Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Плата за користування надрами

Путеводитель по разделу. Торговые патенты, земельный налог, спецводопользование, ресурсные платежи, единый налог для юрлиц, отчет о льготах

UNREAD_POST Al Shurshun » 21 окт 2011, 21:51

Уважаемые коллеги !

В свете повышения активности надзорных органов в части соблюдения законности при уплате платы за недра в части подземных вод, хотелось бы по прошествию времени и принимая во внимание "гарячий отчетно-декларационный момент" обновить эту проблематику

vins писал(а):Среди решений судов нашел такое
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
27" квітня 2011 р. Справа № 05/5004/265/11

...
Згідно статті 19 та 21 Кодексу України про надра визначено, що надання надр у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам з метою видобування підземних прісних вод лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Згідно статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Посилання відповідача на ст. 23 Кодексу України про надра стосуються користувачів надр та не має відношення до дозволу на здійснення спеціального водокористування визначеного у статті 48 Водног о кодексу України.
У зв'язку з тим що за даними первиннного обліку вказаних у формі 2-тп водгосп кількість видобутку підземних вод не перевищує 300 куб м. на добу отримання спеціального дозволу позивачем у відповідача на даний час не вимагається.

В этой связи, полистал официальный сайт Госгеолнадр (http://dgs.kiev.ua/polozhennya-statt-23.html) и нашел достаточно объемный коментарий этого государственного органа, который к тому же является специально уполномоченным органов в сфере недропользования.

Положення статті 23
Численні підприємства звертаються з проханням роз`яснити положення статті 23 Кодексу України про надра у зв`язку з внесенням до неї змін Законом України «Про внесення зміни до статті 23 Кодексу України про надра щодо видобування підземних вод» від 22.12.2010 № 2849-VI та надати роз`яснення з питань необхідності отримання спеціального дозволу на користування надрами суб`єктом господарювання, якщо він здійснює видобування підземних прісних вод в межах наданої йому земельної ділянки більш ніж з однієї свердловини, сукупний водозабір яких не перевищує 300 кубічних метрів на добу
Законодавець згідно з новою редакцією статті 23 Кодексу України про надра (далі – Кодекс про надра), внесеною Законом України «Про внесення зміни до статті 23 Кодексу України про надра щодо видобування підземних вод» від 22.12.2010 № 2849-VI, надав право землевласникам і землекористувачам в межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води.
В той же час новою редакцією статті 23 Кодексу про надра встановлено обмеження для реалізації цього права по-перше межами наданих земельних ділянок, по-друге, визначивши мету видобування – для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, та по-третє, обмеживши таке видобування продуктивністю водозаборів підземних вод, яке не перевищуватиме 300 кубічних метрів на добу.
Таким чином реалізація права землевласника та землекористувача видобувати підземні води можлива лише при сукупності усіх умов, передбачених статтею 23 Кодексу про надра.
Відповідно до частини 3 статті 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно з статтею 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.
Водночас, відповідно до статті 93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об’єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Право власності на земельну ділянку згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України посвідчується державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою або свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Межі земельної ділянки, наданої у власність або у користування, визначаються земельно-кадастровою документацією, яка видається Державним агентством земельних ресурсів України.
Відповідно до міждержавного стандарту «ГОСТ 17.1.1.04-80», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 № 1452, який діє в Україні, до господарсько-побутових потреб належать: господарсько-питне водопостачання (централізоване та нецентралізоване) територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів; кондиціонування повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо; полив посадок в міських та селищних теплицях і парниках; інші потреби (в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж).
До господарсько-побутових потреб не належать лікувальні, курортні та оздоровчі цілі, потреби сільського господарська (без зрошення та обводнення), а також зрошення та обводнення; промислові (виробничі) потреби; потреби теплоенергетики; територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод; скидання стічних вод та інші потреби, а також багатоцільове водокористування.
Термін «власні», застосований у статті, що коментується, обмежує право, надане статтею 23 Кодексу про надра, тільки такими потребами, які є у землевласника (землекористувача), і унеможливлює видобування підземних вод для забезпечення потреб третіх осіб.
Терміни «централізоване питне водопостачання» (господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об’єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов’язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та «нецентралізоване питне водопостачання» (забезпечення індивідуальних споживачів питною водою з джерел питного водопостачання, за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та постачання фасованої питної води) визначені в статті 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Слід зазначити, що згідно зі статтею 23 Кодексу про надра видобування підземних вод для виробництва фасованої питної води має здійснюватись лише після отримання в установленому Кабінетом Міністрів України порядку спеціального дозволу на користування надрами. Водночас стаття 21 Кодексу про надра дозволяє надавати надра для видобування прісних підземних вод без гірничого відводу.
Відповідно до міждержавного стандарту «ГОСТ 27065-86 Качество вод. Термины и определения», який діє в Україні, до прісних вод
(термин 23. Пресные воды) належать води з мінералізацією до 1 g*gm-3 (г/дм3).
Останньою з умов щодо видобування підземних вод згідно зі статтею 23 Кодексу про надра є умова щодо продуктивності водозаборів підземних вод, яка не перевищуватиме 300 кубічних метрів на добу.
Згідно з абзацом 18 статті 1 Водного кодексу України водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта.
Пунктом 1.5.4. Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовища питних і технічних підземних вод, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.02.2000 № 23 (зареєстрований в Мінюсті 29.02.2000 за № 109/4330), визначено, що водозабір підземних вод може складатися з однієї або групи компактно розміщених водозабірних споруд (свердловин, колодязів, каптажів).
Таким чином, в кожному конкретному випадку необхідно визначатися щодо питання чи належать декілька свердловин до єдиного водозабору чи є кожна окремим водозабором, виходячи з наступного.
В статті 23 Кодексу про надра слово «водозаборів» вживається у множині, тобто мова йде про сукупну продуктивність водозаборів в межах наданих землевласнику або землекористувачу земельних ділянок.
З урахуванням положень пункту 2 Закону України «Про внесення зміни до статті 23 Кодексу України про надра щодо видобування підземних вод» від 22.12.2010 № 2849-VI, згідно з яким Кабінету Міністрів України доручено у шестимісячний строк розробити та затвердити порядок державного обліку артезіанських свердловин, забезпечення їх засобами виміру видобутих підземних вод та забезпечення державного контролю за дотриманням водокористувачами цього Закону, законодавець під продуктивністю водозабору на добу має на увазі фактичне видобування підземних вод згідно з показами засобів виміру, якими обладнаний відповідний водозабір (водозабірні споруди).
Оскільки видобування підземних вод як корисної копалини загальнодержавного значення (постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827) здійснюється з ділянок надр, межі яких визначаються координатами родовища або його ділянки, то продуктивність водозабору до 300 кубічних метрів на добу стосується фактичного видобування підземних вод з однієї ділянки надр незалежно від кількості земельних ділянок, на яких розташований єдиний водозабір, а також кількості свердловин єдиного водозабору.
Необхідно зазначити, що положення статті 23 Кодексу про надра не поширюється на геологічне вивчення, в тому числі з дослідно-промисловою розробкою, корисних копалин, на яке керуючись положенням статті 19 Кодексу про надра необхідно отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами.
Водночас повідомляємо, що відповідно до статті 19 Кодексу про надра у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам надра надаються лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Також необхідно наголосити, що надання офіційних тлумачень нормативних положень законодавчих актів з метою встановлення їх однозначного та правильного розуміння і застосування на всій території держави та надання офіційних роз`яснень таких положень виходить за межі повноважень Державної служби геології та надр України, що діє відповідно до свого Положення, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 391.

Вот такое вот разъяснение с не менее интересным заключением
необхідно наголосити, що надання офіційних тлумачень нормативних положень законодавчих актів з метою встановлення їх однозначного та правильного розуміння і застосування на всій території держави та надання офіційних роз`яснень таких положень виходить за межі повноважень Державної служби геології та надр України, що діє відповідно до свого Положення, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 391

Однако, даже принимая во внимание не может скрыть "собственные уши" (прямой ведомственный интерес):
Необхідно зазначити, що положення статті 23 Кодексу про надра не поширюється на геологічне вивчення, в тому числі з дослідно-промисловою розробкою, корисних копалин, на яке керуючись положенням статті 19 Кодексу про надра необхідно отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами.
Водночас повідомляємо, що відповідно до статті 19 Кодексу про надра у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам надра надаються лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.


Как бы то ни было, все коментарии замыкаются на экономическом интересе:
платить или не платить ??? вот в чем вопрос


Естественно на этот вопрос "любят" отвечать наши коллеги из налоговых органов.
Однако читать Единую базу скучно и не интересно. По-этому, за кружечкой пива, получили кое-что из "неопубликованного" (но используемого):
Скрытый текст: показать
Частиною першою статті 13 Конституції визначено, що „Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією”.
Водночас, частиною другою цієї статті встановлено, що „кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону”.
Абзацом п’ятнадцятим статті 1 Водного кодексу України, до завдань якого віднесено регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об’єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування, водні ресурси визначено, як „обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території”.
При цьому, частиною першою статті 2 Водного кодексу України встановлено, що водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища” та іншими актами законодавства.
Зокрема, статтею 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. При цьому, згідно із частиною другою цієї статті „громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України”. Водночас, відповідно до частини другої цієї статті „в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності”.
Пунктом 2 частини першої статті 5 Водного кодексу України до водних об’єктів загальнодержавного значення віднесено „підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання”. При цьому, абзацом вісімнадцятим статті 1 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” визначено „централізоване питне водопостачання – господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об’єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов’язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води”.
Частиною другою статті 105 Водного кодексу України визначено, що для забезпечення охорони підземних вод „у разі розкриття водоносних горизонтів з підземною водою питної якості особи, які проводять бурові, гірничі та інші роботи, пов’язані з пошуками, розвідкою, експлуатацією родовищ корисних копалин, повинні повідомити про це у встановленому порядку державні органи геології, охорони навколишнього природного середовища і санітарного нагляду для вжиття заходів щодо охорони підземних вод від вичерпання і забруднення”. При цьому, „у разі вичерпання запасів підземних вод, визначених Державною комісією України по запасах корисних копалин … здійснюються заходи щодо їх відтворення”.
Згідно із статтею 106 Водного кодексу України спеціалізовані роботи по спорудженню експлуатаційних свердловин на водуздійснюються згідно з проектно-кошторисною документацією організаціями, які мають відповідні дозволи на виконання таких робіт”. При цьому, „проектно-кошторисна документація на проведення цих робіт погоджується у встановленому порядку з державними органами геології та охорони здоров’я”; а „дозвіл на проведення спеціальних робіт по спорудженню експлуатаційних свердловин на воду видається державними органами охорони навколишнього природного середовища за наявності погодженого проекту”.
Частиною другою статті 5 Кодексу України про надра визначено, що „родовища корисних копалин – це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання”. Зокрема, питні підземні води у Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.
Визначені у статті 13 Кодексу України про надра суб’єкти, отримують ділянки надр, які містять підземні води, у користування для геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування корисних копалин.
Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра встановлено, що „надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр”. При цьому, „право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу”.
Зокрема, частиною першою статті 20 Кодексу України про надра „для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр”. При цьому, „видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку”.
Пунктом 4 частини першої статті 38 Кодексу України про надра на користувачів надр, які набули право користування надрами геологічного вивчення надр на підставі спеціального дозволу покладається обов’язок забезпечитидостовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин”. При цьому, керуючись нормою статті 45 Кодексу України про надра Державною комісією України по запасах корисних копалин затверджено Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод (від 04.04.2000 № 23), а також Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ питних і технічних підземних вод (від 02.09.2003 № 162).
Водночас, частиною першою статті 39 Кодексу України про надра передбачена обов’язкова державна реєстрація та облік робіт по геологічному вивченню надр з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.
Відповідно до статті 42 Кодексу України про надра „родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин”. При цьому, „Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин”.
Після геологічного вивчення ділянки надр, у тому числі й ті, що містять підземні води, в порядку передбаченому статтею 40 Кодексу України про надра, передаються для промислового освоєння – видобування корисних копалин.
[size=150]Надання надр у користування для видобування прісних підземних вод здійснюється у порядку визначеному статтею 21 Кодексу України про надра. Зокрема, встановлено, що „надра у користування для видобування прісних підземних вод … надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров’я України на місцях”.
При цьому, відповідно до підпункту 263.1.1 Податкового кодексу України „платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр
Стосовно застосування норм статті 23 Кодексу України про надра в частині її впливу на виникнення податкових зобов’язань з плати за користування надрами необхідно зазначити на наступне.
Зазначеною статтею Кодексу України про надра передбачено, що власники та користувачі земельних ділянок в межах ділянки надр мають правовидобувати … підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, [color=#FF0000]за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу[/color]” без отримання спеціального дозволу та гірничого відводу.
При цьому, необхідно зауважити на тому, що під час внесення у грудні 2010 року (після прийняття Податкового кодексу України) змін до Кодексу України про надра, не було змінено об’єкт оподаткування платою за підземні питні води, зокрема, в частині пункту „а” підпункту 263.2.3, де з об’єкту оподаткування виключено обсяги корисних копалин, що „видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів”. В той час, як вже зазначалося, що відповідно до Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” „питне водопостачання – господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об’єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов’язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води” – спеціальне використання природного ресурсу, яке є платним.
За вказаних обставин, норма статті 23 Кодексу України про надра, яка не відповідає нормам пункту 4.4 Податкового кодексу України і не може бути вважатися підставою для надання пільги відповідно до пункту 30.2 Податкового кодексу, оскільки, не визначає особливостей, що „характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування”.
Зокрема, всі перелічені особливості притаманні не тільки суб’єктам господарювання, які провадять видобування підземних питних вод керуючись нормами статті 21 або 23 Кодексу України про надра.
Стосовно ознаки яка ідентифікується, як „продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу” необхідно зазначити, що відповідно до абзацу вісімнадцятого статті 1 Водного кодексу України „водозабір – споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта”.
При цьому, потужність вказаного пристрою над свердловиною може бути визначеним лише після наступних послідовних дій:
– отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення запасів підземних вод ділянки надр;
– проектування та спорудження (з отриманням всіх необхідних дозвільних документів, про які вказано вище) свердловини для геологічного вивчення запасів підземних вод ділянки надр;
– державна експертиза результатів геологічного вивчення запасів підземних вод ділянки надр;
– включення запасів підземних вод ділянки надр до державного кадастру;
– отримання спеціального дозволу на видобування підземних вод ділянки надр;
– проектування та спорудження (з отриманням всіх необхідних дозвільних документів, про які вказано вище) свердловини для видобування підземних вод ділянки надр;
– проектування та облаштування (з отриманням всіх необхідних дозвільних документів, про які вказано вище) водозабору;
– визначення величини „продуктивності водозаборів підземних вод” у випадку використання однієї або декількох свердловин.

Після здійснення всіх перелічених господарських заходів землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок зможуть звернутися до відповідного органу гірничого нагляду з приводу підтвердження величинипродуктивності водозаборів підземних вод” і, у разі коли, продуктивність буде меншою граничних 300 кубічних метрів, вказані суб’єкти зможуть повернути спеціально уповноваженому органу в галузі геології надані їм зазначені у переліку спеціальні дозволи на користування надрами для геологічного вивчення та видобування запасів підземних вод.
Станом на 1 жовтня 2011 року органи державної податкової служби не біли поінформовані спеціально уповноваженим органом в галузі геології про відкликання (добровільне повернення) спеціальних дозволів за ознакою „продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу[/color]”.
Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод за відсутності відповідного спеціального дозволу, крім випадків, наявності у них рішення уповноваженого органу про відкликання (добровільне повернення) спеціального дозволу за ознакою „продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу”, в результаті господарської діяльності формують об’єкт оподаткування – обсяг видобутих підземних вод. При цьому, до вказаних суб’єктів мають бути застосованими санкції, що передбачені статтею 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.


Вывод о том, что
Станом на 1 жовтня 2011 року органи державної податкової служби не біли поінформовані спеціально уповноваженим органом в галузі геології про відкликання (добровільне повернення) спеціальних дозволів за ознакою „продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу”.
Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод за відсутності відповідного спеціального дозволу, крім випадків, наявності у них рішення уповноваженого органу про відкликання (добровільне повернення) спеціального дозволу за ознакою „продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу”, в результаті господарської діяльності формують об’єкт оподаткування – обсяг видобутих підземних вод. При цьому, до вказаних суб’єктів мають бути застосованими санкції, що передбачені статтею 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.[/justify]
был очевиден и ожидаем

Кстати сравним с тем, с чего начали - судейского опуса
У зв'язку з тим що за даними первиннного обліку вказаних у формі 2-тп водгосп кількість видобутку підземних вод не перевищує 300 куб м. на добу отримання спеціального дозволу позивачем у відповідача на даний час не вимагається.


Спрашивается в задаче и где наш судейский коллега в 23 статье Кодекса о недра прочел :ga-ze-ta; слова "ТП-водхоз" или же "кількість видобутку підземних вод".

Все как всегда - Дивны дела твои Господи.

С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2938
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1288 раз.

UNREAD_POST vins » 27 окт 2011, 16:14

ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ


Чи є платником за користування надрами ФО, яка використовує воду із свердловини глибиною понад 20 метрів (для вирощування сільськогосподарської продукції (квітів, огородини), яку далі реалізовує)?

Згідно із ст. 19 Кодексу України про надра від 27.07.94 N 132/94-ВР, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни (ст. 13 Кодексу).

Відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 розділу XI "Плата за користування надрами" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

До об'єкта оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать: не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів (пп. 263.2.3 п. 263.2 ст. 263 ПКУ).

Корисні копалини, такі як підземні води, відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827, із змінами та доповненнями, віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

Для органів державної податкової служби підставою для взяття на облік нових користувачів, що повинні сплачувати плату за користування надрами, є повідомлення органів державного гірничого нагляду про надання платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки (пп. 263.13.4 п. 263.13 ст. 263 ПКУ).

Враховуючи наведене, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є надрокористувачі, які отримали дозволи на спеціальне користування надрами, в тому числі і громадяни України, які відповідно до закону зареєстровані як підприємці. Громадяни України (фізичні особи), які не зареєстровані відповідно до закону як підприємці, не є платниками плати, незалежно від мети використання води, видобутої із свердловини глибиною понад 20 метрів.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 06 ноя 2011, 17:46

Уважаемый коллега, vins !
vins писал(а):
ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ

Чи є платником за користування надрами ФО, яка використовує воду із свердловини глибиною понад 20 метрів (для вирощування сільськогосподарської продукції (квітів, огородини), яку далі реалізовує)?
...
Враховуючи наведене, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є надрокористувачі, які отримали дозволи на спеціальне користування надрами, в тому числі і громадяни України, які відповідно до закону зареєстровані як підприємці. Громадяни України (фізичні особи), які не зареєстровані відповідно до закону як підприємці, не є платниками плати, незалежно від мети використання води, видобутої із свердловини глибиною понад 20 метрів.

Несколько раз порывался рассмотреть приведенный вами opus из ЄБПЗ (абревиатура соответствует содержанию) на предмет наличия у составителей этого ЄБПЗ логического мышления.
Предложенный вопрос:
ФО, яка використовує воду із свердловини глибиною понад 20 метрів (для вирощування сільськогосподарської продукції (квітів, огородини), яку далі реалізовує)?
уже содержит интересные обстоятельства "ФО вирощує ... і отримує дохід от реалізації ...", может это уже хозяйственная деятельность - деятельность, которая осуществляется без соответствующей регистрации субъекта хозяйствования.
В так случае - ответ ЄБПЗ построен на изначально неверном допущении и, при другом прочтении вопроса "ФО (яка підлягає реєстрації як підприємець, але не зареєструвалася) вирощує ... і отримує дохід от реалізації ...",
Враховуючи наведене, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є надрокористувачі, які отримали дозволи на спеціальне користування надрами, в тому числі і громадяни України, які відповідно до закону зареєстровані як підприємці. Громадяни України (фізичні особи), які зареєстровані відповідно до закону як підприємці, є платниками плати, незалежно від мети використання води, видобутої із свердловини глибиною понад 20 метрів

При таком рассмотрении ответ ЄБПЗ становится ну очень сомнительным и, главное, в отличие от консультации его и не оспоришь :a_g_a:

С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2938
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1288 раз.

UNREAD_POST vins » 06 ноя 2011, 23:53

Al Shurshun писал(а):уже содержит интересные обстоятельства "ФО вирощує ... і отримує дохід от реалізації ...", может это уже хозяйственная деятельность - деятельность, которая осуществляется без соответствующей регистрации субъекта хозяйствования.
В так случае - ответ ЄБПЗ построен на изначально неверном допущении и, при другом прочтении вопроса "ФО (яка підлягає реєстрації як підприємець, але не зареєструвалася) вирощує ... і отримує дохід от реалізації ...",


Так ведь не сказано, сколько раз за год продает, а следовательно - нельзя установить, есть признак систематичности.
Согласен, что этот факт подлежит установлению. Но пока он не установлен в предусмотренном законодательством порядке, человек считается действующим правомерно. Поэтому, честно говоря, я был бы против того, чтобы в ЕБНЗ на заданный вопрос появился ответ: "Оскільки все вказує на те, що фізична особа здійснює підприємницьку діяльність без державної реєстрації, вона є платником плати за надра".

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Al Shurshun
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 07 ноя 2011, 22:26

Уважаемые коллеги !
Всем известно, что таблица пункта 263.10 содержит перечень обстоятельств, при наступлении которых недропользователь имеет право применить к сумме налоговых обязательств по плате за недра соответствующий коэффициент.
Во всех случаях кроме одного, недропользователь может самостоятельно подтвердить наличие соответствующего обстоятельства.
По другому обстоит ситуация с применением коэффициента 0,70 - за добычу полезного ископаемого, которое извлекается из запасов, государственная экспертиза которых путем утверджения (а не апробации) выполнена за средства такого недропользователя.
Ни у налоговых органов, ни у недропользователя нет полномочий подтверджать наличие запасов, "государственная экспертиза которых путем утверджения (а не апробации) выполнена за средства такого недропользователя"
В предыдущую бытность существования сбора за геологоразведочные работы справки о вложении недропользователями денежных средств в геологическое изучение объектов недр выдавались минприроды - благо средства шли на финансирование работ его геологических предприятий.
Но вот, с принятием налогового кодекса образовался вакуум, хотя статьями 72-73 полномочия и обязанности органов исполнительной власти, за разрешительными документами, которых возникает объект налогообложения осталась за Госгеолслужбой.
Получить соответствующий документ о осуществлении государственной экспертизы запасов полезных ископаемых соответствующего объекта недра путем утверджения (а не апробации) выполненной за средства такого недропользователя за 11 месяцем не представилось возможным. :a_g_a:
Посоветуйте, коллеги, куда бедному недропользователю податься :ga-ze-ta;


С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2938
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1288 раз.

UNREAD_POST vins » 09 ноя 2011, 09:52

Когда-то аналогичный вопрос по эконалогу обсуждали с natalias-65: если разрешение получили, но фактически отходы не размещаем. Пришли к выводу, что отчетность подавать нужно, просто с прочерками.

Нашим підприємством одержано спеціальний дозвіл на користування надрами, але видобування корисних копалин фактично не здійснюється. Чи повинні ми надавати до податкового органу податковий розрахунок з плати за користування надрами?

Згідно пп.. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземні та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно- промисловою розробкою) в межах, зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Таким чином, у разі отримання суб'єктом господарювання спеціального дозволу на користування надрами, такий суб'єкт набуває статуса платника плати за користування надрами та повинен надавати Податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі- Податковий розрахунок) у строк, що дорівнює календарному кварталу, тобто протягом 40 календарних днів що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Форма Податкового розрахунку затверджена наказом ДПА України від 24.12.10 № 1013. Податковий розрахунок подається до органум державної податкової служби України в порядку, визначеному пунктом 263.11 статті 263 Податкового кодексу.

Єнакіївська ОДПІ

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Al Shurshun
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 14 ноя 2011, 16:22

vins писал(а):
Al Shurshun писал(а):уже содержит интересные обстоятельства "ФО вирощує ... і отримує дохід от реалізації ...", может это уже хозяйственная деятельность - деятельность, которая осуществляется без соответствующей регистрации субъекта хозяйствования.
В так случае - ответ ЄБПЗ построен на изначально неверном допущении и, при другом прочтении вопроса "ФО (яка підлягає реєстрації як підприємець, але не зареєструвалася) вирощує ... і отримує дохід от реалізації ...",


Так ведь не сказано, сколько раз за год продает, а следовательно - нельзя установить, есть признак систематичности.
Согласен, что этот факт подлежит установлению. Но пока он не установлен в предусмотренном законодательством порядке, человек считается действующим правомерно. Поэтому, честно говоря, я был бы против того, чтобы в ЕБНЗ на заданный вопрос появился ответ: "Оскільки все вказує на те, що фізична особа здійснює підприємницьку діяльність без державної реєстрації, вона є платником плати за надра".


Відповідно до підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 розділу 4 Податкового кодексу України без оподаткування громадянин може отримати доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України (ч.1 ст.121):

* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.

Діяльність, пов'язана з вирощуванням (переробкою) сільськогосподарської продукції на цих земельних ділянках, не є підприємницькою. При цьому фізичні особи - власники (користувачі) таких земельних ділянок мають право продавати надлишки вирощеної на них сільськогосподарської продукції як підприємствам-виробникам, заготівельним організаціям, так і кінцевим споживачам - громадянам

При цьому, у разі продажу такої продукції власником (користувачем) земельної ділянки покупцеві - податковому агенту (підприємствам - переробникам, заготівельним організаціям, підприємцям та іншим особам, які за законом є податковими агентами), своє право на отримання доходу без утримання податку громадянин підтверджує отриманою в місцевій раді довідкою про наявність земельної ділянки за встановленою формою 3-ДФ.

Коли громадянин не має право на отримання довідки:

Громадянин особисто не вирощував (не виробляв) сільськогосподарську продукцію, яку він має намір реалізовувати (є перекупником сільгосппродукції);

- У громадянина розмір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який він отримав у власність шляхом придбання, отримання у спадок або в подарунок, перевищує встановлений Земельним кодексом України розмір (2 га);

- Громадянин вирощує сільгосппродукцію на земельних ділянках, на які він не має права власності, в т.ч. на орендованих.

- Громадянин є головою чи членом фермерського господарства або зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності з видом діяльності "вирощування та / або реалізація сільгосппродукції";

- Громадянин займається вирощуванням (виробництвом) та / або реалізацією товарної сільськогосподарської продукції;

- Громадянин фактично використовує для вирощування сільгосппродукції, яка їм реалізується, належні йому земельні ділянки, розмір яких перевищує встановлені ст.121 Земельного кодексу України розміри.

Якщо громадянину для ведення особистого селянського господарства надано згідно зі ст. 121 Земельного кодексу України до 2 га землі, і цей розмір збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), отриманої при розпаюванні колективних господарств, то права на Довідку він не має.

Якщо сільськогосподарська продукція реалізується фізичною особою, яка не має такої довідки, або довідка не відповідає висунутим до неї вимогам, то податковий агент зобов'язаний утримати податок з усієї суми, виплаченої за закупівлю такої продукції у фізичної особи.

Як отримати довідку форми 3-ДФ

Довідка форми № 3-ДФ видається безкоштовно сільськими, селищними, міськими радами власнику сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки) у 10-денний строк з дня звернення за місцем проживання або місцем розташування земельної ділянки на підставі письмової заяви.

Форма довідки, термін її дії, порядок її видачі затверджені наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 975 «Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми».

У довідці зазначаються:

Порядковий номер, за яким довідка зареєстрована, дата (число, місяць, рік) її видачі сільською, селищною, міською радою;

- Паспортні дані власника сільськогосподарської продукції (прізвище, ім'я, по батькові власника сільськогосподарської продукції; серія та номер паспорта, ким і коли виданий), місце проживання (область, район, населений пункт, вулиця, будинок, корпус, квартира);

Реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків власника сільськогосподарської продукції згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку в паспорті) власника сільськогосподарської продукції;

- Вид використання земельної ділянки;

- Розмір земельної ділянки в гектарах;

- Ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;

- Дата, до якої дійсна довідка.

У разі втрати або пошкодження довідки видається дублікат, про що робиться відповідний запис на бланку довідки.

У разі зміни інформації, зазначеної в довідці, власник сільгосппродукції письмово інформує про це міську раду, яка в 10 денний строк видає йому нову довідку з урахуванням відповідних змін. При цьому попередня довідка анулюється.

Термін дії довідки становить 5 років. Довідки (включаючи дублікати) видаються громадянам безкоштовно.

Інформація про видачу довідки передається сільською, селищною, міською радою до органу державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки протягом 10 днів з моменту видачі довідки.


Костянтинівська ОДПІ

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Al Shurshun
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 14 ноя 2011, 22:46

Спасибо, уважаемый коллега, vins !

Что касается землевладельца в 12 соток, то его врядли будут интересовать вопросы использования воды из недр.
Ему то (мелкому аграрию) даже в сезон 1 кубического метра на 1 квадратный метр в сутки - будет за глаза -
90 дней*1 куб.метр*12 кв.м = 1080 куб.метр :ya-za:

А вот, что касается фермерских хозяйств, то здесь все существенно более запущено.
Вне всякого сомнения водоносные недра используются для получения экономической выгоды.
В противном случае этот самый фермер покупал бы воду у водоканала.
В таких условиях платное недропользование или платное специальное водопользование (законодательных оснований для признания последнего не нашел) должно оцениваться по принципу альтернативного замещения, - т.е. чуть дешевле тарифа централизованного (нецентрализованного) водоснабжения.
А у нас, н.д.Н.Ю.Королевская придумала какую-то особую категорию землепользователей, которые при мощности агрегатов водозабора до 9000 кубических метров в месяц (при нормативе потребления 5 кубометров в месяц на 1 человеко-лицо предполагает - 9000:5 = 1800 ЧЕЛОВЕК), имеют право не оформлять разрешительного документа на пользование недрами и претендовать на право непризнаваться плательщиками за недра.
Гриммасы

:pro_tiv:
С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2938
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1288 раз.

UNREAD_POST Печкин » 14 ноя 2011, 23:04

Al Shurshun писал(а):Спасибо, уважаемый коллега, vins !

Что касается землевладельца в 12 соток, то его врядли будут интересовать вопросы использования воды из недр.
Ему то (мелкому аграрию) даже в сезон 1 кубического метра на 1 квадратный метр в сутки - будет за глаза -
90 дней*1 куб.метр*12 кв.м = 1080 куб.метр :ya-za:

А вот, что касается фермерских хозяйств, то здесь все существенно более запущено.
Вне всякого сомнения водоносные недра используются для получения экономической выгоды.
В противном случае этот самый фермер покупал бы воду у водоканала.
В таких условиях платное недропользование или платное специальное водопользование (законодательных оснований для признания последнего не нашел) должно оцениваться по принципу альтернативного замещения, - т.е. чуть дешевле тарифа централизованного (нецентрализованного) водоснабжения.
А у нас, н.д.Н.Ю.Королевская придумала какую-то особую категорию землепользователей, которые при мощности агрегатов водозабора до 9000 кубических метров в месяц (при нормативе потребления 5 кубометров в месяц на 1 человеко-лицо предполагает - 9000:5 = 1800 ЧЕЛОВЕК), имеют право не оформлять разрешительного документа на пользование недрами и претендовать на право непризнаваться плательщиками за недра.
Гриммасы

:pro_tiv:
С уважением


Al Shurshun, добрый вечер.

1. В моем бытовом понимании 1 кубик на 1 метр в сутки мелкому аграрию - то очень много :)
Иначе в квартал с 12 соток получится примерно 110 тыс. кубиков. Это многовато :)

2. Верно. И написала 300 кубиков в сутки. Дабы не шокировать :)
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
Al Shurshun
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 14 ноя 2011, 23:24

Спасибо, уважаемый коллега, Печкин !
Как в том старом анекдоте: "Вы абсолютно правы, это со мной было 40 баранов". :lol:
Подразумевалось - 1 куб н6а 1 сотку
А дальше - все чистейшая правда. :a_g_a:

P.S.
Хочу заметить, что в разделе новая (старая) декларация по прибыли обсуждется декларация, которая "В ЛОБ" нарушает Кодекс.
В 9-том титульном разделе заявлено, что декларация применяется для соглашений о разделе продукции (PSA).
Скрытый текст: показать
9 Особливі відмітки
Податкова декларація платника податку на прибуток, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції
Податкова декларація платника податку на прибуток - суб’єкта космічної діяльності
Податкова декларація платника податку на прибуток - суб’єкта космічної діяльності, що здійснює види діяльності інші, ніж космічна
Податкова декларація платника податку на прибуток за угодою про розподіл продукції
Податкова декларація платника податку на прибуток за договором управління майном
Податкова декларація постійного представництва нерезидента2

При этом, в декларации напрочь отсутствует раздел "Расчет компенсационной продукции". :?:
При этом, в декларации напрочь отсутствует раздел "Расчет прибыльной продукции". :?:
При этом, в декларации напрочь отсутствует раздел "Расчет прибыльной продукции инвестора". :?:
При этом, в декларации напрочь отсутствует раздел "Расчет прибыли инвестора вприбыльной продукции инвестора". :?:
И это также правда :a_g_a: :ga-ze-ta;
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2938
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1288 раз.

UNREAD_POST налоговик » 22 ноя 2011, 22:51

Який порядок визначення фактичних цін реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у випадку здійснювання операцій первісної переробки у звітному кварталі в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничодобувного підприємства (наприклад: видобування каменю, граніту та подальша його переробка та реалізація щебеню)?


Порядок визначення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі –Кодекс). Так, відповідно до пп. 263.6.2. п. 263.6 ст.263 Кодексу у разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання. Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов’язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов’язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов’язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором. Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин. При цьому необхідно враховувати, що відповідно до пп.14.1.150 п. 14.1 ст.14 розділу І Кодексу первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, агломерацію, за виключенням агломерації руд з термічною обробкою, та збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм). Також слід зазначити, що відповідно до пп.263.6.4. п.263.4 ст.263 Кодексу вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до підпункту 263.6.2 пункту 263.6 цієї статті , та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.

Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 22 ноя 2011, 23:34

Уважаемый коллега, налоговик !
налоговик писал(а):
Який порядок визначення фактичних цін реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у випадку здійснювання операцій первісної переробки у звітному кварталі в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничодобувного підприємства (наприклад: видобування каменю, граніту та подальша його переробка та реалізація щебеню)[/i]?
Скрытый текст: показать
[/i][/b]

Порядок визначення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено п.263.6 ст.263 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі –Кодекс). Так, відповідно до пп. 263.6.2. п. 263.6 ст.263 Кодексу у разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання. Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов’язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов’язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов’язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором. Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин. При цьому необхідно враховувати, що відповідно до пп.14.1.150 п. 14.1 ст.14 розділу І Кодексу первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, агломерацію, за виключенням агломерації руд з термічною обробкою, та збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм). Також слід зазначити, що відповідно до пп.263.6.4. п.263.4 ст.263 Кодексу вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до підпункту 263.6.2 пункту 263.6 цієї статті , та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.

Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області

Считаю необходимым заметить, что опус Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області это весьма некачественный перепев письма ГНАУ 26.07.2011 20068/7/15-0917 http://www.profiwins.com.ua/ru/letters-and-orders/gna/2204-20068.html, о котором сообщалось в этой ветви форума ... :a_g_a:
Al Shurshun писал(а):
Уважаемые коллеги!
Ознакомление с письмом ГНАУ 26.07.2011 20068/7/15-0917 (Про застосування норм підпункту 263.6.7 Податкового кодексу України) показывает, что между отчетностью по недрам и НДС много общих черт: :roll:
"Документальними перевірками податкових зобов’язань за І кв., у яких контроль правильності задекларованих платниками показників:
– об’єкту оподаткування Платою (розділ 4 Додаток-Розрахунок);
– вартості одиниці видобутої корисної копалини для відповідних видів видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації (рядок 5.1 розділу 5 Додаток-Розрахунок);
виконувався із застосуванням показників виданих у І кв. податкових накладних з податку на додану вартість, складених за формою затвердженою наказом Дер­жавної податкової адміністрація України „Про затвердження форми По­дат­ко­вої накладної та Порядку її заповнення” від 21.12.10 № 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.10 за № 1401/18696 (далі – Накладна), в частині наступних колонок Накладної:
2 – дата відвантаження (виконання, постачання (оплати*) товарів/послуг;
3 – номенклатура постачання товарів/послуг продавця;
4 – одиниця виміру товару;
5 – кількість (об’єм, обсяг);
6 – ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
органами встановлено наявність чисельних помилок, що обумовлені, у тому числі, але не виключно недотриманням платниками примітка 5 до рядка 3.3 розділу 3 Додатку-Розрахунку, у якій має зазначатися назва видобутої корисної копалини (мінеральної си­ро­ви­ни) „відповідно до регламентуючих документів, що ідентифікують видобуту ко­рисну копалину (мінеральну сировину) в за­тверд­жених платником схемах ру­ху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих ді­ль­ни­цях”, а також не заповнення рядка 3.4 розділу 3 Додатку-Розрахунку – „регламентуючі документи з питань стан­дартизації для відповідного виду видобутої корисної копалини (мі­не­раль­ної сировини)”"

С уважением

:ga-ze-ta; А уважаемой ДПА следовало бы осознать, что добытым полезным ископаемым - товарной продукцией горнодобывающего предприятия "щебневый карьер" является
гранитный крупный наполнитель (щебень) с классифицированными обломками горной породы фрацкии 5-10 миллиметров

При этом, обломки горной породы щебневой размерной группы (5-80 мм) образуются без всякой "подальшої переробки", уже в результате взрывных работ по отделению части массива горных пород и, как показали исследования последних 50-ти лет, объемная часть обломков указанной размерной группы при простых типах взрывных работ могут достигать 40 процентов общего объема отделенных взрывом пород. :a_g_a:

С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
налоговик
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2938
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1288 раз.

UNREAD_POST налоговик » 22 ноя 2011, 23:48

Al Shurshun спасибо! Вы в этой теме эксперт непререкаемый. Помню, что было уже, но сразу письма не нашел. ДПА зацитировала все в кучу. Выводов и конкретных рекомендаций нет все равно нет. Однако вопрос есть.

С уважением

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
Al Shurshun
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 23 ноя 2011, 00:01

Уважаемый коллега, налоговик !
налоговик писал(а):Al Shurshun спасибо! Вы в этой теме эксперт непререкаемый. Помню, что было уже, но сразу письма не нашел. ДПА зацитировала все в кучу. Выводов и конкретных рекомендаций нет все равно нет. Однако вопрос есть.
С уважением

Не могу полностьюсогласиться со всеми Вашими тезисами.
Знаю лишь, что на объектах недропользования, где выполнены документальные проверки с применением принципов изложенных в письме ГНАУ №20068/7/15-0917 имело место доначисление налоговых обязательств в 1,5-2 раза.
:ga-ze-ta; Все достаточно просто:
все привыкли "раздувать" издержки операционной деятельности для уклонения от налога на прибыль;
"дутые" цены реализации и "надуманные" виды добытого минерального вещества "вылезли" в накладных по НДС.
Понятно, что арбитражи будут весьма нескучными.

С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
налоговик
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2938
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1288 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 17 дек 2011, 14:56

Уважаемые коллеги-недропользователи !

2011 подходит к концу и с обязательствами по плате за пользование недрами при добыче полезных ископаемых неободимо определиться.
В частности, в пп.263.7.1 и пп.263.7.2 при исчислении налоговых обязательств предусмотрена возможность применения недропользователями корректикующих коэфициентов, которые содержаться в таблице п.263.10.
:ya-za: При этом, часть этих коэффициентов обеспечивает право любого недропользователя, хозяйственная деятельность которого проистекает в условиях которые отвечают обозначенным в п.263.10 критериям, на получение соответствующих преференций, например, в случае :ga-ze-ta; :
видобування позабалансових запасів корисних копалин................................................................................................0,50
а также
видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр,
затверджених державною експертизою на підставі звітів з
геологічного вивчення
, яке виконане ним за власні кошти..................................................................................................0,70
Если в отношении применения коэффициента 0,50 в п.263.10 присутствует необходимое примечание -
за умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії на підставі річного плану гірничих робіт або за результатами геолого-економічної оцінки, проведеної не раніш як за 10 років до виникнення податкових зобов’язань
:a_g_a:
то, в отношении правомерности применения коэффициента 0,70 возникают проблемы, которые обусловлены привычкой, в частности, до 2011 года налоговые обязательства по сбору за геологоразведочные работы исполненные за бюджетные средства исчислялись с применением соответствующих коэфициентов (0,20; 0,40; 0,60), справки о величине которых для каждого недропользователя изготавливались уполномоченным органом - геологической службой, в соответствии с суммой потраченных недропользователем собственных средств на выполнение работ по геологическому изучению той или иной стадии изучения.
Критерий п.263.10 принципиально иного характера - оценка идет не по факту выполнения недропользователем работ по геологическому изучению, а по факту их завершения с достижением абсолютно конкретного, в законодательном отношении (http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=865-94-%EF), результата - утверджение запасов полезных ископаемых на конкретном участке недр :ga-ze-ta; :
5. Залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися:
..........апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт;
..........затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.
:a_g_a:
Тема о применении корректирующего коеффициента 0,70 еще не поднималась, как до последнего времени этот вопрос не освещелся и налоговой службой. Однако, на сайте ГНА Автономной Республики Крым, в ответ на их запрос, появилось :ga-ze-ta; письмо ГНС Украины №8060/7/15-2317 "Про забезпечення застосування норм пункту 263.10 Податкового кодексу України" датированное 5 декабря 2011 года:
.....Передбачені пунктом 4 Порядку встановлення нормативів збо¬ру за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 115 від 29.01.99 (втратила чинність 27.12.11 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1236), довідки Міністерства екології та природних ресурсів України про фінансування робіт з геологічного вивчення не містять інформації про обставини їх (робіт) завершення і тому не можуть бути підставою застосування надрокористувачами вказаного коригуючого коефіцієнта.
.....Підпунктом 263.1.1 Кодексу платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначено „суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр”.
.....Розкриття відомостей про затвердження запасів корисної копалини, включаючи дату, номер протоколу органу, який його видав, у разі видобування, передбачено у формі спеціального дозволу на користування надрами, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №321 від 06.08.10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.10 за № 731/18026. Пунктом 2 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.11, право надання дозволів делеговано Державній службі геології та надр України.
.....Підпунктами 72.1.2.1 та 72.1.2.5 Кодексу передбачено інформаційне забезпечення органів державної податкової служби за рахунок інформації, яка надійшла, наприклад, від органів виконавчої влади, зокрема: „про об’єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об’єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати” та „про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності”. При цьому, підпунктом 73.2.1 Кодексу встановлено, що „інформація, зазначена у підпунктах 72.1.2.1 та 72.1.2.5 підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 цього Кодексу, надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щомісяця протягом 10 календарних днів місяця, що настає за звітним”.
..... Станом на 1 листопада 2011 року Державна служба геології та надр України не надала Державній податковій службі України інформації про наявність користувачів надр, які здійснюють „видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти”.
.....Разом з тим, надрокористувачі, які мають намір використовувати при обчисленні податкових зобов’язань плати за користування надрами коригуючий коефіцієнт 0,70, можуть звернутися до Державної служби геології та надр України з приводу надання службою відповідної довідки Державній податковій службі України, з метою підтвердження правомірності застосування такого коефіцієнта.


Как говорится, выводы каждый сделает сам ...

С уважением
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2938
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 607 раз.
Поблагодарили: 1288 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРОЧИЕ НАЛОГИ (СБОРЫ)

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, Ya

cron