Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Исковая давность

заключение, изменение, расторжение, выполнение любых договоров

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST anton » 21 дек 2010, 00:12

Три года назад наше предприятие, которое выступало заказчиком по договору, подписало акт выполненных работ.
Работы мы так и не оплатили. Контрагент с претензиями не обращается.
Есть ли способы избежать необходимости относить эту сумму в ВД?
Не предусматривает ли Налоговый кодекс каких-то нововведений в этом вопросе?
Последний раз редактировалось anton 28 июл 2011, 09:00, всего редактировалось 1 раз.
anton
 
Сообщений: 128
Зарегистрирован: 23 ноя 2010, 23:38
Благодарил (а): 28 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

UNREAD_POST Стряпчий » 10 янв 2011, 18:21

Налоговики, конечно, могут утверждать, что неуплаченная Вами сумма должна относится в состав ВД, как безвозвратная финпомощь. Однако, оснований для этого ни по Закону, ни по НК нет: тот факт, что прошло 3 года с момента подписания акта сдачи-приемки работ, не значит, что прошел срок исковой давности. Если бы Ваши контрагенты прислали требование об оплате, тогда бы срок исковой давности начал бы отсчет. Таким образом, данная сумма в состав ВД (как безвозвратная финпомощь) не попадает.

За это сообщение автора Стряпчий поблагодарил:
anton
Стряпчий
 
Сообщений: 10
Зарегистрирован: 24 ноя 2010, 12:14
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST anton » 10 янв 2011, 18:33

Стряпчий писал(а):Налоговики, конечно, могут утверждать, что неуплаченная Вами сумма должна относится в состав ВД, как безвозвратная финпомощь. Однако, оснований для этого ни по Закону, ни по НК нет: тот факт, что прошло 3 года с момента подписания акта сдачи-приемки работ, не значит, что прошел срок исковой давности. Если бы Ваши контрагенты прислали требование об оплате, тогда бы срок исковой давности начал бы отсчет. Таким образом, данная сумма в состав ВД (как безвозвратная финпомощь) не попадает.


Спасибо!

Я вот тоже так размышлял:

По 261 ГКУ

"Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила".
+
5. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
+
530 2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Я считаю 3 года с 8 дня со дня требования (если оно вообще было).

Налоговикам все-равно - они считают 3 года с акта :shock:

Но тут вроде оснований у них для ВД нет. Отбились пока.
anton
 
Сообщений: 128
Зарегистрирован: 23 ноя 2010, 23:38
Благодарил (а): 28 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

UNREAD_POST юрист » 10 янв 2011, 18:39

Жаль ВСУ высказался иначе :(

Особливості віднесення до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги у вигляді сум кредиторської заборгованості, що залишилася нестягнутою протягом строків позовної давності

У 2009 році Верховним Судом України було висловлено правову позицію щодо моменту, з якого непогашена кредиторська заборгованість за договорами, строк виконання зобов'язань у яких невизначений, перетворюються на безповоротну фінансову допомогу у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Постановою Верховного Суду України від 10 листопада 2009 року44 було скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2009 року у справі за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

____________
44 Постанова Верховного Суду України від 10 листопада 2009 року, додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 14.04.2010 N 517/11/13-10

У цій постанові Верховним Судом України було наголошено на такому.

Однією з підстав нарахування зобов'язань з податку на прибуток Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків визначила, зокрема, невключення позивачем сум кредиторської заборгованості за договорами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненські енергетичні системи" у сумі 30421,88 грн., з Товариством з обмеженою відповідальністю "Скамер-центр" у сумі 88715,36 грн., з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія Інвест" у сумі 28183,08 грн.

За цими договорами строки розрахунків, що мали бути проведені Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", не визначено.

Нараховуючи податкові зобов'язання з податку на прибуток, податковий орган вважав, що строк позовної давності починається з моменту закінчення строку дії договору, разом з яким припиняються всі зобов'язання, а невиконані зобов'язання з оплати є порушенням прав постачальника і з цього моменту починає спливати строк позовної давності.

При цьому Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків також посилалась на порушення позивачем вимог пункту 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з тим, що Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" не збільшила суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Наведені висновки спеціалізованої державної податкової інспекції суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими, оскільки строк виконання договірного зобов'язання не є тотожним строку дії договору та не визначає, коли саме і який саме обов'язок повинен бути виконаний. Натомість його призначення полягає у визначенні певного періоду часу для правовідносин, які можуть бути лише триваючими.

Ухвалюючи рішення, суди керувались положеннями статті 165 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.

Із такими висновками судів погодитися не можна у зв'язку з тим, що відповідно до статті 161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Наведена вище норма визначає наслідки невизначеності строку виконання зобов'язання і регулює спеціальний порядок виконання зобов'язання, однак не визначає строк його існування, а також граничний строк, коли таке зобов'язання має бути виконане у разі відсутності вимоги кредитора.

При цьому суди вірно зазначили, що строк дії договору і строк існування договірного зобов'язання не є тотожними поняттями. Проте договір як правочин є підставою виникнення договірного зобов'язання, а тому строк існування самої підстави зобов'язання не може бути коротшим строку існування цього зобов'язання. Строк договору визначається як час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Отже припинення договору внаслідок закінчення його строку робить досліджуване зобов'язання позбавленим зустрічного виконання без права вимагати таке через відсутність чинної підстави (правочину), а тому набуте майно на виконання цього зобов'язання (в даному випадку - це грошові кошти, які контрагент позивача не витребував у нього) протягом строку позовної давності правильно кваліфікувалось податковим органом як безповоротна фінансова допомога.

Таким чином, з метою оподаткування перебіг строку позовної давності повинен розпочинатись саме з моменту закінчення строку дії договору.

Таким чином, на думку Верховного Суду України, в разі закінчення строку дії договору, що передбачав невизначений строк виконання зобов'язання, початок перебігу строку позовної давності слід визначати саме з моменту закінчення строку дії договору. У зв'язку з цим не підлягає застосування норма Цивільного кодексу України про те, що за невизначеності строку виконання зобов'язань цей строк визначається моментом вимоги, а в разі непред'явлення такої вимоги строк позовної давності не розпочинає перебіг.

З урахуванням наведеного у цій ситуації кошти, сплачені за договором, строк дії якого закінчився, стають безповоротною фінансовою допомогою після закінчення трирічного терміну з дати закінчення строку дії договору.

Причиною судової помилки у розглядуваній справі є специфічність правовідносин, що складалися між господарюючими суб'єктами у процесі укладення і виконання господарських договорів, а також неповне з'ясування обставин судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин, у тому числі залишена поза увагою наявність строку дії договору поряд із невизначеністю строку виконання зобов'язань за цим договором.
Аватар пользователя
юрист
 
Сообщений: 455
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 10:51
Благодарил (а): 70 раз.
Поблагодарили: 120 раз.

UNREAD_POST anton » 10 янв 2011, 19:15

Да уж. Интересное решеньеце.

Нужно смотреть "срок действия договора"?
А если его в договоре нет (и если вообще нет письменного договора) ?
anton
 
Сообщений: 128
Зарегистрирован: 23 ноя 2010, 23:38
Благодарил (а): 28 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

UNREAD_POST Ol_ua » 10 янв 2011, 21:36

anton писал(а):Интересное решеньеце.


В принципе, на мой взгляд, логика в нем есть. Когда стороны устанавливают срок действия договора, они же чем-то руководствуются. Уж наверняка рассчитывают на то, что до окончания срока действия договора будут выполнены все обязательства по нему. Т.е. это своеобразный "крайний" срок, после которого, как рассчитывают стороны, договорные отношения между ними прекратятся.
Поэтому изначально, если договор только заключается, такую позицию судов лучше учесть и, например, в договоре указывать, что он действует до полного исполнения сторонами своих обязательств по договору.

anton писал(а):Нужно смотреть "срок действия договора"?
А если его в договоре нет (и если вообще нет письменного договора) ?


Да, если есть письменный договор, посмотрите, как сформулирован срок его действия.
Если нет письменного договора, то действует уже указанное выше правило о предъявлении требования и об отсчете исковой давности с 8-го дня после предъявления такого требования.
Аватар пользователя
Ol_ua
 
Сообщений: 585
Зарегистрирован: 04 дек 2010, 22:20
Благодарил (а): 80 раз.
Поблагодарили: 77 раз.

UNREAD_POST Стряпчий » 11 янв 2011, 15:10

Мда, бредятинка. Хотя уже даже ВАСУ отобразил данную позицию в письме от 14.04.2010 г. N 517/11/13-10. По такой логике получается, что после окончания действия договора кредитор не имеет права требовать взыскания денег (поскольку договор, как основание обязательства, прекратил свое действие). Но ведь окончание действия договора не является основанием для прекращения обязательства (см. главу 50 ЦК)!
Но такую практику придется учесть. :|
Стряпчий
 
Сообщений: 10
Зарегистрирован: 24 ноя 2010, 12:14
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST Печкин » 11 янв 2011, 15:28

Стряпчий писал(а):Мда, бредятинка. Хотя уже даже ВАСУ отобразил данную позицию в письме от 14.04.2010 г. N 517/11/13-10. По такой логике получается, что после окончания действия договора кредитор не имеет права требовать взыскания денег (поскольку договор, как основание обязательства, прекратил свое действие). Но ведь окончание действия договора не является основанием для прекращения обязательства (см. главу 50 ЦК)!
Но такую практику придется учесть. :|


С квалификацией Вами постановы ВСУ согласен.

Истечение срока действия договора на течение обязательственных (равно как и давностных) сроков не должно влиять. В ином случае нужно рассматривать в качестве просрочки со всеми вытекающими.

Но проблема в том, что это ВСУ :(
Учитывать таки прийдется.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST Ol_ua » 24 янв 2011, 00:27

Истечение сроков исковой давности влечет за собой не только юридические, но и налоговые последствия. В связи с этим небольшое напоминание основных моментов.

1. Что представляет собой исковая давность?
Исковая давность - это срок, в пределах которого лицо может обратиться в суд с требованием о защите своего гражданского права или интереса (ст. 256 ГКУ).
Следует сразу сделать оговорку: обратиться в суд лицо, чьи права были нарушены, может и по истечении срока исковой давности (ч. 2 ст. 267 ГКУ). Однако если в ходе судебного разбирательства заинтересованная сторона заявит о пропуске срока исковой давности, это станет основанием для вынесения судом решения об отказе в иске (ч. 4 ст. 267 ГКУ). Опять же такое решение суда не препятствует тому, чтобы должник добровольно вне рамок судебного процесса выполнил свои обязательства, несмотря на то, что заявить свои требования в суде кредитор уже не может.

2. Какой срок исковой давности?
Общий срок исковой давность составляет три года (ст. 257 ГКУ).
Для отдельных видов требований законом может устанавливаться специальная исковая давность, т. е. сокращенная либо более продолжительная по сравнению с общим сроком исковой давности (ч. 1 ст. 258 ГКУ).
Так, исковая давность в один год применяется, в частности, к требованиям:
1) о взыскании неустойки (штрафа, пени);
2) об опровержении недостоверной информации, размещенной в средствах массовой информации.
В этом случае исковая давность вычисляется от дня размещения этих сведений в средствах массовой информации или со дня, когда лицо узнало или могло узнать об этих сведениях;
3) о переводе на совладельца прав и обязанностей покупателя в случае нарушения преимущественного права покупки части в праве общей долевой собственности;
4) в связи с недостатками проданного товара;
5) о расторжении договора дарения;
6) в связи с перевозкой груза, почты;
7) об обжаловании действий исполнителя завещания.
Исковая давность в пять лет применяется к требованиям о признании недействительной сделки, совершенной под влиянием насилия или обмана.
Исковая давность в десять лет применяется к требованиям о применении последствий ничтожной сделки.
Указанный перечень требований, для которых установлены специальные строки исковой давности – 1 год, 5 и 10 лет, не является исчерпывающим. Специальная исковая давность может быть установлена и другими статьями ГКУ, законами Украины. К примеру, сокращенный срок давности в 1 год также применяется к требованиям, следующим из договора подряда в связи с ненадлежащим качеством работы (исключение составляют требования, связанные с ненадлежащим качеством работ в отношении зданий и сооружений) (ст. 863 ГКУ); о возмещении убытков в связи с повреждением вещи, которая была передана в пользование нанимателю, а также к требованиям о возмещении затрат на улучшение вещи (ч. 1 ст. 786 ГКУ); требованиям чекодержателя об оплате чека (ч. 2 ст. 1106 ГКУ).

3. Есть ли требования, к которым исковая давность неприменима?
Да, это, в частности:
1) требования, вытекающие из нарушения личных неимущественных прав, кроме случаев, установленных законом;
2) требования вкладчика к банку (финансовому учреждению) о выдаче вклада;
3) требования о возмещении вреда, причиненного увечьем, другим повреждением здоровья или смертью;
4) требования собственника или другого лица о признании незаконным правового акта органа государственной власти, органа власти Автономной Республики Крым или органа местного самоуправления, которым затронуто его право собственности или другое вещное право;
5) требования страхователя (застрахованного лица) к страховщику об осуществлении страховой выплаты (страхового возмещения).

4. Влияет ли на сроки исковой давности тот факт, что в договоре участвует нерезидент?
Да, если на отношения сторон распространяется право иностранного государства либо действие международного договора, то применяются предусмотренные в них сроки исковой давности.
Так, например, Конвенция об исковой давности в международной купле-продаже товаров 1974 года, (ратифицирована Верховным Советом Украины 14.07.93 г., и вступила в силу для Украины 01.04.94 г.) применяется автоматически, если на момент заключения договора международной купли-продажи товаров стороны контракта осуществляют свою коммерческую деятельность в Договорных государствах. В соответствии с п. 3 ст. 3 Конвенции она не применяется, если стороны договора договорились об этом в ясно выраженной форме. Конвенция устанавливает срок исковой давности в четыре года.

5. Могут ли стороны договора изменить срок исковой давности?
В ст. 259 ГКУ прямо предусмотрена возможность для сторон договора увеличить установленный законом срок исковой давности. Соответствующее положение может быть либо включено в текст основного договора, либо оформлено как отдельный договор об увеличении исковой давности. Он должен быть заключен в письменной форме.
Исковая давность, установленная законом, не может быть сокращена по договоренности сторон.

6. Когда начинается течение срока исковой давности?
По общему правилу, течение исковой давности начинается со дня, когда лицо узнало или могло узнать о нарушении своего права или о лице, которое его нарушило. Из него есть ряд исключений, в частности:
- течение исковой давности по требованиям о признании недействительной сделки, совершенной под влиянием насилия, начинается со дня прекращения насилия;
- течение исковой давности по требованиям о применении последствий ничтожной сделки начинается со дня, когда началось ее выполнение;
- в случае нарушения гражданского права или интереса несовершеннолетнего лица исковая давность начинается со дня достижения им совершеннолетия;
- по обязательствам с определенным сроком выполнения течение исковой давности начинается с истечение срока выполнения;
- по обязательствам, срок выполнения которых не определен или определен моментом требования, течение исковой давности начинается со дня, когда у кредитора возникает право предъявить требование о выполнении обязательства. Если должнику предоставляется льготный срок для выполнения такого требования, течение исковой давности начинается с истечением этого срока;
- по регрессным обязательствам течение исковой давности начинается со дня выполнения основного обязательства.

7. Влияет ли на исковую давность замена сторон в договоре?
Замена сторон в обязательстве не изменяет порядка исчисления и хода исковой давности. Это правило относится в равной мере к обоим вариантам перемены лиц: и к переходу прав кредитора к другому лицу, и к переводу долга.

8. В каких случаях течение исковой давности может быть приостановлено?
Течение исковой давности приостанавливается:
1) если предъявлению иска препятствовало чрезвычайное или непредотвратимое при данных условиях событие (непреодолимая сила);
2) в случае отсрочки выполнения обязательств (мораторий) на основаниях, установленных законом;
3) в случае остановки действия закона или другого нормативно-правового акта, который регулирует соответствующие отношения;
4) если истец или ответчик находится в составе Вооруженных Сил Украины или в других созданных согласно закону воинских формированиях, которые переведены на военное положение.

9. Какие действия могут прервать течение срока исковой давности, чтобы он начался заново?
Течение исковой давности перерывается совершением лицом действия, которое свидетельствует о признании им своего долга или другой обязанности (например, путем подписания акта сверки или ответа на претензию). Исковая давность перерывается в случае предъявления лицом иска против одного из нескольких должников, а также если предметом иска является лишь часть требования, право на которое имеет истец. После прерывания отсчет срока исковой давности начинается заново. Время, которое прошло до прерывания течения исковой давности, в новый срок не засчитывается.
Аватар пользователя
Ol_ua
 
Сообщений: 585
Зарегистрирован: 04 дек 2010, 22:20
Благодарил (а): 80 раз.
Поблагодарили: 77 раз.

UNREAD_POST 245390 » 24 янв 2011, 06:38

Раньше попадалось на глаза срок исковой давности 3 месяца - для проверок испекции по труду выплат отпускных, зарплат и пр.
245390
 
Сообщений: 399
Зарегистрирован: 11 дек 2010, 14:55
Благодарил (а): 66 раз.
Поблагодарили: 68 раз.

UNREAD_POST Ol_ua » 24 янв 2011, 09:25

245390 писал(а):срок исковой давности 3 месяца - для проверок испекции по труду выплат отпускных, зарплат и пр.


Хорошо, что Вы сделали эту оговорку. Действительно с этого и надо начинать.

Ol_ua писал(а):Исковая давность - это срок, в пределах которого лицо может обратиться в суд с требованием о защите своего гражданского права или интереса (ст. 256 ГКУ).


Т.е. это тот срок, в течение которого можно, например, потребовать выплатить долг (после того как истекли оговоренные сроки его возврата), поставить товар / выполнить работу / оказать услугу (если прошли предусмотренные в договоре сроки поставки / выполнения работы / оказания услуги), возместить ущерб и т.д.

Но сроки давности для других отношений предусмотрены и иные. Например:
1) сроки давности в трудовых спорах (для обжалования увольнения, заявления требования о выплате зарплаты и т.п., для предъявления требования к работнику о возмещении материального ущерба)

Стаття 233 КЗоТ. Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.


2) сроки давности для определения налоговых обязательств контролирующим органом
Стаття 102. Строки давності та їх застосування

102.1. Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.


3) сроки давности для привлечения к ответственности - в зависимости от вида ответственности тоже разные:

- для применения дисциплинарных взысканий


Стаття 148 КЗоТ. Строк для застосування дисциплінарного стягнення
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.


- для привлечения к административной ответственности


Стаття 38 КоАП. Строки накладення адміністративного стягнення
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині третій цієї статті.


Это как раз то, о чем говорил 245390: за нарушения в сфере трудовых отношений, которые выявляют в ходе своих проверок инспекции по труду и составляют админпротоколы, штраф налагается на должностных лиц по ст. 41 КоАП судом. Срок давности в этом случае три месяца (со дня совершения нарушения, если оно разовое, со дня составления протокола - если оно длящееся).

- для применения штрафных санкций за нарушение налогового и неналогового законодательства, выполнение которого контролируется налоговыми органами

- 1095 дней со дня совершения нарушения

- для применения административно-хозяйственных санкций



Стаття 250. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій

1. Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

2. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.


- для применения уголовной ответственности


Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності

1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

5. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437 - 439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.


4) сроки давности для обжалования решений / действий / бездеятельности органов государственной власти либо местного самоуправления, или их должностных лиц
Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду

1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

5. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Аватар пользователя
Ol_ua
 
Сообщений: 585
Зарегистрирован: 04 дек 2010, 22:20
Благодарил (а): 80 раз.
Поблагодарили: 77 раз.

UNREAD_POST anton » 02 фев 2011, 01:13

Снова возник вопрос, связанный со сроком исковой давности.
А если долг возвращают после истечения срока исковой давности, после того как мы его признали безнадежным, какие налоговые последствия?
anton
 
Сообщений: 128
Зарегистрирован: 23 ноя 2010, 23:38
Благодарил (а): 28 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

UNREAD_POST налоговик » 02 фев 2011, 11:03

доходы появляются.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 02 фев 2011, 11:10

налоговик писал(а):доходы появляются.


Я так понимаю речь идет о ситуации рассматриваемой в первом посте. Т.е. предприятие заказчик пропустило срок ИД (не оплатило работы) и отразило бухдоход и ВД, потом оплатило... Если это так, то

anton писал(а):Снова возник вопрос, связанный со сроком исковой давности.
А если долг возвращают после истечения срока исковой давности, после того как мы его признали безнадежным, какие налоговые последствия?


ИМХО, по логике нужно убрать доход, отраженный при истечении срока ИД.

1. Окончании срока ИД не прекращает обязательства сторон по договору. Т.е. предприятие все равно остается должником подрядчика и в любой момент может исполнить свое обязательство перед ним. Тогда обязательство перестанет существовать именно в результате его исполнения (ст. 599 ГКУ).
2. Оплатив выполненные работы, дохода в виде кредиторки, непогашенной в связи с окончанием ИД, вы реально так и не получили и уже не получите. Здесь для корректировки ВД пригодиться и то, что при таком раскладе бухдоход должен отстствовать по определению.
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST anton » 02 фев 2011, 11:15

Vetal' писал(а):Я так понимаю речь идет о ситуации рассматриваемой в первом посте.


Ой, нет. Моя вина, сори. Свой долг мы возвращать не будем.
Это нам вернули задолженность, которую мы уже отнесли в безнадежную. Но спасибо, логику я понял. Помогли.
anton
 
Сообщений: 128
Зарегистрирован: 23 ноя 2010, 23:38
Благодарил (а): 28 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ДОГОВОРНОЕ ДЕЛО

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, alex88, Gb, hela, suxarik.sm, Ya