Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Трансфертное ценообразование и обычные цены (с 01.09.13 г.)

Путеводитель по разделу. Ставка 0 %, доходы, расходы, амортизация, декларация. Переходное.

Модератор: Печкин

UNREAD_POST vikakool » 02 июн 2016, 14:47

Спасибо)

Беда в том, что предприятие, все обдумав, решило не подавать отчет.

И вот теперь пришел соответствующий запрос от ГФС :(

Поэтому я таперича в поиске аргументов как раз за НЕподачу отчета по этой операции.

Пока нашла такие:
- контракта с нерезом нет, деньги напрямую тоже не платились;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

39.2.1.2. Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

- по договору комиссии комиссионер действует от собственного имени (хоть и по нашему поручению);
- в ГТД и грузоотправителем, и ответственным за фин.расчеты явл-ся комиссионер;
- в НКУ по комиссии с нерезом есть только только одна норма - где комиссионером должен быть нерез.
vikakool
 
Сообщений: 4081
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 618 раз.

UNREAD_POST налоговик » 02 июн 2016, 16:09

Пробовать можно, но насколько помню налоговики все такие операции всегда гнали в контролируемые (при любых изменяющихся формулировках ст. 39).

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
vikakool
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST vikakool » 02 июн 2016, 16:25

В том-то и дело :(

Посоветуйте, плиз, какие еще могут быть аргументы?
vikakool
 
Сообщений: 4081
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 618 раз.

UNREAD_POST налоговик » 02 июн 2016, 16:33

Новых (кроме приведенных Вами выше) не вижу.
Главный - мы знали и не обязаны были - не очень срабатывает если из ГТД все видно.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 02 июн 2016, 16:34

Не по комиссии, а общее по трансфертному

Фіскали програють справи щодо трансфертного ціноутворення через «діряві» положення ПК
ЗИБ–22 (1268) 28.05—03.06.2016
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
Скандал, пов’язаний з офшорними компаніями відомих особистостей, спонукав політиків до піару: вони навперебій обіцяють ініціювати ухвалення змін до національного «антиофшорного» законодавства. Проте ще кілька років тому було прийнято норми щодо контролю за трансфертним ціноутворенням. Вони мали запобігти відпливу коштів у низькоподаткові зони. Однак мети не було досягнуто. Тому існує ризик, що чергові новації, запропоновані на хвилі популізму, можуть лише ускладнити життя бізнесу й податківцям, а також призведуть до нової хвилі позовів.

Зміна підходів
Для аналізу практики контролю за трансфертним ціноутворенням у Державній фіскальній службі радять звернути увагу на підходи до цього питання в різні часи. Якщо спочатку застосовувалося правило звичайних цін, то з 1 січня 2015 року його змінило так зване правило витягнутої руки. Перше полягало в тому, що податківці дивилися, чи відповідає ціна контрольованих операцій звичайній ринковій. При цьому під контроль потрапляли як зовнішньоекономічні операції, так і операції на внутрішньому ринку між
пов’язаними особами.
З 2015 року за ініціативою Міжнародного валютного фонду та Світового банку правила трансфертного ціноутворення змінили. Україна відмовилася від контролю за внутрішніми операціями та обчислення зобов’язань з ПДВ. Оскільки в більшості країн світу контролюється передусім розрахунок корпоративного податку. Крім того, важливо було перейти від математичного порівняння договірної ціни зі звичайною до комплексного та системного аналізу операцій. Про це йшлося на семінарі «Аналіз актуальної судової практики з питань трансфертного ціноутворення», який відбувся у Вищому адміністративному суді.
Як пояснив начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення департаменту податкового та митного аудиту ДФС Микола Мішин, слід ураховувати не тільки ціну, а й умови договору — це і є правило «витягнутої руки». Він навів приклад, коли в контрольованій операції ціна така ж, як і в неконтрольованій, і раніше можна було б говорити, що вона відповідає ринковій. Однак за договором покупцю надається відстрочка на оплату товару на 90 днів. Водночас, якщо договір укладається з непов’язаною особою, продавець вимагає передоплату. Тобто ця різниця в 90 днів, по суті, є кредитуванням пов’язаної особи.
Однак у ДФС нарікають, що за останні роки до окремих положень Податкового кодексу вносилися «постійні зміни», а це важко і для платників податків, і для органів контролю, і для суддів, які розглядають відповідні спори. Адже, навіть розглядаючи справи — стосовно 2013 та 2014 років, необхідно враховувати різні критерії віднесення операцій до контрольованих. А, за словами податківців, суди першої інстанції, розглядаючи спори щодо тих років, інколи застосовували норми 2015-го.
Безпідставні перевірки
Зокрема, є низка справ щодо оскарження наказів про призначення перевірки. Одну з них податківці називають знаковою, оскільки її причиною стала часта зміна законодавства.
За результатами звіту компанії за 2013—2014 роки було встановлено, що вартість операції з експорту сільгосппродукції відрізнялася від звичайної ціни. Фіскали видали наказ про проведення перевірки. Однак, ураховуючи, що у 2015-му правила змінилися, питання звичайної ціни вже не вивчалося, і його не можна було вказати в наказі як підставу для перевірки. А платник оскаржив наказ через те, що в 2013—2014 роках, коли він проводив операції, правила «витягнутої руки» не існувало. Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію позивача.
Тож, ураховуючи, що визначити підстави перевірки за старими правилами податківці теж не можуть, виходить, що звітність за 2013—2014 роки перевірити просто неможливо. М.Мішин розраховує, що цю проблему або розв’яже судова практика, або врегулюють на законодавчому рівні. Адже перевірки щодо трансфертного ціноутворення можна проводити протягом 7 років після здійснення операцій. Тому після відповідних змін податківці зможуть перевірити звітність позивача за минулі роки.
Втім, директор відділу надання податкових та юридичних послуг «КПМГ в Україні» Олег Чайка вважає рішення двох судів правильними. Зокрема, він погодився, що ціна є лише однією з умов, яку потрібно визначити за правилом «витягнутої руки». Але інші умови цього правила, передбачені в законі після 1 січня 2015-го, не можна переносити на попередні звітні періоди. Крім того, якщо норми закону допускають неоднозначне тлумачення, вони мають трактуватися на користь платника податків. І це цілком європейський підхід.
0% — теж податок
Деякі справи виникали через суперечку про те, чи можна вважати нульову ставку з ПДВ, яку застосовує експортер, небазовою (тобто меншою за 20%). Від цього залежить, чи має постачальник експортера подавати звітність про трансфертне ціноутворення. Щоправда, ці справи стосуються лише операцій за 2013—2014 роки, коли контролювалися операції з пов’язаними особами на внутрішньому ринку.
Компанії вважають, що вони відвантажували продукцію експортерам, які не сплачують ПДВ у принципі, тому про такі операції звітувати не потрібно. Натомість позиція фіскалів полягає в тому, що ПДВ таки сплачується за небазовою ставкою.
Більшість судів пристали на позицію органу контролю. Втім, на думку О.Чайки, ситуація неоднозначна. «Думаю, нерозумно говорити, що оподаткування за нульовою ставкою дорівнює сплаті податку 0%, оскільки податки в цьому випадку не сплачуються», — пояснив він.
Інші спори стосуються операцій із закордонними контрагентами. Відповідно до законодавства в 2013—2014 роках під контроль потрапляли угоди з резидентами офшорних зон, які були визначені в переліку Кабміну, а також країн, де корпоративний податок на більш як 5% менший, ніж в Україні (тобто менший за 13%). При цьому, за даними ДФС, за звітні періоди операції з офшорами установили лише 4%, а решта — із цілком респектабельними країнами, які створюють сприятливі умови для бізнесу. Наприклад, на Мальті ставка податку на прибуток становить аж 32%. Однак на офіційному сайті податкової цієї країни зазначено, що протягом 2-х тижнів платнику повертається 27%. Тобто ефективна ставка дорівнює 5%.
Чим привабливий Туманний Альбіон
Зокрема, М.Мішин розповів про 7 справ, які стосуються операцій, що проводилися з партнерством LLP (Limited Liability Partnership) у Великій Британії. Українські платники не прозвітували про свої операції з такими контрагентами. В 6 із цих справ суди прийняли рішення на користь платників, а одне рішення від 2016 року винесене на користь органу контролю.
Фіскали зазначали, що Велика Британія не перебуває в списку офшорів і низькоподаткових зон. Однак, за принципом LLP, компанії в цій країні не сплачують податків, якщо вони там не зареєстровані. А всі партнери українських компаній, що фігурують у справах, зареєстровані в офшорах: Белізі, Панамі, Домініканській Республіці.
Позиція ДФС полягала в тому, що, не сплачуючи податків на Туманному Альбіоні, контрагенти, крім іншого, не сплачують і податок на прибуток. Отже, підпадають під норму, що передбачає контроль операцій з контрагентами, котрі сплачують податок на прибуток, ставка якого на більш як 5% нижча, ніж в Україні. Головними аргументами позивачів було те, що Велика Британія не входить до списку офшорів і їх контрагенти взагалі звільнені від сплати податків. «Виходить нерозумно. Якщо у Швейцарії платник сплачує податок на прибуток 8%, ми контролюємо операції з ним. А в Англії не те що сплачує менше, він узагалі нічого не сплачує, і ми цю операцію виводимо саме за формальною ознакою», — прокоментував М.Мішин.
О.Чайка все ж погоджується із судами, які виносили рішення на користь платників. Бо в ПК передбачено: для визнання операції контрольованою треба, щоб або країна контрагента перебувала в списку офшорів, або «нерезидент сплачував податок на прибуток» на 5% менший, ніж в Україні. Це те ж формулювання, що стосується резидентів України — експортерів, які сплачують податки за ставкою, відмінною від основної. Але в тому випадку було визначено й додатковий критерій: «Коли компанії не були платниками податку на прибуток або ПДВ». «На жаль, у контексті нерезидентів законодавець забув включити цей пункт», — зауважив експерт.
Адмінсуд діє лише в межах закону
З обговорення можна зробити висновок, що відповідні норми писалися нашвидкуруч, часто змінювалися, що призвело до численних прогалин у законодавстві. Ці недоліки уможливлюють обхід вимог ПК з формальних підстав.
ДФС намагалася загітувати суддів, аби вони звертали більше уваги на суть спорів, а не на форму, оскільки законодавець десь недопрацював. У відповідь законники навели принципи адміністративного судочинства. «Коли ми перевіряємо дії або бездіяльність
суб’єктів владних повноважень, дивимося, чи вони вчинені в межах повноважень, на підставі чинного законодавства», — пояснив суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Євген Мацький. При цьому порадив фіскалам звернутися до суб’єктів законодавчої ініціативи з проханням відредагувати відповідну статтю ПК.
Також володар мантії звернув увагу, що суди розглядають дуже багато спорів із фіскальною службою, де є довільне трактування, посилання на роз’яснення, листи. «Ми все ж таки прагнемо до правової держави. Відповідно, повинні діяти на підставі норми закону, а не роз’яснень», — зазначив він.
Зрештою, за словами голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, днями в парламенті зареєструють проект змін до ст.39 ПК «Трансфертне ціноутворення». Але важливо, аби документ насамперед обговорили з усіма зацікавленими сторонами ще на стадії підготовки. Інакше матимемо чергову зміну правил гри: клопоту додасться і платникам, і податківцям, і суддям. А відчутної користі для бюджету від цього не буде.
Крім того, деякі судді звернули увагу на те, що одним посиленням контролю за трансфертним ціноутворенням проблеми виведення капіталу з України в низькоподаткові зони розв’язати неможливо. Необхідно реформувати податкову систему і рухатися до таких ставок податків, аби платникам було вигідніше сплачувати їх усередині країни, ніж будувати якісь ризикові схеми.

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
vikakool
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST Ann20000 » 07 авг 2016, 20:59

Уважаемые коллеги ! Прошу помощи ! Не подан отчет по ТЦУ за 2015 год. Причина до боли банальна - пропустила тот факт что нерезидент оказался связанным лицом , кредит в 3,5 раза превышает собственный капитал. Честно сказать - даже в голову не пришло что такое могут принять !!!! Всегда оценивались другие критерии связанности, адекватные. Теперь сижу в шоке. Налоговая запрос прислала, мотивирую ответ тем что не было рассчета процентов по кредиту от нерезидента , а это предусмотрено договором, были оплаты, проценты хочу перекинуть на обеспечение типа нет первички и не влияет на налог на приыбль. Помогите пожалуйста советом !!!! Буду очень признательна.
Ann20000
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 07 авг 2016, 20:42
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST p_o_d_a_t_k_u » 08 авг 2016, 10:43

Ann20000 писал(а):Уважаемые коллеги ! Прошу помощи ! Не подан отчет по ТЦУ за 2015 год. Причина до боли банальна - пропустила тот факт что нерезидент оказался связанным лицом , кредит в 3,5 раза превышает собственный капитал. Честно сказать - даже в голову не пришло что такое могут принять !!!! Всегда оценивались другие критерии связанности, адекватные. Теперь сижу в шоке. Налоговая запрос прислала, мотивирую ответ тем что не было рассчета процентов по кредиту от нерезидента , а это предусмотрено договором, были оплаты, проценты хочу перекинуть на обеспечение типа нет первички и не влияет на налог на приыбль. Помогите пожалуйста советом !!!! Буду очень признательна.



Можно конечно попытатся... но шанс, на мой взгляд, 20%.
нет первички - нет влияния на налог на прибыль - это тема была до 2015 года
Сейчас же и Минфин (письмо от 22.04.2016 № 31-11410-06-5/11705) и столичные налоговики (письмо ГУ ГФС в г. Киеве от 20.11.2015 г. № 17816/10/26-15-15-03-11) говорят, что расходы должны быть отражены в том периоде, в котором они были осуществлены, а не когда получен первичный документ. То есть по факту получения запоздалого первичного документа отражать расходы нельзя.

но можно невзирая на письма в тупую быть на п.44.1 НКУ о необходимости первички... но судя из сегоднешних позиций как Минфина, так и ГФСУ, к сожалению, очень малы шансы выиграть.

надо менять тупо договор задним числом, писать о каком-то льготном периоде, а те, проценты которые уплатили - это как бы расходы будущих периодов.

За это сообщение автора p_o_d_a_t_k_u поблагодарил:
Ann20000
p_o_d_a_t_k_u
 
Сообщений: 231
Зарегистрирован: 04 окт 2012, 10:55
Благодарил (а): 30 раз.
Поблагодарили: 22 раз.

UNREAD_POST налоговик » 11 ноя 2016, 12:46

ДФС у Черкаській області провела вебінар на тему "Трансфертне ціноутворення"

Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST vikakool » 04 янв 2017, 16:03

vikakool писал(а):Спасибо)

Беда в том, что предприятие, все обдумав, решило не подавать отчет.

И вот теперь пришел соответствующий запрос от ГФС :(

Поэтому я таперича в поиске аргументов как раз за НЕподачу отчета по этой операции.

Пока нашла такие:
- контракта с нерезом нет, деньги напрямую тоже не платились;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

39.2.1.2. Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

- по договору комиссии комиссионер действует от собственного имени (хоть и по нашему поручению);
- в ГТД и грузоотправителем, и ответственным за фин.расчеты явл-ся комиссионер;
- в НКУ по комиссии с нерезом есть только только одна норма - где комиссионером должен быть нерез.


Коллеги, подскажите, плиз!

У нас тут суд по данному вопросу. И основной аргумент суда - вы, мол, зачем-то выписали НН на нерезидента, поэтому у вас операция с ним, поэтому должны были подать отчет.

Вдруг кому-то попадалось! нужно письмо ГФС или ссылка на консультацию о заполнении налоговой накладной при экспорте через комиссионера. Чтоб там было написано: в графе "покупатель" нужно указывать нереза.
vikakool
 
Сообщений: 4081
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 618 раз.

UNREAD_POST vikakool » 05 янв 2017, 11:17

Коллеги, хелп ми плиз! бо у нас апелляция.
vikakool
 
Сообщений: 4081
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 618 раз.

UNREAD_POST Galla » 06 фев 2017, 13:24

vikakool писал(а):Коллеги, хелп ми плиз! бо у нас апелляция.


і як ваша апеляція?
Galla
 
Сообщений: 745
Зарегистрирован: 21 июн 2012, 11:20
Благодарил (а): 592 раз.
Поблагодарили: 259 раз.

UNREAD_POST Galla » 06 фев 2017, 13:28

питання до фахівців.
компанія має в безоплатному користуванні від пов'язаного нерезидента обладнання. договір передбачає символічну плату 100 у.о. ці у.о. не треба перераховувати нерезу.
з даним контрагентом є ще інші операції - зокрема - імпорт сировини.
операція безоплатної оренди в бухобліку не відображається.
питання: чи треба таку операцію безоплатних послуг включати до контрольованих з даним контрагентом?
Galla
 
Сообщений: 745
Зарегистрирован: 21 июн 2012, 11:20
Благодарил (а): 592 раз.
Поблагодарили: 259 раз.

UNREAD_POST налоговик » 06 фев 2017, 19:05

Galla писал(а):питання до фахівців.
компанія має в безоплатному користуванні від пов'язаного нерезидента обладнання. договір передбачає символічну плату 100 у.о. ці у.о. не треба перераховувати нерезу.
з даним контрагентом є ще інші операції - зокрема - імпорт сировини.
операція безоплатної оренди в бухобліку не відображається.
питання: чи треба таку операцію безоплатних послуг включати до контрольованих з даним контрагентом?


Так у Вас же бесплатных услуг нет. Есть платные за 100 уо :)
что такое: " не треба перераховувати нерезу"?

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
Galla
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST vikakool » 07 фев 2017, 13:28

Galla писал(а):
vikakool писал(а):Коллеги, хелп ми плиз! бо у нас апелляция.


і як ваша апеляція?


Поки що у процесі.
vikakool
 
Сообщений: 4081
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 618 раз.

UNREAD_POST alexdee » 13 фев 2017, 15:17

Добрый день всем!

Коллеги, есть проблема - получили отрицательную рентабельность по операциях продажи основных средств. Как дальше быть? Показываем ее в отчете как "-" или каким способом ее отобразить?
Прошу поделиться опытом если было что-то подобное..

Спасибо
alexdee
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 13 фев 2017, 14:50
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya