Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Транспортный налог

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах

UNREAD_POST lelmvj » 19 фев 2015, 01:12

Может плохо искал, но не нашел такой темы :(
Для не очень мощных налог уменшится.

Проект закона:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо оподаткування легкових автомобілів

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до статті 267 Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13-17, ст. 112) такі зміни:

1. підпункт 267.2.1. пункту 267.2. викласти у такій редакції:
"267.2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають потужність двигуна від 169 кВт.";

2. пункт 267.4. викласти у такій редакції:
"267.4. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті в залежності від потужності двигуна у таких розмірах:
Потужність двигуна
(кВт) Ставка податку
(гривень)
від 169 до 198 12 000
від 199 до 220 18 000
від 221 до 256 25 000
від 257 до 330 35 000
від 331 і більше 50 000

3. підпункт 267.6.3. пункту 267.6. викласти у такій редакції:
"267.6.3. Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 травня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.
З 1 травня 2015 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради
України
lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST bur » 11 мар 2015, 11:19

Подается ли "нулевая" декларация по транспортному налогу

На предприятии есть 5 автомобилей, они все полностью самортизированы (имеют 100 % износ), однако учитываются на балансе и эксплуатируются. Нужно ли подавать отчет по транспортному налогу за такие авто?

Определение объекта налогообложения транспортным налогом

Налогообложение транспортным налогом, а также порядок представления отчетности по этому налогу регулируется ст. 267 НКУ.

Так, пп. 267.1.1 НКУ определено, что плательщиками транспортного налога являются физические и юридические лица, в том числе нерезиденты, имеющие зарегистрированные в Украине согласно действующему законодательству собственные легковые автомобили, которые в соответствии с пп. 267.2.1 являются объектами налогообложения.

Объектом налогообложения транспортным налогом являются легковые автомобили, которые использовались до 5 лет и имеют объем цилиндров двигателя более 3000 куб. см (пп. 267.2.1 НКУ).

Итак, одним из ключевых вопросов в определении объекта налогообложения транспортным налогом является вопрос, с какой даты определяется срок использования автомобиля? На этот вопрос ответили налоговики в вопросе-ответе из раздела 111.06 ресурса База налоговых знаний ("ЗІР").

Так, датой начала пользования (ввода в эксплуатацию) транспортных средств, которые были в пользовании и ввозятся на таможенную территорию Украины, считается дата их первой регистрации, определенная в регистрационных документах, выданных уполномоченными государственными органами и дающих право эксплуатировать эти транспортные средства на постоянной основе.

Согласно пп. 138.3.3 НКУ минимально допустимый срок амортизации транспортных средств составляет 5 лет.

То есть в нашем случае, если у предприятия есть на балансе полностью самортизированные транспортные средства с объемом цилиндров двигателя более 3000 куб. см, то соответственно эксплуатируются они более 5 лет. А следовательно, они не являются объектом налогообложения транспортным налогом.

Представление отчетности по транспортному налогу

Налогоплательщики - юридические лица самостоятельно вычисляют сумму транспортного налога по состоянию на 1 января отчетного года и до 20 февраля этого же года подают в контролирующий орган по месту регистрации объекта налогообложения декларацию с разбивкой годовой суммы равными частями поквартально (пп. 267.6.4 НКУ).

На заметку

Напомним, что ГФСУ в письме от 28.01.2015 г. № 2444/7/99-99-17-04-01-17 сообщила, что до утверждения формы налоговой отчетности плательщикам транспортного налога - юридическим лицам предлагается до 20 февраля 2015 года задекларировать объекты налогообложения, используя Расчет суммы сбора за первую регистрацию транспортных средств, утвержденный приказом Миндоходов от 05.12.2013 г. № 767.

При этом с 1 января 2015 года действует обновленная редакция п. 49.2 НКУ, согласно которой налогоплательщик обязан за каждый установленный НКУ отчетный период, в котором возникают объекты налогообложения, или при наличии показателей, подлежащих декларированию, согласно требованиям НКУ подавать налоговые декларации относительно каждого отдельного налога, плательщиком которого он является.

Исключение представляют плательщики, которые имеют действующие (в том числе приостановленные) лицензии на право осуществления деятельности с подакцизной продукцией, подлежащей лицензированию согласно законодательству. Они обязаны за каждый установленный НКУ отчетный период подавать налоговые декларации независимо от того, осуществляли ли они хозяйственную деятельность в отчетном периоде (п. 49.21 НКУ).

Таким образом, при отсутствии объекта налогообложения транспортным налогом, по мнению "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН", не нужно подавать налоговую декларацию по транспортному налогу с нулевыми показателями.

Людмила Гайдукевич,
эксперт
09.03.2015 – 15.03.2015, № 10 (367)
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST MaximVisa » 17 янв 2016, 17:16

Здравствуйте.
Меня интересует такой вопрос.
Я являюсь плательщиком единого налога и имею в собственности помещение в котором произвожу свою деятельность.

Должен ли я платить налог на землю находящуюся под помещением ,если права собствненности и аренды на данную землю я не имею?
как правильно выбрать ботинки - http://www.inboots.com.ua/blog/articles ... at-botinki
MaximVisa
 
Сообщений: 8
Зарегистрирован: 01 ноя 2015, 19:38
Откуда: Украина
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST налоговик » 18 янв 2016, 10:47

MaximVisa писал(а):Здравствуйте.
Меня интересует такой вопрос.
Я являюсь плательщиком единого налога и имею в собственности помещение в котором произвожу свою деятельность.

Должен ли я платить налог на землю находящуюся под помещением ,если права собствненности и аренды на данную землю я не имею?


Добрый день!

Земельный налог это не транспортный налог (см. название темы).
Ваш вопрос обсуждали в теме Единый налог и земельный налог
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 19 янв 2016, 10:18

Момент вступления в силу местных налогов.

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2015 року справа № П/811/3341/15


Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,

за участі представників позивача ОСОБА_1

та відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_4 до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправними дій стосовно прийняття рішення та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2015 року, яким визначено грошове зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги заяви.

Стверджувала, що з урахуванням такої засади податкового законодавства як стабільність обов'язок сплати транспортного податку виникає лише з наступного року.

Представники відповідача заперечили стосовно задоволення позову.

Пояснили, що норма права, яка визначила такий вид податку як транспортний податок, набрала чинності з 01 січня 2015 року.

На їх думку, ОСОБА_4 є суб'єктом сплати згаданого податку упродовж поточного року.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, 06 квітня 2013 року ОСОБА_4 придбала автомобіль "Лексус RX-350" (а.с.13-17).

Державна реєстрація транспортного засобу відбувалась 30 числа того ж місяця і року (а.с.12).

У свідоцтві про реєстрацію автомобіля зазначено, що об'єм двигуна становить 3456 куб.см.

27 січня 2015 року Кіровоградська міська рада прийняла рішення №3944, котрим встановила ставку транспортного податку (а.с.69-71).

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндра двигуна понад 3000 куб.см.

Ставка податку встановлена з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

26 серпня 2015 року податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким визначив позивачу грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000 грн. (а.с.9).

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, якщо особа оскаржує дії щодо прийняття суб'єктом владних повноважень рішення і останнє, то предметом судового розгляду є виключно рішення.

Відповідність таких дії закону впливає на задоволення позову стосовно оскарження рішення.

Отже, предметом судового розгляду є податкове повідомлення рішення.

Так, необхідність існування податкового законодавства обумовлена тим, що у держави є обов'язок фінансування взятих на себе зобов'язань, котрі потребують витрачання коштів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань держава складає і затверджує кошторис (Державний бюджет України).

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Бюджетного кодексу України встановлено, що доходами бюджету є податкові надходження.

Таким чином, податкове законодавство є похідним від бюджетного.

Частиною 3 статті 27 Бюджетного кодексу України передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються:

- не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;

- після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Отже, Бюджетним кодексом України встановлено, що між прийняттям закону (набрання чинності) і введенням його в дію триває певний проміжок часу.

Це узгоджується з основами теорії права, яка розділяє такі юридичні факти.

Виключно Бюджетний кодекс України встановлює час, з якого вступають у дію прийнятті закони, котрі впливають на згадані показники бюджету.

Законодавець передбачив це лише у випадках, які стосуються інтересів держави, для того, щоб вона мала час збалансувати доходи і витрати.

Однак, законодавець проігнорував інтереси платника податків (у тому числі фізичних осіб).

Встановлення нових податків або збільшення розміру вже існуючих призведе до збільшення витрат платника податків, у якого є власний бюджет.

Йому, як і державі, також необхідний час для збалансування доходів і витрат.

Така законодавча політика держави не узгоджується з таким конституційним принципом як верховенство права (стаття 8 Конституції України).

Сутність цього принципу розкрита у приписах частини 1 статті 8 КАС України.

Так, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

28 грудня 2014 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" (далі Закон).

Законом встановлено, що він набирає чинності з 01 січня 2015 року.

Пунктом 81 Закону статтю 267 Податкового кодексу України (транспортний податок) викладено в новій редакції.

Цією нормою права визначено, що платниками транспортного податку є власники автомобілів, які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндра двигуна понад 3000 куб.см.

Ставка податку складає 25000 грн.

Таким чином, позивач є платником транспортного податку.

Однак, з урахуванням часу прийняття статті 267 Податкового кодексу України (після 15 липня) та дії конституційного принципу верховенства права (права людини визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави), у ОСОБА_4 виникає обов'язок сплати його лише з 01 січня 2016 року.

Такий правовий висновок суд зробив, застосовуючи виключно згаданий конституційний принцип права, а не застосовуючи аналогію закону.

У даному випадку аналогію закону не можливо застосовувати, оскільки держава (в особі законодавчої влади), приймаючи частину 3 статті 27 Бюджетного кодексу України, свідомо не визначила врахування певних юридичних фактів, з якими пов'язаний час введення у дію законів, котрі впливають на показники бюджету в частині збільшення надходжень (встановлення нового податку).

Водночас, суд вважає, що незайвим при вирішенні спору є і аналіз приписів податкового законодавства.

Підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України визначено таку основну його засаду як стабільність.

Стабільність зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Аналізуючи цю норму права суд робить такі висновки:

- законодавець надав час платнику податків у не менше як 6 місяців для того, щоб останній мав можливість проаналізувати власний бюджет та прийняти рішення стосовно перебування у власності або набуття у власність об'єкту, який планується оподаткувати у новому бюджетному періоді;

- зміст цієї норми "зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду" треба розуміти як заборону введення у дію таких змін у новому бюджетному періоді, якщо такі зміни прийнятті (набрали чинності) менш як за 6 місяців до його початку (це обумовлено тим, що законодавець може приймати зміни до податкового законодавства у будь-який час, однак повинен враховувати час набрання ними дії, на що впливає дотримання певної засади податкового законодавства).

Постає запитання про час вступу в дію змін до податкового законодавства, які прийнятті менш як за 6 місяців до нового бюджетного періоду.

У випадку з транспортним податком зміни прийнятті 28 грудня 2014 року вводяться в дію з початку бюджетного періоду, що настає за плановим (тобто з 01 січня 2016 року).

Це пояснюється тим, що відповідно до приписів пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України базовий податковий період дорівнює календарному року, а не місяцю, чи кварталу.

Підсумовуючи, суд робить висновок, що аналіз і приписів податкового законодавства доводить відсутність у ОСОБА_4 обов'язку сплачувати транспортний податок у 2015 році.

Отже, оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та його належить скасувати, задовільнивши позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26 серпня 2015 року, яким ОСОБА_4 визначено суму грошового зобовязання з транспортного податку у 25000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Кіровоградській області на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Повний текст постанови виготовлено 21 грудня 2015 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_5

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
Marlboro
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 19 янв 2016, 10:52

Дуже рідко видається бачити рішення з таким глибоким аналізом.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4809
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST налоговик » 25 янв 2016, 14:58

Marlboro писал(а):Дуже рідко видається бачити рішення з таким глибоким аналізом.


Для сравнения. На ту же тему.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2015 рокусправа № 804/10802/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

представників сторін:

позивача : - ОСОБА_2 (дов.від 07.08.2015 року)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 р. у справі № 804/10802/15

за позовом ОСОБА_3

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

"19" серпня 2015 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.07.2015 р. № 50-117, яким позивачу визначено грошове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю винесення спірного податкового повідомлення-рішення, яке прийнято в порушення приписів ст. 267 Податкового кодексу України, після 01 липня базового (звітного) періоду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 р. у справі № 804/10802/15 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Судом встановлено, що позивач є власником автомобілю з об'ємом циліндрів двигуна 3 456 куб.см. Податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивача зобов'язано сплатити транспортний податок в розмірі 25 000 грн. На підставі аналізу норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що транспортний податок належить до обов'язкових платежів, автомобіль позивача відповідає вимогам, визначеним Податковим кодексом і є об'єктом оподаткування, а отже у позивача наявний обов'язок з його сплати.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 р. у справі № 804/10802/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги повністю повторюють правове обґрунтування заявлених позовних вимог. Скаржник наполягає на тому, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням законодавчо встановленої процедури.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача. Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до суду надіслано клопотання про розгляд справи без представника відповідача.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 є власником автомобілю LexusRx 350, об'єм двигуна 3456, 2014 року випуску.

01.07.2015 р. Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 50-117, яким ОСОБА_3 нараховано суму транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25 000,00 грн.

Не погодившись з даним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказував на встановлення факту правомірності спірного рішення податкового органу. Дослідивши обставини по справі колегія суддів вважає вмотивованими висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Згідно пп. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України органи внутрішніх справ зобов'язані до 01 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

Відповідно до пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень- рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Сума визначеного транспортного податку, відповідно до пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року не змінює вид податку, а запроваджує новий. Дані зміни до Податкового кодексу України були внесені в 2014 році.

Доводи позивача про те, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки законодавець не змінює вид податку, а запроваджує новий.

Крім того, доводи позивача про те, що норми Закону України № 71-VІІІ від 28 грудня 2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, розповсюджуються тільки на власників транспортних засобів, які придбані після 01 січня 2015 року, спростовуються змістом статті 267 Податкового кодексу України. Згідно з нормою даної статті об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см незалежно від дати придбання.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про правомірність винесення спірного податкового повідомлення0рішення.

Доводи апеляційної скарги, які повністю повторюють правове обґрунтування заявлених позовних вимог, розглянуті та спростовані судом першої інстанції, свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, свого підтвердження не знайшли.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблено правильний висновок про необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем у справі позовних вимог та ухвалено законне рішення, яким позивачу відмовлено у задоволенні заявлених ним у даній адміністративній справі вимог і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, тому колегія суддів вважає необхідним постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 р. у справі № 804/10802/15 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 р. у справі № 804/10802/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.


Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко

и еще одно

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2015 рокусправа № 808/4466/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №105-17 від 17.06.2015,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №105-17 від 17.06.2015.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 р. в задовлені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне зясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявились, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у звязку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивач 17.12.2014 зареєстрував автомобіль Mitsubishi Pagero Wagon 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 3200 см.куб.

17 червня 2015 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення рішення №105-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до п.п. 26.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

З матеріалів справи встановлено, що автомобіль Mitsubishi Pagero Wagon 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 3200 см.куб., право власності на який зареєстровано 17.12.2014

Згідно з п.п. 267.5.1. п.267.5 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Річний обсяг повинен обчислюватись за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013.

Таким чином, враховуючи, що автомобіль позивача зареєстрований у 2014 році, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, то колегія суддів дійшла висновку, що у 2015 році автомобіль позивача є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 ПК України.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Таким чином, автомобіль Mitsubishi Pagero Wagon 2014 року, з об'ємом двигуна 3200 кубічних сантиметри, право власності на який зареєстровано 17 грудня 2014 року, згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач в такому разі є платником вказаного податку. Тому, приймаючи 17.06.2015 податкове повідомлення рішення № 105-17, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень визначених Законом.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Цей принцип треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).

Водночас, відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. При цьому обов'язок із сплати транспортного податку покладено на його платників починаючи із 2015 року (рік набрання чинності Законом).

Тому, законодавець визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Отже, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивача після набрання чинності Законом № 71-VІІІ від 28 грудня 2014 року, та не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01 січня 2015 року.

Отже, на підставі аналізу норм законодавства та оцінки фактичних обставин справи колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з приписами статтей 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 р. залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.


Головуючий:Л.А. Божко

Суддя:О.М. Лукманова

Суддя:Т.С. Прокопчук


и еще

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2015 рокусправа № 808/4425/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року по справі №808/4425/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення 30.06.2015 №2-17, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем: «Транспортний збір з фізичних осіб». В обгрунтування заявленого позову посилалась на те, що транспортний податок з фізичних осіб, визначений у статті 267 Податкового кодексу України (далі іменується ПК України), був запроваджений згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015. За позицією позивача, вимога щодо сплати даного податку у 2015 році суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Оскільки згідно вимог Бюджетного кодексу України бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, то зміни до ПК України, внесені за кілька днів до початку бюджетного періоду 2015 року, не можуть застосовуватись до позивача раніше 2016 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року відмовлено у задоволенні позову. Постанова суду фактично мотивована тим, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на запровадження з 2015 року такого виду податку, як транспортний податок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тими доводами, які викладені у позові. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції не застосував такий принцип податкового законодавства, які стабільність, суть якого викладена в пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України. Крім цього, позивач зазначає, що судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення п.56.21 ст.56 ПК України, якими визначено презумпція правомірності рішень платника податку, суть якої полягає у тому, що при існуванні колізійних норм в межах ПК, що призводить до неоднозначного трактування прав і обовязків учасників податкових правовідносин та до можливості прийняття рішення на користь як владного субєкта (органу державної податкової служби чи митного органу), так і платника податку, рішення повинно бути прийняте на користь платника податку.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач є власником легкового автомобіля Lexus GX460 2010 року випуску, з об'ємом двигуна 4608 см.куб., державний номер НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано 20.09.2010р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.9).

30.06.2015р. ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №2-17, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобовязання за платежем: «Транспортний податок з фізичних осіб».

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий транспортний податок.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно із пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб, який належить позивачу на праві власності, використовується з 20.09.2010 року, тобто, на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, менше ніж 5 років і має об'єм циліндрів двигуна 4608 куб.см, тобто більше ніж 3000 куб см.

З наведеного вбачається, що транспортний засіб позивача підпадає під визначення об'єкту оподаткування транспортним податком відповідно до ст.267 ПК України, а позивач є платником такого податку.

Щодо доводів позивача про неможливість нарахування та утримання транспортного податку у 2015 році, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з заявленого позову та доводів апеляційної скарги така позиція позивача обґрунтована тим, що вимога щодо сплати даного податку у 2015 році суперечить принципу стабільності податкового законодавства, закріпленого підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. За позицією позивача транспортний податок має нараховуватися починаючи з нового бюджетного року, тобто з 01.01.2016р.

З такими доводами позивача колегія суддів не погоджується з наступних підстав.


Відповідно до пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Отже, суть такого принципу податкового законодавства як стабільність, полягає у неможливості внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду.

У свою чергу, п.7.1 ст.7 ПК України визначено обовязкові елементи податків (зборів) і такими елементами є: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Законом України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не вносились зміни до елементів податків та зборів, ним запроваджено новий вид податку «транспортний податок».

Отже, оскільки вказаний Закон набув чинності з 01.01.2015р. та ним не передбачено особливим умов сплати транспортного податку у 2015 році, то у спірному випадку базовим податковим періодом для сплати транспортного податку є 2015 рік.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, враховуючи підстави заявленого позову, обґрунтовано вказав на відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року по справі № 808/4425/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 02.12.2015р.)


Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
vikakool
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 25 янв 2016, 22:39

Чесно кажучи з такими рішеннями я повністю згоден.
Не можу зрозуміти людей, які намагаються обгрунтовувати незаконність місцевих податків (а зокрема транспортний) в 2015 році посиланням на статтю 58 Конституції. Тут немає ніякої логіки, в будь-якому разі я не бачу.
А стаття 4 ПК.......
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4809
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST налоговик » 27 янв 2016, 11:00

Транспортный налог за угнанный авто

Киевские налоговики

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ

ЛИСТ

від 25.11.2015 р. N 3689/П/26-J5-17-06-16

Щодо сплати транспортного податку, якщо легковий автомобіль до 5 років використання з об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 кубічних сантиметрів було викрадено

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.

Щодо об'єкта оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Кодексу базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до підпункту 14.1.251 пункту 14.1 статті 14 Кодексу транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Відповідно до пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року N 1388 (далі - Порядок), експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) у підрозділах Державтоінспекції (крім транспортних засобів, зареєстрованих до набрання чинності цим Порядком) та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється (абзац 2 п. 7 Порядку). Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах або їх представники, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Згідно абзацу 2 пункту 7 Порядку датою початку використання (введення в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та/або ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами, та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).

Підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Слід зазначити, що пп. 267.6.3 п. 267.3 ст. 267 Кодексу передбачено, що органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця, подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Враховуючи наведене, якщо викрадений легковий автомобіль, що використовувався до 5 років з об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, не знято з реєстрації в органах внутрішніх справ (тобто обліковується у власності платника податку), то такий платник зобов'язаний сплачувати транспортний податок за ставкою та у строки, встановлені ст. 267 Кодексу.

Верховною Радою України зареєстровано проект Закону України від 27.03.2015 N 2484 "Про внесення змін до статті 267 Податкового кодексу України (щодо захисту прав платників транспортного податку)", яким пропонується звільнити платників податку від сплати транспортного податку за автомобілі, які викрадено.

Заступник начальника
В. С. Варгіч


Харьковский суд

Харківський окружний адміністративний суд

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 грудня 2015 р. № 820/11337/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 07.04.2015 року №432-1704, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Шинкарчук А,В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що Державною податковою інспекцією Дзержинського району міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №432-1704 від 07.04.2015 р., яким ОСОБА_1 нараховано транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суму податку було визначено на підставі п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, а саме: сплата транспортного податку власників легкових автомобілів з об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 см. куб. на 2015 рік за автомобіль "Lexus GX 460", 2013 року випуску (реєстрація 29.03.2014 p.)

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення.

Так, згідно п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно Постанови Верховного Суду України №21-94а/13 від 16.04.2013 року календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Як свідчать докази у справі, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ 819266, автомобіль НОМЕР_1 було виготовлено у 2013 р. та зареєстрований за позивачем 29.03.2014 р.

Отже враховуючи те, що автомобіль позивача зареєстрований у 2014 році, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, то у 2015 році автомобіль позивача ще не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що норма якою було закріплено порядок нарахування та сплати транспортного податку було введено в дію Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" .

Згідно прикінцевих положень вказаного закону, даний закон набирав чинності з 1 січня 2015 року.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Вказана позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року у справі № 1 -7/99.

Згідно рішення ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ від 08.11.2005 р. справа "Кечко проти України" (Заява N 63134/00) для застосування нормативно-правового акта до правовідносин, які виникли до його введення в дію необхідна наявність в даному нормативно-правовому акті ретроактивних положень.

Однак в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" відсутні положення, які вказують на застосування даного закону до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності.

Таким чином, контролюючим органом неправомірно застосовано до позивача норми Податкового кодексу України для нарахування транспортного податку.

Окрім того, суд звертає увагу, що, що автомобіль НОМЕР_2 було викрадено у м. Запоріжжя, про що позивач звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів м. Запоріжжя. Згідно витягу з ЄРДР заяву позивача було зареєстровано та внесено в ЄРДР 22.08.2015 р. за ч. З ст. 289 КК України.

Відповідно до п. 267.4. ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п. 63.3. ст. 63 ПК України об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Отже, у зв'язку з викраденням транспортного засобу, позивач був позбавлений об'єкту оподаткування, внаслідок чого розрахунок транспортного податку повинен бути здійснений по дату фактичного володіння транспортним засобом. Даний висновок повністю кореспондується з висновком який викладений у п.п. 267.6.5. п. 267.6 ст. 267 ПК України відповідно до якого у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав. свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 07.04.2015 року №432-1704, прийняте щодо ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_1 (61072, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03.12.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 27 янв 2016, 14:52

Что касается транспортного налога за 2015 год, то уже существует ряд решений судов первой и апелляционной инстанций по данному вопросу и они неоднозначны (есть как в пользу владельцев транспортных средств, так и в пользу фискалов). Пока не высказался ВАСУ и ВСУ говорить о какой либо практике преждевременно.

Некоторые юристы и судьи считают, что поскольку, при введении с 2015 года нового налога (транспортного) не изменялись элементы существующего налога (ставка, и объект налогообложения), то и принцип стабильности налогового законодательства не нарушен.

Однако такое утверждение является спорным.

Транспортный налог является налогом на имущество и соответственно местным налогом (пп. 10.1.1 НКУ).

Решения об установлении местных налогов и сборов, согласно п. 12.3 НКУ, принимают сельские, поселковые, городские советы и советы объединенных территориальных общин в пределах своих полномочий.

В соответствии с п. 12.5 НКУ официально обнародованное решение об установлении местных налогов и сборов является нормативно-правовым актом по вопросам налогообложения местными налогами и сборами, которое вступает в силу с учетом сроков, предусмотренных пп. 12.3.4 НКУ.

Согласно пп. 12.3.4 НКУ решение об установлении местных налогов и сборов официально обнародуется соответствующим органом местного самоуправления до 15 июля года, предшествующего бюджетному периоду, в котором планируется применение установленных местных налогов и сборов или изменений (плановый период). В противном случае нормы соответствующих решений применяются не раньше начала бюджетного периода, следующего за плановым.

Поскольку, Закон Украины № 71 (которым был введен транспортный налог на «роскошные» авто) был принят 28.12.2014 года, то решение органов местного самоуправления об установлении нового транспортного налога, не могло быть официально обнародовано до 15.07.2014 года и соответственно новый налог за 2015 год взыскивался фискальными органами безосновательно.

Что касается установления в 2016 году нового объекта налогообложения транспортным налогом (Законом от 24.12.2015 г. № 909), то в данном случае был нарушен также и базовый принцип стабильности налогового законодательства установленный 4.1.9 НКУ.

Владимир Рак
Юрист, советник ЮК "Морис Груп"
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 19 фев 2016, 12:37

Кабінет Міністрів України на засіданні в четвер затвердив розроблену Міністерством економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів

Очень вовремя :)
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 20 фев 2016, 21:17

КАБМИН УТВЕРДИЛ ДЛЯ АВТОНАЛОГА КАЛЬКУЛЯТОР С ОШИБКАМИ

Глава Всеукраинской ассоциации автоимпортеров и дилеров (ВААИД) Олег Назаренко оценил утвержденную сегодня правительством Методику определения среднерыночной стоимости легковых авто как "крайне несовершенную".
"Министерство экономического развития и торговли, которое и предложило эту методику, взяло за основу калькулятор, разработанный еще несколько лет назад. В нем масса ошибок, нет многих моделей и даже марок машин", — рассказал он UBR.ua.

По мнению эксперта, Кабмин принял документ в "сыром" виде, так как уже с 20 февраля юрлица должны будут подавать налоговые декларации. \\\странно насчет "с 20 февраля :) \\\\

"А как можно заплатить транспортный сбор с "роскошных" авто (25 тыс. грн.), если нет критериев их оценки", — говорит Назаренко. Он отметил, что поднимал вопрос об отмене транспортного налога на одном из последних заседаний в Минэкономразвития, а также консультировался по этому вопросу в правительстве.

"Многие чиновники в общем то согласны, но никто первым не хочет инициировать рассмотрение этого вопроса, тем более, что налог на авто одобрил в своем отчете МВФ", — рассказывает эксперт. В ВААИД уверены, что транспортный налог нужно, как минимум, заменить на налог при первой регистрации. Бюджет при этом получит практически те же деньги, однако потенциальные покупатели, выбирая элитные авто, будут знать, что придется платить.

Сейчас же владельцев дорогих иномарок просто поставили перед фактом. Кстати, в Украине активно идут судебные тяжбы поэтом вопросу. И многие автовладельцы выигрывают дела. "В 99% случаев налог можно оспорить, так как он должен вводиться за полгода до нового отчетного периода, как этого требует законодательство", — поясняет Назаренко.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 28 апр 2016, 13:41

"Публичный аудит" - иди за консультациями к частным аудиторам, а не в КСУ
нашел тоже проблему - противоречивые письма налоговой


УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ


про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадської організації "Публічний аудит" щодо офіційного тлумачення положень статті 267 Податкового кодексу України

м. Київ
20 квітня 2016 року
N 26-у/2016
Справа N 2-10/2016

Конституційний Суд України у складі суддів:

Бауліна Юрія Васильовича - головуючого,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Гультая Михайла Мирославовича - доповідача,

Запорожця Михайла Петровича,

Касмініна Олександра Володимировича,

Колісника Віктора Павловича,

Кривенка Віктора Васильовича,

Литвинова Олександра Миколайовича,

Мельника Миколи Івановича,

Мойсика Володимира Романовича,

Саса Сергія Володимировича,

Сліденка Ігоря Дмитровича,

Тупицького Олександра Миколайовича,

Шевчука Станіслава Володимировича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадської організації "Публічний аудит" щодо офіційного тлумачення положень статті 267 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Гультая М. М. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України установив:

1. Громадська організація "Публічний аудит" (далі - ГО "Публічний аудит") звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 267 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в аспекті таких питань:

- чи поширюються вимоги положень статті 267 Кодексу на осіб, які володіють легковими автомобілями, що є об'єктами оподаткування транспортним податком, але набули їх у власність до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року N 71-VIII;

- чи повинні зазначені особи сплачувати транспортний податок;

- чи є поширення положень статті 267 Кодексу на вказаних осіб порушенням статті 58 Конституції України.

Обґрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні положень статті 267 Кодексу, ГО "Публічний аудит" зазначає, що вони суперечать статті 58 Конституції України, принципам соціальної справедливості, нейтральності і стабільності оподаткування, передбаченим статтею 4 Кодексу. Їх застосування порушує або може порушити статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, права автора клопотання та осіб, які є власниками легкових автомобілів, що підпадають під поняття об'єкта оподаткування згідно зі статтею 267 Кодексу.

До конституційного звернення долучено копії листів Державної фіскальної служби України від 16 січня 2015 року N 722/5/99-99-19-01-01-16, від 25 листопада 2015 року N 11010/г/99-99-17-04-01-14 та Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у місті Києві) від 20 листопада 2015 року N 3651/г/26-15-17-06-16, а також копію податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо невстановленої особи.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв'язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України Ухвали від 16 березня 2016 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі, виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні зазначаються статті (окремі положення) Конституції України або закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України, та обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України; підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (пункти 3, 4 частини другої статті 42, стаття 94).

Таким чином, суб'єкт права на конституційне звернення повинен зазначити конкретні положення законів України, щодо офіційного тлумачення яких він звертається до Конституційного Суду України, вказавши, що саме в них потребує роз'яснення.

Аналіз конституційного звернення дає підстави для висновку, що автор клопотання, порушуючи питання щодо офіційного тлумачення положень статті 267 Кодексу, яка містить 8 пунктів, не конкретизував, що саме в них є незрозумілим і потребує офіційного тлумачення. Як неодноразово зазначав Конституційний Суд України, невизначеність предмета тлумачення унеможливлює здійснення офіційної інтерпретації положень Конституції України та законів України (ухвали від 2 вересня 2009 року N 47-у/2009, від 29 грудня 2015 року N 54-у/2015).

Крім того, згідно з правовою позицією Конституційного Суду України неоднозначним застосуванням положень Конституції України або законів України є різне застосування одних і тих же норм цих правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин (Ухвала від 12 травня 2010 року N 31-у/2010). Проте дослідження конституційного звернення та доданих до нього матеріалів дає підстави вважати, що автор клопотання не довів неоднозначного застосування судами України, іншими органами державної влади положень статті 267 Кодексу. Листи Державної фіскальної служби України та ГУ ДФС у місті Києві, а також податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо невстановленої особи мають інформаційний характер. Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що інформаційні листи, повідомлення не можна розглядати як такі, що підтверджують неоднозначність застосування положень Конституції України та законів України (ухвали від 14 січня 2014 року N 1-у/2014, від 12 лютого 2015 року N 3-у/2015). Зазначене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим законом.

2.2. Основним Законом України визначено вичерпний перелік питань, підвідомчих Конституційному Суду України, одним з яких є офіційне тлумачення Конституції України та законів України (статті 147, 150).

У конституційному зверненні ГО "Публічний аудит" ставить питання про застосування положень статті 267 Кодексу до осіб, які стали власниками легкових автомобілів, що є об'єктом оподаткування транспортним податком, до набрання чинності названою нормою Кодексу. Проте надання консультацій чи роз'яснень з приводу правозастосування не належить до повноважень Конституційного Суду України, оскільки відповіді на запитання, що містяться у конституційному зверненні, в аспекті, поставленому ГО "Публічний аудит", передбачають не роз'яснення змісту правової норми, а з'ясування особливостей її застосування.

Автор клопотання також зазначає, що застосування положень статті 267 Кодексу порушує або може порушити статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та суперечить принципам соціальної справедливості, нейтральності і стабільності оподаткування, передбаченим статтею 4 Кодексу.

Однак до повноважень Конституційного Суду України не віднесені питання про відповідність законів України міжнародним договорам та перевірку їх законності (ухвали Конституційного Суду України від 19 червня 2007 року N 31-у/2007, від 27 грудня 2011 року N 67-у/2011).

Наведене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України ухвалив:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадської організації "Публічний аудит" щодо офіційного тлумачення положень статті 267 Податкового кодексу України на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України"; непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.


КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 10 ноя 2016, 16:57

ВАСУ про принципы (стабильность) и все такое
в общем принципы побоку

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року м. Київ К/800/10935/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Борисенко І.В., Веденяпіна О.А.,

при секретарі: Корецькому І.О.,

розглянувши судовому процесі касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016

у справі № 826/18692/15 Окружного адміністративного суду міста Києва

за позовом громадянки ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 26.05.2015р. № 165-17 про визначення громадянці ОСОБА_2 податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» в сумі 22916,67 грн.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову вмотивований посиланням на встановлену в судовому процесі обставину щодо першої реєстрації автомобіля марки «Mersedes-Benz», стосовно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.05.2015р. № 165-17, в серпні 2010 року, що, за висновком суду, з огляду на встановлений підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України (ПК) календарний рік як базовий податковий (звітний) період для сплати транспортного податку виключає зазначений автомобіль з об'єктів оподаткування в 2015 році. Суд, крім того, виходив з порушення ДПІ при визначенні позивачу суми податкового зобов'язання норми підпункту 4.1.9 пункту 4.1 ст. 4 ПК, якою встановлено принцип стабільності оподаткування. Оскільки транспортний податок був запроваджений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р., то дотримання принципу стабільності виключає виникнення податкового обов'язку щодо сплати транспортного податку за 2015 рік; такий обов'язок у платника податку виникає не раніше 2016 року, як наступного, після року запровадження цього податку, бюджетного року.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм підпунктів 267.1.1, 267.3.1 пункту 267.1 ст. 267 ПК.

Заперечуючи проти касаційної скарги, представник позивача в судовому засіданні суду касаційної інстанції просить відмовити в задоволенні скарги як безпідставної.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2012р. № 71-VІІІ, який набрав чинності з 1 січня 2015 року до ПК внесені зміни, зокрема статтю 267 викладено в новій редакції «Транспортний податок», тобто фактично запроваджено цей податок.

Згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 цієї статті платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1, у свою чергу, встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до пункту 267.4 зазначеної статті ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті, а до пункту 267.5 - базовий податковий (звітний) період як елемент транспортного податку дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 267.6.1, абзацами першим та другим підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

В судовому процесі встановлено, що громадянка ОСОБА_2 є власником легкового автомобіля марки «Mersedes-Benz», модель ML 350, 2010 року випуску з об'ємом двигуна 3498 куб.см, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 11.02.2015. Дата першої реєстрації цього автомобіля - 11.08.2010.

Податковим повідомленням-рішенням від 26.05.2015р. № 165-17 громадянці ОСОБА_2 визначено податкове зобов'язання з транспортного податку в сумі 22916,67 грн. за лютий-грудень 2015 року (з розрахунку ставки податку 25000,00 грн. за базовий податковий (звітний) період та кількості календарних місяців 2015 року, впродовж яких позивач є власником автомобіля, включаючи місяць його придбання).

ОСОБА_2, як власник легкового автомобіля, котрий до 11.08.2015 включно (остання дата п'ятирічного терміну використання автомобіля, перебіг якого (терміну використання) слід обраховувати починаючи з 11.08.2010 як дати першої реєстрації автомобіля) підпадав під визначення об'єкта оподаткування транспортним податком), є платником цього податку відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 ст. 267 ПК.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 ПК встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно, зокрема визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені. В тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

На підставі вище наведених норм слід зробити висновок, що ДПІ, визначаючи громадянку ОСОБА_2 платником транспортного податку, діяла на підставі закону та у відповідності із встановленими повноваженнями. Цього не можна, однак, сказати щодо визначення ДПІ суми податкового зобов'язання позивача. Оскільки автомобіль, стосовно якого позивачу визначено податкове зобов'язання, вибув з кола об'єктів оподаткування з 12.08.2015, підстави для нарахування податкового зобов'язання серпень-грудень 2015 року відсутні.

Станом на 26.05.2015 (дата прийняття податкового повідомлення-рішення) питання щодо розміру податкового зобов'язання з транспортного податку в разі вибуття автомобіля з кола об'єктів оподаткування за ознакою тривалості використання протягом базового податкового (звітного) періоду нормативно не було врегульовано. Це питання було врегульовано Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VІІІ (набрав чинності з 1 січня 2016 року), яким статтю 267 ПК доповнено підпунктом 267.6.7, згідно з яким у разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Однак, в 2015 році діяли норми підпунктів 267.6.5 та 267.6.6 пункту 267.6 цієї статті, якими встановлено, що у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт; за об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного податку. Вибуття автомобіля з кола об'єктів оподаткування за ознакою тривалості використання подібне з точки зору оподаткування вибуттю автомобіля з власності платника транспортного податку: в обох випадках об'єкт оподаткування у особи відсутній, а відтак ця особа вибуває з кола платників зазначеного податку.

Відповідно до частини 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Враховуючи викладене, питання щодо розміру податкового зобов'язання позивача повинно вирішуватися із застосуванням норм підпунктів 267.6.5 та 267.6.6 пункту 267.6 ст. 267 ПК, а саме: виходячи із ставки 25000,00 грн., пропорційно кількості місяців, впродовж яких позивач мав у власності автомобіль марки «Mersedes-Benz», модель ML 350, як об'єкт оподаткування, починаючи з лютого 2015 року, як місяця придбання автомобіля, і закінчуючи липнем 2015 року включно, оскільки за змістом цих норм в них йдеться про календарний місяць, і цими нормами, так само, як і іншими нормами ПК не встановлено правило щодо врахування кількості днів тривалістю менше місяця при визначенні податкового зобов'язання. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 26.05.2015 № 165-17 є правомірним в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 12499,98 грн. (25000,00 грн.:12х6), а в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 10416,69 грн. (22916,67 грн.-12499,98 грн.) - неправомірним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. Відтак, позов підлягає задоволенню частково, а саме: в частині скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання в розмірі 10416,69 грн.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо підстав для задоволення позову в повному обсязі не відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно пунктів 33.1, 33.3 ст. 33 ПК податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку. (пункти 33.1, 33.3 ст. 33 ПК). Звідси, податковий період - це певний строк, протягом якого у платника податку виникає податковий обов'язок у зв'язку з наявністю об'єкта оподаткування та визначається база оподаткування. Функціональне навантаження податкового періоду як обов'язкового елементу податку (підпункт 7.1.6 пункт 7.1 ст. 7 ПК) полягає в забезпеченні, з одного боку, періодичності надходження податку (збору) в бюджет, а з другого - дотримання принципу одноразовості оподаткування, відповідно до якого об'єкт оподаткування протягом встановленого податкового періоду може обкладатися податком (збором) тільки один раз. З точки зору на податковий обов'язок як на правову категорію, існування якої визначено юридичним складом, податковий період є додатковим юридичним фактом до факту поширення на особу визначеного законом статусу платника певного податку (збору) та факту наявності у особи об'єкта оподаткування. Визначення підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 ст. 267 ПК календарного року базовим податковим (звітним) періодом не означає, що платник транспортного податку повинен мати об'єкт оподаткування впродовж всього цього періоду. Для виникнення податкового обов'язку достатньо, щоб цей юридичний факт мав місце в календарному році, за який контролюючий орган уповноважений визначити податкове зобов'язання. Це відповідає як самій сутності податкового періоду, так і нормативному регулюванню сплати транспортного податку, зокрема нормам підпункту 267.6.2 пункту 267.6 ст. 267 ПК, якими передбачено сплату транспортного податку за об'єкти оподаткування, придбані протягом року. Натомість, суди попередніх інстанцій безпідставно розширили значення податкового періоду в податковому обов'язку, не звернувши увагу, що податковий період, як елемент транспортного податку, стосується тільки періодичності визначення контролюючим органом податкового зобов'язання з цього податку.

Суди попередніх інстанцій допустили помилку і при застосуванні підпункту 4.1.9 пункту 4.1 ст. 4 ПК до відносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір.

Статтею 4 ПК встановлено основні засади податкового законодавства України. Згідно з підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 цієї статті податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі стабільності. Цей принцип законодавцем закріплено в двох аспектах: перший - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; другий - податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Транспортний податок, як зазначено вище, запроваджено з 1 січня 2015 року, тобто з початку нового бюджетного року, що дає підстави для правової оцінки запровадження транспортного податку як такого, що не порушує принцип стабільності. Крім того, при співвідношенні норми-принципу, якою є норма підпункту 4.1.9 пункту 4.1 ст. 4 ПК, та норм ст. 267 ПК, які є конкретними нормами (регулюють відносини з приводу транспортного податку), слід виходити з того, що норма-принцип є загальною нормою, тоді як конкретна норма - спеціальна норма, яка і підлягає застосуванню для юридичної оцінки обставин у справі.

Встановлюючи перелік місцевих податків і зборів та визначаючи повноваження місцевих рад щодо їх запровадження, стаття 10 ПК розрізняє місцеві податки (збори) на обов'язкові і необов'язкові для встановлення. В залежності від цього визначається правовий режим місцевого податку (збору), який теж різний.

Так, пунктом 10.2 цієї статті закріплено, що місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Імперативу цієї норми відповідає норма підпункту 12.3.5 пункту 12.3 ст. 12 ПК, якою цей імператив підсилюється. Згідно з останньою у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю ( в редакції Закону України від 24.12.2014р. № 71-VІІІ).

Наряду з нормою підпункту 12.3.5 діє норма підпункту 12.3.4 ст. 12 ПК, якою передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

При вирішенні питання про співвідношення цих норм в правовому регулюванні місцевих податків, які є обов'язковими згідно з ПК, норма підпункту 12.3.5 є спеціальною. У зв'язку з цим транспортний податок, як обов'язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм ст. 267 ПК, починаючи з 1 січня 2015 року, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3.4 ст. 12 ПК.

Стосовно цієї адміністративної справи, то рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629» від 28.01.2015р. № 58/923 установлено транспортний податок в м. Києві та затверджено Положення про транспортний податок (додаток 2 до цього рішення). Норми цього Положення відповідають нормам ст. 267 ПК.

Згідно зі статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково, змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2016.

Позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26.05.2015 № 165-17 в частині визначення ОСОБА_2 податкового зобов'язання в сумі 10416,69 грн.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписІ.В. Борисенко підписО.А. Веденяпін
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 10 ноя 2016, 17:45

Уважаемый коллега, налоговик

наш суд, - Самый Гуманный Суд :oops:

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2940
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1288 раз.


Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya