Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Cбор за спецводопользование (водосбор)

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах

UNREAD_POST РусяМуся » 26 янв 2016, 17:20

Добрый день!
Мне не совсем понятно по заполнению отчета: строка 8 (объект оподаткування) в м.куб, а ставка за 100 кубов (строка 9), если ставку указать за 1 куб, то после запятой надо 4 знака.
И где взять показатель V ? Коэффициента у нас тоже нет никакого.
Помогите!
РусяМуся
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 26 янв 2016, 17:07
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST lutishka » 26 янв 2016, 17:54

РусяМуся писал(а):Добрый день!
Мне не совсем понятно по заполнению отчета: строка 8 (объект оподаткування) в м.куб, а ставка за 100 кубов (строка 9), если ставку указать за 1 куб, то после запятой надо 4 знака.
И где взять показатель V ? Коэффициента у нас тоже нет никакого.
Помогите!

Методом "научного тыка" я определила , что надо в стр.11 (там, где формула) ставить 100 между / и V ,
т.е. в итоге получится формула: р.8 (в куб.м.)*р.9 (ставка за 100 куб.м.)/100
Аватар пользователя
lutishka
 
Сообщений: 2405
Зарегистрирован: 24 ноя 2012, 11:47
Благодарил (а): 1060 раз.
Поблагодарили: 1089 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 26 янв 2016, 18:18

Уважаемые коллеги
lutishka писал(а):
РусяМуся писал(а):Добрый день!
Мне не совсем понятно по заполнению отчета: строка 8 (объект оподаткування) в м.куб, а ставка за 100 кубов (строка 9), если ставку указать за 1 куб, то после запятой надо 4 знака.
И где взять показатель V ? Коэффициента у нас тоже нет никакого.
Помогите!

Методом "научного тыка" я определила , что надо в стр.11 (там, где формула) ставить 100 между / и V ,
т.е. в итоге получится формула: р.8 (в куб.м.)*р.9 (ставка за 100 куб.м.)/100
Думаю, что с «научным тыком» – перебор
строка 11 «податкове зобов’язання з початку року» содержит формулу
«((р. 8.1.1 × р. 9.1 + р. 8.1.2 × р. 9.2) + (р. 8.2.1 × р. 9.1 + р. 8.2.2 × р. 9.2) × р. 10.4) × (р. 10.1 або р. 10.2) × р. 10.3) / V (18
где примечание 18 к додатку 5:
«V – показник, який застосовується до ставок рентної плати та становить:
для водних ресурсів, що входять виключно до складу напоїв, – 1;
для водних ресурсів для потреб рибництва – 10 000;
за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, шахтної, кар’єрної та дренажної води – 100
»
т.е. имеет место быть переменный коэффициент в зависимости от учетной размерности объекта налогообложения

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарили: 3
anna1, imbir63, lutishka
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 3093
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 640 раз.
Поблагодарили: 1399 раз.

UNREAD_POST lutishka » 26 янв 2016, 18:24

Al Shurshun писал(а):Думаю, что с «научным тыком» – перебор
строка 11 «податкове зобов’язання з початку року» содержит формулу
«((р. 8.1.1 × р. 9.1 + р. 8.1.2 × р. 9.2) + (р. 8.2.1 × р. 9.1 + р. 8.2.2 × р. 9.2) × р. 10.4) × (р. 10.1 або р. 10.2) × р. 10.3) / V (18)»
где примечание 18 к додатку 5:
«V – показник, який застосовується до ставок рентної плати та становить:
для водних ресурсів, що входять виключно до складу напоїв, – 1;
для водних ресурсів для потреб рибництва – 10 000;
за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, шахтної, кар’єрної та дренажної води – 100»

Аааааа, Семен Семеныч! (с) Выделенное я как-то и не узрела :ga-ze-ta; , а в глаза сразу бросилось про шахты и карьеры :lol:
Спасибо!
Аватар пользователя
lutishka
 
Сообщений: 2405
Зарегистрирован: 24 ноя 2012, 11:47
Благодарил (а): 1060 раз.
Поблагодарили: 1089 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 26 янв 2016, 23:48

Коллеги имеем вопрос от коллеги Вероника ВВ из Бухгалтер 911:
Вероника ВВ из Бухгалтер 911 писал(а):Добрый день, подскажите по воде............
у нас есть "Специальный дозвол" добываем из скважины только для своих нужд..........
Согласно ст 255.2 Не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.

То теперь сдавать не нужно?!
При такой скудности информации :oops: :oops: :oops:
Трудно составить вразумительный ответ ;)

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 3093
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 640 раз.
Поблагодарили: 1399 раз.

UNREAD_POST РусяМуся » 27 янв 2016, 09:16

Al Shurshun писал(а):
Уважаемые коллеги
lutishka писал(а):
РусяМуся писал(а):Добрый день!
Мне не совсем понятно по заполнению отчета: строка 8 (объект оподаткування) в м.куб, а ставка за 100 кубов (строка 9), если ставку указать за 1 куб, то после запятой надо 4 знака.
И где взять показатель V ? Коэффициента у нас тоже нет никакого.
Помогите!

Методом "научного тыка" я определила , что надо в стр.11 (там, где формула) ставить 100 между / и V ,
т.е. в итоге получится формула: р.8 (в куб.м.)*р.9 (ставка за 100 куб.м.)/100
Думаю, что с «научным тыком» – перебор
строка 11 «податкове зобов’язання з початку року» содержит формулу
«((р. 8.1.1 × р. 9.1 + р. 8.1.2 × р. 9.2) + (р. 8.2.1 × р. 9.1 + р. 8.2.2 × р. 9.2) × р. 10.4) × (р. 10.1 або р. 10.2) × р. 10.3) / V (18
где примечание 18 к додатку 5:
«V – показник, який застосовується до ставок рентної плати та становить:
для водних ресурсів, що входять виключно до складу напоїв, – 1;
для водних ресурсів для потреб рибництва – 10 000;
за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, шахтної, кар’єрної та дренажної води – 100
»
т.е. имеет место быть переменный коэффициент в зависимости от учетной размерности объекта налогообложения

С уважением :a_g_a:

Спасибо огромное!! Я сразу и не поняла, что третья строка (100) это для всех, тоже на шахту обратила внимание)
РусяМуся
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 26 янв 2016, 17:07
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 27 янв 2016, 14:43

Уважаемые коллеги, имеем вопрос от коллеги Надя81 Бухгалтер 911
Надя81 Бухгалтер 911 писал(а):Добрый день, подскажите, пожалуйста, по-поводу 5 додатка, у меня нет установленного лимита, то есть я плачу за свою воду в пятикратном размере, раньше в деке без установки лимита, умножалось сразу на 5, а теперь я не пойму где это указать, т.к. дека теперь считается так, как вроде бы есть этот лимит.
у строке 8.2 «понад установлений річний ліміт (15)», где
(15) «Зазначається обсяг використаної води понад установлений річний ліміт згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з початку року, в м3.» предполагается возможность суммирования превышения величины лимита как для подземных, так и для поверхностных вод
Вместе с тем для вычисления размера налоговых обязательств в строке 11 «податкове зобов’язання з початку року» используется формула:
((р. 8.1.1 × р. 9.1 + р. 8.1.2 × р. 9.2) + (р. 8.2.1 × р. 9.1 + р. 8.2.2 × р. 9.2) × р. 10.4) × (р. 10.1 або р. 10.2) × р. 10.3) / V (18), где
для строк 8.2.1 и строк 8.2.2 применяется коэффициент строки 10.4 «відповідно до підпункту 255.11.13 пункту 255.11 статті 255 розділу IX Кодексу», где
255.11.13 писал(а):У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів

Таким образом, в строке 10.4 Додатка 5 необходимо указать цифру «5»

С уважением :a_g_a: 210864
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарили: 2
imbir63, налоговик
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 3093
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 640 раз.
Поблагодарили: 1399 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 29 янв 2016, 14:52

Уважаемые коллеги

С подачи коллеги Яков Бухгалтер 911 (работает лучше, чем Департамент коммуникаций ДФСов) имеем доступ к следующему письму
__________________________від 27.01.2016 р. № 2604/7/99-99-15-04-02-17


Про позначення коду водного об’єкта


Державна фіскальна служба України, керуючись підпунктами 6 - 7 пункту 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. N 236, надає методичні рекомендації щодо заповнення реквізитів додатка 5 (Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води, далі - Розрахунок) до Податкової декларації з рентної плати, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 р. N 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 р. за N 1051/27496 (далі - Декларація). Розрахунок заповнюється платниками рентної плати за спеціальне використання води, які використовують обсяги води, отримані шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні користувачі), та використовують воду для потреб рибництва (далі - платник).

У р. 4 Розрахунку платники, які є первинними водокористувачами, зазначають інформацію щодо отриманого у визначеному законодавством порядку дозволу на спеціальне водокористування (далі - Дозвіл), зокрема, дата видачі та термін дії.

Платники, які не належать до категорії первинних водокористувачів, р. 4 Розрахунку не заповнюють.

Для кожного типу водного об’єкта відповідно до додатка 16 до Декларації складається окремий Розрахунок.

При заповненні р. 6 Розрахунку платники використовують довідкову інформацію відповідно до додатка 16 до Декларації - Кодифікацію водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води, згідно з розділом IХ Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води із підземних водних об’єктів, у тому числі джерел (п. 2 частини другої ст. 3 Водного кодексу України, у розумінні місць природного або штучного виходу підземних вод на денну поверхню), що згідно із законодавством віднесено до водних об’єктів загальнодержавного значення (далі - підземні водні об’єкти загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність із транспортування та/або постачання обсягів таких вод з підземних водних об’єктів загальнодержавного значення споживачам, у р. 6 Розрахунку зазначають код "1.1.1".

Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води із поверхневих водних об’єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об’єктів загальнодержавного значення (далі - поверхневі водні об’єкти загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод з поверхневих водних об’єктів загальнодержавного значення споживачам, у р. 6 Розрахунку зазначають код "1.3.1". Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води як із поверхневих так і підземних водних об’єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об’єктів загальнодержавного значення (далі - змішані джерела водопостачання загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення споживачам, керуючись п. 255.10 ст. 255 Кодексу, складають два окремих Розрахунка (за джерелами походження обсягів води) із зазначенням у р. 6 кодів:

"1.1.1" - у частині обсягів води, що видобута із підземних водних об’єктів загальнодержавного значення або обсягів, що визначаються як частка підземних вод у загальному обсязі спожитих вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, де частка підземних вод визначається у технічній документації первинного водокористувача;

"1.3.1" - у частині обсягів води, що видобута із поверхневих водних об’єктів загальнодержавного значення або обсягів, що визначаються як частка поверхневих вод у загальному обсязі спожитих вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, де частка підземних вод визначається у технічній документації первинного водокористувача.

Для аналогічного випадку у разі використання платниками водних об’єктів місцевого значення у р. 6 Розрахунку відповідно зазначаються коди "1.2.1" та "1.3.2". При цьому, платники, які видобувають та/або споживають обсяги води із змішаних джерел водопостачання при обчислені податкових зобов’язань із рентної плати за спеціальне використання води застосовують ставки рентної плати встановлені для джерел, з яких формуюються змішані джерела відповідно до пп. 255.5.1 - 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 Кодексу.

Платники, які використовують воду, яка входить виключно до складу напоїв із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, складають два окремих Розрахунки. При цьому у р. 6 Розрахунку зазначають як для обсягів води, що видобута із підземних водних об’єктів так і води, що вилучена із поверхневих водних об’єктів код "2.1.1" та застосовують ставки рентної плати визначені у пп. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 Кодексу. Для аналогічного випадку у разі використання платниками водних об’єктів місцевого значення - використовується код "2.2.1".

Зобов’язуємо довести цей лист до відома підпорядкованих структурних підрозділів та платників рентної плати за спеціальне використання води для використання у роботі.


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарили: 3
imbir63, lutishka, налоговик
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 3093
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 640 раз.
Поблагодарили: 1399 раз.

UNREAD_POST налоговик » 29 янв 2016, 14:57

Да, есть такое.
Вчера на сайте ГФСУ выложили
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatko ... 66201.html

За это сообщение автора налоговик поблагодарили: 2
Al Shurshun, imbir63
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5778
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 835 раз.
Поблагодарили: 2644 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 29 янв 2016, 15:10

Уважаемый коллега, налоговик
налоговик писал(а):Да, есть такое.
Вчера на сайте ГФСУ выложили
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatko ... 66201.html

Обалдеть, в этой ветви обычно общие положения 1-2 разделов Кодекса, но уж никак не 3-15:evil:

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 3093
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 640 раз.
Поблагодарили: 1399 раз.

UNREAD_POST налоговик » 29 янв 2016, 18:50

МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ

ЛИСТ

від 21.01.2016 р. N 1502/10/28-10-06-11

Про надання роз'яснення

Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист щодо розрахунку рентної плати за користування надрами, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.

Відповідно до підпункту 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єктами господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно з підпунктом 252.1.4 пункту 252.1 статті 252 ПКУ платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Пунктом 252.20 статті 252 ПКУ затверджена, зокрема ставка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для підземних вод у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Відповідно до пункту 252.3 статті 252 ПКУ об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.

Згідно з підпунктом 252.4.1 пункту 252.4 статті 252 ПКУ до об'єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року N 132/94-ВР зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс про надра) надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадян лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Враховуючи вищевикладене, суб'єкт господарювання, який здійснює видобування підземних вод відповідно до діючого дозволу на користування надрами (із свердловини, криниці тощо) є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин незалежно від напрямку використання води та економічної вигоди від її використання.

Згідно з пунктом 252.7 статті 252 ПКУ вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:

- за фактичними цінами реалізації відповідного виду торгової продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

- за розрахунковою вартістю відповідного виду торгової продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводної сировини.

Платники обчислюють розрахункову вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за формулою, визначеною пунктом 252.16 статті 252 ПКУ, елементом якої є коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 45 Кодексу про надра запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, якщо підприємство порушило строк регуляторної повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин ділянки надр від попередньо проведеної державної експертизи та оцінки, то розрахункова вартість одиниці відповідно виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється з урахуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

Згідно пункту 252.23 статті 252 ПКУ податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

Водночас пунктом 49.2 статті 49 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПКУ платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до пункту 8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року N 1588, зі змінами та доповненнями, у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою N 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Враховуючи вищевикладене, для суб'єкта господарювання, у якого закінчився термін дії спеціального дозволу на користування надрами або дозволу на спеціальне використання води, та припинено діяльність з видобування корисних копалин, в тому числі підземних вод, останнім податковим періодом для податкової звітності з Рентної плати є звітний період, у якому закінчився термін дії відповідно дозволу.

Величина прибутку гірничого підприємства фіксується у вигляді коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин, які складаються за результатами періодичності (кожні п'ять років) державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин об'єкта надр, що надані у користування спеціальним дозволом на користування об'єктом надр або дозволом на спеціальне водокористування в межах об'єкта надр.

Гірничі підприємства, які провадять господарську діяльність з видобування підземної води на підставі спеціального дозволу на користування об'єктом надр, у тому числі з метою геологічного вивчення, спеціальне водокористування в межах об'єкта надр, державна геолого-економічна оцінка якого не виконана в минулому не виконувалася, - гірничих підприємств, що оприлюднений Державною комісією України по запасах корисних копалин на відповідний календарний рік. У 2015 році зазначений коефіцієнт відповідає 22 % (лист N 46/07 від 2 лютого 2015 року).

Гірничі підприємства, які провадять господарську діяльність з видобування корисних копалин на підставі спеціального дозволу на користування об'єктом надр, але які порушили строки періодичної (кожні п'ять років) державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин такого об'єкта надр, при обчисленні розрахункової вартості застосовують коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства; величина якого відповідає трикратному розміру облікової ставки Національного банку України.

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі - облікова ставка).

У III кварталі 2015 року діяли 3 (три) облікові ставки: 30 %, 27 %, 22 %, затверджені постановами Правління Національного банку України від: 02.03.2015 р. N 154, 27.08.2015 р. N 557, 24.09.2015 р. N 627, відповідно.

З метою уникнення неоднозначного трактування, ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнту рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 30 % - 58 днів (01.07.2015 р. - 27.08.2015 р.); 27 % - 28 днів (28.08.2015 р. - 24.09.2015 р.); 22 % - 6 днів (25.09.2015 р. - 30.09.2015 р.).

Для обчислення податкових зобов'язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за III квартал 2015 року становить 28,57 % ((30 % х 58 днів + 27 % х 28 днів + 22 % х 6 днів)/92).

Відповідні роз'яснення надані листом ДФС від 19.10.2015 року N 38388/7/99-99-15-04-01-17.

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
imbir63
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5778
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 835 раз.
Поблагодарили: 2644 раз.

UNREAD_POST налоговик » 10 фев 2016, 10:48

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 02.02.2016 р. N 3267/7/99-99-15-04-01-17

Про порядок обліку платників, декларування та сплати рентної плати за спеціальне використання води у 2016 році

Державна фіскальна служба України на запити ГУ ДФС в областях щодо порядку обліку платників, декларування та сплати рентної плати за спеціальне використання води (далі - Рентна плата) у 2016 році повідомляє.

Основні елементи Рентної плати визначені пунктами статті 255 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Зокрема, у разі використання обсягів води, отриманих шляхом забору води з водних об'єктів, до платників Рентної плати належать суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці (п. 255.1 ст. 255 Кодексу).

Платники податків підлягають взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 Кодексу).

Зокрема, якщо до складу водокористувача входять структурні підрозділи, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, на податковий облік за неосновним місцем обліку - місцезнаходженням водних об'єктів або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, стає водокористувач, до складу якого входять такі структурні підрозділи.

При цьому водокористувачем подаються податкові декларації з Рентної плати та вносяться суми податкових зобов'язань за місцезнаходженням водних об'єктів та за ставками Рентної плати, встановленими для цих водних об'єктів (пп. 255.11.18 п. 255.11 ст. 255 Кодексу).

З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Рентної плати та подання податкової звітності з Рентної плати, припис підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 Кодексу в частині подання платником Рентної плати податкової звітності за місцем податкової реєстрації необхідно застосовувати з урахуванням пункту 63.3 статті 63 Кодексу, тобто за неосновним місцем обліку - місцезнаходженням водних об'єктів або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об'єктів.

Враховуючи викладене та припис пункту 3 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України про зарахування до доходів загального фонду обласних бюджетів 50 відсотків Рентної плати, на податковий обік за неосновним місцем обліку необхідно брати водокористувачів, до складу яких входять структурні підрозділи, розташовані на територіях, інших ніж головне підприємство, тобто за місцезнаходженням водних об'єктів, з яких здійснюється забір води або за місцезнаходженням об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об'єктів.

Перелік типів об'єктів оподаткування оприлюднено на офіційному сайті ДФС за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--p ... 27294.html) (розділ "Довідники>Типи об'єктів оподаткування>станом на 01.01.2014").

 

Голова
Р. М. Насіров


 
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5778
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 835 раз.
Поблагодарили: 2644 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 10 фев 2016, 13:36

Уважаемые коллеги
налоговик писал(а):
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ писал(а):...
З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Рентної плати та подання податкової звітності з Рентної плати, припис підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 Кодексу в частині подання платником Рентної плати податкової звітності за місцем податкової реєстрації необхідно застосовувати з урахуванням пункту 63.3 статті 63 Кодексу, тобто за неосновним місцем обліку - місцезнаходженням водних об'єктів або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об'єктів.

Враховуючи викладене та припис пункту 3 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України про зарахування до доходів загального фонду обласних бюджетів 50 відсотків Рентної плати, на податковий обік за неосновним місцем обліку необхідно брати водокористувачів, до складу яких входять структурні підрозділи, розташовані на територіях, інших ніж головне підприємство, тобто за місцезнаходженням водних об'єктів, з яких здійснюється забір води або за місцезнаходженням об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об'єктів.
...

Голова Р. М. Насіров
 

достигнем однообразия – станем на налоговый учет по местонаходжению водного объекта – обеспечим финансовую децентрализацию объединенных громад :oops:

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
imbir63
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 3093
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 640 раз.
Поблагодарили: 1399 раз.

UNREAD_POST налоговик » 11 фев 2016, 12:20

Напитки и код водного объекта

Який код водного об'єкта зазначається у рядку 6 додатка 5 "Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води" до податкової декларації з рентної плати у разі використання поверхневих та підземних вод (у т. ч. вод, які входять виключно до складу напоїв)?

Форма податкової декларації з рентної плати (далі - Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 N 719. Невід'ємною частиною Податкової декларації є додатки.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов'язання за відповідним видом об'єкта оподаткування.

Зокрема, для водокористувачів, які використовують обсяги води, отримані шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні користувачі), та використовують воду для потреб рибництва, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), підпадають під визначення платників рентної плати за спеціальне використання води (далі - платники), розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у додатку 5 до Податкової декларації (далі - Розрахунок).

Для кожного типу водного об'єкта заповнюється окремий Розрахунок.

При заповненні рядка 6 Розрахунку "Код водного об'єкта" Розрахунку платники використовують довідкову інформацію відповідно до додатка 16 до Податкової декларації - Кодифікацію водних об'єктів за типом водного об'єкта та напрямом використання води, згідно з розд. IX ПКУ.

Статтею 1 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року N 213/95-ВР, зі змінами та доповненнями, визначено, що води підземні - це води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах. Води поверхневі - це води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні.

Платники, які здійснюють використання обсягів води підземних водних об'єктів, у т. ч. джерел (у розумінні місць природного або штучного виходу підземних вод на денну поверхню), що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів загальнодержавного значення (далі - підземні водні об'єкти загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність із транспортування та/або постачання обсягів таких вод з підземних водних об'єктів загальнодержавного значення споживачам, у рядку 6 Розрахунку зазначають код "1.1.1".

Платники, які здійснюють використання обсягів води, видобутої з поверхневих водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів загальнодержавного значення (далі - поверхневі водні об'єкти загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод з поверхневих водних об'єктів загальнодержавного значення споживачам, у рядку 6 Розрахунку зазначають код "1.3.1".

Платники, які здійснюють використання обсягів води, видобутої як із поверхневих, так і підземних водних об'єктів, що згідно із законодавством віднесено до водних об'єктів загальнодержавного значення (далі - змішані джерела водопостачання загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення споживачам, керуючись п. 255.10 ст. 255 ПКУ, складають два окремих Розрахунки (за джерелами походження обсягів води) із зазначенням у рядку 6 Розрахунку кодів:

"1.1.1" - у частині обсягів використаної води, видобутої з підземних водних об'єктів загальнодержавного значення або обсягів, що визначаються як частка підземних вод у загальному обсязі спожитих вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, де частка підземних вод визначається у технічній документації первинного водокористувача;

"1.3.1" - у частині обсягів використаної води, видобутої з поверхневих водних об'єктів загальнодержавного значення або обсягів, що визначаються як частка поверхневих вод у загальному обсязі спожитих вод із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, де частка підземних вод визначається у технічній документації первинного водокористувача.

Для аналогічного випадку у разі використання платниками води, видобутої з водних об'єктів місцевого значення, у рядку 6 Розрахунку відповідно зазначаються коди "1.2.1" та "1.3.2".

При цьому платники, які здійснюють використання обсягів води, отриманої зі змішаних джерел водопостачання, при обчисленні податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води, застосовують ставки рентної плати, встановлені для джерел, з яких формуються такі змішані джерела відповідно до підпунктів 255.5.1 - 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.

Платники, які здійснюють використання обсягів води, яка входить виключно до складу напоїв, у рядку 6 Розрахунку зазначають коди "2.1.1" "джерела та підземні водні об'єкти загальнодержавного значення" та/або "2.2.1" "джерела та підземні водні об'єкти місцевого значення" (в залежності від напрямку використання води, отриманої з водних об'єктів) та застосовують ставки рентної плати, визначені у пп. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.

Платники, які здійснюють використання води, яка входить виключно до складу напоїв, отриманої зі змішаних джерел водопостачання, складають два Розрахунки (окремо для кожного джерела водопостачання), в яких зазначають відповідно коди "2.1.1" "джерела та підземні водні об'єкти загальнодержавного значення" та/або "2.2.1" "джерела та підземні водні об'єкти місцевого значення" (в залежності від напрямку використання води, отриманої з водних об'єктів).
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5778
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 835 раз.
Поблагодарили: 2644 раз.

UNREAD_POST налоговик » 23 мар 2016, 14:36

Рентна плата за спеціальне водокористування: як її уникнути?

Сам колись перебував на державній службі і знаю, що там лише ставлять задачі, а от на шляхи їх виконання навіть не натякають. Так, мабуть, і у податківців: є задача – наповнення бюджету, а шляхи – то вже самостійна «робота». Інакше важко пояснити, з якого дива у ДФС саме в 2015 році вирішили, що за ПКУ (чинним з 1 січня 2011 року), треба платити рентну плату за спеціальне водокористування тим суб’єктам підприємництва, хто її з 2011 року не платив, хоча об’єкт оподаткування з часу прийняття Кодексу не змінився (зазнала змін лише нумерація відповідних статей ПКУ). Виходить, що в ДФС (раніше – Міндоходів та ДПАУ) до 2015 року про плату за спеціальне водокористування в Кодексі не читали, або читали, але з невідомих причин «замовчували» про обов’язок платників податку її здійснювати. Де податківці «дали маху»: раніше, коли проґавили таке в усіх значеннях цього словосполучення невичерпне джерело надходжень до бюджету, чи тепер, коли наполягають на неіснуючому податковому обов’язку?

Пропоную надалі розібратися у цьому питанні на красномовному прикладі готелів. Отже: чи повинні суб’єкти підприємництва, що утримують готелі чи інші місця тимчасового розміщення громадян, платити за спеціальне використання води лише тому, що у них постояльцям дозволяється прийняти душ чи помити руки? Але зазначу, що дана стаття не повинна також пройти повз увагу суб’єктів підприємництва, що працюють у сфері ресторанного бізнесу, надають медичні та спортивно-оздоровчі послуги тощо. У них проблеми з водою аналогічні. Принаймні, з точки зору ДФС та принаймні, проблеми.

Хто є платником рентної плати за спеціальне використання води?

Відповідно до ст.15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні та юридичні особи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів.Отже, для того, щоб бути платником певного податку, особа повинна:

¨ мати пряме відношення до об’єкту оподаткування, а саме одержувати (передавати) такий об’єкт, або провадити діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування.

¨ бути тим, на кого ПКУ прямо покладає обов’язок із сплати податку чи збору. Тобто ПКУ повинен містити пряму норму, яка вказує на те, що особа, що займається певною діяльністю чи вчиняє певні дії, створює об’єкт оподаткування.

Згідно з п.255.1 ст.255 ПКУ «платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи …, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва».

Отже, будь-яка особа для того, щоб бути платником рентної плати за спеціальне використання води (далі – платник), повинна відповідати наступним критеріям, причому, усім одночасно (!):

Бути суб’єктом підприємництва (юридичною або фізичною особою).
Бути первинним водокористувачем (використовувати воду, добуту самостійно), або вторинним водокористувачем (отримувати воду від первинного водокористувача).
Використовувати воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Причому виключно для цих цілей.
Відсутність будь-якого з перелічених трьох критеріїв позбавляє особу статусу платника.

Пунктом 255.2 ст.255 ПКУ передбачено виключення зі складу платників тих водокористувачів, «які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку».

При цьому термін «санітарно-гігієнічні потреби» у цій статті ПКУ означає «використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані». Таке виключення означає, що ті особи, які використовують воду виключно для санітарно-гігієнічних потреб, ні за яких умов не повинні платити за спеціальне використання води.

Проте це аж ніяк не означає, що ті особи, які використовують воду з іншою метою, автоматично стають платниками цього податку. Нагадаймо: для того, щоб стати платником, необхідно одночасно відповідати названим вище трьом критеріям. Якщо виходити з того, що усі особи, які використовують воду не для санітарно-гігієнічних потреб є платниками, то доведеться визнати нікчемність, тобто юридичну непотрібність існування п.255.1 ст.255 ПКУ. У такому разі достатньо було би існування п.255.2 ст.255 ПКУ, щоб дійти висновку: усі інші особи, не вказані у цьому пункті, є платниками. Тобто є коло осіб, які не підпадають під ознаки ані п.255.1, ані п.255.2 ст.255 ПКУ. І такі особи автоматично платниками не стають, хоча би тому, що на них відповідно до ст.15 ПКУ має бути покладено обов’язок сплачувати цю рентну плату за спеціальне використання води самим Податковим кодексом. А такої норми, яка покладала би цей обов’язок на усіх осіб, що не підпадають під визначення п.255.2 ст.255 ПКУ, не існує.



Об’єкт оподаткування

Відповідно до ст.22 ПКУ «об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку».

Виникнення обов’язку зі сплати рентної плати за спеціальне використання води ПКУ пов’язує з використанням води для спеціально зазначених цілей. Так, згідно з п.255.3 ст.255 Кодексу «об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання». Як бачимо, ПКУ поділяє об’єкт оподаткування на два види в залежності від того, чи використовують водокористувачі воду без її вилучення з водних об’єктів, та чи використання води ними призводить до втрат її в системах водопостачання.

До першого виду об’єкта оподаткування ПКУ відносить використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики та водного транспорту.

До другого об’єкту оподаткування (пов’язаного з втратами води в системах водопостачання) ПКУ відносить «фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування)».

При цьому п.255.4 ст.255 Кодексу встановлено красномовний перелік видів використання води, які не є об’єктами оподаткування. Так, рентна плата за спеціальне використання води не справляється, зокрема:

¨ «за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку», або

¨ «за воду, що використовується для протипожежних потреб», або

¨ «за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів», або

¨ «для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями», або

¨ «для потреб водного транспорту під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю» тощо

Чудово видно: йдеться про певне використання води, яке не створює об’єкта оподаткування! Так, наприклад, вода, що використовується підприємством гідроенергетики у розмірі фактичного її обсягу, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії, є об’єктом оподаткування, а вода, що використовується цими ж підприємствами для протипожежних потреб, або для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів, не є об’єктом оподаткування.

Стосовно води, яка використовується з метою задоволення питних та санітарно-гігієнічнихпотреблюдей, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб всіх суб’єктів підприємництва (юридичних та фізичних осіб), слід виходити з того, що таке її використання є критерієм як для встановлення статусу платника, так і для визначення об’єкту оподаткування рентною платою за спеціальне використання води, а саме:

¨ усі особи, які використовують воду виключно для вказаних цілей не є платниками;

¨ особи, які є платниками, не сплачують цей податок з обсягів води, використаної з вказаною метою.

Щодо думки ДФС стосовно віднесення готелів та інших аналогічних об’єктів до розряду платників[1], слід зазначити, що вона аргументована всупереч вимогам ПКУ, викладеним вище. Аргументація ДФС зводиться до того, що суб’єкти господарювання, які надають своїм клієнтам готельні послуги з тимчасового розміщення (проживання), використовують воду не тільки для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб працівників, але й для потреб клієнтів.

Як спростувати таку аргументацію? Для цього перелічимо аргументи, які спростовують твердження ДФС:

1.Суб’єкт господарювання, який надає готельні послуги не є платником, оскільки не відповідає критерію використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Крім того, він відсутній в ПКУ у якості спеціального платника цього податку, як, наприклад, житлово-комунальні підприємства або суб’єкти, які використовують воду на державних системах у зрошувальному землеробстві (п.255.7, пп. 255.11.11 ст.255 ПКУ).

2.Суб’єкт господарювання у сфері надання готельних послуг не створює об’єкта оподаткування, оскільки відповідно до ст.1 Закону про туризм[2] «готельна послуга – дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов’язана з розміщенням та тимчасовим проживанням». Тому відповідно до пп.255.4.1 ст.255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

¨ за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення сукупності (людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок);

¨ для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, тобто не обов’язково в межах житлового фонду. З цим погоджуються і самі податківці, оскільки вказують, що задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб працівників готелю є задоволенням його власних потреб, наголошуючи при цьому, що готелі не відносяться до житлового фонду.

Чому в ДФС вважають, що використання води для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб працівників готелю є її використанням для власних потреб, а задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб клієнтів готелю не є використанням для власних потреб, не зрозуміло (Лист № 24817[3]). Адже різниця між працівниками готелю та клієнтами полягає лише в тому, що з першими готель має трудові відносини, а з другими – цивільно-правові. Але в обох випадках у ці відносини готель вступає у зв’язку із здійсненням господарської діяльності задля досягнення ділової мети – отримання прибутку.

Крім того, жоден нормативно-правовий акт діючого законодавства (у тому числі, і ПКУ) не передбачає поділу питних та санітарно-гігієнічних потреб на власні і не власні в залежності від виду правовідносин. І якщо готель є юридичною особою, а відповідно до ст.1 Закону про туризм він тільки такою і є: «готель – підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності…», то його власними потребами можуть бути виключно потреби найманих працівників і клієнтів, бо сам готель, як юридична особа, воду не п’є, душ не приймає, та й руки не миє.

А от твердження ДФС про те, що рентну плату за спеціальне використання води готелями треба сплачувати в повному обсязі лише тому, що ПКУ не містить механізму розподілу оподатковуваних і неоподатковуваних обсягів взагалі не витримує ніякої критики! По-перше, такий механізм, випливає з п.255.11.10 ст.255 Кодексу, відповідно до якого «обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів». І навіть у разі відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води також можна визначити: водокористувач здійснює певні підрахунки на основі технологічних даних(тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).

А, по-друге, готелі не є платниками, оскільки в якості таких платників вони не зазначені в ст.255 ПКУ, а діяльність готелів, до речі, також не вказана у даній статті як та, що створює об’єкт оподаткування рентною платою за спеціальне використання води.

Таким чином, готель за будь-яких умов не може бути платником рентної плати за спеціальне використання води, оскільки (та якщо) він не використовує її для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва, та оскільки вода у ньому використовується виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичної особи, якими є потреби як працівників, так і клієнтів. Іншими словами: готель не є платником АПРІОРІ, бо не створює об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води.



Дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст.48 Водного кодексу[4] «спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів». При цьому метою спеціального водокористування є задоволення питних потреб населення, а також використання води для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Щоб зрозуміти термін «спеціальне водокористування» слід звернутися до інших термінів, застосованих у наведеному вище визначенні. Звернімося до ст.1 Водного кодексу:

¨ водокористування – це використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об’єктів);

¨ води – усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять до складу природних ланок кругообігу води;

¨ води підземні – води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах;

¨ води поверхневі – води різних водних об’єктів, що знаходяться на земній поверхні;

¨ водний об’єкт – природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

¨ забір води – вилучення води з водного об’єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них;

¨ використання води – процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Усі водокористувачі поділяються на первинних і вторинних. Згідно зі ст.42 Водного кодексу «первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води». А «вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними». Якщо ж первинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти не первинних водокористувачів, а безпосередньо у водні об’єкти, то здійснювати це вони можуть на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Крім наведеного вище слід мати на увазі, що спеціальний перелік видів діяльності, що не належать до спеціального водокористування, наведено також в ч.3 ст.48 Водного кодексу.

З вказаного вище шляхом співставлення усіх термінів, що містяться у Водному кодексі неважко дійти наступних висновків.

Перший висновок. Готелі, які отримують воду від первинних водокористувачів та скидають стічні води в системи первинних водокористувачів, є вторинними водокористувачами. Вони не здійснюють спеціального водокористування та не повинні отримувати дозвіл на таку діяльність. І лише в тому випадку, коли готель має власну свердловину, або ж здійснює інший забір води з водних об’єктів, або скидає стічні води безпосередньо у водні об’єкти, такий готель повинен отримати дозвіл на спеціальне водокористування.

Другий висновок. Він полягає с тому, що поняття спеціального водокористування у розумінні Водного кодексу ніяким чином не є тотожним поняттю об’єкта оподаткування рентною платою за спеціальне використання води у розумінні Податкового кодексу! Це логічно, оскільки у випадку ототожнення цих понять ПКУ просто містив би посилання на положення Водний кодекс. Наприклад, у ПКУ було би вказано, що об’єктом оподаткування є спеціальне водокористування у розумінні Водного кодексу, а платниками є усі особи, що отримали або зобов’язані отримати дозвіл на спеціальне водокористування відповідно до нього. Однак такої норми ПКУ не містить і не вимагає ототожнення понять, а звужує об’єкт оподаткування рентною платою у порівнянні з поняттям спеціального водокористування відповідно до Водного кодексу[5].

Та навіть, якби таке ототожнення й було би закріплено у ПКУ, все одно готелів, які отримують воду від первинних водокористувачів та скидають стічні води у системи первинних водокористувачів це не стосувалося б, якщо вони використовують воду для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб працівників та клієнтів.

Отже вказані у попередньому абзаці готелі не є спеціальними водокористувачами в розумінні Водного кодексу, так само як не є вони й платниками рентної плати за спеціальне використання води у розумінні ПКУ.



Спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування підземних вод.

Відповідно до ст.21 Кодексу про надра[6] надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів (крім випадків, передбачених ст.23), які видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

При цьому згідно зі ст.23 Кодексу про надра «землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів… видобувати… підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу».

Таким чином, добування води із власних свердловин для всіх потреб готелів (крім виробництва фасованої питної води) не потребує отримання спеціального дозволу на користування надрами за умови, що видобування води із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Для цього готель повинен бути або власником земельної ділянки, на якій здійснюється таке видобування, або її належним користувачем.

Однак, слід мати на увазі, що сьогоднішня судова практика дещо звузила наведені вище критерії, додавши до них обов’язковість використання добутої води не для усіх потреб (крім виробництва фасованої води), а лише для власних господарсько-побутових потреб. Так, у справі № К/800/246/15 (постанова від 19 січня 2016 року[7]), ВАСУ дійшов такого висновку: «видобувати підземні води без отримання спеціального дозволу на користування надрами при використанні підземних вод за умови не перевищення продуктивності забору води в обсязі 300 куб. м на добу мають право суб’єкти господарювання тільки для власних господарсько-побутових потреб, а видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу»[8].

Однак позитивним моментом щодо цієї судової практики є те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі» від 08.12.2015 р. № 867-VIII ч.1 ст.23 Кодексу про надра була змінена, а саме: мета видобування підземних вод «для господарсько-питного водопостачання» була замінена новою метою «для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води».

Така зміна законодавства, по-перше, усуває потребу доводити використання добутої води виключно для господарсько-побутових потреб (достатньо довести факт відсутності виробництва фасованої води), а, по-друге, може бути в нагоді для попередніх періодів разом із ст.58 Конституції України, відповідно до якої «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи».



Остаточні висновки

Готелі не є користувачами надрами і не повинні отримувати спеціальний дозвіл для видобування підземних вод відповідно до положень Кодексу про надра, якщо вони:

¨ такі води не видобувають і не мають власних свердловин; або

¨ добувають підземні води в межах до 300 кубічних метрів на добу і використовують ці води на усі потреби окрім виробництва фасованої води.

Готелі не повинні отримувати дозвіл на спеціальне водокористування відповідно до Водного кодексу, якщо вони отримують воду від первинного водокористувача та скидають стічні води у системи первинних водокористувачів.

Готелі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води відповідно до норм ст.255 ПКУ, якщо вони використовують воду для задоволення санітарно-гігієнічних потреб як працівників готелю, так і клієнтів.


[1]http://sfs.gov.ua/ebpz/117–derjavne-mito/8489.html (прим. авт.).

[2]Закон України від15.09.95 р. № 324/95-ВР «Про туризм» (в редакції Закону від 18.11.2003 р. № 1282-IV) (прим. ред.).

Олександр ЄФІМОВ, доцент кафедри цивільного та трудового права
Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, к.ю.н.

газета “Бухгалтерія” № 12 (1207) за 21 березня 2016 року. стор. 8-12.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5778
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 835 раз.
Поблагодарили: 2644 раз.

Пред.След.

Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb