Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Расходы на рекламу, рекламные раздачи и маркетинг

Путеводитель по разделу. Ставка 0 %, доходы, расходы, амортизация, декларация. Переходное.

Модератор: Печкин

UNREAD_POST Печкин » 20 окт 2011, 11:03

kollega писал(а):Спасибо Печкин! Как всегда полный и обоснованный ответ. :)
А что Вы думаете конкретно по TV-рекламе? Тут тоже никаких ньюансов? В рекламном ролике звучит где-то так: "Скоро открытие развлекательного центра "Колобок!" А на самом-то деле фирма называется ООО "Колобок и компания"... :?: и адрес фирмы в ролике естественно отсутствует... :?:


Я бы говорил о наличии расходов и в этой ситуации.
Чуть позже отпишусь подробнее.
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
kollega
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST teplo » 21 окт 2011, 12:33

Добрый день всем. Нашел по выставкам статейку - возможно будет полезно.
Беремо участь у виставках та ярмарках: як облікувати витрати?


Перелік документів

• Закон про податок на прибуток – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР.

• Закон про ПДВ – Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

• Концепція № 459 – Концепція розвитку виставково-ярмаркової діяльності, схвалена розпорядженням КМУ від 28.07.2003 р. № 459-р.

Що таке виставка та ярмарок

Визначення таких понять, як «виставка» та «ярмарок», наведено в Концепції № 459. Виставка – це захід, пов’язаний із демонстрацією продукції і послуг, просуванням їх на внутрішньому та зовнішньому ринку і вивченням з цією метою кон’юнктури ринку.

Ярмарок є заходом, безпосередньо пов’язаним із торгівлею, що проводиться регулярно в певному місці та в певні терміни. Ярмарки бувають роздрібні та оптові.

Аналогічне визначення цих понять міститься і в Порядку застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), затвердженому наказом Державної митної служби України від 28.03.2000 р. № 173. Крім того, у цьому документі міститься невелике уточнення, на яке варто звернути увагу. До таких заходів не належать виставки, організовані в магазинах і торговельних приміщеннях для власних цілей з метою продажу товарів. І хоча дія цього документа поширюється на товари, що переміщуються через митний кордон України із застосуванням митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), термінологію стосовно виставкової діяльності може бути використано й іншими суб’єктами господарювання.

Концепцією № 459 передбачено таку класифікацію виставок та ярмарків:

– за місцем проведення: проводяться на території України та за кордоном;

– за джерелами фінансування: на бюджетній, на комерційній та змішаних засадах;

– за статусом: всесвітні, міжнародні, національні, міжрегіональні, регіональні (місцеві);

– за тематикою: універсальні, багатогалузеві виставки та ярмарки споживчих товарів, багатогалузеві виставки та ярмарки обладнання і технологій, галузеві.

Рішення, до якого різновиду належить захід (виставка чи ярмарок), що проводиться, приймається його організатором.

Метою здійснюваних заходів, як виставок, так і ярмарків, є насамперед демонстрація продукції, робіт, послуг, технологій тощо, а також оцінка рівня продукції конкурентів, розширення кола потенційних покупців. А от уже при проведенні ярмарків (виставок-продажів) учасники такого заходу не лише досягають зазначених цілей, а і здійснюють реалізацію виставкових товарів, продукції.

Таким чином, метою участі у виставках та ярмарках є розповсюдження інформації про продукцію, що випускається, про послуги, що надаються, а також ознайомлення з діяльністю суб’єкта господарювання. Це випливає з визначення реклами, наведеного у ст. 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР. Нагадаємо, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та будь-яким способом і призначена сформувати і підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товарів. Як бачимо, рекламою може бути будь-яка інформація про підприємство та його продукцію.

Метою участі у виставках та ярмарках є розповсюдження інформації про продукцію, що випускається, про послуги, що надаються

Ми не випадково наголошуємо на цьому. Річ у тому, що при включенні витрат, понесених у зв’язку з участю у виставці чи ярмарку, до складу валових підприємство має враховувати рекламний характер таких заходів.

Що потрібно враховувати при підготовці до виставки та ярмарку

Не таємниця, що участь у виставці – справа кропітка і до цього заходу слід підготуватися завчасно. Із чого ж розпочати підготовку?

Перш за все підприємство, яке бажає взяти участь у виставці, направляє поштою, факсом чи електронною поштою заявку на участь та інформацію про діяльність для розміщення в каталозі учасників виставки. Таку інформацію учасник має надати в терміни, установлені організатором виставки (як правило, не пізніше ніж за місяць до початку виставки).

Будь-який рекламний захід потребує ретельної підготовки, а саме: розроблення плану рекламних заходів, формування бюджету рекламної кампанії, визначення напрямку та способів проведення таких заходів. Якщо на виставці передбачається безкоштовна роздача рекламних матеріалів, зразків продукції чи товарів, необхідно своєчасно визначити їх асортимент і кількість, а також призначити відповідальних осіб.

Визначимо, які документи необхідно оформити при підготовці до виставки чи ярмарку.

1. Наказ (розпорядження) про участь у виставці (ярмарку)

Навряд чи хтось може засумніватися в необхідності видання цього розпорядчого документа. Адже такий наказ (розпорядження) буде відправною точкою для початку проведення підготовчих заходів, пов’язаних з участю підприємства у виставці.

У ньому зазначають: дату, місце проведення виставки (ярмарку), коло осіб, відповідальних за організацію та виконання підготовчих робіт, тощо.

Звичайно, ті підприємства, які направляють своїх працівників на виставку виключно з метою збирання інформації про учасників такого заходу (конкурентів), пошуку потенційних партнерів, ведення переговорів та укладення з ними договорів, такий розпорядчий документ можуть не оформляти. У цьому випадку видається тільки наказ про направлення працівників у відрядження з метою участі у виставці (ярмарку).

2. План підготовчих заходів до участі у виставці

Після того як керівник призначив осіб, відповідальних за підготовку до виставки, і поставив перед ними конкретні завдання, їм потрібно розробити план підготовчих заходів до участі у виставці. Такий документ є календарним планом заходів, спрямованих на підготовку до участі у виставці (із зазначенням термінів виконання та відповідальних за проведення таких робіт).

Масштаб таких заходів залежить від бюджету рекламної кампанії, тобто від суми коштів, які підприємство готове витратити на ці цілі. У свою чергу, ця величина формується виходячи з цілей, які має підприємство під час проведення цього рекламного заходу.

3. Кошторис витрат на участь у виставці

Наступним етапом підготовки до виставки є складання кошторису витрат на проведення заходів, пов’язаних з участю у виставці. Як уже зазначалося, склад таких витрат залежить від масштабів підготовчих заходів.

Як правило, витрати на участь у виставці складаються із:

– плати на участь (внеску на право участі, оплати за оренду виставкової площі, за оренду виставкового обладнання, розміщення інформації в каталозі, оплати за охорони та зберігання зразків продукції, монтаж і демонтаж виставкових стендів тощо);

– витрат на виготовлення виставкового обладнання (стелажів, стендів, вітрин). Такі витрати матимуть місце в тому разі, якщо підприємство вирішило виготовити (самостійно чи у підрядників) виставкове обладнання. У разі якщо виставкове обладнання буде взято в оренду в організатора виставки, ці витрати буде включено до загальної вартості плати за участь у виставці;

– витрат підготовку і видання рекламних матеріалів, що роздаватимуться учасникам виставки (ярмарку). У кошторисі слід зазначити асортимент і кількість рекламних матеріалів, які передбачається роздавати на виставці.

Матеріальні цінності, які спеціально виготовляються для проведення рекламних заходів, повинні використовуватися виключно з рекламною метою. Причому такі рекламні матеріали не повинні використовуватися для продажу і, отже, не матимуть відпускної вартості. Це надасть можливість віднести такі витрати до рекламних, і відповідно підприємство матиме право в повному обсязі віднести їх до складу валових витрат;

Матеріальні цінності, які спеціально виготовляються для проведення рекламних заходів, мають використовуватися виключно з рекламною метою

– витрат на безкоштовну роздачу зразків власної продукції, товарів відвідувачам виставки.

Для підтвердження рекламного характеру безкоштовної роздачі зразків продукції, товарів, рекламних матеріалів необхідно оформити наказ керівника підприємства, в якому відзначити, що такий захід провадиться виключно з рекламною метою, а також навести перелік і кількість зразків продукції, товарів, рекламних матеріалів, що роздаються відвідувачам виставки, а також призначити відповідальних осіб. Звичайно, якщо в наказі (розпорядженні) про участь у виставці цей момент буде застережено в окремому пункті, то в оформленні окремого наказу немає потреби;

– витрат на транспортування виставкового обладнання, рекламних матеріалів та зразків продукції.

Для доставлення виставкового обладнання, рекламних матеріалів, зразків продукції, працівників до місця виставки підприємство може використовувати власний автомобільний транспорт, а також скористатися послугами транспортної організації. Якщо для цього використовують власний транспорт, то в кошторисі враховують витрати на придбання ПММ виходячи з установлених норм витрачання;

– витрат на відрядження працівників, які беруть участь у виставці.

Виходячи з кількості працівників, направлених у відрядження, розраховують витрати на проїзд, проживання і добові. У разі якщо транспортування виставкового обладнання провадиться на власному автотранспорті, у цій статті витрат також ураховуються витрати на проживання водія і добові.

Нижче наведено приклади наказу про участь у виставці, плану підготовчих заходів і кошторису витрат на участь у виставці.




НАКАЗ № 25


м. Харків
09.02.2005 р.



Про участь у виставці «Винаходи та інновації-2005»

З метою реклами власної продукції та розширення партнерських відносин наказую:

1. Узяти участь у виставці «Винаходи та інновації-2005», яка проводитиметься у м. Києві з 25 по 28 квітня 2005 року.

2. Призначити відповідальним за організацію та участь у виставці Хорошенко Р. Л., начальника відділу реклами та маркетингу. Подати на затвердження Петровій Т. І., фінансовому директору, план підготовчих заходів до участі у виставці в термін до 14 лютого 2005 року.

3. *** Є. О., головному бухгалтеру, на підставі плану підготовчих заходів до участі у виставці, подати на затвердження Петровій Т. І., фінансовому директору, кошторис витрат на участь у виставці в термін до 21 березня 2005 року.

4. Завзятій Я. І., начальнику відділу просування, підготувати рекламну продукцію та рекламні матеріали для роздачі на виставці у термін до 11 квітня 2005 року.

Директор
Кравченко Ю. Л.

З наказом ознайомлені:
________________
(Петрова Т. І.)

________________
(Хорошенко Р. Л.)

________________
(*** Є. О.)

________________
(Завзята Я. І.)


План підготовчих заходів
до участі у виставці «Винаходи та інновації-2005»

Визначення умов участі у виставці, укладення договору
До 14.02.2005 р.
Суходолов К. О.
Розміщення рекламного блока в каталозі виставки
До 21.02.2005 р.
Карпенко А. В.
Виготовлення виставкового обладнання
До 18.04.2005 р.
Ніканоров Р. О.
Добір зразків рекламної продукції для роздачі на виставці
До 11.04.2005 р.
Завзята Я. І.
Виготовлення рекламного матеріалу для роздачі на виставці
До 11.04.2005 р.
Завзята Я. І.


Кошторис витрат на участь у виставці «Винаходи та інновації-2005»

2
Розміщення рекламного блока в каталозі виставки
200
3
Оренда виставкової площі
1500
4
Виготовлення виставкового обладнання
36420
5
Виготовлення рекламних матеріалів, які роздаватимуть відвідувачам виставки:

– листівки

– прайс-листи

– буклети
2000
6
Використання власної готової продукції для роздачі відвідувачам виставки:

– модель 1 – 50 шт.

– модель 2 – 50 шт.

– модель 3 – 50 шт.
1780
7
Транспортування виставкового обладнання, рекламних матеріалів, рекламної продукції
500
8
Витрати на відрядження:

– добові (5 днів х 3 осіб х 18 грн.)

– проживання (4 діб х 3 осіб х 80 грн.)

– проїзд (2 особи х 70 грн.)
1370


4. Договір на участь у виставці

Після отримання заявки на участь організатор виставки оформляє договір на участь у виставці. У цьому документі визначають умови участі та обов’язки сторін.

Хоча найчастіше організатор направляє на адресу підприємства відразу договір-заявку, оформивши яку, останній підтверджує намір узяти участь у виставці та висловлює згоду з умовами участі у виставці, що є невід’ємною частиною цього документа.

Оплата за участь провадиться згідно з договором на підставі рахунка, виставленого організатором. Термін оплати застерігається в договорі (договорі-заявці). У разі недотримання умов оплати організатор виставки може передати виставкову площу іншому учаснику.

5. Додаткові документи

Як уже відзначалося, при проведенні виставок-продажів, ярмарків, учасники, крім демонстрації товарів, продукції, виконуваних робіт, здійснюють їх продаж.

У цьому випадку учасникам необхідно потурбуватися про оформлення таких документів, як:

– короткостроковий торговий патент.

Нагадаємо, що необхідність придбання короткострокового торгового патенту при проведенні ярмарків, виставок-продажів та інших короткострокових заходів, пов’язаних із демонстрацією та продажем товарів, передбачено п. 16 Положення про виготовлення, зберігання та реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою КМУ від 13.07.98 р. № 1077.

Короткостроковий патент придбавають на термін від 1 до 15 днів. Вартість короткострокового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлено у фіксованому розмірі – 10 грн. за кожний день торгівлі. Оплату вартості короткострокового патенту має бути проведено одноразово не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності;

– дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі.

За видачу такого дозволу учасники виставки-продажу чи ярмарку сплачують відповідний збір. Ставка цього збору не може перевищувати одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.) на день.

Що стосується платників єдиного податку, то їх звільнено від необхідності придбання торгового патенту і сплати збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі. Однак отримати дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі єдиноподатники повинні. Це підтверджує і Держкомпідприємництва у листі від 19.10.2004 р. № 7197 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 16).

Договором на участь у виставці може бути передбачено, що обов’язок щодо оформлення таких документів покладається на організатора виставки. У цьому випадку учасник оплачує організатору послуги з оформлення таких документів.

6. Звіт про участь у виставці

Складають після закінчення виставки і зазначають у ньому фактично понесені витрати. При цьому всі витрати має бути підтверджено відповідними документами: договорами (у тому числі договором про участь у виставці), рахунками на оплату послуг, пов’язаних з участю у виставці (ярмарку), та актами наданих послуг; посвідченнями про відрядження, авансовими звітами працівників, які беруть участь у виставці (ярмарку).

Податковий та бухгалтерський облік

Як уже зазначалося, участь підприємства у виставках і ярмарках є одним із видів рекламних заходів. У зв’язку з цим витрати на проведення цих заходів класифікуються як витрати на рекламу і в бухгалтерському обліку відображаються по рахунку 93.

Під час підготовки до участі у виставці та ярмарку підприємство здійснює різні витрати, орієнтовний склад яких було розглянуто вище. Кожна з цих складових має певні особливості відображення в обліку.
Оплата за участь у виставці

Оплата за участь у виставці є не чим іншим, як оплатою за послуги, що надаються організатором виставки згідно з умовами договору. Витрати на оплату таких послуг у повному обсязі підприємство включає до складу валових витрат у вигляді рекламних витрат (абзац перший пп. 5.4.4 Закону про податок на прибуток).

Суму ПДВ, виділену організатором виставки в договорі (за наявності податкової накладної), підприємство відображає у складі податкового кредиту.

Крім того, вартість участі у виставці є об’єктом обкладення податком з реклами*. Цей податок нараховується та сплачується до бюджету організатором виставки. У зв’язку з тим, що одержувачем такої рекламної послуги (вартості участі у виставці) є учасник виставки, він сплачує цей податок організатору виставки на підставі виписаного рахунка у складі загальної вартості послуги.

Вартість участі у виставці є об’єктом обкладення податком з реклами

При цьому базою для нарахування податку з реклами є вартість послуг без урахування ПДВ. У свою чергу, ПДВ не нараховується на податок з реклами. Згідно з п. 4.1 Закону про ПДВ база обкладення ПДВ визначається виходячи з договірної вартості товарів (робіт, послуг) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, а податок з реклами віднесено до місцевих податків та зборів. Тому сума податку з реклами не підлягає обкладенню ПДВ.

У податковій накладній суму податку з реклами відображають у розділі III «Зворотна тара», де зазначають «Податок з реклами».

У бухгалтерському обліку рекламодавця (учасника виставки) сума податку з реклами у складі вартості рекламних послуг відображається по дебету рахунка 93.

Виготовлення, оренда виставкового обладнання

Порядок відображення в податковому обліку таких витрат залежить від того, чи є підприємство власником такого виставкового обладнання.

Якщо підприємство орендує виставкове обладнання в організатора виставки (або в інших суб’єктів господарювання), величина витрат на виготовлення такого обладнання ніяк не стосується такого суб’єкта (орендаря). Отже, витрати, пов’язані з оплатою послуг таких орендарів, включаються до складу валових як витрати на рекламні заходи (пп. 5.4.4 Закону про податок на прибуток).

Якщо суб’єкт господарювання виготовляє виставкове обладнання (самостійно або у підрядників), такі витрати слід розглядати як витрати на придбання чи виготовлення основних фондів. Адже, як правило, термін експлуатації такого обладнання перевищує 365 днів і його вартість перевищує 1000 грн.

У зв’язку з цим у податковому обліку витрати на виготовлення та установлення виставкового обладнання збільшують балансову вартість групи 3 основних фондів та підлягають амортизації у складі зазначеної групи об’єктів основних фондів.

У бухгалтерському обліку вартість виставкового обладнання, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) якого більше одного року, відноситься до складу необоротних активів та обліковується на субрахунку 112.

Витрати, пов’язані з виготовленням та роздачею рекламних матеріалів, не лімітуються і в повному обсязі включаються до валових витрат

Роздача рекламних матеріалів

Витрати на розповсюджування рекламних матеріалів (каталоги, проспекти, календарі, блокноти, листівки, прайс-листи тощо) між відвідувачами виставки чи ярмарку є для підприємства рекламними витратами. Така продукція виготовляється спеціально для проведення рекламних заходів і має використовуватися виключно з рекламною метою. Лише при дотриманні цих вимог рекламні матеріали виконують виключно рекламну функцію та первісно призначені для безкоштовної роздачі (а не використовуватимуться для продажу).

На відміну від безкоштовної роздачі зразків власної продукції, витрати підприємства, пов’язані з виготовленням та роздачею рекламних матеріалів, не лімітуються і в повному обсязі включаються до валових витрат. Підставою для такого 100-відсоткового включення є абзац перший пп. 5.4.4 Закону про податок на прибуток.

Роздача рекламних матеріалів не є об’єктом обкладення ПДВ.

Безкоштовна роздача зразків власної продукції, товарів

На відміну від роздачі рекламних матеріалів, витрати, пов’язані з виготовленням та розповсюдженням зразків власної продукції, товарів, включаються до складу валових з урахуванням певних обмежень.

Згідно з абзацом другим пп. 5.4.4 Закону про податок на прибуток до складу валових витрат відносяться витрати на організацію прийомів, презентацій та свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безкоштовну роздачу зразків товарів і безкоштовне надання послуг (виконання робіт) з рекламною метою, але не більше двох відсотків від оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Таким чином, вартість зразків товарів, продукції, що безкоштовно роздаються з рекламною метою, включається до складу валових витрат у сумі, що не перевищує 2 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Причому при включенні таких витрат до складу валових особливу увагу потрібно приділити документальному оформленню таких заходів (наявність наказу, кошторису витрат, накладних на відпуск продукції, товарів зі складу, звіту про проведений захід).

У декларації з податку на прибуток витрати, пов’язані з проведенням рекламних заходів (як тих, що не лімітуються, так і тих, що лімітуються в межах 2 %), що підлягають віднесенню до складу валових, відображають у рядку 04.12.

Причому якщо сьогодні підприємство має певні шанси (при виконанні зазначених вище вимог) включити до складу валових витрати на виготовлення і розповсюдження зразків рекламної продукції, товарів, то уникнути валового доходу, очевидно, вже не вдасться.

Уся річ у тому, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 01.07.2004 р. № 1957-IV було внесено зміни до пп. 7.4.3 цього Закону. Відповідно до цих змін, починаючи з 01.07.2004 р., коло суб’єктів, до яких застосовуються звичайні ціни, розширено: з пп. 7.4.3 Закону про податок на прибуток було вилучено слово «юридичними».

Таким чином, із цієї дати валовий дохід виникає при продажу товарів (робіт, послуг) виходячи зі звичайних цін не лише при здійсненні операцій з пов’язаними особами, а і з особами, котрі не є платниками податку на прибуток (у тому числі фізичними особами) або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

У зв’язку з цим при безкоштовній роздачі товарів (робіт, послуг), у тому числі і при безкоштовній роздачі в межах рекламних заходів, підприємству необхідно відображати валовий дохід, який має бути визначено виходячи з цін не нижче звичайних.


До речі, на цей важливий момент також звертала увагу і ДПАУ в листі від 23.11.2004 р. № 22914/7/15-1117 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 100).

Що стосується ПДВ, то підприємство має право на податковий кредит у тій частині ПДВ, що відповідає сумам витрат на придбання, виготовлення, включених до складу валових витрат у межах 2 % обмеження**. Відповідно до п. 4.2 Закону про ПДВ при безкоштовній роздачі товарів (робіт, послуг) податкові зобов’язання щодо ПДВ обчислюються виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін.
Аватар пользователя
teplo
 
Сообщений: 64
Зарегистрирован: 11 июл 2011, 16:29
Благодарил (а): 19 раз.
Поблагодарили: 12 раз.

UNREAD_POST teplo » 21 окт 2011, 12:35

По Законодательству конечно устаревшая - но принцип оформления,думаю, все-таки будет полезен

За это сообщение автора teplo поблагодарил:
galana
Аватар пользователя
teplo
 
Сообщений: 64
Зарегистрирован: 11 июл 2011, 16:29
Благодарил (а): 19 раз.
Поблагодарили: 12 раз.

UNREAD_POST Печкин » 27 окт 2011, 15:27

Печкин писал(а):
kollega писал(а):Спасибо Печкин! Как всегда полный и обоснованный ответ. :)
А что Вы думаете конкретно по TV-рекламе? Тут тоже никаких ньюансов? В рекламном ролике звучит где-то так: "Скоро открытие развлекательного центра "Колобок!" А на самом-то деле фирма называется ООО "Колобок и компания"... :?: и адрес фирмы в ролике естественно отсутствует... :?:


Я бы говорил о наличии расходов и в этой ситуации.
Чуть позже отпишусь подробнее.


Чуть не потерял тему... Что я хотел сказать.
По сравнению с Законом Украины о прибыли условия для отражения рекламных расходов стали мягче.

Если раньше требовалось:
5.4.4. Витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.


(в связи с чем параллельно возникал вопрос о возможности формирования расходов по рекламе продукции (услуг) которые только планируются к продаже/оказанию, правда налоговики все-таки разрешили в этом случае формировать)

то сейчас попадает вся реклама:
140.1.5. витрати платника податку на проведення реклами;


Т.е. главное чтобы это была
реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;


Конкретный инструмент формирования заинтересованности - это дело предприятия. Таким образом строго нельзя подходить к словами "про особу чи товар", поскольку формально куча рекламы, являющейся таковой просто пролетит мимо (вся тизерная реклама).

Поэтому я думаю, что расходы быть должны.
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
kollega
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Подгорная » 11 ноя 2011, 12:04

Здравствуйте, подскажите пожалуйста, если для маркетингового хода была взята готовая продукция для выставки, назад она на предприятие не попала, могу ли я включить это в расходы на сбыт и показать это в ВЗ Деки.
Подгорная
 
Сообщений: 57
Зарегистрирован: 01 сен 2011, 11:55
Благодарил (а): 29 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Печкин » 11 ноя 2011, 16:08

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
від 07.11.2011 р. N 5424/7/15-1217



Державна податкова адміністраціям в м. Києві

Про розгляд листа


Державна податкова служба України розглянула лист Державної податкової адміністрації від 11.10.2011 №3632/8/31-604 щодо деяких питань застосування п. 160.7 ст. 160 Податкового кодексу України і повідомляє.

Відповідно до п. 160.7 ст. 160 Кодексу передбачено, що резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про такого резидента, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Для застосування цієї норми необхідно виконання водночас двох умов: виплата від резидента повинна здійснюватись безпосередньо нерезиденту і ця виплата повинна бути за виробництво та/або розповсюдження реклами саме про такого резидента.

Таким чином, якщо платник податку на прибуток – резидент здійснюватиме в Україні оплату резиденту (в даному випадку рекламному агентству) послуг за виробництво та/або розповсюдження реклами про свою діяльність за межами України, то до таких виплат платника податку норми п. 160.7 ст. 160 Кодексу не застосовуватимуся.

Якщо резидент – рекламне агентство, який здійснює виробництво та/або розповсюдження реклами про іншого платника податків – резидента залучає нерезидентів для виробництва та/або розповсюдження реклами за межами території про іншого платника податків на основі укладених зовнішньоекономічних договорів з таким нерезидентом, то норма п. 160.7 ст. 160 Кодексу не розповсюджується


Заступник Голови C.І. Лекарь
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST tan » 11 ноя 2011, 17:13

Печкин, спасибо большое за выкладку данного письма по п.160.7 НКУ
можете высложить весь текст письма. Это очень долгожданный ответ из недр ГНСУ
tan
 
Сообщений: 252
Зарегистрирован: 21 июн 2011, 20:21
Благодарил (а): 62 раз.
Поблагодарили: 132 раз.

UNREAD_POST Печкин » 11 ноя 2011, 17:43

Подгорная писал(а):Здравствуйте, подскажите пожалуйста, если для маркетингового хода была взята готовая продукция для выставки, назад она на предприятие не попала, могу ли я включить это в расходы на сбыт и показать это в ВЗ Деки.


Думаю, будут расходы если подтвердить первичными документами, что эта готовая продукция роздана в рекламных целях.

tan писал(а):можете высложить весь текст письма. Это очень долгожданный ответ из недр ГНСУ


Это весь текст письма.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST tan » 11 ноя 2011, 17:54

да... странно... а вопроса было два...
tan
 
Сообщений: 252
Зарегистрирован: 21 июн 2011, 20:21
Благодарил (а): 62 раз.
Поблагодарили: 132 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 17 ноя 2011, 16:03

ВОБУ № 98-99/2011 (много ответов на вопросы по НКУ)
Какая судьба у расходов комиссионера на рекламу "чужого" товара

? Можем ли мы расходы на размещение объявления в печатном СМИ о продаже товара включить в затраты, если комитент их не возмещает (фактически мы несем их, чтобы выполнить договор)? Если да, то когда их признавать?
...
Какая же судьба у невозмещаемых затрат на размещение объявления о продаже комиссионного товара в печатном СМИ? Поскольку это — ничто иное, как реклама , ее путь в налоговые затраты комиссионера открывает пп. 140.1.5 НКУ. Смотрите, в нем прямо заявлено: при определении объекта налогообложения учитывают такие расходы двойного назначения, как «витрати платника податку на проведення реклами». Как видим, никаких особых требований к расходности рекламы НКУ не выдвигает. А значит, дорогу к налоговым расходам не в силах перекрыть даже то, что фактически плательщик рекламирует чужой товар (напомним, его собственник — комитент). Ведь главнейшее из условий расходности — наличие затрат и их хознаправленность — в данной ситуации железно соблюдено. Комиссионер реально занимается не раскручиванием чужого, а дает рекламное объявление, чтобы выполнить договор комиссии, побыстрее продать этот товар и заработать доход в виде комиссионного вознаграждения (пп. пп. 14.1.27, 14.1.36 НКУ). Посему тут нет оснований говорить и о том, что, дав объявление о продаже товара, комиссионер оказал комитенту некую услугу.
Попутно просто вынуждены признать, что на рекламодателей, сотрудничающих с нерезидентами, ждет горькая пилюля. Ограничения на рекламные расходы в НКУ все же есть. Однако касаются они не ее содержания, а резидентности рекламиста. Так, расходы на услуги (работы) по рекламе, оказанные нерезидентом (кроме его постпредства, облагаемого в общем порядке по п. 160.8 НКУ), могут уходить в затраты лишь в пределах 4% дохода (выручки) от реализации продукции (товаров, работ, услуг) (без НДС и акцизного налога) предыдущего года. Если же получатель платы за рекламные услуги (работы) — нерезидент-офшорник, расходов рекламодателю не видать как собственных ушей (пп. 139.1.13 НКУ).
Кроме того, бухгалтерам, реально смотрящим на вещи, на всякий случай предлагаем подстраховаться. Что же вы можете предпринять? Рекомендуем в рекламном объявлении указывать не только название товара, торговую марку, под которой его продают, и, допустим, контактный телефон. Лучше дополнительно обозначить наименование вашего предприятия, которое выступает продавцом товара (а, возможно, даже адресс точки продажи). К примеру, ООО «Посредник» продает оптовую партию корма для собак «Кости в собственном соку» ТМ «Гав-Гав», тел. 123-45-67. Тогда подкопаться к вам будет практически невозможно — ведь рекламируется и продажа товара, и лицо. Конечно, при условии, что расходы будут документально подтверждены (п. 138.2 НКУ).
Теперь — финальный и самый мажорный аккорд нашего произведения: дата признания рекламных расходов.
Формально все вопросы вроде бы закрывает абз. «г» пп. 138.10.2 НКУ. Он относит «витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів» к расходам на сбыт. Не отстает от него и П(С)БУ 16 «Расходы» (п. 19). А как известно, затраты на сбыт не включают в себестоимость товаров (работ, услуг). Это — прочие операционные затраты, признаваемые в том отчетном периоде, в котором они осуществлены, по правилам бухучета (с оглядкой на особенности, прямо прописанные в НКУ) (п. 138.1, п. 138.4, п. 138.5 НКУ). То есть — применимо к объявлению о продаже: по дате получения услуг по его размещению в печатном СМИ, подтвержденном соответствующей первичкой (актом) (пп. 14.1.27, п. 138.5 НКУ, п. 5-7 П(С)БУ 16). Для затрат на рекламу отведена строка 06.3.7 приложения ВЗ к Декларации.
Однако не все так ясно и безоблачно. Если посмотреть на вопрос не с точки зрения гражданского законодательства, а чисто под налоговым и бухгалтерским углом, то окажется, что комиссионер товар не продает (доход от такой реализации не признает), т.к. не является его собственником. Он лишь оказывает услугу по реализации. В результате для него обсуждаемые рекламные затраты, по сути, прямо связаны с выполнением поручения продать товар. Что склоняет осторожных плательщиков включить их в себестоимость посреднической услуги и притормозить признание до отражения дохода в виде комиссионного вознаграждения (п. 138.4, 138.8 НКУ). Другое дело, если бы посредник рекламировал себя и предоставлямые им услуги, тогда в сбытовой направленности затрат сомневаться бы не приходилось. Таким образом, учитывая фискальные реалии, осторожные бухгалтера изберут себестоимостный подход: будут отражать не возмещаемые комитентом расходы на объявление о продаже товара в периоде возникновения дохода от посреднических услуг (строка 05.1.7 приложения СВ). По-крайней мере, учитывая существенность таких рекламных затрат, спать они точно будут спокойнее. Смельчаки же могут попытаться пойти напролом и доказывать сбытовость таких расходов, просто ссылаясь на абз. «г» пп. 138.10.2 НКУ, в котором подобных рассуждений нет.

За это сообщение автора Vetal' поблагодарили: 2
kollega, vins
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST Печкин » 29 ноя 2011, 18:09

ВСУ о правомерности расходов на дистрибъютерские услуги, предпродажную подготовку (развозка товаров, размещение готовой продукции в розничной сети...)

П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2011 року м. Київ
Верховний Суд України у складі:
...
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (далі – Товариство) до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі – СДПІ) про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
У лютому 2007 року Товариство звернулося в суд з позовом до СДПІ про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень від 13 жовтня 2006 року № 0001588822/0/24740, від 7 листопада 2006 року № 0001588822/1/27413, від 8 грудня 2006 року № 0001588822/2/31160, від 16 лютого 2007 року № 0001588822/3/5106 якими йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 137 870 грн.
На обґрунтування позову зазначило, що прийняте СДПІ за результатами перевірки рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ґрунтується на висновках податкового органу, які суперечать фактичним обставинам та нормам чинного податкового законодавства, оскільки відсутні підстави для виключення зі складу податкового кредиту Товариства витрат з передпродажної підготовки продукції позивача та дистриб’юторських послуг, бо ці витрати належать до господарської діяльності позивача.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2007 року позов задоволено: визнано протиправними податкові повідомлення-рішення від 13 жовтня 2006 року № 0001588822/0/24740, від 7 листопада 2006 року № 0001588822/1/27413, від 8 грудня 2006 року № 0001588822/2/31160, від 16 лютого 2007 року № 0001588822/3/5106 .
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 вересня 2008 року постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2007 року скасував, в задоволенні позову відмовив.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2011 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2008 року скасовано та залишено в силі постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2007 року .
У справі, що розглядається, касаційний суд, погоджуючись із рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, послався на те, що дистриб’юторська угода спрямована на забезпечення попиту на продукцію позивача, просування її на ринку, а тому спрямована на забезпечення отримання в майбутньому доходів від його виробництва. Оскільки характер витрат позивача на придбання послуг з передпродажної підготовки та послуг, з інтенсифікації продаж як таких, які пов’язані з власною господарською діяльністю позивача, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон № 334/97-ВР) є визначальною ознакою витрат як валових, відповідачем не заперечувався, має місце юридичний факт із яким підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі – Закон № 168/97-ВР) пов’язує виникнення у платника податку права на податковий кредит.
Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, СДПІ звернулася із заявою про її перегляд з підстави неоднакового застосування касаційним судом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР.
На підтвердження неоднакового застосування касаційним судом норми матеріального права СДПІ послалася на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року (справа № А37/11-07). У зазначеному судовому рішенні Вищий адміністративний суд України визнав неправомірним віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту винагороди за отримання дистриб’юторських послуг, оскільки реалізація продукції належить до господарської діяльності саме дистриб’ютора, адже саме він реалізує її третім особам на підставі укладених між дистриб’ютором та третіми особами договорів, у той час як виробник не може підтвердити документально роздрібну торгівлю готовою продукцією.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 липня 2011 року справу допущено для перегляду Верховним Судом України.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство є виробником соняшникової рафінованої олії ТМ «Олейна», ТМ «Золота Краплина», соєвої олії ТМ «Золота Краплинка».
Продаж власної готової продукції на території України здійснюється через мережу дистриб’юторів. Відповідно до дистриб’юторської угоди – продавець (Товариство) продає та поставляє дистриб’ютору продукцію на основі прийняття замовлень дистриб’ютора до виконання, що надаються продавцеві на умовах базису поставки Інкотермс 2000 СРТ склад дистриб’ютора. Реалізація товару від дистриб’ютора в торгівельну мережу здійснюється на підставі угод, укладених дистриб’ютором із третіми особами.
Відповідно до підпункту 7.4.1 підпункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Дистриб’юторська угода є змішаною угодою, що ґрунтується на договорі купівлі-продажу та договорі про надання послуг.
Зміст дистриб’юторської угоди як змішаної угоди продажу-послуги полягає не тільки в переході до дистриб’ютора права власності на товар, переданий продавцем (Товариством) дистриб’ютору, а й наданні послуг продавцю, зокрема: з підготовки товарних партій до участі в акціях в торговельних точках; розміщення рекламної продукції продавця в торгових точках; розташування продукції в торгівельних точках; оформлення продукції згідно зі встановленими стандартами мерчандайзингу; підготовки та організації рекламних акцій та/або стимулюючих заходів для споживачів по активізації продажу продукції в торгівельних точках; вчиненні інших законних дій для утримання позиції продукції на ринку та постійного поширення позиції продукції.
Пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Аналіз дистриб’юторської угоди, укладеної позивачем, дає підстави вважати, що послуги, які надавав дистриб’ютор Товариству, спрямовані на отримання доходу останнього.
Таким чином, понесені Товариством витрати з передпродажної підготовки в мережі роздрібної торгівлі (розвезення готової продукції роздрібним покупцям, розміщення готової продукції у роздрібній мережі) належать до валових витрат, оскільки вони пов’язані з його господарською діяльністю, а отже правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту.

Враховуючи наведене, а також те, що при вирішенні спору суд касаційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, у задоволенні заяви СДПІ слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST vins » 02 дек 2011, 18:29

ЕДИНАЯ БАЗА НАЛОГОВЫХ ЗНАНИЙ

Як враховуються витрати з придбання у резидента послуг із дослідження ринку (маркетингу), мерчандайзингові послуги, а також на передпродажну підготовку товарів?
Відповідно до абз. "г" пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів відносяться до витрати на збут, що включаються при обчисленні об’єкта оподаткування до складу інших витрат. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПКУ): Слід зауважити, що відповідно до пп.139.1.13 п.139.1 ст.139 ПКУ при обчисленні об’єкта оподаткування не враховуються витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному. При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 ПКУ. Мерчандайзинг (merchandising) походить від англійського merchandise – мистецтво торгувати; суфікс -ing надає поняттю динамічності, подаючи процес торгівлі як важливий засіб комунікацій. У сьогоднішніх умовах мерчандайзинг – це новий напрямок торгового маркетингу, що являє собою сукупність усіх заходів щодо просування товару, які здійснюються в місцях роздрібного продажу. Отже, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів включаються до складу витрат у звітному періоді, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST galana » 07 дек 2011, 14:07

Печкин писал(а):
Печкин писал(а):
kollega писал(а):Спасибо Печкин! Как всегда полный и обоснованный ответ. :)
А что Вы думаете конкретно по TV-рекламе? Тут тоже никаких ньюансов? В рекламном ролике звучит где-то так: "Скоро открытие развлекательного центра "Колобок!" А на самом-то деле фирма называется ООО "Колобок и компания"... :?: и адрес фирмы в ролике естественно отсутствует... :?:


Я бы говорил о наличии расходов и в этой ситуации.
Чуть позже отпишусь подробнее.


Чуть не потерял тему... Что я хотел сказать.
По сравнению с Законом Украины о прибыли условия для отражения рекламных расходов стали мягче.

Если раньше требовалось:
5.4.4. Витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.


(в связи с чем параллельно возникал вопрос о возможности формирования расходов по рекламе продукции (услуг) которые только планируются к продаже/оказанию, правда налоговики все-таки разрешили в этом случае формировать)

то сейчас попадает вся реклама:
140.1.5. витрати платника податку на проведення реклами;


Т.е. главное чтобы это была
реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;


Конкретный инструмент формирования заинтересованности - это дело предприятия. Таким образом строго нельзя подходить к словами "про особу чи товар", поскольку формально куча рекламы, являющейся таковой просто пролетит мимо (вся тизерная реклама).

Поэтому я думаю, что расходы быть должны.




Я правильно пнимаю??, Для формирования заинтересованности клиентов нашей "ОСОБОЙ" мы можем , к примеру - во время рекламной акции "разыграть" приз, не имеющей к виду нашей деятельности никакого отношения? И отразить его приобретение в расходах после окончания рекламной акции? Учитывая конечно ст. 140.1.5. витрати платника податку на проведення реклами НКУ;
galana
 
Сообщений: 11
Зарегистрирован: 14 июл 2011, 15:10
Благодарил (а): 11 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST Yulka » 23 дек 2011, 17:46

Народ підкажіть будь ласка,а витрати на вмготовлення візиток і їх роздачу можна відносити на витрати в податковому обліку і в якій сумі.Будь ласка,хто знає відгукніться.
Yulka
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 22 дек 2011, 14:39
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Печкин » 23 дек 2011, 17:49

живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, hela, Ya