Плата за користування надрами

[BUH]

Основной вид деятельности нашего предприятия - добыча бутового камня и производство щебня. Столкнулись с серьезной проблемой. 20 филиалов, разбросанных по всей Украине используют разную методику расчета (которую предлагают местные ГНИ). Грубо,
плата за недра = объем * ср.цена *7,5%.
Основные различия возникают в определении объема. Есть варианты использования
- объема реализации,
- объема добычи (взрыва) в твердом теле(горная масса)
- объема добычи (взрыва)в рыхлом теле (* на 1,5),
-объема погашенных полезных ископаемых, то есть добытых в прошлых периодах, но использованных на производство в отчетном периоде (у одних в твердом теле, у других в рыхлом).
В основном все используют единицу измерения - м3, только некоторые переводят в тонны. Понятное дело, что различная методика приводит к разной сумме налога на местах. Также имеется много вопросов по определению средней цены методами:
- по расчетной стоимости ,
- по фактической цене реализации. Логично ли вообще использовать расчет по цене реализации, если добывается горная масса, а реализуется щебень. Очень рассчитываю на вашу помощь.

[vins]

Попробовал разобраться - выскажу свои соображения. Не обессудьте, если ошибочные.
Дальше будем разбираться вместе

Если я правильно Вас понял, добывается бутовый камень для производства щебня, который в последующем реализуется.

263.2.1. Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Т.е. для нас объектом налогообложения будет объем щебня.
Теперь нам надо определить, какая из величин стоимости щебня будет большей - по фактическим ценам или по расчетной стоимости.

Если по фактической стоимости, то берем "суму доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу" щебня, уменьшенную на "суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання" (смотрим п.п. 263.6.3 НКУ).

Расчетная стоимость - по п.п. 263.6.5 + п.п. 263.6.7. Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період. + п.п. 263.6.8. Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів).

И тогда я думаю, считать так:
Щебень в тоннах (это единица измерения ведь указана в таблице) х на фактическую либо расчетную стоимость х 7,5 процентов

[BUH]

Я с Вами во всем согласна , но то что ЩЕБЕНЬ - добытое полезное ископаемое, Вы меня все же не убедили. Чем дальше углубляюсь, тем больше возникает вопросов.

У кар’єрах по видобутку граніт являє собою тверду монолітну скелю, яку підривають, ті брили, що отримали в результаті вибуху, дроблять в дробильних машинах, після цього щебінь просівають, розділяючи на фракції. Чим менша фракція щебеню, тим дорожча (більше роботи з дроблення). Весь виробничий процес можна умовно поділити на добування корисних копалин та їх переробку. Калькуляція собівартості відбувається попередільним методом. Є два основних місця проведення переділу: кар’єр, з якого видобувають напівфабрикат, – гірничу масу, та промислова площадка, з якої виходить готова продукція, – щебінь.
На протязі 2010 року місцеві податкові інспекції по-різному трактували методику нарахування сплати за користування надрами.

Запитання 1.
Як визначити обсяг видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини)?
Згідно до п.14.1.128 ПКУ 14.1.128:
«Обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" обліковується гірничодобувним підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.»
У консультаціях головного державного податкового ревізору-інспектора відділу удосконалення законодавства та методології інших податків і зборів Департаменту податку на прибуток та інших податків та зборів ДПА України Олександра Шумського щодо визначення обсягу видобутих копалин надані такі роз’яснення:
«Вісник податкової служби України», листопад 2008 р., № 43 (518), с. 26 :
«? Пунктом 4 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» від 26.03.2008 р. № 264 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Порядок № 264), визначено, що вартість видобутих корисних копалин за звітний (податковий) період обчислюється платником з урахуванням обсягу готової продукції, що перебуває на складі підприємства, але не зазначено, за який саме період. Чи потрібно до обсягу видобутих корисних копалин додавати залишки готової продукції на складі на початок звітного періоду?

Пунктом 3 Порядку № 264 визначено, що об'єктом оподаткування платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є:
обсяг погашених у звітному (податковому) періоді запасів корисних копалин у частині видів корисних копалин, нормативи для яких затверджено Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 р. № 309-VI за одиницю погашених запасів корисних копалин ділянки надр (запасами є обсяги корисних копалин, виявлені та підраховані на місці їх залягання в межах ділянки надр). При цьому погашеними є списані з обліку гірничодобувного підприємства балансові та позабалансові запаси корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення: видобуті та призначені для споживання або переробки; втрачені у процесі видобування (п. 3 Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства» від 27.01.95 р. № 58 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Положення № 58));
обсяг видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин у частині видів корисних копалин, нормативи платежів для яких затверджено Законом № 309-VI за одиницю видобутих корисних копалин, товарної продукції. Обсяг видобутих корисних копалин відповідає частині обсягу вилучених з надр корисних копалин, що перероблені (піддані додатковим технологічним процесам з метою їх підготовки до реалізації (споживання): подрібненню, сортуванню, осушенню, очищенню, збагаченню та агломерації) на товарну продукцію гірничодобувного підприємства, яка відповідає установленим стандартам.
Вартість оцінюється для обсягу видобутих безпосередньо у звітному (податковому) періоді корисних копалин (п. 4 Порядку № 264).
Таким чином, обсяг видобутих корисних копалин, який перебував на складі готової продукції гірничодобувного підприємства до початку звітного (податкового) періоду, не є об'єктом справляння платежів у поточному звітному (податковому) періоді.
При цьому базовою умовою постачання товарної продукції в договорах реалізації вважається склад готової продукції гірничодобувного підприємства та враховується обсяг видобутих корисних копалин, для яких, як передбачено п. 10 Порядку № 264, у звітному (податковому) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобутку (вилучення) їх з надр, тобто отриманої готової продукції.»
«Вісник податкової служби України», листопад 2008 р., № 43 (518), с. 27 :
«? Чи включається обсяг готової продукції, що перебуває на складі, до обсягу (кількості) корисних копалин за податковий (звітний) період при обчисленні плати за користування надрами?
Об'єктом справляння платежу за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, який визначається платником.
Відповідно до п. 3 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» від 26.03.2008 р. № 264 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Порядок № 264), у разі затвердження базового нормативу платежів за користування надрами для конкретного виду корисних копалин як «гривень з копійками за одиницю видобутих корисних копалин, товарної продукції» або «відсотків до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції» об'єктом справляння платежу (оподаткування) є обсяг видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин. Обсяг видобутих корисних копалин, що відповідає ознакам готової продукції, обліковується суб'єктом господарювання як запаси (товарні запаси), що перебувають, у тому числі, на складі готової продукції.
Таким чином, у порядку, визначеному ПБО 9 «Запаси», затвердженим Мінфіном України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» від 20.10.99 р. № 246 (зареєстрованим в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 751/4044, зі змінами та доповненнями, за текстом – ПБО 9 «Запаси»), та відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів до обсягу (кількості) корисних копалин за податковий (звітний) період включається та частина готової продукції, що була прийнята платником на облік у відповідному звітному (податковому) періоді як запаси, після завершення (п. 10 Порядку № 264) передбаченого відповідним проектом розробки родовища корисних копалин комплексу технологічних операцій (процесів) з видобутку корисних копалин.
? Який порядок розрахунку обсягу готової продукції, що перебуває на складі гірничодобувного підприємства?
Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 (зі змінами та доповненнями), видобуті корисні копалини віднесено до добувної галузі. Їх обсяг як продукція добувної галузі відповідає частині обсягу вилучених з надр корисних копалин, що перероблені – піддані додатковим технологічним процесам з метою їх підготовки до реалізації (споживання): подрібненню, сортуванню, осушенню, очищенню, збагаченню та агломерації, і складає обсяг готової продукції гірничодобувного підприємства.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Мінфіну України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» від 20.10.99 р. № 246 (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 751/4044, зі змінами та доповненнями, за текстом – ПБО 9 «Запаси»), готовою вважається продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, порядок обліку обсягів готової продукції видобутих корисних копалин як обсягу запасів (товарних запасів) визначається нормами ПБО 9 «Запаси» та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» від 10.01.2007 р. № 2.»
«Вісник податкової служби України», грудень 2008 р., № 48 (523), с. 24:
«Обсяг (кількість) видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин (Vф) – це готова (товарна) продукція, яка у такому звітному періоді прийнята платником у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Мінфіну України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» від 20.10.99 р. № 246 (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 751/4044, зі змінами та доповненнями, за текстом – ПБО 9 «Запаси»), та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затвердженими наказом Мінфіну України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів» від 10.01.2007 р. № 2 (зі змінами та доповненнями, за текстом – Методичні рекомендації), як запаси гірничодобувного підприємства після завершення передбаченого відповідним проектом розробки родовища корисних копалин комплексу технологічних операцій з видобутку корисних копалин.»
«Вісник податкової служби України», квітень 2010 р., № 14 (586), с. 32:
«При визначенні обсягу видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства) платник має керуватися правилами приймання товарної продукції гірничодобувного підприємства, які для служб контролю якості таких підприємств затверджено відповідними нормативними документами із стандартизації, визначеними, зокрема, Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод, затвердженою наказом ДКЗ України при Комітеті України з питань геології та використання надр від 04.02.2000 р. № 23 (зареєстровано в Мін'юсті України 29.02.2000 р. за № 109/4330), Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію, затвердженою наказом ДКЗ України при Мінприроди України від 25.06.2007 р. № 198 (зареєстровано в Мін'юсті України 13.07.2007 р. за № 819/14086), Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затвердженою наказом ДКЗ України при Мінприроди України від 16.12.2002 р. № 199 (зареєстровано в Мін'юсті України 30.01.2003 р. за № 78/7399, за текстом – Інструкція № 199), Інструкцією із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід, затвердженою наказом ДКЗ України при Держкомресурсів України від 02.12.2004 р. № 263 (зареєстровано в Мін'юсті України 17.12.2004 р. за № 1595/10194). [/color]
Наприклад, для таких видів корисних копалин, як сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння) та сировина для бутового каменю п. 4.9 розділу четвертого Інструкції № 199 визначено, зокрема, що щебінь для будівельних робіт виготовляють із гірських порід шляхом їх подрібнення. Вимоги до фізико-механічних властивостей і петрографічного складу щебеню регламентуються ДСТУ Б В.2.7-75 – 98 «Будівельні матеріали. Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови» (далі – ДСТУ), згідно з яким залежно від розміру щебінь поділяється на основні фракції: 5 – 10 мм; 10 – 20 мм; 20 – 40 мм; 40 – 80 (70) мм. За узгодженням зі споживачем допускається виробництво щебеню у вигляді суміші зазначених фракцій або будь-якого іншого фракційного складу, в тому числі нефракціонованого, за умови дотримання зазначених у договорі обов'язкових вимог цього стандарту.
При цьому п. 5.4 ДСТУ передбачено, що для перевірки відповідності якості крупного заповнювача (далі – КРЗ) вимогам зазначеного стандарту здійснюють приймальний і періодичний контроль.
Приймальний контроль на підприємстві-виробнику здійснюють щодня шляхом випробування об'єднаної проби КРЗ, відібраної з кожної технологічної лінії. При приймальному контролі визначають:
зерновий склад;
вміст пилевидних та глинистих часток, зокрема глини в грудках;
вміст зерен слабих порід.
Пунктом 5.12 ДСТУ передбачено, що результати приймального контролю і періодичних випробовувань наводять у документі про якість, у якому зазначаються найменування підприємства-виробника та його адреса, номер і дата видачі документа, номер партії та кількість КРЗ, зерновий склад КРЗ, насипна густина КРЗ.
Поняття товарної продукції гірничодобувного підприємства визначено Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 р. № 432 (за текстом – Класифікація № 432) та відповідає визначенню поняття готової продукції абзаців другого та четвертого п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну України «від 20.10.99 р. № 246 (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 751/4044, зі змінами та доповненнями): готова продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом, і, відповідно, сировина, матеріали, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.
Таким чином, видобута корисна копалина (товарна продукція гірничодобувного підприємства) обліковується в бухгалтерському обліку платника як (товарні) запаси гірничодобувного підприємства.»
В Листі від 02.09.2008 р. N 17666/7/15-0917 ДПА України «Про платежі за користування надрами для видобування корисних копалин» щодо включення до об'єкта оподаткування платежами за користування надрами для видобування корисних копалин сировини для бутового каменю обсягів "гірничої маси" і повідомляє наступне:
«Відповідно до пункту 3.14 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.12.2002 р. N 199, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2003 р. за N 78/7399 (далі - Інструкція N 199), товарна продукція гірничого виробництва - продукція, яка вироблена на гірничому підприємстві відповідно до установлених стандартів та технічних вимог споживачів і підготовлена до реалізації.
Згідно з пунктом 3.6 цієї Інструкції рваний камінь - уламки породи неправильної форми, які утворюються в результаті вибуху або подрібнення, а також відходи від обробки блоків і плит. До рваного каменю слід відносити бутовий камінь довільної форми і щебінь. А згідно з пунктом 3.8 будівельний камінь - гірські породи, фізико-механічні властивості яких відповідають вимогам відповідних державних стандартів та технічних умов і які застосовуються у будівництві без зміни їх хімічного складу.
Пунктом 4.9 Інструкції N 199 визначено, що вимоги до фізико-механічних властивостей і петрографічного складу щебеню регламентуються ДСТУ Б В.2.7-75-98 "Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів конструкцій і робіт. Технічні умови" (далі - ДСТУ). Дія ДСТУ поширюється на товарну продукцію гірничодобувного підприємства у вигляді щебеню з природного каменю, гравію та щебеню із щільних гірських порід, що застосовується у якості наповнювачів.
Пунктом 4.1 ДСТУ визначено, що продукція повинна відповідати вимогам стандарту, вироблятися за технологічною документацією, що затверджена у встановленому порядку, а також характеризуватися такими основними показниками, як зерновий склад (до 80 міліметрів включно), форма зерен, вміст пилових частинок, а також стабільністю фізико-механічних властивостей.
На підставі викладеного "гірнича маса", отримана в результаті вибухових робіт, є сировиною для виробництва бутового каменю і щебеню, що отримуються в результаті технологічних операцій з дроблення з наступним розсівом продуктів дроблення.
Стандарти, технічні вимоги та нормативи платежів за користування надрами для "гірничої маси" не визначені, а тому вона не є об'єктом оподаткування платежами.
Водночас зауважимо, що невключення "гірничої маси" до об'єкта оподаткування платежами і, таким чином, ухилення від виконання податкових зобов'язань відбулося в результаті порушення ВКО умов раціонального використання надр, відображених в техніко-економічних та фінансових показниках господарської діяльності підприємства та вимогах технічного регулювання у сфері господарювання, в частині реалізації продукції, що не відповідає вимогам стандартів.»
В Ст. 1 Кодексу України «Про надра» зазначено поняття про надра.

«Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.»

Згідно до пп..14.1.91 та 14.1.112 ПКУ щебінь не належить до визначень корисної копалини та мінеральної сировини. Щебінь, відсів - це продукція оброблювальної промисловості, тобто продукція, отримана в результаті подальшої переробки, а не добування.
Мінеральна сировина (гірнича маса) може бути реалізована без проведення яких-небудь операцій по виробництву з неї відповідної продукції. Тому, на наш погляд, для оподаткування значення має не виробництво продукції, що відповідає якому-небудь стандарту, а витягання з надр мінеральної сировини, що містить (потенційно) таку продукцію.
Враховуючи вищенаведене, просимо конкретно для нашого підприємства надати визначення обсягу (кількості) корисних копалин, що враховується при визначенні податкових зобов’язань. Пропонуємо такі варіанти відповіді:
1.1. – це обсяг виробництва в звітному періоді щебеню різних фракцій
1.2. – це обсяг виробництва в звітному періоді щебеню різних фракцій, розділений на коефіцієнт 1,5 (перевод з рихлого стану в щільний)
1.3. – це обсяг реалізації в звітному періоді щебеню різних фракцій
1.4. – це обсяг використаної в звітному періоді гірничої маси на виробництво щебеню різних фракцій в щільному тілі
1.5. – це обсяг використаної в звітному періоді гірничої маси на виробництво щебеню різних фракцій в рихлому тілі
1.6. – це обсяг видобутих в звітному періоді корисних копалин в щільному тілі
1.7. – це обсяг видобутих в звітному періоді корисних копалин в рихлому тілі
1.8. – це оборот по Дебету рахунку «Готова продукція» за звітний період

Запитання 2.
Чи допускається те, що деякі наші структурні підрозділи заповнюють в Розрахунку плати за користування надрами показник об’єму видобутих корисних копалин в тонах, коли більшість структурних підрозділів заповнюють його в м3?
Щодо цього питання в квітні 2010 року було надано таке роз’яснення.
«Вісник податкової служби України», квітень 2010 р., № 14 (586), с. 32:
«Іноді при обчисленні податкових зобов'язань з Платежу із застосуванням відносного базового нормативу платежу виникає необхідність у застосуванні коефіцієнтів перерахунку з кубічних метрів в тонни.
Наприклад, потреба в порівнянні вартісних показників розрахункової вартості одиниці видобутих корисних копалин та фактичної ціни реалізації видобутих корисних копалин може виникати у разі, якщо Платник застосовує відмінні облікові (об'ємні та вагові) одиниці для обчислення питомих валових витрат виробництва та товарної продукції гірничодобувного підприємства. Подібна ситуація може бути обумовлена тим, що статистична галузева звітність для обліку руху запасів корисних копалин у надрах застосовує переважно об'ємні одиниці виміру, тоді як нормативні документи із стандартизації товарної продукції гірничодобувних підприємств, у тому числі для цілей забезпечення оцінки вартості отриманих (наданих) послуг із транспортування такої продукції, – вагові одиниці.
Таким чином, у разі застосування об'ємної одиниці обліку питомих валових витрат виробництва для обсягів корисних копалин та вагової одиниці обліку доходу за фактичною ціною реалізації щебеневої продукції платник може застосовувати показник «насипна густина КРЗ», який відповідно до п. 5.12 ДСТУ служба технічного контролю якості продукції платника зобов'язана зазначати у відповідному документі про якість відповідної товарної продукції гірничодобувного підприємства.
В інших випадках не виникає потреби у застосуванні коефіцієнтів переведення об'ємних одиниць обліку (виміру) у вагові.»
В п.263.6.2 ПКУ :
«Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об'єму».

Але ми хочемо дізнатись, чи обов’язково дотримуватися єдиних одиниць виміру на всіх відокремлених підрозділах при визначенні обсягів корисних копалин.
Запитання 3.
В п.263.6.2 ПКУ надається порядок визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної величини) за фактичними цінами реалізації. Враховуючи те, що добувається гірнича маса одного виду, а реалізується щебінь різних фракцій за різними цінами, чи логічним є взагалі застосування п.263.6.2 для розрахунку конкретно для нашого підприємства?
Запитання 4.
Просимо детально пояснити, яким чином враховувати передплату за щебінь в розрахунку плати за надра (п.263.6.2).
Запитання 5.
Митні податки та збори (п.263.6.3) сплачуються головним підприємством, а відвантаження щебеню на експорт здійснюється з відокремлених підрозділів. Чи можуть ВСП при обчисленні витрат платника, пов’язаних з доставкою видобутої корисної копалини (п.263.6.3) враховувати митні податки та збори, що відносяться до відвантаження продукції в звітному періоді з ВСП, але сплаченого головним підприємством – юридичною особою.
Запитання 6.
В п.263.6.4 ПКУ описаний порядок розрахунку вартості одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної) сировини за фактичними цінами реалізації. В умовах, якщо добувається один вид корисної копалини, а виробляється декілька різновидів готової продукції, чи вірною буде наступна формула для визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини:
Різницю між сумою доходу від реалізації всіх видів готової продукції, визначеного за п.263.6.2 та витрат по всім видам готової продукції, визначених за п.263.6.3 поділити на обсяг реалізації всіх видів готової продукції в м3.
Запитання 7.
В п.263.6.5 ПКУ надається порядок визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної величини) за розрахунковою вартістю. При визначенні цього показника слід враховувати витрати :
1. – тільки на добування (витрати гірничого цеху)
2. – на добування та переробку (витрати гірничого, дробильно-сортувального цехів та ремонтно-механічної майстерні).
Запитання 8.
В п. 263.6.7. ПКУ :
«Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.
У разі якщо після виникнення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), платник у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником визнані та виконані відповідні зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов'язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов'язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов'язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.»
Просимо пояснити, чи слід нам робити перерахунок, якщо в наступному періоді змінився вид товарної продукції, але не змінився вид корисної копалини?
Запитання 9.
В п. 263.6.8. ПКУ :
«Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів).»
Чи слід розуміти це так, що при розрахунку з суми витрат слід відняти матеріальну складову в незавершеному виробництві?
Запитання 10.
В п.263.6.9 ПКУ описаний порядок розрахунку вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної) сировини за розрахунковою вартістю. Чи вірною буде наступна формула для визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини:
Витрати, обчислені згідно з п.263.6.5 - 363.6.8 помножити на коефіцієнт рентабельності та поділити на обсяг корисних копалин, видобутих за податковий період.
Поясніть, що мається на увазі під поняттям «обсяг корисних копалин, видобутих за податковий період» в п.263.6.9:

1. це обсяг виробництва в звітному періоді щебеню різних фракцій
2. це обсяг виробництва в звітному періоді щебеню різних фракцій, розділений на коефіцієнт 1,5 (перевод з рихлого стану в щільний)
3. це обсяг використаної в звітному періоді гірничої маси на виробництво щебеню різних фракцій в щільному тілі
4. це обсяг використаної в звітному періоді гірничої маси на виробництво щебеню різних фракцій в рихлому тілі
5. це обсяг видобутих в звітному періоді корисних копалин в щільному тілі
6. це обсяг видобутих в звітному періоді корисних копалин в рихлому тілі
7. це оборот по Дебету рахунку «Готова продукція» за звітний період

Запитання 11.
Поясніть чим відрізняються обсяг корисних копалин V мп в п.263.6.9 ПК та обсяг корисних копалин V ф в п.263.7.1 ?
Запитання 12.
Видобування корисних копалин має сезонний характер. Іноді в звітному періоді не має взривів, але є виробництво, іноді навпаки. Як сезонний характер роботи впливає на показники розрахунку плати за надра?
О.Шумський в «Віснику податкової служби України», квітень 2010 р., № 14 (586), с. 32 поясняв :
«При сезонному видобуванні корисних копалин суми витрат, понесених (нарахованих) платником у звітному (податковому) періоді, коли операції з видобування не виконувалися, розподіляються між обсягами (кількістю) видобутої корисної копалини, товарної продукції гірничодобувного підприємства, вироблених в наступних податкових періодах, у співвідношеннях, визначених обліковою політикою такого платника.
Якщо розрахункова вартість видобутої корисної копалини є меншою ніж фактична ціна реалізації видобутих корисних копалин, то податкове зобов'язання з Платежу обчислюється платником як добуток обсягу видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства), фактичної ціни реалізації видобутих корисних копалин (товарної продукції гірничодобувного підприємства) та відносного базового нормативу Платежу.
Наприклад, товарна продукція гірничодобувного підприємства відповідає вимогам ДСТУ, є продуктом дроблення (подрібнення) гірських порід та сортування (фракціонування) уламків дроблення гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції, які становлять групу корисних копалин із узагальнюючою назвою «сировина для бутового каменю».
Що змінилося з вступом в дію НКУ? Чи можна вважати істинами :
1. Якщо в звітному періоді взриву не було, то витрати, понесені на виробництво в звітному періоді враховуються для розрахунку сплати по надрам в майбутніх періодах.
2. Не має взриву (видобутку) в звітному періоді – не має плати за користування надрами. (Плата = 0.)
Запитання 13.
Відокремлені структурні підрозділи мають свої рахунки в банку та уповноважені звітуватися до податкових органів. Чи можуть вони, враховуючи п.263.1.1 та п.263.11.1, самостійно нараховувати та перераховувати плату за користування надрами?

[vins]

Ох, фундаментально, я бы сказал
Нужно время, чтобы вникнуть.

Но вот глянул в ЕБНЗ (теперь после реплики Vetal'a в другой ветке "Зато как звучит - ЕБНЗ!" не могу без улыбки писать эту аббревиатуру ).. так вот посмотрел и там пускай не по Налоговому кодексу, но, думаю, в этом подход поменяться не должен

Діє до 01.01.2011 Який базовий норматив плати за користування надрами застосовується під час розрахунків плати за користування надрами для видобування гранітів, придатних для виробництва щебеню та буту з 4 червня 2008 року?


Коротка відповідь: Якщо підпримєство отримало ліцензію на видобування гранітів, придатних для виробництва щебеню та буту, то з 4 червня 2008 року при обчисленні плати за користування надрами сировини для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції) застосовується норматив - 7,5 відсотків до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції.

Повна відповідь: Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827, із змінами і доповненнями, граніти належать до сировини для виготовлення бутового каменю, який є рваним каменем. З 4 червня 2008 року, згідно з додатком N 1 до Закону України від 3 червня 2008 року № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», норматив плати за користування надрами для сировини бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції) становить 7,5 відсотків до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції. Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008р. № 264, який встановлює єдині правила справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на території України у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Таким чином, у 2008 році при обчисленні плати за користування надрами для видобування сировини для бутового каменю застосовується норматив - 7,50 відсотків до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції.

[vins]

то что ЩЕБЕНЬ - добытое полезное ископаемое, Вы меня все же не убедили

Я вообще думал щебень под это определение подпадает

14.1.112. мінеральна сировина - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

Как думаете?

[Печкин]

Да, вопросы непростые для тех не сталкивался

zpltcm куда-то пропала Есть мнение, что она в этой "теме" должна быть.

[BUH]

Спасибо, что вникаете в то что Вам совсем не нужно... Мне интересно. ОНИ хоть сами понимают, как это горе можно правильно посчитать? Понимаете, насколько все хитро закручено. Обьем горной массы 1 м3 = объему щебня 1,5 м3. Себестоимость горной массы 10 грн, а щебня- 50 грн. Добываем горную массу, а налог платим то за что?

[vins]

Спасибо, что вникаете в то что Вам совсем не нужно... Мне интересно. ОНИ хоть сами понимают, как это горе можно правильно посчитать? Понимаете, насколько все хитро закручено. Обьем горной массы 1 м3 = объему щебня 1,5 м3. Себестоимость горной массы 10 грн, а щебня- 50 грн. Добываем горную массу, а налог платим то за что?

Судя из того, как рассчитывается база налогообложения и вот из этого правила (доход), то, на мой взгляд, было бы логично, что если Вы добываете для целей переработки и в последующем реализации уже щебня, чтобы налог рассчитывался исходя из стоимости щебня, причем налоговые обязательства возникали в том налоговом периоде, когда щебень реализован.
Но это взгляд человека, который, к сожалению, никогда на практике с этим не сталкивался
Пишу из расчета на то, что люди знающие захотят меня поправить и рассказать, как оно на самом деле правильно.

[Al Shurshun]

Каждая точка зрения имеет право на существование.
В связи с этим интересно прочитать "полемику", которая имеет место быть между двумя участниками форума.

При этом, один - выносит суждения на основании частичного ознакомления с нормами статьи 263 НК.
Второй - лишь иногда использует нормы статьи 14 НК, в которую выведены определения всех понятий, которые имеют в НК специальное или специфическое использование.

В этой связи хотелось обратить внимание коллег на то обстоятельство, что налог имеет название "плата за использование недр для добычи полезных ископаемых", а не "плата за удовольствие взрывания горных пород".

Т.е. налог - плата за специальное использование ресурсов недр с целью получения горным предприятием дохода, который возникает у горного предприятия в результате реализации ним исключительного права использования такого актива, как запасы полезных ископаемых предоставленного в индивидуального пользование участка недр.

При этом, плата - это некоторая, законодательно определенная,часть от дохода, который гарантированно (в объеме не меньшем нежели определено государственной экспертизой) может быть полученным от хозяйственной деятельности горного предприятия в случае конкретного набора добываемых видов полезных ископаемых - ассортимента производимой горным предприятием продукции.

Поскольку в техническом смысле перечень вовлекаемых в хозяйственную деятельность горных пород не превышает полутора десятков наименований, то восприятие хозяйственной деятельности горного предприятия как "есть взрыв - есть деятельность", разница между обломками взорванной горной породы, например, такими видами кварцитов, как сырья для производства металлического кремния, сырья для производства динасов, сырья для производства крупных заполнителей (широко известны как щебень), сырья для получения железных руд, будет практически отсутствовать.

В тоже время, как определено в 14 статье НК, собственно первичная переработка, которая состоит в измельчении и\или классифицировании и\или сортировке (обогащении) в значительной степени изменит потребительскую стоимость товарной продукции горного предприятия.

Следует обратить внимание на некоторый элемент кокетства или незнания технологических особенностей производства крупных заполнителей (широко известны как щебень) на стадии отделения части горных пород от целостного массива горных пород. Ни для кого не является секретом, что при отделении имеет место быть и первичное дробление горной породы до стандартизованных размеров щебневых фракций 3-120 мм. При этом удельный вес таких фракций достигает 40% от общего веса взорванной горной породы и для приведение их к товарному - соответствующему государственному стандарту состоянию необходимо лишь осуществить классификацию (рассеиванию) за типоразмерами.

"Судьба" же обломков горных пород с размерами свыше 150 мм - это отдельная экономическая задача. Да, да, именно экономическая задача. Известно, что обломки от 150 до 900 мм могут или же составить 3-5 классов бутового камня или же быть дополнительно измельченными стандартизованных размеров щебневых фракций одним из доступных технических методов: взрывом или же сжатием или же окалыванием. При этом, выбор одного из указанных направлений или их комбинация в различных соотношениях определяется желаемой для субъекта хозяйствования экономической выгодой.

Таким образом, когда в статье 263 НК указывается "соответствующий вид добытого полезного ископаемого (минерального сырья)", то для месторождений горных пород, которые за результатами государственной экспертизы, установившей, что доходность хозяйственной деятельности горного предприятия по производству щебня, признаны месторождениями сырьем для производства таких крупных заполнителей (широко известны как щебень), речь идет именно о конкретной фракции щебня.

В отношении единиц измерения следует заметить следующее. Государственный стандарт предполагает использование такой единицы как метрическая тонна, что согласуется с единицами измерений транспортных услуг железных дорог. А что касается коэффициентов пересчета, то удельная плотность в "плотном" теле и "насыпная" плотность наполнителей разных фракций слабо коррелируются.

Кое в чем в статье 263 НК вроде бы разобрался. Рад буду предложить свое понимание её норм.

[Печкин]

Al Shurshun
Спасибо!

Признаюсь, ничего пока в "недрах" не понимаю, но было интересно

[Al Shurshun]

Al Shurshun
Спасибо!

Признаюсь, ничего пока в "недрах" не понимаю, но было интересно

Спасибо уважаемый коллега.

Недра - это такой интересный тип исчерпываемого (истощаемого) актива, который создан Самим. При этом, за продукты, которые возникают в результате наших манипуляций с составными частями этого актива по подготовке к
потреблению (первичной переработки) потребителями, горные предприятия получают доход.
Однако, большинство из наших коллег-недропользователей свято уверены в том, что один из технологических процессов их хозяйственной деятельности - традиционно именуемая "горный цех" это и есть собственно "добыча" полезных ископаемых. В тоже время технологические процессы в "камнедробильном цеху" создают товарную продукцию.

Чудны дела твои Господи ! Возникают два закономерный вопроса:
- как и за какой продукт (имеем совокупность обломков горных пород разного размера, состава и возможного применения) получить доход от результатов деятельности "горного цеха" ?
- из чего (какого вещества) будут создавать товарную продукцию "камнедробильные цеха" если считать их отдельным видом хозяйственной деятельности без соответствующего сырьевого обеспечения.

Возможной образной аналогией можно, по-видимому, считать: выращивание зерновых культур. При этом, скашивание и укладка в валки - аналог "горного цеха", а вот вымолачивание зерна из колосков скошенных стеблей в валках - точно "камнедробильный цех", который собственно создает товарную продукцию.
При такой логике, земля, как актив, , естественно, к зерну никакого отношения не имеет, ведь зерно-то произвел вымолачивающий комбайн. Вот так-то.

Что-то интересное с логикой происходит в датском королевстве.

Это, как с подземной водой. Чудные новеллы 21 и 23 статей Кодекса о недрах. И одна и другая регулируют порядок использования природных ресурсов подземных вод.
При этом, 21 статья Кодекса о недрах посвящена регулированию при специальном использования - т.е. хозяйственной деятельности, например, для ведение хозяйственной деятельности по водоснабжению населения, в соответствии со статьей 39 Закона об охране окружающей среды требует получение специального разрешения, с четким определением границ объекта недр, который предоставлен за плату конкретному недропользователю.
Статья же 23 Кодекса о недрах до 22 декабря 2010 году регулировала общее недропользование для добычи подземной воды и, естественно, не требовала получения специального разрешения на пользование недрами. Статью 23 зачем-то дополнили нормой о мощности технического устройства, которым снабжается скважина для добычи подземной воды для ведение хозяйственной деятельности по водоснабжению населения , которая является критерием отсутствия необходимости получения соответствующего специального разрешения на пользование недрами.

При этом, в случае наличия у субъекта хозяйствования намерения осуществлять хозяйственную деятельность по водоснабжению населения из подземных источников воды. получение специальное разрешение на пользование недрами для добычи подземной воды - обязанность субъекта хозяйствования, согласно статьи 21 Кодекса о недрах. Однако, если наперед (до необходимого геологического изучения) не известные субъекту хозяйствования горно-технические возможности объекта недр не обеспечат дебет 300 кубических метров воды в сутки (определение этой цифры отдельная история) специальное разрешение на пользование недрами для добычи подземной воды - не требуется. Аналогично, если задекларированная (попробуй проверь) техническая мощность устройств водозабора (водозаборов, закон не определил) меньше все тех же 300 кубических метров воды в сутки (определение этой цифры отдельная история) специальное разрешение на пользование недрами для добычи подземной воды - не требуется.

Следуя новой логике статьи 23 Кодекса о недрах, которая противоречит действующей же статьи 21 Кодекса, по-видимому, ранее полученные специальные разрешения на пользование недрами для добычи подземной воды следует вернуть уполномоченному органу, что "обеспечивает" иммунитет от статьи 263 Налогового кодекса.
Интересно, как конфликт 21 и 23 статей Кодекса о недрах, который предметно влияет на определение плательщика за пользованием недрами, будет рассматриваться в арбитражной практике о наличии-отсутствии налоговых обязательств по плате. Уж больно полюбилась норма о конфликте интересов. Вот только чьих в данном конкретном случае. Ведь артезианских скважин для осуществления хозяйственной деятельности по водоснабжению населения из подземных источников воды , которые построены до 22 декабря 2010 года (новой редакции статьи 23 Кодекса о недрах) и имеют задекларированную (попробуй проверь) техническую мощность устройств водозабора (водозаборов, закон не определил) меньше все тех же 300 кубических метров воды в сутки, в стране - тысячи.

Вот так ляпы отраслевых законов могут "помочь" в понимании и применении Налогового кодекса.

Еще раз спасибо коллеги.
Извиняюсь, что при изложении сбиваюсь на "слэнг", хотя неоднократно убеждался далеко не все слэнговые выражения трактуются всеми одинаково.
Надеюсь, что изложенное будет кому-то полезным ли же дискуссионным

[vins]

Al Shurshun, спасибо, что обратили внимание на существующие коллизии.
Интересно, что даже на этапе принятия закона о внесении изменений в ст. 23 Кодекса о недрах обращалось внимание

слід зауважити, що в проекті Податкового кодексу України (абзац «а» підпункту 263.2.3 пункту 263.2 статті 263 розділу XI «Плата за користування надрами»), прийнятому Верховною Радою України в першому читанні (реєстр. №7101-1), передбачається положення, за яким до об’єкта оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать, зокрема прісні підземні води до 20 метрів, що кореспондується з положеннями чинної статті 23 Кодексу України про надра, а, відтак, законопроект, що розглядається, потребує принаймні узгодження з проектом Податкового кодексу України.

Оставили без изменений.
В Законе об охране окружающей среды, если честно, нормы, на которую Вы ссылаетесь не нашел. Но противоречие с действующим законодательством есть. Закон о питьевой воде говорит об обязательном наличии специального разрешения на использование недр для субъектов, занимающихся питьевым водоснабжением в случае использования подземных вод. И исключений в зависимости от продуктивности водозабора не делает.

Хотя я бы в вопросе о необходимости получения разрешения по недрам отдавал приоритет Кодексу о недрах: Кодекс в этих вопросах является более специальным актом + изменения, отменяющие необходимость получения разрешения, приняты позже.
Соотношение ст. 21 и ст 23 Кодекса рассматривал бы не как противоречие, а как общую и специальную нормы. По общему правилу разрешение нужно, но при выполнении определенных условий освобождает от необходимости его получения в силу более специальной ст. 23.

[vins]

Встретилось по недрам. Может, будет интересно.

ПЛАТА ЗА ПОЛЬЗОВАНИЕ НЕДРАМИ
В редакцию «Вестника» поступил следующий вопрос: «Относятся ли к объектам налогообложения горнодобывающего предприятия операции по первичной переработке полезных ископаемых, которые выполняются за пределами карьера?» Рассмотрим ответ на него.
Подпунктом 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Налогового кодекса установлено, что к плательщикам платы за пользование недрами для добычи полезных ископаемых относятся субъекты хозяйствования, осуществляющие хозяйственную деятельность по добыче полезных ископаемых.
Для целей раздела XI этого Кодекса в пп. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Налогового кодекса хозяйственная деятельность горнодобывающего предприятия по добыче полезных ископаемых определена как деятельность горнодобывающего предприятия, охватывающая процессы добычи и первичной переработки полезных ископаемых.
При определении понятия первичной переработки полезных ископаемых для целей раздела XI Налогового кодекса в пп. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 этого Кодекса не использовано определение места выполнения операций по такой переработке добытых полезных ископаемых до состояния минерального сырья — товарной продукции горнодобывающего предприятия, в том числе в связи с наличием многочисленных несогласованных отраслевых определений, например:
□ карьер — горное предприятие, добывающее рудные и нерудные полезные ископаемые открытым способом (абзац девятнадцатый части первой ст. 1 Горного закона);
□ карьер — совокупность открытых горных выработок, предназначенных для разработки месторождения полезных ископаемых (пп. 2.12 п. 2 Положения № 221).
При указанных обстоятельствах, поскольку в пп. 263.2.1 п. 263.2 ст. 263 Налогового кодекса объектом налогообложения платы за пользование недрами для добычи полезных ископаемых по каждому предоставленному в пользование участку недр является объем добытого в налоговом (отчетном) периоде полезного ископаемого (минерального сырья), для определения состава технологических операций, включаемых в налоговый учет хозяйственной деятельности по добыче полезных ископаемых, следует учитывать нормы пп. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 Налогового кодекса, в котором объемом добытых полезных ископаемых считается объем товарной продукции горнодобывающего предприятия, произведенной на горнодобывающем предприятии и соответствующей техническим и качественным характеристикам, предусмотренным договором или другим нормативно-правовым актом.
В частности, для полезных ископаемых, которые в таблице, приведенной в п. 263.9 ст. 263 Налогового кодекса, идентифи-
цированы как «сырье для облицовочных материалов (декоративный камень)», «сырье для бутового камня (все виды горных пород, пригодность которых определяется государственными стандартами, в том числе для щебеночной продукции)», при осуществлении государственной экспертизы запасов полезных ископаемых с соответствующей теолого-экономической оценкой исчисляется показатель рентабельности хозяйственной деятельности горнодобывающего предприятия. Основной товарной продукцией считается продукция, соответствующая следующим требованиям:
□ ДСТУ Б В.2.7-59-97 «Блоки из природного камня для изготовления облицовочных изделий» — для «сырья для облицовочных материалов (декоративного камня)»;
□ ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Щебень и гравий плотные природные для строительных материалов, изделий, конструкций и работ. Технические условия», а также других актов, которые определяют требования к наполнителям и балластам, — для «сырья для бутового камня (все виды горных пород, пригодность которых определяется государственными стандартами, в том числе для щебеночной продукции)».
Таким образом, при исчислении в соответствии с п. 263.6 ст. 2бЗ Налогового кодекса стоимости добытого полезного ископаемого (минерального сырья) на участках недр, запасы полезных ископаемых которого отнесены к «сырью для бутового камня (все виды горных пород, пригодность которых определяется государственными стандартами, в том числе для щебеночной продукции)», соответствующими видами добытого полезного ископаемого (минерального сырья) следует считать отдельные фракции наполнителей и балластов, соответствующие техническим условиям, по которым они учтены на горнодобывающем предприятии.
Александр ВИТЕНКО,
начальник отдела администрирования рентных платежей и платежей за пользование недрами Департамента администрирования налога на прибыль и других налогов и сборов (обязательных платежей) ГНА Украины, и Галина КОВАЛЕНКО, главный государственный налоговый инспектор отдела

ВСНУ № 17-18 за 2011 год

[Al Shurshun]

Уважаемый коллега спасибо за поддержку и понимание.

В Законе об охране окружающей среды, если честно, нормы, на которую Вы ссылаетесь не нашел. Но противоречие с действующим законодательством есть. Закон о питьевой воде говорит об обязательном наличии специального разрешения на использование недр для субъектов, занимающихся питьевым водоснабжением в случае использования подземных вод. И исключений в зависимости от продуктивности водозабора не делает.

В отношении Закона об охране окружающей среды то, по-видимому, следует сразу привести полный тест нормы закона:

"Розділ IX. РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
Стаття 38. Загальне та спеціальне використання природних ресурсів
Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком
обмежень, передбачених законодавством України.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах. "

Хотя я бы в вопросе о необходимости получения разрешения по недрам отдавал приоритет Кодексу о недрах: Кодекс в этих вопросах является более специальным актом + изменения, отменяющие необходимость получения разрешения, приняты позже.
Соотношение ст. 21 и ст 23 Кодекса рассматривал бы не как противоречие, а как общую и специальную нормы. По общему правилу разрешение нужно, но при выполнении определенных условий освобождает от необходимости его получения в силу более специальной ст. 23.

Квалифицировать предметное нарушение причинно-следственных связей как "более специальная норма" наверное все же не следует.
Вдумайтесь, коллега, для обеспечения достижения своей цели - получения прав на нематериальный актив - геологическую оценку (информацию) о свойствах конкретного объекта недр необходимо:
или приобрести такую информацию (при этом остается открытым вопрос о ее достоверности);
или выполнить комплекс работ по созданию такого актива.
Обязательным условием выполнения комплекса геологоразведочных работ является наличие специального разрешения.
Кроме того, для добычи подземной воды необходимо создать горный актив, который выполнит функцию транспортного средства, - скважину. А для получения права ведения соответствующих строительных работ необходимо предварительно получить соответствующее специальное разрешение.
Круг замкнулся на первом шаге - получении специального разрешения до начала любых видов работ в пространстве недр.

Коллега, спасибо, что обратили внимание на комментарий Налогового вестника. Аналогичные комментарии представителей налоговых органов стали появляться начиная с 2008 года, когда относительные ставки платежей за пользование недрами распространились на самую многочисленную категорию недропользователей - горные предприятия-производители крупных наполнителей из плотных горных пород.

Законодательным базисом предложенных в Налоговом вестнике комментариев являются соответствующие инструкции государственного экспертного органа, который статьей 45 Кодекса о недрах уполномочен утверждать кондиции (геолого-экономические требования) на минеральное сырье для каждого объекта недропользования. При этом, инструкции предусматривают стандартную процедуру геолого-экономической оценки запасов полезных ископаемых каждого объекта недропользования в случае того или иного направление целевого использования такого финансового актива, как участок недр.
Процедура сценарных оценок целевого использования запасов полезных ископаемых участка недр выполняется перед предоставлением субъекту хозяйствования специального разрешения как в случае соответствия вещественных свойств запасов полезных ископаемых участка недр стандартизованным требованиям целевого применения, как, например, горный массив кремнистых пород - кварцитов, который уже приводился; так и для случаев различных технико-технологических условий ведения хозяйственной деятельности горным предприятием.

В идеале, недропользователь получает результаты инвестиционного анализа хозяйственной деятельности создаваемого горного предприятия с указанием конкретных видов товарной продукции такого предприятия - добытых полезных ископаемых.
Элегантность ситуации состоит в том, то субъект хозяйствования получающий (приобретающий) специальное разрешение на право пользования участком недр, принимает на себя обязательства по соблюдению целевого (рационального) использования недр, которое присутствует отдельной записью в специальном разрешении ссылочной нормой - указанием конкретный протокол государственной комиссии по оценке запасов полезных ископаемых участка недр, который составлен на основании процедуры соответствующей геолого-экономической оценки с указанием перечней видов товарной продукции - добытых полезных ископаемых в значении нормы пункта 14.1.128 Налогового кодекса.

Таким образом. налоговая служба в этих вопросах следует в фарватере норм отраслевого горного законодательства.

Еще раз благодарю за время, которое уделяется на ознакомление с изложенным.

[vins]

Интересно, каким будет ответ в Единой базе

Чи є платником плати за користування надрами СГ, який добуває підземну воду зі свердловини губіною більш 20 м., проте продуктивність водозабору не перевищує 300 куб.м. на добу?
Вибачте, на Ваше запитання відповідь в Єдиній базі податкових знань відсутня. В подальшому Ви можете звертатись за отриманням відповіді до рубрики "Єдина база податкових знань" на веб-сайті ДПС України (www.sta.gov.ua.) в категорії 560, або перетелефонувати до нас. На жаль, більш детальної інформації наразі надати не можемо.