г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
По мнению судов, отчет 12 месяцев должен начинаться с 01.01.2011.
Харківський окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
24 листопада 2011 р. № 2-а- 14158/11/2070
...
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, приймаючи рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника ПДВ на підставі п."г" ст.184.1 Податкового кодексу України, відповідачем було взято подані позивачем декларації за 12 послідовних місяців починаючи з квітня 2010 року по липень 2011 року.
Однак, суд звертає увагу на те, що у 2010 році правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були врегульовані пунктом 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону; особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.
Вказаною нормою визначався вичерпний перелік підстав, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника ПДВ. При цьому, у Законі України “Про податок на додану вартість” відсутня норма, яка б дублювала приписи п.п. “г”п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.
Суд враховує, що згідно з п.1 розділу XIX “Прикінцеві положення” Податкового кодексу України, він набрав чинності з 1 січня 2011 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Таким чином, органи ДПІ мають право враховувати обсяги постачання товарів/послуг платника ПДВ з метою анулювання його реєстрації як платника ПДВ на підставі ст.184 Податкового кодексу України за період, починаючи з січня 2011 р., коли положення даної норми набрали чинності, по грудень 2011р., але цей період на момент прийняття оскаржуваного рішення від 14.10.2011 р. ще не настав.
Виходячи із вищевикладених положень суд зазначає, що не можуть мати зворотної дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обов'язки чи заборони. Анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням суб’єкта владних повноважень суд розцінює як новий вид відповідальності платника податків, що встановлюється нормативним актом, при цьому, до набрання чинності Податковим кодексом України, дії позивача в даному випадку мали оцінюватись на підставі інших нормативно - правових актів, на підставі яких податковий орган зобов’язаний був прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Суд вважає, що прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ з підстав, передбачених п.п. “г”пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, можливо лише при виникненні та існуванні вказаних обставин після 01.01.2011 року, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України.