Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Плата за користування землею під нежитловим приміщ у багатоп

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах

UNREAD_POST nata33 » 06 апр 2015, 14:02

Можливо я повторюся, але у схожих темах не знайшла чіткої відповіді на свою проблему. Ситуація наступна:

фізична особа (не підприємець) викуповує у міської ради нежитлове підвальне приміщення у житловому багатоповерховому будинку. В договорі куплі продажу про перехід права власності чи користування зем. ділянкою ні слова. Більше того до нотаріуса понесемо довідку про те, що приміщння вбудоване, щоб не "мати клопіт" з кадастровим номером зем. ділянки.

Але саме цікаве починається після укладення договору:
ФО зобов'язана укласти з місцевою радою договір користування зем. ділянкою, за яким треба буде сплачувати чи то орендну плату чи то за сервітут (дуже розпливчато пояснюється).

Ні в ЗК ні в ЦК не знайшла жодного зобов'язання власника нежитлового приміщення в Ж БПБ сплачувати якусь плату за користування землею нежилими приміщеннями.

допоможіть розібратися.
Буду вдячна за відповідь
Последний раз редактировалось nata33 06 апр 2015, 14:44, всего редактировалось 1 раз.
nata33
 
Сообщений: 51
Зарегистрирован: 21 мар 2014, 11:17
Благодарил (а): 19 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST lutishka » 06 апр 2015, 14:09


За это сообщение автора lutishka поблагодарили: 2
nata33, налоговик
Аватар пользователя
lutishka
 
Сообщений: 2290
Зарегистрирован: 24 ноя 2012, 11:47
Благодарил (а): 947 раз.
Поблагодарили: 1052 раз.

UNREAD_POST налоговик » 06 апр 2015, 14:10


За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
nata33
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST nata33 » 06 апр 2015, 14:39

Ні в моєму випадку підходить більше таке:
287.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.


Але навіщо для цього укладати договір користування зем.ділянкою з міською радою (а це є умова майбутнього договору викупу), якщо фізособа буде сплачувати зем. податок згідно із ППР???
Крім того зареєструвати такий договір не вдастся, т.як не буде кадастрового номеру під підвальним приміщенням?

З питанням про сплату зем. податку відповідно до п. 287,8 ПК всезрозуміло. Є побоювання, що на нас намагаються ще щось "навісити"
nata33
 
Сообщений: 51
Зарегистрирован: 21 мар 2014, 11:17
Благодарил (а): 19 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST nata33 » 06 апр 2015, 15:28

HELP!!!!
nata33
 
Сообщений: 51
Зарегистрирован: 21 мар 2014, 11:17
Благодарил (а): 19 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST nata33 » 06 апр 2015, 16:10

налоговик писал(а):

Опередили :)


хочу звернути Вашу увагу на ще один момент - вказані рішення суддів про СКАСУВАННЯ ППР, які є підставою для сплати зем. податку. В свою чергу, податкова бере інформацію з кадастрового реєстру.
В нашому випадку кадастровий номер зем. ділянки в договорі зазначатися не буде, т. як буде довідка з БТІ, що підвальне приміщення вбудоване. Отже укладення договору к/п підвального приміщення не потяне за собою змін до кадастрового реєстру.

То на якій підставі податкова випише нам ППР?
nata33
 
Сообщений: 51
Зарегистрирован: 21 мар 2014, 11:17
Благодарил (а): 19 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Мыша » 06 апр 2015, 16:23

nata33 писал(а):
налоговик писал(а):

Опередили :)


хочу звернути Вашу увагу на ще один момент - вказані рішення суддів про СКАСУВАННЯ ППР, які є підставою для сплати зем. податку. В свою чергу, податкова бере інформацію з кадастрового реєстру.
В нашому випадку кадастровий номер зем. ділянки в договорі зазначатися не буде, т. як буде довідка з БТІ, що підвальне приміщення вбудоване. Отже укладення договору к/п підвального приміщення не потяне за собою змін до кадастрового реєстру.

То на якій підставі податкова випише нам ППР?


Тут, наскільки я розумію, з земельного кадастру можна взяти тільки інформацію про загальну площу земельної ділянки. Коли йдеться про приміщення в багатоквартирному будинку, то, зрозуміло, що в земельному кадастрі не буде інформації про кожного із власників кожного з таких приміщень.
А щодо нежитлових приміщень, то я можу припустити, що попередній власник подвального приміщення такий договір мав. Адже це користування землею не в загальному порядку, як користуються жильці будинку. Тому в принципі логічно, щоб такий договір був. А якщо він був у попереднього власника, то і у вас має бути.
От з практики ВСУ
ПОСТАНОВА
Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
від 10 лютого 2009 р.
(в и т я г)
У грудні 2007 р. приватна фірма «Валентина» (далі — Фірма) звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міської ради Сумської області (далі — Рада), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати за нею право користування земельною ділянкою у м. Суми площею 0,05 га, право на оформлення права користування зазначеною ділянкою, а також зобов’язати відповідача укласти з позивачем договір оренди землі. Позовні вимоги обґрунтовані неправомірною бездіяльністю Ради, яка на порушення вимог ст. 377 ЦК та ст. 120 ЗК ухиляється від укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки з Фірмою, яка є власником розташованого на цій ділянці нежитлового приміщення.
Господарський суд Сумської області рішенням від 27 грудня 2007 р. позов задовольнив.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 13 травня 2008 р. рішення суду першої інстанції скасував і прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Вищий господарський суд України постановою від 22 жовтня 2008 р. постанову апеляційного господарського суду скасував, а рішення місцевого господарського суду залишив у силі.

Колегія суддів Верховного Суду України ухвалою від 15 січня 2009 р. за касаційною скаргою Ради порушила провадження з перегляду в касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі Рада просила скасувати постанову суду касаційної інстанції та залишити в силі постанову апеляційного господарського суду. На обґрунтування скарги зроблено посилання на невідповідність оскаржуваної постанови положенням Конституції України, рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, різне застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах, а також на порушення судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, яким позов було задоволено, Вищий господарський суд України виходив із того, що на підставі приписів ст. 377 ЦК при відчуженні будівлі або споруди до набувача зазначеного нерухомого майна автоматично переходить право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщене. Отже, позивач згідно із законом набув право користування спірною земельною ділянкою внаслідок укладення 16 жовтня 2006 р. договору купівлі-продажу розміщеного на ній нежитлового приміщення, тобто необхідності у прийнятті Радою відповідного рішення про надання позивачу спірної ділянки у користування немає.

Проте із цим висновком погодитися не можна з таких підстав.

Згідно зі ст. 13 Конституції земля є об’єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним Законом.

Зі змісту ст. 12 ЗК (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) убачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, в тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону від 6 жовтня 1998 р. № 161-ХІV «Про оренду землі» сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що питання укладення з позивачем договору оренди спірної земельної ділянки на сесії Ради не розглядалось. Це також підтверджується документами, наявними у матеріалах розглядуваної справи.

Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов’язання цього органу укласти такий договір за відсутності відповідного рішення є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією, компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими ст. 152 ЗК з обов’язковим дотриманням норм чинного законодавства.

Отже, задовольняючи позов, суди не врахували право Ради самостійно вирішувати питання щодо надання в користування земельної ділянки, оскільки відповідно до ст. 123 зазначеного Кодексу до компетенції судів віднесено розгляд вимог про спонукання Ради розглянути подане зацікавленою особою клопотання без визначення змісту самого рішення сесії.

Крім того, суди неправомірно зобов’язали Раду укласти з позивачем договір оренди землі із зазначенням чітко визначеного розміру земельної ділянки, оскільки згідно з вимогами ст. 12 ЗК розмір орендованої ділянки самостійно визначається її власником.

Водночас не можна залишити в силі постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 травня 2008 р., беручи до уваги таке.

За ч. 1 ст. 377 ЦК до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічна норма закріплена в ч. 2 ст. 120 ЗК (у чинній на сьогодні редакції).

Як установили суди першої та апеляційної інстанцій, 16 жовтня 2006 р. між Фірмою та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Альянс» (далі — ТОВ) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за яким останній передав позивачу у власність нежитлове приміщення (підвальне приміщення кафе на 24 місця) загальною площею 135,6 кв. метра, розташоване на земельній ділянці Ради.

Суди також установили, що позивач реконструював це приміщення шляхом прибудови та надбудови другого поверху, внаслідок чого його площа збільшилась до 819,1 кв. метра.

Господарський суд Сумської області рішенням від 10 вересня 2007 р. визнав за позивачем право власності на зазначене реконструйоване приміщення.

Отже, спочатку Фірма набула право власності лише на частину будівлі — підвальне приміщення, що на підставі приписів ч. 3 ст. 377 ЦК не дає позивачу право на одноосібне користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщена будівля.

Крім того, розглядаючи позов про визнання за Фірмою права користування спірною земельною ділянкою площею 0,05 га, суди не дослідили, чи надавалась у користування колишньому власнику підвального приміщення — ТОВ земельна ділянка для обслуговування цього нерухомого майна та яка реальна площа ділянки необхідна позивачу для обслуговування належного йому об’єкта нерухомості; не визначили, яка загальна площа будівлі, розташованої за наведеною адресою, не встановили її правовий режим, не перевірили, чи наявні інші співвласники цієї будівлі, а якщо так, то чи зачіпають їх інтереси рішення, прийняті у справі, що розглядається.

Дослідження цих обставин має істотне значення для правильного вирішення питання про наявність чи відсутність у позивача права користування спірною земельною ділянкою, проте суди на них уваги не звернули та залишили без належної правової оцінки.

Виходячи з викладеного, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, керуючись статтями 11117—11121 ГПК, касаційну скаргу Ради задовольнила частково: постанови Вищого господарського суду України від 22 жовтня 2008 р., Харківського апеляційного господарського суду від 13 травня 2008 р. та рішення Господарського суду Сумської області від 27 грудня 2007 р. скасувала і передала справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аватар пользователя
Мыша
 
Сообщений: 944
Зарегистрирован: 07 июн 2011, 10:40
Благодарил (а): 288 раз.
Поблагодарили: 329 раз.

UNREAD_POST Мыша » 06 апр 2015, 16:38

На підтвердження того, що написав я вище
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. м. Київ К-19145/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2010 року

у справі № 2-а-3711/09/6

за позовом Відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк «Морський»

до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк «Морський» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень Керченської МДПІ від 23 листопада 2005 року № 0001762301/3 та № 0003222301/3.

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2009 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Керченської МДПІ № 0001762301/3 від 23 листопада 2005 року про визначення суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у сумі 2612,12 грн., у тому числі: 1579,96 грн. основного платежу та 1041,16 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Керченської МДПІ № 0003222301/3 від 23 листопада 2005 року про визначення суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у вигляді штрафних (фінансових) санкцій на суму 706,18 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Керченської філії АБ «Морський» 3,40 грн. судового збору. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз 523,20 грн. вартості виконання судової експертизи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Керчі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У поясненні на касаційну скаргу ПАТ Банк «Морський» в особі Керченської філії ПАТ Банк «Морський», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2010 року - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Керченської МДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Керченської філії АБ «Морський» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07 листопада 2003 року по 20 травня 2005 року, за результатами якої складений акт № 31Т/23.1/25633031 від 01 червня 2005 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги статей 2, 5, 14 Закону України «Про плату за землю», статті 55 Закону України «Про Державний бюджету України на 2003 рік», статті 75 Закону України «Про Державний бюджету України на 2004 рік», статті 71 Закону України «Про Державний бюджету України на 2005 рік», які полягали у заниженні земельного податку на загальну суму 1579,96 грн., у тому числі: за листопад 2003 року - 68,18 грн., за грудень 2003 року - 88,93 грн., за 2004 рік - 1067,13 грн., за січень 2005 року - 88,93 грн., за лютий 2005 року - 88,93 грн., за березень 2005 року - 88,93 грн., за квітень 2005 року - 88,93 грн.; неподанні податкової декларації (розрахунку) у строки, визначені законодавством, за період 2004 - 2005 років.

23 листопада 2005 року Керченської МДПІ на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури апеляційного узгодження прийняла податкове повідомлення № 0001762301/3, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.1, 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», абзацом 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» визначила АБ «Морський» суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 2621,12 грн., у тому числі: 1579,96 грн. - основний платіж, 1041,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

23 листопада 2005 року Керченської МДПІ на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури апеляційного узгодження прийняла податкове повідомлення № 0001762301/3, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.1, 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», абзацом 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» визначила АБ «Морський» суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 2621,12 грн., у тому числі: 1579,96 грн. - основний платіж, 1041,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

23 листопада 2005 року Керченської МДПІ на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури апеляційного узгодження прийняла податкове повідомлення № 0001762301/3, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.1, 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», абзацом 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» визначила АБ «Морський» суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 706,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 29 травня 2006 року № 1063, виходив з того, що оскільки пропорційна доля нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1, яка належить ВАТ АБ «Морський» (14%), була виділена позивачу Рішенням Керченської міської ради АР Крим лише 22 грудня 2004 року, а спірна земельна ділянка (на виконання рішення Керченської міської ради АР Крим від 22 грудня 2004 року) була передана ВАТ АБ «Морський» для обслуговування приміщень банку лише 14 червня 2005 року згідно акту приймання-передачі, то зобов'язання по сплаті земельного податку та подачі податкової декларації (розрахунку) виникло у позивача з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2003 року між фізичною особою ОСОБА_2 та ВАТ АБ «Морський» був укладений договір купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення в літ. «А» у чотирьохповерховому багатоквартирному житловому будинку, загальною площею 270,9 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 арк. справи 6).

Право власності на нерухоме майно - нежиле приміщення було зареєстроване Керченським орендним підприємством бюро технічної інвентаризації за ВАТ АБ «Морський» 05 грудня 2003 року (т.1 арк. справи 7).

Рішенням Виконавчого комітету Керченської міської Ради АР Крим № 1116 від 12 грудня 2003 року було дозволено ВАТ АБ «Морський» переобладнання приміщень під філію та зобов'язано банк, зокрема, оформити земельні відносини у Керченському міському управлінні земельних ресурсів (т.1 арк. справи 17).

Листом виконавчого комітету Керченської міської Ради АР Крим № 1325/02-13 від 27 липня 2004 року було повідомлено позивача про необхідність розроблення технічної документації по оформленню права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 під розміщення приміщень банку, за рахунок земель Керченської міської ради (т.1 арк.с.18).

Рішенням 23 сесії 4 скликання Керченської міської ради АР Крим від 22 грудня 2004 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки для встановлення долі у загальній земельній ділянці пропорційно долі житлових та нежитлових приміщень у домоволодінні змішаного використання по АДРЕСА_1 та оформлення орендних відносин ВАТ АБ «Морський»» були затверджені матеріали інвентаризації даної земельної ділянки змішаного використання житлових та нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 загальною площею 0,2074 га. без виділення ідеальної долі в натурі, зобов'язано банк укласти договір оренді строком на п'ять років у земельній ділянці змішаного використання - загальною площею 0,2074 га. пропорційною долі нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 - 14 %, що складає 0,0290 га., для обслуговування приміщень банку за рахунок земель Керченської міської ради АР Крим (т.1 арк. справи 15).

На виконання вказаного рішення, 23 грудня 2004 року був складений акт визначення меж земельної ділянки в натурі ВАТ АБ «Морський» для змішаного користування: житлова забудова та під розміщення приміщень банку по АДРЕСА_1 без виділення ідеальної долі в натурі (т.1 арк. справи 13).

14 червня 2005 року між Керченською міською радою АР Крим (орендодавець) та ВАТ АБ «Морський» (орендар) був укладений договір оренди землі, об'єктом якого є земельна ділянка загальною площею 0,2074 га, без виділення ідеальної долі в натурі, в тому числі ідеальна доля ВАТ АБ «Морський» - 14 %, пропорційно долі приміщень в домоволодінні по АДРЕСА_1, що складає 0,0290 га., згідно з рішенням Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим від 22 грудня 2004 року. Пунктом 11 вказаного договору встановлено, що орендна плата сплачується починаючи з моменту державної реєстрації договору (т.1 арк. справи 10-12).

Також, 14 червня 2005 року між орендарем та орендодавцем був складений акт приймання-передачі об'єкту оренди - земельної ділянки по АДРЕСА_1, відповідно до якого Керченська міська рада АР Крим згідно рішення 23 сесії 4 скликання Керченської міської ради АР Крим від 22 грудня 2004 року передала в оренду, а ВАТ АБ «Морський» прийняло в оренду строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,2074 га, без виділення ідеальної долі в натурі, в тому числі ідеальна доля ВАТ АБ «Морський» - 14 %, що складає 0,0290 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування приміщень банку (т.1 арк. справи 14).

Вказаний вище договір оренди був зареєстрований Кримською регіональною філією державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах» 14 червня 2005 року за реєстраційним № 040500800057.

Відповідно до положень абзаців 1, 2 статті 2 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 5 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до абзацу 1 статті 15 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

За приписами статті 13 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

З огляду на те, що пропорційна доля нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1, яка належить ВАТ АБ «Морський» (14%), була виділена позивачу Рішенням Керченської міської ради АР Крим лише 22 грудня 2004 року, а спірна земельна ділянка (на виконання рішення Керченської міської ради АР Крим від 22 грудня 2004 року) була передана ВАТ АБ «Морський» для обслуговування приміщень банку лише 14 червня 2005 року згідно акту приймання-передачі, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що зобов'язання по сплаті земельного податку (орендної плати) та подачі податкової декларації (розрахунку) виникло у позивача з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем: земельний податок оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.



Хоча Ви праві в тому, що надо визначати, що там взагалі з землею. Я б на Вашому місці запитав у попереднього власника приміщення, чи був у них договір, і по-друге, дізнався б, чи дійсно там сформовано окрему земельну ділянку для користування нежитловим приміщенням. От подивився судову практику. Є такі рішення

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
26 листопада 2013 року Справа № 917/1173/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
до 1) Полтавської міської ради 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Архімета"провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки
...
ОСББ "Полтава - Ляхова, 12а" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду Полтавської області, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що згідно з нормами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", статей 42 та 120 Земельного кодексу України та виходячи зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 2.03.2004 р. № 4-рп/2004, яким передбачено, що підтвердження права власності ОСББ на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, і, оскільки прибудинкова територія є невід'ємним та обов'язковим об'єктом, який належить до будь - якого багатоквартирного будинку, право користування прибудинковою територією, яка належить співвласникам за законом, ОСББ не потребує здійснення додаткових дій, а укладений між відповідачами договір порушує права позивача та не відповідає закону.

Крім того, скаржник зазначав про передачу земельної ділянки ТОВ "Архімета" без проведення земельних торгів (аукціону), за відсутності рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та невиконанням умов її відведення, а також вказуючи на невідповідність оспорюваного договору оренди землі типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 р.

У відзивах на касаційну скаргу Полтавська міська рада та ТОВ "Архімета" просили залишити її без задоволення, а судові рішення залишити без змін, посилаючись на встановлення судами обставин щодо недоведеності позивачем порушення його прав, з огляду на відсутність у нього документа, який би посвідчував відповідне право на земельну ділянку, на якій розташована прибудинкова територія житлового будинку по вул. Ляхова, 12а у м. Полтаві, а також недоведеність скаржником протиправності дій міськради та невідповідності оспорюваного договору, укладеного між відповідачами, нормам закону, не погоджуючись також з доводами скаржника про порушення судами статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішенням позачергової п'ятдесят восьмої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 21.10.2010 р. "Про надання дозволу на завершення розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у кварталі, обмеженому вулицями Ляхова, Жовтневою та майданом Незалежності, для будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Ляхова, 10 (ІІ черга), по майдану Незалежності, 3-а (ІІІ черга)" ПАТ "Будінвест СМ" надано дозвіл на завершення розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 0,66 га (ІІ черга), орієнтовною площею 0,16 га (ІІІ черга) у кварталі, що обмежений вулицями Ляхова, Жовтневою та майданом Незалежності, за рахунок знесення об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для будівництва багатоквартирних житлових будинків (том 1 а.с. 79).

Рішенням шістнадцятої сесії п'ятого шостого скликання Полтавської міської ради від 08.12.2011 р. внесено зміни в рішення позачергової п'ятдесят восьмої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 21.10.2010 р., відповідно до яких функції замовника будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Ляхова, 10 (ІІ черга) та по майдану Незалежності, 3-а (ІІІ черга) передані ТОВ "Архімета".

Рішенням двадцятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 16.03.2012 р. "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" ТОВ "Архімета" для будівництва багатоквартирних житлових будинків (ІІ черга) надано в оренду земельну ділянку площею 0,6561 га, яка розташована за адресою: вул. Ляхова, 10, в м. Полтава, та зобов'язано землекористувача в місячний термін укласти договір оренди землі з міською радою через Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру (том 1 а.с. 83).

На підставі вказаного рішення, 05.04.2012 р. між Полтавською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Архімета" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає строком на два роки в оренду земельну ділянку загальною площею 6561 кв.м., згідно з планом (схемою) земельної ділянки, що є невід'ємною частиною цього договору (кадастровий номер 5310137000:15:003:0209), яка розташована по вул. Ляхова, 10, в м. Полтаві (а.с. 105-106).

Договір зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради 09.04.2012 р., про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 279-П та в Управлінні Держкомзему у м. Полтаві 18.04.2012 р., про що у Державному реєстрі вчинено запис № 531010004000178.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України та статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтями 124 та 125 цього Кодексу передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 203 цього Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, у разі порушення їх прав або законних інтересів.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду. Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.04.2012 р., укладеного між Полтавською міською радою та ТОВ "Архімета", ОСББ "Полтава - Ляхова, 12а" вказувало на порушення його прав на прибудинкову територію.

Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, у статті 1 якого встановлено, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2011 р. № 389 затверджені Методичні рекомендації щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків", які розроблені з метою організації роботи щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків та забезпечення належного їх утримання, у яких наведене поняття "прибудинкової території", яке вживається у такому значенні: прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, що визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та яка необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивачем не надано документів, які б посвідчували його право власності чи право користування прибудинковою територією житлового будинку по вул. Ляхова, 12а, у м. Полтаві.

При цьому, як було встановлено судами, у Державному земельному кадастрі відсутня інформація про земельну ділянку за адресою: вул. Ляхова, 12а у м. Полтаві, що свідчить про те, що вказана земельна ділянка не сформована у порядку, встановленому статтею 791 Земельного кодексу України, відповідно до якої формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав та передбачає визначення площі та меж цієї земельної ділянки, а також внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно пунктів 9, 10 статті 791 вказаного Кодексу, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Разом з цим, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що земельна ділянка, яка розташована по вул. Ляхова, 10, в м. Полтаві, та перебуває в користуванні ТОВ "Архімета" за умовами оспорюваного договору оренди землі від 05.04.2012 р., сформована на підставі проекту землеустрою щодо її відведення, виготовленого у відповідності до статті 50 Закону України "Про землеустрій" та Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677, з присвоєнням відповідного кадастрового номера та проведенням державної реєстрації і відповідно є самостійним об'єктом цивільних прав.

При цьому, судами встановлено, що оспорюваний договір містить всі істотні умови, передбачені законодавством.

Враховуючи приписи законодавства, колегія суддів вважає правомірним висновок судів першої та апеляційної інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ОСББ "Полтава - Ляхова, 12а" про визнання недійсним договору оренди землі від 05.04.2012 р., укладеного між Полтавською міською радою та ТОВ "Архімета" з огляду на встановлення судами обставин, зокрема, щодо недоведеності позивачем наявності у нього порушеного права або інтересу.

За это сообщение автора Мыша поблагодарил:
nata33
Аватар пользователя
Мыша
 
Сообщений: 944
Зарегистрирован: 07 июн 2011, 10:40
Благодарил (а): 288 раз.
Поблагодарили: 329 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 05 июн 2015, 09:30

Фабула: підприємство має нежитлове приміщення в трьох поверховому житловому будинку ("ячейка" на першому поверсі). Весь час укладали договір оренди землі. А зараз зробив запит до Верховної ради України - вони дали відповідь, що орендувати землю під цим будинком ми не просто не повинні, а взагалі не можемо згідно із Земельним кодексом
:o :ya-za:

Скрытый текст: показать
ИзображениеИзображение
Изображение[/url]Изображение
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарил:
lutishka
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4809
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST Контра » 26 июл 2015, 21:49

Marlboro писал(а):Фабула: підприємство має нежитлове приміщення в трьох поверховому житловому будинку ("ячейка" на першому поверсі). Весь час укладали договір оренди землі. А зараз зробив запит до Верховної ради України - вони дали відповідь, що орендувати землю під цим будинком ми не просто не повинні, а взагалі не можемо згідно із Земельним кодексом

Что бы они ответили на вопрос: каким путем налоговые органы должны производить начисления за пользование землей под такими помещениями после признания договора аренды недействительным или разрыве оного? и после того как земельщики снимают с учета такую "земельную делянку".
Контра
 
Сообщений: 42
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 00:15
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 27 июл 2015, 20:49

По закону "про оренду землі" такі договори можуть визнаватись недійсними тільки "вперед" (ну, не зовсім так, але близько - див.ст.21), тому відповідь на перше питання, в принципі, не складна.
А друге питання я не зрозумів. Можете пояснити?
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4809
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST Контра » 27 июл 2015, 23:33

Marlboro писал(а):По закону "про оренду землі" такі договори можуть визнаватись недійсними тільки "вперед" (ну, не зовсім так, але близько - див.ст.21), тому відповідь на перше питання, в принципі, не складна.
А друге питання я не зрозумів. Можете пояснити?

Так я по першому питанню не зрозумів. Якщо відповідь не складна, то можете надати відповідь. Питання було не про повернення орендної плати за недійсним договором, а яким чином податковим органам робити нарахування за користування землею під такими приміщеннями після визнання таких договорів недійсними.
Податкові органи роблять нарахування на підставі договорів оренди землі або даним земельного кадастру. Договір визнан судом недійсним у судовому порядку, держкомзем дану "земельну дялянку" зняв з обліку (я так зрозумів що в земельному кадастрі даної ділянки вже не існує).
Питання - на якій підставі податківці повинні нараховуавти земельний податок под даним нежитловим приміщенням?
Контра
 
Сообщений: 42
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 00:15
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 28 июл 2015, 08:21

Ну я так розумію недійсними визнають все ж "вперед" - тобто, існує проміжок часу, в якому договір був дійсним і був підставою для нарахування. Із свіжого - ВАСУ вважає, що платник повинен платити навіть якщо договір був визнаний недійсним "назад": http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36871302 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42704982
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарил:
Контра
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4809
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

UNREAD_POST Контра » 28 июл 2015, 11:16

Marlboro писал(а):Ну я так розумію недійсними визнають все ж "вперед" - тобто, існує проміжок часу, в якому договір був дійсним і був підставою для нарахування. Із свіжого - ВАСУ вважає, що платник повинен платити навіть якщо договір був визнаний недійсним "назад": http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36871302 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42704982

Дякую за відповідь, але в нашому випадку договори були визнані недійсними з моменту укладання. У випадках про які йдется в рішеннях ВАСУ я так зрозумів на "майбутне".
Але, в мене було питання як вже далі податковим органам здійснювати нарахування - на якій підставі - договора немає і ділянка знята з обліку (згідно листа Держкомзема).
В мене ще є одне питання - не зтикались ли Ви часом з практикою повернення надмірно переплачених грошей після подання уточнюючої декларації. Більш докладно дане питання було викладено у темі Арендная плата за землю
Контра
 
Сообщений: 42
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 00:15
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 28 июл 2015, 11:25

У другому рішенні позивач як раз і посилався на те, що договір визнаний недійсним з дати укладення (а не дати рішення суду). ВАСУ вийшов з того, що хоч зараз правової підстави для стягнень і немає - але тоді, до ухвалення рішення, вона була. При чому там позивач також подавав уточнюючий розрахунок.
Якщо читати дуже буквально статтю 21 ЗУ Про оренду, то єдиною можливістю не платити за цей період було б якщо орендар взагалі орендну плату не сплачував. Типу, якщо платив - не повернеш, якщо не платив - то вже і платити не повинен.
Загалом, думаю що повернути сплачену до ухвалення рішення суду плату, скоріш за все, не вийде. Хоча допускаю, що в принципі це можливо. В будь-якому разі переконливої (та і взагалі хоч якоїсь позитивної) суд.практики на рівні касації не знайшов.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4809
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1202 раз.

След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya