Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Классификация основных средств по группам

Путеводитель по разделу. Ставка 0 %, доходы, расходы, амортизация, декларация. Переходное.

Модератор: Печкин

UNREAD_POST Vinta » 10 июл 2013, 12:41

спасибо, еще такой вопрос, а ПЛАНШЕТ iPad, кот. используется в хоз. деятельности-сотрудники берут в командировку вместо ноутов, можно отнести к 4 гр. для тех у кого мин. срок амортизации 2 года? т.е. приравнять к ПК или ноутбуку?
Vinta
 
Сообщений: 7
Зарегистрирован: 21 мар 2012, 12:32
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST nachfin » 10 июл 2013, 13:46

да
Ты являешься представителем того народа, на языке которого ты думаешь
Аватар пользователя
nachfin
 
Сообщений: 1536
Зарегистрирован: 08 окт 2012, 15:09
Благодарил (а): 32 раз.
Поблагодарили: 212 раз.

UNREAD_POST Vinta » 10 июл 2013, 14:42

спасибо
Vinta
 
Сообщений: 7
Зарегистрирован: 21 мар 2012, 12:32
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST len' » 30 окт 2013, 10:31

Помогите, пожалуйста, развеять смутные сомнения: нужно ли при определении стоимостного критерия в 2500 грн. учитывать ту часть распределенного НДС, которая идет на себестоимость? Приобретен шкаф. Расходы без НДС 2450грн., но с учетом распределенного НДС на счете 11 формируются затраты в сумме 2530грн. Является ли этот шкаф основным средством?
len'
 
Сообщений: 192
Зарегистрирован: 13 окт 2012, 13:56
Благодарил (а): 50 раз.
Поблагодарили: 28 раз.

UNREAD_POST len' » 30 окт 2013, 14:40

len' писал(а):Помогите, пожалуйста, развеять смутные сомнения: нужно ли при определении стоимостного критерия в 2500 грн. учитывать ту часть распределенного НДС, которая идет на себестоимость? Приобретен шкаф. Расходы без НДС 2450грн., но с учетом распределенного НДС на счете 11 формируются затраты в сумме 2530грн. Является ли этот шкаф основным средством?

10%-ный лимит уже исчерпан. Если шкаф признать малоценкой, то могут придраться к сумме, большей чем 2500, на сч.11, которая сразу вся пойдет на расходы. Если шкаф признать основным ср-вом, то его нужно будет амортизировать, - можно ли считать это меньшим злом?
len'
 
Сообщений: 192
Зарегистрирован: 13 окт 2012, 13:56
Благодарил (а): 50 раз.
Поблагодарили: 28 раз.

UNREAD_POST Galla » 30 окт 2013, 14:50

len' писал(а):
len' писал(а):Помогите, пожалуйста, развеять смутные сомнения: нужно ли при определении стоимостного критерия в 2500 грн. учитывать ту часть распределенного НДС, которая идет на себестоимость? Приобретен шкаф. Расходы без НДС 2450грн., но с учетом распределенного НДС на счете 11 формируются затраты в сумме 2530грн. Является ли этот шкаф основным средством?

10%-ный лимит уже исчерпан. Если шкаф признать малоценкой, то могут придраться к сумме, большей чем 2500, на сч.11, которая сразу вся пойдет на расходы. Если шкаф признать основным ср-вом, то его нужно будет амортизировать, - можно ли считать это меньшим злом?


а що вам видається дивним в тому,що шафу можна амортизувати?
Galla
 
Сообщений: 756
Зарегистрирован: 21 июн 2012, 11:20
Благодарил (а): 599 раз.
Поблагодарили: 264 раз.

UNREAD_POST len' » 30 окт 2013, 16:05

Galla писал(а):
len' писал(а):
len' писал(а):Помогите, пожалуйста, развеять смутные сомнения: нужно ли при определении стоимостного критерия в 2500 грн. учитывать ту часть распределенного НДС, которая идет на себестоимость? Приобретен шкаф. Расходы без НДС 2450грн., но с учетом распределенного НДС на счете 11 формируются затраты в сумме 2530грн. Является ли этот шкаф основным средством?

10%-ный лимит уже исчерпан. Если шкаф признать малоценкой, то могут придраться к сумме, большей чем 2500, на сч.11, которая сразу вся пойдет на расходы. Если шкаф признать основным ср-вом, то его нужно будет амортизировать, - можно ли считать это меньшим злом?


а що вам видається дивним в тому,що шафу можна амортизувати?


Шафу амортизувати не дивно. Цікавить питання, чи потрібно враховувати частку перерозподіленого ПДВ при визначенні критерію в 2500грн. в собівартості активу.
Я вже готова визнати цю шафу основним та амортизувати. Нехай вона довго живе...
len'
 
Сообщений: 192
Зарегистрирован: 13 окт 2012, 13:56
Благодарил (а): 50 раз.
Поблагодарили: 28 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 31 окт 2013, 09:22

len' писал(а):
Galla писал(а):
len' писал(а):
len' писал(а):Помогите, пожалуйста, развеять смутные сомнения: нужно ли при определении стоимостного критерия в 2500 грн. учитывать ту часть распределенного НДС, которая идет на себестоимость? Приобретен шкаф. Расходы без НДС 2450грн., но с учетом распределенного НДС на счете 11 формируются затраты в сумме 2530грн. Является ли этот шкаф основным средством?

10%-ный лимит уже исчерпан. Если шкаф признать малоценкой, то могут придраться к сумме, большей чем 2500, на сч.11, которая сразу вся пойдет на расходы. Если шкаф признать основным ср-вом, то его нужно будет амортизировать, - можно ли считать это меньшим злом?


а що вам видається дивним в тому,що шафу можна амортизувати?


Шафу амортизувати не дивно. Цікавить питання, чи потрібно враховувати частку перерозподіленого ПДВ при визначенні критерію в 2500грн. в собівартості активу.
Я вже готова визнати цю шафу основним та амортизувати. Нехай вона довго живе...


С критерием 2500 грн сравниваете первоначальную стоимость актива, т.е. с учетом НДС, который не возмещается предприятию в виде налогового кредита.

За это сообщение автора Vetal' поблагодарил:
len'
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1152 раз.

UNREAD_POST Влада » 31 окт 2013, 13:40

Дорогие коллеги Бухгалтера хочу с вами поделится своим опытом,находкой !недавно мне нужно было освоить работу в программе 1с бухгалтерия 8,в связи с новой работай ,и я долго искала где можно было бы получить необходимое обучение (курсы )как оказалось действительно что то стоящие найти не легко ,Но можно !!! мне лично очень понравились и помогли эти курсы :http://www.aster-c.com.ua/103/

За это сообщение автора Влада поблагодарил:
olya1709
Влада
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 31 окт 2013, 13:21
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST bur » 20 май 2014, 11:35

МИНИСТЕРСТВО ФИНАНСОВ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 28.03.2014 г. N 31-08410-07-21/6647

О классификации основных средств

Министерство финансов Украины рассмотрело Ваш запрос относительно классификации основных средств и сообщает.

В соответствии с Положением (стандартом) бухгалтерского учета 7 "Основные средства" (далее - Положение), утвержденным приказом Министерства финансов Украины от 27.04.2000 N 92, объект основных средств - это: законченное устройство со всеми приспособлениями и принадлежностями к нему; конструктивно обособленный предмет, предназначенный для выполнения определенных самостоятельных функций; обособленный комплекс конструктивно соединенных предметов одинакового или разного назначения, которые имеют для их обслуживания общие приспособления, принадлежности, управление и единый фундамент, вследствие чего каждый предмет может выполнять свои функции, а комплекс - определенную работу только в составе комплекса, а не самостоятельно; другой актив, соответствующий определению основных средств, или часть такого актива, которая контролируется предприятием/учреждением. Если один объект основных средств состоит из частей, имеющих разный срок полезного использования (эксплуатации), то каждая из этих частей может признаваться в бухгалтерском учете как отдельный объект основных средств.

Срок полезного использования (эксплуатации) - это ожидаемый период времени, в течение которого необоротные активы будут использоваться предприятием или с их использованием будет изготовлен (выполнен) ожидаемый предприятием объем продукции (работ, услуг).

Аналитический учет основных средств в разрезе групп, определенных пунктом 5 Положения, осуществляется с использованием Государственного классификатора Украины ДК 013-97 "Классификация основных фондов", утвержденного приказом Государственного комитета Украины по стандартизации, метрологии и сертификации от 19.08.97 N 507.

При определении группы, к которой относится объект основных средств, осуществляется его классификация по классам или типам основных средств, приведенным в указанном государственном классификаторе, с учетом функционального назначения, технических характеристик, условий использования при выполнении определенной работы объектов основных средств и т. п.


Первый заместитель Министра
А. Мярковский
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 425 раз.

UNREAD_POST bur » 30 сен 2014, 13:18

Vetal' писал(а):
Oliviyaflor писал(а):Предприятие приобрело микроволновую печь в офис для сотрудников, могу я амортизировать её в налогвом учёте? Или это не входит в производственные затраты предприятия в налоговом учёте?


Вам будут вменять финансирование личных нужд, т.е. нехознаправленность. Поэтому, возможно, и не стоит связываться с амортизацией. Хотя, если есть на предприятии, например, охранники, то можно доказывать хознаправленность микроволновки. Вроде, помнится, что была в до НКУшный период правильная судебная практика по этому вопросу.
Вот, например (правда, не на все 100 % в тему, но близко),

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 15 січня 2008 року

Скрытый текст: показать
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О. В. (головуючого), Брайка А. І., Голубєвої Г. К., Рибченка А. О., Федорова М. О., при секретарі: [...], за участі представників позивача - гр. С, та відповідача - гр. К, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 у справі N 21/109-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОС" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, встановив:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва (далі - ДПІ) від 31.01.2006 N 0000812320/3, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 643841,52 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 321920,76 грн.

Постановою господарського суду міста Києва від 15.06.2006 у справі N 21/109-А - позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 N 0000812320/3 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 622168,00 грн. та штрафних санкцій 311084,18 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 у справі N 21/109-А постанову господарського суду міста Києва від 15.06.2006 - скасовано частково. Позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 N 0000812320/3.

При цьому судом встановлено, що за наслідками проведеної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "УКРОС" за період з 01.10.2002 по 31.03.2005 складено Акт від 02.08.2005 N 959/23-202-20048523, в якому зазначено про те, що позивач безпідставно включив суму 622168,36 грн. до податкового кредиту з податку на додану вартість у червні 2004 року, чим порушив пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки його контрагент ТОВ "Креатив", якому позивач перерахував суму податку на додану вартість в розмірі 622168,36 грн., у зв'язку з придбанням товару - бавовняного волокна - не сплатив суму податку на додану вартість до Державного бюджету України у відповідному податковому періоді. Крім того така несплата пов'язана з тим, що ТОВ "Креатив" має пільгу по сплаті ПДВ на підставі ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На підставі даного Акту ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 03.08.2005 N 0000812320/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 651590,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 325795,00 грн., всього 977385,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, за наслідками розгляду першої скарги прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2005 N 0000812320/1, згідно якого зменшено суму податкового зобов'язання позивача - 649898,00 грн. і суму штрафних санкцій - 324949,00 грн.

За наслідками розгляду другої скарги відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 22.11.2005 N 0000812320/2, яким зменшено суму податкового зобов'язання позивача за основним платежем - 643841,52 грн., за штрафними санкціями - 321920,76 грн.

За наслідками розгляду скарги від 21.12.2005 N 1072/7/25-0215 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 N 0000812320/3, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 643841,52 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 321920,76 грн.

Підставою ж нарахувань стали ті обставини, що по-перше позивачем віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 964,00 грн. у зв'язку з придбанням набору фаянсового, комплекту чайників, кавомолки, будівельних матеріалів, вентиляторів, фільтру для пилососа та кондиціонеру тощо, що не відносяться до господарської діяльності.

Суд першої інстанції пославшись на п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" прийшов до висновку, що витрати, понесені позивачем у зв'язку з придбанням набору фаянсового, комплекту чайників, кавомолки, будівельних матеріалів, вентиляторів, фільтру для пилососа та кондиціонеру, не відносяться до господарської діяльності позивача, і тому такі витрати не мають включатися до суми валових витрат.

Суд апеляційної інстанції визнав хибним висновок, викладений в постанові місцевого суду, з огляду на пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Другий епізод стосується віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 622168,36 грн. за придбаний товар у ТОВ "Креатив" згідно Договору від 30.04.2004 N 17 де проведення фінансових операцій та передачі бавовняного волокна є накладна від 25.06.2004 N 24 та податкова накладна від 25.06.2004 N 112. Згідно з п. 3.1 Договору товар позивачем був прийнятий.

Встановлений судами порядок розмитнення, перевезення та збуту розмитненого бавовняного волокна визнано правомірним підтвердженням факту сплати податку на додану вартість за податковою накладною від 25.06.2004 N 112.

Третій епізод пов'язаний з віднесенням до податкового кредиту податку на додану вартість за податковими накладними, які відповідач вважав неправильно оформленими. В Акті перевірки відповідач вказує на неправомірність відображення позивачем у складі податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ за податковими накладними, складеними з порушенням вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме податковими накладними: N 911 від 14.07.2004 від ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" (ПДВ - 19831,72 грн.); N 15/66.04 від 20.08.2004 від ЗАТ "Іллічівськзовніштранс" (ПДВ - 500,00 грн.); N 26/08 від 26.08.2004 від ВАТ "КАТП-13054" (ПДВ - 378,00 грн.), та визначено завищену суму податкового кредиту у липні 2004 року на 19832,00 грн. та у серпні 2004 року на суму 878,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що податкові накладні по господарським операціям містять недоліки в їх заповненні (в податковій накладній від 14.07.2004 N 911 не зазначено місце розташування ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", в податковій накладній від 20.08.2004 N 15/66.04 не зазначено місце розташування ЗАТ "Іллічівськзовніштранс", в податковій накладній від 26.08.2004 N 26/08 відсутні одиниці виміру товару). Відповідно в цій частині в позові відмовлено.

Суд апеляційної інстанції не погодився із зазначеним, обґрунтувавши свою позицію тим, що недотримання позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", при існуванні незначних недоліків в заповненні податкових накладних, одержаних від продавця, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій. Згідно з абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердженням сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Не погодившись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 у справі N 21/109-А відповідач (ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та відмовити в позові, оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

На думку скаржника при винесенні рішення суд дійшов до помилкового висновку, що позивачем до складу податкового кредиту правомірно включено податок на додану вартість в сумі 964,00 грн., сплачений у зв'язку з придбанням набору фаянсового, комплекту чайників, кавомолки, будівельних матеріалів, вентиляторів, фільтру для пилососа, кондиціонеру та ін., оскільки пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено перелік витрат платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами, до якого придбаний товар не відноситься.

Також скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції залучено до матеріалів справи документи, які не були надані підприємством під час проведення перевірки та під час розгляду справи у суді першої інстанції, що суперечить ч. 2 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому скаржник не погоджується з висновками суду і вважає, що ТОВ "УКРОС" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 622168,00 грн., так як ця сума ПДВ, сплачена у складі вартості придбаного товару у ТОВ "Креатив", яке має пільгу по сплаті ПДВ на підставі ст. 7 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цю суму ПДВ до бюджету не сплачувало.

І просить врахувати, що на момент проведення перевірки позивач в підтвердження даних податкової декларації, які стосуються формування податкового кредиту за перевіряємий період, надав відповідачу податкові накладні, які не містять обов'язкових реквізитів, то вони не можуть бути розцінені як розрахункові платіжні документи в розумінні пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу яке в судовому засіданні підтримав, проти скарги заперечив та просив постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі, зазначаючи, що відповідач посилається на пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", стверджуючи, що позивач не вправі застосовувати положення цього пункту. Але відповідач систематично не бере до уваги підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, та власні роз'яснення, які надає іншим юридичним особам, а саме: ст. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 N 994, де визначені в переліку заходи та засоби з охорони праці, витрати на які належать до валових витрат юридичної особи, що відповідно до законодавства використовує найману працю, здійснюються з урахуванням вимог пп. 5.4.1, пп. 5.4.2, пп. 5.4.7, пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 та п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В частині, що стосується кондиціонерів, вентиляторів та фільтру для пилососу позивач зазначив, що керувався абз. 5 ст. 1 Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затвердженому постановою Кабінету міністрів України N 994 від 27.06.2003, в якій вказано, що системи вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установки для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях включаються до валових витрат підприємства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї, та пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.97 N 168 "Про податок на додану вартість" (чинної на час формування податкового кредиту) - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Встановлений судами порядок розмитнення, перевезення та збуту розмитненого бавовняного волокна є правомірним підтвердженням факту сплати податку на додану вартість за податковою накладною від 25.06.2004 N 112. Також судами зазначено, що посилання відповідача у Акті перевірки на постанову господарського суду Житомирської області від 27.07.2005 про визнання ТОВ "Креатив" банкрутом та відкриття процедури його ліквідації та посилання на Акт про анулювання свідоцтва ТОВ "Креатив" як платника податку на додану вартість від 13.08.2004 N 14 не є доказом, що має значення щодо вирішення питання по суті справи, оскільки правовідносини між позивачем та ТОВ "Креатив", що розглядаються, мали місце та тривали в червні 2004 року. На той час ТОВ "Креатив" мало законні підстави укладати цивільно-правові угоди і відповідно сплачувати податки згідно з чинним податковим законодавством України. Зазначені обґрунтування судових рішень є правомірним та таким, що відповідає наведеній матеріальній нормі податкового законодавства.

Щодо недоліків податкових накладних необхідно врахувати, що в силу пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд першої інстанції визнавши, що податкові накладні по зазначеним вище операціям містять недоліки в їх заповненні (в податковій накладній від 14.07.2004 N 911 не зазначено місце розташування ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", в податковій накладній від 20.08.2004 N 15/66.04 не зазначено місце розташування ЗАТ "Іллічівськзовніштранс", в податковій накладній від 26.08.2004 N 26/08 відсутні одиниці виміру товару), прийшов до думки, що податковий кредит сформований неправомірно.

Суд апеляційної інстанції не погодився із зазначеним, обґрунтувавши свою позицію тим, що недотримання позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", при існуванні незначних недоліків в заповненні податкових накладних, одержаних від продавця, не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту та про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо нарахування фінансових санкцій, оскільки згідно з абз. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердженням сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Таким чином суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, не дивлячись на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки в заповненні, при умові, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість та відповідну суму податку на додану вартість.

І оскільки до матеріалів справи позивачем надано книги обліку та придбання товарів, які містять відомості про придбані товари, їх вартість та відповідну суму податку на додану вартість, що підтверджує право покупця (позивача) на податковий кредит, тому податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 N 0000812320/3 правомірно визнано недійсним в частині, пов'язаній з віднесенням до податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, які відповідач вважав неправильно оформленими, відповідно позовні вимоги задоволені законно.

Щодо віднесення до валових витрат сплачених сум за товари необхідно врахувати, що згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

При цьому пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 22.05.97 N 283) визначено, що витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд першої інстанції пославшись на п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" прийшов до висновку, що витрати, понесені позивачем у зв'язку з придбанням набору фаянсового, комплекту чайників, кавомолки, будівельних матеріалів, вентиляторів, фільтру для пилососа та кондиціонеру, не відносяться до господарської діяльності позивача, і тому такі витрати не мають включатися до суми валових витрат.

Суд апеляційної інстанції визнав хибним висновок, викладений в постанові місцевого суду, з огляду на пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В даному випадку необхідно погодитись із висновком суду апеляційної інстанції, оскільки умовами Колективного договору встановлені зобов'язання адміністрації щодо забезпечення умов праці, які гарантують безпеку, всім працівникам, також забезпечення є обов'язком адміністрації товариства, яка організує умови праці на робочому місці, безпечність технологічних процесів, обладнання та інших засобів виробництва, наявність засобів захисту, відповідність санітарно-побутовим нормативним актам про охорону праці (придбання та використовування пилососа та іншого обладнання), окрім того придбання для роботи взимку обігрівачі і для роботи влітку вентилятори або кондиціонери.

Таким чином необхідно погодитись із обґрунтуванням судом апеляційної інстанції свого рішення пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де зазначено, що суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 відносяться до валових витрат виробництва. Положення пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вказує, що платник податку має право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Тобто витрати, пов'язані з виконанням Колективного договору, позивачем законно віднесено до валових витрат.

З урахуванням викладеного висновок суду апеляційної інстанції законно обґрунтовує безпідставність нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 964,00 грн. та штрафних санкцій, відповідно податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 N 0000812320/3 правомірно визнано недійсним в цій частині також.

З огляду на встановлене судом апеляційної інстанції та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду про задоволення вимог позивача повністю і визнання податкового повідомлення - рішення від 31.01.2006 N 0000812320/3 недійсним. Відповідно постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 у справі N 21/109-А скасуванню не підлягає, як така, що винесена за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 у справі N 21/109-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

____________

 


Еще про холодильник, микроволновку, телевизор

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

ЗАГАЛЬНОДОСТУПНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВИЙ РЕСУРС "ЗІР"

ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ

Як у податковому обліку платника податку враховуються витрати, пов'язані з придбанням та ремонтом побутових приладів (холодильника, мікрохвильової печі, телевізора тощо), призначених для користування працівниками, що перебувають у трудових відносинах з таким платником?

Відповідно до з пп. "є" пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) до складу загальновиробничих витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати на охорону праці, техніку безпеки, понесені відповідно до законодавства.

Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року N 994, із змінами і доповненнями, не передбачає придбання платником податку побутових приладів (холодильника, мікрохвильової печі, телевізора тощо), призначених для користування працівниками, що перебувають у трудових відносинах з таким платником.

Таким чином, витрати платника податку на придбання та ремонт побутових приладів (холодильника, мікрохвильової печі, телевізора тощо), призначених для користування працівниками, що перебувають у трудових відносинах з таким платником, не є такими, що здійснюються у зв'язку з охороною праці або веденням господарської діяльності, і відповідно як витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб не враховуються у складі витрат платника податку при обчисленні об'єкта оподаткування (пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ).
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 425 раз.

UNREAD_POST Berilo » 30 май 2018, 18:49

vikakool писал(а):ага, значит, фотокамера - это не прибор:)))

Устройство (также прибор, механизм, конструкция, жарг. девайс — от англ. device) — искусственный объект, имеющий сложное внутреннее устройство (структуру), созданный для выполнения определённых функций, обычно в области техники. Есть потребность купить лабораторный стол прайс поставщика.

Слово «устройство» часто используется в тех случаях, когда отсутствует более точный общепринятый термин. При этом оно сопровождается общим определением функции такого объекта: например, зарядное устройство, устройство наведения.

[править] ПриборПрибор обычно используется в качестве синонима основного значения слова «устройство». Однако, у него также есть и свои значения:

Комплект, набор предметов, инструментов для какой-либо работы или для выполнения каких-нибудь действий (напр. «столовые приборы»).
Набор материалов, частей, принадлежностей для изготовления или устройства чего-либо.
В качестве синонима к слову «устройство» термин «прибор» чаще используется в следующих случаях:

измерительные приборы (напр. барометр, амперметр, ручные пружинные весы, анемометр)
бытовые приборы (напр. миксер, микроволновая печь)
рибор иногда употребляется с приставками-сокращениями, например:


это относится и к лабораторному оборудованию?
Berilo
 
Сообщений: 13
Зарегистрирован: 04 авг 2016, 11:41
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

Пред.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, MR, Ya