Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Суточные по Украине

Путеводитель по разделу. Ставка 0 %, доходы, расходы, амортизация, декларация. Переходное.

Модератор: Печкин

UNREAD_POST Asia » 05 апр 2011, 14:58

basilcat писал(а):Извините. Действительно не было ранее НКУ, но был Закон. В остальном, если пишут где-то клевету (особенно на органы власти), то не стоит её печатать.
Письмо уже в Верховном Совете на рассмотрении.


ну что Вы, какая клевета, и в мыслях не было, всего лишь суровая правда жизни...
а покажите им еще и налоговый кодекс пожалуйста, может они его не внимательно рассмотрели в первый раз, (спешили - бывает ;) ),
уж как-то сильно ... сыроват что ли, получился
а так тут подправишь, там толковее напишешь, и глядишь вся страна органами гордиться будет :D

За это сообщение автора Asia поблагодарил:
Heloise
Аватар пользователя
Asia
 
Сообщений: 74
Зарегистрирован: 31 мар 2011, 13:28
Благодарил (а): 149 раз.
Поблагодарили: 57 раз.

UNREAD_POST Вася » 05 апр 2011, 15:52

Специально зарегестрировался чтобы задать следующий вопрос:
У нас на предприятии с недавних пор суточные по загранице составляют 50$ в Россию и Казахстан.В Туркмению 37, а в Иран (по долгу службы я езжу именно туда) вот уже на притяжении пятнадцати лет суточные составляют 32$, и никакие законы и предписания до сих пор не заставили наше руководство поднять хотя бы до 50-ти!это же нарушение закона.очень волнует этот вопрос.Подскажите, что делать чтобы както повлиять на эту ситуацию? в налоговую обращаться? Заранее спасибо.
Вася
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 05 апр 2011, 15:42
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST vins » 05 апр 2011, 16:00

Вася писал(а):Специально зарегестрировался чтобы задать следующий вопрос:
У нас на предприятии с недавних пор суточные по загранице составляют 50$ в Россию и Казахстан.В Туркмению 37, а в Иран (по долгу службы я езжу именно туда) вот уже на притяжении пятнадцати лет суточные составляют 32$, и никакие законы и предписания до сих пор не заставили наше руководство поднять хотя бы до 50-ти!это же нарушение закона.очень волнует этот вопрос.Подскажите, что делать чтобы както повлиять на эту ситуацию? в налоговую обращаться? Заранее спасибо.


До 01.04.2011 г. точно было нарушением.
Как после этой даты - вот тут спорим.
Но в любом случае - по прошлым выплатам можно требовать в суде выплату Вам задолженности по возмещению суточных за время пребывания в командировке.
Параллельно с этим можете, конечно, уведомить и налоговиков, и инспекцию по труду, и прокуратору.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 05 апр 2011, 21:37

Продолжу тему. Тут несколько интересных, как мне кажется, вопросов. В первую очередь - не прошли ли сроки для обращения в суд с требованием о выплате задолженности по суммам суточных.
Напомню, по КЗоТ общий срок обращения в суд, если у работника есть претензии к работодателю, - 3 месяца. Исключение - иски, связанные с нарушениями законодательства об оплате труда. Они могут подаваться без ограничения сроками давности. Проблема в том, что суды не могут определиться - споры о командировочных выплатах можно считать спорами об оплате труда или нет. Для примера - два решения ВСУ с разницей во времени в три с половиной месяца с противоположными позициями по данному вопросу:
1. Нарушение требований по выплате суточных = нарушение законодательства об оплате труда, а значит обратиться в суд можно без ограничения сроком давности

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА від 11 серпня 2004 року


Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Д-ка М. С. до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Г." про стягнення витрат на відрядження, встановила:

У квітні 2002 року Д-к М. С. звернувся із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що він працював у ТОВ "Г." з 8 грудня 1998 року до 11 січня 2002 року й неодноразово виїздив у відрядження, у зв'язку з чим повинен був отримувати по 18 грн. за кожну добу перебування у відрядженні, але фактично отримував по 9 грн.

У травні 2002 року позивач доповнив позов вимогою про відшкодування моральної шкоди й просив стягнути на його користь з відповідача п'ять мінімальних заробітних плат.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.09.2002, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20.12.2002, в позові відмовлено.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Д-ка М. С., в якій ставиться питання про їх скасування, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Постановляючи рішення про відмову в позові Д-ка М. С., суд виходив із того, що відповідно до ст. ст. 2, 12 Закону України "Про оплату праці" кошти на службові відрядження віднесено до інших гарантій і компенсацій, в структуру заробітної плати вони не входять, а тому відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України на вказані вимоги поширюється тримісячний строк позовної давності. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що Д-к М. С. пропустив без поважних причин строк звернення до суду й з клопотанням про його поновлення не звертався.

З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції.

Проте з такими висновками судів погодитися неможливо.

У ст. 2 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що грошові компенсаційні виплати у вигляді добових віднесено до додаткової заробітної плати.

Згідно із ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Оскільки службові відрядження входять в структуру заробітної плати, то на вказані вимоги згідно з чинним законодавством не поширюється тримісячний строк позовної давності.


2. Нарушение требований законодательства в части выплаты суточных не является нарушением законодательства об оплате труда, соответственно - в суд надо обратиться в течение трех месяцев со дня, когда работник узнал о нарушении своих прав

В
ЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
УХВАЛА від 25 грудня 2008 року


У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом.

Зазначав, що він із 22 вересня 2006 року до 16 лютого 2007 року працював у Державному підприємстві Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування "УкрНДІметалургмаш" (далі - ДП "УкрНДІметалургмаш") і був звільнений з посади начальника юридичного відділу за п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

В день звільнення йому не було повністю виплачено заробітну плату, заборгованість з якої на час звернення до суду становить 175 грн.

Оскільки його середньоденний заробіток складав 56,6 грн., а час затримки розрахунку на день подання позову становив 167 діб, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь 175 грн. заборгованості із заробітної плати, 9452,2 грн. - за несвоєчасну виплату заробітної плати та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 26 грудня 2007 року в позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 11 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 травня 2008 року, рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 175 грн. заборгованості із заробітної плати, 22095 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 100 грн. компенсації моральної шкоди, а в решті вимог відмовлено.

У скарзі ДП "УкрНДІметалургмаш" порушує питання про перегляд рішення апеляційного суду та ухвали касаційного суду у зв'язку з винятковими обставинами та залишення в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне та неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального й процесуального права.

Заслухавши доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в позові, місцевий суд виходив із того, що позивач отримав повний розрахунок 12 червня 2007 року; на заявлені вимоги поширюється встановлений ст. 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду, який позивач пропустив без поважних причин.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд, з висновком якого погодився й суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що 175 грн. добових за відрядження входить до складу додаткової заробітної плати, а тому вимога про їх стягнення може бути порушена без обмеження будь-яким строком. Крім того, компенсація за несвоєчасну виплату добових підлягає стягненню з роботодавця за весь час затримки повного розрахунку при звільненні.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Вбачається, що визначений позивачем розмір спірної суми добових складав 175 грн., а стягнута судом сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 22095 грн.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при наявності спору про розмір належних сум - спір вирішується органом, який і визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку.

Однак при визначенні розміру відшкодування судам необхідно враховувати розмір спірної суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, вини роботодавця у порушенні строків її виплати та інших обставин справи (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці").

Саме з цих вимог закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України виходила колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України при вирішенні справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Севастопольського судноремонтного заводу "Лазарівське адміралтейство" про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, ухвалюючи рішення від 7 лютого 2007 року, яким розмір компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати було зменшено з 2516,25 грн. до 470 грн., у зв'язку з тим, що він більше ніж у 100 разів перевищував розмір невиплаченої суми.

Проте, ухвалюючи в даній справі нове рішення, апеляційний суд при визначені розміру компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні, зазначених вимог закону не врахував і стягнув із ДП "УкрНДІметалургмаш" 175 грн. добових і 22095 грн. компенсації за затримку розрахунку, що більш ніж у 126 разів перевищує спірну суму добових.

Погодившись із таким висновком суду апеляційної інстанції, касаційний суд допустив неоднакове застосування положень ст. 117 КЗпП України.

Крім того, висновок апеляційного суду про те, що на спірні правовідносини не поширюється тримісячний строк звернення до суду є невірним.

Так, відповідно до вимог ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Вбачається, що спір виник з приводу невиплати ДП "УкрНДІметалургмаш" ОСОБА_1 суми добових за дні його перебування у відрядженні в день остаточного розрахунку при звільненні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що добові є компенсаційною виплатою, яка входить до складу додаткової заробітної плати, а тому, на думку апеляційного суду, спір стосується порушення роботодавцем умов оплати праці, щодо якого працівник не обмежений строком звернення до суду за захистом порушеного права.

Цей висновок суперечить правозастосовній практиці касаційного суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 2 ст. 2 цього Закону встановлено, що додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових).

Згідно з п. 3.15 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713, до фонду оплати праці не належать витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.

Саме з цих вимог закону виходила колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України при вирішенні справи за позовом ОСОБА_3 до ТОВ "Гаранфіл" про стягнення витрат на відрядження, залишаючи 13 квітня 2006 року без змін судові рішення, якими ОСОБА_3 було відмовлено у позові за спливом тримісячного строку звернення до суду за захистом порушеного права.

Таким чином, добові не входять до фонду оплати праці, а тому висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, а не за вирішенням іншого трудового спору, на який поширюється тримісячний строк звернення до суду, не ґрунтується на вимогах закону.


Но даже если предположить, что три месяца, то с какого момента в ситуации, о которой говорит Вася, считать, что права работника нарушены: работник же наверняка в отчете указывал сумму, меньшую установленной законодательством.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Heloise
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Печкин » 06 апр 2011, 10:39

В свое время такую голосовалку предложил:

Печкин 01 апр 2011, 10:09 писал(а):Не стесняемся, голосуем за варианты:

1. 30 грн.
2. 182,2 грн. (т.е. 0,2 минЗП).
3. > 30 грн., но < 188,2 грн.
4. Раз такое дело - будем выплачивать меньше 30 грн. :)


Смотрю Бухгалтерию № 14. Определенности у них не больше. Очень похожая голосовалка :)

Суточные расходы в НКУ: как стало
В пп. 140.1.7 ст. 140 НКУ подход к установлению предельных норм суточных изменился кардинально. Не мудрствуя лукаво, авторы Кодекса решили непосредственно в нем прописать размеры суточных расходов для работников всех предприятий, за исключением членов экипажей судов (других транспортных средств) и бюджетников. Для последних, как и раньше, определение предельных норм суточных расходов — прерогатива КМУ.
В отличие от ранее действующих предельных норм, новые нормы суточных «привязаны» к минимальной заработной плате, установленной для трудоспособного лица на 1 января отчетного налогового года, и не зависят от включения в гостиничный счет расходов на питание. Однако следует отметить, что конкретики в определении норм при этом все-таки не наблюдается. Законодатель указал лишь на то, что суточные не должны превышать предельный размер. Кто и как должен определять конкретный размер суточных расходов, НКУ не разъясняет. Получается, что решение этого вопроса законодатель отдал на откуп субъектам предпринимательства. В данном случае, по мнению автора, прослеживается несколько вариантов решения указанного вопроса. Во-первых, не исключено, что Минфин со временем внесет изменения в Инструкцию № 59. Во-вторых, возможно появления отдельного разъяснения ГНАУ. Ну а пока таковых не наблюдается, предприятиям не остается ничего другого, как принимать решение самостоятельно и:
♦ либо применять нормы суточных по максимально допустимому размеру, установленному НКУ;
♦ либо использовать нормы, установленные для бюджетников;
♦ либо установить их на ином, приемлемом для предприятия уровне.
В последнем случае нормы могут быть как ниже, так и выше установленных пп. 140.1.7 ст. 140 НКУ (см. табл.2). Но в налоговые расходы в любом случае попадет сумма, не превышающая нормы, предусмотренные Кодексом.
Размер суточных расходов целесообразно оформить соответствующим приказом по предприятию.


ps
Вот только не знаю. Стоило ли выкладывать сюда цитату из "Бухгалтерии" до тех пор пока вопрос по нашему сайту в Верховном совете не решен :?
pps там (в нашей голосовалке) конечно не 192 грн. Поправил на правильную фифру 188,2 (т.к. базу берем по состоянию на 01.01).
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарили: 2
Heloise, vins
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST vins » 06 апр 2011, 13:35

Кстати, кто как считает, когда новая Инструкция по командировкам начала действовать?
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 06 апр 2011, 14:43

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Рада дает: 01.04.11 г., т.к. опубликовано в газете "Урядовий кур'єр" вiд 01.04.11 р. № 59.
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST vins » 06 апр 2011, 14:46

Vetal' писал(а):3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Рада дает: 01.04.11 г., т.к. опубликовано в газете "Урядовий кур'єр" вiд 01.04.11 р. № 59.


Да, но ведь:
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади
...
3. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу (нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер), набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.


Инструкцию о командировках
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2011 р. за N 410/19148
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 06 апр 2011, 14:50

Это да, противоречие получается... :(
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST vins » 06 апр 2011, 14:52

Vetal' писал(а):Это да, противоречие получается... :(


Я за вариант - вступает в силу 08.04.11 г.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 06 апр 2011, 15:02

vins писал(а):
Vetal' писал(а):Это да, противоречие получается... :(


Я за вариант - вступает в силу 08.04.11 г.


Похоже Минфин забыл об Указе или сделал вид, что забыл. Правда, с учетом ст. 3 Указа, она (Инструкция), имхо, вступает в силу не не 08.04.11, а 09.04.11 г. :)
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST Печкин » 06 апр 2011, 15:16

Vetal' писал(а):09.04.11 г. :)

+1
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Печкин » 06 апр 2011, 15:24

Спрашивали "наши люди" по ситуации с суточными на форуме Минфина. Такая вот позиция:

buhforum писал(а):
puma писал(а):Предельный размер суточних расходов, которые могут быть отнесены на расходы предприятия, теперь устанавливает Налоговый кодекс Украины (раздел III, подпункт 140.1.7 пункта 140.1 статьи 140). Раньше полномочия были у Кабинета Министров Украины (всем известное постановление КМУ №663 от 23.04.1999) на установление предельного размера суточных расходов).
Руководитель предприятия может принять решение путем издания приказа (и это решение должно найти отображение в коллективном договоре) о том, что при командировании работников предприятия необходимо пользоваться нормами, установленными (для государственных служащих и работников предприятий, которые полностью или частично финансируются из бюджета) постановлением Кабинета Министров Украины №98 от 02.02.2011.


puma, спасибо за ответ.

Это (право) в целом понятно. Но вопрос состоит в том, что руководитель предприятия может, но не обязан это делать.
Он может установить размер суточных на уровне 1 грн./сутки :)
Равно как и возникает вопрос - что делать если пока ничего в колдоговоре не установлено.
И вопрос не только в суточных, но и в возмещении прочих расходов (тех которые для всех ранее были предусмотрены инструкцией № 59).



puma писал(а):Следует отметить, что Инструкцией о служебных командировках по территории Украины и за границу (ни утвержденной приказом Министерства финансов от 13.03.1998 № 59, ни в новой редакции, утвержденной приказом Министерства финансов от 17.03.2011 № 362) изначально не устанавливался предельный уровень суточных расходов (ни для работников предприятий всех форм собственности, ни для работников бюджетной сферы).
Раньше первоисточником по этому вопросу было постановление Кабинета Министров Украины от 23.04.1999 № 663. Теперь – подпункт 140.1.7 пункта 140.1 статьи 140 раздела III Налогового кодекса Украины (для работников бюджетной сферы - постановление Кабинета Министров Украины от 02.02.2011 № 98).
Таким образом, руководитель предприятия при направлении работника в служебную командировку должен руководствоваться подпунктом 140.1.7 пункта 140.1 статьи 140 раздела III Налогового кодекса Украины, в котором определены:
- перечень расходов, которые на основании подтверждающих документов могут быть отнесены на расходы предприятия;
- порядок определения суточных расходов (в зависимости от страны командирования; при этом во всех случаях наличие приказа на командировку обязательно);
- предельные сумы суточных расходов, которые могут быть отнесены без подтверждающих документов на расходы предприятия;
- суть суточных расходов (расходы на питание и финансирование других личных потребностей физического лица в связи со служебной командировкой).
Исходя из изложенного выше, обеспечить дневное питание и финансирование других личных потребностей физического лица в связи с командировкой за 10 гривен в день (тем более за 1 гривну) невозможно!

Поэтому целесообразно брать за основу сумы суточных расходов, установленные в зависимости от страны командирования постановлением Кабинета Министров Украины от 02.02.2011 № 98. Также можно руководствоваться Инструкцией о служебных командировках по территории Украины и за границу, утвержденной приказом Министерства финансов от 17.03.2011 № 362. Эти нормативно-правовые акты согласовываются с нормами Налогового кодекса Украины.
Такое решение руководитель предприятия может принять в форме приказа.
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарили: 2
Heloise, vins
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST vins » 06 апр 2011, 15:29

Печкин, спасибо за информацию!

Vetal' писал(а):09.04.11 г. :)

Согласен :)

Vetal' писал(а):Похоже Минфин забыл об Указе или сделал вид, что забыл.


А может, кстати, наоборот - Минфин на страже соблюдения базовых принципов правового регулирования: нормативный акт не должен вступать в силу ранее того дня, когда его требования были доведены в установленном порядке до тех субъектов, к которым они предъявляются.
И соответственно, его предписание "Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування." следует читать так:
"Цей наказ набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації, але не раніше дня його офіційного опублікування"
:)

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Heloise
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 06 апр 2011, 16:37

vins писал(а):А может, кстати, наоборот - Минфин на страже соблюдения базовых принципов правового регулирования: нормативный акт не должен вступать в силу ранее того дня, когда его требования были доведены в установленном порядке до тех субъектов, к которым они предъявляются.И соответственно, его предписание "Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування." следует читать так:"Цей наказ набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації, але не раніше дня його офіційного опублікування"


Хороший анекдот, особенно начало "А может, кстати, наоборот - Минфин на страже соблюдения базовых принципов правового регулирования..." :)
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, vikakool, Ya