Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Несвоевременная уплата ЕСВ

Путеводитель по разделу. Налогообложение выплат физлицам (зарплата, подряд). Всё об ЕСВ. Индексация заработной платы.

Модератор: ФЛ7

UNREAD_POST rusya » 28 дек 2011, 22:03

Подскажите,пожалуйста, Ед.налог за ноябрь - заплатила 20 декабря, а за декабрь когда платить?
rusya
 
Сообщений: 19
Зарегистрирован: 08 дек 2011, 16:42
Благодарил (а): 12 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST minibuh » 28 дек 2011, 22:53

За декабрь ЕСВ платите до 20 января
minibuh
 
Сообщений: 2343
Зарегистрирован: 28 дек 2011, 14:00
Благодарил (а): 1263 раз.
Поблагодарили: 927 раз.

UNREAD_POST bur » 20 авг 2014, 23:25

vins писал(а):
Chiffi писал(а):неправильный счет = неоплаченный налог


Традиционная проблема :(
В ЕБНЗ разъяснение аналогичного характера.
Хотя есть аргументы, с помощью которых можно пробовать спорить. Нашел такую статью

Уплата налога не на тот счет

В начале каждого года Госказначейство изменяет номера счетов для уплаты платежей в государственный и местные бюджеты, из-за чего у бухгалтера появляется забота по их поиску во избежание применения штрафных санкций за несвоевременное погашение налоговых обязательств. Бывает и так, что в платежном поручении, как правило из-за механической ошибки, на уплату одного налога указывается номер счета, предназначенный для зачисления другого. Результатом такой ошибки может стать переплата по одному налогу и возникновение налогового долга по другому. Попробуем разобраться, как действовать в этой ситуации и имеются ли шансы избежать штрафных санкций.[
Юрий БОРОВИК, консультант газеты «Налоги и бухгалтерский учет»
Скрытый текст: показать
Когда налоги считаются уплаченными?
Законом № 1251 определены понятия налога и сбора (обязательного платежа). Согласно ст. 2 названого Закона под этим понятием следует понимать обязательный взнос в бюджет, осуществляемый плательщиками в порядке и на условиях, определенных законами Украины о налогообложении.
Существует также другое понятие — «налоговое обязательство», которое Закон № 2181 определяет как обязательство плательщика налогов уплатить в бюджеты или государственные целевые фонды соответствующую сумму средств в порядке и в сроки, определенные этим Законом или другими законами Украины.
Как видим, прямого ответа на вопрос, что именно считать уплатой налога (выполнением налогового обязательства), указанные нормативные акты не дают, а отсылают к другим законам.
В частности, ст. 17 Закона о налоге на прибыль предусмотрено, что налог зачисляется в бюджеты согласно Бюджетному кодексу. А поэтому обратимся именно к нему и некоторым другим документам, разработанным на его основании.
По смыслу ст. 13 Бюджетного кодекса любые налоговые поступления пополняют общий или специальный фонд бюджета Украины. Согласно п. 4.1 Порядка № 131 все налоговые поступления в указанные фонды учитываются по соответствующим балансовым счетам по Плану счетов № 119 на аналитических счетах, открытых в областных управлениях Государственного казначейства Украины в разрезе районов и кодов бюджетной классификации доходов. Указанная совокупность счетов составляет единый казначейский счет Государственного бюджета Украины. То есть любой налог, поступивший в бюджет, отражается на соответствующем балансовом счете и учитывается на едином казначейском счете независимо от того, на какой аналитический счет он был уплачен.
Частью 5 ст. 50 Бюджетного кодекса установлено, что налоги и сборы (обязательные платежи) признаются зачисленными в доход государственного бюджета с момента их поступления на единый казначейский счет государственного бюджета. Но почему же тогда возникают проблемы у плательщиков налогов, если в поручении указан не тот номер счета? Именно об этом будет идти речь далее.
Что происходит при зачислении налога не на тот счет
Итак, ежегодно после принятия закона Украины о Государственном бюджете Украины на соответствующий год и утверждения местных бюджетов в случае изменения перечня видов доходов, зачисляемых в государственный и местные бюджеты, в управлениях Государственного казначейства Украины открываются (переоткрываются) счета согласно изменениям, внесенным указанным законом Украины или решениями о соответствующих местных бюджетах. Информация о реквизитах открытых
(переоткрытых) счетов для зачисления платежей в государственный и местные бюджеты, операции на которых будут осуществляться в срок не ранее 10 рабочих дней с даты открытия (переоткрытия) этих счетов, предоставляется управлениями и отделениями Государственного казначейства соответствующим органам государственной налоговой службы Украины, Государственным казначейством Украины — Государственной налоговой администрации Украины (в части счетов, открытых на центральном уровне) в течение трех рабочих дней со дня открытия (переоткрытия) этих счетов (пп. 3, 4 Порядка взаимодействия между органами Государственного казначейства Украины и органами государственной налоговой службы Украины в процессе исполнения государственного и местных бюджетов по доходам, утвержденного приказом Государственного казначейства Украины, Государственной налоговой администрации Украины от25.04.2002г. № 74/194). И соответственно уже органы государственной налоговой службы сообщают реквизиты аналитических счетов плательщикам путем размещения соответствующего объявления на доске налоговых объявлений.
Что же происходит, если налог уплачен не на тот счет? Дело в том, что органы государственной налоговой службы осуществляют контроль за полнотой и своевременностью расчетов плательщиков с бюджетом по налогам, сборам (обязательным платежам) именно согласно кодам бюджетной классификации по доходам (п. 5.1 Инструкции № 276). Как предусмотрено п. 2.2Порядка № 131, в процессе исполнения государственного бюджета органы Государственного казначейства ведут бухгалтерский учет поступлений (в частности, налоговых) в разрезе кодов бюджетной классификации доходов. Сведения о зачислении средств, поступивших в счет уплаты налогов, на аналитические счета по доходам передаются в органы государственной налоговой службы и отражаются ими в лицевых счетах плательщиков налогов.
Направление платежей на ненадлежащий счет приводит к определенному (как правило, временному) искажению учета доходов бюджета в части их классификации по видам налогов и в некоторых случаях искажению пропорций распределения средств между общим и специальным фондами и между бюджетами разных уровней. Неправильно будут отражены такие платежи и в лицевых карточках плательщиков — по одном налогу возникнет переплата, по другому — задолженность.
По мнению ГНАУ, изложенному в Налоговом разъяснении № 25, поскольку в случае уплаты средств на ненадлежащий счет они не поступят на соответствующий счет соответствующего района, то не погасится сумма налогового обязательства плательщика налогов. Погашенным же такое обязательство может считаться только с момента перечисления платежа на правильный счет. При этом в качестве аргумента используется, в частности, ссылка на п. 2.3. Инструкции № 22, согласно которому ответственность за правильность заполнения реквизитов расчетного документа несет лицо, которое оформило этот документ и подало в обслуживающий банк.
Следовательно, для налоговиков при осуществлении контроля за своевременностью и полнотой уплаты налоговых обязательств определяющим для идентификации, какое именно налоговое обязательство было уплачено плательщиком налогов, будет не указание на назначение платежа, а код бюджетной классификации. Именно код, с точки зрения органов государственной налоговой службы, указывает, какое налоговое обязательство выполняется плательщиком налогов. И если платеж направлен на открытый счет, но предназначен для уплаты другого налога, и уплаченная сумма зачислена в бюджет, налоговые органы будут воспринимать это как волеизъявление плательщика налогов выполнить свое налоговое обязательство по тому налогу, код бюджетной классификации которого указан в платежном поручении, а не того, который записан в графе «Назначение платежа». Если в дальнейшем субъект хозяйствования изъявит желание, чтобы уплаченная таким образом сумма была ему возвращена или зачислена на другой счет, ему необходимо подать соответствующее заявление в налоговый орган. Таким образом, если в установленный для выполнения налогового обязательства срок соответствующая сумма не будет перечислена по определенному для такого налогового обязательства коду бюджетной классификации, у плательщика налогов по этому налогу возникнет налоговый долг, а с ним и угроза применения предусмотренных Законом № 2181 штрафа и пени.
Следует отметить, что определенная логика в таком подходе все же есть, поскольку действующее законодательство не предоставляет налоговым органам полномочия на зачисление платежей, поступивших от плательщиков налогов, в порядке очередности возникновения налоговых обязательств. Такое правило действует только в отношении сумм налогового долга.
Как видим, ошибка в коде бюджетной классификации может привести к необходимости уплаты штрафа и пени. Однако, если все же такая ошибка имела место, можно попробовать отстоять свои интересы в суде. К тому же отсутствие четких законодательных положений значительно повышает шансы плательщика налогов на успех в этом деле. Далее приведем аргументы, которыми можно попробовать убедить суд.
Аргументы в пользу плательщика налогов
Защиту своих интересов плательщик налогов может строить на таких аргументах.
Своевременная уплата налогов является конституционной обязанностью плательщика налогов, которая детализирована в законах о налогообложении. Но ни один из них не устанавливает обязанность плательщика налогов осуществлять платежи на конкретный счет. Зачисление средств на тот или иной счет государственного бюджета является мероприятием в рамках государственного бюджета с целью урегулирования вопросов формирования и использования бюджетных средств.
Как уже отмечалось выше, не содержат нормы законов о налогообложении и определения того, когда налоги считаются уплаченными, а отсылают к Бюджетному кодексу, согласно которому это событие — факт уплаты — происходит в момент поступления денежных средств на единый казначейский счет государственного бюджета. Порядок учета уплаченных в бюджет налогов (а именно таким порядком учета является как учет поступлений в бюджет, который ведется органами Госказначейства, так и учет платежей, который ведется налоговым органом) не может влиять на уплату налогов в бюджет и свидетельствовать о выполнении или невыполнении плательщиками своих обязанностей по уплате налогов. Надлежащее выполнение обязательств по уплате налогов зависит именно от их поступления в бюджет, а не от того, каким образом они учитываются.
Основанием для привлечения плательщика налогов к ответственности является совершение им действия, включающего в себя состав правонарушения. Не вникая в тонкости этого понятия, укажем, что в данном случае правонарушением, очевидно, следует считать непоступление или несвоевременное поступление денежных средств в бюджет. Но имеет ли это место в случае поступления средств не на тот счет? По нашему мнению, нет, поскольку налог в бюджет поступил.
Следовательно, субъект хозяйствования может указывать на то, что с момента зачисления суммы налогового обязательства на единый казначейский счет такое обязательство является выполненным.
Позиция судов
Судебная практика содержит не много примеров споров плательщиков налогов с налоговыми органами по правомерности применения штрафных санкций за несвоевременное погашение налоговых обязательств в случае ошибочного направления денежных средств «не на тот» счет. Но имеющиеся примеры заслуживают внимания.
Так, Харьковский апелляционный административный суд в своем определении от 04.09.2007 г. № 19/375 установил, что плательщик налогов, правильно указав назначение платежа — «налог на прибыль предприятий», ошибочно уплатил его на счет, предназначенный для уплаты налога на добавленную стоимость. По этому поводу суд указал, что и налог на добавленную стоимость, и налог на прибыль предприятий относятся к доходам общего фонда Государственного бюджета Украины, т. е. оба налога имеют единого получателя — Государственный бюджет Украины, и средства были зачислены надлежащему получателю. Поскольку плательщик налогов своевременно и в установленном размере уплатил сумму налога на прибыль предприятий в бюджет, то, по мнению суда, у налогового органа отсутствовали предусмотренныеп.п. 17.1.7Закона № 2181 основания для применения штрафных санкций за несвоевременную уплату согласованных сумм налогового обязательства, поскольку указанная норма Закона не предусматривает применения штрафа в случае уплаты налога с ошибкой в счетах. Кроме этого, судебная коллегия также заметила, что перечисления средств в бюджет осуществляются через органы государственного казначейства, которые контролируют эти поступления и должны проверять правильность реквизитов.
К аналогичным выводам пришел и Одесский апелляционный хозяйственный суд в определении от 27.07.2006 г. по делу № 13/112-06-3637А, не приняв во внимание ссылки налоговой службы на п.п. 17.1.7 Закона № 2181 как основание для ответственности плательщика налогов, поскольку указанная норма определяет размеры штрафов, которые обязан уплатить плательщик налогов в случае неуплаты согласованной суммы налогового обязательства в течение предельных сроков, что не имело места в этом случае, поскольку соответствующая сумма средств была своевременно перечислена в бюджет хотя и на другой счет.
Подобную правовую позицию занимал и Высший административный суд Украины, который в определении от 20.09.2007 г. по делу № К-24401/06 согласился с точкой зрения судов предыдущих инстанций, которые при решении дела исходили из того, что Закон о налоге на прибыль не определяет, на какой счет и с указанием какого кода нужно зачислять налог. Поскольку налог фактически поступил в соответствующий бюджет в определенный срок, тот факт, что средства находились на бюджетных счетах определенное время (пять дней) под другими кодами, является формальным обстоятельством и, по мнению суда, не может быть основанием для заключений о нарушении предельных сроков уплаты налогов и применения штрафных санкций. Этим не был причинен ущерб бюджету.
Интересной и принципиальной является позиция ВАСУ, изложенная им в определении от 01.08.2007 г. по делу № 41/276а. Суть дела заключается в том, что субъект хозяйствования в последний день, установленный для уплаты налогового обязательства, перечислил средства на счет органа Госказначейства. В связи с тем, что счет получателя, указанный плательщиком налогов в платежном поручении, был закрыт, указанные средства были зачислены на счет «Кредитовые суммы к выяснению», после чего в этот же день были возвращены Госказначейством на счет плательщика в учреждении банка. На следующий день плательщик налогов повторно перечислил сумму согласованного налогового обязательства на «правильный» счет, открытый вместо предыдущего. Налоговым органом были определены штрафные санкции за задержку на один календарный день предельного срока уплаты согласованной суммы налогового обязательства.
Суды, рассматривая указанное дело, пришли к заключению, что возврат плательщику налогов уплаченной им суммы налогового обязательства был осуществлен органом Госказначейства без соблюдения установленного порядка проведения банками расчетов, что, в свою очередь, привело к несвоевременному зачислению налога в бюджет. Свою позицию они обосновывали ссылками на п. 2.31 Инструкции № 22, согласно которому банк получателя (а Государственное казначейство в данном случае выполняет функцию банка — оно пользуется системой электронных платежей НБУ, получает и уплачивает с ее помощью денежные средства и обязано выполнять требования Инструкции № 22) должен проверить соответствие номера счета получателя и его кода (номера), указанных в электронном расчетном документе, и зачислить средства на счет получателя, если они совпадают. В случае их несоответствия банк имеет право задержать сумму перевода на срок до четырех рабочих дней для установления надлежащего получателя этих средств, и на этот период зачисляет их на счет «Кредитовые суммы к выяснению».
Одновременно согласно требованиям п. 2.32 Инструкции № 22 для установления надлежащего получателя банк получателя обязан направить банку плательщика запрос по уточнению номера счета и/или кода (номера) получателя. Следовательно, если в расчетном документе неправильно указан счет получателя, банк при возврате денежных средств должен применять правила, определенные пп. 2.31 и 2.32 Инструкции № 22, что не было осуществлено органом Госказначейства. Это стало основанием для применения судами пп. 8.7.1 и 16.3.1 Закона № 2181 , согласно которым в случае нарушения сроков перечисления налогов, сборов (обязательных платежей) в бюджеты или государственные целевые фонды по вине банка, именно он несет ответственность за несвоевременное зачисление средств в бюджет, а плательщик налогов от такой ответственности освобождается.
Однако не можем не указать, что суды не всегда в таких делах на стороне плательщиков налогов (см., например, постановления Окружного
административного суда г. Киева от 19.12.2007 г. № 12/98, Хозяйственного суда Харьковской области от 13.07.2007 г. по делу № АС-54/272-07, Хозяйственного суда г. Севастополя от 03.07.2007 г. по делу № 20-12/120), указывая, что перечисление средств на неправильный код бюджетной классификации приводит к возникновению налогового долга.
Как видим, все будет зависеть от того, насколько убедительными покажутся суду аргументы плательщика налогов. А чтобы не пришлось оставлять этот вопрос на усмотрение суда, советуем все же внимательнее относиться к заполнению реквизитов платежных документов.


Chiffi писал(а):уточняла штрафы за нецелевое использование наличных - с 2005 года не действуют


Не действуют
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 13.04.2005 р. N 11-113/1228-3747


Про надання роз'яснення

Національний банк України розглянув Ваші листи від 16.03.2005 N к-14 та від 28.03.2005 N к-23 щодо надання роз'яснення з окремих питань регулювання обігу готівки і у межах своєї компетенції повідомляє.

Стосовно питань, викладених у листі від 16.03.2005 N к-14.

1. Щодо відповідності вимог Указу Президента України від 12.06.95 N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" нормам Цивільного кодексу України та застосування санкцій за нецільове використання готівки, отриманої з банку

Визначення відповідності зазначеного Указу нормам законодавчих актів, у тому числі Цивільного кодексу України, не відноситься до компетенції Національного банку України.

У той же час щодо застосування штрафних санкцій за нецільове використання готівки слід зазначити.

Відповідно до Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання можуть вільно розпоряджатись власними коштами, що знаходяться на їх банківських рахунках, і банки не мають права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта (статті 1066, 1067, 1068, 1074).

Беручи до уваги зазначені законодавчо встановлені норми, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення), скасовано вимогу щодо цільового використання готівки. У зв'язку з цим і відповідні штрафні санкції за нецільове використання власних коштів, визначені Указом, на нашу думку, не повинні застосовуватись.


Еще в тему

Уплата ЕСВ на неправильный счет

Скрытый текст: показать
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/800/30622/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Олексієнка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2013 року у справі за позовом комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Західна» (далі - Керуюча компанія «Західна») до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі - Управління) про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 Керуюча компанія «Західна» звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати вимоги Управління від 6 лютого 2013 року №Ю-43 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 174545 грн 76 коп. та рішення від 12 лютого 2013 року №449 про застосування штрафних санкції в розмірі 18040 грн 68 коп. та пені в розмірі 541 грн 22 коп.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач, приймаючи оскаржувані вимоги, не врахував, що позивачем з дати взяття на облік своєчасно і в повному обсязі сплачувався єдиний соціальний внесок, недоїмки зі сплати цього внеску не існувало. Станом на 1 січня 2013 року у позивача була наявна переплата в розмірі 3341 грн. 15 січня 2013 року було проведено перерахування єдиного внеску за платіжними дорученнями №53 в розмірі 187000 грн за ставкою 36,77% та №57 в розмірі 251 грн за ставкою 2,6%, тобто своєчасно до 20 січня 2013 року та в повному обсязі. Проте, з 1 січня 2013 року рахунки для сплати єдиного внеску змінились і відповідач своєчасно не повідомив про ці обставини, а позивач дізнався про зміну рахунків для сплати єдиного внеску з газети «Приазовський рабочий» від 4 січня 2013 року та помилково перерахував єдиний соціальний внесок на рахунок №37190102000540 замість рахунка №37191101000540. Між тим, 24 січня 2013 року відповідач повідомив позивача про те, що кошти перераховані ним на невідповідні рахунки. 24 січня 2013 року позивач звернувся до відповідача з листом про перерахування коштів на відповідний рахунок. Проте, не беручи до уваги той факт, що помилка у перерахуванні коштів відбулася з вини відповідача, останній прийняв вимогу від 6 лютого 2013 року №Ю-43 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 174545 грн 76 коп. та рішення від 12 лютого 2013 року № 449 про застосування штрафних санкції в розмірі 18040 грн 68 коп. та пені в розмірі 541 грн 22 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем єдиного внеску.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано вимогу Управління від 6 лютого 2013 року №Ю-43 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 174545 грн 76 коп. та рішення Управління від 12 лютого 2013 року №449 про застосування штрафних санкції в розмірі 18040 грн 68 коп. та пені в розмірі 541 грн 22 коп.

У касаційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що Керуюча компанія «Західна» є юридичною особою, знаходиться на обліку в Управлінні з 28 вересня 2012 року як платник єдиного внеску за реєстраційним номером 05-40-02-6868, за класом професійного ризику виробництва - 2.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), відповідно до статті 4 якого позивач є платником єдиного внеску.

Частиною 2 статті 6 вказаного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати відповідну звітність до територіального органу Пенсійного фонду, яка подається згідно пункту 3.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-2, - не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до частин 7, 8 статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: 1) уразі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

На виконання положень Закону №2464-VI позивач сплатив єдиний внесок нарахований за відповідний базовий звітний період, а саме за грудень 2012 року, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки Управління, а саме 15 січня 2013 року за платіжними дорученнями №53 в сумі 187000 грн та №57 в сумі 251 грн, що відкриті в Управлінні Державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області для його зарахування.

Відповідач 24 січня 2013 року в телефонному режимі повідомив позивача про помилковість сплати єдиного внеску не на рахунок, що відкритий для підприємств, яким є позивач.

24 січня 2013 року позивач звернувся до відповідача з листом №82, в якому просив зарахувати кошти єдиного внеску на відповідний рахунок.

Управлінням 6 лютого 2013 року прийнята вимога №Ю-43, якою зобов'язано позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску, яка утворилась станом на 1 лютого 2013 року в розмірі 174545 грн 76 коп. У вказаній вимозі зазначено, що остання може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її отримання та сума, зазначена в вимозі, підлягає сплаті протягом 10 робочих днів з дня одержання цієї вимоги. Зазначена вимога отримана представником позивача - провідним бухгалтером ОСОБА_2 14 лютого 2013 року, про що свідчить підпис останньої в корінці вимоги від 6 лютого 2013 року № Ю-43.

Відповідачем раніше строку можливого оскарження вимоги або строку сплати недоїмки, а саме 12 лютого 2013 року прийнято рішення № 449 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 18040 грн 68 коп. та нараховано пеню в розмірі 541 грн 22 коп. за період з 21 січня 2013 року по 24 січня 2013 року. Зазначене рішення отримано тим же представником позивача 12 лютого 2013 року, про що свідчить її підпис у рішенні від 12 лютого 2013 року № 449.

З картки особового рахунку платника єдиного внеску Керуючої компанії «Західна» за період з 1 січня 2013 року по 25 березня 2013 року вбачається відсутність недоїмки зі сплати єдиного внеску у позивача в період з 1 січня 2013 року по 20 січня 2013 року та з 21 лютого 2013 року по 25 березня 2013 року, станом на 21 лютого 2013 року зарахування відповідачем суми єдиного внеску, сплаченого позивачем 15 січня 2013 року за грудень 2012 року та станом на 25 березня 2013 року вбачається переплата позивача зі сплати єдиного внеску в розмірі 11708 грн 70 коп.

Частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Крім того, частиною 10 статті 25 цього Закону встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Під недоїмкою, згідно пункту 6 статті 1 Закону розуміється сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, Законом №2464-VI виключно визначені правопорушення, за вчинення яких до правопорушника застосовуються штрафні санкції. Зокрема таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за №955/18250) затверджено Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів. Пунктом 7 цього Порядку встановлено, що орган Пенсійного фонду у термін не більше ніж 3 робочі дні з дня отримання заяви на перерахування коштів, яка надійшла від платника єдиного внеску, на підставі даних картки особового рахунку такого платника готує висновок за формою, наведеною у додатку №1 цього Порядку.

Пунктом 9 Порядку визначено, що помилково сплачені суми єдиного внеску на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного Фонду розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного Фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що повернення платникам єдиного внеску помилково сплачених коштів здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок поточних надходжень на рахунок органу Пенсійного Фонду, на який сплачено кошти, що повертаються. У разі неможливості повернення одноразово на загальну суму орган Пенсійного фонду здійснює повернення частковими сумами шляхом оформлення відповідних розрахункових документів.

З огляду на викладене та враховуючи те, що позивачем сплачено єдиний внесок нарахований за відповідний базовий звітний період, а саме за грудень 2012 року, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки Управління, суди попередніх інстанцій правильно задовольнили позовні вимоги.

Крім того, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, відповідач не скористався правом, наданим пунктом 9 Порядку, а прийняв оскаржувану вимогу та рішення.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

М.М. Олексієнко
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 425 раз.

UNREAD_POST VOA » 14 окт 2015, 14:23

Коллеги, подскажите, пожалуйста, как нужно понимать вот этот абзац Порядка №450:
3. У випадку помилкової сплати сум єдиного внеску на відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719), відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) відповідно до законодавства, територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників, державними податковими інспекціями в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об’єднаними та спеціалізованими державними податковими інспекціями Міндоходів (далі - органи доходів і зборів) здійснюється зарахування помилково сплачених сум єдиного внеску у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску в порядку календарної черговості виникнення зобов'язань платника з цього платежу.

Это означает, что органы ДФС/казначейства должны автоматически при перечислении сумм ЕСВ с з/п не на тот счёт по ЕСВ, но тоже начинающийся на 3719, перебрасывать уплаченные средства на правильный счёт по ЕСВ налогоплательщика?

Смежные темы:
Перечисление налога на неправильный код = штраф
FAQ по ЕСВ
ЄСВ за основною ставкою і 8,41%
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5373
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1850 раз.
Поблагодарили: 2099 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 14 окт 2015, 15:12

Я думаю, що "той самий рахунок" - це мається на увазі рахунок, на який сплачено кошти.
Тобто, наприклад, якщо ЄСВ "за себе" з ФОПів на одному рахунку, ЄСВ із зарплати на іншому, то при помилковій сплаті ЄСВ із зарплати на рахунок "за себе" - ці кошти будуть "за замовчуванням" направлятись в рахунок майбутніх платежів по ЄСВ за себе. Тут ситуація дещо схожа з: FAQ по ЕСВ - призначення платежу не грає вирішальної ролі. Тому, якщо в призначенні написано "ЄСВ з зарплати", а заплачено на рахунок "за себе", то буде вважатись, що просто призначення заповнено неправильно.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарили: 2
ARKTIKA, VOA
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4846
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 324 раз.
Поблагодарили: 1243 раз.

UNREAD_POST VOA » 14 окт 2015, 15:59

Благодарю, коллега.
Ситуация немного забавная: зарплатный ЕСВ уплачен на счёт добровольных доплат, на котором не может быть никаких "будущих периодов", т.к. этот счёт вообще не для нас.
Значит, только переброска по письму... Хоть бы к концу месяца перебросили, а то судя по п.4 того же порядка - это совсем не быстро...
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5373
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1850 раз.
Поблагодарили: 2099 раз.

UNREAD_POST налоговик » 01 мар 2018, 19:14

Уплата ЕСВ не на тот счет

Уплатили ЕСВ на старый счет. Штраф и пеню можно отбить :)

Санкции применяют при неуплате или несвоевременной уплате. При ошибочной уплате (уплате не туда) штраф и пеню не применяют.

(постановление Верховного суда от 21.02.18 г. № 813/1008/16)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72366867
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5776
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 835 раз.
Поблагодарили: 2636 раз.

Пред.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в НАЛОГ С ДОХОДОВ, ЕДИНЫЙ СОЦИАЛЬНЫЙ ВЗНОС

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Al Shurshun, e_lana, Gb, MR, Ya, Тори