Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Плата за користування надрами

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах

UNREAD_POST misha1 » 24 окт 2016, 15:12

Как я понял из етой ветки о надрах законность применения коефициента (в моем случае 0,70; мин. вода) ставится под сомнение если прошло 5 лет с даты последней ТЕО.
Но сама программа недает возможности посчитать налоговые обязательства если не указан коефициент.
Ето конечно шутка ))) но все же :)
misha1
 
Сообщений: 20
Зарегистрирован: 10 июн 2014, 09:51
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 24 окт 2016, 15:45

Уважаемый коллега, misha1
misha1 писал(а):Как я понял из етой ветки о надрах законность применения коефициента (в моем случае 0,70; мин. вода) ставится под сомнение если прошло 5 лет с даты последней ТЕО.
Но сама программа недает возможности посчитать налоговые обязательства если не указан коефициент.
Ето конечно шутка ))) но все же
:)


ход Ваших рассуждений понятен

таблица декларации "воспримет" незаполнение коэффициента рентабельности как 0 (ноль)

но, но ...
во-первых, если у Вас прострочена оценка – берете в качестве коэффициента величину 3 (три) ставки рефинансирования НБУ

во-вторых, если Вы "незаполнили" коэффициент – обязательства 0 (ноль) и при камеральной проверке получите те же 3 (три) ставки рефинансирования НБУ, но со штрафами


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2951
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 608 раз.
Поблагодарили: 1296 раз.

UNREAD_POST misha1 » 24 окт 2016, 16:07

ОЙ я писал о коректировочном коефициенте а не о коеф. рентабельности (с ним все понятно)
misha1
 
Сообщений: 20
Зарегистрирован: 10 июн 2014, 09:51
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 24 окт 2016, 17:02

Уважаемый коллега, misha1
misha1 писал(а):ОЙ я писал о коректировочном коефициенте а не о коеф. рентабельности (с ним все понятно)


Корректирующий коэффициент из 252.22 применяется, если есть чего корректировать

а вот еже ли никаких предпосылок для корректировки обязательств нетути, то естественно, что в декларации будет записано 1 (единица), т.е. НЕКОРРЕКТИРОВАННЫЕ обязательства

С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2951
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 608 раз.
Поблагодарили: 1296 раз.

UNREAD_POST olenа78 » 28 окт 2016, 19:20

Уважаемый Al Shurshun! Перечитала практически все страницы темы. Очень много нашла для себя полезного!
У меня к Вам вопрос следующего характера. Пришла налоговая с плановой проверкой. Досчитала рентную плату за пользование недрами в большой сумме. Взяли по большей стоимости, т.е. по фактической цене реализации готового продукта. Мы добываем подземную питьевую воду, она у нас числится как сырье. Затем из сырья производим газированную воду, дистиллированную воду, воду "оброблену". Т.е. мы не продаем воду питну підземну в том виде, в котором добыли. И у нас нет фактической реализации сырья (непосредственно добытой воды). Затем мы продаем потребителям готовую продукцию - пищевой продукт. Правомерны ли наши действия в том, что в расчет по недрам мы включает только расчетную стоимость добытой воды, ведь фактической цены реализации сырья у нас нет, а есть фактическая реализация пищевого продукта - питної води обробленої негазованої та газованої, произведенного из подземной добытой воды. За ранее благодарна.
olenа78
 
Сообщений: 3
Зарегистрирован: 28 окт 2016, 18:30
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 29 окт 2016, 00:16

Уважаемая коллега, olenа78
olenа78 писал(а):Уважаемый Al Shurshun! Перечитала практически все страницы темы. Очень много нашла для себя полезного!
У меня к Вам вопрос следующего характера. Пришла налоговая с плановой проверкой. Досчитала рентную плату за пользование недрами в большой сумме. Взяли по большей стоимости, т.е. по фактической цене реализации готового продукта. Мы добываем подземную питьевую воду, она у нас числится как сырье. Затем из сырья производим газированную воду, дистиллированную воду, воду "оброблену". Т.е. мы не продаем воду питну підземну в том виде, в котором добыли. И у нас нет фактической реализации сырья (непосредственно добытой воды). Затем мы продаем потребителям готовую продукцию - пищевой продукт. Правомерны ли наши действия в том, что в расчет по недрам мы включает только расчетную стоимость добытой воды, ведь фактической цены реализации сырья у нас нет, а есть фактическая реализация пищевого продукта - питної води обробленої негазованої та газованої, произведенного из подземной добытой воды. За ранее благодарна.


Боюсь, что Вам придется привыкнуть к более широкому пониманию товарной продукции горного предприятия и здесь категория пищевой продукт абсолютно не применима - все подземные воды, кроме бальнеологических, производятся для потребления в качестве напитков, в том числе и при поставках водопроводом

согласно кодификатору полезных ископаемых подземные воды формируют очень широкий класс минеральной продукции, как такой, которая не требует применение элементов первичной переработки, так и такой, где без обработки, например, доочистки не обойтись

не знаю, что Вы подразумеваете под "обробленою" водой, но предположу, что это один из элементов очистки, т.е. некоторой первичной переработки, которая зафиксирована в избранной Вами и в разрешительных или оценочных документах схеме технологической переработки минерального сырья

касаемо же "газирования", то здесь имеет место быть не что иное, как предпродажная подготовка с целью увеличения строка использования продукции

несомненно из фактической цены реализации Вы вычтете издержки предпродажной подготовки и бутылирования


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарили: 2
Lolik, olenа78
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2951
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 608 раз.
Поблагодарили: 1296 раз.

UNREAD_POST olenа78 » 01 ноя 2016, 18:37

Боюсь, что Вам придется привыкнуть к более широкому пониманию товарной продукции горного предприятия и здесь категория пищевой продукт абсолютно не применима - все подземные воды, кроме бальнеологических, производятся для потребления в качестве напитков, в том числе и при поставках водопроводом

согласно кодификатору полезных ископаемых подземные воды формируют очень широкий класс минеральной продукции, как такой, которая не требует применение элементов первичной переработки, так и такой, где без обработки, например, доочистки не обойтись

не знаю, что Вы подразумеваете под "обробленою" водой, но предположу, что это один из элементов очистки, т.е. некоторой первичной переработки, которая зафиксирована в избранной Вами и в разрешительных или оценочных документах схеме технологической переработки минерального сырья

касаемо же "газирования", то здесь имеет место быть не что иное, как предпродажная подготовка с целью увеличения строка использования продукции

несомненно из фактической цены реализации Вы вычтете издержки предпродажной подготовки и бутылирования


Спасибо огромное! А можно как-то с Вами лично пообщаться по данному вопросу. Дело в том, что налоговики по недрам уже все соки выпили, а Вы может нам натолкнете на какую-то новую мысль.
olenа78
 
Сообщений: 3
Зарегистрирован: 28 окт 2016, 18:30
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 01 ноя 2016, 19:43

Уважаемая коллега, olenа78
olenа78 писал(а):Спасибо огромное! А можно как-то с Вами лично пообщаться по данному вопросу. Дело в том, что налоговики по недрам уже все соки выпили, а Вы может нам натолкнете на какую-то новую мысль.


не понимаю формулу "лично пообщаться" - я ведь стараюсь придерживаться предложенной Вами темы

замечу, что, если судить по количеству товарных марок бутылированных вод в Украине, то тема не особо специфична

пишите - помогу, чем смогу


С уважением :a_g_a: 343534
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2951
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 608 раз.
Поблагодарили: 1296 раз.

UNREAD_POST olenа78 » 01 ноя 2016, 23:12

Al Shurshun писал(а):
Уважаемая коллега, olenа78
olenа78 писал(а):Спасибо огромное! А можно как-то с Вами лично пообщаться по данному вопросу. Дело в том, что налоговики по недрам уже все соки выпили, а Вы может нам натолкнете на какую-то новую мысль.


не понимаю формулу "лично пообщаться" - я ведь стараюсь придерживаться предложенной Вами темы

замечу, что, если судить по количеству товарных марок бутылированных вод в Украине, то тема не особо специфична

пишите - помогу, чем смогу


С уважением :a_g_a: 343534

Видобування води є лише першим етапом в технологічному процесі виробництва води питної.
Саме виробництва. Якщо коротко, то до технологічного процесу виробництва входить: видобування/подача води зі свердловини, обробка (фільтрування, охолодження, знезараження), сатурація, виготовлення ПЕТ тари та розлив води в ПЕТ, та автоцистерни. Але апеляційним судом наші доводи, на підтвердження яких було надано докази, до уваги взято не було.
По-друге, лише один із дозволів на користування надрами передбачає видобування води підземної питної - а другий, - видобування технічних підземних вод.
Будь-яких нормативно-правових підстав для такого розрахунку в нашому випадку немає. Адже предметом реалізації підприємства є вода питна, яка пройшла технологічні процеси виробництва. Підприємство не здійснює реалізацію води безпосередньо після її видобування.
Законодавством визначені наступні поняття, за допомогою яких можна виділити об’єкт оподаткування платою за користування надрами для видобування корисних копалин у відповідності до п.п.263.2.1. п.263.2 ст.263 ПКУ.
П.п.14.1.37. п.14.1. ст..14 ПКУ визначає, що господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу XI цього Кодексу - діяльність гірничодобувного підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.
П.п.14.1.51. п.14.1. ст..14 ПКУ дає визначення добуванню корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.
У п.п. 14.1.91. ст..14 ПКУ визначено, що корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки;
Відповідно до п.п.14.1.150. ст..14 ПКУ, первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).
Податкове законодавство встановлюючи умови справляння плати за користування надрами говорить про видобування корисних копалин. І базу оподаткування цим податком визначає із вартості видобутих корисних копалин, які є предметом реалізації безспосередньо після видобутку, включаючи складування, чи після первинної обробки.
Навіть п.п. 263.6.1. п.263.6 ст.263 ПКУ, який, встановлює, що вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:
- за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
- за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.
Згідно розроблених, узгоджених та затверджениху встановленому порядку нормативно – технічних, технологічних документів технологія виробництва води питної охоплює багато операцій, які виходять за рамки тих, що віднесені до операцій з первинної обробки. Тим більше, що підприємство виготовляє декілька видів готової продукції.
В зазначеній вище нормі не вбачається жодної з тих операцій та процесів, які виконуються нашим підприємством.
Тим більше, що ні одну із передбачених для первинної переробки операцій не можливо застосувати для води: адже для того, щоб отримати воду питну із підземної води, не можливо її подробити, помолоти, брикетувати і т.ін.
Наукова література визначає збагачення корисних копалини як сукупність процесів первинної переробки твердої мінеральної сировини з метою виділення продуктів, придатних для подальшої технічно можливої і економічно доцільної хімічної або металургійної переробки або використання.
Отже, якщо проаналізувати п.п. 14.1.150. п.14.1. ст.150 ПКУ, то визначені ним процеси первинної переробки корисних копалин стосуються саме продукції гірничих підприємств. Адже міг законодавець в переліку операцій зазначити і фільтрування, і знезараження, домінералізацію, знезалізнення, якщо б вважав їх операціями з первинної обробки.
Вода – це специфічна корисна копалина.
Адже це один із головних продуктів для життєдіяльності людини. Тому до її якості, її та показників досить сувора увага законодавця.
Підприємство не реалізує воду безпосередньо після її видобутку. Вода реалізується лише після повного циклу її виробництва. Видобуток – перший із етапів виробництва.
Виконувані процеси вимагаються не лише власними нормативно-технологічними документами, а й вимогами інших нормативних документів: ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", ЗУ «Про питну воду і питне водопостачання».
І ці вищеназвані нормативні документи говорять саме про виробництво води питної.
Підприємство є підприємством питного водопостачання, що здійснює нецентралізоване постачання питної води населенню за допомогою пересувних пунктів розливу , також виробляє та реалізовує фасовану у пляшки питну воду через торгівельні мережі.
Ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначає підприємство питного водопостачання як суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води;
Крім того дає визначення і питному водопостачанню - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання;
А виробництво питної води згідно цієї ж норми - забір води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог на питну воду.
Отже, закон передбачає крім видобування (забір), ще й виконання певних виробничих процесів, за допомогою яких вода приводиться у відповідність до нормативів щодо її якості, і, власне, - стає водою питною, придатною та безпечною для вживання людиною.
ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" в п. 3.1. встановлює, що питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад. Для виробництва питної води слід надавати перевагу воді підземних джерел питного водопостачання населення, надійно захищених від біологічного, хімічного та радіаційного забруднення.
В тому ж ДСанПіН 2.2.4-171-10 п3.10. передбачає, що виробництво питної води здійснюється за нормативно-технічним документом та відповідно до технологічного регламенту або іншого документа з описом технологічного процесу виробництва питної води, що пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу та отримали позитивний висновок.
Наприклад природна вода, що видобувається має температуру 23-25 С, така температура сприятлива для розмноження мікроогранізмів, що неприпустиме для тривалого строку доставки продукту до споживача. З цього приводу одним із перших заходів після першої фільтрації води є охолодження до температури 8 С й подальшого зберігання цього параметру під час проходження всіх інших циклів.
В наведеному в п.п. 14.1.150. п.14.1. ст.150 ПКУ переліку операцій первинної обробки, та змін властивостей сировини відсутні, наприклад зміни мікробіологічних, фізіологічних властивостей, санітарно-токсикологічних, органолептичних показників.
А ці властивості і показники якраз під час виробництва контролюються нашим підприємством та приводяться у відповідність до встановлених норм.
Це не збагачення, це виконання вимог нормативних документів щодо якості води.
Діючим законодавством чітко передбачений механізм справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин виключно для гірничодобувних підприємств, основною діяльністю яких є видобуток корисних копалин.
Технологічна схема виробництва води питної на нашому підприємстві становить послідовний ланцюг операцій виробничих процесів від видобутку і транспортування підземної води до виробництва якісно іншої продукції - води питної. З 01.09.2015 року віднесена до харчових продуктів.
ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" в п.2.2. визначає два види питних вод:
оброблені - питні води, що виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення, знезараження чи домінералізації;
необроблені (природні) - води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних норм без їх очищення (крім освітлення), знезараження чи домінералізації.
Нами здійснюється виробництво оброблених питних вод.
Виходячи з викладеного, товарною продукцією згідно чинних нормативно-технічних документів підприємства є вода питна оброблена (газована/слабогазована, негазована), яку неможливо віднести до мінеральної сировини, та визначити як об’єкт плати за користування надрами для видобування корисних копалин у відповідності до п. 263.2.1. п.263.2 ст.263 ПКУ.
Відповідно, єдиним законним механізмом є обчислення плати за користування надрами згідно з вимогами ПКУ за розрахунковою вартістю добутої корисної копалини – води підземної.
Отже, така деяка невизначеність законодавства, вимоги якого має дотримувати підприємство здійснюючи свою господарську діяльність дає підстави для неоднозначного його трактування.
В нашій ситуації вбачаємо навіть неоднозначне розуміння його ДФС України.
Дуже хотілось би знати Вашу думку з викладеного вище. Адже це питання на сьогодні дуже важливо для нас. Вибачаюсь за великий текст.
Дякую!
olenа78
 
Сообщений: 3
Зарегистрирован: 28 окт 2016, 18:30
Благодарил (а): 2 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 02 ноя 2016, 00:35

Уважаемая коллега, olenа78

охотно допускаю, что трудно согласиться с тем, что разнообразно поименованные технологические операции и процессы – это или "очистка" - суть классификация по вещественному составу в значении п.п.14.1.150 Кодекса или предпродажная подготовка по стабилизации (увеличении строка пригодности), хотя кто-то будет утверждать, что газирование имеет задачей изменение вкусовых характеристик

несомненно маркетинговая значимость воды в ПЭТе или "стекле" равно как и градации воды по степени насыщения углекислотой абсолютно разные, но в значении рентной платы – специальное использование недр в части подземной воды с получения экономической выгоды

при этом Ваши собственные геолого-экономические оценки объекта недропользования состоят в том, что у Вас наличествует источник Н2О с некоторыми заранее известными свойствами (характеристиками) или же с технико-технологической возможностью достичь для продукта некоторых заранее известных свойств (характеристик)

оно конечно будет звучать высокопарно, но источник Н2О богозданный, и никак не рукотворный а все наши усилия, которые не всегда требуются, лишь для обеспечения некоторых заранее известных свойств (характеристик)

хотя мне приходилось сталкиваться и с "разбадяживанием" - поверхностные воды разбавляли подземными преследуя, собственно говоря, единственную цель - уменьшение издержек по очистке, но процесс описывали со всей элегантностью - осветление и уменьшение минерализации, в то время, как ситуация определялась потенциальной мощностью подземного водозабора

думаю, что у Вас нет сомнения в том, что процесс водозабора из поверхностного водного объекта - более дешёвое удовольствие, чем подземного

думаю, что у Вас нет сомнения в том, что при прочих равных условиях доступа к водным объектам и качеству в них воды никому бы в голову не пришло добывать воду класса пресных или столовых из подземных источников

С уважением :a_g_a: 343692

P.S. тема воды, как какого-то особого неведомого продукта (товара) поднималась не только Вами особенно в контексте предприятий оказывающих услуги централизованного водоснабжения

P.P.S. это как с природной солью - помол это уже дескать предпродажная подготовка ... и вот здесь Ваше замечение "З 01.09.2015 року віднесена до харчових продуктів." весьма уместно, поскольку галит, а именно так называется горная порода состава NaCl, с таким же успехом и пищевой продукт, но это и сырье для химической промышленности. Наше бытовое восприятие некоторых вещей и определений частая причина ошибок налогообложения

P.P.P.S. думаю половина жителей Харькова знакома с естественно сатурированной водой, которую им реализуют из автоцистерн (название источника не помню)
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарили: 2
Lolik, olenа78
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2951
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 608 раз.
Поблагодарили: 1296 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 02 ноя 2016, 13:20

Уважаемая коллега, olenа78

совершенно упустил из виду то, что между 252.11 и 252.9 имеется некоторое различие

в результате этого различия фактическая цена всегда будет больше на сумму издержек предпродажной подготовки и упаковки, которые не принимают участия в определении расчетной стоимости

здесь следует говорить, что стоимости расчетную и фактическую необходимо применять к идентичным товарам - т.е. из фактического дохода необходимо исключить фактические издержки на сатурацию и бутылирование для реализованных объемов продукции

при соблюдении указанных условий всё становится на свои места - идентичные товары и почти идентичные стоимости (разница будет зависеть от качества выполненной государственной экспертизы проектов по оценке запасов месторождения)



С уважением :a_g_a: 343984
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2951
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 608 раз.
Поблагодарили: 1296 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 03 ноя 2016, 08:33

Уважаемые коллеги

многие получили письма "счастья" от Госгеонедр о нарушении строка повторной государственной геолого-экономической экспертизы (оценки) запасов полезных ископаемых участков недр, на которые выданы специальные разрешения

многие ощутили шок или выразили по крайней мере недоумение - каждые 5 лет это же чиновничий беспредел

многие "не помнят", что нормативную денежную оценку земельных участков в случае платного пользования предписано выполнять не реже раз в 7 лет, это уже не говоря о ежегодной индексации

в этом случае просто необходимо свыкнуться с мыслью, что после "отмены" геолсопровождения Госгеонедра вспомнило об своих обязанностях по управлению рациональным использованием недр

беда, как всегда, конечно же в дорогах и понимании геологами "собственного" отраслевого законодательства:

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр писал(а):

геолого-економічна оцінка ділянки надр - періодичний аналіз результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр з метою встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах такої ділянки. Виділяються детальна, попередня і початкова геолого-економічні оцінки

...

техніко-економічне вивчення корисних копалин - визначення гірничо-технічних, географо-економічних, соціально-екологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і переробки мінеральної сировини, а також умов реалізації товарної продукції гірничого виробництва для геолого-економічної оцінки промислового значення нагромадження корисних копалин



т.е. задача этих работ - не сверление дырок, а в - составлении объективных технологических схем и расчете бизес-проекта действующего предприятия


С уважением :a_g_a: 344418
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
Lolik
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2951
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 608 раз.
Поблагодарили: 1296 раз.

UNREAD_POST ТОмі лі Джонс » 09 ноя 2016, 14:41

Доброго дня! Підскажіть будь-ласка, у Додатку 1 (корисні копалини), 1.при розрарахунку ціни за фактичними цінами, у графі 10.1.4 що показувати?
2. Витрати повязані з доставкою це витрати з видобування до виробництва, чи витрати доставки продукції покупцю власним транспортом?
3. При розрахунку за розрахунковою вартістю, то показники показуються повязані з видобуванням, чи загальні матеріальні витрати, витрати на оплату параці..... по п-ству?
ТОмі лі Джонс
 
Сообщений: 1
Зарегистрирован: 09 ноя 2016, 14:19
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 09 ноя 2016, 15:10

Уважаемый коллега, ТОмі лі Джонс
ТОмі лі Джонс писал(а):Доброго дня! Підскажіть будь-ласка, у Додатку 1 (корисні копалини), 1.при розрарахунку ціни за фактичними цінами, у графі 10.1.4 що показувати?
2. Витрати повязані з доставкою це витрати з видобування до виробництва, чи витрати доставки продукції покупцю власним транспортом?
3. При розрахунку за розрахунковою вартістю, то показники показуються повязані з видобуванням, чи загальні матеріальні витрати, витрати на оплату параці..... по п-ству?


к строке 10.1.4 имеется примечание
Відповідно до абзаців третього та четвертого пункту 252.8 статті 252 розділу ІХ Кодексу.


но, если Вы не увлекаетесь углеводородами, то я, объективно бы, применял:

252.8 писал(а):
252.8. У разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником рентної плати за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
...
Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов’язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов’язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов’язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за зазначеним договором.

Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.


С уважением :a_g_a: 347728
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2951
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 608 раз.
Поблагодарили: 1296 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 10 ноя 2016, 17:20

Уважаемые коллеги

если Вы любите пиво, - это сообщение для Вас :ga-ze-ta;
ДФС писал(а):
08.11.2016 № 35730/7/99-99-12-03-04-17
________________________________________________Головні управління ДФС в областях, м. Києві,
________________________________________________Офіс великих платників податків ДФС
Про коефіцієнт рентабельності
гірничого підприємства за обліковою
ставкою Національного банку України

Державна фіскальна служба України, керуючись п.п. 4 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, інформує про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІІІ кварталі 2016 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.


Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається за сумою витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин (п. 252.16 ст. 252 Кодексу).


У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).


У ІІІ кварталі 2016 року діяли 3 (три) облікові ставки: 16,5 відс., 15,5 відс., 15 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 23.06.2016 № 88-рш, від 28.07.2016 № 172-рш, від 15.09.2016 № 277-рш відповідно.


З метою уникнення різнотлумачень, базуючись на принципі рівномірності, ДФС рекомендує використовувати середньозважену облікову ставку Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.


З огляду на офіційні дані Національного банку України тривалість дії облікової ставки: 16,5 відс. – 28 днів (01.07.2016 – 28.07.2016); 15,5 відс. – 49 днів (29.07.2016 – 15.09.2016); 15 відс. – 15 днів (16.09.2016 – 30.09.2016). Таким чином, середньозважена облікова ставка за ІІІ квартал 2016 року відповідає 15,72 відс. ((16,5 відс. х 28 днів + 15,5 відс. х 49 днів + 15 відс. х 15 днів)/92).


Враховуючи вище зазначене, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2016 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 47,16 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.


Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.




С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2951
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 608 раз.
Поблагодарили: 1296 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya