Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Возмещение НДС

Путеводитель по разделу. НДС: регистрация, уплата, отчетность. Налоговая накладная, возмещение и т.д.

Модераторы: nikki, kollega, налоговик

UNREAD_POST Вотруба » 01 фев 2016, 13:27

Я понял так, что подавать иски "про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість" нельзя. Ни "безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів" (т.е. объединяя требование "про стягнення" с требованием "про скасування податкових повідомлень-рішень)" ни "окремо від здійснення такого контролю" (т.е. когда налоговики просто волынят и не подают в Казначейство висновок) нельзя.
Во втором случае (когда налоговики не подают в Казначейство висновок) можно подать иск "про бездіяльність органа ДФС" и просить суд обязать ГФС сделать это (это уже мое умозаключение, ВСУ об этом ничего не писал).

Тут суть проблемы в том, что на возмещение НДС существуют определенные лимиты от Минфина (за право ряспоряжаться которыми, кстати, между налоговыми начальниками существует жесткая конкуренция и не менее жесткая борьба). И если такого лимита нет, то, во-первых, никто висновок в Казначейство не подаст и, во-вторых, при наличии судебного решения "про стягнення з бюджету" Казначейство оказывается в затруднительном положении – у него просто нет расписанного ресурса для выполнения этого решения. Вот чтобы избежать этого Минфин, Казначейство и ГФС с привлечением ВСУ и нашли такое (достаточно элегантное, надо отдать им должное) решение.
Ну и плюс к этому (а скорее всего даже не в плюс, а в первую очередь) если есть решение суда "про стягнення з бюджету", то соответствующие налоговые начальники (и не только налоговые) оказываются выброшенными из процедуры возмещения и пролетают мимо кассы – теряют откат, без которого висновок в Казначейство не пойдет. А это непорядок, за что же тогда жить. :(
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.

За это сообщение автора Вотруба поблагодарил:
nikki
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1976
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 599 раз.
Поблагодарили: 1979 раз.

UNREAD_POST nikki » 01 фев 2016, 15:30

Уважаемый, Вотруба, спасибо за комментарий!
В целом согласен.

Но ВСУ стоило бы быть немного последовательнее.

Его известная правовая позиция сводится к тому, что если истец выбрал не тот способ защиты права, то суд должен применить тот способ который подходит по смыслу нарушенного права.


У зв’язку з цим відмова суду касаційної інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 з тих підстав, що обраний ним спосіб захисту не передбачений законом не можна визнати обґрунтованим.

Крім того, судом не враховано, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Обмежене тлумачення касаційним судом ст. 16 ЦК України суперечить зазначеним положенням та призвело до неправомірної відмови ОСОБА_1 в реалізації його права на судовий захист.


Но в этом решении он такого не говорит.
nikki
 
Сообщений: 1114
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 11:27
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 375 раз.

UNREAD_POST Вотруба » 01 фев 2016, 17:32

nikki писал(а):Но ВСУ стоило бы быть немного последовательнее.

Его известная правовая позиция сводится к тому, что если истец выбрал не тот способ защиты права, то суд должен применить тот способ который подходит по смыслу нарушенного права.

Уважаемый nikki, извините, но я не вижу здесь непоследовательности ВСУ!
ВСУ не рассматривает дело по сути. Он определяет правильность применения норм права. Если, по его мнению, нормы права применены неправильно, то решение суда более низкой инстанции отменяется, и дело направляется на новое рассмотрение в суд, допустивший нарушение.

Постановой ВСУ, цитату из которого Вы привели (а это Постанова от 21.05.2012 г.) дело на пересмотр было направлено "до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ".
Постановой ВСУ, которую мы рассматриваем - "на новий розгляд до суду першої інстанції".
Ну а какое решение примет "перша інстанція" (как и все последующие) при новом рассмотрении, это уже другой вопрос. ВСУ здесь подсказки не дает. Если истец подсуетится и "выкатит" там аргумент, который Вы привели (или если судья попадется вдумчивый и доброжелательный), то, возможно, при новом рассмотрении суд просто изменит способ защиты права.
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.

За это сообщение автора Вотруба поблагодарил:
nikki
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1976
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 599 раз.
Поблагодарили: 1979 раз.

UNREAD_POST налоговик » 16 фев 2016, 10:58

Уряд схвалив Постанову, що уможливлює створення відкритих реєстрів з відшкодування ПДВ

З цією метою, наприкінці минулого року Міністерство фінансів сприяло ухваленню Верховною Ради змін до податкового законодавства, якими було запроваджено створення 2 публічних відкритих реєстрів з однаковою системою хронологічного відшкодування ПДВ (Закон України від 24.12.2015 р № 909). До цих реєстрів будуть вноситися заявки на відшкодування ПДВ від компаній, які відповідають (для першого реєстру) і не відповідають (для другого реєстру) критеріям, визначеним в пункті 200.19 статті 200 Податкового кодексу.

На виконання даних змін до законодавства, на своєму засіданні 11 лютого, Уряд ухвалив Постанову, що була розроблена Міністерством фінансів та забезпечує умови для створення відкритих реєстрів з відшкодування ПДВ. Дана постанова затверджує Порядок ведення та форми реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Зокрема, порядком передбачено:

перелік даних, з яких формуватимуться такі реєстри;
автоматичне внесення заяв до відповідного реєстру, що здійснюватиметься протягом операційного дня у хронологічному порядку надходження таких заяв;
публікацію таких реєстрів на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет Державної фіскальної служби України;
повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування у хронологічному порядку, відповідно до черговості внесення до кожного відповідного реєстру заяв.
"Протягом багатьох років, вибірковий непрозорий процес до відшкодування ПДВ в Україні створював значні можливості для корупції у цій сфері, і через це був однією з ключових головних причин для нарікань бізнесу на інвестиційний клімат в Україні. З прозорими реєстрами хронологічного відшкодування ПДВ, що оприлюднюються онлайн, ми раз і на завжди вирішимо дану проблему", - зазначила з цього приводу Міністр фінансів Наталія Яресько.


5 дней назад Уряд ухвалив постанову. Кто-то ее видел?
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5575
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 780 раз.
Поблагодарили: 2481 раз.

UNREAD_POST налоговик » 23 фев 2016, 11:34

налоговик писал(а):5 дней назад Уряд ухвалив постанову. Кто-то ее видел?


Увидел

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 лютого 2016 р. № 68
ПОРЯДОК
ведення реєстрів заяв про повернення суми
бюджетного відшкодування податку на додану вартість
1. Цей Порядок визначає механізм включення поданих заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі — заява) платниками податку на додану вартість (далі — платники податку), які відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), до реєстру за формою згідно з додатком 1 (далі — реєстр 1) та платниками податку, які не відповідають таким критеріям, до реєстру за формою згідно з додатком 2 (далі — реєстр 2), а також внесення до зазначених реєстрів інформації про стан розгляду кожної заяви та опублікування реєстрів.
2. Реєстри формуються ДФС за даними:
прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі — податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі — уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків;
податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.
3. Датою внесення заяви до реєстрів є:
дата подання податкової декларації за звітний (податковий) період у разі подання заяви у її складі;
дата подання уточнюючого розрахунку у разі подання заяви у його складі;
дата подання податкової декларації з порушенням граничних строків подання податкової декларації за звітний (податковий) період у разі подання заяви у її складі.
4. Реєстри формуються у хронологічному порядку за черговістю включення податкових декларацій або уточнюючих розрахунків, у складі яких подано заяви.
Заяви автоматично включаються до відповідного реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку надходження.

5. Заяви виключаються з відповідного реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Кодексу.
6. У разі коли попередньо включена до реєстру 1 заява, подана платником податку, якого за рішенням територіального органу ДФС визнано таким, що не відповідає критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 Кодексу, така заява виключається з реєстру 1 та включається до реєстру 2 за датою надіслання у порядку та строки, установлені пунктами 200.20 і 200.21 статті 200 Кодексу, платнику податку повідомлення про прийняття зазначеного рішення.
7. ДФС щодня опубліковує реєстри на своєму офіційному веб-сайті.
8. Реєстри складаються з двох частин та формуються за кожною заявою, поданою у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (за умови його подання).
9. Перша частина реєстрів містить інформацію про:
дату подання заяви;
номер податкової декларації або уточнюючого розрахунку;
найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку;
індивідуальний податковий номер платника податку.
10. Друга частина реєстрів містить інформацію про:
дату надіслання платнику податку територіальним органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку;
зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку;
дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню;
дату висновку територіального органу ДФС із зазначенням суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, надісланого до територіального органу Казначейства;
суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, згідно з висновком територіального органу ДФС;
дату податкового повідомлення-рішення, в якому наводиться неузгоджена сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування, зазначена у заяві;
номер податкового повідомлення-рішення, в якому наводиться неузгоджена сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування, зазначена у заяві;
неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що зазначена у заяві, відповідно до податкового повідомлення-рішення;
дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення;
неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що оскаржується;
дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення;
суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження;
дату повернення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника податку в банку;
суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, повернуту на рахунок платника податку в банку.
Інформація, що міститься у другій частині реєстрів, оновлюється ДФС щодня.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5575
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 780 раз.
Поблагодарили: 2481 раз.

UNREAD_POST nikki » 24 фев 2016, 16:52

nikki писал(а):Как кто понял это решение ВСУ?

Основные мысли из документа:

порядок не предусматривает бюджетное возмещение НДС в способ судебного взыскания непосредственно (одновременно) с осуществлением судебного контроля за решениями налоговых органов, принятых по результатам проверки сумм НДС, заявленных к возмещению или отдельно от осуществления такого контроля.

возмещение из Госбюджета НДС являются исключительными полномочиями налоговых органов и органов государственного казначейства, а затем суд не может подменять государственный орган и решать вопрос о взыскании такой задолженности.


ВАСУ проигнорировал позицию ВСУ
Текст с сайта ВАСУ

Платник податку має право на одержання бюджетної заборгованості, а ефективним способом захисту порушених прав є стягнення з бюджету відповідних коштів

24 лютого 2016, 15:15
Такий висновок зробила колегія суддів ВАСУ під час розгляду касаційної скарги Житомирської ОДПІ на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адмінсуду від 29.09.2015 р. у справі № 806/2256/15 за позовом ТОВ «Атем-Франк» до Житомирської ОДПІ та Головного Управління Державної казначейської служби в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування.

З метою забезпечення єдності судової практики спір розглядався розширеним складом другої судової палати Вищого адміністративного суду у складі 17 суддів.
Колегія суддів ВАСУ підтримала рішення судів попередніх інстанцій, які задовольнили позовні вимоги у повному обсязі, визнавши протиправною бездіяльність податкового органу та безпосередньо стягнувши з Державного бюджету України бюджетну заборгованість на користь платника (Ухвала ВАСУ від 04.02.2016 № К/800/44985/15).
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у податковій декларації з ПДВ, поданій ТОВ «Атем-Франк» до контролюючого органу за березень 2015 року, позивачем було задекларовано суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 1,5 млн. грн.
Втім на час вирішення даного спору вказану суму не було повернуто платникові.
На підставі цього суди зробили висновок про об'єктивну наявність у платника права на одержання оспорюваної суми ПДВ з бюджету та погодилися з обраним позивачем способом захисту порушеного права, стягнувши безпосередньо з бюджету відповідні кошти.
Водночас наведений висновок судів не відповідає юридичному висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема, у його постанові від 16.09.2015р. про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, де зазначено: «рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов’язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов’язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету».
Однак у справі, що переглядалася, Вищий адміністративний суд України важав за необхідне відступити від викладеної правової позиції Верховного Суду України.

У своєму рішенні Вищий адміністративний суд зазначає, що з моменту виникнення у платника бюджетної заборгованості настає й протиправна бездіяльність податкового органу як суб'єкта владних повноважень, що утворює матеріально-правовий аспект порушеного права платника і наслідки якої підлягають усуненню в судовому порядку.
Частиною другою статті 162 КАС передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Крім цього, суд зауважив, що п. 200.23 статті 200 Податкового Кодексу передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.
Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором – платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.
Колегія суддів також зазначила, що надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З урахуванням викладеного задоволення лише позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Житомирської ОДПІ щодо ненадання Управлінню висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 1,5 млн. грн., яка підлягає відшкодуванню позивачеві з бюджету за березень 2015 року, не можна визнати достатнім та ефективним способом захисту порушеного права ТОВ «Атем-Франк».
Належним способом захисту у розглядуваній категорії спорів ВАСУ визнав безпосереднє стягнення суми заборгованості з Державного бюджету України.


Скрытый текст: показать
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року м. Київ К/800/44985/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Вербицької О.В., Кошіля В.В. Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Нечитайла О.М., Олендера І.Я., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Приходько І.В., Рибченка А.О., Степашка О.І., Цвіркуна Ю.І., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ)

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року

у справі № 806/2256/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Атем-Франк» (далі - ТОВ «Атем-Франк»)

до Житомирської ОДПІ

та Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області (далі - Управління)

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення бюджетного відшкодування, -

встановив:

У червні 2015 року ТОВ «Атем-Франк» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Житомирської ОДПІ, що полягає у ненаданні Управлінню висновку із зазначенням сум ПДВ у розмірі 480 000 грн. та 1 500 000 грн., які підлягають відшкодуванню позивачеві з бюджету за лютий, березень 2015 року, відповідно; стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Атем-Франк» вказану бюджетну заборгованість.

У ході вирішення спору позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2015 року в розмірі 1 500 000 грн. у зв'язку з одержанням з бюджету частини оспорюваної суми.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2015р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015р., позов задоволено.

Судові рішення зі спору мотивовані тим, що право платника на одержання оспорюваної суми ПДВ з бюджету підтверджено документально, а тому відмова Житомирської ОДПІ надати висновок про необхідність відшкодування цієї суми з бюджету на користь позивача є протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, що призвела до виникнення перед платником бюджетної заборгованості.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Житомирська ОДПІ, посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам спору, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та відмовити у задоволенні даного позову. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник посилається на Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, та Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011р. № 68/23, в силу яких податковий орган не вправі складати висновки про суми бюджетного відшкодування без погодження з Державною фіскальною службою України. Також відповідач зазначає, що вимоги про визнання протиправною бездіяльності податкового органу у вигляді неподання висновку територіальному органові державного казначейства не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У судове засідання представники сторін, яких було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду справи, не з'явилися; у зв'язку з цим справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у податковій декларації з ПДВ, поданій ТОВ «Атем-Франк» до контролюючого органу за березень 2015 року, позивачем було задекларовано суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 1 500 000 грн.

Правильність обчислення та об'єктивна наявність у платника права на одержання зазначених сум бюджетного відшкодування ПДВ підтверджена актом від 20.05.2015р. № 3139/06-25-15-01/30853412 «Про результати документальної позапланової перевірки правомірності нарахування ТОВ «Атем-Франк» від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту за лютий, березень 2015 року та бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платика у банку за лютий, березень 2015 року».

Втім на час вирішення даного спору вказану суму не було повернуто платникові.

На підставі цього суди зробили висновок про об'єктивну наявність у платника права на одержання оспорюваної суми ПДВ з бюджету та погодилися з обраним позиваечм способом захисту порушеного права, стягнувши безпосередньо з бюджету відповідні кошти.

Водночас наведений висновок судів не відповідає юридичному висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема, у його постанові від 16.09.2015р. у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Так, у цій постанові Верховний Суд України зауважив, що «рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. В цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету».

Відповідно до частини першої статті 2442 КАС висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Однак у справі, що переглядається, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне у порядку абзацу другого частини першої цієї ж статті КАС відступити від викладеної правової позиції Верховного Суду України з наступних мотивів.

За правилами пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В силу вимог пункту 200.4 цієї ж статті ПК при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації (підпункт «б»).

Згідно з пунктами 200.12, 200.13 статті 200 ПК контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Слід також зазначити, що з моменту виникнення у платника бюджетної заборгованості настає й протиправна бездіяльність податкового органу як суб'єкта владних повноважень, що утворює матеріально-правовий аспект порушеного права платника і наслідки якої підлягають усуненню в судовому порядку.

Частиною другою статті 162 КАС передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. У такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з яким стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби (пункт 23).

Таким чином, наведеним підзаконним нормативно-правовим актом безпосередньо передбачено можливість ухвалення на користь особи судового рішення про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ і встановлено особливості процедури такого стягнення; у рамках цієї процедури особа зобов'язана подати до казначейства документи, наведені у пункті 6 зазначеного Порядку, якими є, зокрема, відповідна заява, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Відсутність у Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, (на який послався Верховний Суд України на обґрунтування своєї позиції) прописаного механізму бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення не є достатнім підґрунтям для висновку про відсутність даного способу захисту у національній правовій системі взагалі. До того ж, цей Порядок визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та не регулює питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ.

Частиною першою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права платника, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що «спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення».

Водночас у постанові від 16.09.2015р. (у згаданій справі за позовом приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс») Верховним Судом України зроблено висновок, що стягнення бюджетного відшкодування не є належним способом захисту порушеного права, яким у розглядуваній категорії спорів має бути вимога про зобов'язання податковий орган надати висновок про суму бюджетного відшкодування.

Втім у спірних правовідносинах вирішення питання про надання висновку не забезпечує погашення заборгованості держави перед боржником, а тому сприяє лише частковому відновленню порушеного права. Неприпустимою є відмова особі в задоволенні позовних вимог лише на тій підставі, що така особа прагне відновити порушене право у повному обсязі. До того ж, наявність рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати висновок про суму податку, яка підлягає поверненню платникові з бюджету, та примусове виконання такого рішення не виключає виникнення подальшого спору щодо цієї ж суму бюджетного відшкодування у разі неперерахування коштів на рахунок платника на підставі виданого висновку.

З урахуванням викладеного задоволення лише позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Житомирської ОДПІ щодо ненадання Управлінню висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 1 500 000 грн., яка підлягає відшкодуванню позивачеві з бюджету за березень 2015 року, не можна визнати достатнім та ефективним способом захисту порушеного права ТОВ «Атем-Франк».

З огляду на гарантоване статтею 55 Конституції України право особи захищати свої права будь-яким, незабороненим законодавством способом, з урахуванням наявності у чинному законодавстві механізму стягнення надміру сплачених коштів з державного бюджету на підставі судового рішення та вимог статті 13 Конвенції щодо ефективності правового захисту суди правомірно задовольнили розглядувані позовні вимоги у повному обсязі, визнавши протиправною бездіяльність податкового органу та безпосередньо стягнувши з Державного бюджету України бюджетну заборгованість на користь платника.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне також зауважити, що факт погашення оспорюваної суми бюджетної заборгованості на стадії перегляду справи в апеляційному порядку не впливає на обов'язок апеляційного суду надати правову оцінку рішенню суду першої інстанції та не може розцінюватися як підстава для зміни або скасування такого рішення відповідно до статей 201, 202 КАС. Чинним адміністративним процесуальним законодавством не передбачено скасування судового рішення з причин його виконання скаржником, у тому числі й до набрання законної сили цим судом актом.

Врахування факту погашення бюджетної заборгованості з ПДВ перед платником відбувається у процедурі виконання судового рішення відповідно до вимог пункту 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845. За змістом цієї норми після надходження визначених документів від стягувача орган Казначейства надсилає до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку. У разі коли на дату надходження виконавчого документа або у процесі його виконання розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п'яти робочих днів зазначений розмір із стягувачем, про що повідомляє органу Казначейства за встановленою формою. Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Отже, наведений Порядок забезпечує перерахування платникові у процедурі примусового виконання судового рішення лише залишку невідшкодованої суми ПДВ з урахуванням дійсного стану розрахунків платника з бюджетом.

За таких обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень і задоволення касаційних вимог Житомирської ОДПІ відсутні.

З відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 5846,40 грн., сплату якого було відстрочено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2015р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 94, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області судовий збір в сумі 5846,40 (п'ять тисяч вісімсот сорок шість грн. 40 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075).

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:Н.Є. Маринчак Судді: Л.І. Бившева І.О. Бухтіярова О.А. Веденяпін О.В. Вербицька В.В. Кошіль Л.В. Ланченко А.М. Лосєв О.М. Нечитайло І.Я. Олендер С.Е. Острович Н.Г. Пилипчук І.В. Приходько А.О. Рибченко О.І. Степашко Ю.І. Цвіркун В.П. Юрченко
nikki
 
Сообщений: 1114
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 11:27
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 375 раз.

UNREAD_POST налоговик » 03 мар 2016, 10:04

реестры возмещения тут

http://sfs.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduv ... stri-zayav
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5575
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 780 раз.
Поблагодарили: 2481 раз.

UNREAD_POST Пані-бухгалтерова » 14 мар 2016, 12:53

Откликнитесь кто работает по международным договорам.
С 01.01.2016г. начисление условных налоговых обязательств по п.197.11 НКУ отменено. В то же время налоговики пишут(Письмо 2502/6/99, например), что бюджетное возмещение входного НДС, оплаченного в стоимости товаров/услуг, используемых для выполнения проектов МТД(международной техпомощи) Кодексом не предусмотрено. А ведь теперь МТД это замаскированная нулевая ставка со всеми вытекающими последствиями, хоть и называется "без НДС". И если не возмещать, и не начислять обязательства, то куда его девать?
Пані-бухгалтерова
 
Сообщений: 3
Зарегистрирован: 14 мар 2016, 12:40
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST налоговик » 14 мар 2016, 19:05

Пані-бухгалтерова писал(а):Откликнитесь кто работает по международным договорам.
С 01.01.2016г. начисление условных налоговых обязательств по п.197.11 НКУ отменено. В то же время налоговики пишут(Письмо 2502/6/99, например), что бюджетное возмещение входного НДС, оплаченного в стоимости товаров/услуг, используемых для выполнения проектов МТД(международной техпомощи) Кодексом не предусмотрено. А ведь теперь МТД это замаскированная нулевая ставка со всеми вытекающими последствиями, хоть и называется "без НДС". И если не возмещать, и не начислять обязательства, то куда его девать?


ГФСУ хотят льготировать, не только продажи, но и покупки.

Отже, операції з постачання товарів/послуг у рамках проекту МТД та в межах затвердженого плану закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються виконавцями проектів МТД за кошти МТД, звільняються від оподаткування ПДВ.

Якщо виконавцем проекту МТД придбання товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проекту, здійснюється у постачальника - платника ПДВ, то в договорі на таке постачання ціна таких товарів/послуг має бути вказана "Без ПДВ". Постачальник при постачанні таких товарів/послуг виконавцю проекту МТД складає в установленому порядку податкову накладну щодо відвантаження товарів/послуг, яка підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). У розділі III та графі 11 такої накладної робить помітку "Без ПДВ", а також вказує підставу для звільнення таких операцій від оподаткування ПДВ.


Нет НДС на входе, нечего и возмещать. Не так?
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5575
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 780 раз.
Поблагодарили: 2481 раз.

UNREAD_POST Пані-бухгалтерова » 15 мар 2016, 13:39

Полностью согласна, если это закупки в соответствии с официальным планом закупок, который прилагается к Карточке международного проекта. Но как оббегать всех поставщиков туалетной бумаги, ручек, тонера и прочей офисной ерунды? Мало того, что их много, но они же меняются как в калейдоскопе, так как международный спонсор требует минимизации административных и прочих затрат. То есть, входной НДС есть все равно.
Пані-бухгалтерова
 
Сообщений: 3
Зарегистрирован: 14 мар 2016, 12:40
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST налоговик » 15 мар 2016, 16:42

Пані-бухгалтерова писал(а):Полностью согласна, если это закупки в соответствии с официальным планом закупок, который прилагается к Карточке международного проекта. Но как оббегать всех поставщиков туалетной бумаги, ручек, тонера и прочей офисной ерунды? Мало того, что их много, но они же меняются как в калейдоскопе, так как международный спонсор требует минимизации административных и прочих затрат. То есть, входной НДС есть все равно.


Этот входной НДС по туалетной бумаге ... должны возмещать. Не вижу причин для невозмещения.

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
Пані-бухгалтерова
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5575
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 780 раз.
Поблагодарили: 2481 раз.

UNREAD_POST Пані-бухгалтерова » 15 мар 2016, 17:03

Спасибо. Консультант из Все о бухучете №21 также советует послать налоговиков с их письмами, противоречащими НКУ, подучить законодательство. Но что-то стремно пока.
Пані-бухгалтерова
 
Сообщений: 3
Зарегистрирован: 14 мар 2016, 12:40
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST vektor » 20 апр 2016, 22:53

народ, підкажіть, яка зараз правильна методика визначення суми бюжетного відшкодування (чи точніше: визначення суми, яку можна заявити до БВ)?
Приклад. Декларація за березень 2016р. Податкові зобов"язання 16 000 грн. Подаковий кредит 82 000 грн. Від"ємне значення 64 000 грн (82 тис грн - 16 тис грн; поки без попередніх періодів). Оплат у березні 2016 за поставки товарів/послуг цього ж періоду 70 000 грн. Яку максимальну суму ПДВ можна заявити до бюджетного відшкодування?
vektor
 
Сообщений: 143
Зарегистрирован: 15 дек 2011, 17:35
Благодарил (а): 10 раз.
Поблагодарили: 22 раз.

UNREAD_POST налоговик » 16 июн 2016, 11:32

200.4. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5575
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 780 раз.
Поблагодарили: 2481 раз.

UNREAD_POST Марк » 05 июл 2016, 12:02

Подскажите пожалуйста, если плателщик НДС покупает у единщика товар, а потом продает его на экспорт, какие движения по НДС будут в этом случае?
Марк
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 05 июл 2016, 11:51
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НДС

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, dmn, Galla, Gb, Ya