Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Расходы (документальное подтверждение, хоздеятельность...)

Путеводитель по разделу. Ставка 0 %, доходы, расходы, амортизация, декларация. Переходное.

Модератор: Печкин

UNREAD_POST налоговик » 19 апр 2011, 12:58

БЕНЗИН СПИСЫВАЕТСЯ ПО ФАКТИЧЕСКИМ ДАННЫМ (НО В РАМКАХ НОРМ) НА ОСНОВАНИИ ПУТЕВЫХ ЛИСТОВ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Які первинні документи для врахування у складі витрат платника податку повинні підтверджувати використання придбаних для транспортних засобів, у т. ч. орендованих, пально-мастильних матеріалів?

Діє з 01.04.2011. Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здіснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ ПКУ.

Зокрема, п. 44.1 ст. 44 р. II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами та доповненнями, передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів для транспортних засобів ведеться на підставі подорожніх листів. Форма подорожнього листа легкових автомобілів визначена наказом Держкомстату України від 17.02.98 N 74 "Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування". Форма подорожнього листа вантажних автомобілів затверджена спільним наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 N 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля". Списання пально-мастильних матеріалів здійснюється згідно з фактичною вартістю витрачених пально-мастильних матеріалів з урахуванням норм витрат, наведених у наказі Мініністерства транспорту України від 10.02.98 р. N 43 "Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті", зі змінами та доповненнями.

За это сообщение автора налоговик поблагодарили: 3
Аll, vins, Жулико
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5688
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 803 раз.
Поблагодарили: 2577 раз.

UNREAD_POST vins » 19 апр 2011, 23:07

Які первинні документи повинні підтверджувати здійснення операцій з оперативної оренди транспортного засобу для формування витрат платника податку?
Діє з 01.04.2011 Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ). Відповідно до частини 2 ст.3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями (далі – Закон №996) податковий облік базується на даних бухгалтерського обліку. Частинами другою і третьою ст.9 Закону №996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Документами при здійсненні операцій з оперативної оренди є: договір, оформлений належним чином; акт прийому-передачі майна (наприклад, передача автотранспорту в оперативну оренду); акт прийому-передачі наданих послуг (оренда автотранспорту); рахунок, що надається орендодавцем для оплати зазначених послуг, та інші документи, які підтверджують виконання послуг. При передачі автомобіля в оренду орендодавець повинен надати орендареві відповідну технічну документацію на такий транспортний засіб. Відповідно до п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. №1388, за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, підрозділ Державтоінспекції видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом. Копія документа, що підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, додається до матеріалів, що необхідні для оформлення тимчасового реєстраційного талона. Оскільки до складу витрат можуть бути віднесені лише ті витрати, які підтверджуються первинними документами, що відповідають всім умовам бухгалтерського обліку стосовно їх оформлення, то для формування витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, при здійсненні господарської операції з оренди автотранспорту, платник податку має оформити тимчасовий реєстраційний талон, який підтвердить право використання орендованого транспортного засобу.

За это сообщение автора vins поблагодарили: 4
Аll, Asia, Ангва, Heloise
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 20 апр 2011, 10:34

Затраты на уборку и мойку автомобиля в расходы не попадают


Чи враховуються при обчисленні податку на прибуток витрати на технічне обслуговування автомобіля (в тому числі витрати на прибирання і мийку автомобіля)?
Діє з 01.04.2011 Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Нормами Положення про технічне обслуговування i ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.98 №102 (далі - Положення №102), визначено порядок проведення технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів, що поширюється на юридичних і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів), незалежно від форми власності. Згідно з п. 1.3 частини першої Положення №102 технічне обслуговування – комплекс операцій чи операція з підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання і транспортування. У додатках А, Б, В Положення №102 наведено примірні переліки операцій з технічного обслуговування автомобільного транспорту. Операції з обслуговування автомобільного транспорту, що не зазначені у додатках А, Б, В Положення №102, не належать до технічного обслуговування автомобіля і розглядаються як поточний ремонт. Витрати на технічне обслуговування автомобіля відносяться згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ до інших витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, зокрема: - у складі загальновиробничих витрат, які включають витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення (абз. "г" пп.138.10.1 п.138.10 ст.138 ПКУ); - у складі адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, які включають витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (абз. "в" пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПКУ); - у складі витрат на збут, які включають витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (абз. "д" пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПКУ). Отже, якщо легковий автомобіль використовується у власній господарській діяльності платника податку, то витрати на технічне обслуговування враховуються при обчисленні податку на прибуток. Витрати на мийку та прибирання автомобіля не відносяться до технічного обслуговування, тому не враховуються при обчислення податку на прибуток. Усі витрати платників податку на техобслуговування автомобілів мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними й іншими документами, обов’язковість ведення і збереження яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.2 ст.138 ПКУ).

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Аll
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 22 апр 2011, 07:13

Затраты на такси во время командировки - не расходы
(хотя и не объект обложения НДФЛ http://www.buhforum.com/viewtopic.php?p=6214#p6214)

Чи враховується у складі витрат на відрядження при визначенні об’єкта оподаткування витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу) в таксі під час відрядження фізичних осіб в межах України та за кордон?
Діє з 01.04.2011 Відповідно до пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті). Зазначені в частині першій цього підпункту витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів. Згідно з п. 1.7 р. І "Порядок відрядження в межах України" Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59, (далі - Інструкція) витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами) відповідно до маршруту, погодженого керівником. Відповідно до п. 1.8 р. ІІ "Порядок відрядження за кордон" Інструкції відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд до вокзалу, аеропорту або пристані і з вокзалу, аеропорту або пристані (якщо ці пункти розташовані за межами міста) в місцях відправлення, призначення та пересадки, а також витрати на проїзд за місцем відрядження на міському транспорті (рейсові автобуси, метро, тролейбуси, трамваї тощо (крім таксі) за умови, що працівникові не надавалися безкоштовно засоби пересування. У разі потреби пересування країною відрядження керівник підприємства може визначити відрядженому працівникові вид транспорту, яким він може користуватися. Якщо така пропозиція не надходить, працівник самостійно розв'язує питання про вибір виду транспорту. Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства. Що стосується віднесення до витрат на відрядження, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, витрат на проїзд (включаючи перевезення багажу) в таксі під час відрядження фізичних осіб в межах України та за кордон, то зазначені витрати не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування згідно з пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ.


Правда, разъяснение дано еще со ссылкой на Инструкцию № 59.

За это сообщение автора vins поблагодарили: 2
Аll, Asia
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 27 апр 2011, 09:52

Услуги автоперевозки - без ТТН нельзя отнести на расходы

Чи враховуються у складі витрат при обчисленні об’єкта оподаткування витрати за договорами про надання автотранспортних послуг, у разі відсутності товарно-транспортних накладних та чи включаються такі витрати до собівартості товарно-матеріальних цінностей?
Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що собівартість наданих послуг враховується при обчисленні об'єкта оподаткування у складі витрат операційної діяльності. Згідно з п.138.8 ст.138 ПКУ собівартість наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). Витрати, що формують собівартість наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПКУ).
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ ПКУ. Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат (п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ). Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, відповідно до п. 1 якої для водія юридичної або фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів має бути товарно-транспортна накладна. Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим. Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363 (зі змінами та доповненнями), товарно-транспортна накладна – це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Отже, підприємство, що сплатило за послуги з перевезення вантажу, для врахування вартості таких послуг у складі витрат при обчисленні податку на прибуток повинно мати належним чином оформлену первинну транспортну документацію, що підтверджує одержання послуг з перевезення вантажів. Враховуючи зазначене, у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, у даному випадку — товарно-транспортної накладної, при обчисленні об’єкта оподаткування платник податку не має підстав врахувати такі витрати у складі витрат операційної діяльності, що включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПКУ).

За это сообщение автора vins поблагодарили: 3
Аll, Ангва, Heloise
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Heloise » 27 апр 2011, 15:03

Наконец, очередной, среди немногих, разумный ответ.
Глупый вопрос: ТТН в перевозках первый/первичный/главный/ключевой документ. Без него перевозка переходит в разряд личной и прощайте расходы.
Heloise
 
Сообщений: 356
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 18:02
Благодарил (а): 499 раз.
Поблагодарили: 392 раз.

UNREAD_POST vins » 27 апр 2011, 16:25

В этом плане "Бухгалтер" в свое время так аргументировал

ТТН никак не может подтверждать получение услуг. Например, если предприятие осуществляло перевозку грузов своим транспортом, то ТТН у него будет, а услуг — не будет.
Если же происходили международные перевозки, то у предприятия на груз будет CMR, а не ТТН, но нельзя же сказать, что услуг по перевозке автотранспортом оно не получило.
...
И вообще: заказчиком транспортных услуг может быть продавец или покупатель, который не является ни отправителем, ни получателем груза. И ему никаких ТТН не достается. То есть ТТН подтверждает только факт перевозки грузов, но отнюдь не факт предоставления услуг по перевозке. Поэтому могут быть и услуги без ТТН, и ТТН без услуг.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Ангва
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 27 апр 2011, 16:46

Поддерживаю. Очередная идиотская проблема, когда хотят чтобы форма превалировала над сущностью. Имхо, в данном случае, нельзя огульно сводить учетные последствия перевозок к единственному - наличию бумажки в виде ТТН, которую, строго говоря, и применять-то не обязательно.

За это сообщение автора Vetal' поблагодарил:
vins
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST Печкин » 11 май 2011, 17:48

О восстановлении утраченных документов:

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 06.04.2011 р. N 4236/5/23-4016/287

Скрытый текст: показать
Депутату Харківської міської ради
Яцині О. А.
вул. Сумська, 64, м. Харків, 61200 


Про розгляд звернення

Державна податкова адміністрація України розглянула Ваше звернення від 22.02.2011 N Д/63/02 щодо удосконалення практики застосування підзаконних нормативних актів і повідомляє таке.

Пунктом 44.5 статті 44 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 статті 44 розділу II Кодексу, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Отже, стаття 44 розділу II Кодексу встановлює єдині вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, зокрема і порядок повідомлення платником податків органу державної податкової служби про втрату документів протягом всього терміну, встановленого законодавством для їх зберігання, загальний порядок відновлення документів та проведення перевірки платника у таких випадках.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 розділу III Кодексу стосується порядку формування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку у випадках втрати первинних документів, зокрема, надається право платнику податків включити до складу витрат витрати, які на дату подання звітності не підтверджені втраченими первинними документами, а також передбачено дії платника податків у разі їх невідновлення протягом наступного звітного періоду.

Таким чином, норми пункту 44.5 статті 44 розділу II Кодексу не суперечать підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 розділу III Кодексу, оскільки вони стосуються різних сфер регулювання. Крім цього, ці норми передбачають однакові терміни (90 календарних днів та протягом наступного звітного періоду - квартал) для відновлення втрачених документів.

Отже, платниками податків при веденні податкового обліку з податку на прибуток у випадку втрати первинних документів застосовуються норми підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 розділу III Кодексу, а в інших випадках - норми пункту 44.5 статті 44 розділу II Кодексу.

 

Заступник Голови Комісії з проведення
реорганізації ДПА України, заступник
Голови ДПА України 
І. В. Носачова 
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарили: 2
Heloise, vins
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST vins » 13 май 2011, 09:01

Расходы на кондиционер


ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

Як у податковому обліку відображаються витрати на придбання та установку систем охоронно - пожежної сигналізації, системи відеоспостереження (відеонагляду), кондиціонування?
Відповідно до пп. 139.1.5 п.139 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) до складу витрат не включаються витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 – 148 ПКУ, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 ст. 148 ПКУ.
Відповідно до п.146.1 ст.146 ПКУ облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту, поліпшення таких засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду), як окремий об'єкт амортизації. Пунктами 146.11, 146.12 ст.146 ПКУ передбачено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення. Сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені. Відповідно до п.144.3 ст.144 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Термін "невиробничі основні засоби" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку. Враховуючи вищевикладене, оскільки встановлені системи охоронно - пожежної сигналізації, охоронної тривожної сигналізації та газового пожаротушіння, а також системи відеоспостереження (відеонагляду) є невід’ємною частиною відповідного приміщення, витрати на придбання та встановлення зазначених систем у приміщенні включаються у межах 10-відсоткового ліміту до витрат, а в розмірі його перевищення – відносяться на збільшення балансової вартості об’єкта основних засобів, на якому встановлюються такі системи. При цьому, якщо використання системи відеоспостереження (відеонагляду) не пов’язане з господарською діяльністю платника податку, то витрати на встановлення такої системи відображаються, як витрати на придбання невиробничих фондів. Стосовно встановлення у приміщенні систем кондиціонування слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року №994 зі змінами і доповненнями затверджено перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат (далі – Постанова №994). Зокрема, відповідно до п.1 Постанови №994 до витрат включаються витрати на приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці щодо: систем вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях; систем природного та штучного освітлення виробничих, адміністративних та інших приміщень, робочих місць, проходів, аварійних виходів тощо; систем теплових, водяних або повітряних завіс, а також установок для нагрівання (охолодження) повітря виробничих, адміністративних та інших приміщень, а під час роботи на відкритому повітрі - споруд для обігрівання працівників та укриття від сонячних променів і атмосферних опадів. Отже, витрати на придбання та встановлення вищезазначеного виробничого обладнання враховуються у складі витрат у межах 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів станом на початок звітного податкового року та в розмірі перевищення такого ліміту збільшують балансову вартість основного засобу, на якому таке обладнання встановлюється у разі, якщо встановлення вищезазначеного обладнання передбачено Постановою №994.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Аll
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Аll » 13 май 2011, 15:12

Ой горячо :mrgreen: Вернулись былые 90-е, запахло нафталином :)

И тогда налоговики выкручивали руки этими бредовыми консультациями.

В ПКУ сказано что расходы формируются не только на основании первичных документов но и бух.регистров, отчетности.
Бухгалтерская справка - это первичный документ? Директор ее не подписывает. На основании ее идет расчет амортизации, налогов, исправление ошибок и т.д.

Надо тормошить Минфин, пусть освежит в памяти налоговой ;) перечень обязательных форм первичных документов

За это сообщение автора Аll поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Аll
 
Сообщений: 495
Зарегистрирован: 29 янв 2011, 13:37
Благодарил (а): 517 раз.
Поблагодарили: 119 раз.

UNREAD_POST Аll » 15 май 2011, 14:06

Счет-фактура по Минфину - не первичный документ:

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 09.07.2007 р. N 31-34000-20/23-4579/4800


На Ваше звернення до Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 28 травня 2007 року щодо документального оформлення операцій з виконання робіт та/або надання послуг повідомляємо.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88.

Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Якщо законодавством не встановлені типові форми первинних документів, оформлення господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити, визначені зазначеними Законом України та Положенням.

Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відносяться до типових форм, які затверджуються Державним комітетом статистики України, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено, тому при його складанні слід керуватися нормами зазначеного Закону України.

Водночас повідомляється.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Роз'яснення нормативних актів можуть надаватися органами, що їх видали, або за погодженням з ними іншим органом, якщо інше не встановлено безпосередньо органом, що видав нормативно-правовий акт.
Порядок договірних зобов'язань між учасниками відносин у сферах господарювання врегульовано Господарським та Цивільним кодексами України. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року N 1577, роз'яснення чинного законодавства надає Міністерство юстиції України.

Відповідно до Закону України "Про державну статистику", Положення про Державний комітет статистики України, затвердженого Указом Президента України від 19 січня 2004 року N 60/2004, затвердження типових форм первинної облікової документації, які є обов'язковими для застосування всіма суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, належить до компетенції Державного комітету статистики України.

Заступник Міністра Т. І. Єфименко
Аватар пользователя
Аll
 
Сообщений: 495
Зарегистрирован: 29 янв 2011, 13:37
Благодарил (а): 517 раз.
Поблагодарили: 119 раз.

UNREAD_POST налоговик » 15 май 2011, 16:22

Аll писал(а):Бухгалтерская справка - это первичный документ? Директор ее не подписывает. На основании ее идет расчет амортизации, налогов, исправление ошибок и т.д.

Надо тормошить Минфин, пусть освежит в памяти налоговой ;) перечень обязательных форм первичных документов


В основном считается, что бухгалтерская справка - первичный документ. Вот нашел статью их Бухгалтерии № 16 за 2007 год:

Бухгалтерская справка:
что бы мы без нее делали?

Скрытый текст: показать
Наталия ТАРАСОВА, редактор
Нормативная база

– Закон о бухучете
Закон Украины от 16.07.99 г. № 996-XIV «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине»
– Закон об НДС
Закон Украины от 03.04.97 г. № 168/97-ВР «О налоге на добавленную стоимость»
– ПБУ-6
Положение (стандарт) бухгалтерского учета 6 «Исправление ошибок и изменения в финансовых отчетах», утвержденное приказом Минфина Украины от 28.05.99 г. № 137
– ПБУ-25
Положение (стандарт) бухгалтерского учета 25 «Финансовый отчет субъекта малого предпринимательства», утвержденное приказом Минфина Украины от 25.02.2000 г. № 39
– Перечень типовых документов
Перечень типовых документов, утвержденный приказом Главного архивного управления при KМУ от 20.07.98 г. № 41

От ошибки, как известно, застраховаться нельзя — это знают все, и если ошибка выявлена, ее необходимо исправить. В настоящее время в бухгалтерском учете применяется два метода исправления ошибок (они утверждены Минфином), один из которых сопровождается оформлением Бухгалтерской справки. Любой бухгалтер рано или поздно сталкивается с необходимостью составления этой справки, и многим может показаться, что это один из простейших документов бухгалтерского учета. В какой-то степени с таким мнением можно согласиться, но можно ли при этом утверждать, что мы знаем о бухгалтерской справке все? Сейчас посмотрим.
О методах исправления ошибок


Kак уже было сказано, в бухгалтерском учете существуют два метода исправления ошибок: корректурный метод и метод «сторно». Оба они изложены в разделе четвертом Положения № 881 и п.9 Методических рекомендаций № 3562.
Kорректурным методом исправляются ошибкив учетных регистрах до переноса их итогов в Главную книгу. То есть неправильный текст и/или цифры зачеркиваются и над ними приводится правильный текст и/или цифры. Зачеркивание осуществляется одной чертой так, чтобы можно было прочитать исправленное. Исправление ошибки обязательно должно сопровождаться записью «исправлено» и быть заверено подписью лиц, которые подписывают этот регистр, с указанием даты исправления.
Методом «сторно» исправляются ошибки текущего года, выявленные также в текущем году после переноса итогов из учетных регистров в Главную книгу. Этот метод предполагает занесение ошибочной записи (суммы или корреспонденции счетов) в регистры учета красным цветом (чернилами, шариковой ручкой) или в скобках, а также занесение в регистры учета правильной записи (суммы или корреспонденции счетов) темным цветом (чернилами, шариковой ручкой). Таким образом, внесение этих данных в месяце, в котором выявлена ошибка, позволяет ликвидировать неправильную запись и отразить правильную сумму или корреспонденцию счетов бухгалтерского учета. Именно этот метод предполагает составление Бухгалтерской справки.
Между тем ошибки могут быть выявлены и за периоды прошлых лет. Безусловно, корректурный метод и метод «сторно» для их исправлений не подходят. Для этих целей предусмотрено отдельное положение бухгалтерского учета — ПБУ-6, поскольку исправление ошибок прошлых лет затрагивает финансовые показатели предприятия, отраженные в финансовых отчетах. При исправлении таких ошибок также составляется Бухгалтерская справка, и не только она, о чем будет сказано ниже.

Бухгалтерская справка

Общеизвестно, что бухгалтерский учет основывается исключительно на документировании всех хозяйственных операций предприятия и, кроме того, предусматривает полное и непрерывное их фиксирование на основании первичных документов. И поскольку хозяйственной операцией является действие или событие, которое вызывает изменение в структуре активов, обязательств и собственного капитала предприятия, то исправление ошибки также является хозяйственной операцией.
Следовательно, для занесения записи о хозяйственной операции в виде исправления ошибки в регистры учета должно быть основание, то есть должен быть первичный документ. В связи с этим возникает закономерный вопрос: «Kакой же первичный документ при этом должен составить бухгалтер?»
Методическими рекомендациями № 356 (п.9) предусмотрено, что в случае исправления ошибки составляется Бухгалтерская справка, на основании которой делаются исправительные записи в учетных регистрах. Следовательно, Методическими рекомендациями № 356 Минфин признал Бухгалтерскую справку первичным документом3.
Форма Бухгалтерской справки также установлена Методическими рекомендациями № 356.
Kак первичный документ, Бухгалтерская справка должна содержать все обязательные реквизиты такого документа, указанные в п.2 ст.9 Закона о бухучете, а именно: название предприятия, от имени которого документ составлен; название документа (формы); дату составления; место составления; содержание хозяйственной операции; объем хозяйственной операции и единицу измерения хозяйственной операции; должности лиц, ответственных за осуществление хозяйственной операции и правильность ее оформления; подписи ответственных лиц.
Отметим, что наличие установленной Минфином формы Бухгалтерской справки не означает, что предприятие не может использовать свою разработанную форму. Kонечно, может. Главное — помнить о ее обязательных реквизитах.

О хранении Бухгалтерской справки

Поскольку Бухгалтерская справка является первичным документом, то возникают два вопроса по поводу ее хранения: где хранится Бухгалтерская справка и каковы сроки ее хранения.
Для надлежащего и упорядоченного хранения документов, которые прошли обработку (то есть записаны в учетные регистры), они комплектуются в разрезе учетных регистров в хронологическом порядке, нумеруются, переплетаются (сшиваются). То есть если Бухгалтерская справка оформлена, предположим, в октябре к разделу I Журнала 3 «Учет расчетов за товары, работы, услуги, других расчетов и резерва сомнительных долгов»4, то она хранится со всеми первичными документами, которые отражены в этом Журнале за октябрь. Если же Бухгалтерской справкой исправляется ошибка, допущенная при начислении заработной платы, то ее место будет со всеми первичными документами, которые записаны в Журнале 5 «Учет затрат»5.
Если же регистры бухгалтерского учета разработаны предприятием самостоятельно, что Законом о бухучете допускается, то, руководствуясь аналогией, предложенной в Методических рекомендациях № 356, можно рекомендовать хранить Бухгалтерскую справку с тем регистром, в котором на ее основании делаются исправления. Предположим, если предприятие ведет регистр по каждому отдельному счету рабочего Плана счетов, предусмотренного на предприятии, то Бухгалтерская справка должна храниться с регистром того счета, обороты которого изменяются.
В случае выбора другого подхода к месту хранения Бухгалтерской справки, советуем оговорить это в приказе об организации бухгалтерского учета и учетной политики предприятия.
Сроки хранения Бухгалтерской справки зависят от того, сколько хранится регистр учета, в который вносятся записи на основании Бухгалтерской справки. Сроки хранения любых документов, которые создаются в деятельности предприятий, установлены в Перечне типовых документов, в котором есть раздел 4.2 «Бухгалтерский учет и отчетность». Статьей 315 Перечня типовых документов предусмотрено, что «первичные документы и приложения к ним, которые фиксируют факт выполнения хозяйственных операций и являются основанием для записей в реестрах бухгалтерского учета и налоговых записях...», хранятся 3 года «при условии завершения проверки государственными налоговыми органами по вопросам соблюдения налогового законодательства, а для бюджетных учреждений и организаций, а также для хозрасчетных предприятий и организаций, находящихся в сфере управления министерств, других центральных органов исполнительной власти, — ревизии. В случае возникновения противоречий, споров, следственных и судебных дел — хранятся до принятия окончательного решения».
Для расчетных (расчетно-платежных) ведомостей на выдачу заработной платы, гонораров, материальной помощи и других выплат (если на предприятии не предусмотрено ведение лицевых счетов работников) срок хранения установлен 75 лет (ст.317 Перечня типовых документов).
Существуют и другие сроки хранения бухгалтерских документов, но они не касаются первичных документов и регистров бухгалтерского учета в виде Журналов и ведомостей к ним.
Исчисление срока хранения документов проводится с 1 января года, следующего за годом завершения их делопроизводством (п.2.9 Перечня типовых документов). Например, если одна операция отражена в регистре за январь 2007 года, а другая, предположим, в регистре за декабрь 2007 года, то срок хранения первичных документов по обеим операциям, на основании которых сделаны записи в регистрах, и самих регистров учета, начинается с 1 января 2008 года.
Исправление ошибок текущего года и прошлых лет


Безусловно, выявив ошибку, бухгалтер должен вначале проанализировать ситуацию на предмет того, в каком периоде она была допущена.
Если ошибка была допущена в том же месяце, в котором выявлена, то, повторим еще раз, исправление ее осуществляется корректурным методом, и такая ошибка ни к каким последствиям в учете не приводит. Предположим, при постановке на учет объекта основных средств по первоначальной стоимости, равной 12500 грн., в дебет счета 10 «Основные средства» ошибочно была занесена сумма 15200 грн. Бухгалтеру данного предприятия при выявлении ошибки достаточно зачеркнуть неправильную сумму и написать правильную, оговорив исправление и подписав его. В итоге обороты по счету 10 за данный месяц в Главную книгу будут внесены правильные.
Если ошибка выявлена не в том месяце, в котором допущена, но в том же отчетном году, то и эти исправления также не приводят к особым последствиям, поскольку годовая отчетность еще не составлялась. Чаще всего (но не обязательно) корректируются счета доходов и расходов отчетного года, но поскольку главный показатель деятельности предприятия за год — прибыль (убыток) — еще не определен, то вся работа бухгалтера заключается лишь в том, чтобы составить Бухгалтерскую справку и занести на ее основании в регистры учета текущего года исправительные записи.
...
Исправление ошибок прошлых лет, которые повлияли на величину нераспределенной прибыли (непокрытого убытка), осуществляется с применением ПБУ-6. Пунктом 4 данного документа предусмотрено, что «исправление ошибок, допущенных при составлении финансовых отчетов в предыдущих годах, осуществляется путем корректировки сальдо нераспределенной прибыли на начало отчетного года, если такие ошибки влияют на величину нераспределенной прибыли (непокрытого убытка)».
Таким образом, при выявлении ошибки прошлых лет необходимо произвести не только корректировочные записи в регистрах учета счета 44 «Нераспределенная прибыль (непокрытые убытки)» со счетами бухгалтерского учета соответствующих объектов классов 1—6, но и изменить показатели Баланса на начало отчетного года.
Вместе с тем недостаточно сделать только исправительные записи, необходимо проследить влияние допущенной ошибки на финансовые результаты и показатели, которые рассчитываются на основе этих финансовых результатов (например, начисление отсроченного налога, дивидендов, формирование резервного капитала, а для предприятий государственного сектора — еще и фондов).
...
Безусловно, исправление ошибок прошлых лет является самым трудоемким, поскольку, как сказано в п.5 ПБУ-6, «исправление ошибок, которые относятся к предыдущим периодам, требует повторного отражения соответствующей сравнительной информации в финансовой отчетности». А это означает, что исправление ошибки, допущенной в прошлых годах, предполагает несколько стандартных шагов.
ШАГ 1 Определение суммы корректировки остатка нераспределенной прибыли (непокрытого убытка) на начало отчетного года.
ШАГ 2 Составление Бухгалтерской справки и на ее основании осуществление исправительных записей в регистрах учета.
ШАГ 3 Kорректировка соответствующих показателей Баланса ф. № 1 (№ 1-м) и Отчета о собственном капитале (ф. № 3) на начало отчетного года.
ШАГ 4 Расчет показателей ф. № 3 уже с учетом скорректированного остатка нераспределенной прибыли на начало года.
ШАГ 5 Перерасчет показателей ф. № 3 за предыдущий отчетный год.
ШАГ 6 Перерасчет показателей Отчета о финансовых результатах (ф. № 2 и ф. № 2-м) за предыдущий отчетный год.
ШАГ 7 Составление примечаний к годовому финансовому отчету об исправлении ошибки.

Всегда ли Бухгалтерская справка свидетельствует об ошибках бухгалтера?

В бухгалтерском учете используется много различных расчетов и корректировок, не связанных с исправлением ошибок.
Например, начисление амортизации любым методом, кроме прямолинейного, без расчета выполнить невозможно. При изменениях в учетной политике необходимость расчета также очевидна.
Нельзя обойтись без пояснений всевозможныхрасчетов корректировок налогового кредита по НДС. Например, при приобретении товаров (услуг), используемых в операциях, которые не являются объектом налогообложения или освобождены от налогообложения (пп.7.4.1 и 7.4.3 ст.7 Закона об НДС). Или же необходимы пояснения начисления налоговых обязательств по НДС по условной продаже товаров при снятии предприятия с регистрации в качестве плательщика НДС (п.9.8 ст.9 Закона об НДС).
Между тем бывает и так, что при наличии первичных документов все равно дополнительно составляется Бухгалтерская справка, поскольку сам первичный документ, установленный законодательством, требует дополнительных расчетов.
Речь идет об отражении в учете итогов инвентаризации на конец отчетного периода субъектами малого предпринимательства, которые на основании п.44 ПБУ-25 не применяют счета 23 «Производство» и 26 «Готовая продукция». Ведь такие предприятия все расходы, учтенные по классу 8 «Расходы по элементам», в течение отчетного периода (квартала или года) напрямую могут списывать на счет 79 «Финансовые результаты». Однако в конце отчетного периода для того, чтобы финансовый результат за данный период был отражен правильно (не был занижен), необходимо провести инвентаризацию незавершенного производства и готовой продукции и исключить со счета 79 все материальные расходы и расходы на оплату труда в стоимости незавершенного производства и готовой продукции.
Поскольку п.44 ПБУ-25 позволяет провести корректировку счета 79 не на всю сумму расходов незавершенного производства и готовой продукции, а лишь на сумму материальных расходов и расходов на оплату труда, то таким предприятиям без расчета и его пояснений не обойтись. Безусловно, лучше это сделать с помощью Бухгалтерской справки.
Чтобы не вводить дополнительные регистры для рассмотренных выше целей, на многих предприятиях применяется Бухгалтерская справка. Сказать, что такое недопустимо или некорректно, нельзя, так как ни одним нормативным документом не установлено использование Бухгалтерской справки только в целях исправления ошибок. Иными словами, корректировки, которые не имеют никакого отношения к ошибкам, вполне могут быть оформлены Бухгалтерской справкой.

1Положение о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденные приказом МФУ от 24.05.95 г. № 88 (прим. ред.).
2Методические рекомендации по применению регистров бухгалтерского учета, утвержденные приказом МФУ от 29.12.2000 г. № 356 (прим. ред.).
3На то, что Бухгалтерская справка является первичным документом, Минфин указал в письме от 13.12.2004 г. № 31-04200-30-10/22823 (прим. авт.).
4Форма Журнала установлена Методическими рекомендациями № 356 (прим. ред.).
5См. сноску 4 (прим. авт.).


и Вестник налоговой службы № 14 за 2009 год.

Скрытый текст: показать
Бухгалтерская справка. Согласно п. 1 ст. 9 Закона N 996-XIV основанием для бухгалтерского учета хозяйственных операций являются первичные документы, фиксирующие факты осуществления хозяйственных операций. Поскольку хозяйственной операцией является действие или событие, приводящее к изменению в структуре активов и обязательств, собственном капитале предприятия, то исправление ошибки также является хозяйственной операцией. Следовательно, основанием для осуществления исправительных записей в учетных регистрах является бухгалтерская справка. Форма бухгалтерской справки утверждена Методическими рекомендациями N 356.
Как первичный документ бухгалтерская справка должна содержать все обязательные реквизиты такого документа, указанные в п. 2 ст. 9 Закона N 996-XIV, а именно: название документа (формы); дату и место составления; название предприятия, от имени которого составлен документ; содержание и объем хозяйственной операции, единицу измерения хозяйственной операции; должности лиц, ответственных за осуществление хозяйственной операции и правильность ее оформления; личную подпись или другие данные, позволяющие идентифицировать личность, принимавшую участие в осуществлении хозяйственной операции. То есть если предприятие использует свою разработанную форму, то необходимо помнить о ее обязательных реквизитах.
Для надлежащего хранения первичные документы, прошедшие обработку, комплектуются к каждому регистру бухгалтерского учета в хронологическом и систематическом (относительно регистра) порядке, нумеруются и переплетаются (сшиваются) с указанием принадлежности к регистру и периоду. Например, если бухгалтерская справка оформлена в январе к разделу III Журнала 5 "Облік витрат", то она хранится со всеми первичными документами, операции по которым отражены в этом Журнале за январь (форма журнала утверждена Методическими рекомендациями N 356).
Сроки хранения бухгалтерской справки зависят от того, сколько хранится регистр учета, в который вносятся записи на основании бухгалтерской справки. Сроки хранения первичных документов, составляемых при осуществлении деятельности предприятий, установлены Перечнем N 41, в частности разделе 4.2 "Бухгалтерский учет и отчетность". Статьями 315 и 74Д этого Перечня предусмотрено, что первичные документы и приложения к ним, которые фиксируют факт выполнения хозяйственных операций и являются основанием для записей в регистрах бухгалтерского учета и налоговых записях, хранятся 3 года при условии окончания проверки государственными налоговыми органами по вопросам соблюдения налогового законодательства, а для бюджетных учреждений и организаций, а также для хозрасчетных предприятий и организаций, находящихся в сфере управления министерств, других центральных органов исполнительной власти, – ревизии. При возникновении споров, следственных и судебных дел – хранятся до принятия окончательного решения.
Исчисление сроков хранения документов согласно требованиям п. 2.9 Перечня N 41 проводится с 1 января года, следующего за годом окончания их делопроизводством. Например, исчисление срока хранения дел, завершенных делопроизводством в 2008 г., начинается с 1 января 2009 г.

Оксана СКИЧКО,
обозреватель "Вестника"


+ интересная тема была в была в разделе Обзор прессы, посвященная первичным документам. Но по бухгалтерской справке там вроде не было (http://buhforum.com/viewtopic.php?f=11&t=539)

За это сообщение автора налоговик поблагодарили: 3
Аll, Asia, vins
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5688
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 803 раз.
Поблагодарили: 2577 раз.

UNREAD_POST Аll » 15 май 2011, 18:26

Спасибо за подсказку в каком направлении искать!

Нашла только в одном документе, где Минфин говорит о бухгалтерской справки - при исправлении ошибок.
Нет ни намека на "первичность" бух.справки. Бухгалтер не принимает участие в совершении хоз операции поэтому не может подписывать первичный документ.
Надо под любой чих получать на документах разрешительную подпись у директора:

Положення, Мінфін, від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"


4.3. Помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або із знаком "мінус", а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до облікового регістру у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. Довідка має наводити причину помилки, посилання на документи та облікові регістри, в яких допущено помилку, і підписується працівником, який склав довідку, та після її перевірки - головним бухгалтером.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ЛИСТ від 15.10.2010 р. N 31-34010-10-10/28122


Міністерство фінансів України на запит щодо виправлення помилок, допущених при складанні облікових регістрів та фінансової звітності, повідомляє.

Бухгалтерська довідка, яка складається для виправлення помилки за період, дані якого відображені у регістрах бухгалтерського обліку та використані для складення проміжної (місячної, квартальної) чи річної фінансової звітності, підписується у порядку, визначеному підпунктом 4.3 пункту 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88.

  Заступник Міністра 
Т. Єфименко 
Аватар пользователя
Аll
 
Сообщений: 495
Зарегистрирован: 29 янв 2011, 13:37
Благодарил (а): 517 раз.
Поблагодарили: 119 раз.

UNREAD_POST Аll » 15 май 2011, 18:37

Меня еще волнуют услуги банка.
В конце месяца банк списывает со счета фиксированную сумму.
Плюс бухгалтер сам оценивает сумму комиссионного вознаграждения банка при перечислении зарплаты на зарплатные карты сотрудников. Достаточно выписки банка и договора чтобы признать расходы по ПКУ?
Аватар пользователя
Аll
 
Сообщений: 495
Зарегистрирован: 29 янв 2011, 13:37
Благодарил (а): 517 раз.
Поблагодарили: 119 раз.

След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya