Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Обычные цены (до 1 сентября 2013 года)

Путеводитель по разделу. Ставка 0 %, доходы, расходы, амортизация, декларация. Переходное.

Модератор: Печкин

UNREAD_POST Печкин » 24 июл 2013, 09:02

тема продолжает будоражить :)

Обычные цены в операциях с физическими лицами

Действующий на сегодня порядок применения обычных цен вызывает много вопросов у практиков. Использование обычных цен в операциях с физлицами можно отнести к наиболее проблемным участкам налогового учета, которые рассмотрит «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН».

Нужно ли применять обычные цены в операциях с физлицами?

Согласно абз. «в» п. 39.1 НКУ обычная цена применяется в случае осуществления операций с налогоплательщиками, которые:

• применяют специальные режимы налогообложения;

• применяют иные ставки, чем основная ставка налога на прибыль (в 2013 году 19 %);

• не являются плательщиками налога на прибыль, кроме физических лиц, которые не являются субъектами предпринимательской деятельности.

На первый взгляд, законодатель выразился вполне определенно: в операциях с физическими лицами, не являющимися предпринимателями, обычные цены применяться не должны.

Между тем действующая редакция ст. 39 НКУ не была согласована с иными положениями НКУ, в которых устанавливаются особые правила применения обычных цен.

В частности, в пп. 153.2.3 НКУ, регламентирующем порядок применения обычных цен с целью исчисления налога на прибыль, никаких исключений в отношении физических лиц, не являющихся предпринимателями, нет. Отсутствуют подобные оговорки и в части применения обычных цен при исчислении НДС, налога на доходы физических лиц (НДФЛ).

В итоге получилось, что действующие на момент вступления в силу ст. 39 НКУ (на 01.01.2013 г.) иные положения НКУ, в обозначенной части вступили с ней в противоречие.

На фоне этого в абз. «г» ст. 39 НКУ изначально была предусмотрена расширительная возможность применения обычных цен «в иных случаях, определенных НКУ».

При таких обстоятельствах налоговики вполне предсказуемо предписали применять обычные цены при исчислении налога на прибыль и в операциях с физлицами-непредпринимателями (см. письмо Главного управления Министерства доходов и сборов Украины в г. Киеве от 18.06.2013 г. № 1131/10/06-4-08, консультацию в ЕБНЗ).

С учетом несогласованности действующих норм НКУ противостоять этой позиции весьма сложно. В спорных случаях здесь остается ссылаться на нормы пп. 4.1.4 НКУ касаемо презумпции правомерности решений налогоплательщика в случае, если норма закона или другого нормативно-правового акта, выданного на основании закона, или если нормы разных законов или разных нормативно-правовых актов допускают неоднозначную (множественную) трактовку прав и обязанностей налогоплательщиков или контролирующих органов, в результате чего есть возможность принять решение в пользу как налогоплательщика, так и контролирующего органа. Однако такая позиция будет воспринята, судя по всему, только в суде.

Влада Карпова, к. э. н.,
консультант по вопросам учета
и налогообложения

БиЗ 22.07.2013 – 24.07.2013, № 57 (265)
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 24 июл 2013, 09:15

Печкин писал(а):тема продолжает будоражить
.
Добрый день. Похоже. Благо, есть катализатор.

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 17.07.2013 р. N 7057/6/99-99-19-03-02-1513


Європейській Бізнес Асоціації
Андріївський узвіз, 1-а, 1-й поверх
м. Київ
04070


Про розгляд листа

Міністерство доходів і зборів України розглянуло лист Європейської Бізнес Асоціації від 25.06.2013 N 672/2013/21 стосовно обмеження витрат по операціях з пов'язаними особами і повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) пов'язаними особами вважаються юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:
юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;
фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;
посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;
платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.
Порядок оподаткування операцій із пов'язаними особами визначено п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу.
Зокрема пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу визначено, що витрати, понесені у зв'язку з продажем/обміном товарів, виконанням робіт, наданням послуг пов'язаним з таким платником податку особам або за операціями з давальницькою сировиною, визнаються в розмірі, що не перевищує доходи, отримані від такого продажу/обміну.

Таким чином, при здійсненні платником податку операцій з продажу/обміну товарів, виконання робіт, надання послуг з пов'язаними з таким платником особами або за операціями з давальницькою сировиною всі витрати, понесені у зв'язку з такими операціями, не повинні перевищувати отримані від таких операцій доходи, тобто ці операції не призводять до виникнення збитків у податковому обліку.

Слід зазначити, що з цього питання було підготовлено та доведено до відома обласних та підпорядкованих структурних підрозділів органів податкової служби лист ДПС України від 17.08.2012 N 1043/0/71-12/15-1417 "Про оподаткування операцій з пов'язаними особами та операцій з давальницькою сировиною".
Податкові консультації з питання податкового обліку операцій з пов'язаними особами застосовуються в частині, що не суперечить консультації, наданій у листі ДПС України від 17.08.2012 N 1043/0/71-12/15-1417.


Заступник Міністра
А. П. Ігнатов
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1152 раз.

UNREAD_POST vikakool » 26 сен 2013, 15:48

Vetal' писал(а):Первые разъяснения
Государственная налоговая служба Украины
Письмо от 31.12.2012 № 12917/0/71-12/15-1317

4. Стаття 39 Кодексу, яка визначає новий порядок застосування звичайної ціни, набирає чинності згідно з абзацом третім п. 1 розділу XIX Кодексу з 01.01.2013 р.

Так, ст. 39 Кодексу встановлено конкретні методи визначення звичайних цін, а саме: порівняльної неконтрольованої ціни; ціни перепродажу; "витрати плюс"; розподілення прибутку; чистого прибутку.

Установлено перелік офіційних джерел інформації для визначення звичайних цін.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, покладено на орган державної податкової служби. Водночас для обґрунтування відповідності ціни господарської операції рівню звичайної ціни платник податків зобов'язаний за запитом органу державної податкової служби обґрунтувати рівень договірних цін.

Важливою в цій статті є норма про те, що для товарів, раніше ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки та збори під час їх митного оформлення.

У разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.


Коллеги, поднимаю старую тему, т.к вопрос по ней.

К нам сейчас пришла внеплановая проверка, период 2012г. - 1 полугодие 2013г.
Руководствуясь вышеизложенной нормой, собираются доначислить налог на прибыль (НДС до уровня тамож.цены мы доначисляли).
Мы импортеры, продавали товар несвязанным юрикам на общей с-ме.

Плиз, подскажите, аргументы для оспаривания!!
vikakool
 
Сообщений: 4214
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 922 раз.
Поблагодарили: 647 раз.

UNREAD_POST ОляЛьвів » 26 сен 2013, 15:54

положення про маркетингову політику, наприклад
And I think to myself.... what a wonderful world
ОляЛьвів
 
Сообщений: 290
Зарегистрирован: 12 окт 2012, 09:10
Благодарил (а): 128 раз.
Поблагодарили: 180 раз.

UNREAD_POST Печкин » 26 сен 2013, 15:55

Аргумент один. Обычные цены тут (по налогу на прибыль) вообще ни при чем.
Да, обычная цена >= таможенной, но доход определяется не по обычной!
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST ОляЛьвів » 26 сен 2013, 15:56

ще знайшла таке
ому варто взяти до уваги таку активність податкових органів в цій сфері та перевірити принаймні можливість надати обґрунтування розміру ціни, яка використовується платником податків. Для проведення власного "тесту" рекомендуємо використати методичні рекомендації, затверджені ДПС України, наприклад:

рівень закупівельних цін (ціни продажу) в порівняльних умовах (характеристики майна, функціональний аналіз, договірні умови, економічні обставини, ділові стратегії);
рівень націнки;
витрати, пов'язані із збутом ТМЦ;
собівартість ТМЦ.
Особливо треба звернути увагу на ситуації, коли один і той же товар продається різним покупцям за різними цінами (наприклад, дистриб’юторам, торговельним мережам, ресторанам). Податковим органам навіть непотрібно збирати інформації про ціни, все є у підприємства. Тому треба розробити (якщо такої немає) чітку політику визначення ціни для кожного сегменту покупців.

Як кажуть, бажаєш миру - готуйся до війни, отже бажаємо бути напоготові і принаймні бути готовими надати податковим органам обґрунтування визначення ціни.

Для обґрунтування можна використати лист ДПС України від 09.07.2012 р. № 12372/6/15-1216 "Щодо витрат на ремонт та витрат по операціях із пов'язаними особами", який може бути використаний на користь платника податку (принаймні, як доказ існування неоднозначності у застосуванні норми щодо визначення витрат на виготовлення продукції у випадку її продажу пов’язаній особі).

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і пропонується з інформаційною метою. В конкретних ситуаціях рекомендується отримання повної фахової консультації.


ось тут повний текст http://www.km-partners.com/ua/newslette ... apovnennja
And I think to myself.... what a wonderful world
ОляЛьвів
 
Сообщений: 290
Зарегистрирован: 12 окт 2012, 09:10
Благодарил (а): 128 раз.
Поблагодарили: 180 раз.

UNREAD_POST vikakool » 26 сен 2013, 16:00

Они ссылаются на п.39.13 - типа он для всех ситуаций и для всех импортеров:

39.13. Для товарів, раніше ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки та збори під час їх митного оформлення.

Как я понимаю, я могу аргументировать следующим:

1) ОЦ применяются ТОЛЬКО в определенных случаях - бартер, связанные лица, неплат-ки ННП и спецрежимщики, а также др.случаи. У нас ничего этого нет.
2) Нормы ст.39 общие. А в разделе "Налог на прибыль" ничего подобного нет.
3) Даже если предположить, что они правы, то мы вписываемся в 20%-ный коридор:

39.15. У разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Печкин, миленький, что еще можно?
vikakool
 
Сообщений: 4214
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 922 раз.
Поблагодарили: 647 раз.

UNREAD_POST Печкин » 26 сен 2013, 16:10

Да, все правильно.

39.13 определяет размер обычной цены, но не обязательность применения ОЦ при продаже всего импортного.
Случаи применения смотрим в 39.1 + III разделе.
Если в случаи не попадаем, то и ОЦ не применяем.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vikakool » 26 сен 2013, 16:14

Спасибо!

...смущает, что часть независимых спецов думает иначе... :?
vikakool
 
Сообщений: 4214
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 922 раз.
Поблагодарили: 647 раз.

UNREAD_POST ОляЛьвів » 26 сен 2013, 16:18

Дозволю ще собі додати таблицю, розроблену консалтинговою групою, послугами якої я користуюся. Може в даному випадку і не потрібна, але для загального розвитку не завадить
http://www.zkg.ua/aktualne-fahivtsyam/v ... ayini.html
And I think to myself.... what a wonderful world

За это сообщение автора ОляЛьвів поблагодарил:
vikakool
ОляЛьвів
 
Сообщений: 290
Зарегистрирован: 12 окт 2012, 09:10
Благодарил (а): 128 раз.
Поблагодарили: 180 раз.

UNREAD_POST Печкин » 26 сен 2013, 16:28

vikakool писал(а):Спасибо!

...смущает, что часть независимых спецов думает иначе... :?


На любой вопрос найдется специалист который считает иначе. Но не всегда он на самом деле считает :)
Я солидарен с этими независимыми мнениями:

Каков порядок применения обычных цен в отношении импортных товаров

В п. 39.13 НКУ закреплено, что при продаже внутри Украины товаров, ранее ввезенных на таможенную территорию Украины в таможенном режиме импорта или реимпорта, обычной ценой считается рыночная цена, но не ниже таможенной стоимости таких товаров, с которой были уплачены налоги и сборы при их таможенном оформлении.
Заметьте, что ориентироваться для целей налогообложения на таможенную стоимость импортированного товара при его поставках внутри Украины теперь следует не только в части НДС (что предусмотрено абзацем третьим п. 188.1 НКУ), но и в части других налогов и сборов, базой для начисления которых служит договорная (контрактная) стоимость. Причем касается это не только импортеров, но и всех, кто продает ввезенный на таможенную территорию Украины товар.
Фактически при поставке импортных товаров плательщикам отныне нужно «держать в уме» сразу три вида стоимости — договорную, рыночную и таможенную. При этом обычная цена должна быть определена на уровне большей из стоимостей — рыночной или таможенной. Эта большая стоимость, представляющая собой обычную цену, сравнивается с договорной ценой. И уже большая из этих двух величин — договорная цена или обычная — применяется для целей налогообложения.
Вместе с тем считаем, что определять обычную цену по импортным товарам нужно не по всем абсолютно операциям, а лишь в ситуациях, требующих применения обычной цены, т. е. в случаях, предусмотренных п. 39.1 НКУ (см. табл. 1 на с. 13) и другими специальными нормами.

НИБУ № 5 за 2013 г., с. 17.


Импортные товары
Согласно п. 39.13 НКУ для товаров, ранее ввезенных на таможенную территорию Украины в таможенном режиме импорта или реимпорта,обычной ценой продажи (поставки) на таможенной территории Украины считается рыночная цена, но не ниже таможенной стоимости товаров, с которой были уплачены налоги и сборы во время их таможенного оформления.
В этой норме обращает на себя внимание тот факт, что нижняя граница обычной цены (таможенная стоимость) должна применяться в отношении поставок любых ранее ввезенных в Украину товаров, причем по всей цепочке поставок (т.е. независимо от того является поставщик импортером или перепродавцом). Однако важно, что эта норма сама по себе не заставляет облагать любую поставку импортируемых товаров по обычной цене. На наш взгляд, ее следует использовать только в отношении операций, к которым обычные цены применимы в силу прямого указания НКУ (в частности, в поставках связанным лицам, в бартерных операциях).То есть в случаях, описанных в п. 39.1 НКУ (см. материал на стр. 21 текущего номера).

ВОБУ № 109-110 за 2012 г., с. 15
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vikakool » 26 сен 2013, 16:40

Печкин, спасибо огромное!!
vikakool
 
Сообщений: 4214
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 922 раз.
Поблагодарили: 647 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 13 дек 2013, 09:43

ВСУ вещает.
Ничего принципиально нового, просто встречал на просторах интернета которые были обеспокоены применимостью коридора в 20% к НДС.
Собственно, некоторые лица считали, что если в 188 прямо нет указания о коридоре, то он не применяется. В частности, если таможенная стоимость 110грн, а продали за 100грн, то доначислять к 110грн обязательно в любом случае.
ВСУ косвенно это опровергает.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34634255

22 жовтня 2013 року
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України


Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону № 168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування [за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)]. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

З огляду на викладене колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з реалізації платником податку на території України попередньо імпортованого ним товару звичайна ціна та митна вартість, що є умовною розрахунковою величиною, яка розраховується відповідно до положень Митного кодексу України і застосовується при переміщенні товарів через митний кордон України, не є тотожними і не можуть бути порівнюваними. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2010 року, 12 березня 2012 року та 28 травня 2013 року (№№ 21-9а10, № 21-380а11, 21- 152а13 відповідно).


Добавлено.
Только сейчас посмотрел, что там это прямо прописано в ЗУ О НДС было :)
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4846
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 324 раз.
Поблагодарили: 1244 раз.

UNREAD_POST bur » 23 сен 2014, 15:18

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2014 року м. Київ К/800/10698/14

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Фієста-Фантастика» та ТОВ «Галичінвест» було укладено договір оренди приміщення від 10.11.2011 №10/11-2011, а саме: нежитлового приміщення за адресою м. Львів, вул. І.Підкови,1, загальною площею 513,3 м2.

Відповідно до умов вказаного договору оренди, з урахуванням договорів про внесення змін до нього, ціна орендної плати за 1 м2 становила 53,33 грн. - 50,96 грн.

Відповідач при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фієста-Фантастика» порівняв умови договору оренди приміщення від 10.11.2011 №10/11-2011 з умовами договору оренди нерухомого майна, укладеного ТОВ «Фієста-Фантастика» з Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 23.12.2011 №Г-8081-11 про надання в оренду нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 28,6 м2, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Театральна, 10, відповідно до якого розмір орендної плати складає 279,72 грн. за 1 м2 без ПДВ.

На підставі наведеного порівняння та інформації, наданої Львівською торгово-промисловою палатою від 24.04.2013 №19-09/547, відповідач дійшов висновку, що оскільки обидва об'єкта нерухомості межують між собою і розташовані у центральній економіко-планувальній зоні м. Львова, то вартість оренди 1 м2 приміщення по вул. І.Підкови, 1, не повинна бути меншою ніж 279,72 грн. за 1 м2 без ПДВ.

Відповідно до підпункту 1.20.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з підпунктом 1.20.2 статті 1 вказаного Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до підпункту 1.20.6 статті 1 Закону, у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до підпункту 1.20.8 статті 1 цього Закону, покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Згідно з п. 78.7 ст. 78 Податкового кодексу України, перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Отже, співставляючи умови договору оренди нерухомого майна від 23.12.2011 №Г-8081-11 з умовами договору оренди приміщення від 10.11.2011 №10/11-2011, відповідачем не враховано, що вказані договори не стосуються ідентичних (однорідних) товарів (робіт, послуг) та співставних умов. Аналіз вказаних договорів свідчить про те, що вони відрізняються між собою площею орендованих приміщень, що впливає на умови утримання, призначення орендованих приміщень тощо, а відтак, їх порівняння не може бути правильним методом визначення звичайної ціни.

Крім того, використовуючи для визначення звичайного рівня цін інформацію, надану торгово-промисловою палатою, відповідач не взяв до уваги положення частини 1 статті 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якої торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Як було вірно встановлено судами, інформація, надана торгово-промисловою палатою, є лише консультативною, створена без огляду об'єктів, на основі вибірки з преси, зокрема, газети "Ваш Магазин". Такі дані визначені на основі цін пропозицій і носять орієнтовний характер, так як не є цінами фактичних угод і можуть відрізнятися від наведених в залежності від терміну оренди, договірних відносин, технічних, конструктивних параметрів приміщень, оздоблення, тощо.

За наведених обставин, оскільки відповідачем не було надано статистичної оцінки рівня цін реалізації ідентичних або однорідних товарів, які б вказували на заниження позивачем ціни продажу вказаних товарів у співставних умовах, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість з підстав реалізації продукції за цінами нижче звичайних.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів - відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 425 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 05 окт 2014, 09:48

Ничего принципиально нового, но может кому пригодится систематизированная правовая позиция:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37501505

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2014 року Справа № 803/203/14
Волинський окружний адміністративний суд


Стосовно твердження податкового органу про встановлення заниження «звичайної ціни» (пп. 14.1.71 ПКУ), нижче собівартості, суд зазначає наступне.

Податкова інспекція у розумінні даного питання підмінює значення «звичайна ціна», що встановлюється та застосовується Податковим кодексом України, на «собівартість реалізованих робіт, послуг», що й призвело до неправомірних висновків.

Зокрема, відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України «звичайна ціна» - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (до змін Законом України №408-VII від 04.07.2013 р, в редакції, що діяла на час спірних взаємовідносин). Статтею 39 ПК України встановлено методи визначення та порядок застосування звичайної ціни, які набирають чинності з 01.01.2013 року До цього часу, тобто до набрання чинності ст. 39 цього Кодексу, порядок визначення звичайних цін регулюється п.1.20 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

«Собівартість реалізованої продукції», відповідно до п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.03.1999 р. №318 (зареєстровано МЮУ 19.01.2000 р. за №27/4248), визначається за правилами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси».

Відповідно до п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)» складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та над нормативних виробничій витрат.

Отже, «звичайна ціна» застосовується податковим законом для визначення показників доходу платника додатку від продажу товарів і є виміром оцінки майна та майнових прав, а «собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг» застосовується у бухгалтерському обліку і є виміром показника у визначенні фінансового результату суб'єкта господарювання.

Таким чином, «звичайна ціна» та «собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг» не є тотожними поняттями за їх значенням, і їх підміна не дозволяється ані Податковим кодексом України, ані Законом № 334/94-ВР, оскільки відповідно до п.1.20.5-1 ст.1 цього Закону та пп. 14.1.71 ПК України, для доказів обґрунтування її рівня застосовуються терміни «справедлива ціна», «ринкова ціна» та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку і національних стандартах з питань оцінки майна та майнових прав і прирівнюються до терміну «звичайна ціна».

Податковою інспекцією не зроблено жодних розрахунків з метою визначення ринкової або справедливої вартості робіт та послуг, що виконуються (надаються) підприємством, а тому їх ствердження щодо заниження звичайної ціни» не мають доказової бази, тобто є необґрунтованими.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4846
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 324 раз.
Поблагодарили: 1244 раз.

Пред.След.

Вернуться в НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, MR, Ya