Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Безнадежная и сомнительная задолженность (прибыль и НДС)

Путеводитель по разделу. Ставка 0 %, доходы, расходы, амортизация, декларация. Переходное.

Модератор: Печкин

UNREAD_POST vins » 18 окт 2011, 10:42

ЕДИНАЯ БАЗА НАЛОГОВЫХ ЗНАНИЙ

Як у податковому обліку векселедавця відображається заборгованість за векселем, якщо отримувач векселя був ліквідований без правонаступництва?
Відповідно до ст. 4 Закону України від 5 квітня 2001 року №2374-III "Про обіг векселів в Україні" зі змінами та доповненнями видавати переказні й прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Таким чином, у покупця – емітента простого векселя виникає зобов'язання сплатити певну суму, зазначену в простому векселі, і припиняються зобов'язання за договором купівлі-продажу. При цьому згідно з п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) витрати емітента простого векселя – покупця товарів (робіт, послуг), що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а отримувача векселя - для продавця товарів (робіт, послуг) дохід від реалізації товарів (від надання послуг, виконання робіт) визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг) згідно з п.137.1 ст.137 ПКУ. Згідно з пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ під безповоротною фінансовою допомогою слід розуміти суму заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності. Враховуючи вищенаведене, заборгованість векселедавця перед векселедержателем, за якою минув строк позовної давності, відноситься до безповоротної фінансової допомоги і на дату прострочення заборгованості за виданим векселем векселедавець суму, зазначену в векселі (якщо вексель є недисконтним та непроцентним), повинен включити до складу валового доходу. Відповідно до п. 3 ст. 205 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. Щодо позовної давності, то відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому перебіг позовної давності зупиняється у випадку, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) (ст. 263 ЦКУ). Отже, якщо підприємство-кредитор ліквідовано без визнання правонаступництва, то господарське зобов'язання щодо погашення векселів, отримувачем яких він є, припиняється. При цьому перебіг позовної давності щодо заборгованості за такими векселями зупиняється. Враховуючи вищезазначене, на момент ліквідації без правонаступництва кредитора (отримувача векселя) векселедавець повинен суму заборгованості за векселем включити до складу доходу як безповоротну фінансову допомогу відповідно до п.137.10 ст.137 ПКУ.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Печкин » 18 окт 2011, 10:46

Наша песня хороша - начинай сначала :)
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Печкин » 18 окт 2011, 10:50

налоговик писал(а):
Vetal' писал(а):Просто, видимо, нужно убрать акцент на оптимизации через "астронимические суммы". Но если реально продавец попал в такую ситуацию - то в НКУ есть для него подарок. :)


Это другое дело.
Но акценты были расставлены именно так (в связи с чем кое кому хотелось найти бОльшую выгоду и меня вытряхивали в поисках подтверждения "схемы").

Выходит, что если устроить поставку с астрономической рентабельностью, то при признании долга по такой поставке безнадежным налогооблагаемую прибыль можно уменьшить на астрономически большую сумму.
Забавные, однако, вырисовываются перспективы для оптимизаторов
.


В общем Ивана Чалого читай, но перепроверяй. Никакой оптимизацией здесь не пахнет, а даже наоборот, если "устраивать" так как предлагается, то влетаем в неизбежные налоговые потери.
Зато сами (по крайней мере я) в вашей помощью разобрались немного с безнадежной задолженностью. Это самое главное.


Да, но еще предстоит разбираться и разбираться :)
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST налог » 18 окт 2011, 15:28

"В общем Ивана Чалого читай, но перепроверяй. Никакой оптимизацией здесь не пахнет, а даже наоборот, если "устраивать" так как предлагается, то влетаем в неизбежные налоговые потери."

Коллеги, мне кажется, вы излишне несправедливы. Если предположить, что продажа товара и обращение в суд произошли в одном и том же периоде? Вроде как 159.1.1 допускает ее использование в том же периоде, когда произошла отгрузка? По идее в этом периоде все свернется. А потом, когда задолженность станет безнадежной, получаем чистые расходы именно на сумму задолженности (разумеется, при соответствии критериям безнадежности). От НДС согласен, никуда не уйти (если конечно поставщик - плательщик этого налога)
Если я не прав - поправьте.
налог
 
Сообщений: 357
Зарегистрирован: 29 дек 2010, 12:01
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 82 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 18 окт 2011, 15:38

Я бы сказал так: всех читай, перепроверяй, а потом делай выводы! ;) Смысл в урегулировании и обезнадеживании долга есть (автор это проиллюстрировал), просто оптимизация сомнительная, моментная.
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 окт 2011, 15:50

налог писал(а):"В общем Ивана Чалого читай, но перепроверяй. Никакой оптимизацией здесь не пахнет, а даже наоборот, если "устраивать" так как предлагается, то влетаем в неизбежные налоговые потери."

Коллеги, мне кажется, вы излишне несправедливы. Если предположить, что продажа товара и обращение в суд произошли в одном и том же периоде? Вроде как 159.1.1 допускает ее использование в том же периоде, когда произошла отгрузка? По идее в этом периоде все свернется. А потом, когда задолженность станет безнадежной, получаем чистые расходы именно на сумму задолженности (разумеется, при соответствии критериям безнадежности). От НДС согласен, никуда не уйти (если конечно поставщик - плательщик этого налога)
Если я не прав - поправьте.


И в чем "излишне несправедливы"?
от НДС не уйти. Об этом и речь! По прибыли вопросов нет.

А что касается случая неплательщика НДС, то об этом было.
налоговик писал(а):Поэтому максимум кому чисто теоретически подойдет схема - микропредприятиям (неплательщикам НДС), но практически и им будет не супер, т.к. на этих суммах беготня с сомнительной и доказывание "двойных" расходов может выйти просто дороже.

Можно добавить также, что покупатель также должен быть в схеме неплательщиком, а не только поставщик. Иначе у него вылезет этот НДС.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5697
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2587 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 окт 2011, 15:54

Vetal' писал(а):Я бы сказал так: всех читай, перепроверяй, а потом делай выводы! ;) Смысл в урегулировании и обезнадеживании долга есть (автор это проиллюстрировал), просто оптимизация сомнительная, моментная.


Согласен. Всех :)
Если произошло - нужно пользоваться.
Но специально лезть туда, завышая суммы - невыгодно.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5697
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2587 раз.

UNREAD_POST налог » 18 окт 2011, 15:55

"от НДС не уйти. Об этом и речь!"

А если рентабельность в разы перекрывает ставку НДС?
налог
 
Сообщений: 357
Зарегистрирован: 29 дек 2010, 12:01
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 82 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 окт 2011, 15:55

налог писал(а):"от НДС не уйти. Об этом и речь!"

А если рентабельность в разы перекрывает ставку НДС?


Давайте на числах.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5697
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2587 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 окт 2011, 16:19

Кстати говоря, НДС остается только у поставщика. Налоговый кредит покупателю вряд-ли оставят.

Підприємство має прострочену кредиторську заборгованість. Ніяких дій, щодо її стягнення не проводилось. На сьогоднішній день є бажання закрити таку заборгованість по обліку. Те що така заборгованість по декларації на прибуток відобразиться в інших доходах - це зрозуміло, а яким чином вона відобразиться в декларації по ПДВ. Чи з такого доходу ПДВ показувати не потрібно????

Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість викладено в статті 192 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями.
При списанні безнадійної заборгованості (відсутністю факту сплати податку постачальнику за отримані товари/послуги), покупець у зв’язку з невикористанням товарів/послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності втрачає право на нарахування податкового кредиту та повинен його відкоригувати шляхом нарахування податкових зобов’язань.

Державна податкова адміністрація у Львівській області


Но это уже другая история.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5697
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2587 раз.

UNREAD_POST налог » 18 окт 2011, 16:44

На числах. Ставка НДС в данном случае - 16,67%, ставка налога на прибыль 23%, будет 21%. Вот и считайте разницу.
Понятно, что все это проблематично, много геморроя, астрономии нет, непонятны последствия у покупателя (кстати, насчет отсутствия НК при признании долга безнадежным не согласен), но все-таки...

Кстати, насчет получения статуса безнадежности в данном случае тоже не все так просто. Такое ощущение, что только ликвидация должника будет основанием для безнадежности, - исковая давность не работает (об этом уже говорили, хотя в этом отношении можно вспомнить старое письмо ГНАУ от 18.08.2004 г. № 5437/Х/17-3115 - но как по мне оно не правильное, нечто похожее было и в письмо от 10.12.2008г. N 25807/7/15-0217), банкротство похоже тоже не работает с учетом 159.1.6.
налог
 
Сообщений: 357
Зарегистрирован: 29 дек 2010, 12:01
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 82 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 окт 2011, 17:04

налог писал(а):На числах. Ставка НДС в данном случае - 16,67%, ставка налога на прибыль 23%, будет 21%. Вот и считайте разницу.
Понятно, что все это проблематично, много геморроя, астрономии нет, непонятны последствия у покупателя (кстати, насчет отсутствия НК при признании долга безнадежным не согласен), но все-таки...


Ну это смотря когда ликвидируют.
Я закладывался в срок давности и соответственно в 16 %.
Но давности, действительно, не достаточно , что лишь дополнительно утяжеляет схему, т.к. отлетает одно из простых и бесплатных оснований.

Насчет отсутствия НК - согласен. Но это лишь еще один дополнительный судебный спор с непредсказуемым результатом - и как следствие отдаление расходов.

Поэтому кто реально вытянет хоть одну гривну из этой схемы будет просто героем :)

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
Анна Сергеевна
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5697
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2587 раз.

UNREAD_POST налоговик » 27 окт 2011, 13:56

Продолжаю ковыряться помаленьку.
Вот такой интересный вопрос накопал.
О формировании резерва в бухучете под выданные авансы
(название мое)


безнадійна заборгованість: кредиторська та дебіторська

Як ми уже зазначали, важливу зміну внесено до пп. «в» пп. 14.1.11 ст. 14 Кодексу. У пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ дано визначення безнадійної заборгованості – і кредиторської, і дебіторської. До змін (до 01.08.2011 р.) безнадійною вважалася заборгованість, не погашена внаслідок недостатності майна суб’єктів господарювання, оголошених банкрутами або ліквідованих. Оця «недостатність майна», як ми завжди говорили, потребувала підтверджен-ня, щоб її визнали.
З 01.08.2011 р. (з дати набрання чинності цим підпунктом) вимоги щодо підтвердження недостатності майна немає. У пп. «в» пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ встановлено, що безнадійною є «заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією». Це стосується і дебіторів, і кредиторів. Тобто залежно від виду заборгованість обов’язково має включатися до доходів (кредиторська) і може включатися до витрат (дебіторська).
Щодо кредиторської заборгованості. По-перше, кредиторська заборгованість, яка підпадає під визначення безнадійної, підлягає включенню до доходу. Так було і до 01.04.2011 р., так є і після 01.04.2011 р.
По-друге, виникає запитання: як бути з витратами? Якщо безнадійна кредиторська заборгованість пов’язана з тим, що отримані товари (роботи, послуги) залишились не оплаченими на той час, коли кредиторська заборгованість вже підпала під визначення безнадійної, то чи треба зменшувати витрати на суми вартості прид-баних, але не оплачених товарів (робіт, послуг)? За Податковим кодексом немає жодних підстав їх виключати з витрат.
У Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПАУ, на два однакові запитання дано різні(!) відповіді: «Як відображається списання кредиторської заборгованості за отриманими та не оплаченими товарами у зв’язку з закінченням терміну позовної давності (а закінчення терміну позовної давності – це одна з підстав визнання заборгованості безнадійною. – Ред.).
Чи зменшуються при цьому валові витрати та суми амортизаційних нарахувань, відображених у податковому обліку?»
Читаємо відповідь: «При цьому якщо платник податку врахував вартість отриманих, але не оплачених товарів (робіт, послуг) у складі валових витрат, то після закінчення строку позовної давності на підставі норм Податкового кодексу України зменшення витрат на зазначену суму не здійснюється». Аналогічно не зменшуються суми амортизаційних відрахувань. Відповідь цілком слушна.
Друга відповідь на аналогічне запитання: «При цьому вартість придбаних, у тому числі до 01.04.2011 р., але не оплачених товарів (робіт, послуг) у складі витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, не відображається».
Тут уже, очевидно, як кому пощастить: яку відповідь побачить перевіряльник чи яка йому більше сподобається.
Яким твердженням з двох протилежних керуватися, не відомо. Хоча у Податковому кодексі зменшення витрат не передбачене.
Щодо дебіторської заборгованості. У підпункті «г» пп. 138.10.6 ст. 138 ПКУ зазначено, що до складу інших витрат включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ.
Тобто включається дебіторська та безнадійна заборгованість, але в тій частині, що включена до витрат на створення резерву сумнівних боргів. Якщо фіскально розглядати цей підпункт, то можуть бути дві вимоги. Перша вимога: дебіторська заборгованість має відповідати визначенню безнадійної.
Наприклад, ми відвантажили товар, а наш контрагент уже ліквідований. Отже, якщо є, скажімо, довідка про його виключення з Реєстру, то ця дебіторська заборгованість буде безнадійною. Але чи маємо ми право включити її до витрат?
Друга вимога – це створення на цю суму резерву сумнівної заборгованості. У Податковому кодексі про резерв сумнівної заборгованості нічого не сказано, це суто бухгалтерський термін.
Тепер треба все це пов’язати з податковим обліком. У П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» наведено приклади, методи створення резерву, застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості та коефіцієнта сумнівності.
Враховуючи вимоги цього стандарту, слід зробити так, щоб ця сума потрапила до складу резерву.
Резерв створюється, коли є підозра, сумнів щодо погашення заборгованості. Як мінімум перед тим як списати заборгованість як безнадійну, потрібно створити резерв, заздалегідь обміркувавши, як це зробити. Ми звикли створювати резерв на дебіторську заборгованість за товари (роботи, послуги). А якщо, наприклад, видали аванси, а не отримали нічого, то знову є підстави для визнання заборгованості безнадійною. Чи можна таку заборгованість включити до витрат, чи можна створити резерв сумнівної заборгованості? Думки фахівців не збігаються.
На нашу думку, ми маємо повне право створити резерв. Згідно з п. 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Чи буде заборгованість за виданими авансами фінансовим активом? Визначення фінансового активу знаходимо у П(С)БО 13 «Фінансові інструменти». Згідно з п. 4 П(С)БО 13 фінансовий актив – це: а) кошти та їх еквіваленти; б) контракт, що надає право отримати кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;
г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.
Фінансовий актив, призначений для перепродажу – фінансовий актив, придбаний з метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткотермінових змін його ціни та/ або винагороди посередника.
Тобто спочатку аналізуємо п. 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», після нього – п. 6 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», у якому визначено, що фінансові активи включають:
– кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти;
– дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу;
- фінансові інвестиції, що утримуються до погашення;
– фінансові активи, призначені дляперепродажу;
– інші фінансові активи.
Тепер треба з’ясувати, що таке «дебіторська заборгованість, не призна чена для перепродажу». Згідно з п. 4 П(С)БО 13 дебіторська заборго-
ваність, не призначена для пере продажу – це дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу.
«Внаслідок надання коштів» – це як раз тоді, коли ми надали кошти, але товар нам не придбали.
Тому виходячи з такого алгоритму (п. 7 П(С)БО 10 + п. 6 П(С)БО 13 + п. 4 П(С)БО 13) маємо підстави говорити про те, що на таку дебіторську заборгованість, яка виникла внаслідок переказу попередньої оплати за товари (роботи, послуги), маємо право створювати резерв сумнівних боргів.
Отже, створюємо резерв, якщо така заборгованість підпадає під визначення безнадійної відповідно до пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ. Що ми маємо зробити? Якщо це було до 01.04.2011 р. і якщо ми сплатили цей аванс платникові податку на прибуток на загальних підставах і включили цю суму до валових витрат (але нічого не отримали), ми повинні зменшити витрати.
Що думає ДПАУ про дебіторську заборгованість за виданими авансами? На наш погляд, її позиція дивна. З одного боку, вона пише, що це безповоротна фінансова допомога (якщо надали і нічого не отримали). Тому ніби не включається до витрат. Але в Єдиній базі податкових знань стверджується:
«при цьому якщо відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку» платник включив суми попередньої оплати до складу валових витрат, то після закінчення строку позовної давності на підставі норм Податкового кодексу України зменшення витрат на зазначену суму не здійснюється». Дивно і не дуже зрозуміло.

Податкове планування № 10 за 2011 г.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5697
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2587 раз.

UNREAD_POST vins » 04 ноя 2011, 13:03

Есть вопрос. Поднимался в другой ветке, но там несколько сместились акценты.
Вопрос в следующем: если у нас не установлен срок выполнения обязательства по возврату денежных средств / другого имущества, то срок исковой давности при условии, что управомоченное лицо так к нам с соответствующим требованием и не обратилось, исчисляться не начнет.
Но будет ли при этом исчисляться срок приобретательной давности (5 лет - для движимого, 10 лет - для недвижимого имущества), с истечением которого мы невозвращенные деньги / имущество должны будем посчитать своим доходом?
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST банкрот » 17 ноя 2011, 17:24

На предприятие числиться кредиторская задолженность по которой еще не истек срок исковой давности, но налоговая сообщает что предприятие которому мы должны, ликвидировано.Когда включать в доход эту кредиторскую задолженность?
банкрот
 
Сообщений: 41
Зарегистрирован: 07 июл 2011, 15:51
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya