"Старые" (запоздавшие) налоговые накладные: 365 дней

[g.let]

Позже полученные налоговые накладные от контрагента. Где можно что-то узнать ? Как проводить??? Срочно надо

[Печкин]

Пока гляньте самую последнюю позицию ГНАУ:

Скрытый текст: показать

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 26.10.2010 р. N 22882/7/16-1517

Державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі 


Про податок на додану вартість

Державна податкова адміністрація України у відповідь на запити органів державної податкової служби щодо відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, які було виписано у попередніх періодах, повідомляє.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

За визначенням, наданим пунктом 1.5 статті 1 Закону, звітний (податковий) період - це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Таким чином, за результатами звітного періоду платник податку зобов'язаний сформувати як суму податкових зобов'язань такого звітного періоду, так і суму дозволеного в цьому ж звітному періоді податкового кредиту.

При цьому, для достовірного відображення сум дозволеного податкового кредиту мають дотримуватися наступні положення Закону.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6 статті 1 Закону).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Правила, які передбачають формування податкових зобов'язань продавця і податкового кредиту покупця в одному звітному періоді, та дають можливість платнику своєчасно і в повному обсязі реалізувати надане йому право на формування свого податкового кредиту, встановлено прямими нормами Закону.

Так, підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. При цьому ні даним пунктом Закону, ні будь-яким іншим не передбаченого жодних причин для отримання можливості затримки у наданні покупцю податкової накладної.

У відповідності з загальними правилами визначення дати виникнення податкових зобов'язань (підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону) такою датою вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, а також передбачено умови, за яких платник податку отримає право на податковий кредит навіть при відмові продавця надати йому податкову накладну.

Тобто, на дату, визначену підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону, продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога Закону не дотримана, отримувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови - звернутися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Таким чином, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням, є обов'язком платника податку, і Законом передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку.

При цьому Державна податкова адміністрація України звертає увагу, що відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку на підставі реєстру отриманих та виданих податкових накладних відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Пунктом 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166 (з урахуванням змін і доповнень), визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації, а дані, наведені ним в декларації, мають відповідати даним його бухгалтерського та податкового обліку, оскільки фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Особливості ведення бухгалтерського обліку, завдяки системі подвійного обліку, дозволяють у будь-якому випадку, протягом балансового періоду, а саме звітного кварталу, виявити помилку, пов'язану із невключенням до бухгалтерського та податкового обліку первинного документа. Таким чином, несвоєчасне (більше балансового періоду) включення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) у звітному періоді податку на додану вартість може бути пов'язане з штучним спотворенням показників податкової звітності. Винятком є лише окремо визначені Законом особливі умови формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які було виписано у попередніх періодах, зокрема:

- отримання товарів (послуг) платником податку, який застосовує "касовий метод" податкового обліку (визначення надано в пункті 1.11 статті 1 Закону), а контрагент (продавець) свої податкові зобов'язання визначає за загальними правилами;

- придбання товарів для використання в звільнених від оподаткування операціях або операціях, які не є об'єктом оподаткування, та подальшого використання цих же товарів в інших звітних періодах в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- придбання невиробничих основних фондів та переведення їх в інших звітних періодах у категорію виробничих, або їх продаж чи ліквідація.

Враховуючи те, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону), та з урахуванням визначення, наданого пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за N 168/704 (далі - Положення N 88), податкова накладна відноситься до категорії первинних документів.

Порядок реєстрації податкової накладної як вхідного первинного документа визначається з урахуванням правил, встановлених Положенням N 88, облік податкових накладних та їх передача (пересилання) повинні ґрунтуватись на правилах, які встановлені для відповідних бухгалтерських документів.

Відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 р. N 799 (далі - Порядок N 799), звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Враховуючи зазначене, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під розписку (пункт 11 Порядку N 799). У містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку (пункт 10 Порядку N 799). Відправнику надсилається повідомлення після вручення поштового відправлення адресату (пункт 6 Порядку N 799).

Таким чином, документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку було виписано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку - покупця є документ, який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця, а саме зареєстровані відповідно до вимог Положення N 88 лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

Отже, у разі отримання податкових накладних, в тому числі і тих, що виписані в різних податкових періодах, але отримані платником в поточному звітному періоді (податкові накладні, які було виписано у попередніх періодах), але лише за наявності документального підтвердження такого запізнення, платник податку - покупець товарів (послуг) повинен на дату отримання цих податкових накладних відобразити їх у розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних з урахуванням особливостей його заповнення, визначених пунктом 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. N 244 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 30.05.97 р. N 165" (з урахуванням змін і доповнень), і (за умови дотримання вимог щодо формування податкового кредиту) в рядку 10.1 розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість.

При цьому записи в податковому обліку про податкові накладні, які було виписано у попередніх періодах, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки, оскільки такі операції не відповідають визначенню арифметичної чи методологічної помилки (лист ДПА України від 11.08.2004 р. N 15316/7/15-2417).

Повідомляючи про викладене, Державна податкова адміністрація України зобов'язує:

- забезпечити належний збір доказової бази для визнання чи невизнання права платника податку на отримання податкового кредиту на підставі наявності податкових накладних, які було виписано у попередніх періодах;

- при проведенні документальних перевірок (незалежно від категорії перевірки) ретельно досліджувати формування податкового кредиту з використанням податкових накладних, які було виписано у попередніх періодах, з урахуванням правил ведення податкового та бухгалтерського обліку, зокрема досліджувати факти поставки товарів, по яких не проведено оплату, їх використання в оподатковуваних операціях та/або їх фактичну наявність на момент декларування та перевірки, а також факти отримання товарів після проведення авансової оплати за них і їх реальне використання в оподатковуваних операціях, з обов'язковою перевіркою відображення первинних документів щодо оплати/отримання товарів в бухгалтерському обліку та в податковому обліку з податку на прибуток. При цьому, в першу чергу мають, бути досліджені взаємовідносини платника з контрагентами, обліковий стан яких відмінний від стану "основний";

- при проведенні камеральних перевірок податкової звітності у разі виявлення фактів формування податкового кредиту з використанням податкових накладних, які було виписано у попередніх періодах, і у яких різниця в датах їх виписки та отримання перевищує балансовий період (звітний квартал) та які призвели до виникнення розбіжностей з показниками податкової звітності контрагентів, вжити заходів, передбачених наказом ДПА України від 18.04.2008 р. N 266, забезпечивши при цьому отримання від платника податку обгрунтованих пояснень таких фактів та документальних підтверджень фактичної дати отримання податкових накладних, а у разі відсутності таких пояснень та документів, на підставі статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" забезпечити проведення позапланової виїзної перевірки платника податків;

- при встановленні фактів умисного викривлення показників податкової звітності вживати передбачених діючим законодавством заходів щодо притягнення таких платників до відповідальності згідно з чинним законодавством України.

Заступник Голови 
О. М. Любченко 

 

Общая идея ГНАУ такова.

1. Налоговики допускают отражение старых НН только в рамках балансового квартала.
2. Но при условии документального подтверждения опоздания (почтовый штемпель).
3. Такие НН не отражаются по стр. 16.1.

Во всех аспектах, кроме п. 3 ГНАУ не права.

Вы спрашиваете:

Где можно что-то узнать ? Как проводить???

1. Скажите, например, что Вы подписываете из бухгалтерской периодики (или к чему имеете доступ) - мы посоветуем, что и где именно там глянуть.
2. Если нужны более подробные аргументы, или детали - спрашивайте, что именно.

[g.let]

Ситуация такова. Контрагент - мобильная связь. С июня 2010г от них не поступали акты и налоговые накладные. В декабре скопом все прибыло. Что делать? В сумму включен еще ПФ... Проводить с ПФ или без него?

[anton]

Ситуация такова. Контрагент - мобильная связь. С июня 2010г от них не поступали акты и налоговые накладные. В декабре скопом все прибыло. Что делать? В сумму включен еще ПФ... Проводить с ПФ или без него?

И понятно, что они датированы июнем, июлем ... ноябрем?
+ прибыли они не рекомендованным письмом?

[g.let]

Половину забирала "ногами" тк все равно была там выясняя почему нет от них документов полгода, другая половина пришла письмом обычным, письмо датировано 12.12.10

[Печкин]

Половину забирала "ногами" тк все равно была там выясняя почему нет от них документов полгода, другая половина пришла письмом обычным, письмо датировано 12.12.10

Ядумаю поступить нужно следующим образом.
1. Зафиксировать эти НН в книге учета входящей корреспонденции (если есть).
2. Показать в реесте фактическую дату получения (гр. 2).
3. Поставить в декларацию в стр. 10.1.

А хотят - пусть доначисляют. И тогда уже обжаловать.

[Ol_ua]

Как Печкин и предрекал http://www.buhforum.com/viewtopic.php?p=1927#p1927

ФАКТ ОПОЗДАНИЯ НАЛОГОВЫХ НАКЛАДНЫХ (В РАМКАХ 365 ДНЕЙ) НУЖНО ДОКУМЕНТАЛЬНО ПОДТВЕРЖДАТЬ

Чи потрібно платнику ПДВ документально підтверджувати дату надходження податкової накладної, що надійшла в іншому податковому періоді, ніж дата її виписки, у разі включення за такою податковою накладною сум ПДВ до складу податкового кредиту?
Коротка відповідь : Діє з 01.01.2011 Так, потрібно.
Повна відповідь : Діє з 01.01.2011 Згідно з п.201.6 ст.201 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 201.10 ст.201 р.V ПКУ визначено, зокрема, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. Тобто, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням, є обов'язком платника податку, і ПКУ передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку. Відповідно до п.198.6 ст.198 р.V ПКУ у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим ПКУ або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна. Отже, у разі отримання платником ПДВ податкової накладної протягом 365 календарних днів з дати її виписки, а для платників які застосовують касовий метод протягом 60 календарних днів з дати оплати отриманих товарів, документальним підтвердженням правомірності включення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі такої податкової накладної, є документ, який підтверджує дату її надходження від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту)

.

[nikki]

Ерунда полная.

198.6. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Т.е. НКУ как раз и говорит о невключении ПОЛУЧЕННЫХ ранее налоговых накладных, а не о включении полученных с опозданием!

[GalynaS]

Так якщо немає поштового штемпеля Є(напр. Фарлеп напевно має якісь особливі умови на пошті, бо конверт приходить без штемпеля) ну і ін. хто в який рядок тепер включає в под. декларацію? Я так і не зрозуміла.... в самостійно виявлені не ставити, в додаток 5 не ставити, а куди тоді?

[vins]

Так якщо немає поштового штемпеля Є(напр. Фарлеп напевно має якісь особливі умови на пошті, бо конверт приходить без штемпеля) ну і ін. хто в який рядок тепер включає в под. декларацію? Я так і не зрозуміла.... в самостійно виявлені не ставити, в додаток 5 не ставити, а куди тоді?

А я так і не зрозумів - Ви хочете відповідь отримати з точки зору "як вважають податківці" (то вона наведена вище - нікуди не ставити) чи з точки зору, як правильно. Якщо останнє, то на три повідомлення вище Печкін вже наводив алгоритм дій

поступить нужно следующим образом.
1. Зафиксировать эти НН в книге учета входящей корреспонденции (если есть).
2. Показать в реесте фактическую дату получения (гр. 2).
3. Поставить в декларацию в стр. 10.1.

А хотят - пусть доначисляют. И тогда уже обжаловать.

[Heloise]

Знов “за рибу гроші”
В подтверждение/продолжение обсуждаемого выше. Позиция ГНАУ не изменилась.

Вісник ПСУ №9 за березень 2011 отвечает на вопрос в теме «Горячей линии»
Вопрос: В январе 2011 г. получены НН за октябрь 2010 г.. Можно ли включить их в Деку за Январь 2011 г.? Нужно ли при этом иметь подтверждающие документы, о том, что такие НН получены в январе, и если да, то какие именно?

Ответ: Оперяючись на п. 198.6 ст. 198 НКУ делают следующий вывод «... Отже, включення до складу податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 365 календарних днів з дня їх виписування, потребує документального підтвердження їх отримання в періоді іншому, ніж звітний.
За умови дотримання інших вимог податкового кодексу щодо формування податного кредиту документальним підтвердженням крім документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції бухгалтерського обліку покупця, можуть бути лист із зазначенням на ньому відбитка календарного поштового штемпеля та отримана разом із листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції.»

[vins]

Вісник ПСУ №9 за березень 2011 отвечает на вопрос в теме «Горячей линии»
Вопрос: В январе 2011 г. получены НН за октябрь 2010 г.. Можно ли включить их в Деку за Январь 2011 г.? Нужно ли при этом иметь подтверждающие документы, о том, что такие НН получены в январе, и если да, то какие именно?

Оно то все к тому и шло.. но все равно обидно.

[юрист]

А вот кстати, ГНИ в Печерском районе г. Киева никаких дополнительных условий не выдвигает

В який термін платник податку повинен включити податкову накладну до податкового кредиту, якщо в момент звітного періоду вона не була внесена до податкового кредиту з податку на додану вартість?

Відповідь: Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 21.12.10. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
ДПІ у Печерському районі м. Києва

То ли поленились писать, то ли и правда никаких доп условий..

[Heloise]

А вот кстати, ГНИ в Печерском районе г. Киева никаких дополнительных условий не выдвигает

В який термін платник податку повинен включити податкову накладну до податкового кредиту, якщо в момент звітного періоду вона не була внесена до податкового кредиту з податку на додану вартість?

Відповідь: Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 21.12.10. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
ДПІ у Печерському районі м. Києва

То ли поленились писать, то ли и правда никаких доп условий..

Это они о тем НН, которые у плательщика были "на руках" (лежали на столе/завалились за шкаф), т.е. находились в наличии.
Страхуются, потому что заставляют убирать из реестра НН, дабы соблюсти налоговую нагрузку и делают "подарок", в виде разрешения включить эти "убранные" НН в следующий период.

По сути, даже если НН пришли с опозданием, то во избежание всяких штампов и регистраций в журналах входящей кореспонденции, нужно просто считать их по умолчанию "полученными вовремя, но не включенными "в момент звітного періоду""

[vins]

НК при продаже товаров, изначально приобретавшихся для льготируемых операций, а продаваемых с НДС:

как не опоздать

Чи має право платник податку віднести до податкового кредиту суму ПДВ, при продажу товарів з ПДВ, що раніше були придбані для використання у операціях, що не є об’єктом оподаткування, або звільнених від оподаткування операціях?
У періоді придбання платником товарів/послуг для здійснення операцій, які не є об’єктом оподаткування, або звільнені від оподаткування ПДВ, право на отримання податкового кредиту у платника податку відсутнє. У податковому періоді, в якому такі товари/послуги будуть реалізовані, а саме, відбудеться використання їх в оподатковуваних операціях, підприємство отримає право на включення до складу податкового кредиту частини суми ПДВ, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях, за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної. При цьому, якщо з моменту придбання товарів/послуг минуло понад 1095 днів, то платник податку у разі продажу товарів/послуг не має право за такою податковою накладною віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при їх придбанні.
Пунктом 198.3 ст. 198 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з п. 198.4 ст. 198 р. V ПКУ якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Відповідно до пп. 199.1-199.3 ст. 199 р. V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ? ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції. Тобто, у періоді придбання платником товарів/послуг для здійснення операцій, які не є об’єктом оподаткування, або звільнені від оподаткування ПДВ, право на отримання податкового кредиту у платника податку відсутнє. У податковому періоді, в якому такі товари/послуги будуть реалізовані, а саме, відбудеться використання їх в оподатковуваних операціях, підприємство отримає право на включення до складу податкового кредиту частини суми ПДВ, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях, за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної. При цьому, якщо з моменту придбання товарів/послуг минуло понад 1095 днів, то платник податку у разі продажу товарів/послуг не має право за такою податковою накладною віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при їх придбанні.