Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Интернет-магазин: налогообложения и учет

Путеводитель по разделу. Ставка 0 %, доходы, расходы, амортизация, декларация. Переходное.

Модератор: Печкин

UNREAD_POST mxa » 15 апр 2015, 14:04

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

Подозреваю что написали для отмазывания "своих" от применения РРО. В любом случае, утверждение не конкретизированно, так что налоговая будет применять его как захочет. А вот выше, ясным украинским языком сказано:
Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.
mxa
 
Сообщений: 4
Зарегистрирован: 15 апр 2015, 13:58
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST налоговик » 15 апр 2015, 14:08

mxa писал(а):
Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

Подозреваю что написали для отмазывания "своих" от применения РРО. В любом случае, утверждение не конкретизированно, так что налоговая будет применять его как захочет. А вот выше, ясным украинским языком сказано:
Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.


Интересно что такое

у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2594 раз.

UNREAD_POST mxa » 15 апр 2015, 14:58

у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0% ... 0%BA%D0%B8
Згідно з Інструкцією Національного банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні», безготівкові розрахунки можуть здійснюватися за такими формами розрахункових документів:
платіжними дорученнями;
платіжними вимогами-дорученнями;
розрахунковими чеками;
акредитивами;
платіжними вимогами;
банківськими платіжними картками;
векселями;
інкасовими дорученнями (розпорядженнями).
mxa
 
Сообщений: 4
Зарегистрирован: 15 апр 2015, 13:58
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST налоговик » 15 апр 2015, 15:08

mxa писал(а):
у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0% ... 0%BA%D0%B8
Згідно з Інструкцією Національного банку України «Про безготівкові розрахунки в Україні», безготівкові розрахунки можуть здійснюватися за такими формами розрахункових документів:
платіжними дорученнями;
платіжними вимогами-дорученнями;
розрахунковими чеками;
акредитивами;
платіжними вимогами;
банківськими платіжними картками;
векселями;
інкасовими дорученнями (розпорядженнями).


А чому ви виділили тільки ці два варіанти. Деякі інші цілком відповідають умовам з листа
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2594 раз.

UNREAD_POST mxa » 15 апр 2015, 15:32

А чому ви виділили тільки ці два варіанти. Деякі інші цілком відповідають умовам з листа

Они чаще всего используются.

Вопрос остается открытым
якщо не визначено місце розрахунків

Варианты:
- оплата проходит не через ваш терминал для приема карточек
- оплата полностью происходит виртуально, то есть не в помещении и без встречи контрагентов и без оговаривания места расчета

Оказывается есть такое понятие: место выполнения обязательств:

Ст. 532 ЦКУ від 16.01.2003 № 435-IV

1. Місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;

2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

2. Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Подробнее: http://kodeksy.com.ua/tsivil_nij_kodeks ... ja-532.htm
mxa
 
Сообщений: 4
Зарегистрирован: 15 апр 2015, 13:58
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST mxa » 15 апр 2015, 18:13

ЛИСТ
від 30.03.2015 р. N 6556/6/99-99-22-07-03-15
...
Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.


Що таке місце проведення розрахунків?
Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідь знайшов http://sfs.gov.ua/ebpz/ категорія 109 підкатегорія 01 тобто: 109.01

Тобто:
- якщо ви продаєте товари через інтернет - значить забов'язані використовувати РРО
- якщо ви надаєте послуги через інтернет, і маєте офіс - значить забов'язані використовувати РРО
- якщо ви надаєте інформаційно-консультаційні послуги через інтернет, і не маєте офісу - можете не використовувати РРО
Однак, якщо у вас на сайті (у віртуальному місці) розміщено віртуальні товари або ж послуги, які там зберігаються - то можливо, податкова вважатиме, що ви забов'язані використовувати РРО, так як у вас чітко передбачено місце проведення розрахунків. А можливо і ні.

В будь-якому випадку, необхідно отримати чітку відповідь від податкової про це все.
mxa
 
Сообщений: 4
Зарегистрирован: 15 апр 2015, 13:58
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Mecano » 24 апр 2015, 13:15

С 1 января 2015 к перечню предприятий, которые обязаны использовать регистраторы расчетных операций (кассовые аппараты или фискальные регистраторы), добавились:

Предприятия электронной коммерции, продающие товары и услуги посредством интернета (интернет-магазины).
ФОП – плательщики единого налога III группы с 1 июля 2015 и II группы с 1 января 2016 (за исключением рыночной и переносной торговли). К группе III единщиков с 2015 года относятся предприниматели с годовым оборотом до 20 млн грн, а также ранее относившиеся к группам 4,5,6. Для тех, кто начнет использовать РРО уже до 30.06.2015, предусмотрены льготы.


Если единщик 2 гр. реализует товар через интернет-магазин, то он уже должен применять РРО или освобожден от него до 01.01.16?
Mecano
 
Сообщений: 126
Зарегистрирован: 23 дек 2011, 10:41
Благодарил (а): 38 раз.
Поблагодарили: 25 раз.

UNREAD_POST p_o_d_a_t_k_u » 24 апр 2015, 14:56

Mecano писал(а):
С 1 января 2015 к перечню предприятий, которые обязаны использовать регистраторы расчетных операций (кассовые аппараты или фискальные регистраторы), добавились:

Предприятия электронной коммерции, продающие товары и услуги посредством интернета (интернет-магазины).
ФОП – плательщики единого налога III группы с 1 июля 2015 и II группы с 1 января 2016 (за исключением рыночной и переносной торговли). К группе III единщиков с 2015 года относятся предприниматели с годовым оборотом до 20 млн грн, а также ранее относившиеся к группам 4,5,6. Для тех, кто начнет использовать РРО уже до 30.06.2015, предусмотрены льготы.


Если единщик 2 гр. реализует товар через интернет-магазин, то он уже должен применять РРО или освобожден от него до 01.01.16?



Освобожден до 01.01.2016
p_o_d_a_t_k_u
 
Сообщений: 231
Зарегистрирован: 04 окт 2012, 10:55
Благодарил (а): 30 раз.
Поблагодарили: 22 раз.

UNREAD_POST janna » 09 сен 2015, 16:26

Еще один комментарий к закону "Об электронной коммерции"
http://blc-ukraine.com/2015/09/zakon-ob ... mmentarij/
Предполагают, что для подтверждения платежа теперь достаточно "электронного документа".

За это сообщение автора janna поблагодарил:
Galla
janna
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 20 июл 2015, 12:05
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST налоговик » 08 окт 2015, 09:28

РРО при торговле через интернет-магазин

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 01.10.2015 р. N 20887/6/99-99-22-07-03-15

Головним управлінням ДФС в областях та м. Києві
Міжрегіональному головному управлінню - Центральному офісу з обслуговування великих платників


Про розгляд звернень

Державна фіскальна служба України розглянула звернення Європейської Бізнес Асоціації від 21.08.2015 N 917/2015/24 та від 26.08.2015 N 933/2015/24 та численні звернення інших платників податків щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО), з метою однакового трактування і правильного застосування норм законодавства про порядку проведення розрахунків повідомляє таке.

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265).

Закон N 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Так, статтею 3 Закону N 265 встановлено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно зі статтею 2 Закону N 265:

розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Крім того, пунктом 3 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 N 417, визначено:

назва господарської одиниці - назва, зазначена в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди;

господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Отже, бланк заяви про реєстрацію РРО (форма N 1-РРО) заповнюється залежно від вибору господарської одиниці, виду діяльності та місця, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги), а також місця отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Що стосується доставки товарів кур'єрською службою.

При продажу товарів продавець повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром за допомогою кур'єрської служби (поштової служби), яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця.

Також розрахунковий документ (чек) може бути виданий покупцю кур'єром (поштовою службою) при передачі покупцю придбаного товару та сплаті ним коштів за його придбання. При цьому такий розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на такого кур'єра (поштову службу).

Відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зі змінами та доповненнями, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється відповідно до Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року N 854 (далі - Правил), пунктом 4 яких передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами, а також можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари відповідно до законодавства.

Суб'єкт господарювання повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей.

Отже, оскільки торгівля алкогольними напоями повинна здійснюватися відповідно до Правил, які, зокрема, передбачають наявність відповідних торговельних та складських приміщень для здійснення реалізації цих виробів, суб'єкт господарської діяльності не має права займатись торгівлею алкогольними напоями через інтернет-магазин.

Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року N 833, визначає загальні умови провадження торговельної діяльності суб'єктами господарювання.

Згідно з пунктом 22 Правил торговельного обслуговування споживачів (покупців) розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, визначено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, визначено, що готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Отже, операції з оплати вартості товару чи послуг готівкою є готівковими розрахунками, а операції з оплати товарів та послуг через платіжні термінали та мережу Інтернет з використанням електронних платіжних засобів є безготівковими розрахунками.

Водночас звертаємо увагу, що статтею 3 Закону N 265 встановлено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Директор Департаменту
податкового та митного аудиту
Н. І. Рубан


 
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2594 раз.

UNREAD_POST Liska » 09 окт 2015, 14:39

а если интернет-магазин у ФОПа на едином налоге с оборотом до 1 млн. РРО не нужен?
Liska
 
Сообщений: 4
Зарегистрирован: 09 окт 2015, 14:12
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST налоговик » 07 апр 2016, 11:18

Налоговый учет услуг поддержки и модернизации интернет-сайтов

Большинство действующих предприятий используют в процессе осуществления хозяйственной деятельности собственные интернет-сайты. Они могут предназначаться как для размещения информации о предприятии, так и для непосредственного ведения хозяйственной деятельности. Использование интернет-сайта неразрывно связано с необходимостью приобретения услуг по его поддержке или модернизации, вследствие чего для предприятия возникают определенные налоговые последствия, особенности которых мы рассмотрим ниже.

Прежде всего, особенности налогового учета операций, связанных с приобретением услуг поддержки или модернизации интернет-сайтов, являются следствием специфической правовой природы последних.

Интернет-сайты принадлежат к числу объектов права интеллектуальной собственности и представляют собой совокупность ряда элементов, в частности, таких как: программная составляющая, веб-дизайн, базы данных, контент.

Разработка интернет-сайта может осуществляться как собственными силами налогоплательщика, так и с привлечением специализированных разработчиков. На практике по результатам разработки права на интернет-сайт передаются от разработчика к предприятию-заказчику. Соответственно последнее приобретает объект права интеллектуальной собственности, соответствующий определению нематериального актива, установленному подпунктом 14.1.120 Налогового кодекса Украины.

Учет нематериальных активов осуществляется согласно Положению (стандарту) бухгалтерского учета 8 "Нематериальные активы", утвержденному приказом Министерства финансов Украины от 18.10.99 г. № 242 (далее – "П(С)БУ № 8"). Правила их учета являются в некоторой мере подобными правилам учета основных средств. Нематериальные активы также подлежат амортизации на протяжении срока их полезного использования и отображаются в учете по первоначальной стоимости, которая, в том числе, состоит из расходов на их создание или приобретение.

Как уже упоминалось, в ходе эксплуатации интернет-сайтов зачастую возникает необходимость приобретения услуг по их поддержке или модернизации. Так, модернизация интернет-сайта заключается в его улучшении, доработке, оптимизации, реконструкции, изменении дизайна и функциональных модулей, в том числе в осуществлении перевода его интерфейса на иностранный язык.

Поддержка интернет-сайта, в свою очередь, может заключаться в актуализации его контента (информационного наполнения) или же в тестировании, проверке правильности настройки и функционирования, исправлении ошибок, регулировке параметров или поддержке его работоспособности другими способами.

В целях исчисления налога на прибыль предприятий налоговые последствия приобретения услуг поддержки и модернизации интернет-сайтов не урегулированы нормами Налогового кодекса Украины. При этом правила учета таких операций установлены нормами П(С)БУ № 8, исходя из которых и определяются налоговые последствия приобретения указанных услуг.

Согласно пункту 18 П(C)БУ № 8 первоначальная стоимость нематериальных активов увеличивается на сумму расходов, связанных с совершенствованием таких нематериальных активов, повышением их возможностей и срока использования, что способствует увеличению первоначально ожидаемых будущих экономических выгод от их использования.

В то же время второй абзац указанного пункта гласит о том, что расходы, осуществляемые для поддержания объекта в пригодном для использования состоянии и получения первоначально определенного размера будущих экономических выгод от его использования, включаются в состав расходов отчетного периода.

Иными словами, норма пункта 18 П(С)БУ № 8 разграничивает налоговые последствия услуг поддержки и модернизации интернет-сайта, исходя из их характера и цели приобретения.

Так, поскольку главной целью модернизации интернет-сайта является его усовершенствование, расходы, связанные с приобретением таких услуг, подлежат капитализации, что подразумевает включение расходов в первоначальную стоимость интернет-сайта как нематериального актива и ее увеличение.

Целью поддержки интернет-сайта, напротив, является обеспечение его нормального функционирования без какого-либо улучшения функциональных характеристик, в связи с чем затраты на приобретение таких услуг признаются расходами периода их возникновения.

Таким образом, налоговые последствия приобретения услуг поддержки и модернизации интернет-сайта для целей исчисления налога на прибыль предприятий отличаются вследствие различия их характера и целей приобретения.

Что касается налоговых последствий указанных услуг в разрезе налога на добавленную стоимость (далее – НДС), следует отметить, что согласно нормам раздела ХХ Налогового кодекса Украины поставка программной продукции (в том числе интернет-сайта) освобождается от уплаты НДС. То есть поставка услуг разработки или модернизации интернет-сайта при условии перехода к налогоплательщику прав на результат разработки или модернизации не приводит к возникновению налоговых последствий по НДС.

В то же время приобретение услуг поддержки интернет-сайта не предусматривает перехода каких-либо прав на программную продукцию, в связи с чем операции поставки указанных услуг являются объектом налогообложения НДС согласно пункту 185.1 Налогового кодекса Украины.

 

Разница подходов

Фискальная политика налоговых органов в отношении услуг поддержки и модернизации интернет-сайтов зачастую сводится к:

1. Отрицанию реальности услуг поддержки и модернизации интернет-сайтов.

2. Попыткам манипуляции налоговыми последствиями услуг поддержки с целью навязывания налогоплательщикам необходимости капитализации затрат на такие услуги.
 

Закономерным следствием указанных претензий и манипуляций является лишение налогоплательщиков права на признание расходов и налогового кредита, сформированных вследствие приобретения таких услуг.

Претензии к реальности услуг поддержки и модернизации интернет-сайтов, прежде всего, являются следствием сравнительной сложности доказывания их реальности в силу следующих факторов:

– отсутствие устоявшегося "стандарта" доказывания их реальности;

– недостаточное документальное оформление;

– сложность идентификации их результата.

Аргументы налоговых органов об отсутствии реального предоставления указанных услуг сводятся к доводам о: дефектности контрагента – поставщика услуг, невозможности установить объем и содержание приобретенных услуг, невозможности установить реальное изменение состава активов предприятия в результате приобретения таковых (поскольку сложно идентифицировать наличие результата приобретенных услуг), отсутствии деловой цели в их приобретении, а также связи указанных услуг с хозяйственной деятельностью налогоплательщика.

В случае возникновения спора с налоговым органом доказывание реальности услуг поддержки и модернизации интернет-сайта заключается в опровержении вышеуказанных доводов налоговых органов. Зачастую это достигается посредством:

1. Документального подтверждения соблюдения всех этапов предоставления спорных услуг.

Этапами модернизации интернет-сайтов обычно являются: согласование целей и объемов модернизации; предоставление исполнителю исходных данных, ключей доступа, макетов обновленного дизайна; непосредственная разработка и интегрирование изменений в интернет-сайт; передача прав на объекты, созданные по результатам его модернизации.

Поддержка интернет-сайтов обычно состоит из следующих этапов: тестирование интернет-сайта на предмет наличия ошибок, непосредственное исправление ошибок, настройка функциональных параметров, проверка устойчивости функционирования интернет-сайта после исправления ошибок. В случае актуализации его содержимого: передача актуального контента для размещения на интернет-сайте, адаптация и размещение (интегрирование) такого контента.

2. Документального подтверждения использования интернет-сайта в хозяйственной деятельности.

3. Аргументированного обоснования экономической целесообразности приобретения услуг.

Следует отметить, что в редакции Налогового кодекса Украины, действующей с 01.01.2015 года, отсутствует такое условие признания расходов для целей исчисления налога на прибыль предприятий, как связь приобретенных налогоплательщиком товаров, работ, услуг с его хозяйственной деятельностью.

В настоящий момент невозможно достоверно спрогнозировать, через какую призму будут восприняты налоговыми и судебными органами указанные изменения, поскольку проверки налогоплательщиков за период 2015 года только начинают проводиться. Можем предположить, что указанный принцип будет так же применяться, но в качестве элемента доктрины реальности хозяйственных операций.

Указанные законодательные изменения не затронули требования о признании права на формирование налогового кредита по НДС вследствие приобретения услуг поддержки интернет-сайтов, из чего следует, что алгоритм доказывания правомерности его формирования остался прежним.

Попытки навязывания налогоплательщикам необходимости капитализации расходов на приобретение услуг и поддержку интернет-сайтов осуществляются налоговыми органами несколько реже. Такие попытки обосновываются при помощи искаженного толкования цели приобретения таких услуг.

 Зачастую налоговые органы толкуют цель приобретения указанных услуг как:

– доведение интернет-сайта до состояния, пригодного к его эксплуатации;

– модернизация интернет-сайта, то есть увеличение первоначально ожидаемых будущих экономических выгод от его использования.


В первом случае налоговые органы утверждают о необходимости капитализации всех расходов на поддержку интернет-сайта, руководствуясь пунктом 11 П(С)БУ № 8. Согласно указанной норме первоначальная стоимость приобретенного нематериального актива (интернет-сайта) состоит из цены (стоимости) приобретения (кроме полученных торговых скидок), пошлин, косвенных налогов, не подлежащих возмещению, и других расходов, непосредственно связанных с его приобретением и доведением до состояния, пригодного для использования по назначению.

 

Позиция налоговых органов в таком случае сводится к выводу о том, что приобретенные налогоплательщиком услуги поддержки интернет-сайта направлены на доведение его до состояния, в котором он пригоден для использования по назначению.


Ошибочность указанной позиции заключается в толковании нормы пункта 11 П(С)БУ № 8 в отрыве от ее системной связи со следующими нормами.

Порядок отражения нематериальных активов (в том числе интернет-сайтов) в учете предприятий урегулирован, в частности, приказом Министерства финансов Украины "Об утверждении типовых форм первичного учета объектов права интеллектуальной собственности в составе нематериальных активов" от 22.11.2004 года № 732 (далее – Порядок № 732).

В соответствии с нормами указанного приказа интернет-сайт как нематериальный актив отражается в учете налогоплательщика путем введения такого интернет-сайта в хозяйственный оборот согласно типовой форме № НА-1 "Акт ввода в хозяйственный оборот объекта права интеллектуальной собственности в составе нематериальных активов".


В свою очередь, пункт 10 П(С)БУ № 8 определяет, что приобретенные (созданные) нематериальные активы зачисляются на баланс предприятия, исходя из их первоначальной стоимости.

То есть норма пункта 11 П(С)БУ № 8 регламентирует исключительно перечень расходов, которые включаются в первоначальную стоимость интернет-сайта до начала его использования, поскольку первоначальная стоимость интернет-сайта определяется по состоянию на момент введения его в хозяйственный оборот и может увеличиваться только в случае осуществления его модернизации.

Иными словами, доводить до состояния, пригодного к использованию, возможно исключительно интернет-сайт, который еще находится на стадии разработки, то есть не введен в хозяйственный оборот согласно правилам Порядка № 732.

Соответственно при возникновении спора с налоговым органом доказыванию в первую очередь подлежит факт пребывания интернет-сайта в эксплуатации в периоде предоставления спорных услуг поддержки. Это автоматически лишает налоговый орган права осуществлять любые доначисления на основании искаженного толкования нормы пункта 11 П(С)БУ № 8.

В случае же, если интернет-сайт не был введен в хозяйственный оборот на момент приобретения услуг поддержки, доказать неправомерность доначислений будет крайне сложно, поскольку виды услуг, свойственные поддержке (тестирование, исправление ошибок, наполнение контентом), зачастую являются частью процесса его разработки.

Резюмируя изложенное, можем утверждать, что ключевым интересом налогоплательщика является максимально оперативное введение интернет-сайта в хозяйственный оборот согласно правилам Порядка № 732. В таком случае предприятие будет иметь возможность построить свою правовую позицию в споре с налоговым органом, исходя из права отнесения расходов на услуги поддержки уже функционирующего интернет-сайта к периоду возникновения таких расходов.

Во втором случае налоговые органы не признают правомерность отнесения расходов на приобретение услуг поддержки интернет-сайта к периоду их возникновения, поскольку утверждают об обязанности налогоплательщика капитализировать указанные расходы в первоначальную стоимость такого интернет-сайта.

То есть налоговые органы намеренно отождествляют услуги поддержки интернет-сайта с услугами модернизации, которые согласно норме пункта 18 П(С)БУ № 8 подлежат капитализации, поскольку они связаны с усовершенствованием интернет-сайта, повышением его возможностей и срока полезного использования, что способствует увеличению первоначально ожидаемых будущих экономических выгод от его использования.

В случае возникновения спора с налоговым органом в настоящем контексте налогоплательщику, прежде всего, необходимо аргументировать направленность спорных услуг на поддержание интернет-сайта в состоянии, пригодном для его функционирования. Также необходимо обосновать отсутствие у налогоплательщика намерения увеличивать объем ожидаемых будущих экономических выгод (дохода) от использования интернет-сайта вследствие приобретения спорных услуг.

Иными словами, необходимо доказать соответствие спорных услуг норме абзаца 2 пункта 18 П(С)БУ № 8, что будет подтверждать право относить расходы на приобретение таких услуг к периодам их возникновения.

Минимизировать риск возникновения указанных претензий возможно при помощи обеспечения должного документального оформления операций по приобретению услуг поддержки интернет-сайта. Осуществляется это, в частности, путем интегрирования в договор об оказании таких услуг положений касательно целей их приобретения, а также использования в первичных документах формулировок наименований предоставленных услуг, четко указывающих на их целевую направленность.
 
ВЫВОД:

Подводя итог, можем резюмировать, что налогоплательщик, располагая пониманием особенностей налогообложения услуг поддержки и модернизации интернет-сайта, получает возможность более гибко планировать собственные расходы, соблюдая оптимальный баланс между доходами и расходами отчетных периодов. К тому же упомянутые правила налогового учета применимы не только к услугам поддержки и модернизации интернет-сайтов, но и к другим объектам интеллектуальной собственности, которые в соответствии с действующим законодательством признаются нематериальными активами.

Юрий Мосунов,
юрист
Integrites
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2594 раз.

UNREAD_POST vikakool » 27 май 2016, 14:30

Коллеги, а что вы все-таки делаете с РРО и оплатой карточками в интернет-магазинах?

...применяете в соответствии с вышевыложенными письмами ГФС?

...а если применяете, то как?

Потому как я вот не очень понимаю сей таинственный момент пробивания чека...

К примеру.в 2 часа ночи покупатель заходит на сайт моего И-магазина, выбирает товар и нажимает кнопку "Оплатить картой". И...переходит на сайт банка, где и оплачивает этот самый товар.

А я узнаю об этом только завтра, когда получу реестр платежей от эквайра. Либо послезавтра, когда увижу деньги в банк.выписке.

И когда бить этот чертов чек РРО? :evil:
vikakool
 
Сообщений: 4088
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 883 раз.
Поблагодарили: 620 раз.

UNREAD_POST vikakool » 30 май 2016, 10:05

Коллеги, откликнитесь, плиз!

Или никто при оплате в инете чеки не бьет, и я одна маюсь этим вопросом?.. :?
vikakool
 
Сообщений: 4088
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 883 раз.
Поблагодарили: 620 раз.

UNREAD_POST VOA » 30 май 2016, 10:54

Так, а разве в данном случае этот платёж не будет для Вас безналичным? Ведь покупатель не приходил в Ваше помещение "касса", не пользовался Вашим РОS-терминалом, подключённым к Вашему РРО, а сам инициировал в своём банке платёж и подтверждение оплаты в его выписке и смс-ке.
Вроде и в письме именно это имеется в виду:
Отже, операції з оплати вартості товару чи послуг готівкою є готівковими розрахунками, а операції з оплати товарів та послуг через платіжні термінали та мережу Інтернет з використанням електронних платіжних засобів є безготівковими розрахунками.

Мне шлют только расходные накладные и иногда - товарные чеки (даже если продают товар наложенным платежом).
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5244
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1816 раз.
Поблагодарили: 2043 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb