Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Налог на недвижимость

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах

UNREAD_POST Marlboro » 14 дек 2016, 21:14

Al Shurshun писал(а):оптовые склады торговых сетей тоже передаются в аренду, т.е. предоставляется услуга аренды - читай промышленное предприятие по логике судейских

Так в цьому ж і фокус :)
В ПКУ фігню якусь написали - промислові будівлі, промислові підприємства. І от викручуємо тепер хто як вміє :roll:

П.С. в справі буде окрема думка (розглядала колегія), текст окремої думки поки не бачив.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 14 дек 2016, 21:21

Уважаемый коллега, Marlboro
Marlboro писал(а):
Al Shurshun писал(а):оптовые склады торговых сетей тоже передаются в аренду, т.е. предоставляется услуга аренды - читай промышленное предприятие по логике судейских

Так в цьому ж і фокус :)
В ПКУ фігню якусь написали - промислові будівлі, промислові підприємства. І от викручуємо тепер хто як вміє :roll:

П.С. в справі буде окрема думка (розглядала колегія), текст окремої думки поки не бачив.


ведь мы еще имеем

КВЕД-2010: Секція H
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

Ця секція включає забезпечення пасажирських і вантажних перевезень (за розкладом або ні) залізничним, трубопровідним, автомобільним, водним або повітряним транспортом, а також допоміжну діяльність, таку як діяльність терміналів і автостоянок, вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання тощо.

Ця секція також включає надання в оренду транспортних засобів разом із водієм або екіпажем. Також до секції віднесена поштова та кур'єрська діяльність.


КВЕД-2010: Клас 52.10
Складське господарство

Цей клас включає:
діяльність із зберігання та складування всіх видів товарів:
експлуатацію зерносховищ, товарних складів загального призначення, складів-холодильників, бункерів тощо


вот и вопрос - куда бедному единщику податься - правильно в суд (людям надо)


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2937
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1286 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 14 дек 2016, 21:29

Al Shurshun писал(а):
КВЕД-2010: Секція H
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність


КВЕД-2010: Клас 52.10
Складське господарство

Це промисловість?

В позові я в якості розшифрування терміну промисловість, між іншого, використовував зручні цитати з Вікіпедії і http://referat.com.ua/
Представник ДФС на засіданні від відповіді на питання про промисловість, звісно ж, ухилився :a_g_a:
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 14 дек 2016, 21:52

Уважаемый коллега, Marlboro
Marlboro писал(а):
Al Shurshun писал(а):
КВЕД-2010: Секція H
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність


КВЕД-2010: Клас 52.10
Складське господарство

Це промисловість?

В позові я в якості розшифрування терміну промисловість, між іншого, використовував зручні цитати з Вікіпедії і http://referat.com.ua/
Представник ДФС на засіданні від відповіді на питання про промисловість, звісно ж, ухилився
:a_g_a:

Википедия - мощный инструмент

а если КВЕД - есть слово "промышленность" - милости просим, а нет - на калидор-с :lol:


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2937
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1286 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 14 дек 2016, 21:59

Al Shurshun писал(а):Википедия - мощный инструмент
а если КВЕД - есть слово "промышленность" - милости просим, а нет - на калидор-с :lol:

Насправді це, звісно ж, був хитрий план :) Just as planned (c)
Мої вимоги базувались на тому, що терміни "промислове підприємство" і "промислова будівля" є нечіткими, дозволяються неоднакове тлумачення (презумпція правомірності). Щоб підкреслити абсурдність і незрозумілість цих пунктів я й посилався на не менш абсурдні джерела типу рефератів студентів і вікі... Фокус полягав в тому, що ДФС не змогла надати переконливих на це контраргументів.
Стосовно КВЕДу, то там все теж неоднозначно - так само як і з класифікатором ДК 018-2000.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 дек 2016, 11:09

Скрытый текст: показать
Marlboro писал(а):
Marlboro писал(а):До речі, щодо питання сплати податку за складські приміщення, колеги, можете висловити думку ;)

Викладу поки-що попередню версію позову в цій частині:
Щодо питань 1 і 2
3. Згідно з пунктом «є» ст. 266.2.2 ПКУ: не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств
Відтак, для того, щоб нежитлові будівлі не вважались об’єктом оподаткування податком (а отже за них можна було не платити податок) потрібно дотримання двох умов – будівлі мають підпадати під визначення «будівлі промисловості» (зокрема до таких віднесено – виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а також вони мають належати «промисловому підприємству».

Відповідно, перше питання поставлене в запиті стосувалось того, за якими ознаками будівлі відносяться до «промислових» і «складських приміщень». Надаючи відповідь на це питання, Відповідач вказує, що для віднесення будівлі до «промислової» потрібно застосовувати Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор).

Але Відповідач жодним чином не врахував застереження, вказані нами в запиті - наше підприємство є власником нерухомості, яка будувалась задовго до прийняття вказаного класифікатору (примірно в 1950-1955 роках), а отже правовстановлюючі документи на ці будівлі (чи документи про прийняття будівель до експлуатації) не містять і не могли містити посилань на Класифікатор ДК 018-2000.

По-перше, Відповідач в оскаржуваній консультації, по суті надав обмежувальне тлумачення статті 266 ПКУ, згідно якого відсутність документів з посиланням на Класифікатор вказує на те, що будівля не є складською (промисловою) і без документів з посиланням на Класифікатор платник не може встановити чи відноситься така будівля до «промислових».

І по-друге, Відповідач не надав прямої відповіді чи вказівки на те, як діяти платнику податків, правовстановлюючі документи якого не містять посилань на Класифікатор.
На моє переконання такі твердження Відповідача є незаконними, адже фактично вони звужують коло застосування пункту «є» ст. 266.2.2 ПКУ лише до тих будівель, які були побудовані і введені в експлуатацію після 2000 року (тобто тих будівель, які в принципі могли бути класифіковані за Класифікатором).

Однак Податковий кодекс України таких обмежень не містить. І більш того, згідно зі статтею 4 ПКУ податкове законодавство базується на принципі рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації. В зв’язку з цим я вважаю підхід Відповідача в цьому питанні дискримінаційним за ознакою того, коли були побудовані будівлі.

Правовстановлюючі документи на наші будівлі (копії яких також були надіслані Відповідачу) містять вказівки на те, що будівлі є складськими.

Так, Відповідачу надсилались копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. В цих витягах вказано, що об’єкти нерухомості є «складами», що також вказано і в договорах їх купівлі-продажу.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV).

Отже, вказана інформація про приналежність нашої нерухомості до «складів» зареєстрована належним чином і офіційно визнана державою.
З огляду на все вищевказане вважаю, що консультація Відповідача в частині першого питання є неправильною і незаконною внаслідок її невідповідності вимогам ПКУ.

4. Друге питання поставлене в запиті стосувалось роз’яснення поняття «промислове підприємство», що також є критерієм застосування пункту «є» ст. 266.2.2 ПКУ. Зокрема, нас цікавило, чи буде вважатись наше підприємство «промисловим», якщо складські приміщення (промислові будівлі) ми будемо здавати в оренду. А отже, по суті, чи повинні ми платити податок на нерухомість за промислові будівлі здані в оренду.
Надаючи роз’яснення щодо цього питання Відповідач також послався на вищезгаданий Класифікатор ДК 018-2000 і прийшов до помилкового висновку про те, що підприємство яке здає нерухомість в оренду - не є промисловим.

Однак, згідно зі статтею 5 ПКУ:
«5.2. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
5.3. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.»

За цим положенням в разі, якщо якась термінологія, що вжита в ПКУ, не містить окремого розшифрування свого значення - то вона вживається в значенні вказаному в інших законах. Однак, Класифікатор ДК 018-2000 – це не закон, а підзаконний нормативний (навіть не нормативно-правовий) акт.
Як вказано у вступній частині Класифікатору:
«ДК БС призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.
Використання ДК БС забезпечує умови для вирішення таких завдань:
• виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію;
• проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;
• проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН;
• проведення соціологічних досліджень з питань будівництва, забезпечення житлом і різними послугами населення України;
• розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.»

З процитованого можна дійти висновку, що Класифікатор має дуже обмежене застосування та функціонально призначений для забезпечення облікових потреб в сфері будівництва. Відтак, класифікатор не може бути застосовано до податкових відносин, так як це принципово інша сфера правових відносин.

Разом з цим, жоден інший закон України не містить роз’яснення поняття «промисловість». В зв’язку з цим вважаю, що тут варто звернутись до аналогії права (ч.7 ст.9 КАСУ) і повинне бути застосоване загальне визначення промисловості:

«Промисло́вість — технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг. (джерело – Вікіпедія)»

«Галузь промисловості - це сукупність організацій, підприємств, установ, що виробляють однорідні товари та послуги, що використовують однотипні технології, які відповідають близькі за природою потреби. Галузева структура господарства представлена галузями матеріального і нематеріального виробництва (галузями виробничої та невиробничої сфери).

Виробничу сферу утворюють галузі: - Безпосередньо створюють матеріальний продукт (промисловість і будівництво, сільське і лісове господарство); - Доставляють матеріал продукт споживачеві (транспорт і зв'язок); - Пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу (торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, збут, заготівлі).
Невиробнича сфера включає галузі послуг (житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення, транспорт і зв'язок по обслуговуванню населення) та соціального обслуговування (освіта, охорона здоров'я, культура і мистецтво, наука і наукове обслуговування, кредитування, фінансування і страхування, апарат управління і ін ).»
(джерело - http://ua-referat.com/)

Згідно з цим визначеннями, до промисловості відноситься виробництво послуг. Оскільки оренда має схожі ознаки з наданням послуг (споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності – стаття 901 Цивільного кодексу), то оренда також підпадає під визначення «промисловості», при цьому відноситься до «невиробничої сфери галузі послуг». Так, наприклад, в Державному класифікаторі продукції та послуг (ДК 016-2010) КВЕД 68.20 «Надання в оренду нерухомого майна» віднесено до секції L, яка називається "ПОСЛУГИ, ПОВ'ЯЗАНІ З НЕРУХОМІСТЮ". А сам термін "послуга" в класифікаторі розкритий як:

«Послуга – наслідок безпосередньої взаємодії між постачальником та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача».

При цьому тут також варто згадати, що згідно зі статтями 4 і 56 Податкового кодексу діє принцип презумпції правомірності дій платника податків. Суть цього принципу полягає в тому, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням цього принципу, оскільки в Податковому кодексі відсутнє роз’яснення поняття «промислове підприємство», і цей термін не розкритий в будь-якому іншому законі України - має застосовуватись таке трактування цього поняття, яке свідчить на користь платника податків.
Відтак, вважаю, що підприємство, яке здає в оренду промислові будівлі – є «промисловим підприємством», а отже воно не повинно платити податок на нерухомість за такі промислові будівлі. Що означає незаконність висновків, вказаних Відповідачем в якості відповіді на друге питання.


Сьогодні отримав рішення. В реєстрі поки-що немає:
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2016 року м. Полтава
Справа №816/1838/16


Колегією суддів встановлено, що листом від 14.01.2016 позивач звернувся до ДФС України із запитом про отримання індивідуальної податкової консультації з таких питань:

1) щодо визначення об’єкта оподаткування податком на нерухомість - якщо в договорі купівлі-продажу, техпаспорті та витягу з реєстру речових прав вказано, що нерухомість є будівлями складського типу, то чи достатньо цього для того, щоб підтвердити, що ці будівлі є "складськими приміщеннями" у розумінні абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України;

2) які підприємства належать до "промислових" у розумінні абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України;

3) щодо встановлення ставок податку на нерухомість:

- чи потрібно сплачувати податок на нерухомість за нежитлові будівлі у 2015 році, якщо рішення про встановлення такого податку Полтавською міською радою прийнято з порушенням вимог статті 12 Податкового кодексу України;

- з урахуванням вимог статті 12 Податкового кодексу України рішення Полтавської міської ради від 30 січня 2015 року починає застосовуватись з 2015 чи 2016 року? /а.с. 20-21/.

Листом від 16.02.2016 вих. №3412/6/99-99-17-04-01-15 ДФС України роз’яснила позивачу:

- щодо першого та другого запитань: при віднесенні об’єктів нежитлової нерухомості Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" до об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно дотримуватись умов, визначених підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, враховувати рішення органів місцевого самоврядування в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ДК 018-2000, ДК 009:2010 та документи, що підтверджують право власності на таку нерухомість;

- щодо третього запитання: у 2015 році платники податку - юридичні особи сплачували податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування про встановлення на 2015 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийнятих на виконання вимог пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №71 /а.с. 16-17/.

Не погодившись з доводами контролюючого органу, позивач оскаржив індивідуальну податкову консультацію до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі №816/684/16 адміністративний позов Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" задоволено, скасовано індивідуальну податкову консультацію ДФС України від 16.02.2016 вих. №3412/6/99-99-17-04-01-15 в частині відповідей, наданих на запит Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" від 14.01.2016 /а.с. 22-24/.

У якості підстав для скасування згаданої індивідуальної податкової консультації суд посилався на те, що у ній відсутні відповіді на поставлені платником податків запитання, фактично зміст цієї консультації зводиться до цитування норм чинного законодавства без конкретних рекомендацій щодо застосування позивачем цих норм в контексті порушених запитань.

А тому, спірна податкова консультація не має індивідуального характеру для товариства, оскільки не містить чітких відповідей на поставленні запитання та роз'яснень викладених у ній норм чинного законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2016 апеляційну скаргу ДФС України повернуто відповідачу.

За приписами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі №816/684/16 набрала законної сили.

Листом від 28.09.2016 вих. №21038/6/99-99-13-03-01-15 ДФС України надала позивачу нову індивідуальну податкову консультацію /а.с. 18-19/, у якій зазначила:

- щодо першого запитання: будівлі промисловості, зокрема, складські приміщення промислових підприємств, визначені у підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, можуть бути класифіковані за ДК 018-2000 та віднесені до класу "Будівлі промисловості" (код 1251). Водночас, належні позивачу на праві власності будівлі складів згідно з документами про право власності не визначені як такі, що належать до будівель промисловості, а тому можуть бути включені до класу ДК 018-2000 "Резервуари, силоси та склади";

- щодо другого запитання: як ознаки для віднесення юридичних осіб до промислових підприємств можуть використовуватись коди видів економічної діяльності за КВЕД, при цьому, їх використання здійснюють самі користувачі за власними правилами; передача в оренду третім особам будівель, які належать юридичним особам, не є умовою для визначення належності такої нерухомості до об’єктів, що не оподатковуються податком на нерухоме майно;

- щодо третього запитання: норми пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №71 щодо перегляду, встановлення та оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2015 році мають рекомендаційний характер; питання визначення легітимності рішень місцевих рад не належить до компетенції органів ДФС; у разі прийняття місцевими радами в межах своїх повноважень та у порядку, визначеному Податковим кодексом України, рішень про встановлення податку на майно у платників податку виникає обов'язок щодо самостійного нарахування та сплати податку у порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.

Однак, позивач не погодився з відповідними доводами контролюючого органу, у зв'язку з чим оскаржив індивідуальну податкову консультацію до суду.

Надаючи правову оцінку оспорюваному правовому акту індивідуальної дії та відповідним доводам сторін, колегія суддів виходить з такого.

Надаючи відповідь на запитання позивача щодо віднесення об'єктів нерухомого майна до складських приміщень промислових підприємств відповідач посилався на "Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000" (Надалі - ДК 018-2000), затверджений наказом Держстандарту України від 17.08.2000. Зокрема, зазначив, що будівлі промисловості, зокрема, складські приміщення промислових підприємств, визначені у підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, можуть бути класифіковані за ДК 018-2000 та віднесені до класу "Будівлі промисловості" (код 1251). Водночас, належні позивачу на праві власності будівлі складів згідно з документами про право власності не визначені як такі, що належать до будівель промисловості, а тому можуть бути включені до класу ДК 018-2000 "Резервуари, силоси та склади".

Колегія суддів не погоджується з наведеними твердженнями відповідача з огляду на таке.


Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.


Згідно зі статтею 5 цього ж Кодексу, поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Водночас, як визначено пунктом 1 ДК 018-2000, він є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.

За таких обставин, колегія суддів зауважує, що ДК 018-2000 функціонально призначений для забезпечення облікових потреб у сфері будівництва і не може застосовуватись до податкових відносин.

Натомість у спірних відносинах варто врахувати, що право власності позивача на об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Полтава, *****, зареєстровано у встановленому законом порядку /а.с. 44-50/. Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказівки на те, що об'єкт нерухомого майна є складом вказує на належність такої нерухомості за семантичною ознакою до промислової, адже відповідні будівлі класифіковано у категорії нежитлового фонду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про споживчу кооперацію" споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану /частина перша статті 5 Закону України "Про споживчу кооперацію"/.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 11/, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво м'ясних продуктів (10.13), перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (10.20), перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51), потова торгівля м’ясом і м’ясними продуктами (46.32), оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33), оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (46.38), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

А тому можливо стверджувати, що позивач відноситься до промислових підприємств, оскільки його діяльність спрямована на виробництво товарів і послуг.

Також колегія суддів зауважує, що норма підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не містить застережень щодо використання чи не використання об’єктів нерухомості за їх призначенням, а тому, факт передачі відповідного майна в оренду сам по собі не означає, що таке майно не відноситься до складських приміщень промислових підприємств.

З урахуванням наведеного, необхідно дійти висновку про те, що належний позивачу на праві власності об'єкт нерухомого майна підпадає під дію підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, тобто, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.


Зявився текст окремої думки:
У зв'язку з цим, позивач стверджує, що належний йому на праві власності об'єкт нерухомого майна підпадає під дію наведеної законодавчої норми, а тому у Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" відсутній обов'язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому позивач зауважує, що чинне законодавство не містить визначення поняття "промислове підприємство", а тому правову оцінку спірним відносинам необхідно надавати виходячи із загального поняття "промисловості".

Однак, з таким твердженням варто не погодитися, оскільки визначення згаданого терміну наведено у Наказі Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 №61 "Про затвердження Правил безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв", відповідно до якого промислове підприємство - статутний суб'єкт, що має право юридичної особи і що здійснює виробництво та реалізацію продукції певних видів з метою одержання прибутку.

Відповідно до визначення, наведеного у Законі України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" від 19.05.2011 №3390-VI, продукція - будь-яке рухоме майно, включаючи готову продукцію, сировину та комплектувальний виріб, у тому числі майно, що є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна. Термін "продукція" включає також електроенергію.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що вищезгаданий об'єкт нерухомого майна Споживче товариство "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" передало в оренду іншій особі.

Отже, позивач не використовує спірне нерухоме майно для виробництва продукції. Надання послуг з передачі нерухомого майна в оренду відповідно до вимог чинного законодавства не може розглядатись як виробництво продукції.

З урахуванням наведеного, висновок колегії суддів про те, що належне позивачу на праві власності нерухоме майно є складськими приміщеннями промислових підприємств, а тому, в силу положень підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не відноситься до об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є передчасним.


Посилання на вказані закони і НПА, на мою думку, тільки підкреслюють невизначеність понять "промисловість", а відтак і об'єктивну можливість неоднаково тлумачити поняття "промислове підприємство" (знову таки див. презумпцію правомірності).
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 18 дек 2016, 12:37

Уважаемый коллега, Marlboro
Marlboro писал(а):
Скрытый текст: показать
Marlboro писал(а):
Marlboro писал(а):До речі, щодо питання сплати податку за складські приміщення, колеги, можете висловити думку ;)

Викладу поки-що попередню версію позову в цій частині:
Щодо питань 1 і 2
3. Згідно з пунктом «є» ст. 266.2.2 ПКУ: не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств
Відтак, для того, щоб нежитлові будівлі не вважались об’єктом оподаткування податком (а отже за них можна було не платити податок) потрібно дотримання двох умов – будівлі мають підпадати під визначення «будівлі промисловості» (зокрема до таких віднесено – виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а також вони мають належати «промисловому підприємству».

Відповідно, перше питання поставлене в запиті стосувалось того, за якими ознаками будівлі відносяться до «промислових» і «складських приміщень». Надаючи відповідь на це питання, Відповідач вказує, що для віднесення будівлі до «промислової» потрібно застосовувати Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор).

Але Відповідач жодним чином не врахував застереження, вказані нами в запиті - наше підприємство є власником нерухомості, яка будувалась задовго до прийняття вказаного класифікатору (примірно в 1950-1955 роках), а отже правовстановлюючі документи на ці будівлі (чи документи про прийняття будівель до експлуатації) не містять і не могли містити посилань на Класифікатор ДК 018-2000.

По-перше, Відповідач в оскаржуваній консультації, по суті надав обмежувальне тлумачення статті 266 ПКУ, згідно якого відсутність документів з посиланням на Класифікатор вказує на те, що будівля не є складською (промисловою) і без документів з посиланням на Класифікатор платник не може встановити чи відноситься така будівля до «промислових».

І по-друге, Відповідач не надав прямої відповіді чи вказівки на те, як діяти платнику податків, правовстановлюючі документи якого не містять посилань на Класифікатор.
На моє переконання такі твердження Відповідача є незаконними, адже фактично вони звужують коло застосування пункту «є» ст. 266.2.2 ПКУ лише до тих будівель, які були побудовані і введені в експлуатацію після 2000 року (тобто тих будівель, які в принципі могли бути класифіковані за Класифікатором).

Однак Податковий кодекс України таких обмежень не містить. І більш того, згідно зі статтею 4 ПКУ податкове законодавство базується на принципі рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації. В зв’язку з цим я вважаю підхід Відповідача в цьому питанні дискримінаційним за ознакою того, коли були побудовані будівлі.

Правовстановлюючі документи на наші будівлі (копії яких також були надіслані Відповідачу) містять вказівки на те, що будівлі є складськими.

Так, Відповідачу надсилались копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. В цих витягах вказано, що об’єкти нерухомості є «складами», що також вказано і в договорах їх купівлі-продажу.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV).

Отже, вказана інформація про приналежність нашої нерухомості до «складів» зареєстрована належним чином і офіційно визнана державою.
З огляду на все вищевказане вважаю, що консультація Відповідача в частині першого питання є неправильною і незаконною внаслідок її невідповідності вимогам ПКУ.

4. Друге питання поставлене в запиті стосувалось роз’яснення поняття «промислове підприємство», що також є критерієм застосування пункту «є» ст. 266.2.2 ПКУ. Зокрема, нас цікавило, чи буде вважатись наше підприємство «промисловим», якщо складські приміщення (промислові будівлі) ми будемо здавати в оренду. А отже, по суті, чи повинні ми платити податок на нерухомість за промислові будівлі здані в оренду.
Надаючи роз’яснення щодо цього питання Відповідач також послався на вищезгаданий Класифікатор ДК 018-2000 і прийшов до помилкового висновку про те, що підприємство яке здає нерухомість в оренду - не є промисловим.

Однак, згідно зі статтею 5 ПКУ:
«5.2. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
5.3. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.»

За цим положенням в разі, якщо якась термінологія, що вжита в ПКУ, не містить окремого розшифрування свого значення - то вона вживається в значенні вказаному в інших законах. Однак, Класифікатор ДК 018-2000 – це не закон, а підзаконний нормативний (навіть не нормативно-правовий) акт.
Як вказано у вступній частині Класифікатору:
«ДК БС призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.
Використання ДК БС забезпечує умови для вирішення таких завдань:
• виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію;
• проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;
• проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН;
• проведення соціологічних досліджень з питань будівництва, забезпечення житлом і різними послугами населення України;
• розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.»

З процитованого можна дійти висновку, що Класифікатор має дуже обмежене застосування та функціонально призначений для забезпечення облікових потреб в сфері будівництва. Відтак, класифікатор не може бути застосовано до податкових відносин, так як це принципово інша сфера правових відносин.

Разом з цим, жоден інший закон України не містить роз’яснення поняття «промисловість». В зв’язку з цим вважаю, що тут варто звернутись до аналогії права (ч.7 ст.9 КАСУ) і повинне бути застосоване загальне визначення промисловості:

«Промисло́вість — технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг. (джерело – Вікіпедія)»

«Галузь промисловості - це сукупність організацій, підприємств, установ, що виробляють однорідні товари та послуги, що використовують однотипні технології, які відповідають близькі за природою потреби. Галузева структура господарства представлена галузями матеріального і нематеріального виробництва (галузями виробничої та невиробничої сфери).

Виробничу сферу утворюють галузі: - Безпосередньо створюють матеріальний продукт (промисловість і будівництво, сільське і лісове господарство); - Доставляють матеріал продукт споживачеві (транспорт і зв'язок); - Пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу (торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, збут, заготівлі).
Невиробнича сфера включає галузі послуг (житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення, транспорт і зв'язок по обслуговуванню населення) та соціального обслуговування (освіта, охорона здоров'я, культура і мистецтво, наука і наукове обслуговування, кредитування, фінансування і страхування, апарат управління і ін ).»
(джерело - http://ua-referat.com/)

Згідно з цим визначеннями, до промисловості відноситься виробництво послуг. Оскільки оренда має схожі ознаки з наданням послуг (споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності – стаття 901 Цивільного кодексу), то оренда також підпадає під визначення «промисловості», при цьому відноситься до «невиробничої сфери галузі послуг». Так, наприклад, в Державному класифікаторі продукції та послуг (ДК 016-2010) КВЕД 68.20 «Надання в оренду нерухомого майна» віднесено до секції L, яка називається "ПОСЛУГИ, ПОВ'ЯЗАНІ З НЕРУХОМІСТЮ". А сам термін "послуга" в класифікаторі розкритий як:

«Послуга – наслідок безпосередньої взаємодії між постачальником та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для задоволення потреб споживача».

При цьому тут також варто згадати, що згідно зі статтями 4 і 56 Податкового кодексу діє принцип презумпції правомірності дій платника податків. Суть цього принципу полягає в тому, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням цього принципу, оскільки в Податковому кодексі відсутнє роз’яснення поняття «промислове підприємство», і цей термін не розкритий в будь-якому іншому законі України - має застосовуватись таке трактування цього поняття, яке свідчить на користь платника податків.
Відтак, вважаю, що підприємство, яке здає в оренду промислові будівлі – є «промисловим підприємством», а отже воно не повинно платити податок на нерухомість за такі промислові будівлі. Що означає незаконність висновків, вказаних Відповідачем в якості відповіді на друге питання.


Сьогодні отримав рішення. В реєстрі поки-що немає:
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2016 року м. Полтава
Справа №816/1838/16


Колегією суддів встановлено, що листом від 14.01.2016 позивач звернувся до ДФС України із запитом про отримання індивідуальної податкової консультації з таких питань:

1) щодо визначення об’єкта оподаткування податком на нерухомість - якщо в договорі купівлі-продажу, техпаспорті та витягу з реєстру речових прав вказано, що нерухомість є будівлями складського типу, то чи достатньо цього для того, щоб підтвердити, що ці будівлі є "складськими приміщеннями" у розумінні абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України;

2) які підприємства належать до "промислових" у розумінні абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України;

3) щодо встановлення ставок податку на нерухомість:

- чи потрібно сплачувати податок на нерухомість за нежитлові будівлі у 2015 році, якщо рішення про встановлення такого податку Полтавською міською радою прийнято з порушенням вимог статті 12 Податкового кодексу України;

- з урахуванням вимог статті 12 Податкового кодексу України рішення Полтавської міської ради від 30 січня 2015 року починає застосовуватись з 2015 чи 2016 року? /а.с. 20-21/.

Листом від 16.02.2016 вих. №3412/6/99-99-17-04-01-15 ДФС України роз’яснила позивачу:

- щодо першого та другого запитань: при віднесенні об’єктів нежитлової нерухомості Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" до об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно дотримуватись умов, визначених підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, враховувати рішення органів місцевого самоврядування в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ДК 018-2000, ДК 009:2010 та документи, що підтверджують право власності на таку нерухомість;

- щодо третього запитання: у 2015 році платники податку - юридичні особи сплачували податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування про встановлення на 2015 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийнятих на виконання вимог пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №71 /а.с. 16-17/.

Не погодившись з доводами контролюючого органу, позивач оскаржив індивідуальну податкову консультацію до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі №816/684/16 адміністративний позов Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" задоволено, скасовано індивідуальну податкову консультацію ДФС України від 16.02.2016 вих. №3412/6/99-99-17-04-01-15 в частині відповідей, наданих на запит Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" від 14.01.2016 /а.с. 22-24/.

У якості підстав для скасування згаданої індивідуальної податкової консультації суд посилався на те, що у ній відсутні відповіді на поставлені платником податків запитання, фактично зміст цієї консультації зводиться до цитування норм чинного законодавства без конкретних рекомендацій щодо застосування позивачем цих норм в контексті порушених запитань.

А тому, спірна податкова консультація не має індивідуального характеру для товариства, оскільки не містить чітких відповідей на поставленні запитання та роз'яснень викладених у ній норм чинного законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2016 апеляційну скаргу ДФС України повернуто відповідачу.

За приписами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 у справі №816/684/16 набрала законної сили.

Листом від 28.09.2016 вих. №21038/6/99-99-13-03-01-15 ДФС України надала позивачу нову індивідуальну податкову консультацію /а.с. 18-19/, у якій зазначила:

- щодо першого запитання: будівлі промисловості, зокрема, складські приміщення промислових підприємств, визначені у підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, можуть бути класифіковані за ДК 018-2000 та віднесені до класу "Будівлі промисловості" (код 1251). Водночас, належні позивачу на праві власності будівлі складів згідно з документами про право власності не визначені як такі, що належать до будівель промисловості, а тому можуть бути включені до класу ДК 018-2000 "Резервуари, силоси та склади";

- щодо другого запитання: як ознаки для віднесення юридичних осіб до промислових підприємств можуть використовуватись коди видів економічної діяльності за КВЕД, при цьому, їх використання здійснюють самі користувачі за власними правилами; передача в оренду третім особам будівель, які належать юридичним особам, не є умовою для визначення належності такої нерухомості до об’єктів, що не оподатковуються податком на нерухоме майно;

- щодо третього запитання: норми пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №71 щодо перегляду, встановлення та оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у 2015 році мають рекомендаційний характер; питання визначення легітимності рішень місцевих рад не належить до компетенції органів ДФС; у разі прийняття місцевими радами в межах своїх повноважень та у порядку, визначеному Податковим кодексом України, рішень про встановлення податку на майно у платників податку виникає обов'язок щодо самостійного нарахування та сплати податку у порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.

Однак, позивач не погодився з відповідними доводами контролюючого органу, у зв'язку з чим оскаржив індивідуальну податкову консультацію до суду.

Надаючи правову оцінку оспорюваному правовому акту індивідуальної дії та відповідним доводам сторін, колегія суддів виходить з такого.

Надаючи відповідь на запитання позивача щодо віднесення об'єктів нерухомого майна до складських приміщень промислових підприємств відповідач посилався на "Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000" (Надалі - ДК 018-2000), затверджений наказом Держстандарту України від 17.08.2000. Зокрема, зазначив, що будівлі промисловості, зокрема, складські приміщення промислових підприємств, визначені у підпункті "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, можуть бути класифіковані за ДК 018-2000 та віднесені до класу "Будівлі промисловості" (код 1251). Водночас, належні позивачу на праві власності будівлі складів згідно з документами про право власності не визначені як такі, що належать до будівель промисловості, а тому можуть бути включені до класу ДК 018-2000 "Резервуари, силоси та склади".

Колегія суддів не погоджується з наведеними твердженнями відповідача з огляду на таке.


Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.


Згідно зі статтею 5 цього ж Кодексу, поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Водночас, як визначено пунктом 1 ДК 018-2000, він є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.

За таких обставин, колегія суддів зауважує, що ДК 018-2000 функціонально призначений для забезпечення облікових потреб у сфері будівництва і не може застосовуватись до податкових відносин.

Натомість у спірних відносинах варто врахувати, що право власності позивача на об'єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Полтава, *****, зареєстровано у встановленому законом порядку /а.с. 44-50/. Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказівки на те, що об'єкт нерухомого майна є складом вказує на належність такої нерухомості за семантичною ознакою до промислової, адже відповідні будівлі класифіковано у категорії нежитлового фонду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про споживчу кооперацію" споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану /частина перша статті 5 Закону України "Про споживчу кооперацію"/.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 11/, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво м'ясних продуктів (10.13), перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (10.20), перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51), потова торгівля м’ясом і м’ясними продуктами (46.32), оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33), оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (46.38), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

А тому можливо стверджувати, що позивач відноситься до промислових підприємств, оскільки його діяльність спрямована на виробництво товарів і послуг.

Також колегія суддів зауважує, що норма підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не містить застережень щодо використання чи не використання об’єктів нерухомості за їх призначенням, а тому, факт передачі відповідного майна в оренду сам по собі не означає, що таке майно не відноситься до складських приміщень промислових підприємств.

З урахуванням наведеного, необхідно дійти висновку про те, що належний позивачу на праві власності об'єкт нерухомого майна підпадає під дію підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, тобто, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.


Зявився текст окремої думки:
У зв'язку з цим, позивач стверджує, що належний йому на праві власності об'єкт нерухомого майна підпадає під дію наведеної законодавчої норми, а тому у Споживчого товариства "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" відсутній обов'язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому позивач зауважує, що чинне законодавство не містить визначення поняття "промислове підприємство", а тому правову оцінку спірним відносинам необхідно надавати виходячи із загального поняття "промисловості".

Однак, з таким твердженням варто не погодитися, оскільки визначення згаданого терміну наведено у Наказі Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 №61 "Про затвердження Правил безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв", відповідно до якого промислове підприємство - статутний суб'єкт, що має право юридичної особи і що здійснює виробництво та реалізацію продукції певних видів з метою одержання прибутку.

Відповідно до визначення, наведеного у Законі України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" від 19.05.2011 №3390-VI, продукція - будь-яке рухоме майно, включаючи готову продукцію, сировину та комплектувальний виріб, у тому числі майно, що є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна. Термін "продукція" включає також електроенергію.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача за КВЕД-2010 є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що вищезгаданий об'єкт нерухомого майна Споживче товариство "КООПЗАГОТПРОМ - МКК" передало в оренду іншій особі.

Отже, позивач не використовує спірне нерухоме майно для виробництва продукції. Надання послуг з передачі нерухомого майна в оренду відповідно до вимог чинного законодавства не може розглядатись як виробництво продукції.

З урахуванням наведеного, висновок колегії суддів про те, що належне позивачу на праві власності нерухоме майно є складськими приміщеннями промислових підприємств, а тому, в силу положень підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не відноситься до об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є передчасним.


Посилання на вказані закони і НПА, на мою думку, тільки підкреслюють невизначеність понять "промисловість", а відтак і об'єктивну можливість неоднаково тлумачити поняття "промислове підприємство" (знову таки див. презумпцію правомірності).

в очередной раз убеждаюсь, что система КВЕД регистрационных бумаг - полнейшая пурга,

что ВИЖУ, - то ПОЮ


Споживче товариство "КООПЗАГОТПРОМ - МКК", - если уж обратиться к логике их создания, выполняли единственную задачу - предоставление членам таких товариществ предоставление СКЛАДСКИХ УСЛУГ (складское хозяйство по КВЕД), а уж аренда в регистрационных бумагах - новоявленные рантье без обязательств
(мо кто-то знает какая ответственность за искаженную информацию о своём КВЕД ??? )



С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2937
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1286 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 дек 2016, 13:06

Al Shurshun писал(а):(мо кто-то знает какая ответственность за искаженную информацию о своём КВЕД ??? )

Чому ж, в оренду приміщення здані як раз третім особам, а не учасникам товариства. Тобто КВЕД в цьому разі відповідає фактичним обставинам.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 18 дек 2016, 17:04

Уважаемый коллега, Marlboro
Marlboro писал(а):
Al Shurshun писал(а):(мо кто-то знает какая ответственность за искаженную информацию о своём КВЕД ??? )

Чому ж, в оренду приміщення здані як раз третім особам, а не учасникам товариства. Тобто КВЕД в цьому разі відповідає фактичним обставинам.

в своём сообщении я лишь пытался донести мысль, что Споживче товариство "КООПЗАГОТПРОМ - МКК", которое всего лишь прихватизированное имущество - "кооперация выступает как определенная организационно-экономическая форма союза товаропроизводителей, чаще всего мелких товаропроизводителей (ремесленников, крестьян, фермеров)" (споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів) (обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу) - вот такая вот прихватизация имущества потребкооперации и никаких тебе 68.20... :oops: ;) оттяпал по прихватизации склады - смени название с КООП на ООО Склады Пупкина и сыновей :lol:

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2937
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1286 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 дек 2016, 17:42

Хоч це вже не про податок на нерухомість, - однак як людина, яка має певне відношення до споживчої кооперації, можу сказати, що загалом Ви праві.
Але в даному конкретному випадку можу ж таки запевнити, що все зовсім не так :) СТ як ОПФ має певні практичні переваги перед ТОВ, і всього-то.

В очікуванні апеляції та продовження словоблудства термінологогічної війни було б цікаво знайти в якомусь НПА таке визначення терміну "продукція", яке б включало послуги :roll: Якщо комусь щось таке відомо, то був би вдячний за підказки.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 18 дек 2016, 20:21

Уважаемый коллега, Marlboro
Marlboro писал(а):Хоч це вже не про податок на нерухомість, - однак як людина, яка має певне відношення до споживчої кооперації, можу сказати, що загалом Ви праві.
Але в даному конкретному випадку можу ж таки запевнити, що все зовсім не так :) СТ як ОПФ має певні практичні переваги перед ТОВ, і всього-то.

В очікуванні апеляції та продовження словоблудства термінологогічної війни було б цікаво знайти в якомусь НПА таке визначення терміну "продукція", яке б включало послуги :roll: Якщо комусь щось таке відомо, то був би вдячний за підказки.

говоря об ООО"Пупкин и сыновья" я не говорил об особенностях ОПФ

говорилось лишь, что выполняемая функция не имеет ничего общего с обслуживанием членов кооперации

геологическая информация - продукция, которая возникает в том числе и при получении услуги по геологическому изучению объекта (процесса) недр


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2937
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1286 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 06 янв 2017, 15:59

Уважаемые коллеги
в законе Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (від 21.12.2016 № 1797-VIII) народные избранники озаботились плательщиками НАЛОГА на недвижимое имущество, отличное от земельного участка :ga-ze-ta;
113. У статті 266:
...
3) підпункт 266.7.4 пункту 266.7 викласти в такій редакції:

266.7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та
юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України



в этой связи возникает 2 "дурацких" вопроса:

1) как ДФСы воспользуются информацией регистраторов при КАМЕРАЛЬНЫХ проверках ибо написано "розрахунку та справляння" ?!

2) что ДФСы предпримут в случае несоответствия данных регистраторов и декларантов ?!


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2937
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1286 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 06 янв 2017, 17:31

Al Shurshun писал(а):что ДФСы предпримут в случае несоответствия данных регистраторов и декларантов ?!

Запит про надання інформації (пояснення розходжень), за яким буде слідувати позапланова перевірка?
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 06 янв 2017, 18:21

Уважаемый коллега, Marlboro
Marlboro писал(а):
Al Shurshun писал(а):что ДФСы предпримут в случае несоответствия данных регистраторов и декларантов ?!

Запит про надання інформації (пояснення розходжень), за яким буде слідувати позапланова перевірка?
Вам известно, что в "обычной" ситуации каждый сам на себя "стучит" в 20-ОПП

здесь же стационарно поступает информация от регистратора в электронный кабинет

ничего не знаю о порядке применения такой информации для юрлиц

с физиками всё проще - предыдущее сообщение ликвидируется и направляется новое

всё будет зависеть от статуса такой информации
особенно в свете прекращения полномочий районных инспекций по выполнению камеральных проверок


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2937
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1286 раз.

UNREAD_POST alex88 » 15 фев 2017, 12:07

Я правильно понимаю, что ФОПу, у которого указано место регистрации (и деятельности) - квартира, должны начислить н.на недв. на всю площадь такой квартиры?
А если ФОП - не собственник жилья?
Если указать место деятельности по другому адресу?
“Taxation is just a sophisticated way of demanding money with menaces.”(с)
Аватар пользователя
alex88
 
Сообщений: 817
Зарегистрирован: 16 дек 2011, 09:45
Благодарил (а): 398 раз.
Поблагодарили: 423 раз.

Пред.След.

Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Kamillfo, lutishka, MR, Ya