (консультация)

Язык заполнения налоговой накладной: яблоко раздора
Скрытый текст: показать
Мало кого из плательщиков НДС обошел возникший языковый вопрос. Причина его появления кроется в п. 7 Памятки об административных процедурах выписки, выдачи и получения налоговых накладных (см. письмо ГНАУ от 06.04.2011 г. № 9497/7/16-1517).

В нем ГНАУ безапелляционно заявила следующее: «Налоговая накладная составляется на украинском языке. Формы налоговой накладной на русском или любом другом языке Министерством юстиции не утверждены, поскольку языком работы, делопроизводства и документации, а также взаимоотношений государственных, партийных, общественных органов, предприятий, учреждений и организаций является украинский язык».

Основанием для такого утверждения ГНАУ избрала статью 11 Закона Украины «О языках в Украинской ССР» от 28.10.89 г. № 8312-XI (далее – Закон № 8312). Но подобное основание – это часть 1 ст. 11 данного Закона, а ведь кроме нее в этой статье имеется еще и часть 2: «В случаях, предусмотренных частью второй статьи 3 этого Закона, языком работы, делопроизводства и документации наряду с украинским языком может быть и национальный язык большинства населения той или другой местности, а в случаях, предусмотренных в части третьей этой же статьи, – язык, приемлемый для населения данной местности».

В соответствии с вышеупомянутыми нормами в работе государственных, партийных, общественных органов, предприятий, учреждений и организаций, расположенных в месте жительства большинства граждан других национальностей (города, районы, сельские и поселковые Советы, сельские населенные пункты и их совокупность), наряду с украинским языком могут использоваться и национальные языки таких граждан.

Если граждане другой национальности, которые составляют большинство населения указанных административно-территориальных единиц, населенных пунктов не владеют в надлежащем объеме национальным языком или когда в пределах этих административно-территориальных единиц, населенных пунктов компактно проживает несколько национальностей, ни одна из которых не представляет большинства населения данной местности, в работе вышеназванных органов и организаций может использоваться украинский язык или язык, принятый для всего населения.

Так о чем мы говорим: о языке издания официального документа (в рассматриваемом случае формы налоговой накладной) или о языке общения предприятий и организаций с органами ГНС? То есть об использовании в их работе, делопроизводстве и документации наряду с украинским языком, в частности, русского языка?

Напомним, по ст. 10 Закона № 8312:

1) акты наивысших органов государственной власти и управления Украинской ССР принимаются на украинском языке и публикуются на украинском и русском языках;

2) акты республиканских министерств и ведомств, местных органов государственной власти и управления Украинской ССР принимаются и публикуются на украинском языке, а в случае необходимости – публикуются и на другом национальном языке.

И, разумеется, что нормативно-правовые акты ГНАУ, как центрального органа исполнительной власти, принимаются и публикуются на украинском языке. Во всяком случае, до сих пор так и есть.

Минюст, соответственно, данным ему полномочиям, осуществляет регистрацию таких нормативно-правовых документов, изданных именно на украинском, а не каком-либо другом языке.

А вот дальше вступают в силу уже вышеупомянутые нами нормы: статьи 3 и 11 Закона № 8312, которые позволяют вести делопроизводство или заполнять документацию на русском языке.

Таким образом, оснований для законодательного запрета на заполнение налоговой накладной на русском языке «Б&З» не видит.

Более того, в Налоговом кодексе Украины и в Порядке заполнения налоговой накладной, утвержденном приказом ГНАУ от 21.12.2010 г. № 969, отсутствует прямое требование о том, что налоговую накладную, как налоговый документ, нужно заполнять исключительно на украинском языке.

Напомним, что Украина присоединилась к Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств и взяла на себя обязательства в соответствии с ее частями I, II, IV, V, кроме пункта 5 статьи 7 части II.

Положения Европейской хартии применяются к языкам таких национальных меньшинств Украины: белорусский, болгарский, гагаузский, греческий, еврейский, крымско-татарский, молдавский, немецкий, польский, русский, румынский, словацкий и венгерский.

Относительно каждого из этих языков применяется, в частности, пп. «с» п. 1 ст. 13 Европейской хартии. Именно в нем содержится обязательство сторон о предотвращении практики, направленной на отказ от использования региональных языков или языков меньшинств в экономической и социальной деятельности.

А отрицать то, что налоговые отношения – это одна из сфер экономической деятельности, бессмысленно.

автор: Елена Рыжикова, редактор «Б&З»
«Б&З» 23.05.2011 – 29.05.2011, № 21 (104)

За это сообщение автора налоговик поблагодарили: 2
kollega, vins
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST vins » 02 июн 2011, 11:13

Я не выдержал.. Да и Kloshar обещанием виски интерес подогрел :)
Проект запроса по языку договоров и первичных документов. Жду замечаний и предложений

До Міністерства юстиції України
вул. Городецького, 13
м.Київ, 01001

ЗАПИТ


Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мови в Українській РСР» від 28.10.89 р. № 8312-XI в населених пунктах, де більшість проживаючого населення є представниками певної національності або декількох національностей, жодна з яких не становить більшості, допускається використання паралельно з українською відповідної національної мови, прийнятної для населення такої місцевості. Це зокрема такі мови, як російська, білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримсько-татарська, молдавська, німецька, польська, румунська, словацька та угорська (ст. 2 Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» від 15.05.2003 р. № 802-IV).
Чинним законодавством не встановлено процедури чи певних критеріїв щодо встановлення умов, за яких у певній місцевості визнається за можливе використання паралельно з українською інших мов.
Проте, як вбачається, відсутність конкретного механізму реалізації не повинно призводити до утискання прав учасників суспільних відносин. В питанні щодо прийнятності тієї чи іншої мови, крім державної, для використання у своїй повсякденній та підприємницькій діяльності, не можуть бути запропоновані універсальні критерії. Це питання потребує оцінки кожної конкретної ситуації окремо з урахуванням інтересів кожної зі сторін тих чи інших відносин. Як свідчить судова практика, суди визнають правомірність використання іншої ніж державна мови, орієнтуючись на загальновідомість того факту, що в певній місцевості більшість населення складають представники певної національності (або декількох національностей), або ж зважаючи на дані статистичних досліджень (див., наприклад, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 р. у справі № 2-а-6833/09/1416).
Крім того, слід враховувати, Україна відповідно до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, ратифікованої Законом України від 15.05.2003 р. № 802-IV, взяла на себе зобов'язання запобігати практиці, спрямованій на відмову від використання регіональних мов або мов меншин в економічній та соціальній діяльності (п.п. «c» п. 1 ст. 13 Хартії).
Не можна також не брати до уваги той факт, що викладення тексту договору на мові, що не є державною або загальноприйнятною для населення певної місцевості, не може розглядатися як порушення вимог законодавства до змісту договору (ст. 203 Цивільного кодексу України) і не повинно тягнути недійсність договору. Викладення тексту тією чи іншою мовою не змінює його змісту (змінюється лише форма його зовнішнього виразу). Крім того, такий недолік може бути усунуто шляхом перекладу тексту. Таким чином, забезпечити захист інтересів тих суб’єктів, права яких буде порушено внаслідок викладення тексту документа, складеного приватними особами (фізичними чи юридичними), мовою, що не є прийнятною, можна шляхом висунення вимоги про забезпечення перекладу такого документа.
Аналогічний висновок може бути зроблений щодо мови викладення первинних документів.
На підставі викладеного вище,
ПРОСИМО НАДАТИ ВІДПОВІДЬ:

1. Чи є підставою для визнання договору недійсним або неукладеним викладення його тексту російською або будь-якою іншою мовою, що не є державною мовою України, якщо сторони договори вважають таку мову прийнятною для себе?
2. За яких умови є допустимим використання інших мов, крім державної, при складанні первинних документів? Якими можуть бути негативні наслідки для суб’єктів господарювання у разі складення первинного документу іншою мовою, ніж українська?
3. Чи можна вважати, що недолік у складенні первинного документа усунуто, якщо суб’єктом господарювання на вимогу контролюючого органу або іншого зацікавленого суб’єкта надано переклад такого первинного документа?




Додаток до запиту до Державної податкової адміністрації України
Скрытый текст: показать
Свідченням відсутності єдиного підходу до застосування вимог законодавства про мови є суперечливі роз’яснення з цього питання, які розміщено в Єдиній базі податкових знань, зокрема:
1. Якою мовою виписується Свідоцтво про сплату ЄП? Чи вважається порушенням коли Свідоцтво виписано російською мовою?
Коротка відповідь: Обмежень щодо мови на якій випусується свідоцтво про сплату єдиного податку немає.
Повна відповідь: Відповідно до п. 7 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 № 599, Свідоцтво про сплату єдиного податку (далі – Свідоцтво) та довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку (далі- Довідка) є документом суворої звітності. Виготовлення й розповсюдження бланків Свідоцтв та Довідок здійснюється централізовано Державною податковою адміністрацією України. Бланк Свідоцтва (Довідки) заповнюється уповноваженою на те посадовою особою органу державної податкової служби, підписується керівником або його заступником і засвідчується печаткою. Записи у Свідоцтві (Довідці) здійснюються комп'ютером, друкарською машиною або кульковою ручкою з пастою темного кольору. У тексті Свідоцтва (Довідки) виправлення не допускаються. Орган державної податкової служби, що видає Свідоцтво та Довідки, реєструє їх у журналі обліку видачі Свідоцтв, де вказуються прізвище, ім'я та по батькові платника єдиного податку, номер та серія Свідоцтва, дата його видачі, терміни дії, дата його повернення, прізвища, імена та по батькові найманих працівників, номери та серії виданих на них Довідок, дата їх видачі та повернення, сплачені суми єдиного податку. Згідно з ст.11 Закону УРСР від 28 жовтня 1989 року № 8312-ХІ «Про мови в Українській РСР» із змінами та доповненнями в Українській РСР мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова. У випадках, передбачених у частині другій статті 3 цього Закону, а саме у місцях проживання більшості громадян інших національностей, мовою роботи, діловодства і документації поряд з українською мовою може бути і національна мова більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках, передбачених у частині третій цієї ж статті, - мова, прийнятна для населення даної місцевості. Згідно з рішенням Конституційного суду України від 14.12.99 №10-рп/99 положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України). Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України. Виходячи з вищезазначеного, обмежень щодо мови на якій випусується Свідоцтво немає.
2. Діє до 01.04.2011 Чи включаються до складу ВВ суми добових, що виплачені (нараховані) на підставі посвідчення про відрядження, записи в якому здійснювались російською мовою?
Коротка відповідь: Первинні бухгалтерські документи, у тому числі і посвідчення на відрядження, можуть заповнюватись як українською, так і російською мовами. Суми добових, що виплачені (нараховані) на підставі посвідчення про відрядження, записи в якому здійснювались російською мовою, можуть бути включені до складу валових витрат за умови наявності відміток відряджуючої та приймаючої сторін.
Повна відповідь Відповідно до пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) до валових витрат додатково до витрат, визначених першим абзацом цього підпункту, відносяться не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добових витрат), понесених у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, встановлюваних Кабінетом Міністрів України за кожний повний день відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду. У разі відрядження у межах України та країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, сума добових визначається згідно з відмітками відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження, форма якого затверджується центральним податковим органом. За відсутності зазначених відміток сума добових не включається до валових витрат платника податку. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається Законом УРСР від 28 жовтня 1989 р. № 8312-XI "Про мови в Українській РСР" із змінами і доповненнями (далі - Закон № 8312). З урахуванням норм Закону № 8312 первинні бухгалтерські документи, у тому числі і посвідчення на відрядження, можуть заповнюватись як українською, так і російською мовами. Таким чином, суми добових, що виплачені (нараховані) на підставі посвідчення про відрядження, записи в якому здійснювались російською мовою, можуть бути включені до складу валових витрат за умови наявності відміток відряджуючої та приймаючої сторін.
3. На якій мові СГ мають право заповнювати звітність (у т.ч. в електронному вигляді)?
Коротка відповідь: Українська мова, як державна, є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади. Тому звітність до податкових органів (у т.ч. в електронному вигляді на адресу центру обробки електронних звітів) подається українською мовою.
Повна відповідь: Згідно з ст.11 Закону УРСР від 28 жовтня 1989 року № 8312-ХІ «Про мови в Українській РСР» із змінами та доповненнями в Українській РСР мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14.12.99 №10-рп/99 положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України). Отже, українська мова, як державна, є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади. Тому звітність до податкових органів (у т.ч. в електронному вигляді на адресу центру обробки електронних звітів) подається українською мовою.
4. Яким документом визначено, що податкова накладна складається лише державною мовою, та яка передбачена відповідальність у разі складання податкової накладної російською мовою?
Повна відповідь: Згідно з ст. 11 Закону УРСР від 28 жовтня 1989 року №8312-ХІ «Про мови в Українській РСР» із змінами та доповненнями (далі – Закон №8312) в Українській РСР мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 14.12.99 №10-рп/99 положення частини першої ст. 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята ст. 10 Конституції України). Отже, оскільки відповідно до Конституції України та Закону №8312-ХІ українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України, то платник податку при виписуванні податкової накладної повинен заповнювати її державною мовою. При цьому, у разі неможливого перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару на державну мову та з метою збереження ідентифікації такого товару, в податковій накладній в графі 3 «Постачання товарів/послуг» допускається зазначати назву торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його на державну мову. Пунктом 201.10 ст. 201 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із мінами та доповненнями передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НДС

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, dmn, Gb, vikakool, Ya