Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Безнадежная и сомнительная задолженность (прибыль и НДС)

Путеводитель по разделу. Ставка 0 %, доходы, расходы, амортизация, декларация. Переходное.

Модератор: Печкин

UNREAD_POST Печкин » 08 июн 2011, 14:58

Vetal' писал(а):В догонку, кому интересно...


Конечно, интересно.
Спасибо!
Тем более, тезисы из материала автора которого стоит почитать.
Правда, погрузиться глубоко пока не получилось:( Но ничего - время придет.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST vins » 09 июн 2011, 08:35

Vetal' писал(а):В догонку, кому интересно...
Газета "Все о бухгалтерском учете" № 44 за 2011 год, стр. 25-31 материал "Перехідна" сумнівна заборгованість у новому податковому обліку", автор В. Прокопенко.


Продолжу обзор :)

Статья Виталия Прокопенко о сомнительной задолженности, возникшей в связи с задержкой в оплате отгруженных товаров (выполненных работ, предоставленных услуг), мероприятия по взысканию которой начали после 01.04.2011 г. ("Все о бухгалтерском учете" № 50 за 2011 год, с. 5-15)
Скрытый текст: показать
Основные выводы:
У продавца
1. Неважно, когда именно задолженность возниклa и/или стала сомнительной (просроченной) - до или после 01.04.2011 г. Определяющий критерий – когда начали осуществляться меры по ее взысканию. Если 01.04.2011 г. и позже – руководствуемся ст. 159 НКУ.
2. Досудебное урегулирование (направление претензий) больше не влияет на налоговый учет продавца. Только обращение в суд либо исполнительная надпись нотариуса.
3. Уменьшить доход при урегулировании сомнительной задолженности согласно п.159.1.1
НКУ - право продавца, а не обязанность. Продавец, который воспользовался таким правом и уменьшил доход отчетного периода на стоимость отгруженных товаров (выполненных работ, предоставленных услуг), обязан одновременно уменьшить расходы этого же отчетного периода на себестоимость таких товаров (работ, услуг).
4. Вопрос возникает с долгом, возникшим относительно продажи товаров, приобретенных у физлица-единщика. Автор пишет так: «Надеемся, уменьшение расходов на себестоимость не будет появляться в случае, когда сомнительный долг возник относительно продажи товаров, приобретенных у физлица-единщика. Ведь их себестоимость априори не могла уменьшить объект налогообложения ввиду прямого запрета на расходы по покупкам у таких лиц (пп. 139.1.12 НКУ). В данной ситуации нужно ограничиться лишь уменьшением дохода на стоимость отгруженных товаров
(т.е. расходов не касаться).
5. Чтобы уменьшить доход отчетного периода на стоимость отгруженных товаров (выполненных работ, предоставленных услуг) и расходы на их себестоимость достаточно факта подачи иска – НКУ не требует от продавца дожидаться определения суда об открытии производства по делу.
6. Уменьшение дохода осуществляется без НДС (хотя и спорно).
7. Обычные цены не влияют на размер уменьшения дохода. Его корректируют на «стоимость отгруженных товаров, выполненных работ, предоставленных услуг", а не на сумму, отраженную прежде (при продаже) в составе операционного дохода.
8. Обращение в третейский суд – склоняется автор к тому, что оно приравнивается к обращению в суд.
9. В отдельных случаях продавец, который предварительно уменьшил доход на стоимость товаров (работ, услуг) и расходы на их себестоимость обязан в соответствующем налоговом периоде произвести обратные корректировки:
- суд не принял иска (заявления) к производству (рассмотрению);
- суд не удовлетворил иска (заявления) продавца или удовлетворил его частично;
- суд удовлетворил иск (заявление) покупателя о признании недействительными требований о погашении задолженности или ее части.
При наступлении одного из таких обстоятельств продавец должен увеличить:
- доход - на задолженность (ее часть), отнесенную им на уменьшение дохода согласно пп. 159.1.1 НКУ;
- расходы - на себестоимость (ее часть, пропорциональную сумме задолженности, восстановленной в доходе) товаров (работ, услуг), по которым возник такой сомнительный долг, на которую прежде уменьшили расходы на основании пп.159.1.1 НКУ.
10. Продавцу, которому пришлось увеличить доход и расходы согласно пп. 159.1.2 НКУ, необходимо начислить пеню на сумму дополнительного налогового обязательства, исчисленного в результате такого увеличения. Ее размер – 120 % годовой учетной ставки НБУ на день возникновения дополнительного налогового обязательства.
11. Как и до этого, продавец должен предоставлять в налоговую уведомление об уменьшении дохода или расходов со ссылкой на положения пп.159.1.1 и/или пп.159.1.2 НКУ. Его подают вместе с Декларацией за отчетный налоговый период и копиями документов, подтверждающих задолженность (договорами купли-продажи, решениями суда и т п.).
12. При урегулировании сомнительного долга по п. 159.1 НКУ продавец не корректирует налоговые обязательства и налоговый кредит, ведь этого не предусмотрено р. V НКУ.

У покупателя
1. В отличие от продавца, имеющего право убрать доход, покупатель в некоторых случаях обязан уменьшить расходы на основании пп.159.1.2 НКУ.
Подпункт 159.1.2 НКУ касается просроченной задолженности как за товары (запасы, основные средства, нематактивы и пр.), так и за работы и услуги. Более того, эта норма не ставит необходимость уменьшения расходов в зависимость от того, влияет ли покупка на налогооблагаемую прибыль покупателя. То есть под ее действие, к сожалению, попадает и непогашенная задолженность за товары (работы, услуги), приобретенные у физлиц-единщиков или вообще не предназначенные для использования в хоздеятельности (стоимость которых даже гипотетически не увеличивает расходы).
2. Покупателю нужно уменьшить расходы на стоимость задолженности за товары (работы, услуги), признанную судом или по исполнительной надписи нотариуса, в налоговом периоде, на который приходится день вступления в законную силу решения суда о признании (взыскании) такой задолженности (ее части) или совершения нотариусом исполнительной надписи.
Получение претензий продавца никакой роли не играет.
3. Если подается апелляционная жалоба, то решение суда не вступит в силу до вынесения решения апелляционным судом. Если должник пойдет дальше - подаст кассационную
жалобу - все будет зависеть от окончательного решения судей. Если его и здесь постигнет неудача, ничего дополнительно корректировать не придется, ведь расходы уже уменьшены. Если он победит (например, ВХСУ отменит решение первой инстанции или постановление апелляционной инстанции и примет новое решение в пользу покупателя), надо будет хорошенько поразмыслить над дальнейшими налоговыми действиями (все будет зависеть от содержания вердикта).
4. Уменьшать расходы на сумму задолженности с НДС или без?
Осторожным, считаем, целесообразно откорректировать без НДС, а вот смельчаки могут с НДС.
5. Если в последующих отчетных периодах покупатель погашает (как самостоятельно, так и попроцедуре принудительного взыскания) признанную задолженность за товары (работы, услуги) (ее часть), отнесенную раньше на уменьшение расходов согласно пп. 159.1.2 НКУ, он увеличивает (восстанавливает) расходы на сумму оплаченного долга.
6. Только расчет с продавцом дает покупателю возможность восстановить расходы, уменьшенные согласно пп.159.1.2 НКУ.
7. Покупатель, как и продавец, должен предоставлять в налоговую уведомление об уменьшении расходов со ссылкой на пп. 159.1.2 НКУ. Его подают вместе с Декларацией за отчетный налоговый период и копиями документов, подтверждающих наличие задолженности (договорами купли-продажи, решениями суда) (пп. 159.1.3 НКУ).
Уведомление - это приложение СБ к Декларации. Приложение СБ составляют отдельно по каждому договору, по которому возник сомнительный долг.
8. При урегулировании сомнительного долга, согласно п. 159.1 НКУ, покупатель не корректирует налоговых обязательств и налогового кредита.

За это сообщение автора vins поблагодарили: 3
БулаФФка, АЛИСА, Vetal'
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 09 июн 2011, 14:30

Добавлю интересный помент в части аргументации безНДСной корректировки у продавца:
"І нарешті, по-четверте. Шальки терезів у бік безПДВшного коригування доходу схиляють автори Науково-практичного коментаря до ПКУ. У поясненні до пп. 159.1.1 ПКУ (стор. 476) вони відмітили: «Згідно з пп. 136.1.2 … суми ПДВ, отримані/нараховані на вартість продажу товарів (робіт, послуг), не враховуються для визначення об’єкта оподаткування, тому зменшення доходу відбувається на суму вартості товарів, які відвантажені, без суми ПДВ». Те саме яскраво ілюструє приклад податкових коригувань у продавця, розміщений на стор. 479 цього коментаря".

За это сообщение автора Vetal' поблагодарили: 2
БулаФФка, vins
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST Печкин » 09 июн 2011, 14:37

Vins
Спасибо за обзор! ИМХО может быть очень полезным.
С утра не заметил такой классный материал от Вас.
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Печкин » 10 июн 2011, 08:47

В эту же тему :)
Який порядок оподаткування кредиторської заборгованості за неоплачені товари (роботи, послуги), що залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності?

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 розд. III Податкового кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних poбіт, наданих послуг.
Пунктом 1 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу встановлено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів i витрат, що отримані i проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Отже, вартість придбаних (у тому числі до 01.04.11), але неоплачених товарів (робіт, послуг) у складі витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, не відображається.
Витрати па придбання товapiв (робіт, послуг) будуть враховуватись при визначенні об’єкта оподаткування у разі реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Водночас, відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
Заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності* (под исковой давностью автор консультации понимает срок в 1095 дней по ст. 102 НКУ – прим. Печкин) є безнадійною заборгованістю (абз. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються: вартістъ товapiв, poбіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на piвні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, кpiм випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари (роботи, послуги) залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості, тобто з урахуванням податку на додану вартість, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування.

Наталія ОСТАПЕЦЬ,
головний державний податковий інспектор консультаційного відділу ДПА у м. Kиєві
«Налоговый, банковский, таможенный консультант» № 22 за 2011 год, с. 15
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST vins » 11 июн 2011, 11:01

При списании кредиторской задолженности после истечения срока исковой давности истек поставщик на корректировку НО по НДС не имеет права

Чи має право постачальник відкоригувати податкові зобов’язання у разі списання кредиторської заборгованості за отриманою попередньою (авансовою) оплатою за товари (послуги), якщо термін позовної давності минув, але товари так і не були поставлені?
Відповідно до п.187.1. ст.187 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Тобто, виходячи із визначення дати виникнення податкових зобов'язань, на дату надходження авансового платежу у продавця виникають податкові зобов'язання з ПДВ. Враховуючи те, що продавцем не були повернуті кошти, раніше отримані від покупця як попередня оплата за товар (послуги), то у разі якщо протягом терміну позовної давності не відбулося фактичної поставки товару (послуг), продавець не має законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов'язань з ПДВ при списанні кредиторської заборгованості.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST налоговик » 13 июл 2011, 11:29

РЕЗЕРВ СОМНИТЕЛЬНЫХ ДОЛГОВ: КОГДА СОЗДАВАТЬ И В КАКОЙ СУММЕ?

Валентина ВЕРХОГЛЯД, консультант по вопросам бухгалтерского учета и налогообложения

Предприятие в бухгалтерском учете начисляет резерв сомнительных долгов и относит его сумму на расходы периода согласно П(С)БУ 10 «Дебиторская задолженность» в конце отчетного года. А в следующем году за счет этого резерва списывает задолженность, признанную безнадежной. Можно ли применять такие же правила признания расходов для начисления резерва сомнительных долгов и в налоговом учете?

Нет, нельзя.
Ведь общее у резерва сомнительных долгов в бухгалтерском и в налоговом учете, на наш взгляд, только название. А вот принципы формирования совершенно разные.
Напомним, что в бухгалтерском учете такой резерв формируется под задолженность, относительно которой существует неуверенность (сомнение) в ее погашении (п. 4, 9, 10 П(С) БУ 10). Поэтому, собственно, и называют его резервом сомнительных долгов.
В налоговом же учете его правильнее называть резервом безнадежных долгов. Такой вывод следует из правила начисления этого резерва по Налоговому кодексу (далее - НК). Ведь согласно абзацу «г» пп. 138.10.6 НК расходы на создание резерва сомнительной задолженности признаются расходами в целях налогообложения в сумме безнадежной дебиторской задолженности с учетом пп. 14.1.11 НК.
Если мы обратимся к пп. 14.1.11 НК, то увидим, что безнадежной в налоговом учете, как и раньше, признается, в частности, задолженность:
• по которой истек срок исковой давности;
• которая осталась невзысканной по причине недостаточности имущества предприятий-банкротов или ликвидированных предприятий и т. д.
То есть получается, что резерв сомнительных долгов в налоговом учете начисляется и используется одновременно. Это и отличает его от резерва бухгалтерского.
Таким образом, только после того, как сама дебиторская задолженность будет признана безнадежной по правилам пп. 14.1.11 НК, сумма такой задолженности (полностью с НДС) может быть включена в расходы в налоговом учете под названием «начисление резерва сомнительных долгов».
В декларации по налогу на прибыль предприятия такие суммы приводятся в строке 06.5 (по данным стр. 06.5.4 приложения ІВ).
Также отметим важный нюанс: в абзаце «г» пп. 138.10.6 НК отсутствует оговорка о том, что предприятие должно предпринимать какие-либо «соответствующие» меры по взысканию долга, чтобы признать сумму безнадежной задолженности в составе расходов налогового учета. Это в лучшую сторону отличает норму НК от пп. 5.2.8 Закона о прибыли.

Баланс № 55
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5688
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 803 раз.
Поблагодарили: 2577 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 июл 2011, 13:44

ЕСЛИ ПРОДАВЕЦ НЕ КОРРЕКТИРУЕТ НО, ТО И ПОКУПАТЕЛЮ НЕ НУЖНО КОРРЕКТИРОВАТЬ НК (истек срок давности по авансу)

Леонидова Елена
Киев
15.07.2011
11:54:22
Здравствуйте! Где в Декларации по НДС, реестре и додатке5 отразить уменьшение налогового кредита по Дебиторской задолженности с истекшим сроком исковой давности по оплаченному нами продавцу авансу?
Корректировку продавец не выписывает т.к это не попадает под п.192 НК, Уточняющий расчет предусматривает штраф.санкции да и по сути ничего задним числом я не исправляю.


Добрый день Елена!

В соответствии со ст. 620, 666 Гражданского кодекса Украины от 16.01.2003 г. № 435- IV в случае, если условия договора купли-продажи не исполнены и фактическая поставка товара не осуществлялась, то покупатель вправе требовать передачи проданной вещи или отказаться от выполнения договора и требовать возмещения убытков.
В случае, если контрагент предприятия не уменьшает свои налоговые обязательства, Вам нет необходимости проводить корректировку налогового креди.
Ельцова Людмила Васильевна
Заместитель председателя ГНА в АР Крым, г.Симферополь.


Кто что думает на этот счет?
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5688
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 803 раз.
Поблагодарили: 2577 раз.

UNREAD_POST vikakool » 18 июл 2011, 13:57

это, по-моему, давний вопрос
по сути, в этом случае поставка не состоялась - уже на этом основании нужно откорректировать и НО, и НК
но т.к. пункт о корректировке НО и НК по безнадежной дебиторке исчез из Закона об НДС давным-давно, то доказывать свою правоту несколько проблематично...

налоговики всегда требовали корректировать НК в этом случае, даже если нет корректировки
но при этом говорили, что если срок давности закончился, то НО права корректировать нетути:))) кстати, аналогичная точка зрения была по возвратам после 3-х лет

а теперь такой интересный поворот:)))

только штрафовать-то будут каждого по отдельности
и НКУ не ставит необх-ть корректировки в зависимость от срока ИД
vikakool
 
Сообщений: 4036
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 869 раз.
Поблагодарили: 605 раз.

UNREAD_POST Печкин » 18 июл 2011, 14:20

налоговик писал(а):ЕСЛИ ПРОДАВЕЦ НЕ КОРРЕКТИРУЕТ НО, ТО И ПОКУПАТЕЛЮ НЕ НУЖНО КОРРЕКТИРОВАТЬ НК (истек срок давности по авансу)

Леонидова Елена
Киев
15.07.2011
11:54:22
Здравствуйте! Где в Декларации по НДС, реестре и додатке5 отразить уменьшение налогового кредита по Дебиторской задолженности с истекшим сроком исковой давности по оплаченному нами продавцу авансу?
Корректировку продавец не выписывает т.к это не попадает под п.192 НК, Уточняющий расчет предусматривает штраф.санкции да и по сути ничего задним числом я не исправляю.


Добрый день Елена!

В соответствии со ст. 620, 666 Гражданского кодекса Украины от 16.01.2003 г. № 435- IV в случае, если условия договора купли-продажи не исполнены и фактическая поставка товара не осуществлялась, то покупатель вправе требовать передачи проданной вещи или отказаться от выполнения договора и требовать возмещения убытков.
В случае, если контрагент предприятия не уменьшает свои налоговые обязательства, Вам нет необходимости проводить корректировку налогового креди.
Ельцова Людмила Васильевна
Заместитель председателя ГНА в АР Крым, г.Симферополь.


Кто что думает на этот счет?


Думаю, чушь.
Права на НК нет.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Печкин » 18 июл 2011, 14:35

vikakool писал(а):по сути, в этом случае поставка не состоялась - уже на этом основании нужно откорректировать и НО, и НК


Верно.

vikakool писал(а):налоговики всегда требовали корректировать НК в этом случае, даже если нет корректировки
но при этом говорили, что если срок давности закончился, то НО права корректировать нетути:)))


Да, именно так и рассказывали :)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Чи має право постачальник відкоригувати податкові зобов'язання у разі списання кредиторської заборгованості за отриманою передоплатою за товари (послуги), якщо термін позовної давності минув, але товари так і не були поставлені?

Ні, не має. Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 168), датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Тобто, виходячи із визначення дати виникнення податкових зобов'язань, на дату надходження авансового платежу у продавця виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи те, що продавцем не були повернуті кошти, раніше отримані від покупця як попередня оплата за товар (послуги), то у разі, якщо протягом терміну позовної давності не відбулося фактичної поставки товару (послуг), продавець не має законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість при списанні кредиторської заборгованості.




vikakool писал(а):а теперь такой интересный поворот:)))

только штрафовать-то будут каждого по отдельности

и НКУ не ставит необх-ть корректировки в зависимость от срока ИД


Несмотря на то, что рассказывает в цитате Ельцова Людмила Васильевна, Заместитель председателя ГНА в АР Крым, г.Симферополь.

покупателя будут штрафовать.


Дело в том, что Ельцова похоже не в курсе позиции ГНАУ на сей счет (причем позиции правильной).


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Чи необхідно покупцю відкоригувати податковий кредит у разі списання дебіторської заборгованості за перерахованою передоплатою за товари (послуги), за якою минув термін позовної давності, але товари (послуги) фактично так і не отримано?

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 168), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, так як платником податку перераховані постачальнику кошти за товари (послуги), які не отримані протягом терміну позовної давності, то зазначені товари (послуги) не можуть бути використані платником податку у межах його господарської діяльності, як це передбачено у пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону N 168, тобто право на податковий кредит щодо таких товарів (послуг) у платника відсутнє.

Оскільки платник податку сформував податковий кредит на підставі отриманої податкової накладної, то в даному випадку платнику необхідно відкоригувати суму податкового кредиту з відповідним відображенням такого коригування в рядку 16.4 "Інші випадки" податкової декларації з податку на додану вартість, форму якої затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", зі змінами та доповненнями.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST vins » 08 сен 2011, 09:31

ЕДИНАЯ БАЗА НАЛОГОВЫХ ЗНАНИЙ

На яку дату покупець повинен збільшити доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), що виникла за придбаними, але неоплаченими товарами (роботами, послугами), якщо продавець розпочав заходи щодо стягнення такої заборгованості до 01.04.2011 (надіслав претензію, звернувся до суду щодо стягнення заборгованості)?
Якщо продавець до 01.04.2011 звернувся до суду щодо стягнення заборгованості (її частини), то покупець повинен збільшити доходи на суму такої заборгованості у податковому періоді, на який припадає 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини). При цьому збільшення доходів здійснюється незалежно від того, розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи з примусового стягнення боргу чи ні.Порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості визначено у пункті 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Згідно з п. 5 підрозд. 4 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ норми пункту 159.1 статті 159 цього Кодексу не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III цього Кодексу. З метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця такої заборгованості здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у такому порядку: платник податку - покупець зобов'язаний збільшити доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день з дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором, або визнаної претензією; б) або 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Строки, визначені абзацом "а" цього пункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповіді на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені законом. Строки, визначені абзацом "б" цього пункту, застосовуються незалежно від того, розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи з примусового стягнення боргу чи ні. Зазначене в цьому підпункті збільшення доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" чи "б" цього підпункту. Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення. Заборгованість, попередньо віднесена до складу витрат або відшкодована за рахунок страхового резерву, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкових зобов'язань як покупця, так і продавця у зв'язку з таким визнанням.
З урахуванням викладеного, покупець, який до 01.04.2011 отримав претензію, повинен збільшити доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини) у податковому періоді, на який припадає одна з наступних подій: 90-й календарний день від дня граничного терміну погашення заборгованості (її частини), передбаченого договором. При цьому покупець повністю (частково) визнав претензію, надіслану продавцем, у якій не передбачено граничного терміну погашення заборгованості або не надав відповідь на претензію у терміни, визначені Господарським процесуальним кодексом України; 90-й календарний день від дня граничного терміну погашення заборгованості, передбаченого визнаною (повністю або частково) претензією. Якщо продавець до 01.04.2011 звернувся до суду щодо стягнення заборгованості (її частини), то покупець повинен збільшити доходи на суму такої заборгованості у податковому періоді, на який припадає 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини). При цьому збільшення доходів здійснюється незалежно від того, розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи з примусового стягнення боргу чи ні.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 08 сен 2011, 09:41

+
ЕДИНАЯ БАЗА НАЛОГОВЫХ ЗНАНИЙ

Як в податковому обліку відображається кредиторська заборгованість перед нерезидентом (з ПДВ чи без ПДВ), що залишилась нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, якщо при отриманні товарів суми ПДВ були сплачені платником податку?
Відповідно до абз. "а" пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю. Сума заборгованості одного платника податку перед іншим платником податку, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою (пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ). Згідно з пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування у складі інших доходів враховуються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. Відповідно до п.185.1 ст.185 р. V "Податок на додану вартість" ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту. Для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України ( п. 180.1 ст. 180 ПКУ). Базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів/послуг згідно із законом ( п. 190.1 ст. 190 р. V ПКУ). Отже, платник податку – резидент, який відповідно до договору здійснює розмитнення придбаного у нерезидента товару, повинен сплатити до бюджету ПДВ під час перетину товарами митного кордону України. Якщо такий резидент не розраховується з нерезидентом за придбані товари, то після закінчення терміну позовної давності розмір безнадійної кредиторської заборгованості буде включатись до складу доходів, виходячи з контрактної вартості неоплачених товарів без ПДВ.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Аll
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST accountant » 28 сен 2011, 18:38

После прочтения выше изложенного хочу подтверждения правильности своих мыслей- при безнадежной кредиторской задолженности (мы покупатель, не оплативший полученные услуги), по которой нашим продавцом не проводились меры по взысканию долга, заполняем только додаточек ІД (строку 03.11 или 03.24) ? :roll:
accountant
 
Сообщений: 7
Зарегистрирован: 10 авг 2011, 14:00
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 29 сен 2011, 00:04

Сумму задолженности перед исполнителем (с НДС, если он, конечно, не нерез) включаете в строку 03.24 приложения ІД.

За это сообщение автора Vetal' поблагодарил:
accountant
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, MR, Ya