Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Возмещение НДС

Путеводитель по разделу. НДС: регистрация, уплата, отчетность. Налоговая накладная, возмещение и т.д.

Модераторы: nikki, kollega, налоговик

UNREAD_POST Galla » 05 июл 2016, 12:50

Марк писал(а):Подскажите пожалуйста, если плателщик НДС покупает у единщика товар, а потом продает его на экспорт, какие движения по НДС будут в этом случае?


якщо єдинник не платник ПДВ, то ніяких
Galla
 
Сообщений: 745
Зарегистрирован: 21 июн 2012, 11:20
Благодарил (а): 592 раз.
Поблагодарили: 259 раз.

UNREAD_POST налоговик » 19 июл 2016, 10:56

Направление отрицательного значения НДС в счет налога на прибыль

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 25.05.2016 р. N 11353/6/99-99-15-03-02-15

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо можливості зарахування у поточній декларації з ПДВ суми від'ємного значення у рахунок сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, які виникнуть у платника протягом майбутніх податкових періодів, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, Кодексом чітко визначено, що від'ємне значення податку на додану вартість, розраховане платником за результатами звітного (податкового) періоду, за заявою платника може бути задеклароване, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, до бюджетного відшкодування:

- на поточний рахунок платника податку;

- у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений Кодексом.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки:

або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума ПДВ, зменшена на суму такого податкового боргу.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21 (далі - Порядок N 21).

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку N 21 сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу (далі - реєстраційна сума) на момент подання податкової декларації з ПДВ (рядок 20 у декларації 0110), підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2), зокрема у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Статтею 29 Бюджетного кодексу України визначено, що податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (код платежу 11021000), зараховується до загального фонду Державного бюджету України в повному обсязі.

Таким чином, у разі відсутності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку такий платник має право задекларувати суму від'ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, до бюджетного відшкодування в рахунок сплати грошових зобов'язань такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, зокрема в рахунок сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, які виникнуть у платника протягом майбутніх податкових періодів.

Таке бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість здійснюється після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами перевірки.

 

Голова
Р. М. Насіров

 
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 19 июл 2016, 15:55

Продолжение темы

Исковые требования о взыскании сумм бюджетного возмещения по НДС: все ли точки расставлены?

Позовні вимоги щодо стягнення сум бюджетного відшкодування з ПДВ: чи всі крапки розставлено? (Нечитайло О. М., Голова ВАСУ; Поляничко А. О., радник Голови ВАСУ)

Проблема ефективного судового способу захисту права платника ПДВ на отримання простроченої суми бюджетного відшкодування з ПДВ набула чергового загострення.

Цього разу приводом є постанова Верховного Суду України (надалі - ВСУ) від 7.06.16 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Атем-Франк» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування.

Цією постановою ВСУ скасував ухвалу Вищого адміністративного суду України (надалі - ВАСУ) від 4.02.16 у зазначеній справі. В свою чергу, у скасованій наразі ухвалі ВАСУ відступив від правової позиції ВСУ у відповідній категорії спорів і визнав, що належним способом захисту порушеного права платника податку у разі нездійснення у передбачені законом строки бюджетного відшкодування є стягнення відповідних сум безпосередньо з Державного бюджету України.

Нагадаємо, що 2015 року ВСУ докорінно змінив свою ж попередню судову практику у справах про примусове погашення боргу держави з бюджетного відшкодування.

ВСУ виключив можливість стягнення з бюджету простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ за судовим рішенням безпосередньо з Державного бюджету України. І це при тому, що до цього, починаючи фактично з 2002 року, ВСУ дотримувався протилежної позиції. Натомість, ВСУ наполягає на тому, що відшкодувати ПДВ з бюджету можна лише шляхом отримання висновку фіскального органу, який в подальшому має бути виконаний органом державного казначейства. Прикладом є постанова ВСУ від 16.09.15 у справі за позовом ПАТ «Донагроімпекс» до ДПІ у Ворошилівському районі м. Донецька ГУ МДЗ України в Донецькій області, ГУ Державної казначейської служби у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ.

Докладно зміст зміненої правової позиції ВСУ проаналізовано в нашому попередньому матеріалі «Примусове погашення заборгованості з бюджетного відшкодування - новели від Верховного Суду України».

Не погодившись із мотивацією, викладеною ВСУ щодо способу захисту в справах про стягнення бюжетного відшкодування, ВАСУ під час розгляду справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Атем-Франк» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування визнав за необхідне відступити від правової позиції ВСУ. При цьому ВАСУ керувався частиною першою статті 244-2 КАС України, яка дозволяє суду відступити від обов'язкової для врахування всіма судами правової позиції ВСУ із відповідним обґрунтуванням.

Обґрунтовуючи свою незгоду із наведеною правовою позицією ВСУ, ВАСУ виходив із такого:

- відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

При цьому стягнення заборгованості як спосіб захисту порушеного права якнайкраще відповідає меті відновлення порушеного права кредитора на отримання несплачених сум;

- частиною другою статті 162 КАС передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тому відсутність у КАС України безпосередньої вказівки на те, що стягнення заборгованості може бути способом захисту порушеного права, не є перешкодою для ухвалення відповідного судового рішення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. У такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.

До того ж, в силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з яким стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби (пункт 23).

Таким чином, наведеним підзаконним нормативно-правовим актом безпосередньо передбачено можливість ухвалення на користь особи судового рішення про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ і встановлено особливості процедури такого стягнення; у рамках цієї процедури особа зобов'язана подати до казначейства документи, наведені у пункті 6 зазначеного Порядку, якими є, зокрема, відповідна заява, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- відсутність у Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, (на який послався Верховний Суд України на обґрунтування своєї позиції) прописаного механізму бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення не є достатнім підґрунтям для висновку про відсутність даного способу захисту у національній правовій системі взагалі. До того ж, цей Порядок визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та не регулює питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ.

В свою чергу, скасовуючи ухвалу ВАСУ від 4.02.16 у названі справі, ВСУ фактично відтворив тези своєї правової позиції зразка 2015 року, яку раніше найвищий судовий орган висловлював у своїх рішеннях у справах відповідної категорії і якою заперечував правомірність стягнення коштів з бюджету.

При цьому, на наш погляд, не було належним чином проаналізовано аргументи, якими ВАСУ обґрунтував свою незгоду із позицією ВСУ.

Натомість, ВСУ вказав, що на підставі норм пунктів 200.7 та 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (не згадавши при цьому пункту 200.23 цієї ж статті), а також норм Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей Порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Колегія суддів ВСУ наголосила на тому, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

За таких обставин ВСУ визнав необґрунтованими посилання Вищого адміністративного суду України про те, що прийняття судом рішення про стягнення з бюджету на користь платника податків заборгованості з ПДВ є ефективним способом відновлення порушеного права, який забезпечує погашення такої заборгованості перед ним.

Зауважте, ВСУ не зробив жодного посилання на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, на яку послався ВАСУ і яка прямо визначає, що несплачені вчасно суми бюджетного відшкодування є бюджетною заборгованістю. У мотивувальній частині постанови ВСУ геть відсутні доводи щодо неможливості застосування цієї норми до спірних правовідносин. ВСУ не відповів на питання про те, чому прострочену заборгованість не можна стягувати.

Так само жодним чином не надано оцінки посиланню ВАСУ на статтю 55 Конституції України, яка фактично гарантує особі право вибору способу захисту порушеного права, аби такий спосіб не суперечив чинним нормативним приписам. Якщо ВСУ вважає, що ця норма Конституції України не регулює спірні правовідносини або що такий спосіб захисту, як стягнення простроченого боргу суперечить вимогам закону - про це варто було зазначити в тексті постанови ВСУ. Але ж подібних аргументів у судовому рішенні ВСУ немає. І це не дивно, адже стягнення прострочених сум бюджетного відшкодування не суперечить жодній нормі Податкового кодексу України або інших нормативно-правових актів.

Оминув ВСУ і доводи ВАСУ щодо можливості адміністративного суду прийняти будь-яке судове рішення, яке забезпечує відновлення порушеного права особи. Йдеться про вже згадані приписи частини другої статті 162 КАС України, згідно з якими адміністративний суд може на свій розсуд і враховуючи конкретні спірні відносини ухвалити будь-яке судове рішення по суті спору, тобто обрати будь-який спосіб судового захисту, який не суперечить законові та є ефективним.

Зовсім дивним видається відверте ігнорування ВСУ приписів Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845. Цей Порядок був одним із важливих аргументів ВАСУ на користь позиції про можливість ухвалення судового рішення про стягнення коштів із Державного бюджету України на погашення простроченого боргу із бюджетного відшкодування. Адже пункт 23 цього Порядку безпосередньо врегульовує питання примусового виконання судового рішення саме про стягнення коштів у подібних ситуаціях. Розглядуваний підзаконний нормативно-правовий акт прямо передбачає можливість (а отже, й правомірність) ухвалення відповідного судового рішення.

При цьому зазначений Порядок прийнятий пізніше, ніж Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, на який завжди посилається ВСУ. Крім того, Порядок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 регулює питання саме примусового виконання судових рішень, в той час як Порядок взаємодії…, цитований ВСУ, унормовує діяльність державних органів із повернення сум бюджетного відшкодування без участі суду. Відтак, саме Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників містить норми, що регулюють спірні правовідносини, на відміну від Порядку взаємодії…, який регулює процедуру повернення сум бюджетного відшкодування до того, як відповідне питання потрапить на розгляд суду.

Загалом, цікаво було би почути думку ВСУ, який заперечує законність судового рішення про стягнення коштів у рахунок бюджетного відшкодування, яким чином у підзаконному нормативно-правовому акті (Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників) встановлюються особливості виконання саме такого судового рішення? Чи ВСУ вважає, що Кабінет Міністрів передбачив порядок виконання заздалегідь незаконного рішення?

Натомість ВСУ вперто наголошує на тому, що стягнення коштів за судовим рішенням не передбачено Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39.

На якій підставі ВСУ застосовує цей підзаконний нормативно-правовий акт і при цьому вперто ігнорує приписи нормативно-правового акту такої ж юридичної сили, а саме Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845?

На жаль, відповідей на це питання в тексті відповідної постанови ВСУ немає.

Загалом, склалося враження, що ВСУ намагається свідомо оминати «незручні» для своєї правової позиції аргументи, залишаючи їх без відповідного аналізу.

Різниця в правових позиціях ВАСУ і ВСУ у розглядуваній категорії спорів демонструє кардинальну відмінність у підходах цих судових інстанцій до питання поновлення порушеного права особи у спірних адміністративно-првових відносинах.

На думку ВАСУ, поновлення порушеного права в публічних правовідносинах не повинно полягати у відтворенні крок за кроком тієї адміністративної процедури, яка мала відбутися, але не була здійснена через протиправну поведінку суб'єкта владних повноважень. Натомість суд, захищаючи порушене право особи, повинен забезпечити отримання того результату, на який має право претендувати особа, що виконала всі необхідні умови для набуття певного блага.

Тобто, поновлюється не процедура, не здійснена державним органом, а її наслідок (результат), який не відбувся, але при цьому безальтернативно мав відбутися за певних обставин.

У випадку з бюджетним відшкодуванням кошти мусили надійти особі, але не надійшли. Тому поновлення права полягає в стягненні відповідних коштів на користь особи, а не в поновленні щодо неї адміністративних процедур, учасником яких вона не є.

Натомість ВСУ наполягає на тому, що вчасно не проведена адміністративна процедура має бути обов'язково здійснена, причому саме так, як це передбачають відповідні норми. І байдуже, що ці норми вже були порушені відповідними державними органами без будь-якої провини з боку особи.

На наш погляд, такий підхід суперечить самій меті адміністративного судочинства, яка полягає в якнайшвидшому відновленні прав особи. Не можна, на наш погляд, прирікати особу, права якої і так порушені, до послідовного проходження знову і знову тієї адміністративної процедури, яка не здійснена державою. Такий підхід створює передумови для можливого зловживання з боку держави, який стає вигідно зволікати із наданням особі належного їй по праву.

Сподіваємося, що крапку в цій історії поставить Європейський Суд з прав людини. Хоча не виключено, що склад новоутвореного в межах останніх змін до Конституції України Верховного Суду повернеться до розгляду цієї цікавої і актуальної проблеми.

Викладене в цій статті відображає виключно особисту думку її авторів.


Олександр Нечитайло, Голова Вищого адміністративного суду України
Антон Поляничко, радник Голови Вищого адміністративного суду України

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
Вотруба
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 21 июл 2016, 10:32

nikki писал(а):
nikki писал(а):Как кто понял это решение ВСУ?

Основные мысли из документа:

порядок не предусматривает бюджетное возмещение НДС в способ судебного взыскания непосредственно (одновременно) с осуществлением судебного контроля за решениями налоговых органов, принятых по результатам проверки сумм НДС, заявленных к возмещению или отдельно от осуществления такого контроля.

возмещение из Госбюджета НДС являются исключительными полномочиями налоговых органов и органов государственного казначейства, а затем суд не может подменять государственный орган и решать вопрос о взыскании такой задолженности.


ВАСУ проигнорировал позицию ВСУ
Текст с сайта ВАСУ
....


Не на тех нарвался, подумал ВСУ.
ВСУ отменил несогласную позицию ВАСУ.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКоротких О.А.,суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,

при секретарі судового засідання Шатило Р.П.,

за участю представників:

товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Атем-Франк» (далі - Товариство) - Бабича О.М.,

Солотвінського А.В. Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ОДПІ) -

Петричук І. М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства до ОДПІ, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області (далі - управління ДКСУ) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетного відшкодування,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року Товариство завернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило:

- визнати протиправною бездіяльність ОДПІ, що полягає у невиконанні обов'язку щодо підготовки та подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягають відшкодуванню Товариству з бюджету за березень 2015 року в сумі 1 500 000 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетну заборгованість у сумі 1 500 000 грн.

На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що 19 квітня 2015 року до ОДПІ було подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2015 року, відповідно до якої сума бюджетного відшкодування за цей період складає 1 500 000 грн, проте податковий орган не виконав свого обов'язку та в п'ятиденний строк після закінчення перевірки не подав до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування, на підставі якого останній перераховує ці кошти на поточний рахунок платника податку.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 13 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року, позовні вимоги задовольнив: визнав протиправною бездіяльність ОДПІ, що полягає у невиконанні обов'язку щодо подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню Товариству з бюджету за березень 2015 року, та постановив стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетну заборгованість у сумі 1 500 000 грн. При цьому суд зазначив, що суб'єктами владних повноважень - відповідачами по справі - порушено право позивача на володіння, користування та розпорядження своїм майном - коштами, які підлягають бюджетному відшкодуванню, що виразилось в бездіяльності органів податкової служби та органів державного казначейства України. Тому ефективним належним способом захисту порушеного права в цьому випадку є звернення до суду із вимогою про стягнення таких коштів на користь платника податку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 лютого 2016 року залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2016 року, ОДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просила судові рішення у справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову Товариства відмовити.

У заяві ОДПІ посилається не невідповідність рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року (справа № 21-881а15) висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме: статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) та пункту 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає, що заява ОДПІ підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися з мотивів невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, погодившись із висновками судів попередніх інстанцій про те, що право платника податків на одержання оспорюваної суми ПДВ з бюджету було підтверджено документально, а тому відмова ОДПІ надати висновок про необхідність відшкодування цієї суми з бюджету на користь позивача є протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, що призвела до виникнення перед платником бюджетної заборгованості. У зв'язку з цим суди погодилися з обраним позивачем способом захисту порушеного права, постановивши стягнути з Державного бюджету України відповідні кошти.

При цьому Вищий адміністративний суд України відповідно до частини першої статті 244-2 КАС дійшов висновку про можливість відступити від правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладеної у його постанові від 16 вересня 2015 року, із зазначенням таких мотивів.


З огляду на гарантоване статтею 55 Конституції України право особи захищати свої права будь-яким не забороненим законодавством способом з урахуванням наявності у чинному законодавстві механізму стягнення надміру сплачених коштів з державного бюджету на підставі судового рішення та вимог статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) щодо ефективності правового захисту суди правомірно задовольнили розглядувані позовні вимоги у повному обсязі, стягнувши на користь Товариства бюджетну заборгованість з ПДВ, оскільки вирішення питання про надання висновку не забезпечує погашення заборгованості держави перед боржником. Водночас стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Засіб захисту, передбачений згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави [пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України»

(заява № 38722/02)].

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що при постановленні зазначених вище судових рішень суди допустили неправильне застосування норм матеріального права з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано у статті 200 ПК.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок, яким визначено механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування ПДВ.

За змістом пункту 9 Порядку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

На підставі зазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей Порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Колегія суддів наголошує, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

За таких обставин необґрунтованим є посилання Вищого адміністративного суду України про те, що прийняття судом рішення про стягнення з бюджету на користь платника податків заборгованості з ПДВ є ефективним способом відновлення порушеного права, який забезпечує погашення такої заборгованості перед ним. Оскільки відповідно до частини 2 статті 21 КАС в одному провадженні адміністративним судом можуть розглядатися лише вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Отже, рішення судів про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку стосовно суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

У зв'язку з тим, що при вирішенні спору суди неправильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, а сума бюджетного відшкодування ПДВ повернута Товариству до апеляційного розгляду, заяву ОДПІ слід задовольнити частково - постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року, ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2016 року скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ.

Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Заяву Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року, ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2016 року в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Атем-Франк» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1 500 000 грн скасувати.

У решті рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 26 июл 2016, 10:25

В продолжение темы

Стягнення бюджетного відшкодування ПДВ у судовому порядку неможливе

..відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державної казначейської служби, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.
Верховний Суд України в черговий раз підтвердив свою позицію щодо неможливості стягнення у судовому порядку заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у справі №826/2184/15.

Скасовуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах зазначила, що оспорюване рішення Вищого адміністративного суду України, яким залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу державної казначейської служби висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судді також зазначили, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Однак, на їх думку таким способом є не стягнення заборгованості, а зобов'язання Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та подати його Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

Послався суд і на свої попередні рішення по аналогічним справам, в яких йшлося про те, що що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (ПКМУ від 17 січня 2011 р. N 39), на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю.

При цьому колегія суддів зазначила, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державної казначейської служби, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Виникає принаймні декілька питань після прочитання зазначеної постанови Верховного Суду України від 12 липня 2016 року:

- чи поширюється юрисдикція судів на всі правовідносини, як це передбачено Конституцією України?

- невже суд має право стягувати заборгованість лише у випадках, коли це передбачено відповідним підзаконним актом?

- наскільки зобов'язання органу ДФС надати висновок до органів казначейства є ефективним способом відновлення порушеного права?

Адвокатско-аудиторское объединение Бизнес-рост

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
zaratustra
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST p_o_d_a_t_k_u » 17 окт 2016, 15:16

Помогите советом.
Подали на бюджетное возмещение, но при проверке выяснялось, что один из наших покупателей еще в 2013 году включил НН к себе в НК дважды.
Понятное дело покупатель ничего корректировать не хочет. А налоговики говорят, чтоб они дали добро на возмещение, то тогда нам надо начислить НО... но ведь это бред...
Как заставить покупателя исправить двойное включение?
Я пока хочу налоговиков акцентировать внимание на:

Абз.2 п.201.6 ПКУ Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

они еще тогда должны были выявить это... что делать.. помогите.
p_o_d_a_t_k_u
 
Сообщений: 231
Зарегистрирован: 04 окт 2012, 10:55
Благодарил (а): 30 раз.
Поблагодарили: 22 раз.

UNREAD_POST minibuh » 20 окт 2016, 13:55

p_o_d_a_t_k_u писал(а):Помогите советом.
Подали на бюджетное возмещение, но при проверке выяснялось, что один из наших покупателей еще в 2013 году включил НН к себе в НК дважды.
Понятное дело покупатель ничего корректировать не хочет. А налоговики говорят, чтоб они дали добро на возмещение, то тогда нам надо начислить НО... но ведь это бред...
Как заставить покупателя исправить двойное включение?
Я пока хочу налоговиков акцентировать внимание на:

Абз.2 п.201.6 ПКУ Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

они еще тогда должны были выявить это... что делать.. помогите.

Имхо, Они просто не хотят дать бюджетное возмещение.Когда им очень надо НДС возместить они и по телефону контрагентам звонят и запросы на предоставление документов на подтверждение шлют.
Получайте акт о результатах проверки по которому у Вас якобы занижено НО за период 2013 года. Потом оспаривайте .
minibuh
 
Сообщений: 2252
Зарегистрирован: 28 дек 2011, 14:00
Благодарил (а): 1247 раз.
Поблагодарили: 897 раз.

UNREAD_POST налоговик » 25 янв 2017, 18:03

Сьогодні Уряд схвалив новий Порядок ведення Реєстру з відшкодування ПДВ, розроблений Мінфіном з метою полегшення ведення бізнесу в Україні та зменшення корупції. Ухвалений проект робить механізм відшкодування ПДВ прозорим і своєчасним та встановлює рівні умови для всіх платників податку.

В чому була проблема?

ДФС вело два реєстри відшкодування ПДВ. Відшкодування ПДВ здійснювалось на підставі висновків, які ДФС передавало Держказначейству. Затримання або не надсилання ДФС висновків до Казначейства щодо правомірності відшкодування ПДВ, без якого відшкодування є неможливим,надавало ДФС можливість маніпулювати сумами, заявленими до відшкодування.

Вибірковий непрозорий процес до відшкодування ПДВ створював значні можливості для корупції у цій сфері, і через це є однією з головних причин для нарікань бізнесу.

Рішення

З метою забезпечення прозорості відшкодування ПДВ з 10 січня 2017 року сформовано Єдиний публічний Реєстр заяв. Окрім того, Мінфін розробив та погодив з ДФС та Держказначейством Порядок ведення Реєстру.

Створення єдиного Реєстру відшкодування ПДВ є одним з головних пунктів антикорупційного пакету податкових змін (законопроект №5368), який було розроблено Мінфіном спільно з бізнесом та незалежними громадськими експертами, і який отримав публічну підтримку провідних бізнесових та громадських об'єднань: Американська торгівельна палата, Всеукраїнське об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця», Бізнес-Рада США-Україна, Європейська бізнес асоціація, Спілка українських підприємців (СУП), Українська бізнес-асоціація, Торгово-промислова палата України, Рада бізнес-омбудсмена, громадська платформа «Податки для економічної свободи», до якої входять 17 асоціацій, Коаліція «За ліберальну податкову реформу», яка налічує 15 асоціацій, Коаліція "За детінізацію економіки" (7 асоціацій), а також об’єднання громадських експертів Реанімаційного Пакету Реформ, до складу якого входять провідні дослідницькі центри та громадські організації.

Новий Порядок ведення Реєстру з відшкодування ПДВ, зокрема, передбачає:

· формування та ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних ДФС та Казначейства;
· визначення чітких даних, які відносяться до такого реєстру;
· автоматичне внесення заяв до реєстру, що здійснюється протягом операційного дня у хронологічному порядку надходження таких заяв;
· Казначейство проводить бюджетне відшкодування ПДВ на підставі даних Реєстру;
· публікація реєстру на офіційному веб-сайті Мінфіну.
Що це дає?
По-перше, це допоможе зменшити корупцію при відшкодуванні ПДВ. По-друге, будуть встановлені рівні умови для всіх платників податку, що в свою чергу покращить умови для ведення бізнесу в нашій країні. Окрім того, новий механізм дозволить здійснювати відшкодування ПДВ вчасно та прозоро.

«Ми послідовно робимо кроки для покращення умов ведення бізнесу в нашій країні. Регулярно проводимо зустрічі з представниками бізнес-спільноти, щоб розуміти, які проблеми їх турбують, і намагаємось оперативно на них реагувати. Зараз ми напрацювали новий механізм відшкодування ПДВ – прозорий і своєчасний. Кожне підприємство, кожен платник податку має бути у рівних умовах з усіма», - зазначив Міністр фінансів О.Данилюк.


презентация тут: http://www.minfin.gov.ua/news/view/uria ... i-ta-media
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST ОльгаОдесса » 23 май 2017, 10:57

Коллеги, добрый день.
Моему предприятию отказали в бюджетном возмещении по форме В3. ЗІР глаголит, что в СЕА не учитываются результаты проверки сумм, заявленных в бюджетном возмещении.
Как я понимаю, единственный путь - это подать в суд на "бездействие налоговых органов", или существует какое-то более короткий путь, как сумму из строки 5 вернуть в строку 2. У меня не получается найти судебные решения по аналогичному вопросу и, вообще, какой-то опыт по решению такого вопроса.
Спасибо за рекомендации.
ОльгаОдесса
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 23 май 2017, 10:51
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST dmn » 09 июн 2017, 20:18

Доброго вечора! В нас за рахунок експорту накопичилась значна сума податкового кредиту. В нас тягнеться податковий борг з ПДВ з 2011 року в сумі наприклад 200 тис. Податкового кредиту до відшкодування 800 тис. Чи можна за рахунок податкового кредиту погасити старий борг з ПДВ, який йде в окремій картці? А також чи можна за рахунок податкового кредиту зробити взаємозалік, наприклад з податку на прибуток чи дивідендів державі? Чи можна і чи реально? До відшкодування я так розумію без відкатів нам нічого не світить, а боргів вистачає.
Аватар пользователя
dmn
 
Сообщений: 247
Зарегистрирован: 11 авг 2015, 18:07
Благодарил (а): 99 раз.
Поблагодарили: 26 раз.

UNREAD_POST Galla » 12 июн 2017, 13:50

dmn писал(а):Доброго вечора! В нас за рахунок експорту накопичилась значна сума податкового кредиту. В нас тягнеться податковий борг з ПДВ з 2011 року в сумі наприклад 200 тис. Податкового кредиту до відшкодування 800 тис. Чи можна за рахунок податкового кредиту погасити старий борг з ПДВ, який йде в окремій картці? А також чи можна за рахунок податкового кредиту зробити взаємозалік, наприклад з податку на прибуток чи дивідендів державі? Чи можна і чи реально? До відшкодування я так розумію без відкатів нам нічого не світить, а боргів вистачає.

вам треба заявити суму ПДВ до бюджетного відшкодування і там вказати , що в погашення податкового боргу. таке враження що ви вже давно мали це зробити)

За это сообщение автора Galla поблагодарил:
dmn
Galla
 
Сообщений: 745
Зарегистрирован: 21 июн 2012, 11:20
Благодарил (а): 592 раз.
Поблагодарили: 259 раз.

UNREAD_POST dmn » 12 июн 2017, 14:41

Просто перший місяць з експортом, хвилююсь трохи... Тому питаю на майбутнє. Бабки на лавці кажуть, що можна перекрити ПК з ПДВ і борги з ПДВ і податку на прибуток, а також держдивіденди. Вирішив перепитати.
Аватар пользователя
dmn
 
Сообщений: 247
Зарегистрирован: 11 авг 2015, 18:07
Благодарил (а): 99 раз.
Поблагодарили: 26 раз.

Пред.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НДС

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya