Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Спецсчета по НДС

Путеводитель по разделу. НДС: регистрация, уплата, отчетность. Налоговая накладная, возмещение и т.д.

Модераторы: nikki, kollega, налоговик

UNREAD_POST alex88 » 18 авг 2014, 10:59

Marlboro писал(а):В первую очередь тем, что по оценке автора эта система и правда может эффективно повлияют в плане коррупции в НДС, а так же то, что по оценке же автора у нас еще не самая худшая реализация НДС счетов :)

П.С. с Е.Жуковой я на форуме Лиги пересекался, читал ее ответы - мне показалось, что она достаточно компетентный специалист, чтобы "давать оценки")

А Вы таки оптимист :)
По оценке автора же
Однако, надо признать, применение спецсчетов по НДС - вещь сложная. Вполне возможно, некоторые налогоплательщики будут вынуждены увеличить штат бухгалтерии на одного-двух дополнительных специалистов. Усложнение налицо. Кроме того, Закон № 1621 получился сыроват, некоторые существенные нюансы (то же возмещение НДС и переходный период не прописаны или в значительной мере не прописаны). Т.е., при внедрении спецсчетов мы (опять) столкнемся со многими проблемами и неясностями.

Источник http://finance.liga.net/economics/2014/ ... /39736.htm


и мне кажется, что
у нас еще не самая худшая реализация НДС счетов

- это несколько преждевременно ;)
“Taxation is just a sophisticated way of demanding money with menaces.”(с)
Аватар пользователя
alex88
 
Сообщений: 780
Зарегистрирован: 16 дек 2011, 09:45
Благодарил (а): 395 раз.
Поблагодарили: 400 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 авг 2014, 11:03

Ну, введение в штат специальной единицы "регистровальщик налоговых накладных" пережили, когда ввели регистрацию накладных - перенесем и администрирование НДС. Конце-концов, сколько рабочих мест для молодых специалистов появится благодаря этому закону))
А насчет реализации согласен, ее ведь пока нет, дождемся что выдумает на этот счет Кабмин.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4790
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 321 раз.
Поблагодарили: 1187 раз.

UNREAD_POST bur » 18 авг 2014, 11:55

Marlboro писал(а):В первую очередь тем, что по оценке автора эта система и правда может эффективно повлияют в плане коррупции в НДС, а так же то, что по оценке же автора у нас еще не самая худшая реализация НДС счетов :)

П.С. с Е.Жуковой я на форуме Лиги пересекался, читал ее ответы - мне показалось, что она достаточно компетентный специалист, чтобы "давать оценки")


Для начала. Я вообще не уверен, что в ЕС (в т.ч. в Болгарии) есть спецсчета :) Потом можно рассуждать насколько у нас "не самая худшая реализация НДС счетов".
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 18 авг 2014, 12:00

bur писал(а):
Marlboro писал(а):В первую очередь тем, что по оценке автора эта система и правда может эффективно повлияют в плане коррупции в НДС, а так же то, что по оценке же автора у нас еще не самая худшая реализация НДС счетов :)

П.С. с Е.Жуковой я на форуме Лиги пересекался, читал ее ответы - мне показалось, что она достаточно компетентный специалист, чтобы "давать оценки")


Для начала. Я вообще не уверен, что в ЕС (в т.ч. в Болгарии) есть спецсчета :) Потом можно рассуждать насколько у нас "не самая худшая реализация НДС счетов".



Полная версия материала (с подробными количественными выкладками) будет опубликована в Аналитическом еженедельнике "ЮРИСТ & ЗАКОН" №32 от 21.08.2014


Надеюсь в "полной версии материала" автор все-таки прояснит вопрос с Болгарией :)

Скрытый текст: показать
Решат ли НДС-счета проблему налоговых ям

Елена Жукова, аудитор
18.08.2014 08:30
Аудитор Елена Жукова доказывает, что фискальная новация вполне может оправдать возложенные на нее надежды

Основной причиной появления в украинском налоговом законодательстве спецсчетов по НДС являются налоговые ямы. Они появились в бизнес-практике давно: где-то в 1992-1994 годах. Конечно, в те времена ямы были самыми примитивными - у обнальщиков, зачастую, даже не было никакой "крыши". Деньги перегонялись, в основном, через прибалтийские банки. Ни у кого не возникало и мысли о необходимости доказывать товарность сделки. Обнальная деятельность широко рекламировалась в прессе - прямо так и писали в центральных изданиях: "Обналичу. Размер процента. Номер телефона". Кстати, проценты за обнал тогда были зверские - доходило до 25%.

Все течет, все меняется. Изменения коснулись и высокорентабельного обнального бизнеса. Достаточно быстро исчезла простая схема - прямое взаимодействие налогоплательщика и ямы. В цепочку вошли транзитеры, которые имели живого директора, сдавали отчетность и даже уплачивали какие-то небольшие налоги. Обнал сначала взяли под крышевание местные органы власти, потом организовалась государственная сеть так называемых площадок. Теперь сами налоговики стали настойчиво рекомендовать бизнесу пользоваться именно этой, разрешенной ямой и обещали отсутствие каких-либо проблем. Плата за услуги стабилизировалась где-то на уровне 10% (плюс-минус). Бизнес сросся с разветвлённой обнальной системой. Причем это срастание было до такой степени проникающим, что многие предприятия просто не представляли себе, как можно работать иначе.

В режиме максимального благоприятствования налоговые ямы расцвели, превратившись в мощную индустрию, охватывающую весь бизнес, раковую опухоль украинской экономики
Потом… потом случилась Революция достоинства. И очень жёстко встал вопрос: хотим ли мы вылечить страну или согласны ее потерять? Среди экстранеобходимых реформ одной из самых срочных и важных объявлена налоговая реформа. И, безусловно, без проведения четкой, последовательной, жесткой и методичной борьбы с налоговыми ямами провести эффективную налоговую реформу невозможно. Справочно: потери бюджета по НДС от существования налоговых ям оцениваются приблизительно в 1,5 млрд гривень ежемесячно. Это 18 миллиардов в год. Как они нужны сегодня бюджету!

Для решения обнальной проблемы предложено два шага. Первый - так называемый налоговый компромисс. Второй - спецсчета по НДС, которые и являются темой настоящей статьи.

История вопроса

Большинство стран, применяющих НДС, обходится без спецсчетов. Как правило, это страны с высокой налоговой культурой. Обычно, говоря о спецсчетах по НДС, вспоминают Болгарию и Азербайджан. В Азербайджане для проведения операций с НДС открыты спецсчета в органах казначейства. Средства с них возвращаются на текущие счета предприятий только после проведения проверок. В результате внедрения спецсчетов доля НДС в доходах госбюджета увеличилась в два раза. Однако, цена такого положительного фискального результата велика - большая часть оборотных средств предприятий заморожена, хозяйственная деятельность бизнес-структур тормозится.

В Болгарии предприятия открывают специальные НДС-счета, движение денежных средств по которым строго регламентировано. На НДС-счёт могут зачисляться средства только с НДС-счетов контрагентов, а также с расчетного счёта налогоплательщика (для пополнения остатка). Средства со спецсчёта могут направляться лишь на НДС-счета других предприятий (часть оплаты поставщику), а также в бюджет. Т.е., при расчетах с контрагентами заполняются два платежных поручения. Одно - на оплату собственно стоимости товаров, другое - на перечисление НДС. Введение спецсчетов в Болгарии также дало значительный фискальный эффект. Но основная проблема (отвлечение оборотных средств) - такая же, как в Азербайджане.

В Украине работа НДС-счетов планируется по-другому. Предложенный механизм, безусловно, увеличит сложность и трудозатратность ведения НДС-учета на предприятии. Однако, в украинском варианте планируется большой разумный плюс - здесь не будет такого большого отвлечения оборотных средств.

Вначале при разработке законодательства по НДС-счетам предлагалось два варианта. Оба предусматривали отвлечение оборотных средств предприятия (через использование НДС-счетов) только на один день. Но были другие отрицательные моменты, связанные, в первую очередь, с особой трудозатратностью НДС-учёта у налогоплательщика и повышенной сложностью программного обеспечения, обеспечивающего бесперебойную работу НДС-счетов и отвечающего за четкость и слаженность действий цепочки перетекания НДС. Останавливаться на уже отброшенных вариантах не будем. Заметим лишь, что третий вариант (описанный в Законе № 1621-VII от 31.07.2014г.) получился удачнее двух предыдущих. Удалось сохранить возможность минимального отвлечения оборотных средств предприятий, снизив трудозатраты на ведение налогоплательщиками НДС-учёта.

Однако, надо признать, применение спецсчетов по НДС - вещь сложная. Вполне возможно, некоторые налогоплательщики будут вынуждены увеличить штат бухгалтерии на одного-двух дополнительных специалистов. Усложнение налицо. Кроме того, Закон № 1621 получился сыроват, некоторые существенные нюансы (то же возмещение НДС и переходный период не прописаны или в значительной мере не прописаны). Т.е., при внедрении спецсчетов мы (опять) столкнемся со многими проблемами и неясностями.

Зато, похоже, налоговые ямы больше не смогут оптимизировать НДС. И это как минимум! Кроме того, уходят в прошлое бумажные налоговые накладные (чем снимается неимоверно сложная проблема правильности их заполнения).

Похоже, налоговые ямы больше не смогут оптимизировать НДС. Впрочем, говорить об окончательной победе над обнальными цепочками пока рано
Что очень важно! По словам руководителя налогового ведомства Игоря Билоуса, электронное администрирование НДС согласовано с Международным валютным фондом, и запустить его предполагается на два года.

Впрочем, говорить об окончательной победе над обнальными цепочками пока рано. Украине нужно решить еще две проблемы: победить коррупцию и убрать зарплатные конверты (снизить налоговую нагрузку на фонд оплаты труда). Хотя, безусловно, спецсчета по НДС делают деятельность налоговых ям экономически невыгодной. Будем надеяться, что налоговые ямы прекратят свое существование.

Елена Жукова,
адвокат, аудитор, директор аудиторской фирмы Сайвена-Аудит
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 авг 2014, 12:10

А откуда сомнения насчет Болгарии - Вы знаете, что счетов там нет?)
Вот с другого источника (30 мая):
К примеру, чтобы улучшить ситуацию с уплатой НДС и обеспечить большую прозрачность процесса его администрирования, обсуждается возможность введения специальных счетов компаний в банках для начисления на них НДС. В свое время такие счета вводились в Болгарии и Азербайджане, в Украине же можно попытаться внедрить усовершенствованную практику, которая не будет приводить к снижению объема оборотных средств предприятий (как это было в этих двух странах), предлагают авторы "Реанимационного пакета реформ".

Ну языка обеих стран я не знаю, поэтому вникать в ИХ кухню не хочу, поверю на слово автору)
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4790
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 321 раз.
Поблагодарили: 1187 раз.

UNREAD_POST bur » 18 авг 2014, 12:42

Marlboro писал(а):А откуда сомнения насчет Болгарии - Вы знаете, что счетов там нет?)
Вот с другого источника (30 мая):
К примеру, чтобы улучшить ситуацию с уплатой НДС и обеспечить большую прозрачность процесса его администрирования, обсуждается возможность введения специальных счетов компаний в банках для начисления на них НДС. В свое время такие счета вводились в Болгарии и Азербайджане, в Украине же можно попытаться внедрить усовершенствованную практику, которая не будет приводить к снижению объема оборотных средств предприятий (как это было в этих двух странах), предлагают авторы "Реанимационного пакета реформ".

Ну языка обеих стран я не знаю, поэтому вникать в ИХ кухню не хочу, поверю на слово автору)


Я не утверждаю, а лишь выражаю надежду что автор этот вопрос прояснит (раз автор захотела погрузиться в их кухню). У меня есть также сомнения, которые имеют простую природу. Болгария член ЕС. Законодательство ЕС такой ахинеи как спецсчета не предусматривает (насколько я знаю). Поэтому автору бы на слово не верил. Азербайджан не член ЕС и не планирует, поэтому вопросов к их спецсчетам нет.

Приведенный Вами второй источник не утверждает, что в Болгарии есть спецсчета по НДС, а говорит, что они там когда-то были.
Последний раз редактировалось bur 18 авг 2014, 12:45, всего редактировалось 1 раз.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 авг 2014, 12:45

Так-то Болгария с 2007 года член ЕС, мало ли что у них там за это время есть и было.
Кроме того, у ЕС не общая законодательная система - она у них якобы "гармонизованная" (т.е. схожая и близка между странами), но вопросы налогообложения они решают сами (кроме таможенных вопросов, скорее всего).
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4790
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 321 раз.
Поблагодарили: 1187 раз.

UNREAD_POST bur » 18 авг 2014, 13:16

Marlboro писал(а):Так-то Болгария с 2007 года член ЕС, мало ли что у них там за это время есть и было.

В этом и заключается мое предположение, что примерно с указанного момента Болгария отказалась от НДС счетов. Это было бы логично.
Но подождем Е.Жукову с обещанной подробной статьей. Высока вероятность, что она читает эту ветку форума и, если понадобится, внесет в материал коррективы (пояснения).
Ведь сравнивать имеет смысл действующие системы, а не выброшенные на свалку истории. А если они действительно были выброшены, то стоит проанализировать "почему".
Потом, при необходимости, можно будет уже самим прильнуть к источникам.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 авг 2014, 13:35

Т.е. Вы ожидаете, что автор будет разбирать в украинской проф.газете налоговую систему Болгарии?)
П.С. насчет регистрации не знаю, на Лиге у нее ник "легенда" - на БФ людей с таким ником я не встречал.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4790
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 321 раз.
Поблагодарили: 1187 раз.

UNREAD_POST bur » 18 авг 2014, 14:52

Marlboro писал(а):Т.е. Вы ожидаете, что автор будет разбирать в украинской проф.газете налоговую систему Болгарии?)

Обещали полную версию статьи. Полная, видимо, содержит все элементы части. Если в части материала есть про Болгарию, то есть основания полагать что и в полной будет (иначе полная версия не будет полной версией). Значит если мои предположения насчет Болгарии верны, то полный материал может содержать фактологическую ошибку. Поэтому эта часть должна быть либо поправлена, либо удалена, либо перепроверена (возможно в Болгарии и по сей день спецсчета работают, я на обратном не настаиваю, просто призываю перепроверить, раз автор туда полезла :) ).

Marlboro писал(а):П.С. насчет регистрации не знаю, на Лиге у нее ник "легенда" - на БФ людей с таким ником я не встречал.

Можно читать и не зарегистровавшись :)
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST vikakool » 18 авг 2014, 16:30

Насколько я помню, в Болгарии была только неудачная попытка введения этого чуда. А вот в Азербайджане они работают, только в более печальном варианте - как нам рассказали на семинаре, там нужно вначале перечислить поставщику сумму НДС на его спецсчет, а только потом - основную сумму на его р/счет.

Вроде как у нас изначально рассматривался такой вариант (а-ля Азаров), потом передумали и ввели схему, которой больше нигде нетути, так что мы типа первопроходцы :)

Наиболее печально, как по мне, что отрицательное значение по стр.24, равно как и подтвержденное БВ и переплаты на лицевом счету на 01.01.2015г. никак не влияют на выписку НН в январе. Т.е. начинаем с чистого листа, так сказать, то бишь с нулевого спецсчета, и пополняем его живыми денежками, имея миллионы переплаты :(

Не говоря уже о том, что с отменой жалобы по прил.8 наконец-то имеем ответственность покупателя, а не продавца, - давняя мечта налоговиков :cry:

Кстати, старые НН, похоже, тоже накроются - типа не отраженные покамест по принципу 365 дней. И неизвестно еще, что будет с НН, которые выписаны декабрем, но зарегистрированы в январе ( 15 дней) - как вариант, под них тоже денежка понадобится.

В общем, если никаких изменений в НКУ депутатики до Н.года не примут, то боюсь, что подзаконными актами всех невтыков/проколов и дырок не исправить.

За это сообщение автора vikakool поблагодарил:
Galla
vikakool
 
Сообщений: 4028
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 863 раз.
Поблагодарили: 600 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 авг 2014, 18:53

bur писал(а):Поэтому эта часть должна быть либо поправлена, либо удалена, либо перепроверена (возможно в Болгарии и по сей день спецсчета работают, я на обратном не настаиваю, просто призываю перепроверить, раз автор туда полезла :) )

Т.е. она в статье должна сделать конкретную отсылку к конкретному нормативно-правовому акту Болгарии? Странный подход, что сказать)
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4790
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 321 раз.
Поблагодарили: 1187 раз.

UNREAD_POST bur » 18 авг 2014, 19:16

Marlboro писал(а):
bur писал(а):Поэтому эта часть должна быть либо поправлена, либо удалена, либо перепроверена (возможно в Болгарии и по сей день спецсчета работают, я на обратном не настаиваю, просто призываю перепроверить, раз автор туда полезла :) )

Т.е. она в статье должна сделать конкретную отсылку к конкретному нормативно-правовому акту Болгарии? Странный подход, что сказать)


Про ссылку я не говорил. Это вариант 3 (перепроверена). Если останется в этой части в первозданном виде, то значит все ОК. Для тех кто привык верить на слово.
Для тех кто не привык :)
bur писал(а):Потом, при необходимости, можно будет уже самим прильнуть к источникам


На мой взгляд, подход будет более странным если выдавать несуществующие обстоятельства за существующие :)
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 27 авг 2014, 12:05

bur писал(а):На мой взгляд, подход будет более странным если выдавать несуществующие обстоятельства за существующие :)


Как оно и происходит. Но автор настаивает:

Пару слов "около спецсчетов"
Большинство стран, применяющих НДС, обходятся без спецсчетов. Как правило, это страны с высокой налоговой культурой. Обычно, говоря о спецсчетах по НДС, вспоминают Болгарию и Азербайджан. В Азербайджане для проведения операций с НДС открыты спецсчета в органах казначейства. Средства с них возвращаются на текущие счета предприятий только после проведения проверок. В результате внедрения спецсчетов доля НДС в доходах госбюджета увеличилась в два раза. Однако цена такого положительного фискального результата высока. Большая часть оборотных средств предприятий "заморожена", хозяйственная деятельность бизнес-структур тормозится.
В Болгарии предприятия открывают специальные НДС-счета, движение денежных средств по которым строго регламентировано. На НДС-счет могут зачисляться средства только с НДС-счетов контрагентов, а также с расчетного счета налогоплательщика (для пополнения остатка). Средства со спецсчета могут направляться лишь на НДС-счета других предприятий (часть оплаты поставщику), а также в бюджет. Т. е. при расчетах с контрагентами заполняются два платежных поручения. Одно -на оплату собственно стоимости товаров, а другое - на перечисление НДС. Введение спецсчетов в Болгарии также дало значительный фискальный эффект. Но основная проблема (отвлечение оборотных средств) - такая же, как в Азербайджане.

Юрист и Закон №32 от 21.08.2014

Елена Жукова,
директор АФ "Сайвена-Аудит


In Europe, Bulgaria introduced obligatory VAT accounts in 2003 for VAT-registered traders.
The motivation was the country’s high estimated VAT gap ranging from 22% according to the
World Bank (2003) to 45% of VAT revenue in a report of the 39th National Assembly referenced
in Pashev (2007). Any VAT amount greater than e500 had to be paid to a supplier’s VAT
account. Before the introduction of the accounts, VAT credit had to be carried forward for
the next three reporting periods and any refund was subject to an audit. Once the accounts
were launched, however, a firm that paid at least 80% of the VAT on its transactions through
the VAT accounts could obtain a refund within 45 days, irrespective of whether or not it was
undergoing an audit (Pashev, 2007). Bulgaria abandoned the scheme in 2007

Boston University School of Law Working Paper No. 12-51 (October 24, 2012)


Почему в 2007? Потому что:

bur писал(а): Законодательство ЕС такой ахинеи как спецсчета не предусматривает
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 29 авг 2014, 21:50

Проблеми впровадження системи електронного адміністрування ПДВ

Роман Макарчук, ЮК Jurimex
31 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» № 1617-VII (надалі – Закон). Зміни, які вносяться даним Законом, передбачають створення системи електронного адміністрування податку на додану вартість (надалі – ПДВ), вносячи цілий ряд норм до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI(надалі – ПК України).

Основні напрямки визначені для досягнення цілей реформування, створення системи електронного адміністрування ПДВ полягають в:
• створенні окремих банківських рахунків для платників ПДВ;
• нівелюванні паперової і перехід на електронну звітність з ПДВ.
Разом з тим, Закон не дає чіткої відповіді на ряд запитань, містить окремі неузгодженості та прогалини, які потребують негайного вдосконалення.

Стислий огляд зауважень до Закону:
• встановлюється обов'язок для платників ПДВ з реєстрації електронного цифрового підпису, проте відсутність механізму одночасної реєстрації у якості платника ПДВ та реєстрації електронного цифрового підпису може зумовити затримку у проведенні платником господарських операцій;
• внесено зміни до статті 87 ПК України, яка визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, що не враховують особливості стягнення податкового боргу платника податків згідно зі статтею 95 ПК України; у відповідності з внесеними змінами надається можливість банківській установіавтоматично списувати кошти з рахунків платника податків на вимогу контролюючого органу в порушення статті 95 ПКУкраїни;
• нечітко регламентується процедура бюджетного відшкодування зобов'язань з ПДВ;
• не враховано особливості правової природи рахунків платників в системі електронного адміністрування ПДВ, неповновизначений механізм відкриття та закриття таких рахунків; обраний критерій класифікації сум на відповідному рахунку не дає можливості чітко визначити, до якої з них належить конкретно визначена сума;
• зміни, що стосуються обмежень мінімальної вартості операцій з постачання товарів та послуг, не відповідають економічній природі цих відносин, не враховують можливості існування зазначених операцій між структурними підрозділами консолідованого платника податків тощо;
• встановлюються обмеження стосовно можливості реєстрації податкових накладних платниками ПДВ, що знаходяться в несприятливих економічних умовах (наприклад, перебувають у процедурі санації), таким чином, штучно ускладнюється механізм відновлення їх платоспроможності;
• не визначена процедура оскарження дій (бездіяльності) контролюючих органів у випадку ігнорування поданої податкової звітності в електронній формі, статус та доказова сила витягів з електронного реєстру податкових накладних тощо.

Детальний аналіз зауважень до Закону:
Пункт 49.4 статті 49 ПК України доповнено абзацом, згідно з яким податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу усіма платниками в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

На даний момент подання звітності з дотриманням вимог щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб стосується лише великих та середніх підприємств. І хоча тенденція до переходу на електронні цифрові підписи і спостерігається, проте сама реєстрація електронного цифрового підпису не є обов’язковою при реєстрації платником ПДВ.

Згідно з внесеними змінами всі платники ПДВ будуть зобов’язані проводити реєстрацію електронного цифрового підпису підзвітних осіб.

Пропозиція. [i]У відповідності з внесеними змінами доцільно включити пункт щодо обов'язкової реєстрації електронного цифрового підпису при реєстрації платником ПДВ і покласти обов'язок здійснити відповідне подання до Акредитованого центру сертифікації ключів Державної фіскальної служби на контролюючий орган, це повинно спростити механізм.


Закон викладає пункт 87.1 статті 87 ПК України в наступній редакції:

«87.1. Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту».

З даних змін випливає, що для сплати ПДВ можуть використовуватися кошти з рахунків, що не знаходяться в системі електронного адміністрування ПДВ. Тобто якщо коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ не вистачатиме для погашення податкового зобов'язання, контролюючий орган зможе використовувати кошти з інших рахунків платника, в тому числі його особистих рахунків, не пов'язаних з веденням господарської діяльності.

При цьому слід звернути увагу на формулювання «самостійна сплата», яке повинне вказувати на те, що банківська установа не може в односторонньому порядку на вимогу контролюючого органу списувати кошти з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Разом з тим, зміни, внесені до пункту 200.2 статті 200 ПК України говорять про протилежне.

Так, згідно пункту 200.2 при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає банку, в якому відкриті рахунки платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначається назва платника, код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та суму податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий банк перераховує суми податку до бюджету.

Системне тлумачення вищезазначених норм дозволяє прийти до висновку про те, що згідно з нормами Закону банківська установа може перераховувати кошти платника податків до бюджету в односторонньому порядку на вимогу контролюючого органу. При цьому, якщо врахувати, що джерелами погашення ПДВ в силу пункту 87.1 статті 87 ПК України можуть виступати не лише рахунки платника в системі електронного адміністрування ПДВ, залишається неврегульованим питання про те, чи може в такому ж режимі банківська установана вимогу контролюючого органу списувати кошти з інших рахунків платника податків.

Власне, і сама процедура списання коштів з рахунків платника в даному випадку не регламентована належним чином, адже Закон не передбачає внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», норми якого регулюють засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, закріплюючи правові механізми руху коштів в межах даних систем.

Таким чином, для перерахування коштів з рахунків платника податків, контролюючий орган не видає жодного акту, який впливав би на виникнення, зміну або припинення обов’язків платника податків, тобто акту, який би підлягав оскарженню в адміністративному чи судовому порядку.

Також без відповіді залишається питання про те, чи можливий зворотній процес: погашення заборгованості платника з інших податків за рахунок коштів в системі електронного адміністрування ПДВ, адже, наприклад, змін до статті 95 ПК України Законом не вносились. Дана стаття передбачає реалізацію майна платника в режимі податкової застави і при цьому оперує поняттям «стягнення з рахунків платника у банку», тим самим не розмежовуючи рахунки платника в системі електронного адміністрування ПДВ від інших.

Пропозиція. В межах ПК України повинен закладатися механізм, який би дозволив платникам податків якісно реагувати на дії контролюючих органів. У зв'язку з тим, що стаття 36 ПК України передбачає податковий обов'язок платника податків, який включає в себе також і сплату податкового зобов'язання, необхідно на законодавчому рівні уникнути перекладання даного обов'язку на контролюючий орган, встановивши можливість перерахування коштів з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ лише за зверненням останнього, що не стане на заваді здійснення контрольних функцій податковими органами в сфері адміністрування ПДВ. Також необхідно врегулювати питання, які стосуються можливості використання коштів з інших рахунків для погашення боргу з ПДВ і навпаки, закріпивши на законодавчому рівні неможливість здійснення таких перерахунків в автоматичному режимі.

Законом також вносяться зміни до статті 188 ПК України, яка регламентує порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг. Згідно зі змінами база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерському обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни) за виключенням:
• товарів(послуг), ціна на які підлягають державному регулюванню;
• газу, який постачається для потреб населення.

Дана норма не враховує деякі особливості функціонування ринку цін і, на наш погляд, не зовсім відповідає економічним реаліям.

Таке формулювання не враховує можливості зміни кон'юнктури ринку, адже передбачає, що навіть у випадку зниження рівня звичайних цін платник ПДВ повинен оподатковувати товар або послугу, що постачається, не нижче рівня цін їх придбання.

Також норма даної статті не враховує можливості проведення господарських операцій між структурними одиницями консолідованого платника податку, які можуть відбуватися за нижчими цінами.

Пропозиція. Необхідно на законодавчому рівні врахувати, що подібні обмеження повинні певним чином відповідати економічній природі відносин, що регулюються. Тобто у разі встановлення обмеження стосовно рівня бази оподаткування операцій з постачання товарів і послуг, потрібно виходити з гнучкості ринкової кон'юнктури та можливості проведення операцій між пов'язаними особами.

Також законодавчі зміни торкнулися питання бюджетного відшкодування. У зв'язку з відкриттям рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ Законом запроваджується система автоматичного бюджетного відшкодування (пункт 200.4 статті 200 ПК України) у разі, якщо платник податків відповідає критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 ПК України.

При цьому сам механізм автоматичного відшкодування ПДВ законодавчо не регламентується. Законодавець не визначає, що мається на увазі під автоматичним відшкодуванням, адже не встановлюються ні строки, ні конкретні процедури, що опосередковують перерахування суми бюджетного відшкодування на рахунки платника.

Разом з тим, підпунктом «б» пункту 200.3 статті 200 ПК України передбачена можливість зарахування від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що також відбувається в автоматичному режимі.

При цьому платник податків, який відповідає критеріям, визначеним в пункті 200.19 статті 200 ПК України, одночасно підпадає і під дію пункту 200.3, і під дію пункту 200.4 статті 200 ПК України. Яка із визначених норм буде спеціальною в даному випадку визначити неможливо.

Пропозиція. Потрібно детально регламентувати процедуру автоматичного відшкодування ПДВ з бюджету, встановити строки проведення такого відшкодування та конкретизувати обов’язки контролюючих органів.

Згідно з пунктом 2001.2 статті 2001 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ. Даним підпунктом визначено, що для відкриття відповідних рахунків центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає банку, в якому відкриваються рахунки платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначається назва платника, код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника.

Разом з тим, Законом не вносяться зміни до актів, які регулюють особливості відкриття та закриття таких рахунків, не встановлено строки, в які банк повинен відкривати та закривати дані рахунки, не враховано специфіку рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, проте також відсутня пряма вказівка на поширення режиму будь-якого з існуючих видів банківських рахунків на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.

Законом також вносяться зміни, згідно з якими ПК України доповнено статтею 2001. Пунктом 2001.1 статті 2001 ПК України визначено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
• суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
• суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
• суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
• суми податку, на яку платники мають право видати податкові накладні.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід зауважити, що Законом не надано визначень понять «автоматичний облік» та «облік у розрізі», тому залишається незрозумілим, в чому особливість даного виду обліку, яким чином він співвідноситься з обліком платників податків, що передбачено статтею 63 ПК України. Слід також відзначити, що такий розподіл сум коштів на рахунку не передбачає чіткого віднесення конкретної суми до однієї з визначених груп. Одні і ті ж кошти одночасно можуть перебувати в статусі сум податку, на яку платники мають право видати податкові накладні, а також в статусі сум поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ. Окрім того, стаття 200-1.3, визначаючи суми, на які платник має право видати податкові накладні, оперує іншими видами сум коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ.

Пропозиція.Враховуючи особливу правову природу рахунків платника в системі електронного адміністрування ПДВ, доцільно також внести зміни до актів, які регулюють особливості відкриття, закриття та правового режиму банківських рахунків, чітко регламентувавши відповідні процедури. При здійсненні обліку платників ПДВ в у розрізі сум коштів, які знаходяться на його рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, необхідно розробити єдиний підхід до класифікації відповідних сум, яка б дозволила чітко визначати статус конкретних коштів. При цьому дані суми слід привести у відповідність із сумами, які застосовуються при розрахунку суми коштів, на яку платник податків має право видавати податкові накладні (пункт 200-1.3 статті 200-1 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлюється правило, згідно з яким платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПК України.

Сума податку, на яку платник має право видати податкові накладні (∑Накл), обчислюється за такою формулою:

∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах – ∑НаклВид–∑Відшкод–∑перевищ
де
∑НаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
∑Митн – загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
∑ПопРах – загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з власного поточного рахунку платника;
∑НаклВид – загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
∑Відшкод – загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування;
∑Перевищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником в поданих податкових деклараціях над сумою податку, що міститься в складених такимплатником податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Така норма створює певні складнощі для платників податків, які знаходяться в несприятливих економічнихумовах(наприклад, перебувають в процедурі санації) і вимушені поповнювати рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ шляхом продажу майна.

При продажу такого майна платник ПДВ за недостатністю коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ не зможе зареєструвати податкову накладну і, як наслідок, сформувати податковий кредит контрагенту у відповідності з пунктом 198.6 статті 198 ПК України.
Таким чином, йому доведеться занижувати вартість відповідного майна на суму ПДВ, що є вкрай невигідним кроком у такій ситуації.

Також слід звернути увагу на те, що норма пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України створює проблему правозастосування при проведенні бартерних операцій між контрагентами, не даючи відповіді на запитання чи враховуються суми, визначені в податкових накладних контрагентів при застосуванні даної формули. У разі неврахування відповідних сум, контрагенти будуть зобов’язані утримувати додаткові кошти на рахунках для проведення такої операції у зв’язку з тим, що суми зазначених податкових накладних не будуть взаємно «погашатися».

Пропозиція.Хоча запроваджений механізм є досить прогресивним кроком в адмініструванні ПДВ, проте, на наш погляд, необхідно встановити ряд виключень для вищезазначених платників, які б дозволили реєструвати податкові накладні, які опосередковують операції, спрямовані на поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, враховуючи напрямок цільового використання коштів, отриманих від таких операцій. Потрібно також вказати на можливість включення до розрахунку суми, в межах якої платник податків може реєструвати податкові накладні, сум тих податкових накладних, які опосередковують бартерні операції платника.

Пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України встановлено, що кошти з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника перераховуються до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника – сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 ПК України.

При цьому у пункті 200-1.7 статті 200-1 ПК України зазначено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 2001.5 статті 2001 ПК України.

Також встановлено, що анулювання реєстрації платника ПДВ призводить до закриття рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, а залишок коштів на такому рахунку перераховується до бюджету.

Такі законодавчі положення викликають ряд запитань, що пов’язані зі статусом коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, адже лише частина із сум на відповідних рахунках підлягає перерахуванню до бюджету. Так, наприклад, суми коштів для поповнення рахунку платника в системі електронного адміністрування перераховуються до бюджету виключно в силу норм Закону, природа такого перерахування залишається незрозумілою, адже ці кошти знаходяться у власності платника і можуть перевищувати його зобов’язання з ПДВ, а тому, власне, повинні зараховуватись на поточний рахунок платника, а не до бюджету.

Потрапляючи до бюджету, дані суми втрачають статус коштів, які перебувають в системі електронного адміністрування ПДВ, а тому на них не поширюватимуться обмеження з приводу напрямків їх використання.

Для того, щоб повернути дані кошти, стаття 43 ПК України передбачає механізм подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань. Проте така процедура можлива лише після повного погашення податкового боргу платника податків.

Пропозиція. Введення чіткого критерію розмежування сум коштів, які знаходяться на рахунку платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ, дасть можливість встановити особливий правовий режим для окремих сум коштів на відповідному рахунку. Це, в свою чергу, дозволить спростити механізм повернення коштів платника податків і суттєво спростить адміністрування в рамках даної процедури.

Законом встановлюється обов’язок стосовно подання звітності з ПДВ засобами електронного зв’язку. Дана звітність в силу пункту 49.17 статті 49 ПК України подається через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності». Відомо, що дана система, як і будь-яка інша електронна система може давати збої в роботі, що прямо впливає на можливість вчасної реєстрації платниками податків своєї податкової звітності.

До внесення змін платник ПДВ в силу дії підпункту «б» пункту 49.3 статті 49 ПК України міг надіслати звітність з ПДВ поштою, тим самим не порушивши строки її подання.

Наразі законодавцем не визначено, яким чином платнику податків можна належним чином виконати обов’язок подання звітності з ПДВ у зв’язку зі збоями в роботі «Єдиного вікна подання електронної звітності». Також не визначено, чи можуть витяги з даної системи слугувати доказами в адміністративному та судовому провадженні у зв’язку з відсутністю паперової звітності з ПДВ.

Пропозиція. На законодавчому рівні потрібно забезпечити можливість захисту прав платників ПДВ у разі неможливості належним чином виконати обов’язок подання звітності з ПДВ не з вини платника.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НДС

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Al, alex88, Blumental, Gb, Oleg_Z_08, tan, Ya, yur