Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Инвалютные кредиты можно не возвращать?

заключение, изменение, расторжение, выполнение любых договоров

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST Татьяна » 18 янв 2011, 14:32

Говорят, что Высший суд принял решение, согласно которому инвалютные кредиты незаконны.
Как быть теперь заемщикам?
Татьяна
 
Сообщений: 54
Зарегистрирован: 21 дек 2010, 17:09
Благодарил (а): 12 раз.
Поблагодарили: 2 раз.

UNREAD_POST capital » 19 янв 2011, 10:34

Действительно, очередная волна по поводу этой темы поднялась:

Возвращать нужно - но из залога можно майно выхватить назад :)

Комментирует ситуацию управляющий партнер ЮК "Ольга Демченко и партнеры" Ростислав Кравец:

"Прошел очередной этап противостояния между банками и заемщиками. На этот раз, Высший специализированный суд Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел встал на сторону заемщика. Признав правомерными решение Печерского районного суда г. Киева (дело № 2-552-1), оставленное в силе определением Апелляционного суда г. Киева (дело № 22-14931), которыми было признано не законным кредитный договор, заключенный в валюте, договор ипотеки и в порядке применения последствий недействительности исключено из Государственного реестра ипотек запись про государственную регистрацию договора ипотеки, а также исключено из Единого реестра запретов отчуждения объектов недвижимого имущества запись про госрегистрацию запрета отчуждения предмета ипотеки.

Решения аргументированы невозможностью использования наличной иностранной валюты, как средства платежа на территории Украины, без получения индивидуальной лицензии НБУ в соответствии с пп. "г" п. 4 ст. 5 п. 4 ст. Декрет Кабинета Министров Украины "О системе валютного регулирования и валютного контроля " без которой заемщик не имеет права исполнять обязанности по кредитному договору.

При этом судом не принято во внимание письмо НБУ от 07.12.2009 "О правомерности заключения кредитных договоров в иностранной валюте" и заключение научно-правовой экспертизы Института государства и права им. В. М.Корецкого. И указано на абсолютно противоположное мнение НБУ в своем письме от 02.06.2000 "Об осуществлении резидентами Украины операций согласно Декрету КМУ "О системе валютного регулирования и валютного контроля", в котором НБУ указывал, что наличие у банка генеральной лицензии (письменного разрешения) не предоставляет ему права на осуществление валютных операций, которые согласно ст. 5 Декрета должны проводиться исключительно на основании индивидуальной лицензии НБУ.

Также хочется отметить, что Высший арбитражный суд Украины в п. 2 обзорного письма № 01-8/481 от 20. 04. 2001 г. прямо указал, что использование иностранной валюты на территории Украины как средства платежа или залога правомерно лишь на основании индивидуальной лицензии Национального банка Украины.

Аналогичные требования были изложены и в письмах ГНАУ № 1099/6/22-2315 від 07. 03. 2001 г. и № 4394/6/22-2316 от 02. 07. 2001 г.

К сожалению, со временем банкиры забыли об императивных требованиях законодательства, а НБУ закрыл глаза на массовое нарушение валютного законодательства.

Будем надеяться, что данное решение даст толчок к приведению валютного законодательства к нормам закона и поможет найти общий выход банкам и заемщикам из сложившейся ситуации не только за счет заемщиков.

А НБУ наконец-то обратит внимание на данную проблему и со своей стороны приложит максимум усилий для урегулирования сложившейся ситуации не сваливая ее на суды".
capital
 
Сообщений: 117
Зарегистрирован: 30 дек 2010, 10:51
Благодарил (а): 19 раз.
Поблагодарили: 52 раз.

UNREAD_POST юрист » 19 янв 2011, 11:08

Как я понял, шум поднялся в связи с решением Высшего специализированного суда по гражданским и уголовным делам (вот мы и увидели новую судебную инстанцию в деле!) по иску к ОТР банку.
Но в нем вопрос не столько в возможности выдачи инвалютных кредитов, сколько в порядке их погашения.
Дело в том, что ОТР банк допускает такую схему погашения кредита - заемщик зачисляет деньги на свой счет, они там "лежат" до даты списания. И суд указывает на то, что валютному законодательству противоречит как раз такое вот зачисление средств на счет, а не направление их сразу на погашение кредита.
Можно сделать вывод, что те банки, которые сразу направляют вносимые средства на погашение инвалютного кредита, законодательство не нарушают.

А вообще-то интересно будет, если действительно признают выдачу инвалютных кредитов требующей индивидуальных валютных лицензий. Получается, что банки должны будут заплатить штрафов в размере выданных кредитов.
Аватар пользователя
юрист
 
Сообщений: 455
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 10:51
Благодарил (а): 70 раз.
Поблагодарили: 120 раз.

UNREAD_POST Печкин » 24 фев 2011, 20:26

Инвалютные кредиты правомерны!

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Юридичний департамент

Л И С Т

21.02.2011 N 18-312/1010

Територіальним управлінням
НБУ, банкам України,
Асоціації українських
банків, Київському
банківському союзу


Національний банк України повідомляє, що 07.02.2011 у Вищому
господарському суді України відбулося відкрите судове засідання за
касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю
"Макстройінвест" на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 07.12.2010 про залишення без змін рішення
господарського суду Донецької області від 11.10.2010 про відмову у
позові ТОВ "Макстройінвест" до Публічного акціонерного товариства
"Укрсоцбанк", третя особа без самостійних вимог на стороні
відповідача - Національний банк України, - про визнання недійсними
пунктів договору кредиту в іноземній валюті (долари США).

У постанові Вищого господарського суду України (ВГСУ) від
07.02.2011 зазначено, що суд вважає висновки судів першої та
апеляційної інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам
та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і
процесуального права.

Отже, ВГСУ підтвердив висновки судів попередніх інстанцій про
те, що ПАТ "Укрсоцбанк" мав право здійснювати операції з валютними
цінностями із розміщення залучених коштів від свого імені, на
власних умовах та на власний ризик, тобто кредитування в іноземній
валюті на підставі банківської ліцензії та дозволу на здійснення
відповідних операцій.


Вказану інформацію надаємо до відома та використання у роботі
з клієнтами.

Директор Юридичного
департаменту В.В.Новіков
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST Печкин » 29 апр 2011, 12:10

Печкин писал(а):Инвалютные кредиты правомерны!


+ ВЕРХОВНЫЙ СУД: надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України

Скрытый текст: показать
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 21 березня 2011 року

Верховний Суд України у складі: головуючого Жайворонок Т. Є., суддів: Барбари В. П., Берднік І. С., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Гриціва М. І., Гуля В. С., Гуменюка В. І., Ємця А. А., Заголдного В. В., Колесника П. І., Короткевича М. Є., Коротких О. А., Косарєва В. І., Кривенди О. В., Кузьменко О. Т., Луспеника Д. Д., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Онопенка О. О., Охрімчук Л. І., Панталієнка П. В., Патрюка М. В., Пивовара В. Ф., Пилипчука П. П., Пошви Б. М., Прокопенка О. Б., Романюка Я. М., Сеніна Ю. Л., Скотаря А. М., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., Шицького І. Б., Школярова В. Ф., Яреми А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_36, публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", Національного банку України про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року, ухвали апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_37 до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), ОСОБА_36, треті особи: Національний банк України (далі - НБУ), ОСОБА_38, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_39, про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, встановив:

У січні 2010 року ОСОБА_37 звернувся до суду з позовом до ПАТ "ОТП Банк" про розірвання договору іпотеки з підстав істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при його укладенні. У березні ОСОБА_37 змінив підставу, предмет та розмір позовних вимог, посилаючись на те, що 17 червня 2008 року між ОСОБА_36 (позичальник) і закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", яке в подальшому було перетворене в публічне акціонерне товариство, укладено договір споживчого кредиту N ML700/1198/2008, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 155 тис. доларів США. На забезпечення виконання ОСОБА_36 зобов'язань за цим договором 17 червня 2008 року між ОСОБА_37 і ПАТ "ОТП Банк" укладено договір іпотеки (майнової поруки) N PML700/1198/2008, відповідно до якого ОСОБА_37 передав в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. На час укладення договору споживчого кредиту в його сторін не було індивідуальної ліцензії, необхідної для надання й одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу. ОСОБА_37 просив визнати недійсними договір споживчого кредиту від 17 червня 2008 року N ML700/1198/2008, укладений між ПАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_36, та договір іпотеки (майнової поруки) від 17 червня 2008 року N PML700/1198/2008, укладений між ним і ПАТ "ОТП Банк"; виключити з Державного реєстру іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи про державну реєстрацію договору іпотеки й про заборону відчуження нерухомого майна за цим договором.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року, позов задоволено: визнано недійсними договір споживчого кредиту від 17 червня 2008 року N ML700/1198/2008, укладений між ПАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_36, та договір іпотеки (майнової поруки) від 17 червня 2008 року N PML700/1198/2008, укладений між ОСОБА_37 і ПАТ "ОТП Банк"; виключено з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію договору іпотеки від 17 червня 2008 року N ML700/1198/2008; виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості майна запис про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки від 17 червня 2008 року N ML700/1198/2008.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" відхилено, рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року залишено без змін.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2011 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року та зазначено: виключити з Державного реєстру іпотек запис від 18 червня 2008 року за реєстровим N 7407321 про державну реєстрацію договору іпотеки N 3187 від 17 червня 2008 року; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості майна запис від 17 червня 2008 року за N 7400767 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки від 17 червня 2008 року N 3187.

У січні 2011 року ПАТ "ОТП Банк", ОСОБА_36, НБУ звернулися до Верховного Суду України із заявами про перегляд судових рішень, ухвалених у даній справі, у зв'язку з неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

ПАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_36 просять скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2010 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2010 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

НБУ просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

В обґрунтування неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права заявники надали рішення Верховного Суду України від 20 жовтня 2010 року у справі N 6-50418св10, рішення Верховного Суду України від 1 грудня 2010 року у справі N 6-50418св10, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 листопада 2010 року у справі N 2-25/2010, від 12 листопада 2010 року у справі N 2-1832/10, від 26 листопада 2010 року у справі N 2-1662/10, правовідносини в яких подібні до правовідносин у даній справі.

У доданих судових рішеннях міститься висновок про те, що за відсутності нормативних вимог для застосування індивідуального ліцензування щодо валютних операцій, пов'язаних із наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку; наявність у банку відповідної генеральної ліцензії або дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені заявниками обставини в межах їхніх доводів, Верховний Суд України вважає, що заява НБУ підлягає задоволенню, заяви ПАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_36 - частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 17 червня 2008 року між ОСОБА_36 (позичальник) та ПАТ "ОТП Банк" укладено договір споживчого кредиту N ML700/1198/2008, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 155 тис. доларів США. На забезпечення виконання ОСОБА_36 зобов'язань за цим договором 17 червня 2008 року між ОСОБА_37 та ПАТ "ОТП Банк" укладено договір іпотеки (майнової поруки) N PML700/1198/2008, відповідно до якого ОСОБА_37 передав в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. 8 листопада 2006 року, тобто до надання кредиту, ПАТ "ОТП Банк" отримало в НБУ банківську ліцензію N 191, дозвіл N 191-1 та додаток до нього на право здійснення операцій з валютними цінностями.

Залишаючи без змін рішення суду першої й апеляційної інстанцій, касаційний суд погодився з висновками судів про те, що ПАТ "ОТП Банк" не мало права на укладення договору споживчого кредиту з ОСОБА_36, оскільки кредит надано в іноземній валюті, а банк не отримав індивідуальної ліцензії, необхідної для надання й одержання резидентами кредитів в іноземній валюті та використання іноземної валюти на території України як засобу платежу; наявність у банку банківської ліцензії й дозволу на право здійснення операцій з валютними цінностями, виданих НБУ, не є достатньою підставою для здійснення банком валютних операцій.

З таким рішенням касаційного суду погодитись не можна.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

За положеннями ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до законодавства України гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час коли обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет КМУ).

Відповідно до ст. 5 цього Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року N 275, у п. 5.3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог пп. "в" п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов'язані з іноземною валютою.

Тобто надання кредитів у валюті за наявності в банку відповідної генеральної ліцензії (дозволу НБУ на здійснення кредитних операцій у валюті) не суперечить вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин не ґрунтується на вимогах матеріального права висновок касаційного суду про те, що за відсутності в ПАТ "ОТП Банк" індивідуальної ліцензії спірний договір споживчого кредиту не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним, наслідком чого є недійсним і договір іпотеки

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 355 цього Кодексу. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ураховуючи викладене, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 353, 3603, 3604 ЦПК України, Верховний Суд України постановив:

Заяву Національного банку України задовольнити.

Заяву ОСОБА_36, публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити частково.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України.
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарили: 2
Heloise, vins
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST юрист » 25 июл 2011, 15:05

Банки дали отпор по-тихому
Ирина ГОНЧАР | Юридическая практика №29, 25 июля 2011

Без лишнего шума ВССУ признал правомерность валютных кредитов

На фоне судебного рассмотрения Пе­черским районным судом г. Киева целого ряда уголовных дел в отношении политиков и чиновников практически незамеченной для широкой публики осталась участь решения (по иронии судьбы?) Печерского районного суда г. Киева по гражданскому делу от 14 мая 2010 года. А ведь год назад за то, чтобы это решение, как любят выражаться юристы, "устояло в высших инстанциях", молились многие граждане.

Действительно, решение — не шутка. Напомним: им был признан недействительным кредитный договор, а вместе с ним и договор ипотеки (имущественного поручительства) на том основании, что основной договор был заключен в иностранной валюте, хотя на момент заключения (да и впоследствии тоже) ни кредитор, ни заемщик, будучи резидентами Украины, не имели индивидуальных лицензий на осуществление расчетов в валюте.

Причем подчеркивалось, что такая лицензия нужна и заемщику, поскольку он возвращает долг в иностранной валюте, а значит, должен иметь разрешение на осуществление подобных операций. Поскольку таких индивидуальных лицензий не было ни у одного заемщика или банка, заемщики дружно сжали кулаки в надежде, что вот-вот будет найден выход из долговой зависимости.

В решении суд указал, что законодательством Украины, действующим на момент заключения кредитного договора, не было предусмотрено, что непосредственно банковская лицензия дает право гражданам осуществлять валютные операции, в частности выполнять денежные обязательства по кредитному договору в иностранной валюте, в силу императивных положений статей 192 и 533 Гражданского кодекса Украины, а также подпункта "г" пункта 4 статьи 5 Декрета КМУ "О системе валютного регулирования и валютного контроля". Признавая недействительным договор ипотеки, суд сослался на предписания части 2 статьи 548 ГК Украины, которыми предусмотрено, что недействительное обязательство не подлежит обеспечению. Напомним, истцом по данному делу выступил имущественный поручитель (ипотекодатель), который подал иск и к банку, и к заемщику и просил суд признать недействительным договор ипотеки на том основании, что недействительным является первичный договор кредита.

После того как решение Печерского районного суда г. Киева было оставлено без изменений определением Апелляционного суда г. Киева от 27 октября 2010 года, а затем и определением Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел (ВССУ) от 17 декабря 2010 года, количество заемщиков, готовящихся подать аналогичные иски, возросло.

Однако 9 февраля 2011 года определением ВССУ были удовлетворены заявления ПАО "ОТП Банк", заемщика и НБУ о допуске к пересмотру определения ВССУ в связи с неодинаковым применением норм материального права, повлекшим принятие разных по содержанию судебных решений в подобных правоотношениях. Верховный Суд Украины (ВСУ) 21 марта с.г. отменил определение ВССУ от 17 декабря 2010 года и направил дело на новое кассационное рассмотрение, которое и завершилось принятием 6 июля с.г. окончательного постановления. Им решение Печерского районного суда г. Киева от 14 мая 2010 года и определение Апелляционного суда г. Киева от 27 октября 2010 года отменены, а в удовлетворении исковых требований отказано.

Таким образом, ВССУ согласился, что основным законодательным актом, регулирующим спорные правоотношения, является Декрет, согласно предписаниям статьи 5 которого наличие письменного разрешения (генеральной лицензии) банка является достаточным правовым основанием для выдачи валютного кредита.

И такая правовая позиция теперь должна стать определяющей для аналогичных споров. Именно на это обращает внимание Андрей Ковалевский, директор юридического департамента "VAB Банка", отмечая, что банковская система заинтересована не только в решении по конкретному гражданскому делу, но и в систематизации практики как в гражданском, так и в хозяйственном процессах. "Вопрос правомерности кредитования в иностранной валюте давно перестал быть проблемой юридической. Ряд экспертов видел в этом глобальное противостояние реального и финансового секторов экономики, усматривая в признании валютного кредитования незаконным интерес бизнеса, связанного с внешнеэкономической деятельностью. Подобная практика привела бы к устранению последствий девальвации гривны для заемщиков, которых бы обязали вернуть валютные кредиты в гривне, но по курсу на момент выдачи. Также признание валютных договоров недействительными повлекло бы прекращение обязательств заемщиков по уплате процентов за весь период кредитования", — говорит г-н Ковалевский

Это, по мнению юриста, имело бы единственное последствие — крах банковской системы.

В то же время не утихают дискуссии относительно несправедливости такого рода судебных решений по отношению к заемщикам. Многие юристы считают, что иностранная валюта, согласно предписаниям статьи 533 ГК Украины, может применяться только как объективный эквивалент суммы обязательства, который должен минимизировать инфляционный риск, а не как средство расчета. В то же время для проведения расчетов каждому субъекту, использующему иностранную валюту, нужно получить лицензию (как то предписано Декретом).

С этим не согласен Андрей Ковалевский, подчеркивая, что никто из физических лиц не получает индивидуальную лицензию НБУ на размещение валютного депозита. А разве это не такая же операция с валютными средствами? "Софистикой являются и рассуждения о несоответствии института валютного кредитования общим нормам гражданского права, определяющим валюту исполнения обязательств. Тем более, часть 3 статьи 533 ГК допускает исключения из общего правила расчетов в гривне, отсылая к специальному законодательству. Размещение коммерческими банками валютных средств от своего имени, т.е. валютное кредитование — самостоятельный объект лицензирования, являющийся абсолютно законной банковской операцией на основании Декрета при условии получения генеральной лицензии. Пра­во на осуществление таких операций лимитировано в целях поддержания стабильности национальной валюты и предоставляется банкам, так как их деятельность максимально урегулирована и ограничена рядом экономических нормативов", — подчеркивает г‑н Ковалевский.

Ответим, что 8 июля с.г. Верховный Совет принял Закон "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно регулирования правовых отношений между кредиторами и потребителями финансовых услуг", которым внес изменения также в Закон Украины "О защите прав потребителей", установив, что предоставление (получение) потребительских кредитов в иностранной валюте на территории Украины запрещено. Закон передан на подпись главе государства.

Осадок

Практикообразующее решение

Представители истца старший юрист Андрей Попов и управляющий партнер ЮК "Никитченко и Партнеры" Валерий Никитченко:

— Нам еще не удалось получить полный текст решения, поэтому говорить об окончательных выводах рано. Однако уже сейчас можно сказать, что данное решение будет иметь силу практикообразующую, несмотря на то что отечественная судебная система не является прецедентной.

Хотя стороны, заключившие договор, самостоятельно приняли соответствующие условия и положения путем подписания договора, однако в преддоговорных отношениях такая практика в некоторой мере нарушает принципы справедливости условий и равенства сторон.

Кроме того, такая правовая позиция идет в разрез с положениями час­тей 1 и 3 статьи 533 Гражданского кодекса Украины, так как ими предусмот­рено, что единственным законным платежным средством для применения при проведении расчетов на территории Украины является денежная единица гривна и, соответственно, денежные обязательства в договоре следует предусматривать и выполнять в национальной валюте Украины, кроме случаев, предусмотренных законом. Закон требует получения лицензии, которой у заемщика нет.

Фактически своим решением суд подтвердил правомерность предоставления банками Украины кредитов в иностранной валюте. Во многом благодаря усилиям самих же банков принятые решения сразу же получили широкую огласку, причем обществу активно навязывалось явно негативное восприятие ситуации. Решение Печерского райсуда банки предлагали считать предвестником неизбежного краха как потребительского кредитования в частности, так и всей банковской системы в целом.

Отмена решений во многом стала возможной благодаря "политическим" решениям по поводу отношений между заемщиками и банками, так как формирование стабильной положительной практики признания недействительными кредитных договоров действительно может создать огромные проблемы для всей банковской системы в стране.

От первого лица

Когда номер уже готовился к сдаче в печать, редакции удалось получить краткий комментарий относительно правовых последствий этого решения в спорах с заемщиками от председателя правления "ОТП Банка" Дмитрия Зинкова.

"Я и сейчас отчетливо помню ужас, с которым в декабре 2010 года воспринял первое решение ВССУ по этому спору. Это относится не только к "ОТП Банку". Все банкиры с замиранием сердца ждали волны невыполнения кредитных обязательств по договорам, заключенным в валюте. А их количество исчисляется сотнями тысяч. Поэтому дело было под пристальным вниманием не только с нашей стороны, но и со стороны других банков, НБУ, международных финансовых организаций. Ведь масштаб финансовых последствий было сложно даже представить.

Если бы решение Печерского суда осталось в силе, избранная истцом тактика дала бы основания не возвращать ни одного из валютных кредитов, ведь ключевой момент был в том, что для получения валютного кредита у заемщика должна быть индивидуальная лицензия.

Действительно, не без помощи сильной правовой позиции НБУ как основного финансового регулятора на рынке, которую он постоянно доносил до суда (ВССУ, ВСУ затем снова ВССУ), мы в результате добились отмены такого непродуманного и невзвешенного решения.

Что касается якобы несправедливости решения по отношению к заемщикам. Во-первых, они сознательно получали займы и добровольно соглашались на условия их возврата. Во-вторых, в большинстве случаев, когда заемщик требовал признания договора недействительным, отмены ипотечных договоров и снятия других мер обеспечения исполнения обязательства, он почему-то упускал просьбу восстановить первичное положение сторон, то есть применить реституцию. Если на самом деле договор заключен с нарушениями, которые влекут его недействительность, почему нет немедленного возврата полученных по нему средств? Это основы договорного права. Иначе это выглядит только как попытка не вернуть полученные средства, а это уже можно рассматривать и как мошенничество".
Аватар пользователя
юрист
 
Сообщений: 455
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 10:51
Благодарил (а): 70 раз.
Поблагодарили: 120 раз.

UNREAD_POST bur » 22 июл 2014, 09:42

МВФ ждет от Украины реструктуризации валютных кредитов

Международный валютный фонд (МВФ) ожидает от Украины окончательного принятия закона о реструктуризации валютных кредитов до 16 августа и требует утверждения этого законодательного акта в определенной редакции, сообщил
первый заместитель главы комитета Верховной Рады по финансам и банковской деятельности Алексей Кайда.

«Представители МВФ представили свои предложения, но предъявили ультиматум касательно закона: мы принимаем закон в определенной редакции – тогда нам предоставляется транш… Также они просят принять это закон до 16 августа», – сказал он в эфире программы «Перша шпальта» на Первом национальном канале.
Парламентарий отметил, что 16 августа МВФ будет принимать решение о выделении второго транша средств для Украины в рамках программы stand-by.
При этом по его словам, первично МВФ был вообще против этого законопроекта, считая, что банки и заемщики должны добровольно договариваться о реструктуризации.
Первый заместитель главы финансового комитета парламента также сообщил, что должниками по валютным жилищным кредитам в Украине являются представители, как минимум, 20 тыс. семей: заемщиков возмущает ситуация, когда кредиты, привлекавшиеся по курсу 5,05 грн/$, на сегодняшний день приходиться погашать по курсу близкому к 12 грн/$1.
«Людей возмущает то, что Нацбанк ввел рефинансирование для частных банков. Но, опять таки, не может обеспечить, например, выплату этой разницы 5,05 грн/$ и 12 грн/$», – сказал народный депутат.
По его оценке, проголосованный в первом чтении законопроект №4185а-2 устраивает банкиров и Национальный банк Украины, но не устраивает заемщиков.
«В Верховной Раде есть очень мощное банковское лобби: это собственники или совладельцы банковских структур», – посетовал А.Кайда.
В связи с этим, парламентарий предложил объединениям заемщиков передать ему свои предложения, чтобы он смог их внести в этот законопроект в ходе его дальнейшей доработки.
По мнению народного депутата, принцип субсидиарности (ответственности трех сторон: заемщиков, банков и государства) не отображен в данном законопроекте должным образом.
«Заемщики требуют курс 5,05 грн/$. Мы прекрасно понимаем, что это нереально. Более-менее приемлемым решением считать по курсу на 1 января 2014 года – 7,99 грн/$. От этого курса мы будем отталкиваться. А эту разницу от 7,99 грн/$ до 12 грн/$ должно покрыть либо государство, либо коммерческие банки. Я, например, за то, чтобы разницу покрывали банки», – сказал Кайда.
По его словам, банки должны покрывать эту разницу из своих сверхприбылей.
«Если бы банку было это не выгодно – он бы этими операциями не занимался. Соответственно он имеет огромные прибыли… Я думаю, пришло время немножко поделиться с теми людьми», – подчеркнул он.
При этом он напомнил, что государство предоставило банкам поддержку на сумму около 100 млрд грн.
Относительно ставки по задолженности, парламентарий отметил, что предстоит сложный поиск компромиссного решения.
«Заемщики хотят такую ставку, которая была в тот момент, когда они брали кредит – это порядка 9,5%. Я пытался им объяснить, что такого не будет. Потому что если мы переводим валютные кредиты в гривню, то платить по ставке 9,5% невозможно. Потому, что сейчас есть точно также гривневые заемщики, которые платят 22-24%», – пояснил он.
Как сообщалось, в НБУ называют принятый в первом чтении законопроект №4185а-2 компромиссным: конвертация обязательств в гривневые проводится по текущему курсу, но на остаток начисляется ставка, взимавшаяся с валютного займа.
«Выгоды заемщиков очень значительные – остается ставка как по валютным кредитам: это 11%, а не 25%. И платеж не увеличивается – раздвигаются сроки кредитов… У банков получается отрицательный денежный поток: они фондируются на рынке под 17-20%, а дают кредит под 11-12%. Это и есть их подарок заемщикам», – пояснила в июле преимущества законопроекта глава Нацбанка Валерия Гонтарева.

Форбс
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST lelmvj » 20 авг 2014, 17:31

Министерство финансов поддерживает принятие в Верховной Раде закона о реструктуризации валютных кредитов граждан по курсу 8 грн за доллар по проекту Национального банка.
Об этом заявил министр финансов Александр Шлапак на брифинге.
«На сегодня наработан компромиссный законопроект авторства Национального банка, и Минфин его полностью поддерживает. Свою часть ответственности должен нести каждый участник трансакции – банк, заемщик и государство. Суть этого законопроекта в следующем: мы обсчитываем в гривне ту сумму, которую по состоянию на 1 января текущего года платил гражданин. Именно эту сумму он будет платить и в дальнейшем, а разницу между курсом 12 и 8 гривен за доллар мы забрасываем за конец этого кредитного договора. Если гражданин вежливо оплатит эти свои платежи по курсу 8, этот «хвост» ему аннулируется. Если же не будет платить, то с ним будет совсем другой разговор – возвращается курс 12», – сказал Шлапак.
Вместе с тем, министр отметил, что в случае принятия этого закона банки и государство понесут определенные убытки: «Кроме того, что банк понесет определенные убытки, правительство недополучит налог на прибыль с этого коммерческого банка, но это будет солидарным участием всех в решении этой проблемы».


"Свою часть ответственности должен нести каждый участник трансакции – банк, заемщик и государство". Особенно понравилось государство как участник трансанкции :)
lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST bur » 25 дек 2014, 11:08

НБУ подготовил Меморандум о реструктуризации валютных кредитов

Нацбанк вскоре примет документ о реструктуризации потребительских кредитов в иностранной валюте
Ожидается, что документ будет способствовать уменьшению социального напряжения в обществе.
Национальный банк Украины начал процесс подписания меморандума, регулирующего вопрос реструктуризации потребительских кредитов в иностранной валюте. Информация об этом появилась на официальной странице НБУ в Facebook.

Как говорится в сообщении, основные положения проекта меморандума были согласованы на вчерашнем совещании.

"Таким образом проект меморандума получил статус полноценного документа, который находится в процессе подписания всеми его сторонами", - говорится в сообщении.
Как отметил первый заместитель председателя Национального банка Украины Александр Писарук, очень обнадеживает тот факт, что наконец удалось сблизить позиции всех заинтересованных сторон и создать проект документа, который будет способствовать уменьшению социального напряжения в обществе.
"Граждане, которые имеют потребительские кредиты в иностранной валюте, действительно оказались в трудном положении. Ответственность за это частично лежит и на центральном банке, что вовремя не предусмотрел масштабов возможной проблемы но не запретил кредитование в иностранной валюте, и на банковских учреждениях, которые проводили слишком агрессивную кредитную политику, а также на заемщиках, что в свое время не оценили валютные риски – сказал Александр Писарук. – Заинтересованность всех участников процесса в решении этого болезненного вопроса очень высока, что подтверждается достигнутыми сегодня договоренностями".

После длительного обсуждения и конструктивного обмена мнениями стороны согласовали текст Меморандума и начали процесс его подписания.
В частности, основные положения Меморандума предусматривают:
1. перевод суммы задолженности по потребительским кредитам в иностранной валюте, определенным в пункте 4 настоящего Меморандума, в гривну по курсу на день реструктуризации;
2. прощение суммы разницы реструктурированного кредита (на которую начисляется фиксированная процентная ставка 0,01% годовых) между курсом иностранной валюты кредита в день реструктуризации и официальным курсом иностранной валюты, установленным Национальным банком Украины на 01.01.2014 г. пропорционально погашению должником задолженности по кредиту;
3. фиксацию процентной ставки суммы кредита, которая была реструктуризирована по официальному курсу, установленному Национальным банком Украины на 01.01.2014 г. на уровне не выше, чем указано в договоре потребительского кредита в иностранной валюте в течение трех лет с момента реструктуризации;
4. реструктуризацию потребительских кредитов в иностранной валюте, полученных под залог недвижимости, остаток по основной части которых не превышает 2 500 000 грн по официальному курсу гривни к иностранной валюте, установленному Национальным банком Украины на 01.01.2014 г.;
5. признание банком безнадежной и подлежащей списанию (прощению), неустойки (штрафа, пени), которая возникла в результате ненадлежащего исполнения кредитных обязательств заемщиком по кредитному договору перед финансовым учреждением на момент реструктуризации;
6. замена по заявлению заемщика аннуитетной формы погашения кредита на классическую (стандартную);
7. ограничения предметом ипотеки ответственности заемщика по договору потребительскому кредиту в иностранной валюте, кроме кредитов, которые выступают обеспечением по обязательствам кредитора (термин «ипотека» в значении, определенном в Законе Украины «Об ипотеке»);
8. запрете уступки права требования другим финансовым учреждениям по договору потребительского кредита в иностранной валюте без предварительного предложения погашения задолженности заемщиком по цене уступки права требования и тому подобное;
9. создание Специальной комиссии при Национальном банке Украины по соблюдению положений Меморандума;
10. определение правил проведения реструктуризации в соответствии с настоящим Меморандумом постановлением Правления Национального банка Украины;
11. Меморандум должен вступить в силу с момента вступления в силу закона о внесении соответствующих изменений в Налоговый кодекс Украины относительно банков и физических лиц заемщиков потребительских кредитов в иностранной валюте.
Текст Меморандума после его подписания сторонами будет опубликован на страницах Официального интернет-представительства Национального банка Украины.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 11 мар 2015, 11:05

Порошенко будет ветировать законы о реструктуризации валютных кредитов

Згідно з Угодою з Міжнародним валютним фондом Петро Порошенко має накладати вето на закони, спрямовані на реструктуризацію валютних кредитів, розповів голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка. Нехтувати домовленості з Фондом не можна, адже Україна просить надати їй $17,5 млрд.
«Відповідно до меморандуму з МВФ держава не має втручатись у двосторонні переговори між позичальниками й банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів», — пояснив позицію фінансової організації С.Рибалка. Водночас у парламенті зареєстровано кілька проектів, що передбачають реструктуризацію заборгованості.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST налоговик » 09 апр 2015, 18:30

Задублирую и сюда. Приняли.

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань

Верховна Рада України постановляє:
І. У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№13-17, ст. 112):
1. Підпункт “г” підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 викласти у такій редакції:
“г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, що перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах»;
2. У пункті 165.1 статті 165:
1) підпункт 165.1.16 викласти у такій редакції:
«165.1.16. кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;
доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики) за умови, якщо таке майно було придбано за рахунок такого кредиту(позики);
2) підпункт 165.1.29 викласти в такій редакції:
“165.1.29. основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, сума, яка отримується платником податку внаслідок продажу права вимог на депозит, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти. До загального річного оподаткованого доходу платника податку, який придбав право вимоги на такий депозит (вклад) включається позитивна різниця між сумою коштів, отриманих в результаті реалізації права вимоги та вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого депозиту (вкладу). У разі нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу права вимоги на депозит, нотаріус повідомляє контролюючий орган про такий договір у порядку, встановленому цим розділом”;
3) підпункт 165.1.55 доповнити абзацом другим такого змісту:
“сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності”.
3. Підрозділ 1 розділу XX “Перехідні положення” доповнити пунктом 8 такого змісту:
“8. Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, які не були погашені до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року”.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


Голова Верховної Ради
України
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 09 апр 2015, 18:36

bur писал(а):11. Меморандум должен вступить в силу с момента вступления в силу закона о внесении соответствующих изменений в Налоговый кодекс Украины относительно банков и физических лиц заемщиков потребительских кредитов в иностранной валюте.
Текст Меморандума после его подписания сторонами будет опубликован на страницах Официального интернет-представительства Национального банка Украины.


Закон уже приняли. Ждем меморандум.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST налоговик » 11 апр 2015, 12:22

принят в первом чтении
1558-1 від 23.12.2014

Скрытый текст: показать
Проект
вноситься народними депутатами України
Д.В. Дзензерським
Є.С. Дейдеєм
І.В. Бриченком
В.В. Лунченком
С.О. Фаєрмарком


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті



Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів споживачів фінансових послуг, мінімізацію негативних наслідків девальвації національної валюти для фізичних осіб-резидентів України, що мають діючі невиконані зобов’язання в іноземній валюті за договорами споживчого кредиту, в тому числі забезпечені іпотекою (надалі – кредитні договори), які укладені з фінансовими установами та банками, що діють на території України, та іншими особами, яким відступлені права вимоги за такими договорами, шляхом встановлення порядку і умов реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України.


Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
Кредитор – банк або інша фінансова установа, яка діє на території України та надала грошові кошти в іноземній валюті фізичним особам-резидентам України за кредитними договорами, та інші особи, яким відступлені права вимоги за такими кредитними договорами;
Позичальник – фізична особа–резидент України, який має невиконані зобов’язання в іноземній валюті перед Кредитором за договорами споживчого кредиту, в тому числі забезпеченими іпотекою;
споживчий кредит – кошти в іноземній валюті, що надані кредитором позичальнику для придбання будь-якого товару, в тому числі рухомого та нерухомого майна – житлової та нежитлової нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів, продукції, послуг для задоволення суспільних потреб.
Інші терміни у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у інших законах та нормативно-правових актах.


Стаття 2. Забезпечення реструктуризації зобов’язань за споживчим кредитом

Кредитори за письмовою заявою Позичальників, які мають діючі невиконані (на момент набуття чинності цим Законом) зобов’язання за споживчими кредитами, зобов’язані провести реструктуризацію зобов’язань за такими споживчими кредитами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом.
Кредиторам забороняється встановлювати для Позичальників додаткові зобов’язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами.
Для проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами Кредиторам забороняється вимагати від Позичальників без їх згоди будь-які інші документи, окрім письмової заяви,
З моменту набуття чинності цим Законом Кредиторам забороняється відступати право вимоги за споживчими кредитами іншим особам (у будь-який спосіб, як-то за договором відступлення права вимоги, продажу/міни права вимоги, договору факторингу) без попередньої пропозиції виконання грошового зобов’язання Позичальнику та його поручителю/поручителям за ціною відступлення права вимоги. Позичальник та його поручитель/поручителі мають переважне право на набуття права вимоги або виконання грошового зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті.
Кредитор, який має намір відступити право вимоги, зобов'язаний письмово повідомити Позичальника та його поручителя/поручителів про намір відступити право вимоги, вказавши ціну і інші умови, на яких він їх відступає та рахунок, на який мають бути зараховані кошти.
Якщо Позичальник та його поручителі відмовилися від переважного права на набуття або виконання грошового зобов’язання перед Кредитором за ціною відступлення права вимоги та не здійснили зарахування коштів на вказаний Кредитором рахунок протягом 60 календарних днів від дня отримання ним повідомлення, Кредитор має право відступити право вимоги іншій особі. Умови та ціна договору про відступлення права вимоги новому кредитору не можуть відрізнятись від тих, що були запропоновані Позичальнику та поручителю/поручителям.
Позичальник та його поручитель/поручителі вважаються повідомленими з моменту отримання цінного листа Кредитора з описом вкладення та з повідомленням про вручення.
Якщо бажання придбати право вимоги виявили кілька осіб, то перевагу має Позичальник. Якщо Позичальник відмовився від придбання права вимоги, а бажання придбати право вимоги виявили кілька поручителів, то Кредитор має право вибору набувача з цих Поручителів.
У разі відступлення права вимоги з порушенням переважного права Позичальника та його поручителя/поручителів на виконання грошового зобов’язання перед Кредитором за ціною відступлення права вимоги, останні можуть пред'явити до суду позов про переведення на них прав та обов'язків нового Кредитора. Одночасно Позичальник або поручитель зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити набувач.
У разі відступлення кредиторами права вимоги за споживчим кредитами, укладеними до моменту набуття чинності цим Законом, іншим особам, які не є фінансовими установами, Позичальник виконує зобов’язання перед новим Кредитором тільки за ціною відступлення права вимоги.


Стаття 3. Порядок реструктуризації зобов’язань за споживчими кредитами.

Реструктуризація існуючих зобов'язань Позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених процентів (надалі – залишок заборгованості за споживчим кредитом) здійснюється шляхом заміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитам у національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання кредитного договору.
Реструктуризація оформлюється договором, який передбачає:
1) суму зобов’язання в національній валюті України;
2) процентну ставку за користування кредитними коштами, яка не може перевищувати проценту ставку, встановлену основним кредитним договором в іноземній валюті, зобов’язання за якими реструктуризуються;
3) графік платежів за кредитом, в якому визначається розмір щомісячного платежу на весь період дії кредитного договору.

Кредитор зобов’язаний на підставі заяви Позичальника встановити класичну схему погашення зобов’язань за реструктуризованою заборгованістю за кредитом.
За заявою Позичальника кредитор зобов’язаний здійснити перерахування платежів, сплачених за споживчим кредитом на дату реструктуризації з ануїтетної схеми в класичну схему погашення.
Даним Законом також забороняється збільшення процентної ставки та встановлення плаваючої процентної ставки та будь-яких додаткових платежів.
В разі, якщо за умовами реструктуризації сума щомісячного платежу перевищує рівень кредитоспроможності позичальника, кредитор зобов’язаний з метою зменшення суми щомісячного платежу знизити рівень процентної ставки.
Після даної реструктуризації, сума в гривні, яка є еквівалентом нарахованих але не сплачених процентів, вноситься до графіку платежів по кредиту на останні 36 місяців платежів, та підлягає обов’язковому списанню, при відсутності прострочення платежів за договором після реструктуризації, більше ніж 90 календарних днів підряд, в порядку та на умовах, визначених договором про реструктуризацію. Сума коштів, що були сплачені Позичальником у якості неустойки(штрафів, пені) до дати реструктуризації , підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по кредиту.
Нараховані на дату реструктуризації штрафи та пені підлягають списанню.
Різниця між сумою нарахованих процентів за підвищеною процентною ставкою та основною процентною ставкою по кредитному договору на дату реструктуризації підлягає списанню.
Після дати реструктуризації заборгованості за кредитом, Кредитору забороняється нарахування неустойки (штрафів, пені) за споживчим кредитом в розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України.
Нотаріус зобов’язаний посвідчити зміни до іпотечного договору (договору застави рухомого майна) та здійснити інші нотаріальні дії, пов’язані з оформленням таких змін, розмір плати за що не повинен перевищувати 500 (П’ятсот) гривень. Всі необхідні дії, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, на підставі проведення реструктуризації проводяться безоплатно.


Стаття 4. Строки реструктуризації зобов'язань за споживчими кредитами

Позичальник має право протягом року з дня набрання чинності цим Законом звернутися до Кредитора з заявою про реструктуризацію зобов’язань за споживчим кредитом .
Реструктуризація зобов’язань за споживчими кредитами здійснюється Кредитором протягом одного місяця з моменту отримання письмової заяви Позичальника про проведення реструктуризації відповідно до цього Закону.
У випадку смерті Позичальника, Кредитор зобов’язаний по заяві про прийняття спадщини будь-якої особи, яка звернулась до нотаріуса (нотаріальної контори), провести реструктуризацію у відповідності до цього Закону, не очікуючи закінчення терміну відведеного законодавством для прийняття спадщини.


Стаття 5. Мораторій на стягнення майна та строки його дії

Протягом двох років з моменту набуття чинності цим Законом встановлюється мораторій (заборона) на звернення стягнення на будь-яке майно Позичальників та/або їх Поручителів, наданих в забезпечення виконання зобов’язань за споживчими кредитами.
В період дії цього мораторію відносно позичальників, поручителів, забороняється:
- звернення до суду з позовом про примусове виконання зобов’язань;
- вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитних договорах та договорах застави (іпотеки),
- накладення арешту або вчинення інших дій по забезпеченню примусового виконання рішення суду щодо звернення стягнення на майно ( в т.ч виселення);
- вчинення будь-яких заходів позасудового звернення стягнення на майно;
- відкриття або подальше виконання вже відкритого виконавчого провадження.
Всі відкриті виконавчі провадження за справами, що підпадають під дію мораторію, який введено в дію цим Законом - закінчуються. Всі виконавчі документи повертаються стягувачам, виконавчий збір при цьому не стягується.


Стаття 6. Звернення стягнення кредитором на предмет застави

При неможливості виконувати зобов'язання за споживчим кредитом, в тому числі і після реструктуризації згідно цього Закону, Позичальник має право звернутись письмово до Кредитора із заявою про передачу предмета застави/іпотеки у власність Кредитору.
Кредитор зобов’язаний не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання такої заяви укласти з Позичальником договір про задоволення вимог в порядку, встановленому Законами України „Про іпотеку” та/або „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, за яким передається у власність Кредитора предмет застави/іпотеки.
З моменту укладення договору про задоволення вимог та передачі предмета застави/іпотеки у власність Кредитора припиняється зобов’язання, яке забезпечувалося заставою/іпотекою, навіть якщо вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимог Кредитора.
Заява Позичальника про передачу предмета застави/іпотеки Кредитору направляється цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення на адресу Кредитора, вказану в кредитному договорі.
З дня набрання чинності цим Законом забезпечення виконання зобов’язань за реструктуризованим споживчим кредитом обмежується виключно предметом застави (іпотеки). Кредитор не має права вимагати укладення договорів поруки за реструктуризованим споживчим кредитом.
Датою припинення зобов’язання за споживчим кредитом та договором укладеним з іпотекодавцем, буде вважатися дата укладання договору про задоволення вимог Кредитора між Позичальником та Кредитором.
Забороняється звертати стягнення на нерухоме майно, яке використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя з проживаючими в ньому малолітніми дітьми, або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно. Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Даний пункт не звільняє позичальника від зобов’язань за споживчим кредитом в іноземні валюті. Такий позичальник може провести реструктуризацію згідно даного Закону.


Стаття 7. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Дія цього Закону поширюється на кредитні договори фізичних осіб громадян України, укладені до набрання цим Законом чинності.
3. Дія цього Закону не поширюється на кредитні договори в іноземній валюті, за якими кредитні кошти надавалися безпосередньо для ведення підприємницької діяльності про що прямо зазначено в кредитному договорі та спори по яким розглядаються виключно в Господарських судах України.
4. Законодавчі та інші нормативно-правові акти,в тому числі рішення судів всіх рівнів, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
5. У випадку, якщо відчуження предмета іпотеки/застави Кредитного договору,тобто, примусове стягнення або добровільна реалізація застави задля виконання зобов’язань перед Кредитором за Кредитним договором відбулася до набрання чинності цього Закону, то залишок заборгованості по такому кредиту вважається погашеним з дати оприлюднення цього Закону та списується кредиторами.
6.Кабінету Міністрів України в місячний термін:
- підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього Закону;
- розробити механізм компенсації втрат фінансових установ (банків) України, пов’язані із реструктуризацією зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту;
- розробити роз’яснення щодо тлумачення змісту Закону для судів всіх інстанцій
7. Національному банку України у тижневий термін з моменту набрання чинності цього Закону забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.





Голова Верховної Ради В.Б. Гройсман
України
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

UNREAD_POST lelmvj » 14 апр 2015, 14:40

Я может и не по теме. Есть документ наоборот - как погашать валютные кредиты :)

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 9 квітня 2015 року N 220

Про встановлення порядку проведення операцій з купівлі фізичними особами - резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів в іноземній валюті

Відповідно до вимог статті 99 Конституції України, статей 7, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України", Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 5 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" Правління Національного банку України постановляє:

1. Установити такий порядок проведення операцій з купівлі фізичними особами - резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів в іноземній валюті, одержаних ними від уповноважених банків (далі - кредити):

1) купівля фізичними особами - резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів здійснюється в порядку, установленому в нормативно-правовому акті Національного банку України, що регулює порядок та умови проведення валютно-обмінних операцій на території України, та з урахуванням особливостей, установлених цією постановою;

2) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується з операцій з купівлі фізичними особами - резидентами готівкової іноземної валюти для погашення кредитів, у тому числі для сплати процентів, нарахованих за користування цим кредитом;

3) банк здійснює продаж готівкової іноземної валюти в сумі, що не перевищує обсяг зобов'язань в іноземній валюті фізичної особи - позичальника за кредитним договором. Банк зобов'язаний забезпечити контроль за неухильним дотриманням фізичною особою - резидентом вимоги щодо цільового використання купленої готівкової іноземної валюти на цілі виконання власних зобов'язань цього позичальника в іноземній валюті за кредитним договором, укладеним з уповноваженим банком-кредитором;

4) у квитанції про здійснення валютно-обмінної операції додатково зазначаються інформація про те, що іноземна валюта куплена для погашення кредиту, номер та дата відповідного кредитного договору, що є підставою для купівлі іноземної валюти.

2. Пункт 4 розділу III Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року N 502, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 січня 2003 року за N 21/7342 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 30 квітня 2014 року N 249), викласти в такій редакції:

"4. Банку, фінансовій установі забороняється відмовляти в здійсненні валютно-обмінних операцій за наявності відповідних коштів, а також операції сторно".

3. Департаменту відкритих ринків (Чурій О. Є.) довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі, а банкам України - до відома їх клієнтів.

4. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.

 

Голова
В. О. Гонтарева

За это сообщение автора lelmvj поблагодарил:
lutishka
lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST налоговик » 15 апр 2015, 14:31

налоговик писал(а):принят в первом чтении
1558-1 від 23.12.2014

Скрытый текст: показать
Проект
вноситься народними депутатами України
Д.В. Дзензерським
Є.С. Дейдеєм
І.В. Бриченком
В.В. Лунченком
С.О. Фаєрмарком


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті



Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів споживачів фінансових послуг, мінімізацію негативних наслідків девальвації національної валюти для фізичних осіб-резидентів України, що мають діючі невиконані зобов’язання в іноземній валюті за договорами споживчого кредиту, в тому числі забезпечені іпотекою (надалі – кредитні договори), які укладені з фінансовими установами та банками, що діють на території України, та іншими особами, яким відступлені права вимоги за такими договорами, шляхом встановлення порядку і умов реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України.


Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
Кредитор – банк або інша фінансова установа, яка діє на території України та надала грошові кошти в іноземній валюті фізичним особам-резидентам України за кредитними договорами, та інші особи, яким відступлені права вимоги за такими кредитними договорами;
Позичальник – фізична особа–резидент України, який має невиконані зобов’язання в іноземній валюті перед Кредитором за договорами споживчого кредиту, в тому числі забезпеченими іпотекою;
споживчий кредит – кошти в іноземній валюті, що надані кредитором позичальнику для придбання будь-якого товару, в тому числі рухомого та нерухомого майна – житлової та нежитлової нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів, продукції, послуг для задоволення суспільних потреб.
Інші терміни у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у інших законах та нормативно-правових актах.


Стаття 2. Забезпечення реструктуризації зобов’язань за споживчим кредитом

Кредитори за письмовою заявою Позичальників, які мають діючі невиконані (на момент набуття чинності цим Законом) зобов’язання за споживчими кредитами, зобов’язані провести реструктуризацію зобов’язань за такими споживчими кредитами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом.
Кредиторам забороняється встановлювати для Позичальників додаткові зобов’язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь за проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами.
Для проведення реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами Кредиторам забороняється вимагати від Позичальників без їх згоди будь-які інші документи, окрім письмової заяви,
З моменту набуття чинності цим Законом Кредиторам забороняється відступати право вимоги за споживчими кредитами іншим особам (у будь-який спосіб, як-то за договором відступлення права вимоги, продажу/міни права вимоги, договору факторингу) без попередньої пропозиції виконання грошового зобов’язання Позичальнику та його поручителю/поручителям за ціною відступлення права вимоги. Позичальник та його поручитель/поручителі мають переважне право на набуття права вимоги або виконання грошового зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті.
Кредитор, який має намір відступити право вимоги, зобов'язаний письмово повідомити Позичальника та його поручителя/поручителів про намір відступити право вимоги, вказавши ціну і інші умови, на яких він їх відступає та рахунок, на який мають бути зараховані кошти.
Якщо Позичальник та його поручителі відмовилися від переважного права на набуття або виконання грошового зобов’язання перед Кредитором за ціною відступлення права вимоги та не здійснили зарахування коштів на вказаний Кредитором рахунок протягом 60 календарних днів від дня отримання ним повідомлення, Кредитор має право відступити право вимоги іншій особі. Умови та ціна договору про відступлення права вимоги новому кредитору не можуть відрізнятись від тих, що були запропоновані Позичальнику та поручителю/поручителям.
Позичальник та його поручитель/поручителі вважаються повідомленими з моменту отримання цінного листа Кредитора з описом вкладення та з повідомленням про вручення.
Якщо бажання придбати право вимоги виявили кілька осіб, то перевагу має Позичальник. Якщо Позичальник відмовився від придбання права вимоги, а бажання придбати право вимоги виявили кілька поручителів, то Кредитор має право вибору набувача з цих Поручителів.
У разі відступлення права вимоги з порушенням переважного права Позичальника та його поручителя/поручителів на виконання грошового зобов’язання перед Кредитором за ціною відступлення права вимоги, останні можуть пред'явити до суду позов про переведення на них прав та обов'язків нового Кредитора. Одночасно Позичальник або поручитель зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити набувач.
У разі відступлення кредиторами права вимоги за споживчим кредитами, укладеними до моменту набуття чинності цим Законом, іншим особам, які не є фінансовими установами, Позичальник виконує зобов’язання перед новим Кредитором тільки за ціною відступлення права вимоги.


Стаття 3. Порядок реструктуризації зобов’язань за споживчими кредитами.

Реструктуризація існуючих зобов'язань Позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених процентів (надалі – залишок заборгованості за споживчим кредитом) здійснюється шляхом заміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитам у національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання кредитного договору.
Реструктуризація оформлюється договором, який передбачає:
1) суму зобов’язання в національній валюті України;
2) процентну ставку за користування кредитними коштами, яка не може перевищувати проценту ставку, встановлену основним кредитним договором в іноземній валюті, зобов’язання за якими реструктуризуються;
3) графік платежів за кредитом, в якому визначається розмір щомісячного платежу на весь період дії кредитного договору.

Кредитор зобов’язаний на підставі заяви Позичальника встановити класичну схему погашення зобов’язань за реструктуризованою заборгованістю за кредитом.
За заявою Позичальника кредитор зобов’язаний здійснити перерахування платежів, сплачених за споживчим кредитом на дату реструктуризації з ануїтетної схеми в класичну схему погашення.
Даним Законом також забороняється збільшення процентної ставки та встановлення плаваючої процентної ставки та будь-яких додаткових платежів.
В разі, якщо за умовами реструктуризації сума щомісячного платежу перевищує рівень кредитоспроможності позичальника, кредитор зобов’язаний з метою зменшення суми щомісячного платежу знизити рівень процентної ставки.
Після даної реструктуризації, сума в гривні, яка є еквівалентом нарахованих але не сплачених процентів, вноситься до графіку платежів по кредиту на останні 36 місяців платежів, та підлягає обов’язковому списанню, при відсутності прострочення платежів за договором після реструктуризації, більше ніж 90 календарних днів підряд, в порядку та на умовах, визначених договором про реструктуризацію. Сума коштів, що були сплачені Позичальником у якості неустойки(штрафів, пені) до дати реструктуризації , підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по кредиту.
Нараховані на дату реструктуризації штрафи та пені підлягають списанню.
Різниця між сумою нарахованих процентів за підвищеною процентною ставкою та основною процентною ставкою по кредитному договору на дату реструктуризації підлягає списанню.
Після дати реструктуризації заборгованості за кредитом, Кредитору забороняється нарахування неустойки (штрафів, пені) за споживчим кредитом в розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України.
Нотаріус зобов’язаний посвідчити зміни до іпотечного договору (договору застави рухомого майна) та здійснити інші нотаріальні дії, пов’язані з оформленням таких змін, розмір плати за що не повинен перевищувати 500 (П’ятсот) гривень. Всі необхідні дії, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, на підставі проведення реструктуризації проводяться безоплатно.


Стаття 4. Строки реструктуризації зобов'язань за споживчими кредитами

Позичальник має право протягом року з дня набрання чинності цим Законом звернутися до Кредитора з заявою про реструктуризацію зобов’язань за споживчим кредитом .
Реструктуризація зобов’язань за споживчими кредитами здійснюється Кредитором протягом одного місяця з моменту отримання письмової заяви Позичальника про проведення реструктуризації відповідно до цього Закону.
У випадку смерті Позичальника, Кредитор зобов’язаний по заяві про прийняття спадщини будь-якої особи, яка звернулась до нотаріуса (нотаріальної контори), провести реструктуризацію у відповідності до цього Закону, не очікуючи закінчення терміну відведеного законодавством для прийняття спадщини.


Стаття 5. Мораторій на стягнення майна та строки його дії

Протягом двох років з моменту набуття чинності цим Законом встановлюється мораторій (заборона) на звернення стягнення на будь-яке майно Позичальників та/або їх Поручителів, наданих в забезпечення виконання зобов’язань за споживчими кредитами.
В період дії цього мораторію відносно позичальників, поручителів, забороняється:
- звернення до суду з позовом про примусове виконання зобов’язань;
- вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитних договорах та договорах застави (іпотеки),
- накладення арешту або вчинення інших дій по забезпеченню примусового виконання рішення суду щодо звернення стягнення на майно ( в т.ч виселення);
- вчинення будь-яких заходів позасудового звернення стягнення на майно;
- відкриття або подальше виконання вже відкритого виконавчого провадження.
Всі відкриті виконавчі провадження за справами, що підпадають під дію мораторію, який введено в дію цим Законом - закінчуються. Всі виконавчі документи повертаються стягувачам, виконавчий збір при цьому не стягується.


Стаття 6. Звернення стягнення кредитором на предмет застави

При неможливості виконувати зобов'язання за споживчим кредитом, в тому числі і після реструктуризації згідно цього Закону, Позичальник має право звернутись письмово до Кредитора із заявою про передачу предмета застави/іпотеки у власність Кредитору.
Кредитор зобов’язаний не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання такої заяви укласти з Позичальником договір про задоволення вимог в порядку, встановленому Законами України „Про іпотеку” та/або „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, за яким передається у власність Кредитора предмет застави/іпотеки.
З моменту укладення договору про задоволення вимог та передачі предмета застави/іпотеки у власність Кредитора припиняється зобов’язання, яке забезпечувалося заставою/іпотекою, навіть якщо вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимог Кредитора.
Заява Позичальника про передачу предмета застави/іпотеки Кредитору направляється цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення на адресу Кредитора, вказану в кредитному договорі.
З дня набрання чинності цим Законом забезпечення виконання зобов’язань за реструктуризованим споживчим кредитом обмежується виключно предметом застави (іпотеки). Кредитор не має права вимагати укладення договорів поруки за реструктуризованим споживчим кредитом.
Датою припинення зобов’язання за споживчим кредитом та договором укладеним з іпотекодавцем, буде вважатися дата укладання договору про задоволення вимог Кредитора між Позичальником та Кредитором.
Забороняється звертати стягнення на нерухоме майно, яке використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя з проживаючими в ньому малолітніми дітьми, або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно. Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Даний пункт не звільняє позичальника від зобов’язань за споживчим кредитом в іноземні валюті. Такий позичальник може провести реструктуризацію згідно даного Закону.


Стаття 7. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Дія цього Закону поширюється на кредитні договори фізичних осіб громадян України, укладені до набрання цим Законом чинності.
3. Дія цього Закону не поширюється на кредитні договори в іноземній валюті, за якими кредитні кошти надавалися безпосередньо для ведення підприємницької діяльності про що прямо зазначено в кредитному договорі та спори по яким розглядаються виключно в Господарських судах України.
4. Законодавчі та інші нормативно-правові акти,в тому числі рішення судів всіх рівнів, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
5. У випадку, якщо відчуження предмета іпотеки/застави Кредитного договору,тобто, примусове стягнення або добровільна реалізація застави задля виконання зобов’язань перед Кредитором за Кредитним договором відбулася до набрання чинності цього Закону, то залишок заборгованості по такому кредиту вважається погашеним з дати оприлюднення цього Закону та списується кредиторами.
6.Кабінету Міністрів України в місячний термін:
- підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього Закону;
- розробити механізм компенсації втрат фінансових установ (банків) України, пов’язані із реструктуризацією зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту;
- розробити роз’яснення щодо тлумачення змісту Закону для судів всіх інстанцій
7. Національному банку України у тижневий термін з моменту набрання чинності цього Закону забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.





Голова Верховної Ради В.Б. Гройсман
України



Національний банк України
4 ч. ·
Проблеми валютних позичальників мають вирішуватися виключно на добровільних засадах, – Олександр Писарук
Національний банк України виступає проти законодавчого врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Втручання держави в господарську діяльність банків та їх правовідносини з клієнтами є неприпустимим. На цьому вчора під час наради з банкірами наголосив перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук.
Він наголосив, що в підпункті С пункту 19 Програми кредитування МВФ за Механізмом розширеного фінансування (далі – Програма) задекларовано добровільність переговорного процесу між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів.
“Держава та Національний банк України не повинні втручатися в двосторонні переговори між позичальниками і банками. Якщо буде прийнято закон, що передбачатиме примусову конвертацію валютних іпотечних кредитів у гривневі, Президент України застосує право вето щодо цього закону”, – йдеться у Програмі.
Тому, на думку керівництва регулятора, розгляд у Верховній Раді України законопроекту про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті є недоцільним. До того ж його норми є суперечливими і викликають більше запитань, ніж відповідей.
“Ми за вирішення цих проблем виключно на добровільних засадах. Так, як це, наприклад, передбачено Меморандумом щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, запропонованого банками – найбільшими іпотекодержателями. Тим більше, що підґрунтя для його практичної реалізації вже з’явилося. Йдеться про ухвалені Верховною Радою України зміни до Податкового кодексу. Вони звільняють від оподаткування податком на доходи фізичних осіб прибутки фізичної особи-позичальника, які виникають після прощення кредитором частини боргу. Ми неодноразово наголошували на необхідності цих змін, адже вони сприятимуть вирішенню проблем валютних позичальників”, – заявив перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук.
Нагадаємо, нещодавно профільний комітет Верховної Ради України рекомендував парламенту прийняти оновлену редакцію законопроекту № 0939 “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню)”, розроблену з урахуванням пропозицій Національного банку України та Міністерства фінансів України.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5698
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 806 раз.
Поблагодарили: 2592 раз.

След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ДОГОВОРНОЕ ДЕЛО

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, Ya

cron