Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Трудовой и гражданско-правовой договор: отличия

заключение, изменение, расторжение, выполнение любых договоров

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST VOA » 13 янв 2014, 00:36

Спасибо, но это Вы мне изложили созвучную моей точку зрения, а я хотела услышать аргументы (если они вообще есть)в пользу ФЗ, которые переводят страховой стаж по ГПД в трудовой и приводят к трудоустройству при ГПД.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5233
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1809 раз.
Поблагодарили: 2040 раз.

UNREAD_POST Aleksii » 13 янв 2014, 14:02

VOA писал(а):Спасибо, но это Вы мне изложили созвучную моей точку зрения, а я хотела услышать аргументы (если они вообще есть)в пользу ФЗ, которые переводят страховой стаж по ГПД в трудовой и приводят к трудоустройству при ГПД.


Вам трудно будет переубедить ФЗ, а в суд Вы подавать не планируете.Если брать норму Закона, то подработка по ГПД не вписывается в понятие первого рабочего места, со стороны работников фонда есть боязнь принятия решения а с учётом потребности в наполнении фонда решение вполне понятно :) Мне кажется наиболее затратный способ написать запрос в три адреса изложив вашу проблему. В Миндоходов, Министерство молодежи и спорта (статья 4 Закона - орган наделённый правом координации) и в Минпраци, по скольку классификация рабочих мест, зплата это их профиль. Это бесплатно, только ждать до месяца.
Біда України у тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна М. Грушевский

За это сообщение автора Aleksii поблагодарил:
VOA
Aleksii
 
Сообщений: 1008
Зарегистрирован: 02 янв 2014, 16:55
Благодарил (а): 124 раз.
Поблагодарили: 173 раз.

UNREAD_POST VOA » 20 янв 2014, 17:26

Всем спасибо, у нас вопрос решился на уровне общения с юристами Фондов города, области, Киева.
ГПД - не рабочее место (если кто ещё не знал). ;)
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
Aleksii
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5233
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1809 раз.
Поблагодарили: 2040 раз.

UNREAD_POST VOA » 27 мар 2014, 00:30

Там внутри текста есть таблица .doc, в которой налоговики выложили отличия между ГПД и труд.договором.
ГУ Міндоходів Волині роз’яснює особливості заповнення реквізитів звіту 1-ДФ
20.03.2014

Як свідчить практика, при заповнені реквізитів звіту 1-ДФ «працювало у штаті» та «працювало за цивільно – правовими договорами» у платників податків виникає ряд питань.

Зокрема, платники податків досить часто цікавляться у чому ж різниця між трудовим договором та цивільно-правовим договором. Відповіді на запитання про те, які моменти важливо врахувати, заповнюючи звіт 1-ДФ, пропонуються у наступній таблиці.

Слід зазначити, що викладений вище перелік відмінностей трудового договору і цивільно-правового договору не є вичерпним і може бути продовжений. Розуміння правової природи цих видів договорів, їх правильне застосування означає гарантію уникнення можливих непорозумінь між сторонами договору.

У разі виникнення конфлікту між сторонами укладеного договору необхідно чітко визначити, який саме вид договору між ними було укладено, адже від цього залежить, норми якого законодавства будуть застосовуватися при вирішенні спору, оскільки законодавство про працю поширюється тільки на осіб, що уклали трудовий, а не цивільно-правовий договір.

Прес - служба ГУ Міндоходів у Волинській області
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
minibuh
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5233
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1809 раз.
Поблагодарили: 2040 раз.

UNREAD_POST bur » 06 апр 2014, 18:59

Не каждое трудовое соглашение - трудовой договор

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України "Про відмінні ознаки трудового та цивільно-правового договорів" від 05.02.2014 р. у справі № 6-48920св13

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

від 05 лютого 2014 р.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

<...>
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована проектно-монтажна компанія-8» про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Донецької області від 22 жовтня 2013 року,

встановила:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов трудової угоди від 01 серпня 2012 року, укладеної з товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована проектно-монтажна компанія-8» (далі - ТОВ «СПМК-8») виконав електромонтажні роботи на загальну суму 163 100 грн., які відповідач прийняв за актом приймання-передачі виконаних робіт, проте у порушення умов договору та ст. 530 ЦК України відмовився оплатити. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 163 100 грн.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 16 липня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ «СПМК-8» на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 163 100 грн. Розподілено судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 22 жовтня 2013 року рішення районного суду скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач виконав підрядні роботи, які відповідач у добровільному порядку оплачувати відмовився, що є підставою для стягнення цієї заборгованості.

Такі висновки районного суду є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що між сторонами склалися трудові відносини, а не цивільно-правові, позивач не довів укладення з відповідачем договору підряду та наявності заборгованості за таким договором, при цьому отримував заробітну плату.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.

Судами встановлено, що 01 серпня 2012 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «СПМК-8» угоду, відповідно до умов якої зобов'язався виконати електромонтажні роботи.

Позивач належним чином виконав свої обов'язки за цією угодою, про що сторони 30 листопада 2012 року склали відповідний акт здачі-приймання робіт.

Пред'являючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач виконані ним роботи у добровільному порядку не оплатив навіть після отримання письмової вимоги відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами укладено трудовий договір, а не договір підряду, оскільки відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому апеляційний суд не звернув уваги на те, що цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

За договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Зазначаючи, що між сторонами наявні трудові відносини, апеляційний суд залишив поза увагою те, що основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами. Водночас відповідно до п. «а» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.

Суд апеляційної інстанції не встановив факту прийняття позивача на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; не встановив факту роз'яснення позивачеві його прав і обов'язків та проінформування під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Крім того, відповідач не подав доказів, а апеляційний суд не встановив того, що за трудовим договором працівник має виконувати вимоги внутрішнього трудового розпорядку, встановлені адміністрацією підприємства, де він працює, дотримуватися трудової дисципліни (ст. ст. 139-152 КЗпП України), на роботодавця покладається низка обов'язків щодо працівника, які підлягають виконанню незалежно від змісту трудового договору, а за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України). При цьому у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 327 ЦК України).

Умовами трудової угоди, укладеної між сторонами, передбачено, що позивач повинен самостійно організувати та нести відповідальність за організацію та виконання роботи з урахуванням вимог техніки безпеки з охорони праці. Зазначені умови притаманні саме договору підряду.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами, тобто нормами КЗпП України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами ЦК України.

Апеляційний суд не врахував того, що відповідно до п. 1.1 трудової угоди позивач несе повну матеріальну відповідальність за завдану відповідачеві шкоду, тобто сторони погодили обсяг відповідальності відмінний від норм трудового законодавства та встановили матеріальну відповідальність позивача на рівні цивільно-правових відносин.

Не зазначення ціни цивільно-правового договору не свідчить про те, що цей договір є трудовим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК Україну у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Пунктами 2.1-2.3 трудової угоди сторони погодили, що вартість виконаних позивачем робіт визначається на підставі актів виконаних робіт, підписаних сторонами.

Тобто суми, визначені у підписаних актах приймання-передачі виконаних робіт, і є ціною договору у розмінні ч. 1 ст. 843 ЦК України.

Отже, висновок апеляційного суду про прийняття ОСОБА_1 на роботу за трудовим договором є необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи.

Умовами договору сторони не встановили строку оплати виконаних робіт, а тому його слід визначати з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 27 березня 2013 року направив відповідачеві вимогу про сплату заборгованості у розмірі 163 100 грн., яка відповідає сумі, визначеній актами виконаних робіт. На зазначену вимогу відповідач не відреагував, заборгованість перед позивачем не погасив.

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, вирішив спір у відповідності до закону, який підлягав застосуванню, та дійшов до правильного й обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з ТОВ «СПМК-8» у примусовому порядку.

Однак вказані обставини не були враховані апеляційним судом при ухваленні оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

ухвалила :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 22 жовтня 2013 року скасувати, заочне рішенням Київського районного суду м. Донецька від 16 липня 2013 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 423 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 10 окт 2014, 11:01

Коллеги, интересно ваше мнение по такому вопросу.
Фабула под спойлером, это отправленный мной запрос:
Скрытый текст: показать
Керуючись положеннями статті 40 Конституції України, статті 1 Закону України «Про звернення громадян» та статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» – надсилаю запит та прошу надати мені роз’яснення окремих положень законодавства.

Згідно зі статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ):

«Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
»

Мене, як працівника, цікавить наступне. Чи можу я у трудовому договорі з роботодавцем передбачити подовжені строки відносно статті 233 КЗпПУ? Наприклад, якщо нею встановлено тримісячний строк при вирішенні окремих видів спорів – чи можна трудовим договором встановити цей строк на рівні 1-3 років за взаємною згодою робітника і роботодавця? Та чи повинні в подальшому судові органи при вирішенні конфліктних ситуацій враховувати цю угоду? І чи можна такою угодою збільшувати ті строки, які стосуються прав роботодавця – а саме граничні строки стягнення з працівника матеріальної шкоди?
При цьому я виходжу з наступного. Згідно статті 9 КЗпПУ умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Враховуючи це, зменшити передбачені законом строки позовної давності не можна, оскільки така угода була би недійсна.

В той же час, згідно положень статей Цивільного кодексу України:
«Стаття 9. Застосування Цивільного кодексу України до врегулювання відносин у сферах господарювання, використання природних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин
1. Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
……
Стаття 259. Зміна тривалості позовної давності
1. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі


А отже, цивільне законодавство дозволяє збільшувати строки позовної давності за домовленістю сторін, при цьому, на мою думку, ці положення цивільного законодавства поширюється на трудові відносини – оскільки КЗпПУ не врегульовано питання про можливість подовження строків позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, прошу пояснити, окремо, чи можна, посилаючись на вищезгадані норми законодавства, в трудовому договорі:
1) збільшувати строки позовної давності, передбачені ч.1 ст. 233 Кодексу законів про працю України стосовно права працівника на звернення до суду?
2) збільшувати строк передбачений ч.3 ст.233 цього кодексу, стосовно строку стягнення з працівника матеріальної шкоди?

Сподіваюсь на щиру співпрацю та вірю, що Ваша відповідь буде аргументованою, витриманою відповідно до принципів верховенства права, надасть можливість сумлінно виконувати обов’язки перед державною та в певній мірі попередить порушення вимог законів України в сфері трудових відносин.

А это ответ Минсоцтруда, ВРУ им перекинула мой запрос:
Скрытый текст: показать
ИзображениеИзображениеИзображениеИзображение

Как думаете, Минсоц правы в том, что тут нет неурегулированности вопроса о смене сроков давности в КЗОТе?
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4816
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1209 раз.

UNREAD_POST LeНочка » 27 янв 2015, 16:55

Подскажите , пожалуйста , мне нужно перегнать рыболовецкое судно из пункта А в пункт Б. Для этого необходимо определенное количество человек (команда). Можно ли мне с ними заключить гражданско-правовые договора, что-бы не брать их в штат ?
LeНочка
 
Сообщений: 29
Зарегистрирован: 22 окт 2012, 16:31
Благодарил (а): 3 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST налоговик » 27 янв 2015, 17:25

LeНочка писал(а):Подскажите , пожалуйста , мне нужно перегнать рыболовецкое судно из пункта А в пункт Б. Для этого необходимо определенное количество человек (команда). Можно ли мне с ними заключить гражданско-правовые договора, что-бы не брать их в штат ?


Можно. Это вполне гражданско-правовые отношения.

За это сообщение автора налоговик поблагодарил:
LeНочка
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2594 раз.

UNREAD_POST vins » 27 янв 2015, 18:01

налоговик писал(а):
LeНочка писал(а):Подскажите , пожалуйста , мне нужно перегнать рыболовецкое судно из пункта А в пункт Б. Для этого необходимо определенное количество человек (команда). Можно ли мне с ними заключить гражданско-правовые договора, что-бы не брать их в штат ?


Можно. Это вполне гражданско-правовые отношения.


Согласен. Но при условии правильного оформления. В этой теме были названы те пункты, которых не должно быть в гражданско-правовом договоре, чтобы он не считался трудовым. Наиболее надежно заключить договор с другим субъектом хозяйствования на оказание соответствующих услуг. А он уже пускай организовывает процесс.
Если нанимать каждого человека отдельно и прописывать его функции на судне, то это будет приближаться к трудовому договору, заключенному на определенный срок.
В общем, я бы советовал внимательно отнестись к документальному оформлению.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2899 раз.

UNREAD_POST LeНочка » 28 янв 2015, 14:34

А если я заключу договор с каждым членом команды отдельно.Предмет договора : Заказчик доручает, а Исполнитель берет на себя обязательства выполнить работы по перегонке судна "777" (реєстраційний номер №) согласно из порта А в порт Б на основании свидетельства (разрешения) для разового перегона № 7 (далее работы) в срок с ... по .....
Исполнитель выполняет работы на свой риск , самостоятельно организовывает выполнение работы и не попадает под действие правил внутреннего трудового распорядка и т.д. А как быть ответственностью за судно?
LeНочка
 
Сообщений: 29
Зарегистрирован: 22 окт 2012, 16:31
Благодарил (а): 3 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST vins » 28 янв 2015, 14:55

LeНочка писал(а):А если я заключу договор с каждым членом команды отдельно.Предмет договора : Заказчик доручает, а Исполнитель берет на себя обязательства выполнить работы по перегонке судна "777" (реєстраційний номер №) согласно из порта А в порт Б на основании свидетельства (разрешения) для разового перегона № 7 (далее работы) в срок с ... по .....
Исполнитель выполняет работы на свой риск , самостоятельно организовывает выполнение работы и не попадает под действие правил внутреннего трудового распорядка и т.д. А как быть ответственностью за судно?


То есть будет, условно говоря, 10 лиц с одинаковым договором: о выполнении работ по перегонке судна?
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2899 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 28 янв 2015, 15:00

А почему не сделать один договор, где с одной стороны заказчик, а с другой стороны 10 человек как исполнители?
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4816
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1209 раз.

UNREAD_POST vins » 28 янв 2015, 15:10

Marlboro писал(а):А почему не сделать один договор, где с одной стороны заказчик, а с другой стороны 10 человек как исполнители?


Ну вот такой вариант мне кажется более логичным и с меньшими рисками в плане признания его трудовым. С солидарной ответственностью между ними.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2899 раз.

UNREAD_POST налоговик » 28 янв 2015, 15:29

LeНочка писал(а):А если я заключу договор с каждым членом команды отдельно.Предмет договора : Заказчик доручает, а Исполнитель берет на себя обязательства выполнить работы по перегонке судна "777" (реєстраційний номер №) согласно из порта А в порт Б на основании свидетельства (разрешения) для разового перегона № 7 (далее работы) в срок с ... по .....
Исполнитель выполняет работы на свой риск , самостоятельно организовывает выполнение работы и не попадает под действие правил внутреннего трудового распорядка и т.д. А как быть ответственностью за судно?


Я думаю будет 10 договоров не по перегонке судна.
Ведь права и обязанности каждого отдельного исполнителя будут состоять не в перегонке, а в чем то другом (конкретные его функции).
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2594 раз.

UNREAD_POST vins » 28 янв 2015, 16:03

налоговик писал(а):
LeНочка писал(а):А если я заключу договор с каждым членом команды отдельно.Предмет договора : Заказчик доручает, а Исполнитель берет на себя обязательства выполнить работы по перегонке судна "777" (реєстраційний номер №) согласно из порта А в порт Б на основании свидетельства (разрешения) для разового перегона № 7 (далее работы) в срок с ... по .....
Исполнитель выполняет работы на свой риск , самостоятельно организовывает выполнение работы и не попадает под действие правил внутреннего трудового распорядка и т.д. А как быть ответственностью за судно?


Я думаю будет 10 договоров не по перегонке судна.
Ведь права и обязанности каждого отдельного исполнителя будут состоять не в перегонке, а в чем то другом (конкретные его функции).


Это к вопросу о том, можно ли нанять официанта по ГП-договору. Отдельно официанта, отдельно бармена, отдельно повара и отдельно посудомойку. И сказать, что тут нет трудовых отношений. Сделать можно, но крайне подозрительно. Могут ли 10 человек на одном судне одновременно выполнять общее задание без подчинения трудовому распорядку?
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2899 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ДОГОВОРНОЕ ДЕЛО

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, MR, Ya