Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Плата за користування надрами

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах

UNREAD_POST Al Shurshun » 08 фев 2013, 23:13

Уважаемые коллеги Изображение Изображение !
Может оно уже и поздно. Но бумажулька попала в ручки только давеча
ДПС №1574/6/15-2116 писал(а):Про справляння плати за користування надрами
Державна податкова служба України на запит аудиторської фірми … про порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин після внесення Законом України від 24.05.2012 № 4834-VІ „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм” (далі – Закон № 4834) змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), керуючись нормами ст. 52 Кодексу повідомляє.
Абзацом шостим п. 77 розд. І Закону № 4834 у новій редакції викладено п. 263.9 ст. 263 Кодексу, що визначає розмір ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плати), у тому числі диференційованих за гірничо-геологічними умовами видобування, наприклад, вмістом металу в гірській породі. Відсоткові ставки Плати за обсяги видобутої корисної копалини встановлено для всіх груп корисних копалин, за виключенням груп підземних та поверхневих вод.
Для окремих груп корисних копалин запроваджено граничний розмір ставки Плати за видобуту корисну копалину, що визначена у абсолютних значеннях, і яка застосовується для обчислення податкових зобов’язань з Плати у випадках, коли величина добутку величин вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та ставки Плати для такої корисної копалини у відсотках є меншою величини ставки в гривнях за одиницю видобутих корисних копалин, визначеної у колонці 5 таблиці ставок Плати пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 Кодексу.
Визначення відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) здійснюється платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції. При визначенні відповідних видів видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), необхідно керуватися нормами пп. 14.1.37, 14.1.51, 14.1.91, 14.112, 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу, а також враховувати норми пп. 263.1.2 п. 263.1 та абз. другого пп. 263.6.7 п. 263.6 ст. 263 Кодексу.
З метою упередження можливого впливу факторів трансфертного ціноутворення на розмір податкових зобов’язань з Плати, створення рівних умов доступу до джерел мінеральної сировини, а також забезпечення оцінки її справедливої вартості при споживанні для забезпечення власної господарської діяльності платника, пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Кодексу передбачено застосування двох механізмів обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) для всіх, крім вуглеводневих, видів корисних копалин, для яких затверджено відсоткові ставки Плати.
Такими механізмами є:
фактичні ціни реалізації у звітному (податковому) періоді відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) незалежно від періоду завершення виробництва та взяття їх на облік, як запасів;
розрахункова вартість відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається як сума питомої собівартості готової продукції гірничодобувного підприємства та граничної доходності господарської діяльності гірничодобувного підприємства, як добутку такої собівартості та коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства (далі – коефіцієнт рентабельності).
Відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432 (далі – Класифікація), коефіцієнт рентабельності – „величина, що є співвідношенням фінансового результату операційної діяльності до виробничої собівартості продукції з урахуванням адміністративних витрат” фіксується у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, як під час проектування гірничодобувного підприємства, так і повторно, через кожні п’ять років експлуатації, згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від від 22.12.1994 № 865 (далі – Положення № 865).
Таким чином, у випадку відсутності реалізації видобутої корисної копалини, у тому числі при її використанні гірничодобувним підприємством у якості сировини або напівфабриката у переробних галузях, а також у разі виконання умов передбачених абзацом другим пп. 263.6.7 п. 263.6 ст. 263 Кодексу про застосування інших операцій первинної переробки, в результаті чого виникає новий вид товарної продукції гірничодобувного підприємства, вартість видобутої корисної копалини визначається за розрахунковою вартістю за формулою пп. 263.6.9 п. 263.6 ст. 263 Кодексу.
При цьому, у листі від 18.05.2012 № 502/07 Державна комісія по запасах корисних копалин України поінформувала ДПС України, що для випадків недотримання платниками, передбачених п. 25 Положення № 865, строків повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин, комісія обчислює для цілей оподаткування тимчасовий коефіцієнт рентабельності, виходячи з того, що для „прибутково працюючого підприємства, накопичений дисконтований грошовий потік від виробничої діяльності якого є позитивним, усереднена рентабельність розробки запасів ліцензійної ділянки має перевищувати ставку рефінансування НБУ в 1,65 і більше разів”.
Таким чином, оприлюднений для цілей оподаткування коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства відповідає умові абз. шостого п. 3 Класифікації про перевищення ставки рефінансування Національного банку.


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 09 фев 2013, 22:30

Уважаемые коллеги Изображение Изображение !
Хочу заметить в части одного из абзацев письма
ДПС №1574/6/15-2116 писал(а):Про справляння плати за користування надрами
...
Визначення відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) здійснюється платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції. При визначенні відповідних видів видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), необхідно керуватися нормами пп. 14.1.37, 14.1.51, 14.1.91, 14.112, 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу, а також враховувати норми пп. 263.1.2 п. 263.1 та абз. другого пп. 263.6.7 п. 263.6 ст. 263 Кодексу.
...

Давеча общался с однокашниками и обхохотался от софистических вывертов ума.
Они в 2009 году для государственной геолого-экономической экспертизы в ГКЗ заявили продукцию своего предприятия "рудный концентрат" - сильно хотелось понизить оценку коэффициента рентабельности, а вот теперь доказывают ДПСам, что товарной продукцией любого горнодобывающего предприятия является "взорванная ГОРНАЯ порода", а вот товарной продукцией уже горноперерабатыющего предприятия является уже "рудный концентрат".
Остается только загадкой:
1) откуда доход у горнодобывающего предприятия;
2) откуда сырье у горноперерабатыющего предприятия;
3) как идентифицировать горнодобывающее и горноперерабатыющее предприятия, которые всего лишь последовательные ступени в технологических операциях

С уважением :a_g_a:[/quote]
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 10 фев 2013, 22:45

Уважаемые коллеги Изображение Изображение !
Еще кое что из серии "Приколы нашего городка-недропользователей"
Многие, кто ранее декларировал погашенные запасы, обрадовались уменьшению объекта налогообложения.
Да действительно, в большинстве случаев при использовании первичной переработки, объект по недрам для титульного полезного ископаемого "провисает" на 25-35 процентов от предыдущего объекта
Хочу заметить что эти самые 25-35 процентов теперь попадают или в объект экологического налога или в сопутствующие полезные ископаемые.
Таким образом, сумма вещества по статформе 5-ГР все равно должна сойтись с объектом по недрам титульного полезного ископаемого с дополнением от сопутствующего или от эконалога.
Так что братья дергайте ваших маркшейдеров и технологов - сумма вещества по году должна быть 100 процентов

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 13 фев 2013, 09:24

Уважаемые коллеги Изображение Изображение !

Все уже отстрелялись.
У всех появилось время
Может пообщаемся. А ?!?
Или у всех всё - Ок .

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 19 фев 2013, 00:29

Уважаемые коллеги Изображение Изображение !

За 2 месяца число посещений ветви удвоилось по сравнению с предыдущим 2 летним периодом
Все уже отстрелялись - кто как смог и как захотел.
У всех появилось время
Может пообщаемся. А ?!?
Или у всех всё - Ок .

Отшкодовацы, так те по каждой запятой неделю пререкаются между собой
А бухгалтера от недропользования - ну чисто тебе партизаны в гестаповских застенках

С уважением :a_g_a:[/quote]
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 22 фев 2013, 00:48

Уважаемые коллеги Изображение Изображение !

Наткнулся вот на бесплатную публикацию Лиги - проект кодекса о недрах (новая редакция (на моей памяти 12-ая :lol: )).
Любопытным проектом разродилось ведущее по недрам министерство - экологии и еще чего-то там.

Скрытый текст: показать
Проект
(неофіційний текст)
30 січня 2013 року

Кодекс України про надра
Розділ I. Загальні положення
Глава 1. Основні засади
Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Кодексі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

видобування газу (метану) вугільних родовищ - господарська діяльність, яка включає комплекс технічних заходів, спрямованих на вилучення газу (метану) вугільних родовищ з вугільних пластів, вміщуючих порід та підземних порожнин діючих шахт і тих, що готуються до експлуатації, та вугільних родовищ, промислова розробка яких не здійснювалася, незалежно від їх подальшого використання, а також відпрацьованих вугільних родовищ, якщо вилучений газ (метан) призначається для подальшого використання як матеріальний та/або енергетичний ресурс;

вугільний пласт - одиничне природне скупчення в надрах викопного вугілля - твердої горючої корисної копалини осадового походження;

вугільне родовище - природне скупчення вугільних пластів та вміщуючих порід;

газ - корисна копалина, яка являє собою суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20 град. C) і є товарною продукцією;

газ (метан) вугільних родовищ - газова суміш, яка супроводжує вугільні пласти та вміщуючі породи;

геологічна інформація - це зафіксовані дані геологічного, геофізичного, геохімічного, аерокосмічного, економічного змісту, що характеризують будову надр, наявні в них корисні копалини, умови розробки родовищ, інші якісні і кількісні параметри та особливості надр і отримані за результатами геологорозвідувальних, геолого-екологічних, науково-дослідних, експлуатаційних та інших робіт;

господарська діяльність з геологічного вивчення, видобування газу (метану) вугільних родовищ - геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, та промислова розробка вугільного родовища з метою вилучення з нього газу (метану) вугільних родовищ для подальшого використання;

господарська діяльність з використання газу (метану) вугільних родовищ - виробництво електричної, теплової та/або інших видів енергії, в разі якщо газ (метан) вугільних родовищ є основним енергоносієм, а також при використанні газу (метану) вугільних родовищ як основної технологічної сировини;

дегазація - сукупність заходів, спрямованих на примусове вилучення газу (метану) з вугільних пластів, вміщуючих порід та підземних порожнин;

контрольована емісія газу (метану) вугільних родовищ - виділення газу (метану) з вугільних родовищ у навколишнє природне середовище внаслідок здійснення господарської діяльності за умов дотримання вимог щодо охорони навколишнього природного середовища;

корисні копалини - обробки природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водоймищ, а також техногенні мінеральні утворення в місцях накопичення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення;

надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водних об'єктів і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

нафта - корисна копалина, що являє собою суміш вуглеводнів та розчинених в них компонентів, які перебувають у рідкому стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20 град. C), і є товарною продукцією;

неконтрольована емісія газу (метану) з вугільних родовищ - виділення газу (метану) вугільних родовищ у навколишнє природне середовище, не пов'язане із здійсненням господарської діяльності.

обвалення - порушення цілісності гірничого масиву, що супроводжується вивалом його частини у гірничу виробку;

перевалювальний комплекс - комплекс споруд для приймання, накопичення, тимчасового зберігання та перевантаження з одного виду транспорту на інший нафти, нафтопродуктів та скрапленого газу;

первинна геологічна інформація - керн свердловин, проби нафти, газу, води, зразки кам'яного матеріалу, колекції різного призначення, дублікати проб, журнали польової документації та опробування, записи геофізичних спостережень тощо;

підземне сховище нафти, газу чи продуктів їх переробки - технологічний комплекс, штучно створений в природній або штучній ємності надр накопичувач нафти чи газу і технологічно поєднані з ним споруди, які служать для періодичного наповнення, зберігання і відбирання нафти, газу чи продуктів їх переробки для постачання споживачам;

родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання;

техногенні родовища корисних копалин - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.
Стаття 2. Види надр

1. До надр відносяться:

1) корисні копалини, в тому числі ті, що виходять на поверхню землі або знаходяться на ній;

2) гірські породи;

3) рідкісні мінералогічні, палеонтологічні утворення;

4) ділянки простору, що виступають у вигляді природних та техногенних порожнин;

5) підземні води.
Стаття 3. Державний фонд надр

1. Державний фонд надр складається з ділянок, що розташовані в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони і використовуються для:

1) геологічного вивчення та видобування корисних копалин;

2) цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, в тому числі для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення.

2. Складовою частиною Державного фонду надр також є ділянки надр, корисні копалини яких геологічно вивчені (розвідані), але не залучені до використання, і ділянки надр, які геологічно не вивчені (не розвідані).

3. Невід'ємною частиною Державного фонду надр є Державний фонд родовищ корисних копалин.

До Державного фонду родовищ корисних копалин належать усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з підрахованими і оціненими запасами.
Стаття 4. Види корисних копалин

1. Корисні копалини за їх значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення.

Перелік корисних копалин загальнодержавного значення та корисних копалин місцевого значення (загальнопоширених) затверджується цим Кодексом.

2. Корисні копалини за ступенем вивчення поділяються на оцінені, попередньо оцінені та прогнозні.

Оцінені корисні копалини, загальні обсяги яких виявлені та підраховані за даними геологічного вивчення у місцях залягання корисних копалин, становлять їх запаси.

Попередньо оцінені корисні копалини, обсяги яких можливі для видобутку і переробки за нинішнього техніко-економічного рівня, становлять їх перспективні ресурси.

Прогнозні корисні копалини, обсяги яких прогнозуються на основі загальних геологічних перспектив, є базою для обґрунтування доцільності інвестування пошукових робіт і становлять прогнозні ресурси
Стаття 5. Законодавство України про надра

1. Законодавство України про надра становить Конституція України, цей Кодекс, Закон України "Про угоди про розподіл продукції" і міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Законодавство України про надра регулює відносини у сфері геологічного вивчення, використання та охорони надр.

Особливості користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції, у тому числі пов'язані з наданням, передачею, обмеженням, тимчасовою забороною (зупиненням) та припиненням права користування надрами, а також з правовим оформленням таких відносин, регулюються Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Якщо Законом України "Про угоди про розподіл продукції" встановлені інші норми, ніж ті, що передбачені у цьому Кодексі, то застосовуються норми Закону "Про угоди про розподіл продукції".
Глава 2. Державна політика у сфері надрових відносин
Стаття 6. Засади державної політики у сфері надрових відносин

1. Державна політика у сфері надрових відносин спрямована на забезпечення державного регулювання у цій сфері, визначення режиму права власності та права користування ділянками надр, ведення обліку гірничих об'єктів, відтворення мінерально-сировинної бази, забезпечення раціонального використання корисних копалин, безпечного проведення гірничих робіт, збереження та охорони надр і довкілля.

2. Основними засадами державної політики у сфері використання та охорони надр є:

1) пріоритетність забезпечення безпеки життя і здоров'я людини (екологічної безпеки), захисту майна та довкілля під час проведення робіт, пов'язаних з використанням надр;

2) забезпечення захисту прав та інтересів усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням, використанням та охороною надр;

3) визначення державних пріоритетів розвитку мінерально-сировинної бази;

4) забезпечення раціонального і ефективного використання та охорони надр;

5) сприяння розвитку конкурентних відносин у сфері діяльності з геологічного вивчення та використання надр;

6) сприяння диверсифікації джерел постачання енергоносіїв;

7) створення рівних умов для всіх категорій користувачів надр незалежно від форми власності;

8) забезпечення науково обґрунтованого узгодження економічних та соціальних інтересів суспільства щодо використання надр з метою його сталого розвитку;

9) сприяння розвитку та поширенню технологій видобутку корисних копалин нетрадиційного залягання, з нетрадиційних резервуарів або геологічних структур, та впровадженню інноваційних рішень у цій галузі.
Стаття 7. Повноваження органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування у сфері надрових відносин

1. Повноваження органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України.
Глава 3. Державний облік надр
Стаття 8. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин

1. Родовища, у тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку в державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.

2. До Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин вноситься інформація про всі родовища корисних копалин, рудопрояви, точки мінералізації, перспективні ділянки, рекомендовані для геологічного вивчення, а також порожнини надр, які використовуються з господарською, науковою, освітньою та іншою метою.

3. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про:

1) кількість і якість корисних копалин (основних та супутніх і таких, що спільно з ними залягають);

2) корисні компоненти, що містяться у корисних копалинах;

3) гірничотехнічні, гідрогеологічні, екологічні та інші умови видобування корисних копалин у межах ділянок надр, що надані у користування;

4) результати геологічного вивчення ділянки надр у формі висновків геолого-економічної оцінки запасів родовищ корисних копалин.
Стаття 9. Державний кадастр техногенних родовищ

1. До Державного кадастру техногенних родовищ вноситься інформація про кожне техногенне родовище, запаси якого оцінено у встановленому законом порядку, згідно із затвердженою класифікацією техногенних родовищ.

2. Державний кадастр техногенних родовищ містить відомості про:

1) просторове місцезнаходження родовища;

2) обсяг (площу) родовища;

3) кількість і якість корисних копалин;

4) вміст корисних компонентів і характер їх розподілу (концентрації) у родовищі;

5) ступінь вивченості родовища і достовірності одержаних даних;

6) гірничотехнічні, гідрогеологічні, економічні та інші умови розробки родовища;

7) висновок геолого-економічної оцінки родовища;

8) інші характеристики і параметри родовища.
Стаття 10. Державний кадастр порожнин надр

1. Державний кадастр порожнин надр містить відомості про:

1) об'єм і форму (конфігурацію) порожнини;

2) можливості розміщення в порожнинах виробничих, господарських та інших об'єктів і речовин, здійснення технологічних та інших процесів;

3) здатність порожнини зберігати у часі початкову форму і об'єм;

4) екологічні, геологічні, гірничотехнічні, гідрогеологічні та інші умови експлуатації порожнин.
Стаття 11. Ведення Державних кадастрів надр

1. Ведення Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин, Державного кадастру техногенних родовищ, Державного кадастру порожнин надр здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

2. Відомості Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин, Державного кадастру техногенних родовищ, Державного кадастру порожнин надр в електронній формі підлягають розміщенню у режимі відкритого доступу на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Стаття 12. Державний баланс запасів корисних копалин

1. Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про:

1) кількість та якість запасів та ресурсів корисних копалин;

2) рівень вивчення кожного виду корисних копалин, родовищ, у тому числі техногенних, або ділянок надр, що мають промислове значення, їх розміщення, рівень освоєння, обсяги використання та втрат і рівень задоволення потреб промисловості у розвіданих запасах корисних копалин;

3) зміну стану корисних копалин, родовищ, у тому числі техногенних, або ділянок надр, що мають промислове значення, за звітний рік в результаті погашення, переоцінки, списання або приросту за даними геологорозвідувальних робіт.
Розділ II. Права на надра
Глава 1. Право власності на надра
Стаття 13. Надра як об'єкт права власності Українського народу

1. Надра, які знаходяться в межах території України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого розпорядження ними здійснюється на умовах та у порядку визначеному цим Кодексом та Законом України "Про угоди про розподіл продукції".
Стаття 14. Право власності на корисні копалини, які вилучено з надр

1. Корисні копалини, які видобуто користувачем надр на підставі договору про використання надр, є його власністю, якщо інше не передбачено законом або договором.
Стаття 15. Право власності на геологічну інформацію про надра

1. Зібрана первинна та узагальнена геологічна інформація незалежно від права власності на неї є національним геологічним інформаційним ресурсом про надра і геологічне середовище території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

2. Первинна та узагальнена геологічна інформація про надра, що отримана та обробляється за рахунок коштів користувача надр, належить йому на праві власності.

3. Первинна та узагальнена геологічна інформація, отримана користувачем надр у результаті геологічного вивчення за кошти місцевого або державного бюджету, є комунальною або державною власністю, а за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим є майном, що належить Автономній Республіці Крим.

4. Узагальнена геологічна інформація про надра, що отримана за кошти місцевого або державного бюджету, зберігається у Державному інформаційному геологічному фонді України.

5. Узагальнена геологічна інформація про надра, що створена за рахунок коштів користувача надр, передається до Державного інформаційного геологічного фонду України і надається у користування на умовах, що визначені договором про зберігання, який укладається між власником такої інформації та фондом.

6. Користувачем надр, незалежно від джерел фінансування робіт, спрямованих на отримання геологічної інформації (під час геологічного вивчення), з керну бурових свердловин, інших гірничих виробок створюється колекція типових зразків всіх різновидностей гірських порід, мінеральних утворень, руд, інших корисних копалин (вода, нафта, конденсат, вугілля, неметали тощо) і передається на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Стаття 16. Право власності на споруди та інше майно, пов'язане з використанням надр

1. Споруди та інше майно, пов'язане з використанням надр, може перебувати у власності користувача надр або будь-якої іншої особи.

2. Забороняється відокремлення споруд та іншого майна, пов'язаного з використанням надр, що може завдати значної шкоди надрам (гірничі виробки, свердловини, елементи їх кріплення і обсадки, стовбури, під'їзні шляхи, маркшейдерські знаки тощо).
Глава 2. Право користування надрами
Стаття 17. Надра як об'єкт права користування

1. Об'єктом права користування надрами є визначена ділянка надр, яка надається користувачу надр для здійснення конкретного виду діяльності на встановлений строк використання, передбаченого цим Кодексом.

Просторові межі такої ділянки для видобування корисних копалин, визначаються контуром родовища, а для геологічного вивчення надр - контуром обґрунтованої пошукової площі, але не більше:

1) 100 квадратних кілометрів - у разі пошуків родовищ твердих копалин і підземних вод;

2) 1000 квадратних кілометрів - у разі пошуків родовищ вуглеводнів на суші;

3) 2000 квадратних кілометрів - у разі пошуків родовищ вуглеводнів на континентальному шельфі та у межах виключної (морської) економічної зони України.

Розміри просторових меж, зазначені у частині першій цієї статті не поширюються на випадки геологічного вивчення або видобування нетрадиційних вуглеводнів.

2. Право користування надрами є майновим правом.

3. Користувач надр має право передавати право користування надрами іншій особі шляхом його відчуження, в тому числі вносити його до статутних капіталів суб'єктів господарювання, вносити як вклад у спільну діяльність, а також передавати в іпотеку. Таке відчуження права може бути здійснено лише за згодою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Ради міністрів Автономної Республіки Крим в межах компетенції, визначеної цим Кодексом.

За передачу права користування надрами іншій особі шляхом його відчуження, в тому числі внесення його до статутних капіталів суб'єктів господарювання, внесення як вклад у спільну діяльність, а також як застави в іпотеку справляється збір у розмірі 1,5 відсотка від оціночної вартості права користування надрами.

Згода щодо передавання права користування надрами надається у строк, що не перевищує трьох місяців з дня отримання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим відповідної заяви користувача надрами. У разі неотримання згоди у вказаний термін передача права користування надрами іншій особі вважається погодженою.

У разі недотримання вказаних вимог правочин, спрямований на відчуження права на користування надрами є нікчемним.

4. Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо відмови у згоді передачі права користування надрами може бути оскаржено у судовому порядку.
Стаття 18. Види використання надр

1. Використання надр полягає у провадженні діяльності щодо їх дослідження, видобування корисних копалин, освоєння простору та цінних властивостей надр шляхом:

1) геологічного вивчення ділянок надр;

2) геологічного вивчення ділянок надр, у тому числі дослідно-промислової розробки запасів корисних копалин загальнодержавного значення;

3) геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим або одночасним видобуванням нафти та газу (промисловою розробкою родовищ);

4) видобування корисних копалин;

5) використання ділянок надр, що не пов'язане з видобуванням корисних копалин, у тому числі під час будівництва та експлуатації підземних споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод тощо;

6) створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).
Стаття 19. Договір про використання надр

1. Укладення договору про використання надр є підставою набуття права користування надрами.

2. Договір про використання надр може передбачати можливість відчуження права користування надрами користувачем надр іншій особі, в тому числі зносити його до статутних капіталів суб'єктів господарювання, вносити як вклад у спільну діяльність, а також передавати в іпотеку згідно умов чинного законодавства.
Стаття 20. Строки користування надрами

1. Строкове користування ділянкою надр може тривати не більше:

1) п'яти років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

2) десяти років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ нафти і газу, в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, а також задоволення інших потреб, щодо яких не встановлено іншого строку;

3) двадцяти років - на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

4) двадцяти років - на видобування корисних копалин;

5) тридцяти років - на видобування нафти і газу в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;

6) двадцяти п'яти років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим або одночасним видобуванням нафти та газу (промисловою розробкою родовищ) на суші;

7) сорока років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти та газу (промисловою розробкою родовищ) на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України;

7) п'ятдесяти років - на будівництво та експлуатацію підземних сховищ нафти чи газу.

2. Строк користування ділянкою надр обчислюється від дня укладення договору про використання надр, якщо в ньому не передбачено інше і може бути продовжений за згодою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим з метою завершення робіт, передбачених відповідним договором про використання надр.

Користування надрами, за бажанням користувача надрами, продовжується у відповідності з раніше укладеним договором на користування надрами, якщо заявник вчасно подав документи на продовження раніше укладеного договору на користування надрами, або для укладення нового договору на користування надрами, у випадку закінчення строку дії виданого раніше спеціального дозволу на користування надрами.

3. Особа, яка набуває право користування надрами внаслідок його відчуження користувачем надр, має право використовувати надра в межах строку, визначеного договором про використання надр.

4. Договір про створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо) не обмежується строком дії.
Стаття 21. Плата за користування надрами

1. Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

2. Плата за користування надрами справляється у вигляді:

1) плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

3. За укладення договорів про використання надр справляється збір, що розраховується відповідно до положень статті 40 цього Кодексу.

4. Не справляється збір за укладення договорів про використання надр з державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортним закладами та дитячими спеціалізованими санаторно-курортним закладами, що належать Автономній Республіці Крим за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території.

5. За передання права користування надрами іншій особі шляхом його відчуження, в тому числі внесення його до статутних капіталів суб'єктів господарювання, внесення як вклад у спільну діяльність, а також як застави в іпотеку справляється збір у розмірі 1,5 відсотка від оціночної вартості права користування надрами.

6. Плата за користування надрами встановлюються Податковим кодексом України.

7. Плата за користування надрами відповідно до угоди про розподіл продукції справляється відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції"
Стаття 22. Користувачі надр

1. Користувачами надр можуть бути суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Стаття 23. Права користувачів надр

1. Користувачі надр мають право:

1) здійснювати геологічне вивчення ділянки надр, у тому числі дослідно-промислову розробку запасів корисних копалин, видобування корисних копалин на умовах, що визначені відповідним договором про використання надр, а також вчиняти будь-які дії, необхідні для реалізації зазначених прав;

2) власності на корисні копалинами, видобуті в межах ділянки надр відповідно до договору про використання надр, та право розпоряджатись ними;

3) розпоряджатися відходами, у тому числі тими, що отримані в результаті первинної переробки корисних копалин, якщо інше не обумовлено у договорі про використання надр;

4) проводити без укладення додаткового договору про використання надр їх геологічне вивчення у межах наданого гірничого відводу;

5) переважне право на укладення договору про використання надр для видобування корисних копалин у разі відкриття покладів цих копалин при проведенні користувачем пошуку і розвідки родовищ на наданій йому ділянці;

6) залучати на підрядних умовах виконавців окремих видів робіт, пов'язаних з використанням надр;

7) на першочергове продовження строку користування ділянкою надр;

8) відчужувати право користування надрами іншим особам, в тому числі вносити його до статутних капіталів суб'єктів господарювання, вносити як вклад у спільну діяльність, а також передавати в іпотеку.

2. Права користувача надр виникають з моменту набрання чинності договором про використання надр. Права особи, яка набуває право користування надрами внаслідок його відчуження попереднім користувачем надр, виникають з моменту набуття чинності змін до договору про використання надр щодо заміни сторони такого договору.
Стаття 24. Обов'язки користувачів надр

1. Користувачі надр зобов'язані:

1) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

2) запобігати наднормативним втратам і збідненню корисних копалин та вибірковій розробці родовищ корисних копалин;

3) виконувати умови, передбачені договором про використання надр;

4) здійснювати кваліфіковане геолого-маркшейдерське забезпечення гірничих робіт;

5) здійснювати консервацію та ліквідацію гірничодобувних об'єктів у випадках, передбачених цим Кодексом;

6) передавати узагальнену геологічну інформацію до Державного інформаційного геологічного фонду України;

7) передавати колекцію зразків з керну бурових свердловин та інших гірничих виробок до центрального органу виконавчого влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

8) забезпечувати безпеку людей, майна та довкілля;

9) здійснювати заходи з приведення земельних ділянок, що порушені під час користування надрами, у придатний для їх подальшого використання за призначенням стан, згідно з проектом рекультивації земель;

10) своєчасно та у повному обсязі вносити платежі за користування надрами відповідно до Податкового кодексу України;

11) узгоджувати забудову площ залягання корисних копалин у межах наданого їм гірничого відводу у випадках, передбачених законом цим Кодексом;

12) виконувати усі технічні вимоги затвердженого технологічного проекту розробки родовища, іншого виду використання надр, комплексного проекту облаштування надрової ділянки;

13) проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр та/або видобування корисних копалин, а також інших геологічних матеріалів в строк передбачений договором про використання надр.

2. Обов'язки користувача надр виникають з моменту набрання чинності договором про використання надр. Обов'язки особи, яка набуває право користування надрами внаслідок його відчуження попереднім користувачем надр, виникають з моменту набуття чинності змін до договору про використання надр щодо заміни сторони такого договору.
Стаття 25. Право власників і користувачів земельних ділянок на користування ділянками надр

1. Власники і користувачі земельних ділянок у межах наданих їм на праві власності або користування земельних ділянок без укладення договорів про використання надр мають право:

1) будувати та експлуатувати господарсько-побутові споруди, не пов'язані з видобуванням корисних копалин, відповідно до будівельних норм і стандартів;

2) видобувати корисні копалини для власних потреб (якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на такі корисні копалини):

3) видобувати корисні копалини місцевого значення (загальнопоширені) і торф на глибині не більш 3 метрів від природної поверхні землі;

4) видобувати підземну воду за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 куб. метрів на добу.

2. Власники і користувачі земельних ділянок не мають права здійснювати користування ділянками надр у випадках:

1) неможливості усунення значних негативних впливів на життя або здоров'я людини;

2) наявності загрози повного вичерпання відповідного природного ресурсу;

3) завдання непоправного негативного впливу (забруднення) на інші природні ресурси під час відповідного загального використання.

3. Рішення про припинення права користування ділянками надр приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо родовищ геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим у випадках, якщо користувач надрами не усунув причини, що перешкоджають користуванню надрами.

Це положення не застосовується до випадків непереборної сили, інших форс-мажорних обставин, внаслідок чого причини, перелічені у пунктах 1 - 3 частини 2 цієї статті, можуть виникнути поза волею та контролем користувача надр.
Розділ III. Набуття права користування надрами
Глава 1. Конкурсний порядок набуття права користування надрами
§ 1. Організація і забезпечення проведення Конкурсу з надання права користування надрами
Стаття 26. Організація проведення Конкурсу з надання права користування надрами

1. Організація проведення Конкурсу з надання права користування надрами (далі - Конкурс) покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр - з надання права користування корисними копалинами загальнодержавного та місцевого значення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим щодо родовищ геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим:

1) утворює Конкурсну комісію;

2) приймає рішення про проведення Конкурсу і забезпечує його проведення;

3) затверджує умови проведення Конкурсу;

4) укладає з переможцем Конкурсу договори про використання надр.
Стаття 27. Утворення Конкурсної комісії

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр утворює Конкурсну комісію для Конкурсів з надання права користування корисними копалинами загальнодержавного та місцевого значення, Рада міністрів Автономної Республіки Крим - щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.
Стаття 28. Склад Конкурсної комісії

1. До складу конкурсної комісії, утвореної центральним орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, входять:

1) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр - 2 особи;

2) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - 1 особа;

3) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду - 1 особа;

4) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку - 1 особа;

5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері паливно-енергетичному комплексі - 1 особа;

6) Антимонопольного комітету України - 1 особа;

7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - 1 особа;

8) Спільного представницького органу роботодавців на національному рівні - 1 особа;

9) по 1 представнику від обласної державної адміністрації та обласної ради за місцем розташування ділянки надр і призначається для проведення конкретного Конкурсу.

2. До складу конкурсної комісії, утвореної Радою міністрів Автономної Республіки Крим, входять:

1) п'ять осіб, які представляють Раду міністрів Автономної Республіки Крим;

2) одна особа, яка представляє центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

3) одна особа, яка представляє орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища;

2. Строк повноважень члена Конкурсної комісії, окрім представника інтересів територіальної громади, становить три роки з дня призначення. Одна і та ж особа не може здійснювати повноваження члена Конкурсної комісії два строки підряд.

3. Члени Конкурсної комісії продовжують виконувати професійні повноваження за основним місцем роботи.
Стаття 29. Порядок формування Конкурсної комісії

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим призначає членів Конкурсної комісії своїм рішенням за поданням органів, визначених статтею 28 цього Кодексу.
Стаття 30. Припинення повноважень члена Конкурсної комісії

1. Повноваження члена Конкурсної комісії припиняються у разі:

1) закінчення строку, на який його призначено;

2) подання особистої заяви про складення повноваження члена комісії;

3) наявності медичного висновку про неможливість виконувати обов'язки за станом здоров'я;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

5) припинення громадянства;

6) визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

7) смерті;

8) звільнення із займаної посади;

9) якщо конкурс було визнано недійсним з причин викладених у пунктах 3 - 4 статті 48 цього Кодексу.

2. За наявності обставин, визначених частиною першою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим приймає рішення про припинення повноважень особи як члена Конкурсної комісії.
Стаття 31. Організація роботи та засідання Конкурсної комісії

1. Конкурсна комісія обирає зі свого складу відкритим голосуванням голову Конкурсної комісії, одного заступника голови, секретаря Конкурсної комісії. Обраним вважається кандидат, за якого проголосували більшість від загального складу Конкурсної комісії.

2. Голова Конкурсної комісії організовує роботу комісії, визначає обов'язки заступника, веде засідання Конкурсної комісії. Обов'язки голови Конкурсної комісії в разі його відсутності виконує заступник голови Конкурсної комісії.

3. Засідання Конкурсної комісії проводяться відкрито і гласно.

4. Засідання Конкурсної комісії є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше 6 членів Конкурсної комісії.
Стаття 32. Повноваження члена Конкурсної комісії

1. Член Конкурсної комісії, здійснюючи свої повноваження:

1) вивчає матеріали, подані на розгляд Конкурсної комісії, бере участь в їх дослідженні та перевірці;

2) має право витребовувати необхідну інформацію;

3) може наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;

4) може вносити пропозиції щодо проекту рішення Конкурсної комісії з будь-яких питань та голосувати за або проти того чи іншого рішення;

5) може висловлювати письмово окрему думку щодо рішення Конкурсної комісії.
Стаття 33. Відвід члена Конкурсної комісії

1. Член Конкурсної комісії не може брати участі у розгляді питання та прийнятті рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо будуть встановлені обставини, які викликають сумнів у його неупередженості. За наявності таких обставин член Конкурсної комісії повинен заявити самовідвід. З таких же підстав відвід члену Конкурсної комісії можуть заявити особи, щодо конкурсних заявок яких розглядається питання або інші члени Конкурсної комісії.

2. Відвід повинен бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви на ім'я Конкурсної комісії. Головуючий на засіданні зобов'язаний ознайомити із заявою про відвід члена Конкурсної комісії, якому заявлено відвід.

3. Рішення про відвід (самовідвід) члена Конкурсної комісії приймається більшістю голосів членів Конкурсної комісії, які беруть участь у засіданні, за відсутності члена Конкурсної комісії, щодо якого вирішується питання про відвід (самовідвід).
Стаття 34. Рішення Конкурсної комісії

1. Рішення Конкурсної комісії приймається у разі, якщо за нього проголосувала 2/3 від її загального складу. Голосування проводиться за відсутності інших осіб, які не є членами Конкурсної комісії.

2. Рішення Конкурсної комісії викладається в письмовій формі та повинно бути обґрунтованим.

3. За наявності окремої думки вона викладається членом Конкурсної комісії у письмовій формі і приєднується до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст думки оголошенню в засіданні не підлягає.
§ 2. Підготовка до проведення Конкурсу
Стаття 35. Формування переліку ділянок надр

1. Перелік ділянок надр, щодо яких відбуватиметься Конкурс з надання права користування надрами, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
Стаття 36. Погодження переліку ділянок надр

1. Перелік ділянок надр, які виставляються на конкурс формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, у тому числі на підставі пропозицій органів місцевого самоврядування або суб'єктів господарювання.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр погоджує переліки ділянок надр з:

1) Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями - на користування надрами, що містять корисні копалини загальнодержавного значення;

2) районними державними адміністраціями - на користування надрами, що містять корисні копалини місцевого значення;

3) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо всіх видів використання надр.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим погоджує переліки ділянок надр з відповідною районною державною адміністрацією та органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів.

3. Питання щодо погодження включення ділянки надр до переліку розглядається органами влади, передбаченими частиною другою цієї статті у місячний термін. У випадку, якщо органами влади у місячний термін не направлено рішення про погодження включення ділянки надр до переліку або про відмову у погодженні включення ділянки надр до переліку, зазначене ділянка надр включається до переліку.

4. Підставою для відмови щодо включення ділянок надр до переліку може бути лише неможливість проведення на них господарської діяльності, пов'язаної з використанням надр, через права третіх осіб на частину ділянки надр, відповідно договору про використання надр або діючих спеціальних дозволів на користування надрами, що укладені або видані таким третім особам та які набули юридичної сили.

5. Відмова будь-якого органу влади, передбаченого частиною другою цієї статті, у погодженні собою має наслідком вилучення не включення відповідної ділянки надр до переліку ділянок надр.

6. Відмова органу влади у погодженні включення ділянки надр до переліку може бути оскаржена до суду.

7. Після погодження включення ділянок надр до переліку, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та Рада міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, затверджують переліки ділянок надр, які виставляються на конкурс.

8. Ділянки надр, які запропоновані органами місцевого самоврядування або суб'єктами господарювання повинні бути виставленні на конкурс не пізніше 90 днів від дня звернення цих суб'єктів до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим з пропозицією про включення таких ділянок до переліку, за умови їх погодження органами, визначеними частиною другою цієї статті.
Стаття 37. Підготовка проекту договору про використання надр

1. Проект договору про використання надр готується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, з метою визначення умов, зокрема, щодо:

1) розміру плати за користування надрами;

2) мінімальних техніко-технологічних вимог до користувача надр з метою забезпечення ефективного використання надр, забезпечення екологічної безпеки з урахуванням специфіки вивчення та розробки певної ділянки надр;

3) обов'язку користувача надр розробити оцінку впливу на навколишнє природне середовища;

4) обов'язку користувача надр сплачувати щорічно до місцевого бюджету 1 відсотка від розміру збору за укладення договору на користування надрами для соціально-економічного розвитку, за місцезнаходженням ділянки надр.

2. Проект договору погоджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим з органами влади та у строки, передбачені частиною 3 статті 36 цього Кодексу за місцезнаходженням ділянки надр, що готується для виставлення на конкурс.
§ 3. Проведення Конкурсу
Стаття 38. Загальні умови проведення Конкурсу

1. Конкурс проводиться за умови участі не менш одного зареєстрованого учасника.

2. Конкурс вважається таким, що відбувся, якщо один з претендентів був оголошений переможцем Конкурсу.

3. Конкурс проводиться за рахунок коштів учасників, кожен з яких сплачує внесок за участь. Кошти, що сплачуються претендентами за участь у Конкурсі, зараховуються на спеціальний реєстраційний рахунок та використовуються на покриття витрат з підготовки та проведення Конкурсу.
Стаття 39. Оголошення про проведення Конкурсу

1. Інформація про проведення Конкурсу і про умови його проведення публікується не пізніше ніж за два місяці до дня проведення конкурсу в офіційних друкованих засобах масової інформації та розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

2. В оголошенні про проведення Конкурсу зазначається:

1) назва та місцезнаходження ділянок надр, щодо яких оголошується Конкурс;

2) вид корисних копалин (у разі видобування - категорія та розмір запасів корисних копалин, а також дата проведення їх державної експертизи);

3) вид та строк використання надр.

3.Оголошення про проведення конкурсу на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим повинно містити також:

1) детальну інформацію про ділянку надр, щодо якої оголошується Конкурс, у тому числі картографічні матеріали, фотографічні зображення тощо;

2) текст рішення про проведення конкурсу;

3) текст проекту договору, що укладатиметься за результатами проведення Конкурсу, із зазначенням умов щодо яких учасники Конкурсу мають можливість подавати свої пропозиції у конкурсних заявках;

4) спосіб подання заявок на участь у Конкурсі;

5) час і місце розкриття конвертів із конкурсними заявками;

6) географічні координати ділянки надр, а також обмеження щодо глибини використання надр;

7) умови договору про використання надр, щодо яких учасники конкурсу мають можливість подавати свої пропозиції у конкурсних заявках;

8) порядок та умови отримання користувачем надр права на користування земельною ділянкою для здійснення використання надр;

9) мінімальний розмір збору за укладення договору про використання надр;

11) вартість геологічної інформації (в разі її наявності) і реквізити банківського рахунку для її перерахування;

12) розмір внеску за участь у конкурсі і реквізити банківського рахунку для її перерахування;

13) дата, час і місце проведення конкурсу;

14) граничний строк та спосіб подання заявок на участь у конкурсі;

15) адреса, за якою приймаються конкурсні заявки і надається інформація про умови проведення Конкурсу;

16) розмір гарантійного внеску і реквізити банківського рахунку для його перерахування;

17) інформація про засоби зв'язку для отримання додаткової інформації про проведення конкурсу.

Після публікації оголошення про проведення конкурсу, зміна умов конкурсу забороняється.

4. При розміщенні оголошення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим технологічні та програмні засоби повинні забезпечувати всім заінтересованим особам можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою проведення Конкурсу, місцем проведення Конкурсу, видом використання надр, органом, який здійснює прийом заявок на участь у Конкурсі, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та стягнення додаткової плати. Інформація повинна бути доступна на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим протягом 10 років з дня визначення переможця Конкурсу.
Стаття 40. Визначення розміру збору за укладення договору про використання надр, гарантійного внеску та внеску за участь у Конкурсі

1. Мінімальний розмір збору за укладення договору про використання надр не може бути меншим п'яти відсотків сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища або ділянки надр, обчисленого без урахування капітальних вкладень.

2. Гарантійний внесок становить десять відсотків мінімального збору за укладення договору про використання надр.

3. Методика розрахунку мінімального розміру збору за укладення договору про використання надрами, визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Не справляється збір за укладення договорів про використання надр з державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортним закладами за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території.
Стаття 41. Строк проведення Конкурсу

1. Строк проведення Конкурсу не повинен перевищувати одного місяця від дати закінчення строку подання заяв, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 45 цього Кодексу.
Стаття 42. Подання конкурсних заявок

1. Строк для подання конкурсних заявок не може бути меншим від одного місяця.

2. Для участі в Конкурсі особа подає у запечатаному конверті конкурсну заявку, за адресою, наведеною в оголошенні про проведення Конкурсу, що включає такі документи:

1) два примірники конкурсної заявки із зазначенням назви і місцезнаходження ділянки надр та виду корисних копалин, відомостей про претендента (найменування юридичної особи, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи), адреси, інформації про засоби зв'язку, прізвища, ім'я, по батькові та посади керівника (для юридичної особи);

2) документ, що підтверджує реєстрацію юридичної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг з торговельного, банківського або судового реєстру (для іноземних юридичних осіб);

3) ксерокопії установчих документів (для національних та іноземних юридичних осіб);

4) копія паспорта та довідки про присвоєння номера платника податків (для фізичних осіб);

5) документ, що підтверджує повноваження осіб, які представлятимуть інтереси учасників під час проведення Конкурсу;

6) інформацію про підприємницьку діяльність щодо використання надр за останні три роки, включаючи назви та місцезнаходження ділянок надр, перелік видів робіт та їх результати (за її наявності);

7) відомості про участь у попередніх Конкурсах (за їх наявності);

8) документи, що підтверджують сплату гарантійного внеску за участь у Конкурсі;

9) два примірники підписаного учасником конкурсу договору про використання надр із запропонованими змінами, що стосуються умов, щодо яких згідно з оголошенням учасники конкурсу мають можливість подавати свої пропозиції.

Забороняється вимагати від особи відомостей або документів, які не передбачені цим Кодексом.

3. Подання особою конкурсної заявки вважається її згодою з умовами проведення Конкурсу.
Стаття 43. Підстави і наслідки відхилення конкурсної заявки

1. За рішенням Конкурсної комісії конкурсна заявка підлягає відхиленню у разі:

1) виявлення в документах недостовірних відомостей;

2) застосування до юридичної особи ліквідаційної процедури або винесення судом рішення про визнання її банкрутом.

2. Особі, конкурсна заявка якої відхилена, повертається сплачена нею сума оплати геологічної інформації та гарантійний внесок протягом десяти робочих днів після прийняття рішення Конкурсною комісією про відхилення конкурсної заявки. Сума внеску за участь у Конкурсі не повертається.

3. Інформація про претендентів, які братимуть участь у Конкурсі, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення Конкурсною комісією.
Стаття 44. Відміна Конкурсу та її правові наслідки

1. Конкурсна комісія відміняє проведення Конкурсу, виключно у випадку письмової відмови всіх суб'єктів господарювання від участі у Конкурсі, які подали заявки на участь у ньому. В такому випадку особам не повертаються сплачені ними суми гарантійного внеску за участь у Конкурсі.
Стаття 45. Визначення переможця Конкурсу

1. Розкриття конвертів із конкурсними заявками здійснюється публічно. Учасники Конкурсу мають право вимагати оголошення змісту конкурсних заявок повністю чи у певній частині.

2. Переможцем Конкурсу визнається особа, яка з дотриманням умов його оголошення запропонувала найкращі умови договору про використання ділянки надр, виставленої на Конкурс, з урахуванням розміру збору за укладення договору про використання надрами.

У випадку однаковості запропонованих двома чи більше особами умов, перевага надається за такими додатковими критеріями:

1) розмір запропонованих видатків на соціально-економічний розвиток, за місцезнаходженням ділянки надр, щодо якої проводиться Конкурс

2) програма робіт на ділянці надр забезпечує найбільш раціональні умови використання корисних копалин;

3) повнота та ефективність плану заходів щодо зменшення негативного впливу діяльності з використання надр на стан здоров'я (захворюваності) людей та на довкілля;

4) технологічні рішення ведення робіт є найефективнішими;

5) забезпечуються оптимальні заходи з охорони довкілля;

6) фінансова забезпеченість та досвід для виконання програми робіт.

3. Конкурсна комісія після завершення граничного строку для подання конкурсних заявок може прийняти рішення про встановлення одному, кільком або всім учасникам строку для подання нових заявок. Якщо строк для подання нових конкурсних заявок встановлюється лише для частини учасників Конкурсу, рішення повинно містити підстав відхилення пропозицій інших учасників. Копія рішення надається кожному з учасників, а також розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим в день прийняття такого рішення.

4. Допускається проведення переговорів із учасниками, яким встановлено строк для подання нових конкурсних заявок, за умови, що всім таким учасникам забезпечуються рівні можливості щодо ознайомлення з позицією Конкурсної комісії та її врахування при підготовці конкурсних заявок. Подання нових конкурсних заявок може здійснюватись як шляхом викладення їх у новій редакції, так і шляхом змін та доповнень до раніше поданих заявок.

5. Строк підбиття підсумків Конкурсу не повинен перевищувати один місяць від дати закінчення строку подання конкурсних заявок. У виняткових випадках, пов'язаних із опрацюванням великої кількості конкурсних пропозицій, строк для підбиття підсумків Конкурсу може бути продовжено за рішенням Конкурсної комісії, але не більше ніж на 15 днів.

6. За результатами проведення Конкурсу Конкурсна комісія складає протокол щодо визначення переможця конкурсу, відхилення всіх конкурсних пропозицій без визначення переможця або оголошення конкурсу таким, що не відбувся, який підписується всіма членами Конкурсної комісії у день оголошення переможця Конкурсу або визнання Конкурсу таким, що не відбувся у трьох примірниках і подає їх на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Раді міністрів Автономної Республіки Крим відповідно.

У такому протоколі зазначаються:

1) умови Конкурсу;

2) відомості про учасників Конкурсу;

3) обґрунтування вибору переможця Конкурсу або відхилення всіх конкурсних заявок;

4) переможець Конкурсу або відомості про причини визнання Конкурсу таким, що не відбувся;

5) відомості про прийняття рішення про встановлення строку для подання нових конкурсних заявок, або відомості про те, що таке рішення не приймалося;

6) адреса веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення Конкурсу.

7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим розглядає і затверджує примірники протоколу щодо визначення переможця конкурсу протягом доби після одержання матеріалів.

8. У разі відмови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим від затвердження результатів конкурсу у відповідному рішенні обґрунтовуються причини такої відмови.

9. Протокол засідання Конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу оприлюднюється на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим не пізніше ніж через три дні після затвердження такого протоколу.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим надсилає рекомендованим листом примірник затвердженого протоколу в одноденний строк - переможцю конкурсу;

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим надсилає у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення про затвердження результатів конкурсу відповідне письмове повідомлення учасникам конкурсу.

Кожному учасникові конкурсу в день звернення видається копія протоколу засідання Конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу.
Стаття 46. Правові наслідки визначення переможця Конкурсу

1. Переможець Конкурсу отримує право користування надрами на підставі договору про використання надр.

Згода щодо умов договору про використання надр є досягнутою і договір про використання надр вважається укладеним із переможцем Конкурсу у запропонованій ним редакції в момент оголошення Конкурсною комісією результатів Конкурсу.

2. Два оригінальних примірника договору про використання надр підписаних переможцем Конкурсу підписуються з боку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим та реєструються у державному реєстрі договорів про використання надр. Після підписання та реєстрації, але не пізніше ніж протягом десяти днів з моменту оголошення Конкурсною комісією результатів Конкурсу один оригінальний примірник договору про використання надр надсилається переможцю Конкурсу.

3. Переможець Конкурсу протягом сорока п'яти календарних днів після укладення договору про використання надр зобов'язаний:

1) оплатити до Державного бюджету права збір за укладення договору про використання надр;

2) оплатити до відповідного місцевого бюджету видатки на соціально-економічний розвиток території, за місцезнаходженням ділянки надр згідно з умовами, визначеними договором на користування надрами.

Оплата вартості права користування надрами здійснюється шляхом внесення різниці між збором за укладення договору про використання надрами і гарантійним внеском.

4. Гарантійний внесок, сплачений переможцем Конкурсу, перераховується протягом п'яти робочих днів до Державного бюджету центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або бюджету Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

5. У разі невнесення особою протягом строків, зазначених у частині третій цієї статті, всіх належних до сплати платежів та ненадання письмових пояснень, договір про використання надр вважається розірваним. В такому випадку гарантійний внесок переможцю Конкурсу не повертається.

Конкурсна комісія може визнати причину несвоєчасного внесення плати поважною та продовжити строк, протягом якого необхідно сплатити всю належну до сплати суму, але не більше як на десять календарних днів.

6. Іншим учасникам Конкурсу, які не визнані переможцями, повертається сплачена ними сума гарантійного внеску протягом десяти днів після проведення Конкурсу. Матеріали, які подані особами для участі в Конкурсі не повертаються.
Стаття 47. Визнання Конкурсу таким, що не відбувся

1. Конкурс вважається таким, що не відбувся, крім випадків, передбачених статтею 43 цього Кодексу, також у разі:

1) відсутності конкурсних заявок, які відповідають мінімальним вимогам до участі у Конкурсі (при цьому сума гарантійного внеску не повертається тим особам, які подали заявки, що не відповідають мінімальним вимогам до участі у Конкурсі);

2) відсутності пропозицій з більшою платою за право користування, ніж передбачена в оголошенні про проведення Конкурсу (при цьому сума гарантійного внеску учасникам Конкурсу не повертається);

3) відмови переможця від підписання договору про використання надр (при цьому сума гарантійного внеску переможцеві Конкурсу не повертається).

2. У випадку визнання Конкурсу таким, що не відбувся, повторний Конкурс проводиться відповідно до вимог цього Кодексу.

3. Рішення щодо визнання Конкурсу таким, що не відбувся може бути оскаржено у судовому порядку.
Стаття 48. Визнання Конкурсу недійсним

1. Конкурс, може бути визнаним недійсним виключно судом з таких підстав:

1) порушення правил проведення Конкурсу, передбачених цим Кодексом;

2) встановлення факту надання Конкурсній комісії недостовірної інформації, що вплинуло на прийняте рішення про переможця Конкурсу;

3) встановлення факту надання особі, визнаній переможцем Конкурсу, незаконних переваг перед іншими учасниками Конкурсу;

4) встановлення відповідним судом України факту пов'язаності осіб, які беруть участь у Конкурсі, або/та їх домовленості щодо застосування схем одержання перемоги у Конкурсі.

2. У разі визнання Конкурсу недійсним Конкурсна комісія приймає рішення про проведення повторного Конкурсу. До участі у проведенні повторного Конкурсу не допускаються особи, які вчинили порушення, передбачені частиною другою цієї статті. Рішення про визнання Конкурсу недійсним та про проведення повторного Конкурсу розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та використання надр та Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Якщо Конкурс визнано недійсним внаслідок порушення правил проведення Конкурсу, що відбулось без вини особи, визнаної переможцем Конкурсу, то їй повертаються кошти, сплачені за право користування надрами та гарантійний внесок за участь в Конкурсі.

3. Рішення щодо визнання Конкурсу недійсним може бути оскаржено у судовому порядку.
§ 4. Договір про використання надр
Стаття 49. Умови договору про використання надр

1. Договір про використання надр є адміністративним договором.

2. Типовий договір про використання надр затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Істотними умовами договору про використання надр є:

1) найменування сторін договору та їх реквізити;

2) характеристику ділянки надр (родовищ корисних копалин), щодо якої укладається договір, включаючи географічні координати району робіт, а також обмеження щодо глибини промислової розробки надр;

3) зобов'язання щодо рекультивації земельних ділянок, порушених під час використання надр;

4) проведення моніторингу та наукове супроводження виконання особливих умов користування надрами;

5) вид (види) користування надрами;

6) строк дії договору, дата, місце підписання та порядок набрання ним чинності.

2. Особливі умови геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти та газу (промисловою розробкою родовищ) на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України зазначаються у договорі про використання надр.
Стаття 50. Реєстрація договору про використання надр

1. Договір про використання надр з відповідними додатками після його підписання з боку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим реєструється зазначеними органами у державному реєстрі договорів про використання надр.

Порядок ведення реєстру договорів про використання надр визначається Кабінетом Міністрів України. Реєстр договорів про використання надр є публічною інформацією з відкритим доступом і розміщується на веб-порталі органу, уповноваженого Кабінетом Міністрів України.

Договір про використання надр не підлягає нотаріальному посвідченню.
Стаття 51. Внесення змін до договору про використання надр

1. У випадку необхідності внесення змін до програми робіт, збільшення або зменшення меж ділянки надр, зміни найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також у разі отримання юридичною особою в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу до договору про використання надр у п'ятиденний термін з моменту подання відповідної заяви вносяться зміни.

Для внесення змін до договору про використання надр надрокористувач подає заяву та такі документи:

засвідчені копії установчих документів заявника - юридичної особи;

копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, подають лише копію паспорта із серією, номером та відміткою);

копія рішення власника або уповноваженого ним органу про зміну найменування або місцезнаходження юридичної особи, копії документів, що підтверджують зміну прізвища, імені та по батькові, місця проживання фізичної особи - підприємця;

засвідчена копія договору оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного вугледобувного підприємства у випадку переоформлення дозволу у зв'язку з укладенням такого договору.

2. У разі відчуження користувачем надр права користування надрами іншій особі відбувається заміна сторони договору про використання надр у порядку встановленому статтями 58 та 59 цього Кодексу, який продовжує свою дію щодо нового користувача надр.
52. Продовження дії договору про використання надр

1. У разі виникнення потреби у закінченні геологічного вивчення, геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, та затвердження запасів родовища корисних копалин, продовженні видобування корисних копалин строк дії договору про використання надр продовжується за наявності інформації про відсутність істотних порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених договором про використання надр.

Для продовження строку дії договору про використання надр на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з яким укладено договір заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії договору про використання надр. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії договору про використання надр.

Для продовження строку дії договору про використання надр надрокористувач подає ті ж документи, що і для укладення договору про використання надр без проведення конкурсу.

Строк продовження дії договору про використання надр не може перевищувати строки, передбачені статтею 20 цього Кодексу.

Продовження дії договору про використання надр, укладеного на підставі угоди про розподіл продукції, здійснюється на період продовження відповідної угоди про розподіл продукції в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" та відповідною угодою про розподіл продукції.

Рішення про продовження строку дії договору про використання надр приймається органом з яким укладено договір про використання надр протягом 60 днів після надходження документів у повному обсязі.

Збір за продовження строку дії договору про використання надр справляється у розмірі п'ятдесяти мінімальних заробітних плат.

2. Надрокористувачу може бути відмовлено у продовженні строку дії договору про використання надр у разі:

невиконання умов користування надрами, передбачених договором про використання надр або відповідною угодою про розподіл продукції;

порушення вимог законодавства;

прийняття рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства.
Стаття 53. Підстави для припинення дії договору про використання надр

1. Договір про використання ділянки надр припиняється у разі:

1) закінчення строку його дії;

2) повного вичерпання запасів родовища до закінчення строку дії договору;

3) взаємної згоди сторін договору щодо припинення його дії;

4) ліквідація юридичної особи або смерті фізичної особи-користувача надр;

5) відмови користувача надр від права користування;

6) неможливості використання ділянки надр у зонах надзвичайних ситуацій.

7) невнесення або несвоєчасне внесення платником сум плати за користування надрами та втрат бюджету.
Стаття 54. Підстави для розірвання договору про використання надр

1. Договір про використання надр розривається у випадку:

1) використання ділянки надр призначенням поза межами, які були передбачені договором при використання надр;

2) порушення режиму використання і охорони надр, установленого законом, нормативною документацією (стандартами, лімітами, нормами, правилами), що призводить до вибіркової розробки багатих ділянок родовища, наднормативних втрат запасів корисних копалин, погіршення їх якості у процесі видобування, пошкодження родовищ тощо;

3) використання надр поза межами, які були передбачені договором про використання надр;

4) користування надрами, що призводить до забруднення довкілля або шкідливих наслідків для здоров'я людей.

5) порушення істотних умов договору використання надр.

2. Розірвання договору про використання надр не звільняє користувача надр від обов'язку проводити роботи із запобігання виникненню аварійної ситуації або ліквідації її наслідків.
Стаття 55. Припинення права користування надрами землевласників і землекористувачів

1. Власники і користувачі земельних ділянок можуть бути позбавлені в судовому порядку права на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу та підземних вод чи права користування надрами для господарських потреб у разі порушення ними порядку та умов користування надрами в межах наданих їм у власність або у користування земельних ділянок.
Стаття 56. Гарантії від змін законодавства

1. Протягом всього строку дії договору про використання надр не допускається застосування до користувача надр положень закону, які набрали чинності протягом цього строку і погіршують правове становище користувача надр, посилюють або встановлюють його відповідальність.

2. Протягом всього строку дії договору про використання надр підлягають застосуванню до користувача надр положення закону, які набрали чинності протягом цього строку і покращують правове становище користувача надр, пом'якшують або скасовують його відповідальність.

3. Гарантії від змін не застосовуються до законодавства щодо оборони, національної безпеки, забезпечення громадського порядку, охорони довкілля та податкового законодавства.
Стаття 57. Забезпечення відповідальності користувача надр

1. Цивільна відповідальність користувача надр, в тому числі за шкоду, завдану життю або здоров'ю людини, довкіллю, підлягає обов'язковому страхуванню. У договорі страхування про використання надр обов'язково узгоджується програма страхування екологічних ризиків.

2. Відповідальність за дотримання вимог законодавства про надра на відповідній ділянці надр несе користувач надр протягом строку дії договору про використання надр. У випадку відчуження права користування надрами іншій особі попередній користувач надр зобов'язаний забезпечувати дотримання вимог закону про надра на відповідній ділянці надр до моменту заміни сторони договору про використання надр.
Стаття 58. Передання права користування надрами

1. Передання права користування надрами здійснюється шляхом:

1) відчуження права користування надрами частково або повністю іншій особі на підставі цивільного договору;

2) передання права на користування надрами в статутний капітал іншої юридичної особи;

3) відчуження права користування надрами у процесі приватизації цілісних майнових комплексів державних підприємств, які володіють правом користування надрами;

4) звернення стягнення на право користування надрами, у тому числі при заставі.

2. У випадку наміру користувача надр здійснити відчуження права користування надрами держава в особі суб'єкта господарювання, 100 відсотків статутного капіталу якого належить Кабінету Міністрів України, має пріоритетне право на придбання відчужуваних прав, окрім випадків, коли відчуження права користування надрами користувачем надр здійснюється на користь його пов'язаної особи. Рішення про придбання суб'єктом господарювання, 100 відсотків статутного капіталу якого належить Кабінету Міністрів України, таких прав, приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

3. Передання права користування надрами, здійснюється на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, що приймається в порядку, передбаченому статтею 59 цього Кодексу.

4. Отриманий під заставу права на користування надрами кредит повинен бути використаний на цілі надрокористування, а також на цілі подальшої переробки та/або споживання корисних копалин.

5. Доки користувач надр зберігає будь-яку частку участі в договорі про використання надр, він несе відповідальність за зобов'язаннями, що виникли на основі договору про використання надр, в межах своєї частки.

6. Передання права користування надрами є підставою переоформлення гірничого відводу та/або переходу права власності або користування на земельну ділянку.
Стаття 59. Погодження відчуження права користування надрами

1. Користувач надр, який має намір провести відчуження належного йому права користування надрами направляє до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр - з надання права користування корисними копалинами загальнодержавного та місцевого значення, або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, заяву про погодження передання права користування надрами.

2. Заява про погодження відчуження права користування надрами повинна містити:

1) повне найменування юридичної особи або прізвище та ім'я фізичної особи, якій належить право користування надрами;

2) відомості про обсяг відчужуваного права користування надрами;

3) відомості про набувача права користування надрами:

для юридичних осіб - найменування набувача, його місцезнаходження;

для фізичних осіб - прізвище та ім'я набувача, юридична адреса;

4) відомості про попередню діяльність набувача у сфері надрокористування, включаючи список держав, в яких він здійснював свою діяльність за останні три роки, а також дані про фінансові, технічні, управлінські та організаційні можливості набувача, інформацію про кваліфікацію персоналу;

5) підстава відчуження права користування надрами;

6) письмове підтвердження набувача про те, що всі відомості про нього, зазначені в заяві та доданих до неї документах, є достовірними.

До заяви додаються належним чином засвідчені документи, що підтверджують зазначені в ньому відомості.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Рада міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим протягом тридцяти робочих днів з дати надходження заяви розглядає питання про: погодження відчуження права на користування надрами; застосування пріоритетного права держави на придбання відчужуваного права на користування надрами; непогодження відчуження права на користування надрами.

4. У разі відчуження права надрокористування на безоплатній основі, а також у разі передачі права надрокористування до статутного капіталу юридичної особи, придбання таких об'єктів здійснюється за ринковою вартістю, яка визначається відповідно до Методики затвердженої Кабінетом Міністрів України.

5. Строки набуття відчужуваного права на користування надрами права державою в особі суб'єкта господарювання, 100 відсотків статутного капіталу якого належить Кабінету Міністрів України не повинні перевищувати шість місяців з дня прийняття рішення про придбання права на користування надрами. У разі, якщо держава в особі суб'єкта господарювання, 100 відсотків статутного капіталу якого належить Кабінету Міністрів України, не набула права на користування надрами протягом цього періоду, дійсний користувач надрами не потребує повторного звернення для погодження відчуження права користування надрами.

6. У випадку прийняття рішення про відмову придбання відчужуваного права надрокористування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Рада міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим приймає рішення про погодження (відмову у погодженні) відчуження права користування надрами.
Глава 2. Набуття права користування надрами без проведення Конкурсу
Стаття 60. Випадки набуття права користування надрами без проведення Конкурсу

1. Без проведення Конкурсу право користування надрами набувається на:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин та затвердив їх у встановленому законодавством порядку;

2) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (окрім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує триста кубічних метрів на добу;

3) геологічне вивчення надр за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

4) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства користувач надр є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, або такий майновий комплекс надано користувачу надр в оренду або концесію. У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді або концесії строк дії договору про використання надр не може перевищувати строку оренди або концесії таких комплексів, з урахуванням максимальних строків використання надр, встановлених цим Кодексом;

5) створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення та збереження;

6) експлуатацію підземних споруд, пов'язану із запобіганням підтопленню навколишнього середовища внаслідок закриття шахт;

7) геологічне вивчення та видобування природних лікувальних ресурсів державними та комунальними лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, що належать Автономній Республіці Крим, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру;

8) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод.
Стаття 61. Заява про набуття права користування надрами без проведення Конкурсу

1. Набуття права користування надрами без проведення Конкурсу здійснюється на підставі відповідної заяви особи до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

2. У заяві повинні міститися такі дані:

1) відомості про особу (найменування юридичної особи, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи), адреса, інформація про засоби зв'язку, прізвища, ім'я, по батькові та посади керівника (для юридичної особи);

2) підстава для набуття права користування надрами без проведення Конкурсу, передбачена статтею 60 цього Кодексу.

До заяви додаються:

1) копія паспорта та довідки про присвоєння номера платника податків (для фізичних осіб);

2) нотаріально посвідчена копія документа, що підтверджує право власності або користування цілісним майновим комплексом, у випадку набуття права користування надрами на підставі пункту 4 частини першої статті 60 цього Кодексу;

3) пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення робіт на ділянці надр;

4) каталог географічних координат;

5) оглядова карта.

Заборонено вимагати документи і відомості, не передбачені цією статтею.

3. Заява залишається без розгляду, якщо:

1) вона подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

2) документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.

4. Про залишення заяви без розгляду особу повідомляється протягом 10 днів в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви без розгляду.

Після усунення причин, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви без розгляду, особа може повторно подати заяву.
Стаття 62. Погодження набуття права користування надрами без проведення Конкурсу

1. Після надходження заяви про набуття права користування надрами без проведення Конкурсу центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Рада міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим здійснює погодження надання в користування відповідної ділянки надр з органами влади та у строки, передбаченими частиною третьою статті 36 цього Кодексу.

2. Юридична або фізична особа, яка має наміри набути право користування надрами без проведення аукціону може сама здійснити погодження надання в користування відповідної ділянки надр з органами державної влади, передбаченими частинами 2 та 3 статті 36 цього Кодексу і додати їх до відповідної заяви. При наявності в заяві погоджень органів державної влади, передбаченими частинами 2 та 3 статті 36 цього Кодексу з юридичною або фізичною особою укладається договір про використання надр.
Стаття 63. Рішення про надання права користування надрами без проведення Конкурсу

1. Рішення про надання або відмову надання права користування надрами без проведення Конкурсу приймається протягом двох місяців з моменту надходження заяви разом з документами в повному обсязі.

2. Рішення надається особі особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення із зазначенням передбачених законом підстав для його прийняття.
Стаття 64. Підстави для відмови у наданні права користування надрами без проведення Конкурсу

1. Підставами для прийняття рішення про відмову у наданні права користування надрами без проведення Конкурсу є:

1) виявлення недостовірних даних у заяві і доданих документах;

2) подання особою неповного переліку документів, встановленого цим Кодексом.
Стаття 65. Процедура укладення, зміни, розірвання договору про використання надр

1. Після прийняття рішення про надання права користування надрами без проведення Конкурсу сторони укладають договір про використання надр, в порядку передбаченому § 4 Глави 1 Розділу III цього Кодексу.

2. На договір про використання надр, укладений без проведення Конкурсу, поширюються положення § 4 Глави 1 Розділу III цього Кодексу.
Стаття 66. Розмір збору за укладення договору про використання надр без проведення Конкурсу

1. За укладення договору про використання надр, укладеним без проведення Конкурсу, сплачується мінімальний розмір збору за укладення договору про використання надр щодо відповідної ділянки надр.
Глава 3. Оформлення гірничого відводу
Стаття 67. Гірничий відвід

1. Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

2. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. На розробку родовищ питних, технічних і поверхневих вод, а також на розробку родовищ торфу гірничий відвід не надається.

3. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

4. При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.

5. Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

6. Надання гірничих відводів інвесторам, з якими укладено угоду про розподіл продукції, здійснюється на підставі укладеної угоди про розподіл продукції шляхом оформлення відповідного акта, форма і зміст якого визначаються законодавством України.
Стаття 68. Особливості оформлення окремих видів гірничого відводу

1. Гірничий відвід на розробку родовища корисних копалин або його частини оформляється за умови, що запаси корисних копалин родовища та компонентів у них пройшли експертизу і одержали оцінку у встановленому порядку.

2. На розробку родовищ різних видів корисних копалин, які залягають на одній території, гірничий відвід оформляється окремо для розробки кожного родовища.

3. Обумовлене проектом повернення попутних пластових вод, вилучених разом з нафтою чи газом, у ті ж підземні горизонти або в один з них, яке є складовою частиною технологічного процесу видобування нафти чи газу, здійснюється без оформлення гірничого відводу.

4. Забороняється оформлення гірничого відводу із залишенням за її межами ділянки родовища і покладів корисних копалин, непридатних для самостійної розробки.

5. Для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, гірничий відвід оформляється тільки на частину надр, геологічна будова, гідротехнічні та гідрогеологічні умови якої детально вивчені, а використання якої для зазначених цілей не ускладнить розробку сусідніх родовищ і не призведе до проникнення в гірничі виробки, на земну поверхню і у водні об'єкти нафти, газу та інших речовин і матеріалів у разі їх підземного зберігання, а також стічних вод, що скидаються в надра, похованих у надрах шкідливих речовин і відходів виробництва.

6. Гірничий відвід під територією, де розміщені будівлі, споруди, населені пункти, джерела водопостачання, водоймища, об'єкти природно-заповідного фонду, пам'ятки історії, культури та мистецтва, об'єкти спеціального й іншого призначення, оформлюється після проведення оцінки впливу на довкілля.

7. Гірничий відвід для поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод оформлюється лише у виняткових випадках та у разі додержання спеціальних вимог і умов щодо їх знешкодження, утилізації чи розробки спеціальної технології поховання за умови попереднього проведення оцінки впливу на стан життя і здоров'я людини, а також на довкілля. У межах виключної (морської) економічної зони України оформлення гірничих відводів для цих цілей забороняється.

8. Використання ділянок надр для видобутку торфу не потребує одержання гірничого відводу.
Стаття 69. Перелік відомостей, що зазначаються у гірничому відводі

1. У гірничому відводі зазначаються такі відомості:

1) повна назва юридичної особи або прізвище та ім'я по батькові фізичної особи-підприємця, назва ділянки надр, її місцезнаходження (найменування населеного пункту, району, області), координати, площа та обмеження щодо глибини використання (у разі потреби);

2) перелік кутових точок, номери геологічних карт та вертикальні розрізи;

3) площа проекції гірничого відводу.
Стаття 70. Визначення просторових меж гірничого відводу

1. Просторові межі гірничого відводу визначаються для:

1) розробки родовищ корисних копалин - контурами їх запасів, оцінених у встановленому порядку, з урахуванням зон зсуву гірських порід або розносу бортів кар'єру;

2) будівництва та експлуатації підземних споруд - їх технічними межами з урахуванням зон зсування і обвалення гірських порід, а також охоронних і бар'єрних ціликів, які забезпечують нормальне функціонування таких споруд;

3) поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод - частиною надр, де може бути забезпечена їх локалізація;

4) підземного зберігання газу - контурами поширення максимального об'єму газу, який закачується у порові пласти, відповідно до проектного документа на будівництво підземного сховища газу;

5) розробки родовищ нафти і газу - за периметром розташування законтурних нагнітальних свердловин.

2. Під час визначення просторових меж гірничого відводу враховуються просторові контури родовища корисних копалин, охоронних ціликів під природними об'єктами і спорудами, бортів кар'єрів та розрізів, положення ділянки, що призначається для будівництва та експлуатації підземних споруд, межі безпечного проведення гірничих і підривних робіт, бар'єрних ціликів у зоні охорони від шкідливого впливу гірничих розробок, зони зміщення гірських порід та інші фактори, що впливають на стан земної поверхні і надр у зв'язку з їх використанням.

3. Користування ділянкою надр за просторовими межами гірничого відводу заборонено.
Розділ IV. Особливості геологічного вивчення надр
Стаття 72. Мета та об'єкти геологічного вивчення надр

1. Метою геологічного вивчення надр є отримання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінка родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, визначення закономірностей їх формування і розміщення, гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і оцінка можливості використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

2. Об'єктами геологічного вивчення надр є:

1) геологічна будова надр;

2) ресурси надр, до яких належать рідкі, тверді, газоподібні речовини і мінеральні утворення, а також суміші цих речовин і мінеральних утворень, геоенергетичні ресурси;

3) підземні порожнини у надрах, утворені внаслідок природних процесів або техногенної діяльності;

4) накопичення відходів переробки корисних копалин;

5) процеси і явища, які відбуваються у надрах і на поверхні землі внаслідок природних процесів і техногенного впливу;

6) геофізичні, геохімічні, енергетичні та інші поля і потоки, що формуються у надрах Землі, які становлять критерії пошуку родовищ корисних копалин;

7) запаси корисних копалин ділянок надр за результатами геологічного вивчення та економічна ефективність залучення таких запасів до суспільного виробництва;

8) ділянки надр, які потребують проведення геологічних (в тому числі геофізичних та геохімічних), інженерно-геологічних, гідрогеологічних, еколого-геологічних досліджень.
Стаття 73. Проектування робіт з геологічного вивчення надр

1. Геологічне вивчення надр проводиться відповідно до проекту, розробленого згідно з договором про використання надр, стандартів, норм, правил та інших нормативних документів.

2. Проектна документація на проведення робіт з геологічного вивчення надр підлягає оцінці впливу на довкілля навколишнє природне середовище.

3. Проектна документація зберігається користувачем надр.
Стаття 74. Основні вимоги щодо геологічного вивчення надр

1. Основними вимогами щодо геологічного вивчення надр є:

1) забезпечення екологічної безпеки, тобто відсутності погіршення стану здоров'я людей та збільшення їх захворюваності, а також відсутності шкідливого для здоров'я людей забруднення окремих природних та антропогенних складових довкілля;

2) раціональне та ефективне проведення робіт з геологічного вивченням надр шляхом їх належного наукового забезпечення, впровадження сучасних методик, техніки і технологій;

3) повнота і комплексність вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов для розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

4) достовірність визначеної кількості та якості запасів корисних копалин і наявних в них супутніх компонентів, проведення геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин;

5) збереження геологічної та виробничо-технічної документації, зразків порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані для подальшого вивчення надр, розвідки та розробки родовищ, а також під час користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Стаття 75. Стадійність робіт з геологічного вивчення надр

1. Під час геологічного вивчення надр геологорозвідувальні роботи можуть включати такі стадії:

1) регіональне геологічне вивчення, яке охоплює геолого-геофізичні роботи, геологічні зйомки, загальні пошуки родовищ корисних копалин та інші геологічні роботи, спрямовані на загальне вивчення надр (прогнозування небезпечних ендогенних та екзогенних геологічних процесів), гідрогеологічні, інженерно-геологічні, еколого-геологічні, геохімічні, мінерагенічні, палеонтологічні дослідження, вивчення режиму підземних вод, екологічний моніторинг геологічного середовища тощо); мілко-, середньо- та крупно масштабне картування та картографування;

2) пошукові геологорозвідувальні роботи у межах ділянок надр, потенційно перспективних для знаходження родовищ корисних копалин, з метою виявлення родовищ корисних копалин, визначення їх можливого промислового значення і доцільності подальшого проведення геологорозвідувальних робіт на підставі початкової геологічної оцінки отриманих результатів досліджень;

3) пошуково-оцінювальні геологорозвідувальні роботи у межах ділянок надр, що отримали позитивну початкову геологічну оцінку (визначення економічної доцільності їх залучення до промислового освоєння та подальшого проведення розвідувальних робіт, на підставі результатів попередньої геолого-економічної оцінки виявлених запасів корисних копалин та отриманих результатів досліджень);

4) розвідувальні роботи на перспективних родовищах, у тому числі дослідно-промислова розробка (визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що утворюється або реконструюється, і доцільності інвестування робіт з його проектування та будівництва на підставі результатів детальної геолого-економічної оцінки розвіданих та підготовлених до промислового освоєння запасів корисних копалин, яка повинна бути достатньою для прийняття рішення щодо інвестування робіт без додаткових досліджень);

5) дорозвідка родовищ, що експлуатуються у межах відведеної ділянки надр, у недостатньо вивчених їх частинах (уточнення даних про морфологію, внутрішню будову, умови залягання та розробки покладів корисних копалин, якість мінеральної сировини);

6) експлуатаційна розвідка родовищ у межах відведеної ділянки надр (уточнення гірничо-геологічних, гірничо-технічних, економічних та інших умов їх розробки, а також виявлення нових мінеральних утворень, які можуть становити промисловий інтерес.

2. За результатами проведення стадій робіт з геологічного вивчення надр, крім експлуатаційної розвідки, складаються геологічні звіти.
Стаття 76. Геолого-економічна оцінка запасів родовищ корисних копалин та кондиції на мінеральну сировину

1. Для з'ясування промислового значення запасів родовищ корисних копалин, які виявлені у процесі геологічного вивчення надр, періодично проводиться геолого-економічна оцінка запасів і ресурсів родовищ, що вивчаються, шляхом визначення прогнозних техніко-економічних показників видобутку та переробки мінеральної сировини.

2. На ранніх стадіях геологічного вивчення надр проводиться початкова геолого-економічна оцінка об'єктів геологорозвідувальних робіт для визначення доцільності проведення подальших геологорозвідувальних робіт у межах виявлених ділянок надр, сприятливих для знаходження родовищ корисних копалин.

3. На потенційних родовищах (покладах) проводиться попередня геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин з метою визначення доцільності їх промислового освоєння та інвестування геологічних робіт з розвідки і підготовки до експлуатації.

4. Детальна геолого-економічна оцінка проводиться на розвіданих і підготовлених до експлуатації родовищах (покладах) корисних копалин з метою визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що утворюється або реконструюється для їх промислового освоєння, і доцільності інвестування робіт з його проектування та будівництва.

5. Геолого-економічна оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться користувачем надр за рахунок власних коштів.

6. Підрахунок та геолого-економічна оцінка запасів родовищ корисних копалин проводяться на підставі кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості та кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовищ. Кількісні показники кондицій для підрахунку запасів корисних копалин визначаються для кожного родовища шляхом проведення поваріантних техніко-економічних розрахунків за умови раціонального використання всіх основних і супутніх корисних копалин та компонентів, а також відходів гірничого виробництва.
Стаття 77. Передання розвіданих родовищ корисних копалин до Державного фонду родовищ корисних копалин для їх подальшого видобування

1. Розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин для їх подальшого видобування.
Розділ V. Особливості видобування корисних копалин
Стаття 78. Видобування корисних копалин

1. Видобування корисних копалин здійснюється користувачем надр із застосуванням затверджених стандартів видобування корисних копалин, проектів (технологічних схем), планів видобування (планів відбору).

2. Користувачі ділянок надр, які здійснюють видобування корисних копалин, зобов'язані забезпечувати:

1) відповідність технологій і параметрів родовищ видобування корисних копалин, що фактично застосовуються, передбачених у проектах видобування;

2) зменшення негативного впливу діяльності з використання надр на стан здоров'я (захворюваності) людей та на довкілля;

3) відповідність обсягів розкривних робіт і підготовлених до вилучення запасів корисних копалин проектам видобування. Зміни параметрів родовищ видобування корисних копалин, обумовлені змінами гірничо-геологічних, екологічних та інших умов розробки, допускаються за наявності обґрунтованих матеріалів, затверджених у встановленому порядку;

4) проведення випереджувального геологічного вивчення надр по відношенню до видобування корисних копалин, що дає можливість одержати достовірну оцінку (кількісну та якісну) запасів корисних копалин та геомеханічного стану гірничого масиву, який містить родовище корисних копалин, що експлуатується;

5) ведення достовірного і постійного обліку видобутку корисних копалин, а також запасів основних і тих, що спільно з ними залягають, корисних копалин, які залишаються у надрах під час розробки родовищ;

6) збереження у стані, доступному для освоєння, інших ресурсів надр, розташованих у безпосередній близькості від родовища, що експлуатується;

7) найбільш повне вилучення з надр основних і тих, що спільно з ними залягають, корисних копалин та супутніх компонентів;

8) збереження родовищ корисних копалин, що розробляються, від затоплення, обводнення, замулювання, пожеж та інших факторів, що знижують якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

9) збереження від негативного впливу гірничих робіт підземних споруд, об'єктів на поверхні землі та інших родовищ, розташованих поблизу родовища, що експлуатується.
Стаття 79. Втрати корисних копалин у процесі видобування

1. Втрати корисних копалин у процесі розробки родовищ корисних копалин поділяються на проектні, експлуатаційні та пов'язані з видобуванням корисних копалин та узгоджуються з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

2. Проектні втрати визначаються відповідно до проекту розробки родовища корисних копалин з урахуванням технологічних, екологічних та інших вимог експлуатації родовища.

3. Нормативи експлуатаційних втрат встановлюються Кабінетом Міністрів України окремо для групи родовищ, родовища, конкретної ділянки родовища або групи ділянок, що мають аналогічні гірничо-геологічні, гірничотехнічні, технологічні, економічні та інші умови розробки родовищ корисних копалин.

4. Видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які втратили промислове значення, а також втрачені у процесі видобування або не підтверджені під час наступних геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища, підлягають списанню з обліку гірничодобувного підприємства в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 80. Огляд гірничих виробок користувача сусідньої ділянки надр у разі виникнення підозри щодо вторгнення

1. Вторгнення гірничих виробок у межі чужого гірничого відводу не допускається, за винятком випадків, пов'язаних з необхідністю ліквідації аварій та їх наслідків.

2. Перевірка фактичного розташування виробок сусіднього користувача ділянки надр у разі виникнення підозри щодо вторгнення проводиться територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду за заявою користувача надр.
Стаття 81. Вимоги до вилучення корисних копалин, що залягають спільно з основними

1. За наявності на ділянці надр корисних копалин, що залягають спільно з основними, користувач надр зобов'язаний проводити видобувні роботи згідно з проектом комплексного видобування корисних копалин з дотриманням установленого порядку, послідовності та технології їх вилучення.

2. Відхилення від прийнятого порядку, послідовності та технології вилучення з надр корисних копалин, що залягають разом з основними, не допускається.

3. Корисні копалини, що залягають спільно з основними, але не використовуються у зв'язку із відсутністю споживачів, повинні складатися в окремі місця, передбачені проектом використання надр. Користувач надр має право ініціювати внесення змін в договір про використання надр з метою набуття права на такі корисні копалини.
Стаття 82. Одночасні розвідка і видобування корисних копалин з особливою складністю їх залягання

1. Недостатньо вивчені ділянки надр або ділянки надр з особливою складністю їх залягання, у тому числі ті, розробка яких вимагає застосування особливих технологічних заходів (зокрема ділянки надр, що містять нетрадиційні вуглеводні - газ сланцевих товщ, газ (метан) вугільних родовищ, газ центрально-басейнового типу, нафта, конденсат або інша вуглеводнева сировина, яка залягає в нетрадиційних колекторах) можуть бути надані користувачам надр для здійснення їх одночасних: геологічного вивчення у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ і видобування корисних копалин з поетапною оцінкою та постановкою виявлених запасів на державний облік відповідно до вимог цього Кодексу.

Умови таких одночасних розвідки та видобування визначаються в договорі про використання надр.

2. Стадії та умови геологічних робіт відповідно до Договору про використання надр повинні відображати специфіку технологій щодо геологічного вивчення та розробки таких надр і можуть відрізнятись від стадій та умов робіт, передбачених цим Кодексом для інших випадків (зокрема, система продуктивних горизонтів ділянок надр, зазначених у частині 1 цієї статті, вважається єдиним родовищем незалежно від глибини залягання та кількості таких продуктивних горизонтів).

3. На ділянки надр, передбачені частиною 1 цієї статті, не поширюються обмеження, встановлені цим Кодексом, зокрема:

а) щодо комплексного використання надр та вибіркової розробки родовищ корисних копалин;

б) норми щодо обсягу підземних вод, що можуть видобуватись без укладення договору на користування надрами.
Розділ VI. Особливості використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин
Стаття 83. Проекти на використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

1. Використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами, розробленими відповідно до договору про використання надр, якими передбачаються заходи, що гарантують відсутність негативного впливу на стан здоров'я людей, забруднення довкілля, а також безпечну експлуатацію підземних споруд, забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверхню та у водні об'єкти.
Стаття 84. Використання підземного простору для складування або захоронення відходів виробництва і споживання

1. Забороняється складування або захоронення шкідливих і небезпечних для людей та довкілля відходів виробництва і споживання у нестійких, обводнених, тріщинуватих, пористих, вологопроникних гірських породах, у місцях, де можуть проявлятися землетруси, гірничі удари, зсуви та інші природні явища, що мають наслідком зміну геологічної будови надр.

2. Способи і технології складування або захоронення відходів виробництва і споживання повинні забезпечувати:

1) запобігання негативному впливу відходів на здоров'я і життя людей, природні системи та інші об'єкти, що становлять цінність для суспільства, протягом усього строку захоронення;

2) запобігання розповсюдженню речовин, які підлягають захороненню, внаслідок процесів, що відбуваються у надрах, протягом усього строку їх природного розкладу (розпаду);

3) можливість термінового, повного і безпечного вилучення відходів з підземного простору протягом усього строку захоронення;

4) постійний нагляд і контроль з метою підтвердження відсутності впливу відходів на довкілля.

3. Визначення ступеня відповідності застосовуваних способів і технологій захоронення відходів виробництва і споживання зазначеним умовам здійснюється на стадії проведення державної експертизи проектів захоронення таких відходів у підземному просторі.

4. Зворотне закачування у пласти з метою утилізації та підтримки пластового тиску супутніх пластових вод, які видобуваються разом з вуглеводнями, належить до технологічного процесу розробки родовищ вуглеводнів, обґрунтовується у проектах і не потребує додаткових узгоджень і щодо здійснення такого виду використання надр.
Розділ VII. Проектування, будівництво і введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин
Стаття 85. Особливості проектування гірничодобувних об'єктів, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

1. Проектування гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, провадиться на основі геологічного та іншого вивчення надр з урахуванням комплексного розвитку регіону та вимог екологічної безпеки.

2. Проектування гірничодобувних об'єктів провадиться після попереднього погодження у встановленому законодавством порядку питань про надання земельної ділянки і гірничого відводу.

3. Проекти будівництва гірничодобувних об'єктів або підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин, скидання стічних вод, підлягають екологічній, науково-технічній та іншим видам експертизи та погодженню в порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 86. Основні вимоги до проектування, будівництва і введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

1. У проектах будівництва гірничодобувних об'єктів повинні передбачатися:

1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;

2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів;

3) раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;

4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;

5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;

6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження грунтового покриву;

7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

2. У проектах будівництва об'єктів по переробці мінеральної сировини повинні передбачатися:

1) застосування технологічних схем, які забезпечують раціональне і комплексне вилучення з видобутої мінеральної сировини наявних у ній компонентів, що мають промислове значення;

2) раціональне використання, утилізацію, знешкодження або безпечне захоронення відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо);

3) складування, збереження та визначення порядку обліку відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

4) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

3. При проектуванні, будівництві і введенні в експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, повинні забезпечуватися раціональне використання видобутих гірських порід, а також виконання вимог, зазначених у пунктах 5, 6, 7 частини першої цієї статті, та інших вимог і правил відповідно до законодавства України.

4. Забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, якщо при їх проектуванні не додержано вимог, передбачених цією статтею.
Розділ VIII. Особливості регулювання відносин у нафтогазовій сфері
Стаття 87. Особливості регулювання відносин у нафтогазовій галузі підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій

1. Підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, одержаних до набрання чинності цим Кодексом або укладених договорів про використання надр (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби), а також скрапленого газу - виключно на біржових аукціонах.

2. Стартова ціна (без урахування податку на додану вартість та витрат на транспортування, постачання і зберігання) на біржових аукціонах для нафти та газового конденсату визначається на підставі митної вартості нафти за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної митної справи, за 15 днів, що передують даті реєстрації заявок на проведення біржового аукціону, та з урахуванням надбавки за якість для нафти сирої і газового конденсату. Зниження ціни на нафту або на газовий конденсат на біржових аукціонах нижче стартової ціни не допускається.

3. Порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, визначення стартових цін на таких аукціонах, надбавок за якість для нафти сирої і газового конденсату, а також порядок визначення обсягів реалізації на біржових аукціонах скрапленого газу для потреб населення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. Передача покупцям нафти сирої і газового конденсату здійснюється на родовищах або вузлах обліку суб'єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті. Відвантаження придбаних на біржових аукціонах нафти сирої і газового конденсату здійснюється залізничним, автомобільним або трубопровідним транспортом. Спосіб відвантаження та напрямок транспортування визначаються покупцем у відповідних договорах купівлі-продажу.

5. У разі якщо ціна, за якою здійснюється реалізація нафти сирої і газового конденсату на біржових аукціонах, нижча за стартову ціну, яка визначена згідно з частиною другою цієї статті, суб'єкти господарювання, визначені частиною першою цієї статті, сплачують до державного бюджету штраф у розмірі 100 відсотків різниці вартості, обчисленої за стартовою ціною та фактичними цінами реалізації. Стягнення таких штрафів здійснюється органами державної податкової служби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі.

6. Якщо під час чергового біржового аукціону виставлені на продаж обсяги нафти сирої або газового конденсату не були реалізовані повністю або частково, вони виставляються на додатковий біржовий аукціон, що проводиться того самого календарного місяця. У разі якщо продаж зазначених обсягів нафти сирої і газового конденсату не відбувся на додатковому біржовому аукціоні або додатковий біржовий аукціон не був проведений, нереалізовані обсяги нафти сирої і газового конденсату на підставі договору купівлі-продажу за стартовою ціною додаткового біржового аукціону реалізуються Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України". Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" оплачує відвантажені обсяги нафти сирої і газового конденсату протягом 30 днів з дати укладення договору купівлі-продажу.

7. З метою дотримання вимог цієї статті передання нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу на умовах договорів комісії, давальницької переробки, інших договорів, що не передбачають передання права власності на них, не допускається.

8. Дія цієї статті поширюється виключно на тих учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, становить 50 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.
Стаття 88. Дослідно-промислова розробка родовищ нафти і газу

1. Введення родовища або окремого покладу в дослідно-промислову розробку здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, на підставі обґрунтованої заяви користувача нафтогазоносними надрами, до якої додаються проект дослідно-промислової розробки родовища (покладу) та проект його облаштування, інвестиційний проект (програма), підготовлений і затверджений у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

2. Видобуток нафти і газу з родовища (покладу) за час його дослідно-промислової розробки не повинен спричиняти істотного зменшення обсягу їх кінцевого видобутку із надр та обмежувати вибір найбільш ефективних методів промислової розробки родовища.

3. Видобуток нафти і газу з родовища (покладу) при дослідно-промисловій розробці повинен здійснюватися в режимах, обсягах і терміни відповідно до проекту дослідно-промислової розробки з дотриманням показників інвестиційного проекту (програми).
Стаття 89. Введення родовищ нафти і газу у промислову розробку

1. Введення родовища або окремого покладу нафти і газу у промислову розробку здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, на підставі обґрунтованої заяви користувача нафтогазоносними надрами.

2. Для введення родовища (покладу) нафти і газу у промислову розробку користувач нафтогазоносними надрами повинен мати:

спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами, одержаний до набрання чинності цим Кодексом або договір про користування надрами на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ);

затверджену в установленому порядку геолого-економічну оцінку запасів родовища (покладу) за результатами розвідувальних робіт;

акти або договори на користування земельними ділянками та акт про надання гірничого відводу для розробки родовища;

затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, технологічний проект (схему) промислової розробки родовища (покладу), комплексний проект його облаштування, виконаний згідно із законодавством, та інвестиційний проект (програму).
Стаття 90. Право власності на підземні сховища

1. Підземні сховища нафти, газу та продуктів їх переробки, створені в природних ємностях, є об'єктами права державної власності.
Стаття 91. Порядок спорудження та експлуатація підземних сховищ нафти, газу і продуктів їх переробки

1. Спорудження та експлуатація підземних сховищ нафти, газу та продуктів їх переробки здійснюються на підставі технологічних схем і проектів та проектів їх облаштування.

2. Проектно-кошторисна документація (проекти, робочі проекти, робоча документація) на спорудження і реконструкцію підземних сховищ підлягає у встановленому порядку комплексній державній експертизі.

3. Введення підземних сховищ у дослідно-промислову і промислову експлуатацію здійснюється на підставі заяви користувача нафтогазоносними надрами за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки та державного гірничого нагляду, та іншими органами.
Стаття 92. Введення в експлуатацію і виведення з експлуатації магістральних трубопроводів

1. Введення в експлуатацію і виведення з експлуатації магістральних трубопроводів нафти, газу та продуктів їх переробки здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 93. Відносини між підприємствами магістрального трубопровідного транспорту, перевалювальними комплексами нафти, газу та продуктів їх переробки і відправниками

1. Відправники незалежно від форми власності мають рівні права на користування магістральним трубопровідним транспортом і перевалювальними комплексами нафти, газу та продуктів їх переробки, що перебувають у державній власності.

2. Відправники мають право обирати маршрут транспортування. Підприємства магістрального трубопровідного транспорту зобов'язані надавати відправникам інформацію про можливі маршрути транспортування.
Стаття 94. Єдина газотранспортна система України

1. У межах Єдиної газотранспортної системи України відповідно до закону діють обов'язкові для всіх організаційних структур виробнича дисципліна, правила надання оперативної інформації про обсяги газопостачання, об'єм, режими транспортування і споживання газу, обліковий час, порядок взаємодії структур системи у разі виникнення ускладнень з газопостачанням в окремих регіонах України під час різких похолодань, аварій, планового ремонту.

2. В Україні діє єдина централізована диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею та постачанням природного газу.

3. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Єдиною газотранспортною системою України виконує державне підприємство, яке визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі.

4. Структуру державного підприємства, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі.

5. Централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єкти підприємницької діяльності нафтогазової галузі, об'єкти яких підключені до Єдиної газотранспортної системи України.

6. Централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління передбачає:

планування та оперативне управління потужностями з урахуванням режимів газопостачання;

планування та контроль за додержанням режиму роботи Єдиної газотранспортної системи України;

запобігання аварійним ситуаціям і ліквідація їх наслідків у Єдиній газотранспортній системі України шляхом підтримання необхідних режимів роботи, забезпечення надійного і сталого функціонування Єдиної газотранспортної системи України та її спільної роботи з газотранспортними системами сусідніх держав;

здійснення контролю за впровадженням нових систем протиаварійної автоматики та захисту, а також засобів зв'язку і диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

7. Усі оперативні команди і розпорядження державного підприємства, що здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління відповідно до законодавства України, підлягають беззаперечному виконанню всіма суб'єктами підприємницької діяльності, об'єкти яких підключені до Єдиної газотранспортної системи України.

8. Втручання в диспетчерське (оперативно-технологічне) управління Єдиною газотранспортною системою України з боку органів влади та органів місцевого самоврядування, політичних партій і рухів та інших громадських організацій не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

9. Суб'єкти підприємницької діяльності, об'єкти яких підключені до Єдиної газотранспортної системи України, зобов'язані подавати відповідно до закону державному підприємству, що здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, звіти та інформацію, передбачені нормативно-технічними документами.

10. Положення про функціонування Єдиної газотранспортної системи України затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розділ IX. Використання земельних ділянок для використання надр
Стаття 95. Використання земельних ділянок приватної власності для використання надр

1. Використання земельної ділянки приватної власності для використання надр може здійснюватись лише за згодою власника земельної ділянки, за винятком використання земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт та примусового відчуження земельної ділянки приватної власності з мотивів суспільної необхідності для розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.

2. Відчуження земельних ділянок приватної власності для розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин відбувається відповідно до закону.
Стаття 96. Особливості використання земельних ділянок для проведення геологорозвідувальних робіт

1. Користування земельною ділянкою для проведення геологорозвідувальних робіт здійснюється користувачем надр за погодженням строків і місця проведення розвідувальних робіт із власником (користувачем) земельної ділянки.

2. Користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для проведення геологорозвідувальних робіт є безоплатним. Плата за користування земельною ділянкою приватної власності для проведення розвідувальних робіт встановлюється на підставі домовленості із власником.

3. Геологорозвідувальні роботи не можуть проводитися без згоди власника сусідньої земельної ділянки під будівлями, спорудами і у радіусі до 50 метрів від житлового будинку.

4. Збитки, завдані внаслідок геологорозвідувальних робіт власникам (користувачам) земельної ділянки, у тому числі упущена вигода, відшкодовується користувачем надр на загальних засадах. Користувач надр зобов'язаний за свій рахунок привести порушені земельні ділянки у попередній стан.
Стаття 97. Облаштування території для проведення геологорозвідувальних робіт

1. Користувач надр на земельній ділянці, яка перебуває у його користуванні, має право у межах проекту використання надр закладати бурові свердловини, будувати будівлі, споруди, необхідні для виконання геологорозвідувальних робіт та вирівнювати земельні ділянки.

2. За умови відшкодування втрат лісогосподарського виробництва користувач надр на земельній ділянці, що перебуває у його користуванні, має право вирубувати зелені насадження, дерева, чагарники, що перешкоджають виконанню геологорозвідувальних робіт відповідно до Земельного кодексу України.
Стаття 98. Відшкодування шкоди, завданої геологічним вивченням надр

1. Користувачі надр відшкодовують шкоду, завдану з їх вини власникам земельних ділянок, у зв'язку з геологічним вивченням надр.

2. Строк давності для вимог про відшкодування шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, складає 6 місяців з дня, коли власник земельної ділянки дізнався або повинен був дізнатись про завдання шкоди.
Стаття 99. Відшкодування шкоди, завданої видобуванням корисних копалин

1. Користувачі надр відшкодовують завдану шкоду власникам земельних ділянок у зв'язку з видобуванням корисних копалин з їх вини.

2. Строк давності для вимог про відшкодування шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, складає один рік з дня, коли власник земельної ділянки дізнався або повинен був дізнатись про завдання шкоди.

3. Якщо шкода виникла після спливу 10-річного строку з дня закінчення дії договору про використання надр, то шкода відшкодовується державою за рахунок плати, яка поступила за право використання надр. Держава відшкодовує шкоду також у випадках, якщо шкода винила після ліквідації користувача надр - юридичної особи або після смерті користувача надр - фізичної особи.
Розділ X. Рекультивація земельних ділянок та забезпечення їх раціонального використання
Стаття 100. Обов'язок користувачів надр здійснювати рекультивацію земельних ділянок

1. Користувачі надр зобов'язані здійснювати рекультивацію земельних ділянок, які надані їм для використання надр на основі договору про використання надр та відповідно до затвердженого у встановленому порядку розробки родовищ корисних копалин.
Стаття 101. Рекультивація земельних ділянок

1. Користувач надр зобов'язаний надавати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, один раз в рік дані щодо порушених земельних ділянок внаслідок використання надр та їх рекультивації.

2. У випадку ліквідації користувача надр-юридичної особи, виконання обов'язку рекультивації земельних ділянок організовує ліквідаційна комісія.

3. Порушені земельні ділянки повинні бути рекультивовані до закінчення строку дії договору про використання надр.
Розділ XI. Охорона надр та довкілля
Глава 1. Вимоги до охорони надр та довкілля
Стаття 102. Основні вимоги до охорони надр

1. Основними вимогами до охорони надр є:

1) забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

2) забезпечення найбільш повного вилучення з надр запасів основних і супутніх корисних копалин та компонентів їх переробки;

3) ведення достовірного обліку запасів основних і супутніх корисних копалин та компонентів, які вилучаються якщо це обумовлено відповідними проектами або інструкціями та які залишаються в надрах;

4) раціональне та ефективне використання ресурсів надр на основі широкого застосування новітніх технологій;

5) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню надр, виснаженню ресурсів, негативному впливу користування надрами на стан довкілля;

6) охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожежі та інших факторів, що знижують якість корисних копалин, промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

7) недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на стан запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються або законсервовані, та підземних споруд;

8) запобігання забрудненню надр під час проведення робіт, пов'язаних з користуванням надрами, особливо у разі підземного зберігання нафти, газу або інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин та відходів виробництва, скидання стічних вод;

9) дотримання встановленого порядку зупинення, консервації і ліквідації гірничодобувних об'єктів та підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

10) забезпечення комплексу геологічних та маркшейдерських робіт;

11) запобігання самовільній забудові площ залягання корисних копалин і дотримання встановленого порядку використання таких площ в інших цілях;

12) недопущення забруднення підземних вод, що знаходяться у водоносних горизонтах, від використання надр або безпосереднього використання цих вод.
Стаття 103. Основні вимоги до запобігання шкідливому впливу користування надрами на довкілля

1. Охорона надр і довкілля включає систему правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на охорону життя і здоров'я людей, збереження природних ландшафтів і мінімізацію негативного впливу на довкілля, охорону будинків, споруд, у тому числі об'єктів у сфері використання надр.

2. Основними вимогами екологічної безпеки у сфері використання надр є проведення попередньої оцінки впливу на довкілля та проведення екологічного моніторингу і вжиття заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків діяльності у цій сфері.

3. Під час проектування, розміщення, будівництва, введення в дію нових і реконструкції діючих гірничодобувних, збагачувальних підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування, а також у процесі експлуатації таких об'єктів забезпечується екологічна безпека, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливого впливу на довкілля, виконання інших вимог щодо охорони надр, довкілля і здоров'я людей.

4. Об'єкти користувачів надр, які шкідливо впливають на довкілля, повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю та складом забруднюючих речовин і за характеристиками шкідливих факторів.

5. Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).
Стаття 104. Основні вимоги до охорони надр під час геологічного вивчення

1. Під час геологічного вивчення надр повинно забезпечуватися:

1) проведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування ґрунтового покриву та забруднення довкілля;

2) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б не перевищувало норматив допустимого негативного впливу на довкілля і здоров'я людей;

3) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані під час розробки родовищ та з іншою метою, та ліквідація в установленому порядку гірничих виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;

4) проведення випереджувального геологічного вивчення надр, яке забезпечує достовірну оцінку запасів корисних копалин або параметрів ділянок надр, що надаються у користування з метою, не пов'язаною з видобуванням корисних копалин;

5) вивчення надр з метою максимально можливої утилізації розкривних порід і відходів збагачення та переробки видобутих корисних копалин;

6) своєчасна і повноцінна рекультивація земель, порушених у процесі проведення геологорозвідувальних робіт.
Стаття 105. Основні вимоги до охорони надр під час експлуатації родовищ корисних копалин

1. Під час експлуатації родовищ корисних копалин повинно забезпечуватися:

1) дотримання способів, технологій і параметрів передбачених проектом експлуатації родовищ корисних копалин на всіх етапах експлуатації, а також дотримання установлених стандартів, лімітів, норм і правил користування надрами;

2) раціональне, комплексне і безпечне вилучення корисних копалин з надр;

3) організація і ведення систематичного достовірного вивчення та обліку кількості і якості корисних копалин, що вилучаються з надр, у тому числі мінеральної сировини, яка надходить у відвали та на переробку;

4) використання сучасних технічних засобів і технологічного обладнання для розробки родовищ корисних копалин;

5) вдосконалення способів і методів розробки родовищ корисних копалин, а також відповідного обладнання;

6) запобігання вибірковому відпрацюванню багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

7) недопущення псування родовищ, що розробляються, і сусідніх родовищ корисних копалин, у тому числі під час проведення гірничих робіт;

8) збереження запасів корисних копалин, які консервуються;

9) складування та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

10) раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва;

11) безпечне для людей, майна і довкілля ведення робіт.
Стаття 106. Квоти на видобування корисних копалин

1. З метою запобігання негативним економічним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин, а також створення умов для збільшення глибини переробки корисних копалин і використання накопичених відходів їх переробки можуть встановлюватися квоти на видобування окремих видів корисних копалин, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 107. Основні вимоги до первинної переробки корисних копалин

1. Під час первинної переробки корисних копалин повинно забезпечуватися:

1) дотримання технологічних схем, що гарантують раціональне і комплексне вилучення корисних компонентів з корисних копалин за рахунок упровадження новітніх досягнень науки і техніки;

2) проведення відповідних дослідно-технологічних випробувань;

3) облік і контроль за розподілом корисних компонентів на різних стадіях переробки та рівнем їх вилучення з корисних копалин;

4) раціональне використання відходів переробки (шлам, пил, стічні води тощо);

5) складування, облік і зберігання відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

6) дотримання встановлених стандартів, лімітів, норм і правил щодо первинної переробки мінеральної сировини, зокрема щодо екологічної безпеки.
Стаття 108. Охорона ділянок надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність

1. Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, то становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошеними в установленому законодавством порядку об'єктами природно-заповідного фонду. Заборонено здійснювати будь-яку діяльність, що може порушувати збереження зазначених об'єктів.

2. У разі виявлення під час користування надрами рідкісних геологічних відслонень, мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі ділянок надр зобов'язані зупинити роботи на відповідній ділянці надр і повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Стаття 109. Забудова площ залягання корисних копалин

1. Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

2. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. При цьому повинні здійснюватися заходи, які забезпечать можливість видобування з надр корисних копалин.

3. Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами.

5. Самовільна забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого законом порядку припиняються без відшкодування понесених витрат.
Глава 2. Інспекційна діяльність у сфері використання та охорони надр
§ 1. Завдання інспекційних органів у сфері використання та охорони надр
Стаття 110. Інспекційні органи у сфері використання та охорони надр

1. Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.
Стаття 111. Геологічні інспекційні заходи

1. Орган державного геологічного контролю перевіряє:

1) виконання вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення;

2) виконання державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень;

3) обґрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення надр;

4) виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення та використання надр;

5) дотримання нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов договорів про використання надр;

6) повноту вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов вивчення родовищ корисних копалин;

7) відповідність геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам щодо проведення таких робіт;

8) використання технічних засобів і методів ведення робіт з геологічного вивчення надр, які виключають невиправдані втрати корисних копалин і погіршення їх якості;

9) своєчасність та відповідність установленим вимогам введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;

10) дотримання під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому промислову цінність;

11) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, збереження геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр;

12) обґрунтованість напрямів пошукових, розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення надр;

13) своєчасність і правильність державної реєстрації робіт з геологічного вивчення і використання надр, наявність на договорів про використання надра;

14) повноту і вірогідність вихідних даних про кількість та якість запасів основних та спільнозалягаючих корисних копалин, компонентів, що містяться в них, а також надання підприємствами та організаціями звітних балансів запасів корисних копалин;

15) облік видобування нафти, газу та супутніх компонентів;

16) ведення пошуково-розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення підземних вод.

Орган державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечує вирішення інших питань щодо геологічного вивчення надр.

Орган державного геологічного контролю має право:

1) припиняти всі види робіт по геологічному вивченню надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків;

2) зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без дозволами договорів про використання надр;

3) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр.

Органу державного геологічного контролю відповідно до законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання і припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр.

Порядок здійснення державного геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 112. Гірничі інспекційні заходи

1. Орган державного гірничого нагляду перевіряє:

1) повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;

2) виключено;

3) виконання вимог щодо охорони надр при встановленні кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин;

4) правильність розробки родовищ корисних копалин;

5) повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

6) додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин, обгрунтованість і своєчасність їх списання;

7) додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин;

8) додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення більш повного вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції;

9) правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

10) готовність державних воєнізованих гірничорятувальних служб та формувань і диспетчерських служб до локалізації та ліквідації наслідків аварій;

11) вирішення інших питань щодо нагляду за використанням та охороною надр в межах своєї компетенції.

Орган державного гірничого нагляду має право:

1) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час геологічного вивчення надр, їх використання та охорони;

2) в порядку, встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов'язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил;

3) вимагати від користувачів надр обґрунтування списання запасів корисних копалин;

4) давати рекомендації щодо впровадження нових прогресивних технологій переробки мінеральної сировини.

Органу державного гірничого нагляду законодавством України може бути надано й інші права з метою запобігання порушенням законодавства про надра та їх припинення.

Порядок здійснення державного гірничого нагляду визначається Кабінетом Міністрів України.
§ 2. Загальні положення інспекційного провадження у сфері використання та охорони надр
Стаття 113. Ініціювання інспекційного провадження

1. Інспекційне провадження здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" порядку за ініціативою інспекційного органу у формі інспекційного заходу.

Здійснюються планові та позапланові інспекційні заходи.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Періодичність проведення планових заходів визначається залежно від ступеню ризику від здійснення господарської діяльності, згідно з критеріями, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Підставами для здійснення позапланових заходів є:

1) виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих користувачем надр;

2) звернення інших осіб про порушення користувачем надр вимог закону;

3) неподання у встановлений термін користувачем надр документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

2. Проведення інспекційного заходу з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється.
Стаття 114. Місце здійснення інспекційного провадження

1. Інспекційні заходи здійснюються за місцем використання надр чи за місцем розташування користувача надр чи його підрозділу, що здійснює таке користування.
Стаття 115. Права і обов'язки користувача надр під час інспекційного провадження

1. Користувач надр під час інспекційного провадження має право:

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;

одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);

надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

2. Користувач надр під час інспекційного провадження зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.
Стаття 116. Особливості доступу до матеріалів інспекційного провадження

1. Користувач надр має право на всіх стадіях інспекційного провадження знайомитися з матеріалами інспекційного провадження.

2. Матеріали інспекційного провадження надаються для ознайомлення на місці проведення інспекційного провадження або в приміщенні органу користувача надр чи його підрозділу, що здійснює таке користування та у присутності посадової або службової особи інспекційного органу.
Стаття 117. Повноваження інспекційного органу

1. Інспекційний орган під час інспекційного провадження має право:

вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

2. Інспекційний орган під час інспекційного провадження зобов'язаний:

повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання;

не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);

ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).
Стаття 118. Загальні вимоги до інспекційного заходу

1. Інспекційний захід може проводитися комплексно кількома інспекційними органами, якщо їхні повноваження на проведення чи участь у комплексних заходах передбачені законом.

2. Інспекційний захід у володінні користувача надр може проводитися протягом робочого часу, встановленого правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідного користувача надр.

3. Строк інспекційного заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів.

Продовження строку інспекційного заходу не допускається за винятком випадків, визначених законом.

4. Користувач надр ознайомлюється з підставою інспекційного заходу на основі наданого йому посадовою або службовою особою інспекційного органу копії відповідного документа.
Стаття 119. Рішення про відкриття інспекційного заходу та посвідчення (направлення) на його проведення

1. Для проведення інспекційного заходу інспекційний орган приймає рішення, яке повинно містити найменування користувача надр, щодо якого буде проводитися захід, його вид і предмет.

2. На підставі процедурного рішення оформляється посвідчення (направлення) на проведення інспекційного заходу із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові посадової або службової особи і засвідчується печаткою інспекційного органу.

3. У посвідченні (направленні) на проведення інспекційного заходу зазначаються:

1) найменування інспекційного органу, який проводить захід;

2) найменування особи та/або відокремленого підрозділу користувача надр, щодо діяльності яких проводиться захід;

3) місце проживання (місцезнаходження) користувача надр, щодо діяльності яких проводиться захід;

4) номер і дата наказу, на виконання якого проводиться захід;

5) перелік посадових або службових осіб, які беруть участь у проведенні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

6) дата початку та дата закінчення заходу;

7) тип заходу (плановий або позаплановий);

8) підстави для проведення заходу;

9) предмет проведення заходу;

10) інформація про проведення попереднього заходу (вид і строк його проведення).

4. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку проведення інспекційного заходу.
Стаття 120. Початок інспекційного заходу

1. Про проведення інспекційного заходу користувач надр письмово повідомляється інспекційним органом не пізніше ніж за десять робочих днів про проведення інспекційного заходу, його строку, виду та предмету. Перед початком проведення інспекційного заходу посадова або службова особа інспекційного органу представляється і пред'являє користувачу надр службове посвідчення та посвідчення (направлення) та надає особі його копію. Посадова або службова особа інспекційного органу без посвідчення (направлення) на проведення інспекційного заходу та службового посвідчення не має права його проводити.
§ 3. Завершення інспекційного провадження
Стаття 121. Завершення інспекційного заходу

1. Інспекційний захід завершується у таких формах:

1) прийняттям рішення про відсутність у користувача надр порушень вимог закону;

2) прийняттям рішення про:

а) виявлення порушень вимог закону і усунення виявлених порушень у визначені строки;

б) виявлення порушень вимог закону і тимчасове зупинення або заборону здійснення діяльності чи використання певного майна.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа, що здійснила інспекційний захід, у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який підписується нею та користувачем надр або уповноваженою ним особою.

На підставі акта, який складено за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Акт и припис складаються з урахуванням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Стаття 122. Зауваження користувача надр

1. Користувач надр протягом 10 робочих днів має право подати інспекційному органу свої зауваження у письмовій формі до прийняття рішення.

2. Неподання або несвоєчасне подання користувачем надр зауважень може бути підставою для відмови у задоволенні скарги у разі оскарження рішення.
Стаття 123. Рішення про усунення виявлених порушень

1. У випадку виявлення порушень, які не створюють небезпеки життю людей чи майну, інспекційний орган зобов'язаний прийняти рішення про усунення виявлених порушень вимог закону.

Строк усунення порушень користувачем надр повинен відповідати їх характеру і становити не менше десяти днів та не більше двох місяців.

2. Після закінчення встановленого строку для усунення порушення інспекційний орган зобов'язаний продовжити інспекційний захід.

Предметом продовженого інспекційного заходу є тільки перевірка наслідків виконання вимог інспекційного органу про усунення порушень.

3. Строк продовженого інспекційного заходу не може перевищувати п'яти робочих днів.

Продовження строку інспекційного заходу не допускається.

4. Продовжений інспекційний захід завершується у таких формах:

1) прийняттям рішенням - у випадку усунення користувачем надр протягом встановлених строків усіх виявлених порушень вимог закону;

2) складенням протоколу про правопорушення -у випадку неусунення користувачем протягом встановлених строків виявлених порушень вимог закону.
Стаття 124. Рішення про тимчасове зупинення або заборону здійснення діяльності чи використання певного майна

1. У випадку виявлення порушень, визначених пунктом 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року N 2751-XII, інспекційний орган зобов'язаний негайно прийняти рішення про тимчасове зупинення або заборону здійснення діяльності чи використання певного майна і звернутися до суду.

2. Рішення про тимчасове зупинення або заборону здійснення діяльності чи використання певного майна є чинним до моменту вирішення відповідної справи судом.
Розділ XI. Державний моніторинг у сфері використання та охорони надр
Стаття 125. Призначення державного моніторингу у сфері використання та охорони надр

1. Державний моніторинг у сфері використання та охорони надр полягає у системному спостереженні, збиранні, обробці, зберіганні та проведенні аналізу інформації про стан геологічного середовища, розвіданих запасів та ресурсів корисних копалин, прогнозуванні зміни їх обсягу, видобування і переробки.
Стаття 126. Система державного моніторингу у сфері використання та охорони надр

1. Система державного моніторингу у сфері використання та охорони надр передбачає такі рівні:

1) загальнодержавний;

2) регіональний;

3) місцевий.

2. У системі державного моніторингу у сфері використання та охорони надр проводиться також моніторинг геологічного середовища та мінерально-сировинної бази.
Стаття 127. Державний сейсмологічний моніторинг

1. З метою підвищення безпеки проживання населення та експлуатації виробничих об'єктів проводиться державний сейсмологічний моніторинг. Державний сейсмологічний моніторинг включає спостереження та узагальнення результатів спостережень і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.
Розділ XII. Вирішення спорів у сфері використання та охорони надр
Стаття 128. Порядок вирішення спорів у сфері використання та охорони надр

1. Спори у сфері використання та охорони надр, що виникають між користувачем надр та суб'єктами владних повноважень, вирішуються у порядку адміністративного судочинства.
Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Кодекс набирає чинності 1 січня 20__ року.

2. Визнати такими, що втрачають чинність з набранням чинності цим Кодексом:

1) Кодекс України про надра від 27 липня 1994 року, N 132/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 340);

2) Постанова Верховної Ради України "Про введення в дію Кодексу України про надра" від 27 липня 1994 року, N 133/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 341);

3) Закон України "Про державну геологічну службу України" від 4 листопада 1999 року, N 1216-XIV (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 51, ст. 456);

4) Закон України "Про нафту і газ" від 12 липня 2001 року, N 2665-III (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 50, ст. 262);

5) Закон України "Про газ (метан) вугільних родовищ" від 21 травня 2009 року, N 1392-VI (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., N 40, ст. 578).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у частині першій, пункті 1 частини другої статті 2421 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року N 8073-X цифри "57" замінити цифрами "59";

2) у частині першій статті 7 Закону України "Про страхування" від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1996, N 18, ст. 78):

а) пункт 18 викласти в такій редакції:

"18) страхування цивільної відповідальності користувача надр, в тому числі за шкоду, завдану життю або здоров'ю людини, довкіллю;";

б) пункт 43 виключити.

3) у Законі України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року, N 161-XIV (Відомості Верховної Ради України, 1998, N 46 - 47, ст. 280):

а) статтю 7 після частини третьої доповнити частиною четвертою такого змісту:

"До особи, яка набула право користування надрами внаслідок його відчуження, переходить право оренди земельної ділянки, що була надана попередньому власнику права користування надрами для цілей користування надрами. Договір оренди земельної ділянки, що передається в оренду для цілей користування надрами, повинен містити обов'язкову умову переходу прав та обов'язків за договором оренди земельної ділянки до набувача права користування надрами.";

б) статтю 81 викласти в такій редакції:

"Стаття 81. Заборона відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки державної та комунальної власності

Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу, за винятком переходу права на оренду земельної ділянки, наданої для потреб користування надрами, до особи, яка набула право користування надрами внаслідок відчуження такого права.";

4) в Законі України "Про угоди про розподіл продукції" від 14 вересня 1999 року, N 1039-XIV (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 44, ст. 391):

а) у частині третій статті 4 слова "спеціальних дозволів на користування надрами та ліцензій на здійснення діяльності з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин" виключити;

б) в абзаці другому частини п'ятої статті 6 слова "який має спеціальний дозвіл на користування надрами" замінити словами "який уклав договір про використання надрами або має спеціальний дозвіл на користування надрами".

в) по всьому тексту Закону, окрім абзацу другого частини п'ятої статті 6 слова "спеціальний дозвіл (на користування надрами)" замінити на "договір про використання надрами" у відповідних відмінках.

5) у Земельному кодексі України від 25 жовтня 2001 року, N 2768-III (Відомості Верховної Ради України, 2002, N 3 - 4, ст. 27):

а) у статті 120:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду або права користування надрами";

частину першу після першого абзацу доповнити другим абзацом такого змісту:

"До особи, яка у встановленому законодавством порядку набула право користування надрами, що пов'язане із земельною ділянкою, яка перебуває у власності відчужувача права користування надрами, переходить право власності на таку земельну ділянку без зміни її цільового призначення.";

частину другу після першого абзацу доповнити другим абзацом такого змісту:

"Якщо користування надрами здійснюється із використанням земельної ділянки, наданої для таких цілей у користування, то в разі набуття прав користування надрами, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, наданою для користування надрами, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - відчужувача права користування надрами. Договір оренди земельної ділянки, що передається в оренду для цілей користування надрами, повинен містити обов'язкову умову переходу прав та обов'язків за договором оренди земельної ділянки до набувача права на користування надрами.";

абзац перший частини шостої після слів "будівлю або споруду," доповнити словами "а також права користування надрами";

б) доповнити Кодекс статтею 1221 такого змісту:

"Стаття 1221. Резервування земельних ділянок для надрокористування

1. Резервування земельної ділянки органами, уповноваженими розпоряджатися ними здійснюється на підставі письмового звернення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр шляхом укладання договору резервування земельної ділянки або Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

2. У випадках, коли розпорядження земельною ділянкою відповідно до цього Кодексу та надання надр у користування на цій земельній ділянці згідно із Кодексом України про надра здійснює Рада міністрів Автономної Республіки Крим, резервування цієї земельної ділянки здійснюється безпосередньо Радою міністрів Автономної Республіки Крим. Договір резервування земельної ділянки у такому випадку не укладається.

3. Договір резервування земельної ділянки укладається терміном на період проведення конкурсу з надання права на користування надрами.

4. Договір резервування земельних ділянок є безоплатним.

5. Договір набирає чинності після підписання його обома Сторонами та проведенням реєстрації в журналі реєстрації договорів резервування земельних ділянок.

6. Повернення зарезервованої земельної ділянки здійснюється після закінчення терміну договору резервування земельної ділянки або за умови дострокового розірвання договору за актом приймання-передачі.

7. Форма типового договору резервування затверджується Кабінетом Міністрів України.";

в) доповнити частину 1 статті 123 абзацом п'ятим такого змісту:

Договір на використання надр є підставою для прийняття рішення органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, необхідної для його реалізації.

У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим відповідно.

г) абзац третій частини другої статті 134 викласти у такій редакції:

"використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до укладених договорів про використання надр, одержаних дозволів;";

6) у Законі України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року N 898-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 38, ст. 313):

а) у статті 1:

абзац другий після слів "будівництво якої не завершено," доповнити словами "майнових прав користування надрами";

після четвертого абзацу доповнити п'ятим абзацом такого змісту:

"майнове право користування надрами - право особи користуватися надрами у відповідності до виду, місця, способу, обсягу та умов користування, що визначаються документами, які посвідчують таке право користування надрами відповідно до норм чинного законодавства".

У зв'язку з цим п'ятий - тринадцятий абзаци вважати шостим - чотирнадцятим абзацами;

б) статтю 2 після слів "Земельного кодексу України," доповнити словами "Кодексу України про надра,";

в) статтю 3 після частини третьої доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права користування надрами, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують права користування надрами у встановленому законодавством порядку".

У зв'язку з цим частини четверту - сьому вважати частинами п'ятою - восьмою;

г) статтю 4 після частини четвертої доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"Державна реєстрація обтяження іпотекою майнових прав користування надрами здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр в порядку, визначеному законодавством";

ґ) у статті 5:

частину другу після першого речення доповнити другим реченням такого змісту:

"Предметом іпотеки можуть бути майнові права користування надрами, що набуті у встановленому законодавством порядку та підтверджуються документами на користування надрами у встановленому законодавством порядку".

У зв'язку з цим друге речення вважати третім реченням;

частину шосту після першого речення доповнити другим реченням такого змісту:

"Вартість майнових прав користування надрами визначається шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності.";

д) у статті 6:

після частини четвертої доповнити частинами п'ятою, шостою такого змісту:

"Якщо майнові права на користування надрами пов'язані із земельною ділянкою, яка надана для потреб користування надрами і яка належить іпотекодавцю на праві власності такі права на користування надрами передаються в іпотеку разом із вказаною земельною ділянкою. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на права на користування надрами їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Разом з іпотекою майнових прав на користування надрами, в іпотеку передаються будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю та розташовані на земельній ділянці, що надана для потреб, пов'язаних з таким користуванням надрами. Іпотека земельної ділянки, що надана для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, також поширюється на об'єкти незавершеного будівництва, які розташовані на такій земельній ділянці, та будівлі (споруди), що будуть споруджені на цій ділянці після укладення договору іпотеки".

У зв'язку з цим частину п'яту, шосту вважати частинами сьомою, восьмою;

частину сьому викласти в такій редакції:

"Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди) або з якою пов'язані права користування надрами, що належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані, майновими правами на користування надрами, які пов'язані з такою земельною ділянкою. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), або з якою пов'язані права на користування надрами, що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов'язаний надати власнику будівлі (споруди), прав користування надрами такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець";

е) статтю 9 після частини першої доповнити частиною другою такого змісту:

"У випадку, коли предметом іпотеки є майнове право користування надрами, іпотекодавець має право користуватись предметом іпотеки згідно з умовами відповідної угоди, на підставі якої йому належить право користування надрами".

У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати частинами третьою - п'ятою;

є) статтю 12 після частини другої доповнити частиною третьою такого змісту:

"У разі порушення іпотекодавцем, за договорами іпотеки майнових прав користування надрами, порядку користування надрами, визначеного законодавством України, що може призвести до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення права користування надрами, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки".

У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

ж) доповнити новою статтею 161 такого змісту:

"Стаття 161. Особливості іпотеки майнових прав користування надрами

Передача в іпотеку майнових прав користування надрами здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав за договором про використання надр, на підставі яких іпотекодавцю належить право користування надрами.

У випадку якщо в межах однієї ділянки надр з іпотекодавцем укладено договори про використання надр на декілька видів користування надрами, предметом іпотеки є права на всі види користування надрами, визначені такими договорами.

Передача в іпотеку майнових прав користування надрами проводиться за попереднім погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Порядок такого погодження визначається Кабінетом Міністрів України.

Особливості проведення прилюдних торгів з реалізації майнових прав на користування надрами, на які звернено стягнення, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Реалізація майнових прав користування надрами внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки є правовою підставою для переоформлення на нового набувача права користування надрами договорів оренди земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, а також інших документів, необхідних для користування надрами";

з) частину першу статті 17 після абзацу шостого доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"припинення права користування надрами;".

У зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;

и) статтю 33 після частини четвертої доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"Звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є майнові права користування надрами, здійснюється на підставі рішення суду".

У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною шостою;

і) у статті 38:

частину першу після слів "будь-якій особі-покупцеві" доповнити словами "з урахуванням встановлених законодавством обмежень,";

після частини десятої доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

"Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, яким є майнові права користування надрами, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для заміни сторони надр договору про використання надр шляхом переоформлення такого договору на набувача права користування надрами на підставі договору купівлі-продажу предмета іпотеки, яким є майнові права користування надрами";

к) частину третю статті 41 після першого речення доповнити другим реченням такого змісту: "Реалізація предмету іпотеки, яким є майнові права користування надрами, здійснюється за місцем розташування земельної ділянки, що надана для цілей, пов'язаних з користуванням надрами, а якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту - у найближчому населеному пункті або районному центрі району, на території якого розташована земельна ділянка.";

7) у статті 29 Бюджетному кодексі України від 8 липня 2010 року, N 2456-VI (Відомості Верховної Ради України, 2010, N 50 - 51, ст. 572):

у пункті 31 слова "видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів" замінити словами "укладення або внесення змін до договору про використання надр";

8) у статтю 263 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року, N 2755-VI (Відомості Верховної Ради України, 2011, NN 13 - 14, 15 - 16, 17, ст. 112) внести такі зміни:

а) у частині першій:

у пункті 1:

слова "отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл)" замінити словами "договору про використання надр";

слова "спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр" замінити словами "договорах";

у пункті 2:

слова "власниками спеціальних дозволів на користування надрами" замінити словами "користувачами надр";

слова "власники таких спеціальних дозволів на користування надрами" замінити словами "такі користувачі";

у пункті 3 слова "на який надано спеціальний дозвіл" замінити словами "вказаним у договорі про використання надр";

б) у частині шостій:

в) в пункті 2 частини тринадцятої слова "зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу" замінити словами "зупинення дії права користування надрами відповідно до укладеного договору";

г) пункт 3 частини тринадцятої викласти в такій редакції:

"263.13.3. До доходів, що виникли у платника в результаті реалізації таким платником прав користування ділянкою надр у період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок інспекційних органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення права на користування надрами, застосовується санкція у вигляді вилучення отриманого (нарахованого) платником або відповідним інспекційним органом прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин. Інші санкції в разі, якщо такий прибуток (доходу) відсутній, відбуваються виключно відповідно до судового рішення.";

9) у Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 48, ст. 483; 2010 р., N 9, ст. 76, N 13, ст. 128) внести такі зміни:

а) в абзаці сьомому статті 1 після слів "природні ресурси" доповнити словами "(крім надр)";

б) у частині другій статті 3 після слів "захисту економічної конкуренції" доповнити словами "у сфері використання надр";

10) пункти 100, 101, 103, 130 та 133 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 47, ст. 532), виключити.

4. Протягом строків дії спеціальних дозволів на користування надрами, договорів концесії залишаються чинними положення відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, договорів концесії, а також нормативних актів, які були чинними на момент надання спеціальних дозволів на користування надрами, договорів концесії.

Положення цього Кодексу, законів та інших нормативних актів застосовуються до закінчення строку дії чинних спеціальних дозволів на користування надрами, договорів концесії лише у випадку, коли вони покращують правове становище користувача надр, пом'якшують або скасовують його відповідальність.

5. Протягом строків дії спеціальних дозволів на користування надрами, договорів концесії іпотека майнових прав користування надрами здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав за спеціальним дозволом на користування надрами, договором концесії.

6. Встановити, що користувачі надрами, передбачених частиною першою статті 82 цього Кодексу, мають право застосовувати власні методики, стандарти, інструкції та регламенти робіт, що розроблені відповідно до загальновизнаних галузевих рекомендацій, якщо відсутність таких нормативних документів (наприклад, стандартів, передбачених статтею 78 цього Кодексу) в Україні або їх невідповідність специфіці технологій щодо геологічного вивчення та розробки таких надр унеможливлює подальші роботи або ставить під загрозу їх ефективність.



Додаток 1

Перелік корисних копалин загальнодержавного значення
Горючі

Газоподібні

Газ природний (бутани, етан, пропан)


Газ сланцевих товщ

Газ, розчинений у нафті


Пропан

Газ (метан) вугільних родовищ


Газ центрально-басейнового типу

Рідкі

Конденсат




Бітум нафтовий


Нафта

Тверді

Антрацит


Сланці

Буре вугілля


Торф

Кам'яне вугілля




Металічні руди

Чорних металів

Залізні


Хромові

Марганцеві




Кольорових металів

Алюмінієві


Нікелеві

Вольфрамові


Олов'яні

Вісмутові


Поліметалічні

Кобальтові


Ртутні

Магнієві


Свинцеві

Мідні


Сурм'яні

Миш'якові


Титанові

Молібденові


Цинкові

Благородних металів

Золота


Срібла

Металів платинової групи




Рідкіснометалеві та рідкісноземельні

Ванадієві


Скандієві

Берилієві


Стронцієві

Ітрієві


Танталові

Металів лантаноїдної групи


Церієві

Літієві


Цирконієві

Ніобієві




Розсіяних металів

Галієві


Селенові

Гафнієві


Ренієві

Германієві


Рубідієві

Індієві


Талієві

Кадмієві


Телурові

Радіоактивних металів

Торієві


Уранові

Неметалічні

Сировина вогнетривка

Азбест*


Пірофіліт

Глина*


Пісок*

Доломіт*


Пісковик*

Дуніт


Серпентиніт

Каолін первинний*


Силіманіт

Каолін вторинний*


Ставроліт

Кварцит*


Талькомагнезит

Кіаніт (дистен)


Циркон

Сировина флюсова

Вапняк*


Флюорит*

Доломіт*




Сировина формувальна та для грудкування залізорудних концентратів

Глина*


Пісок*

Глина бентонітова*




Сировина хімічна

Алуніт


Крейда*

Барит


Озокерит*

Бішофіт


Сіль кам'яна (галіт)

Бром


Сіль калійна*

Вапняк


Сіль магнієва

Давсоніт


Сірка

Йод


Флюорит*

Сировина агрохімічна

Апатит


Сапропель*

Вапняк*


Сіль калійна*

Гіпс*


Фосфорити

Глауконіт*


Цеоліти*

Сапоніт*




Сировина для мінеральних пігментів

Вохристі (фарбові) руди чорних та кольорових металів




Глауконіт*


Глина фарбова

Сировина абразивна

Алмаз технічний


Корунд

Гранат


Кремінь

Кварц*


Маршаліт

Сировина оптична та п'єзооптична

Ісландський шпат*


П'єзокварц

Кварц*


Флюорит*

Електро- та радіотехнічна сировина

Азбест*


Пірофіліт

Графіт


Тальк

Мусковіт


Флогопіт

Озокерит*


Шунгіт

Сировина адсорбційна

Бентоніт*


Палигорськіт

Вермикуліт


Сапоніт*

Гідробіотит


Спонголіт*

Діатоміт


Трепел*

Опока


Цеоліти*

Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння)

Адуляр


Опал благородний

Аквамарин


Піроп

Аксиніт


Раухтопаз

Алмаз


Родоніт

Альмандин


Рубін

Аметист


Сапфір

Берил


Скаполіт

Бурштин


Смарагд

Гесоніт


Спесартин

Гросуляр


Сподумен

Данбурит


Танзаніт

Демантоїд


Топаз

Діоптаз


Турмалін

Евклаз


Фенакіт

Жадеїт (імперіал)


Фероортоклаз

Кварц рожевий


Хризоберил

Кліногуміт


Хризоліт

Кордієрит


Хризопраз

Кришталь гірський


Хромдіопсид

Кунцит


Циркон*

Лейкосапфір


Цитрин

Моріон


Шпінель

Олександрит




Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння)

Агат


Родоніт

Амазоніт


Сапфірин

Арагоніт


Сердолік

Бірюза


Содаліт

Гематит (кровавик)


Соколине око

Котяче око


Тектіти

Лабрадор


Тигрове око

Нефрит


Халцедон

Онікс


Яшма

Опал




Сировина виробна

Алуніт візерунчастий


Лабрадорит*

Вапняк мармуризований*


Маріуполіт

Гагат


Мармур кольоровий

Гіпс візерунчастий


Обсидіан

Дерево скам'яніле


Пегматит графічний

Джеспіліт


Пірофіліт (агальматоліт)

Егіриніт


Порфірит

Епідозит (унакіт)


Селеніт

Кальцифір*


Туф кольоровий

Кварцит кольоровий


Флюорит кольоровий

Кремінь візерунчастий


Хлоропал (унгварит)

Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння)

Андезит*


Габронорит

Андезито-базальт


Гіпс*

Ангідрит


Граніт

Базальт*


Гранодіорит

Анортозит


Граносієніт

Вапняк*


Діорит

Вапняк мармуризований*


Пісковик*

Габро


Серпентиніт

Діабаз


Сієніт

Кальцифір*


Травертин

Кварцит*


Туф*

Лабрадорит*


Чарнокіт

Мармур




Сировина скляна та фарфоро-фаянсова

Каолін вторинний*


Нефелін

Каолін лужний


Пегматит (польовий шпат)

Каолін первинний*


Пісок кварцовий*

Ліпарит




Сировина цементна

Вапняк*


Мергель*

Гіпс*


Опока*

Гіпсоангідрит


Спонголіт*

Глина*


Трепел*

Діатоміт


Туф*

Крейда*


Цеоліти*

Сировина для пиляних стінових матеріалів

Вапняк*


Опока*

Мергель*


Туф*

Сировина петрургійна та для легких заповнювачів бетону

Амфіболіт


Вермикуліт*

Андезит*


Глина*

Андезито-базальт


Перліт

Аргіліт


Сланець

Базальт




Сировина для бутового каменю

Андезит*


Діорит*

Андезито-базальт*


Доломіт*

Анортозит*


Ліпарпит

Вапняк*


Мігматит

Габро*


Монцоніт

Габро-діабаз


Пісковик*

Габро-норит*


Плагіограніт

Гнейс


Порфірит*

Граніт*


Ріоліт

Гранодіорит*


Сієніт*

Граносієніт*


Туф*

Дацит


Чарнокіт*

Діабаз




Сировина піщано-гравійна

Галька


Піщано-гальковий матеріал

Гравій


Ракуша

Сировина для покриття доріг

Асфальтити


Бітуми

Сировина для приготування бурових розчинів

Барит


Глина бентонітова*

Бішофіт*




Сировина для виробництва кристалічного кремнію

Пісковик кварцитоподібний




Води

Підземні води

Мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові)




Питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання)




Промислові


Технічні

Теплоенергетичні


Поверхневі води

Ропа (лікувальна, промислова)




Грязі лікувальні

Мулові сульфідні


Сопкові

Сапропелеві


Торфові

Інертні гази

Гелій




____________
(*) Корисна копалина використовується у декількох напрямах.



Додаток 2

Перелік корисних копалин місцевого значення (загальнопоширені корисні копалини)

Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів

Вапняк


Гіпс

Гажа


Сапропель

Сировина для будівельного вапна та гіпсу

Гіпс




Вапняк


Крейда

Сировина піщано-гравійна

Пісок




Сировина цегельно-черепична

Суглинок


Супісок

Інші корисні копалини,
що не включені до Переліку корисних копалин
загальнодержавного значення

Все читать - себя не уважать.
Но один прикол прям в первых строках проекта приведу:
Стаття 2. Види надр
1. До надр відносяться:
1) корисні копалини, в тому числі ті, що виходять на поверхню землі або знаходяться на ній;
2) гірські породи;
3) рідкісні мінералогічні, палеонтологічні утворення;
4) ділянки простору, що виступають у вигляді природних та техногенних порожнин;
5) підземні води.

Это конечно же апофеоз - горные породы и подземные воды вопреки приложениям 1 и 2 к проекту и вопреки зрдавому смыслу перестали быть полезными ископаемыми.
С уважением :a_g_a:

P.S. Принимая во внимание общее число статей - 125 можно тепереча месяц упражняться в злословии.
Вот дерация работорговцев уже написала десяток страниц замечаний, которые сами стоят объекта критики. :ya-za:

P.P.S. Однако, как бы там ни было нам потом жить в том мире, имущественные права на объект недр - объект, который приобретет право на неограниченный гражданский оборот, будут регулироваться подобным документом. :pro_tiv:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 07 мар 2013, 20:14

Уважаемые коллеги Изображение счетоводы от недропользования с наступающим торжеством идолопоклонства

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 17 мар 2013, 10:48

Уважаемые коллеги Изображение счетоводы от недропользования мы перевалили 25 тысячный рубеж посещений – вы самые молчаливые из читателей этого Форума

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

UNREAD_POST Гасюк » 22 мар 2013, 17:48

Уважаемый, Al Shurshun, мы Вас читаем и молчаливо благодарим за Ваш бесценный труд. Позвольте нарушить молчание.
Тута такие высокие нефтегазовые и пр. материи рассматриваются, что аж стыдно спрашивать по такому простому полезному ископаемому, как подземные пресные воды. Хотя, это спустя неделю юзания поиска, мне так кажется, а сначала, когда мне принесли папку с бумагами и в частности с разрешением на спецводопользование, я не знала с чего начать.
Цель поиска- ответ на вопрос, что мы должны будем платить родному государству за эту и без того трижды убыточную деятельность (ааа, я не огласила условия задачки: есть скважина в сельской местности (дог. концессии), получено спецводопользование с лимитом 40 куб. м/сутки для собст. хознужд и водоснабжения населения)
Сначала копала в сторону сбора за спец. использ. воды. Пришла к выводу, что не надо платить учитывая наши водяные цели и то, что мы плательщики ФСН. Потом я поняла, что надо копать в сторону платы за использование недр, ну и теперь, собственно вопрос по теме: являемся ли мы плательщиками этой платы, с учетом ст. 23 Кодекса "Про надра"? Или так еще спрошу, наличие спецразрешения на использование недр- это обязат. условие для платы за использование этих самых недр?
Гасюк
 
Сообщений: 65
Зарегистрирован: 22 мар 2012, 10:15
Благодарил (а): 24 раз.
Поблагодарили: 8 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 23 мар 2013, 11:04

Уважаемая коллега, Гасюк !
Гасюк писал(а):Уважаемый, Al Shurshun, мы Вас читаем и молчаливо благодарим за Ваш бесценный труд. Позвольте нарушить молчание.
Тута такие высокие нефтегазовые и пр. материи рассматриваются, что аж стыдно спрашивать по такому простому полезному ископаемому, как подземные пресные воды. Хотя, это спустя неделю юзания поиска, мне так кажется, а сначала, когда мне принесли папку с бумагами и в частности с разрешением на спецводопользование, я не знала с чего начать.
Цель поиска- ответ на вопрос, что мы должны будем платить родному государству за эту и без того трижды убыточную деятельность (ааа, я не огласила условия задачки: есть скважина в сельской местности (дог. концессии), получено спецводопользование с лимитом 40 куб. м/сутки для собст. хознужд и водоснабжения населения)
Сначала копала в сторону сбора за спец. использ. воды. Пришла к выводу, что не надо платить учитывая наши водяные цели и то, что мы плательщики ФСН. Потом я поняла, что надо копать в сторону платы за использование недр, ну и теперь, собственно вопрос по теме: являемся ли мы плательщиками этой платы, с учетом ст. 23 Кодекса "Про надра"? Или так еще спрошу, наличие спецразрешения на использование недр- это обязат. условие для платы за использование этих самых недр?
Спасибо за Ваш замечательный вопрос. Это как раз один из тех вопросов, который демонстрирует ситуацию многоведомственного (одно и тоже одеяло тащут на себя все кому не лень) подхода.
В этой связи - пойдем от рояля, а не от печки
Или так еще спрошу, наличие спецразрешения на использование недр- это обязат. условие для платы за использование этих самых недр?
и, как говорят ДПСы
дайте коротку правильну відповідь
отвечу -
наличие специального разрешение на пользование недрами в Вашем случае - НІ (как основание для платы - совершенно лишний атрибут)

Аргумент такому ответу в Вашем вопросе
есть скважина в сельской местности (дог. концессии)

Действительно НКУ содержит норму
263.1.2. писал(а):
У разі укладення власниками спеціальних дозволів на користування надрами з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов'язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів на користування надрами.
В этой связи будет уместным сказать, что
Про концесії писал(а):
концесія - надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та
строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику;
ибо же дальше - интереснее
Гірничий закон писал(а):
свердловина - циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами;
Таким образом, если формально следовать нормам этих законов, то полученный Вами концессионный объект - пустота в горных породах цилиндрической формы, которая имеет соответствующие пространственные координаты, ограничена обсадными трубами, идентифицируется размером издержек на её создание и - ВСЁ.
Однако, пустота сама собой ничего не приносит и здесь появляется абзац пятый статьи 3 закона
Про концесії писал(а):
пошук, розвідка родовищ корисних копалин і їх видобування, видобування кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля), його переробка у порядку, визначеному Законом України "Про особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності"
И эта норма - просто апофеоз законодательной мысли, которая "закапывает" всю государственную разрешительную систему недропользования - специальные разрешения вроде бы, как бы и не нужны.
При этом,
концесієдавець - орган виконавчої влади або відповідний орган місцевого самоврядування, уповноважений відповідно Кабінетом Міністрів України чи органами місцевого самоврядування на укладення концесійного договору
делегировал Вам права специального использования объекта недр через этот самый концессионный договор, даже не смотря на то, что Кодекс о недрах такой механизм не предусмотрел, а статья 38 базового закона гласит
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності...
Таким образом, в наших многопараллельных реалиях, Ваше специальное разрешение на пользование недрами приобрело форму КОНЦЕССИОННОГО ДОГОВОРА - и платим плату за пользованием недрами (подземные воды ещё никто из полезных ископаемых не исключил) по местонахождению объекта недропользования - какое-то там месторождение из которого осуществляется извлечение этого самого полезного ископаемого с использованием описанного выше средства транспортирования - концессионной скважины.

С уважением :a_g_a:
P.S. Статья 23 Кодекса о недрах - отдельная тема - описывалась на этом Форуме где-то выше: основной прикол, как можно найти месторождение без геологического изучения - только получив специальное разрешение на это изучение , а как осуществлять хозяйственную деятельность по добыче - получить разрешение на создание скважины и перейти к извлечению полезного ископаемого путем возврата этих самых специальных разрешений :(

P.P.S. Существует конечно и типа специальный закон "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності", но он не имеет подобной статьи
Стаття 3. Об'єкти, які можуть надаватися у концесію писал(а):
5. Під майном підприємств, які є цілісними майновими комплексами або системою цілісних майнових комплексів, що надається у концесію, треба розуміти майно (основні засоби, у тому числі незавершене будівництво, нематеріальні активи), що забезпечує вироблення (створення) відповідної продукції (послуг) у сферах діяльності, визначених частинами другою і третьою цієї статті.
Інші необоротні матеріальні активи, оборотні матеріальні активи, кошти, цінні папери та майно, що не відповідають вимогам, визначеним в абзаці першому цієї частини, а також майнові права та зобов'язання, які належать балансоутримувачу майна, що надається у концесію, не є об'єктами концесії.
Необоротні матеріальні активи, оборотні матеріальні активи можуть бути викуплені концесіонером на умовах, встановлених умовами договору. Дебіторська та кредиторська заборгованість, грошові кошти та цінні папери можуть бути передані концесіонеру наумовах, встановлених договором.
Умови та порядок передачі концесіонеру оборотних матеріальних активів, кредиторської та дебіторської заборгованості, грошових коштів та цінних паперів можуть бути включені до умов проведення концесійного конкурсу.
У концесіонера не виникає загального правонаступництва згідно
з правами та зобов'язаннями підприємства
, цілісний майновий комплекс якого надається у концесію. Умови та порядок передачі концесіонеру прав та обов'язків підприємства, цілісний майновий комплекс якого надається у концесію, можуть бути встановлені умовами концесійного конкурсу.
У разі якщо всі активи та зобов'язання підприємства, цілісний майновий комплекс якого надається у концесію, передано на баланс концесіонеру, таке підприємство підлягає припиненню шляхом ліквідації.
Майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу, який надано у концесію, включається до балансу концесіонера із зазначенням, що таке майно перебуває у концесії.
:a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
Гасюк
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

UNREAD_POST Гасюк » 23 мар 2013, 14:23

Спасибо, я восхищена ходом Ваших мыслей! Еще многое мне надо переосмыслить, а пока ответьте, в рамках всего вышесказанного, имеет ли значение то, что по условиях нашего договора концессии, мы овобождены от оплаты, как оказывается согл. спецЗакона "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-......"
ст.15
п 10. Договір концесії може передбачати, крім дотацій і компенсацій, надання концесіонеру пільг щодо сплати концесійних платежів (сплати їх у зменшеному розмірі чи звільнення від сплати) та інших пільг.

Р.S. Спасибо, что обратили внимание на существование этого спецЗ-на, раньше читала только "Про концесії", а теперь просмотрев этот спец.Закон, пришла в ужас :shock: , оказывается срок его не может быть больше 10 лет, (у нас 49) в отличие от нормы осн. З-на:
має бути не менше 10 років та не більше 50 років
, а
договор, заключен сроком на больше чем 3 года подлежит нотариальному удостоверению,
(у нас в простой письм. форме), а тут еще
Об'єкт, що передається в оренду, має бути переданий орендареві не пізніше ніж через шість місяців з дня набрання чинності договором, але не раніше одержання орендарем ліцензії на відповідний вид діяльності.

Чем дальше в лес, тем больше дров. Лицензия- это еще отдельная песТня
Сплошные нестыковки по срокам. Но, чтобы сделать спецводопользование, нужен был уже вступивший в силу договор концессии с актом приема-передачи, а не ждать получение лицензии
Ой, извините, что-то я отдалилась от темы
Гасюк
 
Сообщений: 65
Зарегистрирован: 22 мар 2012, 10:15
Благодарил (а): 24 раз.
Поблагодарили: 8 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 23 мар 2013, 15:33

Уважаемая коллега, Гасюк !
Гасюк писал(а):Спасибо, я восхищена ходом Ваших мыслей! Еще многое мне надо переосмыслить, а пока ответьте, в рамках всего вышесказанного, имеет ли значение то, что по условиях нашего договора концессии, мы овобождены от оплаты, как оказывается согл. спецЗакона "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-......"
ст.15
п 10. Договір концесії може передбачати, крім дотацій і компенсацій, надання концесіонеру пільг щодо сплати концесійних платежів (сплати їх у зменшеному розмірі чи звільнення від сплати) та інших пільг.
...
Как говорит один мой приятель из ДПСов: "читай по-губам" - концесійних. Касательно особенностей налогообложения, то краткость закона восхищает:
Про концесії писал(а):Розділ V . ОБЛІК, ЗВІТНІСТЬ ТА ОПОДАТКУВАННЯ КОНЦЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 25. Бухгалтерський облік та фінансова звітність
Бухгалтерський облік та фінансова звітність щодо концесійної діяльності ведеться відповідно до законодавства України.
Стаття 26. Порядок сплати мита, податку на додану вартість та акцизного збору при ввезенні матеріальних цінностей у зв'язку з концесійним договором
Мито, податок на додану вартість та акцизний збір при ввезенні матеріальних цінностей у зв'язку з виконанням умов концесійного договору справляються відповідно до законодавства України.
Таким образом, Ваше освобождение от концессионных платежей влияет лишь на размер тарифа на централизованное (нецентрализованное) водоснабжение

С уважением :a_g_a:
P.S. В части остальных отмеченных приколов нашего Городка, то Ваши будущие проблемы находятся в плоскости законодательного волюнтаризма местных властей - по-Жванецкому "Может руки помыть тому заскорузлому пацану ?!." :roll:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

UNREAD_POST Lidia_ » 23 мар 2013, 17:32

Al Shurshun писал(а):Уважаемые коллеги Изображение счетоводы от недропользования мы перевалили 25 тысячный рубеж посещений – вы самые молчаливые из читателей этого Форума

С уважением :a_g_a:


Уважаемый коллега Al Shurshun!
Спасибо Вам за Ваш труд!
В данном вопросе я как та собачка - все (ну, если честно, то не все) понимаю, но ничего сказать не могу :)
Тема недр для меня очень интересная, я ее и открыла для себя только благодаря Вам!
Чувствую, что в будущем мне нужно будет изучать ее более глубоко и тщательно, поэтому буду штудировать эту ветку аки прилежный студиозус :)
Но это чуть позже :)

п.с. На практике я имела возможность изучать недра нашей планеты на примере соляных шахт Соледара. Повезло попасть туда на экскурсию нахаляву. Может, и фотки выложить, а? ;)
Чтобы сделать работу как следует, вечно не хватает времени. Но чтобы ее переделать, время всегда находится.
Аватар пользователя
Lidia_
 
Сообщений: 317
Зарегистрирован: 05 мар 2013, 03:44
Благодарил (а): 86 раз.
Поблагодарили: 81 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 23 мар 2013, 18:09

Уважаемая коллега, Lidia_ !
Lidia_ писал(а):
Al Shurshun писал(а):Уважаемые коллеги Изображение счетоводы от недропользования мы перевалили 25 тысячный рубеж посещений – вы самые молчаливые из читателей этого Форума

С уважением :a_g_a:


Уважаемый коллега Al Shurshun!
Спасибо Вам за Ваш труд!
В данном вопросе я как та собачка - все (ну, если честно, то не все) понимаю, но ничего сказать не могу
:)
Тема недр для меня очень интересная, я ее и открыла для себя только благодаря Вам!
Чувствую, что в будущем мне нужно будет изучать ее более глубоко и тщательно, поэтому буду штудировать эту ветку аки прилежный студиозус :)
Но это чуть позже
:)

п.с. На практике я имела возможность изучать недра нашей планеты на примере соляных шахт Соледара. Повезло попасть туда на экскурсию нахаляву. Может, и фотки выложить, а? ;)
Фотографии соляных шахт - это всегда изумительное зрелище, особенно, если освещение соответствует.

Касательно недропользование, то число коллег желающих поближе познакомиться, может существенно возрасти - Национальным планом на 2013 год предполагается разработка изменений в Налоговый кодекс, где специальное использование водных ресурсов будет оплачивать первичными водопользователями и, таким образом, за подземные воды будет платить недропользователь. А этот-то, исходя из формальной логики, платит плату за недра за добытые полезные ископаемые, к которым и относится подземная вода во всех проявлениях - пресная, минерализованная, термальная ...

С уважением :a_g_a:

P.S. Во всём остальном, если придерживаться украинского законодательства (специального стандарта нет и по сей день), - бухгалтерский учет хозяйственной деятельности по добыче полезных ископаемых не выходит за общие нормы
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 30 мар 2013, 00:06

Уважаемые коллеги Изображение счетоводы от недропользования минуло ещё 10 дней и мы прибавили ещё 1000 посещений перевалив 26 тысячный рубеж посещений – вы самые молчаливые из читателей этого Форума

С уважением :a_g_a:
P.S. На этой неделе имел удовольствие пообщаться с представителем управления документального контроля ДПСов одной из основных горнодобывающих областей Украины по результатам проверки была произнесена фраза
Недра был такой скучный налог. Теперь с переходом на рентный принцип исчисления обязательств всё стало так эротичненько ...
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
Lidia_
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2965
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 612 раз.
Поблагодарили: 1309 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya