Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Плата за користування надрами

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах

UNREAD_POST Al Shurshun » 17 июн 2016, 23:40

Уважаемые коллеги

вопросы коллеги Имечко Фомилия побудили к поискам сравнительной информации

для тех, кто любит хороший судейский юмор приведу текст свеженького решения :ga-ze-ta;
Изображение

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 р._______________________Справа № 816/4746/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Cмольського Ю.С.

представника відповідача - Біленко Н.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 по справі № 816/4746/15

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Державної фіскальної служби України

про скасування податкової консультації,
ВСТАНОВИЛА:


Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач, ВАТ " Полтавський ГЗК") до Державної фіскальної служби України ( далі - відповідач, ДФС України).

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що об'єктом оподаткування господарської діяльності з видобування руд заліза в частині залізорудної продукції для ВАТ " Полтавський ГЗК" є залізорудний концентрат із вмістом заліза 63% та 67%, а для обчислення податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами ВАТ " Полтавський ГЗК" застосовується розрахунковий метод обчислення бази оподаткування - вартості вказаних концентратів, а також коректно визначеного коефіцієнта рентабельності господарської діяльності гірничого підприємства за матеріалами геолого-економічної оцінки родовищ руд заліза для виробництва сировини, що споживається металургійними підприємствами, при цьому послався на пп. 14.1.37, пп. 14.1.51, пп. 14.1.150 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та пп. 2.7.2 Протоколу № 3041 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (далі - Протокол № 3041)

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 09.04.2015 ВАТ "Полтавський ГЗК" звернулося до ДФС України з листом про надання письмової індивідуальної консультації щодо механізму обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

ДФС України надано податкову консультацію № 10066/6/99-99-15-4-01-15 від 13.05.2015, якою позивачу роз'яснено, що оскільки операції з термічної агломерації можна віднести до операцій із передпродажної підготовки, зокрема для транспортування споживачу, то розрахункову вартість товарного магнетитового концентрату для обчислення податкових зобов'язань Товариства з плати необхідно збільшити на розмір витрат на мелення агрегатів зростання магнетиту та збагачення товарної продукції до магнетитового концентрату із технологічно придатним вмістом металу.

Позивач, не погодившись з висновками податкової консультації № 10066/6/99-99-15-4-01-15 від 13.05.2015, оскаржив останню до суду.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 252.3 ст. 252 ПК України об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності звидобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать.

Згідно пп. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу XI цього Кодексу - діяльність гірничодобувного підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин

Положеннями пп. 14.1.112 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що мінеральна сировина - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

Відповідно до пп. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 ПК України первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Враховуючи вищенаведені норми права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що об'єктом оподаткування є обсяг товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у тому числі тієї, що пройшла стадію первинної переробки (збагачення).

До первинної переробки (збагачення) відноситься сировина, яка пройшла сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Проте, не належить до первинної переробки сировина, яка збагачена фізико-хімічним методом з якісною зміною мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури та продукція, що пройшла операції агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами.

Доводи апеляційної скарги про те, що для обчислення податкових зобов'язань позивача з рентної плати необхідно включити також діяльність з мелення агрегатів та збагачення товарної продукції до магнетитового концентрату колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, згідно технічних даних в підтвердження часткової зміни мінеральною сировиною свого агрегатно-фазового стану та мінеральної форми, товарна продукція з метою отримання магнетитового концентрату піддається фізико-хімічним методам обробки, у зв'язку з чим змінює свій агрегатно-фазовий стан, що суперечить визначеним у пп. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 ПК України складовим первинної переробки. Крім того, даним підпунктом ПК України встановлено, що первинна переробка включає дроблення або мелення, на підставі чого підприємством було обрано метод доведення руди до необхідної фракції саме дробленням, а стадія мелення має місце під час збагачення залізної руди.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року по справі № 816/4746/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.І. Сіренко О.А. СпаскінПовний текст ухвали виготовлений 08.04.2016 .



вот ведь пердимонокль какой :D

судейские понимают, что после первой инстанции следует апелляция, а за ней касация

но вот дальше судейская логика сбоит:
Крім того, даним підпунктом ПК України встановлено, що первинна переробка включає дроблення або мелення, на підставі чого підприємством було обрано метод доведення руди до необхідної фракції саме дробленням, а стадія мелення має місце під час збагачення залізної руди.

хотя для тех, кто в танке очевидно, что термин "обогащение" лишь идентифицирует совокупность технологических операций по классификации смеси минеральных фаз с целью повышения в продуктах классифицирования "чистоты" минеральных фаз, а технологическая операция ПОМОЛА (собственно лишь одной из разновидностей технологических операций ИЗМЕЛЬЧЕНИЯ (ДРОБЛЕНИЯ) размеров обломков ) смеси минеральных фаз предваряет во времени операциям КЛАССИФИЦИРОВАНИЯ - разделения смеси минеральных фаз по тем или иным качественным признакам, например, как в случае этого ГОКа - по удельному весу минеральных фаз, где одна фаза имеет удельный вес 2,7 т/куб.м, а другая - 4,9 т/куб.м.
При этом, технологическая операция ПОМОЛА выполняется с единственной целью – получить обломки горной породы, большинство из которых являются отдельными минеральными фазами, а не их сростками

Каковы же последствия судейского "непонимания" логики последовательности технологических операций

в 2015 году производители железорудного сырья информировали украинских металлургов, что цена железорудного концентрата - результата технологических операций классифицирования продуктов дробления железистых кварцитов, которые обеспечивают обогащение одной из минеральных фаз до 66 % железа, составляет 32 доллара (сегодня это 800 гривен за тонну) - т.е. удельные налоговые обязательства при ставке 8% - 64 гривны за тонну

результатом исключения из технологической цепочки получения железорудного концентрата операций помола и классифицирования превращает производителей железорудного сырья в производители железосодержащего щебня - существующий стандарт для хвостов дробления железистых кварцитов подтверждает надлежащее качество, где среднерыночная цена продукции на порядок ниже - 80 гривен за тонну - т.е. "эффективное" декларируемое налоговое обязательство 6,5 гривен за тонну - около 15,6 гривен за тонну при расчетном методе для сопоставимого по качественных характеристикам объекта налогообложения - влияет коэффициент фактического классифицирования

в результате - 48,45 гривен на каждой тонне товарного железорудного концентрата потерялись в судейской логике

С уважением :a_g_a: 273646
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
Ormonde J
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2984
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 615 раз.
Поблагодарили: 1328 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 19 июн 2016, 23:49

Уважаемые коллеги
судя по 900 просмотрам за 48 часов - тема понравилась

предлагаю ещё один пример судейского решения вопроса об определении сущности товарной продукции горного предприятия
Изображение
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Київ К/800/45488/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,

представника позивача - Омельченка О.О.,

представника відповідача - Петричук І.М.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у справі № 804/5825/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації викладеної у листі,

в с т а н о в и в:


Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат") звернулось в суд з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) в якому просило визнати недійсною індивідуальну консультацію ДФС від 09 квітня 2015 року № 7579/6/99-99-15-04-01-15.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року, адміністративний позов задоволено.

В касаційній скарзі ДФС посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16 березня 2015 року ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до відповідача з зверненням про надання письмової індивідуальної консультації щодо механізму обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин гірничо-збагачувальними підприємствами з 01 січня 2015 року. Просило надати роз'яснення щодо правомірності визначення підприємством у якості об'єкту оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин виключно обсягу товарної продукції у вигляді корисних копалин, що пройшли лише первинну переробку мінеральної сировини.

Листом від 09 квітня 2015 року № 7579/6/99-99-15-04-01-15 ДФС надало ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" податкову консультацію в якій зазначено, що під час оцінки ділянок надр, які утворені залізистими кварцитами, здійснюється експертна оцінка таких кондицій мінеральної сировини як сукупність технологічних процесів з добування кварцитів та їх первинна переробка до магнетитових концентратів. При цьому рентабельність гірничого підприємства з видобування залізистих кварцитів обчислюється з урахуванням величини витрат, які формують собівартість товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), а також маркетингових оцінок вартості такої товарної продукції, як магнетитовий концентрат на ринку. Тому база оподаткування може бути визначена як за розрахунковою, так і за фактичною (споживчою) вартістю таких видів товарної продукції у звітному (податковому) періоді. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими частково погоджується суд касаційної інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими частково погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно підпункту 14.1.37 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу XI цього Кодексу - діяльність гірничодобувного підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин

За змістом підпункту 14.1.112 пункту 14.1 статті 14 ПК України мінеральна сировина - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що с результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів. (Абзац другий підпункту 14.1.112 виключено на підставі Закону № 1166-VII від 27 березня 2014 року).

Відповідно до підпункту 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 ПК України первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Згідно з пунктом 252.3 статті 252 ПК України об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів приходить до висновку, що об'єктом оподаткування є обсяг товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у тому числі тієї, що пройшла стадію первинної переробки (збагачення).


При цьому, до первинної переробки (збагачення) відноситься сировина, яка пройшла сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Слід зазначити, що не належить до первинної переробки сировина, яка збагачена фізико-хімічним методом з якісною зміною мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури та продукція, що пройшла операції агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції щодо наявності підстав для визнання недійсною податкової консультації ДФС від 09 квітня 2015 року № 7579/6/99-99-15-04-01-15 та надання нової податкової консультації з урахуванням вище наведених висновків.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у справі № 804/5825/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

Н.Є. Маринчак


вот такой вот судейский пердимонокль

оказывается и операции ПОМОЛА - первична перерабка

ну а апофеоз это конечно это
... до первинної переробки (збагачення) відноситься сировина, яка пройшла сукупність операцій ... збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин)

и здесь же абзацом ниже
не належить до первинної переробки...продукція, що пройшла операції ... збагачення фізико-хімічними методами


обалдеть, а я думал скунс (Гальцев ©)

первичной переработка сырья можно считать обагащение физико-химическими методами

результатом такой переработки является продукция горного предприятия,

но вот незадача

продукция, которая возникла от обагащения физико-химическими методами - это уже не результат первичной переработки

если кто-то понял этот судейский выверт мозга - пишите



С уважением :a_g_a: 274574
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2984
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 615 раз.
Поблагодарили: 1328 раз.

UNREAD_POST JannyU » 24 июн 2016, 16:48

Добрый день! С огромным интересом перечитала все 87 станиц форума! Спасибо всем, кто в нем участвовал, комментарии помогли прояснить кучу вопросов!
Но некоторые так и остались без ответа... Помогите, пожалуйста, разобраться
В январе 2011 года было получено Специальное разрешение на использование недр термином на 3 года (подземные пресные воды). Цель: геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка технічних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України
Протокол ГКЗ был утвержден в декабре 2013 года
Поскольку п-е находится в зоне АТО, то получить новое специальное разрешение оно не смогло и работало без него весь 2014 год
В 2015 году было получено Разрешение на специальное водоиспользование, выданное Департаментом экологии и природных ресурсов областной ГА, в котором указан лимит потребления воды
Подскажите, пожалуйста, достаточно ли его или нужно еще получать специальное разрешение на использование недр?
P.S. В ходе плановой проверки ГосЭколИнсп выставила санкции за самовольное использование воды в т.ч. за 2015 год. Основание - отсутствие Спец разрешение на использование недр
Заранее благодарна за ответ!
JannyU
 
Сообщений: 7
Зарегистрирован: 24 июн 2016, 16:24
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST JannyU » 24 июн 2016, 20:54

И еще не терпится спросить насчет коэффициента рентабельности горных предприятий...

Когда начала разбираться с налогом попалось на глаза следующее письмо:

[color=#800000]ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ ПО ЗАПАСАХ КОРИСНИХ КОПАЛИН
ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Л И С Т
28.03.2011 N 182/07/1
Щодо встановлення тимчасового коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства для застосування платниками при обчисленні податкових зобов'язань у 2011 році
<...>
Після прийняття Податкового кодексу України (2755-17) показник тимчасово визначається відповідно до п. 2.17 Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах, затвердженого наказом ДКЗ України від 07.12.2005 р. N 300 (z0065-06) і зареєстрованого Мін'юстом України 25.01.2006 р. за N 65/11939. Коефіцієнт рентабельності підприємства (КРП) визначається як зменшений на одиницю індекс прибутковості капіталовкладень (ІПК), що дорівнює відношенню накопиченого дисконтованого прибутку від виробничої діяльності підприємства до приведених до початкового розрахункового кроку капітальних вкладень, згідно з формулою

Т (Дt - Вt) - Пt + Аt

S ---------------------

t=1 t

(1 + Е)

КРП = --------------------------- - 1,

Т Кt

S ----------

t=1 t

(1 + Е)

де S - знак суми;

КРП - коефіцієнт рентабельності підприємства;

Е - норма дисконту;

Дt - річний дохід (виручка) від реалізації товарної продукції

в t-му році;

Вt - експлуатаційні витрати в t-му році, уключаючи

амортизаційні відрахування;

Пt - розмір податків і обов'язкових платежів у t-му році,

що не входять до експлуатаційних витрат;

Аt - амортизаційні відрахування в t-му році;

Кt - капітальні вкладення в промислове будівництво

в t-му році, проведення подальших геологорозвідувальних робіт;

Т - строк користування надрами оцінюваного геологічного

об'єкта до виведення з експлуатації.

У 2011 році до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічного вивчення запасів корисних копалин родовища (ділянки) слід користуватись тимчасовим КРП, що встановлюється для всіх рентабельно працюючих гірничодобувних підприємств не меншим від 0,129.
Наведене значення КРП приймається як мінімально необхідна рентабельність для беззбитково працюючого підприємства в поточних економічних умовах, що характеризуються обліковою ставкою НБУ 7,75%.
Голова ДКЗ

Г.Рудько


http://www.zakon-i-normativ.info/index. ... enu=768606

Если кратно, то в качестве коэффициента рентабельности оно предлагает использовать индекс прибыльности - 1. При этом ссылаются на п. 2.17 Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах від 07.12.2005 №300

В Протоколе ГКЗ предприятия есть следующие коэффициенты рентабельности:
показники «Рентабельності на видобування води»:
- до загальних витрат по чистому прибутку – 8,22%;
- по відношенню до виробничих фондів – 10,87%.
Индекс прибыльности - 1 составляет больше 50%

Возникает вопрос: какой показатель использовать, если предприятия добывает воду з целью охлаждения в процессе производства из скважин?

Еще есть интересное письмо, но оно, насколько я помню, уже было на форуме...
В соответствии с ним у рентабельно действующего предприятия коэффициент рентабельности не может быть меньше 1,65*Учетная ставка НБУ

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ ПО ЗАПАСАХ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПРИ ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ
ЛИСТ

від 19.04.2013 р. N 263/07

<...>

На лист Державної податкової служби України від 02.04.2013 р. N 3620/5/15.2116 щодо встановлення тимчасового коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства (Крмпе) для застосування платниками при обчисленні податкових зобов'язань у 2012 році на ділянках надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконані, повідомляємо наступне.

Пунктом 27 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 р. N 432, встановлено, що "умовно балансові та позабалансові запаси, що залучаються до розробки, переводяться до балансових". Відповідно запаси корисних копалин, що рентабельно розробляються на ділянках надр, де геолого-економічна оцінка ще не виконана, належить розглядати як балансові видобувні запаси.

Абзацом шостим пункту 3 цієї Класифікації визначено, що ознакою балансових видобувних запасів корисних копалин є рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства з їхньої розробки, яка перевищує ставку рефінансування НБУ.

Так як до блоків балансових видобувних запасів під час їхнього підрахунку включаються запаси, рентабельність розробки яких дорівнює або перевищує ставку рефінансування НБУ, усереднена рентабельність розробки балансових запасів усієї ліцензійної ділянки завжди перевищує цей показник і, відповідно, коефіцієнт рентабельності підприємства, як усереднений показник, що встановлюється на значний проміжок часу, перевищує ставку рефінансування НБУ.

[color=#800000]Для прибутково працюючого підприємства, накопичений дисконтований грошовий потік від виробничої діяльності якого є позитивним, усереднена рентабельність розробки запасів усієї ліцензійної ділянки має перевищувати ставку рефінансування НБУ в 1,65 і більше разів.


На поточний час облікова ставка НБУ складає 7,5 % і відповідний їй мінімальний тимчасовий коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства має бути рівним 0,125, як і в 2012 році.

Наведена величина тимчасового коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства визначається як мінімально можлива для беззбитково працюючого підприємства в поточних економічних умовах, що визначаються обліковою ставкою НБУ, рівною 7,5 %, і рекомендується ДКЗ для застосування платниками при обчисленні податкових зобов'язань у 2013 році на ділянках надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин та належне визначення Крмпе ще не виконані.



Голова ДКЗ


Г. Рудько
[/color]
Поделитесь, пожалуйста, соображениями по этому поводу...
JannyU
 
Сообщений: 7
Зарегистрирован: 24 июн 2016, 16:24
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 24 июн 2016, 21:23

Уважаемая коллега, JannyU
JannyU писал(а):Добрый день! С огромным интересом перечитала все 87 станиц форума! Спасибо всем, кто в нем участвовал, комментарии помогли прояснить кучу вопросов!
Но некоторые так и остались без ответа... Помогите, пожалуйста, разобраться
В январе 2011 года было получено Специальное разрешение на использование недр термином на 3 года (подземные пресные воды). Цель: геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка технічних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України
Протокол ГКЗ был утвержден в декабре 2013 года
Поскольку п-е находится в зоне АТО, то получить новое специальное разрешение оно не смогло и работало без него весь 2014 год
В 2015 году было получено Разрешение на специальное водоиспользование, выданное Департаментом экологии и природных ресурсов областной ГА, в котором указан лимит потребления воды
Подскажите, пожалуйста, достаточно ли его или нужно еще получать специальное разрешение на использование недр?
P.S. В ходе плановой проверки ГосЭколИнсп выставила санкции за самовольное использование воды в т.ч. за 2015 год. Основание - отсутствие Спец разрешение на использование недр
Заранее благодарна за ответ!

Ваш вопрос и прост и сложен

Оно-то можно ответить как старый аид - подождите жизнь покажет

Постараюсь ответить развернуто, - так, как было записано в Кодексе о недрах изначально

в соответствии с разумной достаточностью, - без мелочного популистского рвачества

В соответствии с базовым (для всех видов природных ресурсов) законом об охране окружающей среды, где статья 38 постулирует использование природных ресурсов в порядке:

общего – для обеспечения собственных потребностей дохохозяйства;

и

специального – для обеспечения хозяйственного потребления хозяйствующего субъекта, в том числе и с целью получения дохода (экономической выгоды)

в Кодексе о недрах в редакции до 2009 года присутствовали 2 статьи:

21 - регулировала порядок получения прав пользования объектами недр месторождений подземных вод в порядке СПЕЦИАЛЬНОГО природопользования

23 - регулировала порядок получения прав пользования объектами недр месторождений подземных вод в порядке ОБЩЕГО природопользования

потом пришел гегемон и всё пошло прахом – кинулись потрошить и шить статью 23

всобачили туда норматив в 300 куб.м/сутки как граничная величина для обязательности получении специального разрешения, но здесь мнения разошлись:

в первом варианте – мощность водозабора

в нынешней версии – объем потребления

Первичная версия с мощностью более рациональна, коль скоро это показатель производительности как технических средств водозабора, так и потенциала водоотдачи водоносного горизонта (по памяти, для основного водоносного горизонта в Киевской области в 5 скважинах "конвертом" с расстояниями в 1 километр при водозаборе в 300 куб.м/сутки уровень воды в вершинных скважинах "понижался" на 1 метр) – имеет стабильно прогнозируемую величину норматива и соответсвенно специального разрешения

Текущее состояния 23 статьи – полная муть, заявите 300, а осуществите 301 - милости просим по 240 статье УКУ


С уважением :a_g_a: 277337
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
JannyU
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2984
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 615 раз.
Поблагодарили: 1328 раз.

UNREAD_POST JannyU » 24 июн 2016, 22:50

Добрый вечер, уважаемый Al Shurshun!
Я уже читала и Кодекс о недрах, и Горный закон, и всякие классификации и инструкции к ним... В основном пишут через дефис Специальное разрешение на использование недр / Разрешение на специальное использование воды... Если почитать нормативку, то хочется сделать вывод, что при использовании подземных вод собственного производства нужно 2 разрешения, но подтверждения этому не нашла. Вообще я не согласна с тем, что при использовании одной и той же воды нужно платить 2 рентные платы. Очень интересует Ваше мнение по этому поводу
Даже штрафные санкции при наличии разрешения на специальное использование воды в 2015 году ГосЭколИнсп накладывает в соответствии с
"Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", где в разделе IX штрафные санкции рассчитываются по ставкам за спец использование воды, а отсутствует разрешение на специальное использование недр
Где-то в форуме Вы упоминали, что разрешение на спец использование воды должно быть утверждено Геонадра... В моем такой отметки нет
Я только неделю разбираюсь с этим налог, поэтому могла что-то упустить, но этот вопрос не дает мне покоя
Буду благодарна, если поможете разобраться
JannyU
 
Сообщений: 7
Зарегистрирован: 24 июн 2016, 16:24
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 24 июн 2016, 23:08

Уважаемая коллега, JannyU
JannyU писал(а):Добрый вечер, уважаемый Al Shurshun!
Я уже читала и Кодекс о недрах, и Горный закон, и всякие классификации и инструкции к ним... В основном пишут через дефис Специальное разрешение на использование недр / Разрешение на специальное использование воды... Если почитать нормативку, то хочется сделать вывод, что при использовании подземных вод собственного производства нужно 2 разрешения, но подтверждения этому не нашла. Вообще я не согласна с тем, что при использовании одной и той же воды нужно платить 2 рентные платы. Очень интересует Ваше мнение по этому поводу
Даже штрафные санкции при наличии разрешения на специальное использование воды в 2015 году ГосЭколИнсп накладывает в соответствии с
"Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", где в разделе IX штрафные санкции рассчитываются по ставкам за спец использование воды, а отсутствует разрешение на специальное использование недр
Где-то в форуме Вы упоминали, что разрешение на спец использование воды должно быть утверждено Геонадра... В моем такой отметки нет
Я только неделю разбираюсь с этим налог, поэтому могла что-то упустить, но этот вопрос не дает мне покоя
Буду благодарна, если поможете разобраться

ларчик открывается просто – разрешение на специальное водопользование выдают территориальные органы, а они своего не упустят

и будут тыкать пальчиком во 2 статью водного кодекса, где присутствует определение подземного водного объекта

лет 5 тому пытался объяснить "водникам", что они достаточно вольно обращаются с 48 статьей водного кодекса

и что нечего приплетать специальное водопользование к добыче подземной воды

но геологическая служба вела себя пассивно

а мытари приветствовали снятие шкурки 2-ды

с тех пор ситуация лишь усугубилась в особенности воды для напитков

а если без лирики, то от территориальных водных радетелей не отвертитесь

даже если у Вас будет специальное разрешение на пользование недрами

в 2013 ДФС предпринимали попытку разделить ренты

за воды из поверхностных объектов рента "за воду" с первичных водопользователей

за воды из подземных объектов рента "за недра" с держателей специальных разрешений на недра

но как видите ситуация с уплатой 2-х рент сохранилась - народным избранникам по барабану


С уважением :a_g_a: 277457
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарили: 3
JannyU, Lolik, Ormonde J
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2984
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 615 раз.
Поблагодарили: 1328 раз.

UNREAD_POST JannyU » 25 июн 2016, 10:18

Доброе утро, уважаемый Al Shurshun!
Спасибо за разъяснение насчет разрешений!
Еще есть один вопрос насчет того, какой коэффициент рентабельности использовать
В Протоколе ГКЗ предприятия есть следующие показатели:
«Рентабельності на видобування води»:
- до загальних витрат по чистому прибутку – 8,22%;
- по відношенню до виробничих фондів – 10,87%.
Индекс прибыльности составляет 1,54
Ниже приведено письмо ГКЗ 2011 года, в котором рекомендуется в виде КРП использовать (Индекс прибыльности - 1)
Очень интересно Ваши мнение по этому поводу

JannyU писал(а):И еще не терпится спросить насчет коэффициента рентабельности горных предприятий...

Когда начала разбираться с налогом попалось на глаза следующее письмо:

[color=#800000]ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ ПО ЗАПАСАХ КОРИСНИХ КОПАЛИН
ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Л И С Т
28.03.2011 N 182/07/1
Щодо встановлення тимчасового коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства для застосування платниками при обчисленні податкових зобов'язань у 2011 році
<...>
Після прийняття Податкового кодексу України (2755-17) показник тимчасово визначається відповідно до п. 2.17 Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах, затвердженого наказом ДКЗ України від 07.12.2005 р. N 300 (z0065-06) і зареєстрованого Мін'юстом України 25.01.2006 р. за N 65/11939. Коефіцієнт рентабельності підприємства (КРП) визначається як зменшений на одиницю індекс прибутковості капіталовкладень (ІПК), що дорівнює відношенню накопиченого дисконтованого прибутку від виробничої діяльності підприємства до приведених до початкового розрахункового кроку капітальних вкладень, згідно з формулою

Т (Дt - Вt) - Пt + Аt

S ---------------------

t=1 t

(1 + Е)

КРП = --------------------------- - 1,

Т Кt

S ----------

t=1 t

(1 + Е)

де S - знак суми;

КРП - коефіцієнт рентабельності підприємства;

Е - норма дисконту;

Дt - річний дохід (виручка) від реалізації товарної продукції

в t-му році;

Вt - експлуатаційні витрати в t-му році, уключаючи

амортизаційні відрахування;

Пt - розмір податків і обов'язкових платежів у t-му році,

що не входять до експлуатаційних витрат;

Аt - амортизаційні відрахування в t-му році;

Кt - капітальні вкладення в промислове будівництво

в t-му році, проведення подальших геологорозвідувальних робіт;

Т - строк користування надрами оцінюваного геологічного

об'єкта до виведення з експлуатації.

У 2011 році до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічного вивчення запасів корисних копалин родовища (ділянки) слід користуватись тимчасовим КРП, що встановлюється для всіх рентабельно працюючих гірничодобувних підприємств не меншим від 0,129.
Наведене значення КРП приймається як мінімально необхідна рентабельність для беззбитково працюючого підприємства в поточних економічних умовах, що характеризуються обліковою ставкою НБУ 7,75%.
Голова ДКЗ

Г.Рудько


http://www.zakon-i-normativ.info/index. ... enu=768606

Если кратно, то в качестве коэффициента рентабельности оно предлагает использовать индекс прибыльности - 1. При этом ссылаются на п. 2.17 Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах від 07.12.2005 №300

В Протоколе ГКЗ предприятия есть следующие коэффициенты рентабельности:
показники «Рентабельності на видобування води»:
- до загальних витрат по чистому прибутку – 8,22%;
- по відношенню до виробничих фондів – 10,87%.
Индекс прибыльности - 1 составляет больше 50%

Возникает вопрос: какой показатель использовать, если предприятия добывает воду з целью охлаждения в процессе производства из скважин?

Еще есть интересное письмо, но оно, насколько я помню, уже было на форуме...
В соответствии с ним у рентабельно действующего предприятия коэффициент рентабельности не может быть меньше 1,65*Учетная ставка НБУ

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ ПО ЗАПАСАХ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПРИ ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ
ЛИСТ

від 19.04.2013 р. N 263/07

<...>

На лист Державної податкової служби України від 02.04.2013 р. N 3620/5/15.2116 щодо встановлення тимчасового коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства (Крмпе) для застосування платниками при обчисленні податкових зобов'язань у 2012 році на ділянках надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконані, повідомляємо наступне.

Пунктом 27 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 р. N 432, встановлено, що "умовно балансові та позабалансові запаси, що залучаються до розробки, переводяться до балансових". Відповідно запаси корисних копалин, що рентабельно розробляються на ділянках надр, де геолого-економічна оцінка ще не виконана, належить розглядати як балансові видобувні запаси.

Абзацом шостим пункту 3 цієї Класифікації визначено, що ознакою балансових видобувних запасів корисних копалин є рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства з їхньої розробки, яка перевищує ставку рефінансування НБУ.

Так як до блоків балансових видобувних запасів під час їхнього підрахунку включаються запаси, рентабельність розробки яких дорівнює або перевищує ставку рефінансування НБУ, усереднена рентабельність розробки балансових запасів усієї ліцензійної ділянки завжди перевищує цей показник і, відповідно, коефіцієнт рентабельності підприємства, як усереднений показник, що встановлюється на значний проміжок часу, перевищує ставку рефінансування НБУ.

[color=#800000]Для прибутково працюючого підприємства, накопичений дисконтований грошовий потік від виробничої діяльності якого є позитивним, усереднена рентабельність розробки запасів усієї ліцензійної ділянки має перевищувати ставку рефінансування НБУ в 1,65 і більше разів.


На поточний час облікова ставка НБУ складає 7,5 % і відповідний їй мінімальний тимчасовий коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства має бути рівним 0,125, як і в 2012 році.

Наведена величина тимчасового коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства визначається як мінімально можлива для беззбитково працюючого підприємства в поточних економічних умовах, що визначаються обліковою ставкою НБУ, рівною 7,5 %, і рекомендується ДКЗ для застосування платниками при обчисленні податкових зобов'язань у 2013 році на ділянках надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин та належне визначення Крмпе ще не виконані.



Голова ДКЗ


Г. Рудько
[/color]
Поделитесь, пожалуйста, соображениями по этому поводу...
JannyU
 
Сообщений: 7
Зарегистрирован: 24 июн 2016, 16:24
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 25 июн 2016, 11:08

Уважаемая коллега, JannyU

теоретически ГКЗ должна была бы оценивать уровень генерируемой активом недр доходности, т.е. соотношение разности величин дохода и производственной себестоимости к величине производственной себестоимости

при этом вычисления должны осуществляться для рациональных условий объемов производства

к сожалению, это не всегда так

я не уповал бы на усредненные годовые оценки ГКЗ, это ну очень условно...

из общих соображений, их давеча НКРЭ начало пиарить как новейшее достижение экономической мысли и истину в последней инстанции, уровень доходности горного актива должен обеспечивать генерацию денежного потока сравнимую с доходностью от депозитного размещения на рынке денег с премией, а также обеспечивать возможность возврата процента и тела привлечения на рынке кредитных средств с премией

но все это выразилось лишь в ставке НБУ в 432 постановлении


JannyU писал(а):Возникает вопрос: какой показатель использовать, если предприятия добывает воду з целью охлаждения в процессе производства из скважин?


эта Ваша фраза мне не понятна, по-возможности, уточните


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
Ormonde J
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2984
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 615 раз.
Поблагодарили: 1328 раз.

UNREAD_POST JannyU » 25 июн 2016, 12:21

Уважаемый Al Shurshun!
Что-то с этой фразой я закрутила...
Я имела ввиду, что подземную воду предприятие использует с целью охлаждения оборудования
При расчете рентной платы за использование недр используется формула в соответствии с п. 252.16 НКУ, а она предусматривает применение коэффициента рентабельности горного предприятия.
Бухгалтер предприятия в качестве него использовал временные коэф рентабельности, которые рассчитывает ГКЗ
Но у предприятия есть действующий Протокол ГКЗ и в соответствии с НКУ коэф рентабельности нужно брать из него, но там нет коэф, название которого точно бы совпадало с формулировкой в НКУ
Поэтому и возник вопрос какой именно показатель использовать:
- временный коэф рентабельности (22% в 2015 году)
- какой-то из 3-х показателей, которые содержатся в протоколе ГКЗ
«Рентабельності на видобування води»:
- до загальних витрат по чистому прибутку – 8,22%;
- по відношенню до виробничих фондів – 10,87%.
Индекс прибыльности составляет 1,54

Первые 2 показателя из протокола смущают, поскольку они меньше учетной ставки НБУ, тем более меньше чем 1,65*Учетную ставку
Если использовать в качестве коэф (Индекс прибыльности -1), то сумма налога существенно увеличивается
А применять временный коэф в размене 22% нелогично, постольку есть действующий протокол ГКЗ.
Хотя я нашла судебное решение, где его рекомендуют применять, поскольку в протоколе "неналежним чином визначений коефіцієнт рентабельности" (https://cases.legal/uk/act-uk1-31585898.html)
Что скажите по этому поводу?
JannyU
 
Сообщений: 7
Зарегистрирован: 24 июн 2016, 16:24
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 25 июн 2016, 13:44

Уважаемая коллега, JannyU
JannyU писал(а):Уважаемый Al Shurshun!
Что-то с этой фразой я закрутила...
Я имела ввиду, что подземную воду предприятие использует с целью охлаждения оборудования
При расчете рентной платы за использование недр используется формула в соответствии с п. 252.16 НКУ, а она предусматривает применение коэффициента рентабельности горного предприятия.
Бухгалтер предприятия в качестве него использовал временные коэф рентабельности, которые рассчитывает ГКЗ
Но у предприятия есть действующий Протокол ГКЗ и в соответствии с НКУ коэф рентабельности нужно брать из него, но там нет коэф, название которого точно бы совпадало с формулировкой в НКУ
Поэтому и возник вопрос какой именно показатель использовать:
- временный коэф рентабельности (22% в 2015 году)
- какой-то из 3-х показателей, которые содержатся в протоколе ГКЗ
«Рентабельності на видобування води»:
- до загальних витрат по чистому прибутку – 8,22%;
- по відношенню до виробничих фондів – 10,87%.
Индекс прибыльности составляет 1,54

Первые 2 показателя из протокола смущают, поскольку они меньше учетной ставки НБУ, тем более меньше чем 1,65*Учетную ставку
Если использовать в качестве коэф (Индекс прибыльности -1), то сумма налога существенно увеличивается
А применять временный коэф в размене 22% нелогично, постольку есть действующий протокол ГКЗ.
Хотя я нашла судебное решение, где его рекомендуют применять, поскольку в протоколе "неналежним чином визначений коефіцієнт рентабельности" (https://cases.legal/uk/act-uk1-31585898.html)
Что скажите по этому поводу?
обсуждать соблюдение требований экспертами ГКЗ безсмысленно

хотя бы уже по той причине, что сама ГКЗ применительно к каждому объекту недропользования ничего не расчитывает

бизнес-план и эконометрическую модель должно составить предприятие базируясь или на:

будущей технико-технологической схеме производства продукции горного предприятия - для проектируемых предприятий

или на:

существующей технико-технологической схеме производства продукции горного предприятия - для действующих предприятий

меня по прежнему смущает Ваша фраза
Я имела ввиду, что подземную воду предприятие использует с целью охлаждения оборудования



это что тепловой насос

в таком случае - первая же проверка выявил подлого проектов горного предприятия

мне не приходилось видеть внятный проект геолого-экономической оценки теплового насоса, который использует подземные воды

во всём мире такой проект назвали бы кощунственным

замечу, что подобное использование подземных вод противоречит директиве ЕС об альтернативных источниках энергии


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2984
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 615 раз.
Поблагодарили: 1328 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 26 июн 2016, 08:42

Уважаемые коллеги
обсуждая здесь с коллегой JannyU
аспекты определения коэффициента рентабельности горного предприятия
вспомнил о письме ДФС, которое недавно попало в руки

преобладающая часть специальных разрешений на пользования недрами для добычи полезных ископаемых выдана в период 1994-1998, т.е. их 20-летний строк действия или уже истёк или истечет на днях

все прекрасно помнят, что за эти годы мингео превратилось в госкомитет, а потом и в госслужбу – фактически в департамент при министерстве, где министры меняются чуть ли не каждые полгода

орган государственного контроля стал торговым центром даже не обеспечивающим требований соответствия качества

другими словами, 7,3 триллиона долларов национального богатства (по материалам мингео в средине 90-х) управлялись как ни попадя

один из примеров тому - 15 редакция проекта кодекса о недрах

но, как бы то ни было в 90-ые законодательный базис государственного регулирования был создан, и на новом этапе уложения договорных отношений в использовании недрами возникла объективная необходимость четкой фиксации прав и обязанностей пользователей недрами

приведенное ниже письмо, как я понимаю – малая часть в переписке органов исполнительной власти и недропользователей по вопросам осуществления геологического изучения участков недр, которые пребывают в эксплуатации, а также поддержание информации об объектах горного бизнеса для каждого эксплуатируемого участка недр в актуальном состоянии
ДФС писал(а):03.06.2016 №9651/5/99-99-12-02-03-16
______________________________________________Міністерство екології
______________________________________________та природних ресурсів України
______________________________________________Державна служба
______________________________________________геології та надр України

Про геолого-економічну оцінку
запасів корисних копалин ділянок надр


Державна фіскальна служба України на виконання доручення Кабінету Міністрів України ..., а також на запит Державної служби геології та надр України ... до доручення Кабінету Міністрів України ... № щодо державного регулювання питань геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянок надр повідомляє.

Надра, як частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (ст. 1 Кодексу України про надра, далі – Кодекс); є об’єктами права власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування (ст. 13 Конституції України).

Природні ресурси, зокрема, ресурси надр – економічний актив, що класифікується як нефінансовий невироблений актив (п. 7.21 Керівництва із статистик державних фінансів, Міжнародний валютний фонд, 2001), відображення вартості якого, як основного засобу виробництва передбачено п. 10.173 Системи національних рахунків, схваленої Організацією об’єднаних націй у 2008 році.

Облік ресурсів надр, що можуть бути використаними або використовуються для генерування доходів як користувача у якості основного засобу гірничого підприємства, так і власника здійснюється не тільки в матеріальній, але й грошовій формах.

Зокрема, ст. 5 Кодексу визначено, що ділянки надр в межах території України та її континентального шельфу із запасами корисних копалин, оціненими як промислові формують Державний фонд родовищ корисних копалин. При цьому, для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища (ст. 45 Кодексу).

Вказані кондиції, включають не тільки оцінку кількісних факторів запасів корисних копалин, але й модифікуючі фактори інших умов розробки родовища, зокрема, технічних рішень в переробних технологіях, екологічних, економічних та маркетингових умов провадження господарської діяльності користувачів надр в межах конкретної ділянки надр, включаючи державне регулювання правовими та соціальними стандартами.

Зокрема, 5 травня 1997 року Кабінет Міністрів України затвердив Класифікацію запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, згідно якої геолого-економічною оцінкою ділянки надр вважається періодичний аналіз результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр з метою встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах такої ділянки (п. 2 Класифікацію запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду).

Права та обов’язки користувача надр передбачають здійснення та забезпечення повноти геологічного вивчення наданих у користування ділянок надр (ст. 24 Кодексу).

Повноваження із організації та координації геологічного вивчення ділянок надр, у тому числі й в частині модифікуючи факторів кондицій мінеральної сировини (ст. 37 Кодексу), а також із затвердження порядку розробки кондицій на мінеральну сировину (ст. 45 Кодексу), делеговано центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Положення виконання державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, включаючи оцінку запасів корисних копалин геологічне вивчення яких виконано в період провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин на ділянці надр (ст. 45 Кодексу), який спрямований на забезпечення дотримання єдиного підходу до визначення техніко-економічних та фінансових показників господарської діяльності, пов’язаної з видобуванням корисних копалин у межах конкретної ділянки надр, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865. У цьому Положенні, з огляду на мінливість модифікючих факторів, та з метою оцінки встановлення та/або зміни промислового значення запасів ділянки надр на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах ділянки надр, зокрема, передбачено виконання регулярної державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр.

З огляду на викладене ДФС вважає, що припис п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є обов’язковим до виконання, як такий, що забезпечує механізм прозорого формування у тому числі й податкової звітності видобувних галузей. Таким чином, відсутня потреба у внесенні змін до Положення. Принагідно зауважити, що вимога зазначеного пункту Положення не створює фінансове обтяження господарської діяльності користувачів ділянок надр, оскільки фінансовий ресурс на виконання робіт з геологічного вивчення створюється за рахунок використання коригуючого коефіцієнта, який у розмірі 70 відс. (пп. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України) застосовується до податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для ділянок надр, на яких своєчасно виконана регулярна геолого-економічна оцінка запасів.



другими словами недропользователь имеет и право, но на него возлагается обязанность осуществления работ по геологическому изучения объекта недр, который он эксплуатирует, в том числе и с целью поддержания информации об объекте в актуальном состоянии, - если когда-то всё же будет введен открытый оборот прав пользования недрами, то первое приближение уже будет иметь место

Украина вроде бы как готовиться внедрять международные стандарты прозрачности в добывающих отраслях (см. :ga-ze-ta; Проект Закону про розкриття інформації у видобувних галузях, зарегистрирован 17.06.2016 №4840)

особо приятно, что за исполнение обязанностей по геологическому изучению оплачивает государство через налоговую преференцию по рентной плате


С уважением :a_g_a: 279730
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
Lolik
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2984
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 615 раз.
Поблагодарили: 1328 раз.

UNREAD_POST JannyU » 27 июн 2016, 10:29

Доброе утро, уважаемый Al Shurshun!
Спасибо за ответ!
Похоже нужно написать в ГФС запрос и посмотреть что они скажут насчет применения коэф рентабельности. Инспектор недавно позвонила и сказала, что нужно применять 3*ставка НБУ в 2013, 2014 и 2015 гг, с чем я категорически не согласна. Особенно насчет 2013-1 квартала 2014, когда действовали абсолютные ставки.

Насчет применения воды, то это химическое производство и я не особо вникала в в его технологические особенности

Al Shurshun писал(а):
Уважаемая коллега, JannyU
JannyU писал(а):Уважаемый Al Shurshun!
Что-то с этой фразой я закрутила...
Я имела ввиду, что подземную воду предприятие использует с целью охлаждения оборудования
При расчете рентной платы за использование недр используется формула в соответствии с п. 252.16 НКУ, а она предусматривает применение коэффициента рентабельности горного предприятия.
Бухгалтер предприятия в качестве него использовал временные коэф рентабельности, которые рассчитывает ГКЗ
Но у предприятия есть действующий Протокол ГКЗ и в соответствии с НКУ коэф рентабельности нужно брать из него, но там нет коэф, название которого точно бы совпадало с формулировкой в НКУ
Поэтому и возник вопрос какой именно показатель использовать:
- временный коэф рентабельности (22% в 2015 году)
- какой-то из 3-х показателей, которые содержатся в протоколе ГКЗ
«Рентабельності на видобування води»:
- до загальних витрат по чистому прибутку – 8,22%;
- по відношенню до виробничих фондів – 10,87%.
Индекс прибыльности составляет 1,54

Первые 2 показателя из протокола смущают, поскольку они меньше учетной ставки НБУ, тем более меньше чем 1,65*Учетную ставку
Если использовать в качестве коэф (Индекс прибыльности -1), то сумма налога существенно увеличивается
А применять временный коэф в размене 22% нелогично, постольку есть действующий протокол ГКЗ.
Хотя я нашла судебное решение, где его рекомендуют применять, поскольку в протоколе "неналежним чином визначений коефіцієнт рентабельности" (https://cases.legal/uk/act-uk1-31585898.html)
Что скажите по этому поводу?
обсуждать соблюдение требований экспертами ГКЗ безсмысленно

хотя бы уже по той причине, что сама ГКЗ применительно к каждому объекту недропользования ничего не расчитывает

бизнес-план и эконометрическую модель должно составить предприятие базируясь или на:

будущей технико-технологической схеме производства продукции горного предприятия - для проектируемых предприятий

или на:

существующей технико-технологической схеме производства продукции горного предприятия - для действующих предприятий

меня по прежнему смущает Ваша фраза
Я имела ввиду, что подземную воду предприятие использует с целью охлаждения оборудования



это что тепловой насос

в таком случае - первая же проверка выявил подлого проектов горного предприятия

мне не приходилось видеть внятный проект геолого-экономической оценки теплового насоса, который использует подземные воды

во всём мире такой проект назвали бы кощунственным

замечу, что подобное использование подземных вод противоречит директиве ЕС об альтернативных источниках энергии


С уважением :a_g_a:
JannyU
 
Сообщений: 7
Зарегистрирован: 24 июн 2016, 16:24
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 27 июн 2016, 10:58

Уважаемая коллега, JannyU
JannyU писал(а):Доброе утро, уважаемый Al Shurshun!
Спасибо за ответ!
Похоже нужно написать в ГФС запрос и посмотреть что они скажут насчет применения коэф рентабельности. Инспектор недавно позвонила и сказала, что нужно применять 3*ставка НБУ в 2013, 2014 и 2015 гг, с чем я категорически не согласна. Особенно насчет 2013-1 квартала 2014, когда действовали абсолютные ставки.

Насчет применения воды, то это химическое производство и я не особо вникала в в его технологические особенности


это Ваше право

однако, уже сейчас, я могу Вас уверить, что ДФС затребует у Вас текст Протокола ГКЗ

касаемо же инспектора, и его комментария о "что нужно применять 3*ставка НБУ в 2013, 2014 и 2015 гг" – нормальная практика, чего собственно ожидать если их за 2 года уже 3 раза обрезали, и за все виды рентных платежей в инспекциях отвечает 0,5 инспектора, у которого 3-5 тыс. плательщиков - вот эти замордованные 0,5 инспектора и не заморачиваются, у них объективно нет времени на анализ - чаще всего озвучивают ЗИР

это советники от ЕС думают, что здесь все в шоколаде, - а здесь за 25 лет водники даже не удосужились создать универсальную форму разрешения на специальное водопользование и сегодня, когда эти опусы составляют территориалы, на глаза наворачиваются слёзы умиления от направления нашего развития


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарили: 2
Lolik, Ormonde J
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2984
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 615 раз.
Поблагодарили: 1328 раз.

UNREAD_POST JannyU » 03 июл 2016, 17:32

Уважаемый Al Shurshun!
Полностью согласна с Вашим мнением. Проблема в том, что стоимость администрирования налога на недра на предприятии превышает стоимость администрирования налога на прибыль (немного утрирую), хотя сумма налога в 1000 раз меньше...
+ еще нужно содержать инспектора, пусть даже на 0,5 ставки...
+ аудит, особенно если он обязательный
Возникает вопрос насчет его целесообразности, как по мне, на уровне государства
А если еще учесть необходимость получения 2 разрешений на использование подземной воды, то вообще весело становится.
И при этом я даже не учитываю стоимость самой оценки ГКЗ за собственные средства и, в последующем, невозможность применения коэффициента 0,7 и то, что в этом протоколе точно не указан необходимый коэффициент в соответствии с НКУ

P.S. Пару дней назад пообщалась с инспектором, который занимается НнаП и НДС, они таких сумм вообще не понимают, если насчитывают штрафные санкции, то даже не в размере годовой суммы этого налога, такие мелочи их не интересуют

С уважением

Al Shurshun писал(а):
Уважаемая коллега, JannyU
JannyU писал(а):Доброе утро, уважаемый Al Shurshun!
Спасибо за ответ!
Похоже нужно написать в ГФС запрос и посмотреть что они скажут насчет применения коэф рентабельности. Инспектор недавно позвонила и сказала, что нужно применять 3*ставка НБУ в 2013, 2014 и 2015 гг, с чем я категорически не согласна. Особенно насчет 2013-1 квартала 2014, когда действовали абсолютные ставки.

Насчет применения воды, то это химическое производство и я не особо вникала в в его технологические особенности


это Ваше право

однако, уже сейчас, я могу Вас уверить, что ДФС затребует у Вас текст Протокола ГКЗ

касаемо же инспектора, и его комментария о "что нужно применять 3*ставка НБУ в 2013, 2014 и 2015 гг" – нормальная практика, чего собственно ожидать если их за 2 года уже 3 раза обрезали, и за все виды рентных платежей в инспекциях отвечает 0,5 инспектора, у которого 3-5 тыс. плательщиков - вот эти замордованные 0,5 инспектора и не заморачиваются, у них объективно нет времени на анализ - чаще всего озвучивают ЗИР

это советники от ЕС думают, что здесь все в шоколаде, - а здесь за 25 лет водники даже не удосужились создать универсальную форму разрешения на специальное водопользование и сегодня, когда эти опусы составляют территориалы, на глаза наворачиваются слёзы умиления от направления нашего развития


С уважением :a_g_a:
JannyU
 
Сообщений: 7
Зарегистрирован: 24 июн 2016, 16:24
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, alex88, Gb, Ya