BUH » 03 мар 2011, 13:31
Я с Вами во всем согласна , но то что ЩЕБЕНЬ - добытое полезное ископаемое, Вы меня все же не убедили. Чем дальше углубляюсь, тем больше возникает вопросов.
У кар’єрах по видобутку граніт являє собою тверду монолітну скелю, яку підривають, ті брили, що отримали в результаті вибуху, дроблять в дробильних машинах, після цього щебінь просівають, розділяючи на фракції. Чим менша фракція щебеню, тим дорожча (більше роботи з дроблення). Весь виробничий процес можна умовно поділити на добування корисних копалин та їх переробку. Калькуляція собівартості відбувається попередільним методом. Є два основних місця проведення переділу: кар’єр, з якого видобувають напівфабрикат, – гірничу масу, та промислова площадка, з якої виходить готова продукція, – щебінь.
На протязі 2010 року місцеві податкові інспекції по-різному трактували методику нарахування сплати за користування надрами.
Запитання 1.
Як визначити обсяг видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини)?
Згідно до п.14.1.128 ПКУ 14.1.128:
«Обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" обліковується гірничодобувним підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.»
У консультаціях головного державного податкового ревізору-інспектора відділу удосконалення законодавства та методології інших податків і зборів Департаменту податку на прибуток та інших податків та зборів ДПА України Олександра Шумського щодо визначення обсягу видобутих копалин надані такі роз’яснення:
«Вісник податкової служби України», листопад 2008 р., № 43 (518), с. 26 :
«? Пунктом 4 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» від 26.03.2008 р. № 264 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Порядок № 264), визначено, що вартість видобутих корисних копалин за звітний (податковий) період обчислюється платником з урахуванням обсягу готової продукції, що перебуває на складі підприємства, але не зазначено, за який саме період. Чи потрібно до обсягу видобутих корисних копалин додавати залишки готової продукції на складі на початок звітного періоду?
Пунктом 3 Порядку № 264 визначено, що об'єктом оподаткування платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є:
обсяг погашених у звітному (податковому) періоді запасів корисних копалин у частині видів корисних копалин, нормативи для яких затверджено Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 р. № 309-VI за одиницю погашених запасів корисних копалин ділянки надр (запасами є обсяги корисних копалин, виявлені та підраховані на місці їх залягання в межах ділянки надр). При цьому погашеними є списані з обліку гірничодобувного підприємства балансові та позабалансові запаси корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення: видобуті та призначені для споживання або переробки; втрачені у процесі видобування (п. 3 Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства» від 27.01.95 р. № 58 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Положення № 58));
обсяг видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин у частині видів корисних копалин, нормативи платежів для яких затверджено Законом № 309-VI за одиницю видобутих корисних копалин, товарної продукції. Обсяг видобутих корисних копалин відповідає частині обсягу вилучених з надр корисних копалин, що перероблені (піддані додатковим технологічним процесам з метою їх підготовки до реалізації (споживання): подрібненню, сортуванню, осушенню, очищенню, збагаченню та агломерації) на товарну продукцію гірничодобувного підприємства, яка відповідає установленим стандартам.
Вартість оцінюється для обсягу видобутих безпосередньо у звітному (податковому) періоді корисних копалин (п. 4 Порядку № 264).
Таким чином, обсяг видобутих корисних копалин, який перебував на складі готової продукції гірничодобувного підприємства до початку звітного (податкового) періоду, не є об'єктом справляння платежів у поточному звітному (податковому) періоді.
При цьому базовою умовою постачання товарної продукції в договорах реалізації вважається склад готової продукції гірничодобувного підприємства та враховується обсяг видобутих корисних копалин, для яких, як передбачено п. 10 Порядку № 264, у звітному (податковому) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобутку (вилучення) їх з надр, тобто отриманої готової продукції.»
«Вісник податкової служби України», листопад 2008 р., № 43 (518), с. 27 :
«? Чи включається обсяг готової продукції, що перебуває на складі, до обсягу (кількості) корисних копалин за податковий (звітний) період при обчисленні плати за користування надрами?
Об'єктом справляння платежу за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, який визначається платником.
Відповідно до п. 3 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» від 26.03.2008 р. № 264 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Порядок № 264), у разі затвердження базового нормативу платежів за користування надрами для конкретного виду корисних копалин як «гривень з копійками за одиницю видобутих корисних копалин, товарної продукції» або «відсотків до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції» об'єктом справляння платежу (оподаткування) є обсяг видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин. Обсяг видобутих корисних копалин, що відповідає ознакам готової продукції, обліковується суб'єктом господарювання як запаси (товарні запаси), що перебувають, у тому числі, на складі готової продукції.
Таким чином, у порядку, визначеному ПБО 9 «Запаси», затвердженим Мінфіном України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» від 20.10.99 р. № 246 (зареєстрованим в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 751/4044, зі змінами та доповненнями, за текстом – ПБО 9 «Запаси»), та відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів до обсягу (кількості) корисних копалин за податковий (звітний) період включається та частина готової продукції, що була прийнята платником на облік у відповідному звітному (податковому) періоді як запаси, після завершення (п. 10 Порядку № 264) передбаченого відповідним проектом розробки родовища корисних копалин комплексу технологічних операцій (процесів) з видобутку корисних копалин.
? Який порядок розрахунку обсягу готової продукції, що перебуває на складі гірничодобувного підприємства?
Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 (зі змінами та доповненнями), видобуті корисні копалини віднесено до добувної галузі. Їх обсяг як продукція добувної галузі відповідає частині обсягу вилучених з надр корисних копалин, що перероблені – піддані додатковим технологічним процесам з метою їх підготовки до реалізації (споживання): подрібненню, сортуванню, осушенню, очищенню, збагаченню та агломерації, і складає обсяг готової продукції гірничодобувного підприємства.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Мінфіну України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» від 20.10.99 р. № 246 (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 751/4044, зі змінами та доповненнями, за текстом – ПБО 9 «Запаси»), готовою вважається продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, порядок обліку обсягів готової продукції видобутих корисних копалин як обсягу запасів (товарних запасів) визначається нормами ПБО 9 «Запаси» та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» від 10.01.2007 р. № 2.»
«Вісник податкової служби України», грудень 2008 р., № 48 (523), с. 24:
«Обсяг (кількість) видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин (Vф) – це готова (товарна) продукція, яка у такому звітному періоді прийнята платником у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Мінфіну України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» від 20.10.99 р. № 246 (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 751/4044, зі змінами та доповненнями, за текстом – ПБО 9 «Запаси»), та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затвердженими наказом Мінфіну України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» від 10.01.2007 р. № 2 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Методичні рекомендації), як запаси гірничодобувного підприємства після завершення передбаченого відповідним проектом розробки родовища корисних копалин комплексу технологічних операцій з видобутку корисних копалин.»
«Вісник податкової служби України», квітень 2010 р., № 14 (586), с. 32:
«При визначенні обсягу видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства) платник має керуватися правилами приймання товарної продукції гірничодобувного підприємства, які для служб контролю якості таких підприємств затверджено відповідними нормативними документами із стандартизації, визначеними, зокрема, Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод, затвердженою наказом ДКЗ України при Комітеті України з питань геології та використання надр від 04.02.2000 р. № 23 (зареєстровано в Мін'юсті України 29.02.2000 р. за № 109/4330), Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію, затвердженою наказом ДКЗ України при Мінприроди України від 25.06.2007 р. № 198 (зареєстровано в Мін'юсті України 13.07.2007 р. за № 819/14086), Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затвердженою наказом ДКЗ України при Мінприроди України від 16.12.2002 р. № 199 (зареєстровано в Мін'юсті України 30.01.2003 р. за № 78/7399, за текстом – Інструкція № 199), Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід, затвердженою наказом ДКЗ України при Держкомресурсів України від 02.12.2004 р. № 263 (зареєстровано в Мін'юсті України 17.12.2004 р. за № 1595/10194). [/color]
Наприклад, для таких видів корисних копалин, як сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння) та сировина для бутового каменю п. 4.9 розділу четвертого Інструкції № 199 визначено, зокрема, що щебінь для будівельних робіт виготовляють із гірських порід шляхом їх подрібнення. Вимоги до фізико-механічних властивостей і петрографічного складу щебеню регламентуються ДСТУ Б В.2.7-75 – 98 «Будівельні матеріали. Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови» (далі – ДСТУ), згідно з яким залежно від розміру щебінь поділяється на основні фракції: 5 – 10 мм; 10 – 20 мм; 20 – 40 мм; 40 – 80 (70) мм. За узгодженням зі споживачем допускається виробництво щебеню у вигляді суміші зазначених фракцій або будь-якого іншого фракційного складу, в тому числі нефракціонованого, за умови дотримання зазначених у договорі обов'язкових вимог цього стандарту.
При цьому п. 5.4 ДСТУ передбачено, що для перевірки відповідності якості крупного заповнювача (далі – КРЗ) вимогам зазначеного стандарту здійснюють приймальний і періодичний контроль.
Приймальний контроль на підприємстві-виробнику здійснюють щодня шляхом випробування об'єднаної проби КРЗ, відібраної з кожної технологічної лінії. При приймальному контролі визначають:
зерновий склад;
вміст пилевидних та глинистих часток, зокрема глини в грудках;
вміст зерен слабих порід.
Пунктом 5.12 ДСТУ передбачено, що результати приймального контролю і періодичних випробовувань наводять у документі про якість, у якому зазначаються найменування підприємства-виробника та його адреса, номер і дата видачі документа, номер партії та кількість КРЗ, зерновий склад КРЗ, насипна густина КРЗ.
Поняття товарної продукції гірничодобувного підприємства визначено Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 р. № 432 (за текстом – Класифікація № 432) та відповідає визначенню поняття готової продукції абзаців другого та четвертого п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну України «від 20.10.99 р. № 246 (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 751/4044, зі змінами та доповненнями): готова продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом, і, відповідно, сировина, матеріали, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.
Таким чином, видобута корисна копалина (товарна продукція гірничодобувного підприємства) обліковується в бухгалтерському обліку платника як (товарні) запаси гірничодобувного підприємства.»
В Листі від 02.09.2008 р. N 17666/7/15-0917 ДПА України «Про платежі за користування надрами для видобування корисних копалин» щодо включення до об'єкта оподаткування платежами за користування надрами для видобування корисних копалин сировини для бутового каменю обсягів "гірничої маси" і повідомляє наступне:
«Відповідно до пункту 3.14 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.12.2002 р. N 199, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2003 р. за N 78/7399 (далі - Інструкція N 199), товарна продукція гірничого виробництва - продукція, яка вироблена на гірничому підприємстві відповідно до установлених стандартів та технічних вимог споживачів і підготовлена до реалізації.
Згідно з пунктом 3.6 цієї Інструкції рваний камінь - уламки породи неправильної форми, які утворюються в результаті вибуху або подрібнення, а також відходи від обробки блоків і плит. До рваного каменю слід відносити бутовий камінь довільної форми і щебінь. А згідно з пунктом 3.8 будівельний камінь - гірські породи, фізико-механічні властивості яких відповідають вимогам відповідних державних стандартів та технічних умов і які застосовуються у будівництві без зміни їх хімічного складу.
Пунктом 4.9 Інструкції N 199 визначено, що вимоги до фізико-механічних властивостей і петрографічного складу щебеню регламентуються ДСТУ Б В.2.7-75-98 "Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів конструкцій і робіт. Технічні умови" (далі - ДСТУ). Дія ДСТУ поширюється на товарну продукцію гірничодобувного підприємства у вигляді щебеню з природного каменю, гравію та щебеню із щільних гірських порід, що застосовується у якості наповнювачів.
Пунктом 4.1 ДСТУ визначено, що продукція повинна відповідати вимогам стандарту, вироблятися за технологічною документацією, що затверджена у встановленому порядку, а також характеризуватися такими основними показниками, як зерновий склад (до 80 міліметрів включно), форма зерен, вміст пилових частинок, а також стабільністю фізико-механічних властивостей.
На підставі викладеного "гірнича маса", отримана в результаті вибухових робіт, є сировиною для виробництва бутового каменю і щебеню, що отримуються в результаті технологічних операцій з дроблення з наступним розсівом продуктів дроблення.
Стандарти, технічні вимоги та нормативи платежів за користування надрами для "гірничої маси" не визначені, а тому вона не є об'єктом оподаткування платежами.
Водночас зауважимо, що невключення "гірничої маси" до об'єкта оподаткування платежами і, таким чином, ухилення від виконання податкових зобов'язань відбулося в результаті порушення ВКО умов раціонального використання надр, відображених в техніко-економічних та фінансових показниках господарської діяльності підприємства та вимогах технічного регулювання у сфері господарювання, в частині реалізації продукції, що не відповідає вимогам стандартів.»
В Ст. 1 Кодексу України «Про надра» зазначено поняття про надра.
«Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.»
Згідно до пп..14.1.91 та 14.1.112 ПКУ щебінь не належить до визначень корисної копалини та мінеральної сировини. Щебінь, відсів - це продукція оброблювальної промисловості, тобто продукція, отримана в результаті подальшої переробки, а не добування.
Мінеральна сировина (гірнича маса) може бути реалізована без проведення яких-небудь операцій по виробництву з неї відповідної продукції. Тому, на наш погляд, для оподаткування значення має не виробництво продукції, що відповідає якому-небудь стандарту, а витягання з надр мінеральної сировини, що містить (потенційно) таку продукцію.
Враховуючи вищенаведене, просимо конкретно для нашого підприємства надати визначення обсягу (кількості) корисних копалин, що враховується при визначенні податкових зобов’язань. Пропонуємо такі варіанти відповіді:
1.1. – це обсяг виробництва в звітному періоді щебеню різних фракцій
1.2. – це обсяг виробництва в звітному періоді щебеню різних фракцій, розділений на коефіцієнт 1,5 (перевод з рихлого стану в щільний)
1.3. – це обсяг реалізації в звітному періоді щебеню різних фракцій
1.4. – це обсяг використаної в звітному періоді гірничої маси на виробництво щебеню різних фракцій в щільному тілі
1.5. – це обсяг використаної в звітному періоді гірничої маси на виробництво щебеню різних фракцій в рихлому тілі
1.6. – це обсяг видобутих в звітному періоді корисних копалин в щільному тілі
1.7. – це обсяг видобутих в звітному періоді корисних копалин в рихлому тілі
1.8. – це оборот по Дебету рахунку «Готова продукція» за звітний період
Запитання 2.
Чи допускається те, що деякі наші структурні підрозділи заповнюють в Розрахунку плати за користування надрами показник об’єму видобутих корисних копалин в тонах, коли більшість структурних підрозділів заповнюють його в м3?
Щодо цього питання в квітні 2010 року було надано таке роз’яснення.
«Вісник податкової служби України», квітень 2010 р., № 14 (586), с. 32:
«Іноді при обчисленні податкових зобов'язань з Платежу із застосуванням відносного базового нормативу платежу виникає необхідність у застосуванні коефіцієнтів перерахунку з кубічних метрів в тонни.
Наприклад, потреба в порівнянні вартісних показників розрахункової вартості одиниці видобутих корисних копалин та фактичної ціни реалізації видобутих корисних копалин може виникати у разі, якщо Платник застосовує відмінні облікові (об'ємні та вагові) одиниці для обчислення питомих валових витрат виробництва та товарної продукції гірничодобувного підприємства. Подібна ситуація може бути обумовлена тим, що статистична галузева звітність для обліку руху запасів корисних копалин у надрах застосовує переважно об'ємні одиниці виміру, тоді як нормативні документи із стандартизації товарної продукції гірничодобувних підприємств, у тому числі для цілей забезпечення оцінки вартості отриманих (наданих) послуг із транспортування такої продукції, – вагові одиниці.
Таким чином, у разі застосування об'ємної одиниці обліку питомих валових витрат виробництва для обсягів корисних копалин та вагової одиниці обліку доходу за фактичною ціною реалізації щебеневої продукції платник може застосовувати показник «насипна густина КРЗ», який відповідно до п. 5.12 ДСТУ служба технічного контролю якості продукції платника зобов'язана зазначати у відповідному документі про якість відповідної товарної продукції гірничодобувного підприємства.
В інших випадках не виникає потреби у застосуванні коефіцієнтів переведення об'ємних одиниць обліку (виміру) у вагові.»
В п.263.6.2 ПКУ :
«Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об'єму».
Але ми хочемо дізнатись, чи обов’язково дотримуватися єдиних одиниць виміру на всіх відокремлених підрозділах при визначенні обсягів корисних копалин.
Запитання 3.
В п.263.6.2 ПКУ надається порядок визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної величини) за фактичними цінами реалізації. Враховуючи те, що добувається гірнича маса одного виду, а реалізується щебінь різних фракцій за різними цінами, чи логічним є взагалі застосування п.263.6.2 для розрахунку конкретно для нашого підприємства?
Запитання 4.
Просимо детально пояснити, яким чином враховувати передплату за щебінь в розрахунку плати за надра (п.263.6.2).
Запитання 5.
Митні податки та збори (п.263.6.3) сплачуються головним підприємством, а відвантаження щебеню на експорт здійснюється з відокремлених підрозділів. Чи можуть ВСП при обчисленні витрат платника, пов’язаних з доставкою видобутої корисної копалини (п.263.6.3) враховувати митні податки та збори, що відносяться до відвантаження продукції в звітному періоді з ВСП, але сплаченого головним підприємством – юридичною особою.
Запитання 6.
В п.263.6.4 ПКУ описаний порядок розрахунку вартості одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної) сировини за фактичними цінами реалізації. В умовах, якщо добувається один вид корисної копалини, а виробляється декілька різновидів готової продукції, чи вірною буде наступна формула для визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини:
Різницю між сумою доходу від реалізації всіх видів готової продукції, визначеного за п.263.6.2 та витрат по всім видам готової продукції, визначених за п.263.6.3 поділити на обсяг реалізації всіх видів готової продукції в м3.
Запитання 7.
В п.263.6.5 ПКУ надається порядок визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної величини) за розрахунковою вартістю. При визначенні цього показника слід враховувати витрати :
1. – тільки на добування (витрати гірничого цеху)
2. – на добування та переробку (витрати гірничого, дробильно-сортувального цехів та ремонтно-механічної майстерні).
Запитання 8.
В п. 263.6.7. ПКУ :
«Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.
У разі якщо після виникнення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), платник у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником визнані та виконані відповідні зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов'язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов'язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов'язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.»
Просимо пояснити, чи слід нам робити перерахунок, якщо в наступному періоді змінився вид товарної продукції, але не змінився вид корисної копалини?
Запитання 9.
В п. 263.6.8. ПКУ :
«Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів).»
Чи слід розуміти це так, що при розрахунку з суми витрат слід відняти матеріальну складову в незавершеному виробництві?
Запитання 10.
В п.263.6.9 ПКУ описаний порядок розрахунку вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної) сировини за розрахунковою вартістю. Чи вірною буде наступна формула для визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини:
Витрати, обчислені згідно з п.263.6.5 - 363.6.8 помножити на коефіцієнт рентабельності та поділити на обсяг корисних копалин, видобутих за податковий період.
Поясніть, що мається на увазі під поняттям «обсяг корисних копалин, видобутих за податковий період» в п.263.6.9:
1. це обсяг виробництва в звітному періоді щебеню різних фракцій
2. це обсяг виробництва в звітному періоді щебеню різних фракцій, розділений на коефіцієнт 1,5 (перевод з рихлого стану в щільний)
3. це обсяг використаної в звітному періоді гірничої маси на виробництво щебеню різних фракцій в щільному тілі
4. це обсяг використаної в звітному періоді гірничої маси на виробництво щебеню різних фракцій в рихлому тілі
5. це обсяг видобутих в звітному періоді корисних копалин в щільному тілі
6. це обсяг видобутих в звітному періоді корисних копалин в рихлому тілі
7. це оборот по Дебету рахунку «Готова продукція» за звітний період
Запитання 11.
Поясніть чим відрізняються обсяг корисних копалин V мп в п.263.6.9 ПК та обсяг корисних копалин V ф в п.263.7.1 ?
Запитання 12.
Видобування корисних копалин має сезонний характер. Іноді в звітному періоді не має взривів, але є виробництво, іноді навпаки. Як сезонний характер роботи впливає на показники розрахунку плати за надра?
О.Шумський в «Віснику податкової служби України», квітень 2010 р., № 14 (586), с. 32 поясняв :
«При сезонному видобуванні корисних копалин суми витрат, понесених (нарахованих) платником у звітному (податковому) періоді, коли операції з видобування не виконувалися, розподіляються між обсягами (кількістю) видобутої корисної копалини, товарної продукції гірничодобувного підприємства, вироблених в наступних податкових періодах, у співвідношеннях, визначених обліковою політикою такого платника.
Якщо розрахункова вартість видобутої корисної копалини є меншою ніж фактична ціна реалізації видобутих корисних копалин, то податкове зобов'язання з Платежу обчислюється платником як добуток обсягу видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства), фактичної ціни реалізації видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства) та відносного базового нормативу Платежу.
Наприклад, товарна продукція гірничодобувного підприємства відповідає вимогам ДСТУ, є продуктом дроблення (подрібнення) гірських порід та сортування (фракціонування) уламків дроблення гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції, які становлять групу корисних копалин із узагальнюючою назвою «сировина для бутового каменю».
Що змінилося з вступом в дію НКУ? Чи можна вважати істинами :
1. Якщо в звітному періоді взриву не було, то витрати, понесені на виробництво в звітному періоді враховуються для розрахунку сплати по надрам в майбутніх періодах.
2. Не має взриву (видобутку) в звітному періоді – не має плати за користування надрами. (Плата = 0.)
Запитання 13.
Відокремлені структурні підрозділи мають свої рахунки в банку та уповноважені звітуватися до податкових органів. Чи можуть вони, враховуючи п.263.1.1 та п.263.11.1, самостійно нараховувати та перераховувати плату за користування надрами?
Последний раз редактировалось
BUH 03 мар 2011, 14:25, всего редактировалось 6 раз(а).
- За это сообщение автора BUH поблагодарил:
- vins