Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Безнадежная и сомнительная задолженность (прибыль и НДС)

Путеводитель по разделу. Ставка 0 %, доходы, расходы, амортизация, декларация. Переходное.

Модератор: Печкин

UNREAD_POST налог » 16 июл 2015, 13:34

malaya писал(а):
налог писал(а):Ну понимаете, после 01.01.2015 вообще нет такого понятия как расходы для налога на прибыль. Отталкиваемся только от бухучета. А в бухучете, как я вижу, у Вас расходы должны были быть до 01.01.2015.


У нас доход до 20 млн. изходя из этого "есть такое подозрение, что Вы лишились этих расходов для целей налога на прибыль"

Т.е. она так и будет висеть получается?

нет, они висеть не будут. Эта расходы у Вас должны были появиться в момент создания Резерва Сомнительных Долгов, а сама задолженность уйдет при списании за счет резерва. Проводки я выше писал. Вы создавали РСД?
налог
 
Сообщений: 357
Зарегистрирован: 29 дек 2010, 12:01
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 82 раз.

UNREAD_POST malaya » 16 июл 2015, 15:06

налог писал(а):
malaya писал(а):
налог писал(а):Ну понимаете, после 01.01.2015 вообще нет такого понятия как расходы для налога на прибыль. Отталкиваемся только от бухучета. А в бухучете, как я вижу, у Вас расходы должны были быть до 01.01.2015.


У нас доход до 20 млн. изходя из этого "есть такое подозрение, что Вы лишились этих расходов для целей налога на прибыль"

Т.е. она так и будет висеть получается?

нет, они висеть не будут. Эта расходы у Вас должны были появиться в момент создания Резерва Сомнительных Долгов, а сама задолженность уйдет при списании за счет резерва. Проводки я выше писал. Вы создавали РСД?


Я предпологаю, что его никто не создавал(
malaya
 
Сообщений: 24
Зарегистрирован: 27 авг 2013, 13:19
Благодарил (а): 4 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST налог » 16 июл 2015, 16:05

malaya писал(а):
налог писал(а):
malaya писал(а):
налог писал(а):Ну понимаете, после 01.01.2015 вообще нет такого понятия как расходы для налога на прибыль. Отталкиваемся только от бухучета. А в бухучете, как я вижу, у Вас расходы должны были быть до 01.01.2015.


У нас доход до 20 млн. изходя из этого "есть такое подозрение, что Вы лишились этих расходов для целей налога на прибыль"

Т.е. она так и будет висеть получается?

нет, они висеть не будут. Эта расходы у Вас должны были появиться в момент создания Резерва Сомнительных Долгов, а сама задолженность уйдет при списании за счет резерва. Проводки я выше писал. Вы создавали РСД?


Я предпологаю, что его никто не создавал(


Ну вообще это нарушение. РСД нужно обязательно создавать.
Надо посмотреть в приказ об учетной политике, что там написано про сомнительную? Когда создается РСД?
Как вариант надо туда внести изменения таким образом, чтоб было написано, что РСД создается по самому последнему событию (если там можно выразиться), тогда, когда уже совсем сложно взыскать задолженность. И вот если РСД создается по уже "окончательной бумажке" (в вашем случае - по документу от исполнителя) - создавайте РСД и потом списывайте задолженность. Тогда вы в этом году отразите расходы в бухучете. А значит и в налоговом учете.
Все сказанное - ИМХО.
Возможно спецы по бухучету меня поправят.
налог
 
Сообщений: 357
Зарегистрирован: 29 дек 2010, 12:01
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 82 раз.

UNREAD_POST налоговик » 15 окт 2015, 15:36

При списании безнадежной задолженность за полученные товары нужно снять НДС
отаке

Лист ДФС від 05.10.2015 №21062/6/99-99-19-03-02-15

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула звернення підприємства щодо порядку здійснення коригування податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого при отриманні товарів/послуг, розрахунки з постачальником за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, та повідомляє.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у пункті 198.3 статті 198 ПКУ, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє.

При цьому у розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Враховуючи викладене, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту. При цьому коригування податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.


Голова
Р.М. Насіров
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2588 раз.

UNREAD_POST vikakool » 15 окт 2015, 15:41

О, любимая тема налоговиков снова и снова :evil:
vikakool
 
Сообщений: 4050
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 875 раз.
Поблагодарили: 611 раз.

UNREAD_POST p_o_d_a_t_k_u » 23 ноя 2015, 16:29

Прошу помочь мне
п.159.1 НКУ
мы покупатели - не оплатили товар контрагенту-нерезиденту с РФ. В России контрагент обратился в суд, принята мирова угода.
Нам увеличивать финрезультат согласно п.17 подраздела 4 НКУ. или суд Рф не в счет?

Или когда нерезидент или же суд не в нашей стране п.159.1 НКУ не действует.
Пожалуйста, помогите.
p_o_d_a_t_k_u
 
Сообщений: 230
Зарегистрирован: 04 окт 2012, 10:55
Благодарил (а): 30 раз.
Поблагодарили: 22 раз.

UNREAD_POST налоговик » 23 ноя 2015, 17:31

p_o_d_a_t_k_u писал(а):Прошу помочь мне
п.159.1 НКУ
мы покупатели - не оплатили товар контрагенту-нерезиденту с РФ. В России контрагент обратился в суд, принята мирова угода.
Нам увеличивать финрезультат согласно п.17 подраздела 4 НКУ. или суд Рф не в счет?

Или когда нерезидент или же суд не в нашей стране п.159.1 НКУ не действует.
Пожалуйста, помогите.


Із системного аналізу норм Закону випливає, що поняття "суд", застосоване у пункті "а" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону, повинно розумітися як орган, уповноважений вирішувати спори, пов'язані із стягненням заборгованості у відносинах між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Подробнее: Безнадежная и сомнительная задолженность (прибыль и НДС)

Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2588 раз.

UNREAD_POST налоговик » 16 дек 2015, 12:28

Резерв

Лист МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування ВП від 02.12.2015 № 26378/10/28-10-06-11

02.12.2015
Щодо оподаткування податком на прибуток

Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з ОВП розглянуло лист підприємства та в межах своїх повноважень повідомляє.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 52.5 статті 52 ПКУ контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Таким чином, контролюючі органи мають право надавати платникам податків податкові консультації для правильності застосування норм податкового законодавства у його податковому обліку, виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Коригування в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.

Відповідно до п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 ПКУ, понад суму резерву сумнівних боргів.

Підпунктом 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Тобто, право зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму списаної заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів у підприємства немає, тому що таке зменшення не відповідатиме пп.139.2.2 п.139.2 ст. 139 ПКУ.

Варто зауважити, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999року № 996-XIV (далі – Закон 996) бухгалтерський облік являє собою процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до ст. 8 Закону 996 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Таким чином, питання створення резерву сумнівних боргів на підприємстві, є процесом ведення господарської діяльності підприємства та належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п.2 ст. 6 Закону 996).

Отже, з питання створення резерву сумнівних боргів доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

При цьому, п. 109.2 ст. 109 ПКУ визначено, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.


Круто. Финрезультат увеличили, а уменьшить нельзя. Чем не налог на воздух?
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2588 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 янв 2016, 19:03

Лист ДФС від 06.01.2016 №153/6/99-99-19-02-02-15

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо віднесення банком заборгованості до категорії «безнадійна» і повідомляє.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Підпунктом 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу визначено, що банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають різниці, що виникають при формуванні резервів у зв'язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами МСФЗ з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст.139 Кодексу.

Відповідно до п.п.139.3.2 п. 139.3 ст. 139 Кодексу використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 цього пункту.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, крім суми, що списується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв'язку з перевищенням над лімітом (частина друга п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу).

Отже, у разі використання резерву для списання активу, такий актив перевіряється на відповідність критеріям безнадійності, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, та у разі їх невідповідності здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування згідно з частиною другою п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу шляхом його збільшення на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає зазначеним ознакам.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Щодо застосування вимог п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу стосовно заборгованості за зобов'язаннями, за якими минув строк позовної давності

Відповідно до частини першої ст. 257 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦКУ). Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст. ст. 253 – 255 ЦКУ.

Таким чином, під безнадійною заборгованістю, що підпадає під ознаку п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, слід вважати заборгованість, за якою минув термін позовної давності у разі, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків.


Кто-то выделенные слова может найти в тексте НКУ? :)
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2588 раз.

UNREAD_POST налоговик » 04 фев 2016, 12:48

Списание задолженности по импорту

Лист ДФС від 26.01.2016 № 1392/6/99-99-19-03-02-15

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо здійснення коригування податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ, який сформовано при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Згідно із п.п. „в” п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до п.п. „а” п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Випадки, коли податковий кредит підлягає коригуванню, визначені п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

Отже, при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, сума компенсації вартості товарів не змінюється та повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, не відбувається.

Враховуючи зазначене, при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, об’єкт оподаткування ПДВ не виникає, та підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, немає.



Голова Р.М. Насіров
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2588 раз.

UNREAD_POST p_o_d_a_t_k_u » 28 апр 2016, 23:32

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ

від 28.03.2016 р. № 531/10/19-00-12-02-28/2982

Щодо питання права на зменшення фінансового результату на суму безнадійної заборгованості

Головне управління ДФС у Тернопільській області надає податкову консультацію щодо питання права на зменшення фінансового результату на суму безнадійної заборгованості.

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу наведено у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Так, у податковому обліку безнадійною заборгованістю є:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2015 р. - 1218,0 грн.);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року №237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 року №725/4018 (далі – П(С)БО 10), поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Згідно з п. 8 П(С)БО 10 величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:

визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Коригування раніше нарахованого резерву сумнівних боргів на чергову дату балансу в бік зменшення відображається у бухгалтерському обліку у кореспонденції з рахунком обліку доходів згідно з Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291 "Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій".

Тобто, фінансовий результат до оподаткування зменшується лише тоді, коли здійснюється коригування у бік зменшення резерву сумнівних боргів, і на цю суму збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Щодо питання права визнати наявну заборгованість на підставі постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом та процесуального документа, який підтверджує безнадійну заборгованість, то згідно з п. 1.3 ст. 1 Кодексу він не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

З даного питання необхідно керуватись Законом України від 14.05.1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі – Закон № 2343).

Відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 37 Закону № 2343 у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет ( п. 3 ст. 38 Закону №2343).

Пунктом 4 ст. 38 Закону №2343 передбачено, що повідомлення про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури мають містити:

найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом;

найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство;

дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

Поряд з цим, згідно з ч.4 ст. 83 Закону №2343 у випадках, передбачених пунктами 4-7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про припинення провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Таким чином, для визнання заборгованості безнадійною необхідне визнання суб'єктів господарювання банкрутами, у встановленому законом порядку.

Додатково повідомляємо, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Заступник начальникаС.С. Господарик
Последний раз редактировалось p_o_d_a_t_k_u 28 апр 2016, 23:35, всего редактировалось 1 раз.
p_o_d_a_t_k_u
 
Сообщений: 230
Зарегистрирован: 04 окт 2012, 10:55
Благодарил (а): 30 раз.
Поблагодарили: 22 раз.

UNREAD_POST p_o_d_a_t_k_u » 28 апр 2016, 23:34

Кто как понял фразу "для визнання заборгованості безнадійною необхідне визнання суб'єктів господарювання банкрутами, у встановленому законом порядку". Можно списывать на этапе решения сула о признании должника банкрутом????
p_o_d_a_t_k_u
 
Сообщений: 230
Зарегистрирован: 04 окт 2012, 10:55
Благодарил (а): 30 раз.
Поблагодарили: 22 раз.

UNREAD_POST p_o_d_a_t_k_u » 18 май 2016, 21:02

Як відображаються в податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість операції по списанню кредиторської заборгованості?
http://dp.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-ko ... 67977.html

04.05.2016
Нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями, далі – ПКУ) розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» викладено у новій редакції.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 ст.44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в ст.134 ПКУ, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ (підприємства, у яких річний дохід від будь-якої діяльності за останній річний звітний період не перевищує двадцяти мільйонів гривень мають право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату).

Згідно з п.3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 за №860/4153, визначено, що доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності викладені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №11 «Зобов’язання», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (далі – П(С)БО №11).

Відповідно до вимог п.5 П(С)БО №11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою ведення бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: довгострокові та поточні (п.6 П(С)БО №11).

Поточні зобов'язання включають в тому числі поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані (п.11 П(С)БО №11).

Тобто, списання з балансу кредиторської заборгованості відбувається одночасно з визнанням цього зобов’язання іншим операційним доходом того періоду, в якому зобов'язання визнано таким, що не підлягає погашенню, з відображенням у рядку 2120 Звіту про фінансові результати (форма №2). Показник цього рядка враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування та впливає таким чином на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Розділом III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суму списання безнадійної кредиторської заборгованості.

З урахуванням вищевикладеного, при списанні кредиторської заборгованості підприємство формує доходи на всю суму такої заборгованості без коригування фінансового результату до оподаткування в податковому обліку.

Стосовно наслідків податкового обліку з податку на додану вартість при списанні кредиторської заборгованості, яка не підлягає погашенню, повідомляємо наступне.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не підлягають погашенню з підстави ліквідації контрагента, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п.198.3 ст.198 ПКУ, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє.

Враховуючи викладене, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не підлягають погашенню з підстави ліквідації контрагента, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту. При цьому коригування податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.


Аналогічна позиція Державної фіскальної служби України викладена в листі від 05.10.2015 №21062/6/99-99-09-03-02-15.
p_o_d_a_t_k_u
 
Сообщений: 230
Зарегистрирован: 04 окт 2012, 10:55
Благодарил (а): 30 раз.
Поблагодарили: 22 раз.

UNREAD_POST налоговик » 19 май 2016, 10:26

p_o_d_a_t_k_u писал(а):Кто как понял фразу "для визнання заборгованості безнадійною необхідне визнання суб'єктів господарювання банкрутами, у встановленому законом порядку". Можно списывать на этапе решения сула о признании должника банкрутом????



ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 17.12.2015 р. N 27022/6/99-99-19-02-02-15

Щодо застосування пп. "з" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу стосовно заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією

Відповідно до Закону N 2343 банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

У випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участі сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом (ст. 37 Закону N 2343).

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон N 755).

Згідно з положеннями ст. 33 Закону N 755 юридична особа припиняється в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. "з" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2588 раз.

UNREAD_POST ivannna » 20 май 2016, 15:52

Будь яке підприємство згідно з правилами бухгалтерського обліку за певних подій повинно створювати резерви.
Податковий кодекс умовно описує такі види резервів:
- резерви витрат майбутніх періодів;
- резерви, пов’язані з дебіторською заборгованістю (сумнівна дебіторська заборгованість).

https://www.youtube.com/watch?v=V2SG8fsLifQ
ivannna
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 20 май 2016, 15:13
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya