Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Безнадежная и сомнительная задолженность (прибыль и НДС)

Путеводитель по разделу. Ставка 0 %, доходы, расходы, амортизация, декларация. Переходное.

Модератор: Печкин

UNREAD_POST Вотруба » 26 ноя 2011, 22:33

налоговик писал(а):
банкрот писал(а):На предприятие числиться кредиторская задолженность по которой еще не истек срок исковой давности, но налоговая сообщает что предприятие которому мы должны, ликвидировано.Когда включать в доход эту кредиторскую задолженность?


По дате ликвидации.

Печкин писал(а):Но можно этого не делать, если у будет уведомление об уступке требования третьему лицу.

Интересная мысля изложена в одном судебном деле.
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
26 жовтня 2011 р.___№ 2а-7332/11/1370

(извлечение)

Таким чином, перебіг строку позовної давності за даним правочином починається з моменту виставлення вимоги кредитором. Доказів виставлення ТОВ <…> вимоги про сплату боргу сторонами не надано.
Крім того, при проведенні податковим органом перевірки не з’ясовувалось питання заміни кредитора у вказаних зобов’язаннях.
Отже, посилання відповідача у акті перевірки на пропуск строку позовної давності є необґрунтованим.
Слід також зазначити, що орган державної податкової служби в акті перевірки посилається на те, що державна реєстрація контрагента позивача була скасована, а тому припинився строк позовної давності.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що ЦК України не містить правового інституту припинення строку позовної давності.

Крім того, податковим органом не надано доказів того, що станом на 1 квартал 2010 року позивачу було відомо про ліквідацію контрагента ТОВ <…>.
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1991
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 603 раз.
Поблагодарили: 2003 раз.

UNREAD_POST Печкин » 26 ноя 2011, 23:49

ИМХО налоговикам стоило нажимать не на срок давности, а на доходы их иных источников (по 4.1.6 - если по Закону о прибыли дело было).
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2885 раз.

UNREAD_POST Вотруба » 27 ноя 2011, 16:35

Печкин писал(а):ИМХО налоговикам стоило нажимать не на срок давности, а на доходы их иных источников (по 4.1.6 - если по Закону о прибыли дело было).

Не знаю, не знаю...
Для того, чтобы квалифицировать это как доходы из иных источников, а именно как суммы безнадежной задолженности, надо сначала доказать, что она безнадежная.
Если мы с Вами думаем одинаково, то мы вообще не думаем.
Аватар пользователя
Вотруба
 
Сообщений: 1991
Зарегистрирован: 30 мар 2011, 19:35
Благодарил (а): 603 раз.
Поблагодарили: 2003 раз.

UNREAD_POST kollega » 05 дек 2011, 16:19

Ось ще зі Львову ;)
Чи має право підприємство віднести безнадійну дебіторську заборгованості на валові витрати?
Відповідно до пп. 14.1.11 статті 14 ПКУ одна з умов визнання безнадійної заборгованості згідно з абзацом «в» — якщо суб’єктів господарювання визнано банкрутами у встановленому законом порядку або припиненими як юросіб у зв’язку з їх ліквідацією.
З 1 квітня 2011 року порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості визначено пунктом 159.1 статті 159 ПКУ.
Так, платник податку на прибуток — продавець має право зменшити суму доходу згідно з пп. 159.1.1 статті 159 ПКУ на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), тобто без урахування ПДВ, включеного до складу ціни товару (роботи, послуги).
Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:
а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;
б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).
При цьому такий платник податку одночасно зобов’язаний зменшити суму витрат цього звітного періоду на собівартість таких товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 5 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми пункту 159.1 статті 159 не поширюються на заборгованість, що виникла у зв’язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
З метою оподаткування заборгованість в обліку продавця та покупця такої відображається до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у такому порядку: порядок урегулювання сумнівної заборгованості, щодо якої заходи зі стягнення сумнівної заборгованості розпочато до набрання чинності розділом III ПКУ.
Платник податку — продавець зобов’язаний збільшити дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу витрат або відшкодованої за рахунок страхового резерву й у разі якщо протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:
а) суд не задовольняє позову (заяви) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позову (заяви) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;
б) сторони договору досягають згоди щодо подовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди у межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);
в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законом, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.
Слід зазначити, що до 1 квітня 2011 року порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості здійснювався відповідно до пп. 12.1.1 статті 12 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» згідно з яким, платник податку — продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному податковому періоді або в тих періодах, що передували звітному, у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна; зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів і платник податку — продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії у порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством; за поданням продавця нотаріус учиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).
ДПА у Львівській обл.
Аватар пользователя
kollega
 
Сообщений: 1005
Зарегистрирован: 22 мар 2011, 12:27
Благодарил (а): 505 раз.
Поблагодарили: 452 раз.

UNREAD_POST налоговик » 12 дек 2011, 09:33

Дебет кредит 12.12.2011, № 50

Ликвидация должника – последствия для кредитора


Вместо вступления

Сразу отметим, что прекращение прав и обязательств лица в связи с его ликвидацией относится исключительно к юрлицам. Госрегистрация прекращения юрлица свидетельствует о прекращении его юридических прав и обязанностей (кроме случаев, когда прекращение происходит с правопреемством – в процессе присоединения, реорганизации, деления, выделения или объединения).

У физических лиц – предпринимателей нет обособленного имущества, поэтому регистрация учреждения или прекращения предпринимательской деятельности у них не означает возникновения или прекращения прав и обязанностей по обязательствам. С прекращением предпринимательской деятельности долги физлица-предпринимателя не прекращаются. Только в случае банкротства физлица-предпринимателя его задолженность признается безнадежной по правилам налогового учета по налогу на прибыль.

При ликвидации должника сумма его долга признается безнадежной задолженностью.

Суммы безнадежной задолженности включаются в расходы в составе резерва сомнительной задолженности.

Обязательность инвентаризации

Поэтому важное значение имеет отслеживание сообщений о возбуждении дел о банкротстве и решений собственников о ликвидации контрагентов, и особенно в отношении тех, у которых значительные суммы задолженности.

Как правило, законодательство не предусматривает прямые нормы по отслеживанию юридического состояния должника, однако им установлена обязательность инвентаризации активов и обязательств (ст. 10 Закона о бухучете). Именно поэтому не реже одного раза в год перед составлением годовой финотчетности следует проводить инвентаризацию дебиторской и кредиторской задолженности, в ходе которой целесообразно учитывать правовой статус должника. Обычно это делается по состоянию на 1 октября – т. е. в течение IV квартала подписываются акты сверки расчетов со всеми контрагентами.

Основы учета безнадежной задолженности

Несмотря на некоторые положительные изменения в правовом регулировании налогового учета безнадежной дебиторской задолженности, которые предусмотрены НКУ (по сравнению с ранее действовавшим законодательством), на данный момент оно несовершенно, некоторые нормы не согласуются друг с другом (в частности, по терминологии), остаются пробелы. НКУ не дает определения сомнительной и безнадежной дебиторской задолженности (эти определения содержатся в П(С)БУ 10), им установлены только признаки безнадежной задолженности, касающиеся как дебиторской, так и кредиторской.

Признаки безнадежной задолженности

Безнадежная задолженность – задолженность, которая соответствует одному из следующих признаков:

а) задолженность по обязательствам, по которым истек срок исковой давности;
б) просроченная задолженность, которая не погашена в результате недостаточности имущества физического лица, при условии что действия кредитора, направленные на принудительное взыскание имущества должника, не привели к полному погашению задолженности;
в) задолженность субъектов хозяйствования, признанных банкротами в установленном законом порядке или прекращенных в качестве юридических лиц в связи с их ликвидацией;
г) задолженность, оказавшаяся непогашенной в результате недостаточности средств, полученных после обращения кредитором взыскания на заложенное имущество в соответствии с законом и договором, при условии что другие действия кредитора по принудительному взысканию другого имущества заемщика, определенные нормативно-правовыми актами, не привели к полному покрытию задолженности;
ґ) задолженность, взыскание которой стало невозможным в связи с действием обстоятельств непреодолимой силы, стихийного бедствия (форс-мажорных обстоятельств), подтвержденных в порядке, предусмотренном законодательством;
д) просроченная задолженность умерших физических лиц, а также лиц, которые в судебном порядке признаны без вести отсутствующими, недееспособными или объявлены умершими, а также просроченная задолженность физических лиц, осужденных к лишению свободы.
Подпункт 14.1.11 НКУ

Сравнивая определения безнадежной и сомнительной дебиторской задолженности, содержащиеся в П(С)БУ 10, понимаем, что значение этих терминов следует из их названия – дебиторская задолженность будет сомнительной, когда существует неуверенность в ее погашении должником. Безнадежной такая задолженность будет, когда предприятие убедится, что должник ее не вернет (П(С)БУ 10 относит к безнадежной также задолженность, по которой истек срок давности).

В случае ликвидации должника задолженность является безнадежной (даже когда срок давности не истек), так как существует уверенность в невозврате ее должником (ведь возвращать некому). Так, подпункт «в» пп. 14.1.11 НКУ относит к безнадежной задолженность субъектов хозяйствования, признанных банкротами в установленном законом порядке или прекращенных в качестве юридических лиц в связи с их ликвидацией.

Анализ рассмотренных ниже норм НКУ показывает, что в целом безнадежная задолженность может попасть в расходы (уменьшить доходы) в налоговом учете двумя путями:

1) через «резерв сомнительной задолженности» (для покупателей-кредиторов, которые перечислили аванс, но не дождались поставки товара, этот путь единственно приемлемый) – пп. 138.10.6 НКУ;

2) при осуществлении корректировки доходов, предусмотренной п. 159.1 НКУ.

При этом абзац «г» пп. 138.10.6 НКУ предусматривает, что расходы на создание резерва сомнительной задолженности признаются расходами (в составе других расходов) для целей налогообложения в сумме безнадежной дебиторской задолженности с учетом пп. 14.1.11 НКУ.

Резерв сомнительной задолженности

Понятие «резерв сомнительной задолженности» законодательством не определено. Можно предположить, что это понятие соответствует понятию «резерв сомнительных долгов», употребляемому в П(С)БУ 10 «Дебиторская задолженность». Этот стандарт предусматривает два метода расчета резерва сомнительных долгов: с применением абсолютной суммы сомнительной задолженности или с применением коэффициента сомнительности.

Из приведенного следует вывод о том, что при создании резерва сомнительной задолженности (сомнительных долгов), формируемого при признании задолженности сомнительной, признаются только расходы в бухгалтерском учете (расходы в налоговом учете отсутствуют). И только после того как определенная сумма задолженности признается безнадежной, – соответствующая часть сформированного резерва включается в состав расходов в налоговом учете.

Резерв сомнительных долгов

Резерв сомнительных долгов – величина, на которую уменьшается сумма дебиторской задолженности с целью определения ее чистой реализационной стоимости, по которой дебиторская задолженность отражается в балансе предприятия.
П(С)БУ 10 «Дебиторская задолженность»


Таким образом, несмотря на то что создаваемый резерв называется «резерв сомнительной задолженности», он попадает в расходы в налоговом учете только при признании безнадежной задолженности (т. е., по сути, это не резерв сомнительной задолженности, а потери от списания безнадежной задолженности). Соответствующие суммы отражаются в строке 06.5 декларации по налогу на прибыль (строка 06.5.4 приложения IВ) (см. пример).

Корректировка доходов

Пункт 159.1 НКУ предусматривает порядок урегулирования сомнительной дебиторской задолженности. В соответствии с пп. 159.1.1 НКУ, обратившись в суд с иском (заявлением) о взыскании задолженности покупателя товаров, работ, услуг, задерживающего без согласования с продавцом оплату их стоимости, продавец имеет право уменьшить сумму дохода отчетного периода на стоимость отгруженных товаров, выполненных работ, оказанных услуг в текущем или предыдущих отчетных налоговых периодах.

Поскольку на данный момент признание расходов осуществляется по принципу начисления и соответствия доходов и расходов, уменьшая такой доход, налогоплательщик-продавец обязан одновременно уменьшить сумму расходов этого отчетного периода на себестоимость соответствующих товаров, работ, услуг. Тут есть два варианта развития событий.

Вариант 1. Если после обращения в суд обнаружилось, что должник ликвидирован (т. е. ответчик отсутствует), суд вернет исковое заявление (и именно это происходит в данном случае!), и кредитор, который при предъявлении иска (подаче заявления) уменьшил доход и расходы, согласно пп. 159.1.2 НКУ вынужден будет предпринять противоположные действия – увеличить доход (статья «інші доходи» декларации по прибыли) на часть неудовлетворенной суммы и соответственно увеличить расходы (статья «інші витрати» декларации по прибыли), что отражается в приложениях IД, IВ, СБ, и уплатить пеню из расчета 120% ставки НБУ на сумму дополнительного налогового обязательства, возникающего в результате такого увеличения за весь период, когда налоговое обязательство было уменьшено.

Вариант 2. Если же иск был удовлетворен до ликвидации должника и суд постановил взыскать соответствующую сумму с должника, то пп. 159.1.5 НКУ предусматривает увеличение доходов и расходов только в случае погашения покупателем соответствующей суммы долга.

Поэтому в случае ликвидации должника, после того как суд удовлетворил иск, – по нашему мнению, увеличения доходов не будет (но под сомнением и возможность возобновления права кредитора на расходы в сумме себестоимости поставленных покупателю товаров – законодательство не регулирует данный вопрос).

Схема организации учета

Исходя из вышеупомянутого, оптимальным будет следующий подход к учету безнадежной задолженности.

Приказом об учетной политике должен быть предусмотрен метод формирования резерва сомнительных долгов. Лучше всего в данном случае подойдет метод применения абсолютной суммы сомнительной задолженности, при котором сумма резерва определяется на основе анализа платежеспособности отдельных дебиторов, что позволит идентифицировать соответствующую сумму долга при отнесении ее к расходам в налоговом учете.

Признав задолженность отдельного дебитора сомнительной, необходимо одновременно принять меры по судебному взысканию соответствующей суммы.

Если меры по судебному взысканию не принимались, в случае признания долга безнадежным в результате ликвидации дебитора (это может быть подтверждено выпиской из ЕГР) в бухгалтерском учете задолженность списывается за счет резерва сомнительных долгов с соответствующим включением в расходы в налоговом учете (пп. 138.10.6 НКУ). Отметим то, что к расходам в налоговом учете по этим основаниям может быть отнесена только сумма безнадежной задолженности, по которой был сформирован резерв сомнительной задолженности (и только в пределах сформированного резерва). Первичный документ, которым будет оформляться такое списание, можно определить в приказе об учетной политике или другом документе, предусматривающем внутренние стандарты учета.

Если резерв отсутствует

Если же резерв сомнительных долгов предварительно начислен не был и меры по взысканию не приняты, по нашему мнению, у предприятия нет оснований для отнесения безнадежной задолженности к составу расходов. Отметим, однако, что действующие стандарты бухучета не предусматривают случаи, когда резерв сомнительных долгов не создается, – предполагается, что в случае когда он не создан, сомнительных долгов нет. Хотя понятно, что определенная (как правило, значительная) часть просроченной задолженности является сомнительной. Поэтому предприятию (при наличии просроченной задолженности) целесообразно создавать резерв сомнительных долгов. Периодичность создания резерва ни НКУ, ни П(С)БУ 10 не определена . По нашему мнению, сумма резерва должна определяться на дату баланса (годового или промежуточного), но не реже одного раза в год. Целесообразно начислять суммы резерва по результатам инвентаризации дебиторской задолженности.

О НДС

Создание резерва сомнительных долгов и списание безнадежной задолженности, по нашему мнению, не влияет на учет налоговых обязательств и налогового кредита по НДС. Объясним почему. Если речь идет об отгруженной продукции, в результате чего при отгрузке признано НО, оснований для ее уменьшения нет, так как объект налогообложения не уменьшается, продукция не возвращается. Не предусмотрена законодательством и корректировка сумм входного НДС у покупателя, отнесенного в установленном порядке к НК (для случая, когда речь идет об уплаченном авансе). Основания для утверждения, что товары использованы не в хоздеятельности, – отсутствуют. Правило первого события (возникновение права на НК при списании средств в оплату стоимости товара) – соблюдено.

Бухгалтерский учет

Методология бухгалтерского учета безнадежной дебиторской задолженности основывается на нормах п. 11 П(С)БУ 10 «Дебиторская задолженность», в соответствии с которым безнадежная дебиторская задолженность исключается из активов с одновременным уменьшением величины резерва сомнительных долгов. Об организации бухучета образования и использования резерва сомнительных долгов «ДК» писал в № 17-18/2010.

В случае недостаточности суммы начисленного резерва сомнительных долгов и в случае списания безнадежной задолженности, по которой создание резерва сомнительных долгов не предусмотрено, – списанная безнадежная дебиторская задолженность включается в другие операционные расходы и учитывается на субсчете бухгалтерского учета 944 «Сомнительные и безнадежные долги».

Минфин в письме от 07.09.2009 г. № 31-34000-10-10/23814 указал, что согласно Инструкции № 291 списанная безнадежная задолженность учитывается на счете внебалансового учета 07 «Списанные активы». А прекращается учет списанной дебиторской задолженности ликвидированного юрлица на счете 07 при наличии данных о том, что в отношении этого долга не определен правопреемник.

....
Нормативная база

• Закон о бухучете – Закон Украины от 16.07.99 г. № 996-XIV «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине».

• П(С)БУ 10 – Положение (стандарт) бухгалтерского учета 10 «Дебиторская задолженность», утвержденное приказом Министерства финансов Украины от 08.10.99 г. № 237.

Алексей КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2594 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 12 дек 2011, 11:58

Спасибо, тема знакомая. :) Нужно будет внимательно глянуть. Отпишусь, если что.
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST Polya » 15 дек 2011, 17:07

Уважаемые форумчане! Прошу Вашей помощи вот в каком вопросе. Наше ООО занимается туроператорской деятельностью, общая система налогообложения. Есть кредиторка, срок давности которой истек, - услуги нерезидента за рубежом. Эта сумма не была отражена ни в ВД , ни в ВР, НДС не облагалась. Сейчас я эту кредиторку должна списать под все налоги (как доход от основной деятельности, это не внереализационные доходы) - прибыль и НДС, или только под прибыль?
Polya
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 15 дек 2011, 16:03
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 15 дек 2011, 23:45

Polya писал(а):Уважаемые форумчане! Прошу Вашей помощи вот в каком вопросе. Наше ООО занимается туроператорской деятельностью, общая система налогообложения. Есть кредиторка, срок давности которой истек, - услуги нерезидента за рубежом. Эта сумма не была отражена ни в ВД , ни в ВР, НДС не облагалась. Сейчас я эту кредиторку должна списать под все налоги (как доход от основной деятельности, это не внереализационные доходы) - прибыль и НДС, или только под прибыль?


Добрый вечер!
Сумму задолженности перед нерезидентом включаете в прочий доход (пп. 135.5.4 НКУ).
Дата - окончание срока исковой давности.
Сумма - по курсу НБУ на дату истечения срока ИД.
Строка декларации - 03.24 приложения ІД.
НДС - в пролете.
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST vins » 20 дек 2011, 15:11

П О С Т А Н О В А
17 жовтня 2011 року
Верховний Суд України


У січні 2008 року ВАТ звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ від 15 січня 2007 року № 0001322310/0 про визначення йому податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 23 916 грн 14 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11 958 грн 07 коп.

Указувало, що, на думку ДПІ, воно допустило порушення вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 334/94-ВР) у зв’язку з тим, що при списанні кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, не зменшило валові витрати.

Уважаючи свої дії правомірними, а податкове повідомлення-рішення незаконним – ВАТ просило задовольнити позов.

Постановою господарського суду м. Севастополя від 3 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від
6 серпня 2008 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2011 року рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ВАТ звернулося із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 5.1 статті 5 та підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України № 334/94-ВР у подібних правовідносинах. На обґрунтування заяви ВАТ додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2006 року, 21 та 27 травня 2008 року, 2 квітня 2009 року, 28 січня, 5 жовтня та 30 листопада
2010 року, постанови цього ж суду від 1 грудня 2010 року та постанову Вищого господарського суду України від 14 липня 2005 року, які, на його думку, підтверджують неоднакове правозастосування.

Перевіривши наведені заявником доводи, Верховний Суд України вважає, що заяву слід задовольнити з таких підстав.

Вирішуючи спір, касаційний суд виходив із того, що суми безповоротної фінансової допомоги, отримані позивачем у звітному періоді, включаються до валового доходу, при цьому, такий платник повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесені витрати на цілі, передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР.

Верховний Суд України не погоджується з таким висновком Вищого адміністративного суду України, оскільки він базується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Так, суди встановили факт наявності у позивача простроченої кредиторської заборгованості в сумі 95 664 грн 57 коп.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334/94-ВР безповоротна фінансова допомога – це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Валовий доход – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пункт 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР).

Абзацом 2 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Таким чином, Верховний Суд України вважає, що у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, позивач повинен включити до валових доходів суми кредиторської заборгованості щодо якої закінчився строк позовної давності. Що стосується обов’язку позивача зменшити валові витрати, на чому наполягає відповідач, то, на думку Верховного Суду України, чинне законодавство України не містить застережень щодо обов’язку платника податку за наведених обставин здійснювати будь-яке коригування у бік зменшення валових витрат.

За это сообщение автора vins поблагодарили: 3
Alexan, Анна Сергеевна, Vetal'
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2899 раз.

UNREAD_POST налоговик » 27 дек 2011, 15:35

ГНА во Львовской области считает, что по кредиторке за непоставленные товары нельзя отсторнировать налоговые обязательства

- Чи має право підприємство зменшити податкові зобов’язання у разі списання кредиторської заборгованості за отриманою попередньою оплатою за товари, якщо термін позовної давності минув, але товари так і не були поставлені?

- Відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, на дату надходження авансового платежу у продавця виникають податкові зобов'язання з ПДВ. Враховуючи те, що продавцем не були повернуті кошти, раніше отримані від покупця як попередня оплата за товар, то у разі якщо протягом терміну позовної давності не відбулося фактичної поставки товару, продавець не має законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов'язань з ПДВ при списанні кредиторської заборгованості.

[url]http://www.sta.lviv.ua/index.php?id=30&tx_ttnews[tt_news]=27841&tx_ttnews[backPid]=1&cHash=99bb83ce2b[/url]
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2594 раз.

UNREAD_POST Ольга tat » 28 дек 2011, 13:42

Доброго дня.
Прошу вашої поради по такому питанню:
чи можна застосовувати п.159.1 ст 159 ПК "Безнадійна та сумнівна заборгованість", а саме зменшити доход на суму сумнівної заборгованості , якщо позов про стягнення заборгованості з контрагента подається не до державного суд (господарського), а до третейського суду? Рішення третейського суду фактично прирівнюється по правомочності до рішення господарського, на виконання рішення третейського суду господарський видає наказ. Ніде не можу зайти роз'яснень щодо цього питання відповідно до Податкового кодексу.
Буду дуже вдячна за допомогу.
Ольга tat
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 28 дек 2011, 13:21
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 28 дек 2011, 14:03

Ольга tat писал(а):Доброго дня.
Прошу вашої поради по такому питанню:
чи можна застосовувати п.159.1 ст 159 ПК "Безнадійна та сумнівна заборгованість", а саме зменшити доход на суму сумнівної заборгованості , якщо позов про стягнення заборгованості з контрагента подається не до державного суд (господарського), а до третейського суду? Рішення третейського суду фактично прирівнюється по правомочності до рішення господарського, на виконання рішення третейського суду господарський видає наказ. Ніде не можу зайти роз'яснень щодо цього питання відповідно до Податкового кодексу.
Буду дуже вдячна за допомогу.


Здравствуйте!
Можно. Были разъяснения, причем на самом высоком уровне. :) Правда еще по Закону о прибыли.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 15.06.2010 р. N 888/11/13-10

Скрытый текст: показать
Головам апеляційних адміністративних судів України 

У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних із застосуванням підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у частині права на збільшення валових витрат платника податку у зв'язку зі зверненням такого платника з позовом про стягнення вартості своєчасно несплачених товарів (робіт, послуг) до суду або третейського суду, на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про судоустрій України", в порядку надання методичної допомоги Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне повідомити таке.

Відповідно до пункту "а" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі, коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, зокрема, якщо протягом такого звітного періоду платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

При цьому вказана законодавча норма не містить переліку судових органів, звернення до яких може бути підставою для застосування наслідків, передбачених пунктом "а" підпунктом 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону.

Із системного аналізу норм Закону випливає, що поняття "суд", застосоване у пункті "а" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону, повинно розумітися як орган, уповноважений вирішувати спори, пов'язані із стягненням заборгованості у відносинах між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Вирішуючи питання про можливість звернення особи в контексті зазначеної норми Закону до третейського суду, а також до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, судам слід виходити з такого.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 10.01.2008 N 1-рп/2008 (справа про завдання третейського суду), третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. При цьому, як зазначає Конституційний Суд України у вказаному Рішенні, діяльність третейських судів не порушує припис статті 124 Конституції України про здійснення правосуддя виключно судами, оскільки третейський розгляд не є правосуддям, а рішення третейських судів є лише актами недержавної юрисдикційної діяльності з вирішення спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин.

Третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Відповідно до статті 7 Закону України від 11.05.2004 N 1701-IV "Про третейські суди" третейський розгляд здійснюють постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору.

Крім того, в Україні на підставі положень Закону України від 24.02.94 N 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" також діє Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України.

До компетенції зазначених органів недержавної юрисдикційної діяльності належить вирішення спорів, що випливають із цивільних та господарських відносин, зокрема, між суб'єктами господарювання стосовно стягнення заборгованості за відповідними договорами (стаття 6 Закону України від 11.05.2004 N 1701-IV "Про третейські суди", частина друга статті 1 Закону України від 24.02.94 N 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж").

Відтак, зазначені органи вправі розглядати спори, ініціювання яких платником податку може бути підставою для збільшення валових витрат платника податку на прибуток на підставі пункті "а" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону.

За таких обставин відсутні підстави для обмежувального тлумачення поняття "суд", вжитого в пункті "а" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону. Враховуючи викладене, у контексті розглядуваної норми поняття "суд" не обмежується лише судами загальної юрисдикції.

Отже, звернення платника податку до третейського суду або до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення заборгованості за несвоєчасно сплачену вартість товарів, робіт, послуг є підставою для збільшення валових витрат платника податку-позивача на підставі пункту "а" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів апеляційного та окружних адміністративних судів апеляційного округу для врахування при здійсненні правосуддя.

 Голова суду 
О. Пасенюк 

 


Налоговики сначала были против, но в виду этого, отозвали плохое письмо.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 05.01.2011 р. N 199/7/15-0317
Про включення платником податку до складу валових витрат сум заборгованості на підставі рішень третейського суду

У зв'язку з роз'ясненням Вищого адміністративного суду України від 15.06.2010 р. N 888/11/13-10 до апеляційних адміністративних судів України та листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 08.11.2010 р. N 14300, Державна податкова адміністрація України інформує про втрату чинності листа від 05.05.2010 р. N 8786/7/15-0317.

 Заступник Голови 
С. Лекарь 
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST Печкин » 28 дек 2011, 14:08

Добрый день!

Присоединяюсь. Были попытки у ГНАУ это дело блокировать (від 18.02.2009 р. N 3227/7/15-0217), но они поостыли.
Единственное, что смущает - НКУ разделяет суд и третейский суд. Совсем в другом разделе, но все-таки.
173.4. ...
У разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, у власності якої перебував об'єкт рухомого майна, відчужений за так

Но думаю, это мелочи.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2885 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 28 дек 2011, 14:10

Добрый день. Ну да, можно дойти до маразма. Например, говорить, что хозсуд нельзя. Разделяет же на суд и на третейский суд.
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST Печкин » 12 янв 2012, 18:53

Не забудьте включить списанный налоговый долг в доходы
ЕДИНАЯ БАЗА НАЛОГОВЫХ ЗНАНИЙ

Чи необхідно платнику податку на прибуток включати до складу доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, суму списаного органом державної податкової служби безнадійного податкового боргу?
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно з п. 101.1 ст. 101 ПКУ списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Підстави, за яких податковий борг є безнадійним, визначені у п. 101.2 ст. 101 ПКУ. Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ при обчисленні об'єкта оподаткування у складі доходів враховуються, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді. Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ визначено складові безповоротної фінансової допомоги, яку може отримувати платник податку. До цих складових не увійшла сума безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню з платників податків відповідно до законодавства. Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПКУ доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Крім того, згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 15 "Дохід" дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язань. Отже, під час списання з платників податків суми безнадійного податкового боргу відповідно до законодавства відбувається зменшення зобов’язан та збільшення доходу.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2885 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, alex88, Gb, MR, Ya