Плата за користування надрами

[Al Shurshun]

Уважаемый коллега, Redneck

природний газ, видобутий із свердловин, розпочатих бурінням після 1 січня 2017 року, незалежно від глибини залягання покладу (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) 12,00

О, отлично, что ДСД не забыли. А то я смотрю, эти ребята со ставкой 70% уже так и ждут, когда инвестировать дальше будут в бурение. С низкого старта, прямо.

P.S. Они еще остались хоть, кроме судящегося Карпатыгаза?

думаю Вам следует адресовать свои вопросы в ГазАссоциацию


С уважением

[Al Shurshun]

Уважаемые коллеги

ну вот прорезался газовый лоббист от оппозиции
29 ноября зарегистрирован Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення внутрішніх потреб населення України в природному газі) за авторством народного депутата

Мураєва Євгенія Володимировича

ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення внутрішніх потреб населення України в природному газі)»

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112, із змінами, внесеними згідно із Законами № 211-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 16, ст.115, № 812-VIII від 24.11.2015, ВВР, 2016, № 1, ст.5, № 909-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.47) наступні зміни:

1. У статті 252:

1.1. В абзаці шостому пункту 252.8 цифру «4» замінити на цифру «5»;

1.2. Доповнити пунктом 252.201 такого змісту:

«252.20-1. Ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу для забезпечення внутрішніх потреб населення України установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутого природного газу в таких розмірах:

1.3. У пункті 252.22 усі цифри «252.24» замінити на цифри «252.25»;

1.4. Доповнити після пункті 252.23 новим пунктом 252.24 такого змісту:

«252.24. Платник рентної плати або уповноважена особа, які у податковому (звітному) періоді видобули природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) з ділянок надр (родовищ, покладів) понад 5000 метрів, що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важкодобувні) або виснаженістю в процесі розробки, а саме ділянки, вилучення запасів вуглеводної сировини з яких ускладнене таким критерієм: ступінь вироблення початкових видобувних запасів природного газу становить понад 85 відсотків, визначають у податковій декларації податкові зобов’язання з урахуванням обсягів виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування.».

У зв’язку із цим пункти 252.24-252.26 вважати відповідно пунктами 252.25-252.27.

II. Прикінцеві положення.
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, але не раніше 1 січня 2017 року.
2. Кабінетові Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
3. Встановити, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом інші закони та нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечать цьому Закону.

до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення внутрішніх потреб населення України в природному газі)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону
Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення внутрішніх потреб населення України в природному газі)» (надалі – Законопроект) розроблено в зв’язку із необхідністю законодавчого закріплення соціально та економічно обгрунтованої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу для забезпечення внутрішніх потреб населення України.

Частина перша статті 13 Конституції України передбачає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Отже, видобуті на території України ресурси, зокрема природний газ, мають бути в першу чергу спрямовані на задоволення потреб власника цих ресурсів – народу, населення країни, а держава повинна дбати про інтереси громадян в отриманні природного газу, який видобуто (вироблено) на території України.

Однак, можна констатувати, що ринку природного газу, що має дієві механізми забезпечення потреби населення за соціально та економічно обґрунтованими цінами на сьогодні не існує.

У зв’язку з тим, що протягом останніх двох років ціна на природний газ для населення була підвищена у декілька разів, питання визначення (встановлення) ціни на природний газ, а також економічно обгрунтованої ставки відповідної рентної плати необхідно вирішити на законодавчому рівні. На цьому питанні намагаються маніпулювати суспільною думкою. Законопроектом пропонується закріплення соціально та економічно обгрунтованої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу для забезпечення внутрішніх потреб населення України. Визначення концептуальних засад рентних платежів обумовить розрахунок обґрунтованої роздрібної ціни на природний газ для побутових споживачів, що припинить маніпулювання цифрами у цій сфері. Що стосується надходжень вказаних рентних платежів до державного бюджету, то вони повинні спрямовуватися до спеціального фонду бюджету з подальшим направленням на цілі енергозбереження та енергоефективності житлового фонду.

Відсутність необхідної системності при прийнятті нормативних актів, які регулюють таку галузь економіки, як газовидобування, обумовлює труднощі в залученні інвестицій, тому цей сектор економіки втрачає певні можливості розвитку за умови залучення потенційних інвесторів, які могли б брати участь в проектах по освоєнню газових ресурсів.

Для ефективного функціонування галузі державі необхідно вирішити низку питань, зокрема, щодо якісної зміни податкової та інноваційної політики. Така політика повинна бути направлена на стимулювання суб’єктів господарювання до освоєння нових родовищ, впровадженню новітніх технологій та інновацій по видобутку природного газу. Механізм стимулювання видобування природного газу підлягає вдосконаленню шляхом зміни оподаткування з урахуванням конкретних соціально – економічних умов в Україні. Умови освоєння газових ресурсів України ускладнюються необхідністю формування складних капіталомістких інфраструктурних систем та потужностей. Застосування новітніх технологій потребується як для освоєння нових ділянок газовидобування, так і для розробки глибинних пластів. Задля отримання ефективних результатів доцільно враховувати як позитивний, так і негативний досвід інших країн.

У світовій практиці нафтогазовидобування існували періоди, коли держави встановлювали високу ставку рентної плати (70 % та вище). Однак, така ставка платежу встановлювалася не для стимулювання видобутку нафти та газу, а задля вилучення надприбутку, який отримувався за рахунок сталих високих цін на такі природні ресурси на світовому ринку при умовах порівняно низьких витрат на видобування. Історичний досвід у зазначеній галузі, зокрема, таких країн, як США та Великобританія, дозволяє зробити висновок, що встановлення високих ставок рентної плати (або відповідного податку) в кінцевому результаті не підтвердило сподівання та плани держав отримати значні надходження до бюджету (реальні надходження були в декілька разів меншими від запланованих).

За таких обставин встановлення економічно обгрунтованої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу для забезпечення внутрішніх потреб населення буде стимулювати суб’єктів господарювання до видобування природного газу для цих соціально та економічно значущих цілей.

Таким чином, вирішення вищезазначених питань є актуальним та вкрай необхідним на сьогоднішній день для встановлення прозорих правил регулювання ринку природного газу.

2. Цілі і завдання проекту
Метою і завданнями прийняття цього законопроекту є стимулювання суб’єктів господарювання до видобування природного газу для соціально та економічно значущих цілей, а саме для задоволення потреб населення в цьому виді природного палива, підвищення рівня економічної безпеки країни та встановлення прозорих правил визначення ціни на природний газ для населення, закріплення соціально та економічно обгрунтованої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу для забезпечення внутрішніх потреб населення України.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту.
Законопроектом пропонується доповнити статтю 252 Податкового кодексу України новим пунктом 252.201, відповідно до якого встановити, що ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (будь-якого походження) для забезпечення внутрішніх потреб населення України установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутого природного газу в таких розмірах: природний газ, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.25 цієї статті природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ), який видобуто платником рентної плати або уповноваженою особою та реалізовано суб’єкту ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України на підставі Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов’язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії), видобутий з покладів до 5000 метрів – 12 відсотків від вартості товарної продукції гірничого підприємства, природний газ, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.25 цієї статті, видобутий з покладів понад 5000 метрів – 6 відсотків.

Пункт 252.24 статті 252 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою платник рентної плати або уповноважена особа, які у податковому (звітному) періоді видобули природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) з ділянок надр (родовищ, покладів) понад 5000 метрів, що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важкодобувні) або виснаженістю в процесі розробки, а саме ділянки, вилучення запасів вуглеводної сировини з яких ускладнене таким критерієм: ступінь вироблення початкових видобувних запасів природного газу становить понад 85 відсотків, визначають у податковій декларації податкові зобов’язання з урахуванням обсягів виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.
Питання, що відносяться до предмету правового регулювання законопроекту, регулюються виключно Податковим кодексом України.
Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття не потребує змін до інших законів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування.
Прийняття цього проекту Закону на момент внесення не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття акту.
Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення внутрішніх потреб населення України в природному газі)» забезпечить стимулювання суб’єктів господарювання до видобування природного газу для соціально та економічно значущих цілей, а саме для задоволення потреб населення в цьому виді природного палива, підвищення рівня економічної безпеки країни та встановлення прозорих правил визначення ціни на природний газ для населення, закріплення соціально та економічно обгрунтованої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу для забезпечення внутрішніх потреб населення України.

эротичненько, всё классно, осталась безделица определиться, что для природного газа есть стоимость товарной продукции - правильно это стоимость ИМПОРТИРОВАННОГО газа для природного газа НЕЗАВИСИМО от НАПРАВЛЕНИЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ и какое это имеет отношение к прозрачным правилам ценообразования

другими словами решили обуть бюджет на сущую безделицу, а именно – 861,90 гривен на каждой 1000 кубических метров или 13,79 млрд.грн. с годового объема добычи Укргаздобычей

С уважением 357933

[Al Shurshun]

Уважаемые коллеги

для тех, кто радеет за увеличение исчерпания нефтегазоносных участков недр в свежепроголосованом Проекті Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні) появилась поправка под №43 к п.252.21

абзаци четвертий-восьмий пункту 252.21 статті 252 виключити

нелишним будет напомнить содержание этого чудесного пункта

252.21. Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок реалізації діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, оподатковуються за ставкою 2 відсотки від вартості додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.
(абз. 2) Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, а також порядок контролю за виконанням таких інвестиційних проектів (програм) визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку.
(абз. 3) Перелік ділянок надр та/або об'єктів ділянок надр, на яких реалізуються нові інвестиційні проекти (програми, договори), визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у нафтогазовому комплексі.
(абз. 4) Положення цього пункту поширюються на:
(абз. 5) підприємства, частка держави у статутному капіталі яких становить 25 відсотків та більше;
(абз. 6) господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава;
(абз. 7) дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств;
(абз. 8) учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких становить 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, становить 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

в этой связи полезно ознакомиться с содержанием Деякі питання виконання діючих та нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 7 листопада 2013 р. № 838
Київ

Деякі питання виконання діючих та нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини

На виконання пункту 252.21 статті 252 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити такі, що додаються:

Порядок відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини;

Порядок визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини;

Порядок здійснення контролю за виконанням інвестиційних проектів (програм), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини.

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Інд. 70






ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 листопада 2013 р. № 838

ПОРЯДОК
відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини

1. Цей Порядок визначає механізм відбору та затвердження нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр.

Дія цього Порядку поширюється на таких суб’єктів господарювання:

підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше;

господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава;

дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств;

учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

новий інвестиційний проект - затверджений після набрання чинності цим Порядком інвестиційний проект (програма, договір), яким передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини на ділянках надр (родовищах, покладах) та/або об’єктах ділянок надр, зазначених у пункті 1 цього Порядку;

нарощування видобутку вуглеводневої сировини - збільшення обсягів видобутку вуглеводневої сировини в результаті виконання інвестиційних проектів на важковидобувних або виснажених ділянках надр (родовищах, покладах), на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, порівняно з обсягами видобутку сировини на цих ділянках, що досягалися користувачами надр до впровадження інвестиційних проектів. Нарощуванням видобутку вуглеводневої сировини на нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр (родовищах, покладах), вважається фактичний обсяг видобутку.

3. Ділянками надр (родовищ, покладів), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки, визнаються ділянки, вилучення запасів вуглеводневої сировини з яких ускладнене наявністю хоча б одного з таких критеріїв:

залягання нафти в пластових умовах є високов’язким (з динамічною в’язкістю в пластових умовах понад 30 мПа°с);

колектори відповідних ділянок надр, у яких розміщені запаси вуглеводневої сировини, є низькопроникними (менше 0,05 кв. мкм для нафти і менше 0,02 кв. мкм для природного газу);

запаси нафти локалізовані в нафтових облямівках і підгазових зонах нафтогазоконденсатних родовищ з висотою нафтового покладу менш як 30 метрів і шириною не більш як 200 метрів;

ступінь вироблення початкових видобувних запасів нафти становить понад 80 відсотків і природного газу - понад 85 відсотків;

середня обводненість продукції нафтових покладів становить понад 80 відсотків за умови вилучення понад 60 відсотків початкових видобувних запасів;

у покладах газу з активним водонапірним режимом вилучено понад 40 відсотків початкових балансових запасів газу;

у газоконденсатних покладах з початковим вмістом конденсату в пластовому газі понад 200 г/куб. метр вилучено понад 40 відсотків початкових балансових запасів газу;

газоконденсатні поклади з початковими балансовими запасами газу становлять менше 0,5 млрд. куб. метрів;

розташування у морських акваторіях.

4. Нові інвестиційні проекти готуються та затверджуються суб’єктом господарювання на основі проектів дослідно-промислової та промислової розробки (коректив, доповнень) родовищ нафти і газу, які пройшли експертний аналіз та затверджені в установленому порядку. Такі нові інвестиційні проекти повинні містити:

визначення економічної ефективності інвестиційних заходів щодо розробки родовищ нафти і газу та доцільності їх проведення;

визначення необхідних обсягів фінансування інвестиційних заходів та джерел покриття потреби у фінансових ресурсах на їх виконання;

обґрунтування необхідності оподаткування за ставкою, встановленою пунктом 252.21 статті 252 Податкового кодексу України, протягом визначеного строку;

оцінку можливої ефективності розвитку інвестиційної діяльності на ділянці надр чи окремих об’єктах ділянки надр з різними (загальними та пільговими) ставками рентної плати за користування надрами.

Під інвестиційними заходами для забезпечення нарощування видобутку вуглеводневої сировини розуміється пов’язане із здійсненням капітальних вкладень буріння нових, відновлення раніше ліквідованих та ремонт існуючих свердловин, будівництво, розширення та реконструкція об’єктів облаштування родовищ нафти і газу, придбання обладнання, що використовується під час видобування, транспортування та підготовки нафти, газу та газового конденсату, здійснення допоміжних операцій, які пов’язані з розробкою родовищ нафти і газу.

5. Відбір нових інвестиційних проектів проводиться Міненерговугіллям за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються:

примірник нового інвестиційного проекту, що прошитий, пронумерований, засвідчений підписом керівника або уповноваженої особи та печаткою суб’єкта господарювання;

копія статуту або засновницького договору, який засвідчує, що заявниками або їх партнерами у спільній діяльності є підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, або господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких товариств;

копія договору про спільну діяльність на ділянці надр, що є предметом нового інвестиційного проекту, або протокол про наміри сторін укласти в подальшому договір про спільну діяльність (у разі необхідності провадження спільної діяльності без створення нового суб’єкта господарювання);

копія спеціального дозволу на користування надрами ділянки надр, що є предметом нового інвестиційного проекту;

копія геолого-економічної оцінки запасів нафти, газу та супутніх компонентів (за наявності);

копії балансу за останні три роки та балансу на останню звітну дату з додатками до них;

довідка суб’єкта господарювання про наявність чи відсутність державної підтримки для реалізації нового інвестиційного проекту, засвідчена підписом уповноваженої особи та печаткою суб’єкта господарювання.

6. Міненерговугілля протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви:

розглядає подані суб’єктом господарювання документи згідно з пунктом 5 цього Порядку;

проводить аналіз проектів дослідно-промислової та промислової розробки (з урахуванням коректив та доповнень) родовищ нафти і газу;

здійснює відбір нових інвестиційних проектів.

У разі потреби для організації та проведення відбору Міненерговугілля в установленому законодавством порядку утворює дорадчий орган.

7. У разі подання суб’єктом господарювання пакета документів, необхідного для відбору нового інвестиційного проекту в неповному обсязі, або документів, які містять недостовірні відомості, такі документи повертаються суб’єкту господарювання із зазначенням підстав відмови.

8. Новий інвестиційний проект, яким передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, вважається таким, що пройшов відбір, якщо встановлено, що його реалізація відбуватиметься на ділянках надр (родовищах, покладах), на яких вилучення запасів вуглеводневої сировини ускладнене.

9. За результатами відбору нових інвестиційних проектів Міненерговугілля за погодженням з Кабінетом Міністрів України вносить відомості про зазначені ділянки надр (родовища, поклади) та/або об’єкти ділянок надр до переліку ділянок надр та/або об’єктів ділянок надр, на яких передбачається реалізація нових інвестиційних проектів (програм, договорів), про що інформує ДФС, Мінекономрозвитку, Мінприроди, Мінфін, Держгірпромнагляд і Держгеонадра.


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 листопада 2013 р. № 838

ПОРЯДОК
визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини

1. Цей Порядок встановлює механізм визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, видобутих в результаті виконання діючих або нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр.

Дія цього Порядку поширюється на таких суб’єктів господарювання:

підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше;

господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава;

дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств;

учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

діючий інвестиційний проект - затверджений в установленому порядку інвестиційний проект, за яким відповідним органом виконавчої влади на момент початку реалізації такого інвестиційного проекту були визначені базові обсяги видобутку вуглеводневої сировини та який реалізується на ділянках надр (родовищ, покладах) та/або об’єктах ділянок надр, що характеризувалися на момент початку реалізації такого інвестиційного проекту погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю;

новий інвестиційний проект - затверджений після набрання чинності цим Порядком інвестиційний проект (програма, договір), яким передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини на ділянках надр (родовищах, покладах) та/або об’єктах ділянок надр, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

3. Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті в результаті виконання діючих або нових інвестиційних проектів, визначаються платниками податків, які виконують діючі або нові інвестиційні проекти, і використовуються для визначення податкових зобов’язань щодо рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті під час виконання діючих інвестиційних проектів, розраховуються як різниця між фактичними обсягами видобутку вуглеводневої сировини та базовими обсягами, які були встановлені згідно з чинним законодавством відповідним органом виконавчої влади для таких ділянок надр (родовищ, покладів) та/або об’єктів ділянок надр на момент початку реалізації таких інвестиційних проектів.

4. У разі коли об’єктом інвестиційної діяльності у нових інвестиційних проектах визначені ділянки надр (родовища, поклади), додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті на таких ділянках надр, визначаються як різниця між фактичними обсягами видобутку вуглеводневої сировини за звітний податковий період, установлений Податковим кодексом України для рентної плати за користування надрами, та середньомісячним фактичним обсягом видобутку вуглеводневої сировини на таких об’єктах протягом останніх 12 місяців, що передували затвердженню інвестиційних проектів.

Якщо об’єктами інвестиційної діяльності у нових інвестиційних проектах визначено об’єкти ділянки надр (окремі свердловини чи групи свердловин):

додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті після капітального ремонту на окремих експлуатаційних свердловинах, розташованих на ділянках надр, визначаються як різниця між фактичним обсягом видобутку вуглеводневої сировини за звітний податковий період, установлений Податковим кодексом України для рентної плати за користування надрами, та середньомісячним фактичним обсягом видобутку на таких об’єктах ділянок надр протягом останніх 12 місяців, що передували початку капітального ремонту;

додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті в результаті виконання нових інвестиційних проектів, на свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр, визначаються протягом 10 років з моменту введення відповідних свердловин в експлуатацію в обсязі видобутку за звітний податковий період.




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 листопада 2013 р. № 838

ПОРЯДОК
здійснення контролю за виконанням інвестиційних проектів (програм), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення контролю за виконанням інвестиційних проектів (програм), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр.

Дія цього Порядку поширюється на таких суб’єктів господарювання:

підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше;

господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава;

дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств;

учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств становить 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

2. Контроль за виконанням інвестиційних проектів (програм) здійснюється центральними органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законами України.

3. Основними критеріями контролю є:

дотримання показників інвестиційного проекту (програми);

виконання зобов’язань, визначених договором про спільну діяльність;

фактичні обсяги видобутої за звітний період вуглеводневої сировини на окремому об’єкті та на всіх об’єктах у межах однієї ділянки надр;

сплачені за звітний період податки і збори (обов’язкові платежі) на окремому об’єкті та на всіх об’єктах у межах однієї ділянки надр.

4. У разі виявлення під час перевірки порушень, пов’язаних з виконанням інвестиційного проекту (програми), відповідні центральні органи виконавчої влади подають Мінекономрозвитку інформацію, яка має містити:

найменування та реквізити суб’єкта господарювання, у тому числі податковий номер інвестора;

назву інвестиційного проекту (програми), назву і місцезнаходження ділянки надр, на якій реалізується інвестиційний проект (програма);

відомості про зміст порушень, пов’язаних з виконанням інвестиційного проекту (програми).

5. Для забезпечення проведення щорічного моніторингу виконання інвестиційних проектів (програм) суб’єкт господарювання подає Мінекономрозвитку до 1 квітня року, що настає за звітним, звіт про стан виконання інвестиційного проекту (програми), який повинен містити:

інформацію про дотримання показників інвестиційного проекту (програми);

інформацію про виконання зобов’язань, визначених договором про спільну діяльність;

відомості про фактичні обсяги видобутої за звітний період вуглеводневої сировини на окремому об’єкті та на всіх об’єктах у межах однієї ділянки надр;

відомості про сплачені за звітний період податки і збори (обов’язкові платежі) на окремому об’єкті та на всіх об’єктах у межах однієї ділянки надр;

розрахунок фактичної та прогнозної бюджетної ефективності реалізації інвестиційного проекту (програми) на окремому об’єкті та на всіх об’єктах у межах однієї ділянки надр;

копії податкових звітів за відповідний період за основним видом діяльності та за інвестиційним проектом (програмою) з відміткою територіального органу ДФС про їх отримання.

Відповідальність за недостовірність відомостей, що містяться у звітах, несе суб’єкт господарювання.

6. На підставі отриманої інформації Мінекономрозвитку готує і подає до 1 червня року, що настає за звітним, Міненерговугіллю для подальшого опрацювання узагальнену інформацію про стан виконання інвестиційних проектів (програм).

ну что же можно поздравить друзей из минпалива - на их улицу пришёл праздник


С уважением

[Al Shurshun]

Уважаемые коллеги

в законе Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (від 21.12.2016 № 1797-VIII) народные избранники озаботились теми, кто "вынужден" добывать в больших объемах полезные ископаемые во время строительства фарватеров рек, противоселевого и противопаводкового укрепления берегов горных рек, противопожарных прудов-накопителей в засушливых регионах и прочих подобных масштабных объектов строительства и отнесли их к плательщикам рентной платы за пользование недрами

108. У статті 252:

1) пункт 252.1 доповнити підпунктом 252.1.6 такого змісту:

"252.1.6. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр";

2) пункт 252.3 доповнити підпунктом 252.3.3 такого змісту:

"252.3.3. обсяг товарної продукції − видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів";

теперь ждём-с регуляторных поползновений от Государственной службы геологии и недр по стезе "согласований"


С уважением 378245

[imbir63]

КАК ГОВОРЯТ У НАС В ОДЕССЕ - УБИТЬСЯ ВЕНИКОМ!
СЛЕДУЮЩИЙ ШАГ - ДЕТИ, СТРОЯЩИЕ НА МОРЕ ИЗ ПЕСКА И ИГРАЮЩИЕ В ПЕСОЧНИЦАХ?!

[Al Shurshun]

Уважаемый коллега, imbir63

КАК ГОВОРЯТ У НАС В ОДЕССЕ - УБИТЬСЯ ВЕНИКОМ!
СЛЕДУЮЩИЙ ШАГ - ДЕТИ, СТРОЯЩИЕ НА МОРЕ ИЗ ПЕСКА И ИГРАЮЩИЕ В ПЕСОЧНИЦАХ?!

ну зачем же сразу веником

приведу тупой пример

месторождение торфа

по инструкции по пожарной безопасности надо бы иметь (создать) противопожарный водоём

да бы, когда в сезон начнет гореть не таскать воду машинами из ближайшей реки или пожарные самолеты ганять

вот и получается - добываем пару сотен тысяч кубических метров торфа и...

С уважением

[Al Shurshun]

Уважаемые коллеги

лучше позже, чем никогда Визначено коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за IV квартал 2016 р.

02.02.2017 / 14:30
Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка Нацбанку України за IV квартал 2016 р. відповідає 14,29 % (15% × 27 днів + 14% × 65 днів)/92 дня).
Тобто платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання за IV квартал 2016 р. із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 42,87 % — трикратний розмір середньозваженої облікової ставки Нацбанку України (14,29% × 3).
(Лист ДФС України від 26.01.2017 р. № 1820/7/99-99-12-03-04-17)

С уважением

[Al Shurshun]

Уважаемые коллеги

последнее время судебная практика обжалования обязательств по недрам склонялась к применению исключительно "расчетного" метода определения базы налогообложения для бутылированных. в том числе газированных подземных минеральных вод

Скрытый текст: показать

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року справа № 823/5446/15 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.

за участю сторін:

представника позивача - Чеканової Н.І.;

представника позивача - Коваленко В.А.;

представника відповідача - Савенко Ю.Н.;

представника відповідача - Воропая В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося ТОВ "Тальнівський завод "Мінводи", в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 09.12.2015.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що при проведенні перевірки, Тальнівська ОДПІ перевищила свої повноваження, склала акт перевірки на підставі суб'єктивних припущень та дійшла помилкових і необгрунтованих висновків. Представники зазначили, що в порушення ст.. 263.5.1 Податкового кодексу України контролюючий орган при розрахунку вартості видобутих корисних копалин (вода підземна) взяв за базу оподаткування не вартість фактично видобутих корисних копалин, арізницю між загальною сумою доходу фактично реалізованої готової продукції та витратами на виробництво готової продукції (газована, негазована, йодована мінеральна вода і солодкі напої) за II-IV квартал 2014 року. Крім того, представники наголосили, що податкова інспекція застосувала підхід визначення вартості 1 м. куб. води за фактичними цінами реалізації.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечували повністю, з підстав викладених у письмових запереченнях, вважаючи позов безпідставним, а оскаржуване позивачем рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" зареєстроване юридична особа 31.12.1991, ідентифікаційний код 00380787 за видом діяльності КВЕД-2010: 11.07 «виробництво безалкогольних напоїв: виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки».

Крім того, ТОВ "Тальнівський завод "Мінводи" у відповідності до спеціального дозволу на користування надрами від 22.02.2007 на видобуток мінеральних природніх столових вод для промислового розливу (ділянка Тальнівського родовища (свердловини № 1243, 1246)) є користувачем надрами.

Посадовими особами Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області проведено позапланову документальну перевірку позивача за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 з питань дотримання вимог податкового законодавства що стали предметом оскарження в повторній скарзі, про що складено акт перевірки від 17.11.2015 № 152/23-22-22/00380787.

У вказаному акті перевірки відображені наступні порушення, зокрема:

- пп. 263.5.1 п. 263.5, пп. 263.6.1 п.163.6 ст. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 124701, 75 грн., в.т.ч за 2 квартал 2014 року на суму 55921,37 грн., за 3 квартал 2014 року на суму 53514,13 грн., за 4 квартал 2014 року на суму 15266,25 грн.

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією винесене податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 09.12.2015.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням представник позивача оскаржив його до суду.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в України та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010р. №2755-VI (далі- Кодекс № 2755-VI).

Відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.( пп. 263.1.3 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI).

На виконання даної вимоги Закону в матеріалах справи міститься належним чином завірені копії витягів з журналів обліку використання мінеральних вод із свердловин № 1243 та № 1246 (право видобутку води надано спеціальним дозволом).

З даних журналів судом встановлено, що сумарна кількість видобутої воду зі свердловини № 1243 за II-IV вали 2014 року становить 9407 м3, а зі свердловини № 1246 за II-IV вали 2014 року - 299 м3.

Згідно пп. 263.2.1 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI, об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.

До об'єкта оподаткування належать: а) обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; б) обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого підприємства, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл. (пп. 263.2.2 п. 263.2 ст. 263 Кодексу № 2755-VI)

Відповідно до пп. 263.5.1 п. 263.5 ст. 263 Кодексу № 2755-VI базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Згідно пп. 263.5.2 п. 263.5 ст. 263 Кодексу № 2755-VI порядок визначення вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено пунктом 263.6 цієї статті.

Відповідно до пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Кодексу № 2755-VI вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Пунктом 263.6.9 ст. 263 Кодексу № 2755-VI встановлено, що розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою: Цр = Вмп+(Вмп*Крмпе)/ Vмп, де Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (у гривнях); Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України; Vмп - обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства - видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.

Згідно акта перевірки судом встановлено, що контролюючий орган здійснив розрахунок вартості плати за користування надрами у відповідності до формули визначено ст. 263.7 Кодексу № 2755-VI - за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства.

Однак, суд погоджується з доводами представників позивача, що в даному випадку відпускна ціна реалізації напоїв не може бути базовою для справляння сплати податку. Підприємство правильно застосувало метод визначення вартості видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю, про що в ході перевірки на запит Тальнівської ОДП від 21.05.2015 за №1890/23-22-22-017 листом № 330 від 26.05.2015 року надали пояснення про причину застосування визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю, а не за фактичними цінами реалізації.

В судовому засіданні безпосередньо ревізором, також був підтверджений факт відсутності конкретної методики визначення фактичної ціни реалізації мінводи, як корисної копалини, для підприємств виробників напоїв. Однак обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної води) перевіряючими був проведений не за фактичними цінами реалізації корисної копалини, а взято за основу обсяги реалізації готової продукції в грошовому і натуральному виразі у відпускних цінах встановлених у звітних періодах 2-4 квартали 2014 року зменшеного на суму витрат на виробництво продукції .

Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу № 2755-VI, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічна норма закріплена п. 56.21 ст. 56 Кодексу № 2755-VI у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, підсумовуючи вищевикладені факти суд погоджується з доводами позивача, що мінеральна вода, як сировина, не обліковується в бухгалтерському обліку 9 «Запаси», оскільки після видобування потрапляє безпосередньо на виробництво і є складовою готової продукції, а не складується, як інші корисні копалини (вугілля, інш), що є кінцевою продукцією для подальшої реалізації та до мінеральної води, як складової готової продукції, не можливо застосувати метод розрахунку - за фактичними цінами реалізації видобутої корисної копалини, оскільки вона не є готовою продукцією і TOB «ТЗ «Мінводи» для бази оподаткування використовувало метод розрахунку - за розрахунковою вартістю видобутої корисної копалини, оскільки для першого методу відсутня одна з величин, а саме - ціна реалізації на мінеральну воду, як корисної копалини, оскільки останні реалізують безалкогольні напої розлиті в ПЕТ - пляшках, що є готовою продукцією і це є відмінність її від реалізації мінеральної води, як корисної копалини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірність застосування саме методу розрахунку за фактичними цінами реалізації видобутої корисної копалини.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області № 0000672200 від 09.12.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39494397) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" (ідентифікаційний код - 00380787) сплачений судовий збір в сумі 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 16 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОСТАНОВИВ:
Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 29.01.2016

начиная с 2017 года при определении базы налогообложения по "фактической" цене реализации необходимо учитывать изменения норм п.252.11, которые регулируют учет материальных издержек операций по фасованию и бутылированию

252.11. У разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:

252.11.1. матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);

для случаев, когда традиционной стала точка зрения, что насыщение воды углекислым газом, - полное преобразование минеральной продукции, а не предпродажная подготовка, направленная на увеличение строка использования посредством добавления стабилизатора, кодексом добавлено

252.8. У разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником рентної плати за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
...
Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

а также

252.9. До витрат платника рентної плати, пов’язаних з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:

252.9.1. витрати, пов’язані з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника рентної плати (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

т.е. все операции до размещения на складе, за исключением, операций по добыче и первичной подготовке (если они необходимы), – суть предпродажная подготовка, включая бутылирование, а издержки на которую вычитаются из стоимости реализации бутылированной воды

С уважением 401993

[Al Shurshun]

Уважаемые коллеги

для тех, кто еще не успел ознакомиться ДФС України від 03.04.2017 № 8129/7/99-99-12-03-04-17 "Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства"в котором инкапсулировано письмо ДКЗ України від 23.02.2016 № 151/02

На лист Державної фіскальної служби України від 27.01.2017 № 1260/5/99-99-12-03-04-16 щодо визначення тимчасового (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнта рентабельності гірничого (гірничодобувного) підприємства (Крмпе) для застосування платниками при обчисленні податкових зобов’язань у 2017 році на ділянках надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого- економічна оцінка запасів корисних копалин з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, повідомляємо наступне.

Пунктом 27 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин дер¬жавного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 432, встановлено, що «Умовно балансові та позабалансові запаси, які залучаються до розробки, переводяться до балансових». Відповідно до цього положення запаси корисних копалин, що фактично розробляються на ділянках надр, де геолого-економічна оцінка ще не виконана, мають розглядатись як балансові рентабельно видобувні запаси.
Відповідно до пункту 3 Класифікації, до балансових запасів корисних копалин ділянки надр належать такі запаси, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (розрахунковий та/або фактичний) є достатнім для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр.

Державна комісія України по запасах корисних копалин здійснила оцінку усереднених величин коефіцієнта рентабельності гірничодобувних підприємств за матеріалами геолого-економічних оцінок балансових запасів корисних копалин ділянок надр, виконаних в економічних умовах чинних у 2016 році. Облікова ставка Національного банку України змінювалась протягом 2016 року від 22 до 14 % (усереднена - 17 %).

Згідно з геолого-економічними оцінками запасів корисних копалин, виконаних у 2016 році, усереднені коефіцієнти рентабельності гірничих підприємств з видобутку корисних копалин склали: для нафти і газу - 0,87; для всіх інших гірничодобувних підприємств, за виключенням нафтогазових, - 0,22. Усереднений коефіцієнт рентабельності нафтогазовидобувних підприємств у 2016 році є більшим від розрахованого на 2016 рік, у зв’язку із змінами цін, рентних та інших обов’язкових платежів, що відбувались. Усереднений коефіцієнт рентабельності для інших гірничодобувних підприємств, за виключенням нафтогазових, мало відрізняється від розрахованого на 2016 рік.

На поточний час облікова ставка Національного банку України (14 %) є близькою до усередненої за 2016 рік. Тому визначені усереднені коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств за 2016 рік можуть бути обґрунтовано застосовані у 2017 році для ділянок надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого- економічна оцінка запасів корисних копалин та належне визначення коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства (Крмпе) ще не виконані.

З огляду на викладене, відповідно до Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин, затвердженого наказом ДКЗ від 07.12.2005р. №300, зареєстрованого Мінюстом України за № 65/11939, а також Положення про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахування запасів родовищ нафти і газу, затвердженого наказом ДКЗ від 27.11.2006р. № 316 і зареєстрованого Мінюстом України за № 1383/13257, ДКЗ України рекомендує встановити такі тимчасові (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнти рентабельності для застосування платниками під час обчислення податкових зобов’язань у 2017 році:

для нафтогазодобувних підприємств - 0,87;

для всіх інших гірничодобувних підприємств - 0,22.

С уважением 410234

[imbir63]

Прошу прощения, может кто-то подскажет. Такая ситуация. Мы заполнили додаток 5 по рентной плате за спецводопользование. При сохранении заполненной формы в Мэдоке пишется замечание - необходимо заполнить п. 10 данного додатка, а именно "Коефіцієнти, що застосовуються до ставки рентної плати". Но нам ни один из подпунктов не подходит - у нас подземная техническая вода из шахтного колодца используется для хозяйственных технических целей на производстве, расход учитывается водомерами, превышений лимита нет. Инспектор в налоговой советует поставить в п. 10.4 коэффициент 5, но почему-не знает, либо "поиграться с пунктами". Кто уже заполнял-подскажите, что ставили? Заранее спасибо.

[БухОЯ]

Доброго дня колеги. Знову таке питання як вірно зробити розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Підприємство виробник мінеральних вод та безалкогольни напоїв. Видобуває мінеральну природну столову воду яка є сировиною для мінеральної газованої та безалкоголних газованих напоїв. Знову питання яке ніяк не мож вияснити.Це метод за фактичними цінами реалізації. Будб ласка підскажіть як робите ВИ?.Дякую.

[bizz]

Прошу прощения, может кто-то подскажет. Такая ситуация. Мы заполнили додаток 5 по рентной плате за спецводопользование. При сохранении заполненной формы в Мэдоке пишется замечание - необходимо заполнить п. 10 данного додатка, а именно "Коефіцієнти, що застосовуються до ставки рентної плати". Но нам ни один из подпунктов не подходит - у нас подземная техническая вода из шахтного колодца используется для хозяйственных технических целей на производстве, расход учитывается водомерами, превышений лимита нет. Инспектор в налоговой советует поставить в п. 10.4 коэффициент 5, но почему-не знает, либо "поиграться с пунктами". Кто уже заполнял-подскажите, что ставили? Заранее спасибо.

У меня не Медок, а 1С-Звіт на базе Медка, так вот у меня в программе это замечание пишется зеленым цветом,т.е. как рекомендация,а не обязательное поле для заполнения и машина спокойно пропускает додаток на отправку, а инспектор ваш "молодец", вы этот пункт в налоговом кодексе читали? поставите туда 5 и будьте добры считать налог в пятикратном размере.
Да,и по спецводопользованию есть отдельная тема на этом форуме, это тема по недрам.

[Al Shurshun]

Уважаемая коллега imbir63

Прошу прощения, может кто-то подскажет. Такая ситуация. Мы заполнили додаток 5 по рентной плате за спецводопользование. При сохранении заполненной формы в Мэдоке пишется замечание - необходимо заполнить п. 10 данного додатка, а именно "Коефіцієнти, що застосовуються до ставки рентної плати". Но нам ни один из подпунктов не подходит - у нас подземная техническая вода из шахтного колодца используется для хозяйственных технических целей на производстве, расход учитывается водомерами, превышений лимита нет. Инспектор в налоговой советует поставить в п. 10.4 коэффициент 5, но почему-не знает, либо "поиграться с пунктами". Кто уже заполнял-подскажите, что ставили? Заранее спасибо.

ваш инспектор или провокатор или наглый сукин сын

в строке 11 Додатка 5 имеем:

((р. 8.1.1 × р. 9.1 + р. 8.1.2 × р. 9.2) + (р. 8.2.1 × р. 9.1 + р. 8.2.2 × р. 9.2) × р. 10.4) × (р. 10.1 або р. 10.2) × р. 10.3) / V

то:

10.4 определяет "5-кратный серхлимит"; 10.3 - "двократку без счетника"; 10.2 - "преференцию для ЖКХ"; 10.1 - "преференцию для тепловых станций"

раз уж Вы в контексте р.10 - "никто" и р.8.2.1, равно как и р.9.1 для Вас - "никак", то для дуракоустойчивости "ПРОСТАВИВ" в р.8.2.1 и р.8.2.2 величину "0" (ноль), и затем - можете спокойно "ПОСТАВИТЬ" в р.10.4 - "1" (единицу)

С уважением

[Al Shurshun]

Уважаемый коллега БухОЯ

Доброго дня колеги. Знову таке питання як вірно зробити розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Підприємство виробник мінеральних вод та безалкогольни напоїв. Видобуває мінеральну природну столову воду яка є сировиною для мінеральної газованої та безалкоголних газованих напоїв. Знову питання яке ніяк не мож вияснити.Це метод за фактичними цінами реалізації. Будб ласка підскажіть як робите ВИ?.Дякую.

для меня осталось загадкой фраза "Знову питання яке ніяк не мож вияснити.Це метод за фактичними цінами реалізації. Будб ласка підскажіть як робите ВИ?"

что Вы подразумевали в этом вопросе


С уважением

[БухОЯ]

Це питання я виясняю дуже довго. Адже я видобуваю як я писала вид корисної копалини мінеральну природну столову воду яка служить сировиною для виробництва мінеральної сильногазованої води та безалкгольних сильногазованих напоїв ( лимонад, сітро і т.д.). В мене немає фактичної ціни реалізації мінеральної природної столової води, а є фактична ціна реалізації того чи іншого безалкогольного напою а також мінеральної сильногазаваної води, а в іх ціну реалізації ввійшло все як прямі матеріальні витрати, так і загальновиробничі і накладні витрати і рентабельність. Це не розумно наша держава зробила, не знають як запутати бухгалтерів, і відповісти толком ДФС не може. Адже Ви виклали судове рішення про те як суд вирішив на користь підприємства, не змогла ДФс відстояти свою думку що вони робили не вірно. Скажять Ви мені свою думку або як Ви робите. Дякую.