Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Зачет встречных требований (однородность и прочее)

заключение, изменение, расторжение, выполнение любых договоров

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST anton » 28 янв 2011, 08:44

Напомните, пожалуйста, основные правила осуществления зачета встречных требований.
Если предприятие А должно предприятию Б сумму N за оказанные услуги, в свою очередь предприятие Б должно предприятию А сумму М за поставленный товар, могут они заключить договор о зачете таких требований?

Какие налоговые последствия?
anton
 
Сообщений: 128
Зарегистрирован: 23 ноя 2010, 23:38
Благодарил (а): 28 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

UNREAD_POST Ol_ua » 28 янв 2011, 09:06

Основные условия зачета:
— требования контрагентов являются встречными, т. е. каждый из контрагентов должен иметь задолженность перед другим контрагентом;
— по требованиям каждой из сторон наступил срок исполнения, установленный договором или законом;
— требования являются однородными по содержанию, т. е. предмет одного и другого обязательства один и тот же. Другими словами, зачету подлежат только денежные требования против денежных, а требования о передаче вещи, определенной родовыми признаками, — против требований о передаче вещи того же рода. Проводить зачет встречных требований, если одно из них денежное, а другое — неденежное (товарное или в виде работ (услуг)) не допускается.

Для зачета достаточно заявления одной стороны в произвольной форме.
В заявлении нужно указать:
— на основании каких договоров возникли встречные требования сторон;
— причины возникновения встречных требований;
— сумму, подлежащую зачету;
— дату проведения зачета.
Аватар пользователя
Ol_ua
 
Сообщений: 585
Зарегистрирован: 04 дек 2010, 22:20
Благодарил (а): 80 раз.
Поблагодарили: 77 раз.

UNREAD_POST foxy » 28 янв 2011, 10:17

Из Единой базы знаний

• На яку дату виникають податкові зобов’язання та податковий кредит у разі здійснення операції з постачання/придбання товарів/послуг шляхом проведення заліку однорідних вимог платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг категоріям споживачів, визначеним у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України?
• Коротка відповідь : Діє з 01.01.2011 Оскільки у разі здійснення операції з постачання/придбання товарів/послуг шляхом проведення заліку однорідних вимог платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг категоріям споживачів, визначеним у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, зарахування коштів на банківський рахунок та списання коштів з банківського рахунка такого платника податку не відбувається, то податкові зобов’язання у нього виникають на дату отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів/послуг, та податковий кредит на дату надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.
• Повна відповідь : Діє з 01.01.2011 Відповідно до п. 187.10 ст. 187 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) у разі якщо платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі ? ЖЕКи), датою виникнення податкових зобов’язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка в оплату придбаних товарів/послуг. Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку. Згідно із пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 р. І ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з р. V ПКУ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг). Таким чином, оскільки у разі здійснення операції з постачання/придбання товарів/послуг шляхом проведення заліку однорідних вимог платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг категоріям споживачів, визначеним у п. 187.10 ст. 187 ПКУ, зарахування коштів на банківський рахунок та списання коштів з банківського рахунка такого платника податку не відбувається, то податкові зобов’язання у нього виникають на дату отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів/послуг, та податковий кредит на дату надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.
Аватар пользователя
foxy
 
Сообщений: 132
Зарегистрирован: 23 ноя 2010, 00:59
Благодарил (а): 14 раз.
Поблагодарили: 29 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 28 янв 2011, 12:11

anton писал(а):... Какие налоговые последствия?


Последствия вы уже отразили при получении результата услуг (допустим ВР и НК) и при продаже товаров (в общем случае, ВД и НО), т.е. зачет - заключительная операция.
Фактически она просто превращает операцию по продаже товара в бартерную (п. 1.19 Закона о прибыли), а значит включается его п. 7.1 - доходы от продажи товара признаем (корректируем до уровня) не ниже обычной цены. На НДС это уже не повлияет...

Кстати, похоже на то, что по ПКУ зачет встречных однородных требований выпал из бартера.
Судите сами пп. 14.1.10 ПКУ
Бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Т.е. с 01.04.11 г. по налогу на прибыль в этом плане возможно будет небольшое послабление в плане того, что не будет необходимости применять
при зачете п. 153.10 ПКУ
"Доходи та витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої (вищої) від звичайних цін".
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST nikki » 28 янв 2011, 12:14

Vetal' писал(а):Кстати, похоже на то, что по ПКУ зачет встречных однородных требований выпал из бартера.


именно!
nikki
 
Сообщений: 1116
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 11:27
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 375 раз.

UNREAD_POST Печкин » 28 янв 2011, 12:25

Ol_ua писал(а):Основные условия зачета:
— требования контрагентов являются встречными, т. е. каждый из контрагентов должен иметь задолженность перед другим контрагентом;
— по требованиям каждой из сторон наступил срок исполнения, установленный договором или законом;
— требования являются однородными по содержанию, т. е. предмет одного и другого обязательства один и тот же. Другими словами, зачету подлежат только денежные требования против денежных, а требования о передаче вещи, определенной родовыми признаками, — против требований о передаче вещи того же рода. Проводить зачет встречных требований, если одно из них денежное, а другое — неденежное (товарное или в виде работ (услуг)) не допускается.

Для зачета достаточно заявления одной стороны в произвольной форме.


Есть сказать несколько слов.

1. Условия для зачета выписаны в целом правильно, хотя я бы говорил о том, что достаточно наступления срока по зачитываемому требованию.
2. Те "рестрикции" (условия) о которых идет речь по сути дела касаются "одностороннего зачета". В "двустороннем зачете" всё это соблюдать нет никакой необходимости (т.к. это будет прекращение обязательств уже по другому основанию).
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарили: 2
Ol_ua, Vetal'
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 28 янв 2011, 12:50

Так и получается. Тем более все это прямо записано в ч. 3 ст. 203 Хозяйственного кодекса Украины "Господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони".

Вывод о зрелости обоих требований просто дублируют из из ч. 1 ст. 601 Гражданского кодекса Украины. "Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги".
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST Печкин » 28 янв 2011, 13:49

Остается непонятно откуда в 601 это взялось.
В ГК УССР 63 г. нормально было написано:

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.


Да и ГК РФ все отлично с этим.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST Алена » 29 янв 2011, 18:19

Печкин писал(а):Те "рестрикции" (условия) о которых идет речь по сути дела касаются "одностороннего зачета". В "двустороннем зачете" всё это соблюдать нет никакой необходимости (т.к. это будет прекращение обязательств уже по другому основанию).


Т.е. можно зачесть по договоренности, например, и неоднородные требования?
Алена
 
Сообщений: 93
Зарегистрирован: 19 дек 2010, 20:53
Благодарил (а): 41 раз.
Поблагодарили: 3 раз.

UNREAD_POST Печкин » 14 ноя 2011, 00:45

Алена писал(а):
Печкин писал(а):Те "рестрикции" (условия) о которых идет речь по сути дела касаются "одностороннего зачета". В "двустороннем зачете" всё это соблюдать нет никакой необходимости (т.к. это будет прекращение обязательств уже по другому основанию).


Т.е. можно зачесть по договоренности, например, и неоднородные требования?


Конечно.

Не прошло и года с вопроса :)
Ссылка из другой темы привела в эту старую, но с формально незакрытым вопросом.
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST vasilisa » 14 ноя 2011, 14:55

Встречные требования в бухучете у обеих сторон выглядят как кредиторская задолженность. Сделать акт сверки, в котором дебиторка и кредиторка для обех сторон равны. В конца акта фраза "стороны взаимных претезий не имеют". Две подписи, две печати. Ну, а налоги, кто как сможет.
Аватар пользователя
vasilisa
 
Сообщений: 333
Зарегистрирован: 14 июл 2011, 13:21
Благодарил (а): 154 раз.
Поблагодарили: 237 раз.

UNREAD_POST vins » 27 мар 2012, 17:19

ВАСУ об однородности и возможности зачета

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
"18" січня 2012 р. м. Київ К-22309/09

Працівниками податкового органу було проведено виїзну планову перевірку позивача стосовно питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої складено акт від 13.02.2008 р. №319/23-1/30986759.

Проведено перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог абз. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 882 640,00 грн.

На підставі встановлених порушень податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2008 р. №0000252330/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 823 960,00 грн. (у т.ч. 1882 640,00 грн. –основний платіж та 941 320,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що станом на 01.07.2006 р. по бухгалтерському рахунку №68.5.2 «Комітенти»позивача рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ фірма «Тетра»у сумі 12 795 838,73 грн., яка виникла згідно договору комісії від 30.11.2004 р. №30-11 КС, згідно якого позивач, як комісіонер, зобов’язаний на підставі довіреності комітента (ТОВ фірма «Тетра») за його рахунок та в його інтересах від свого імені заключати угоди з продажу товарів комітента протягом усього строку дії даного договору.

У період, що перевірявся позивачем було укладено договори переводу боргу перед комітентом на ПП «Тетра-2005»та компенсовано витрати пов’язані із таким боргом на загальну суму 11 295 838,73 грн.

Комітентом, у свою чергу, було поставлено позивачу згідно податкових накладних тютюнові вироби, продукти харчування та напої на загальну суму податку на додану вартість 1 882 640,00 грн., які останнім були, неправомірно, на думку податкового органу, включені до складу податкового кредиту.

Так, перевіркою не було встановлено перерахування позивачем коштів на користь комітента, а саме - ТОВ фірма «Тетра», а встановлено виключно перерахування коштів за договорами переводу боргу.

Позивач звертаюсь із даним позовом до суду вказує на те, що ним було укладено договір з ПП «Тетра-2005»по переводу не власного боргу, а боргу отриманого ним також по переводу від ТОВ «Нікта», який в останнього виник перед ТОВ фірма «Тетра»на підставі договору комісії від 30.11.2004 р. №30-11 КС.

Податковий орган в обґрунтування своїх доводів вказує, що заміна боржника у зобов'язанні шляхом укладання договорів переводу боргу не є наданням компенсації за поставлений товар у розумінні абз. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, надані сторонами письмові докази в їх сукупності, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно абз. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено судовими інстанціями, відповідно до договірних відносин, що слалися між ТОВ фірма «Тетра»та позивачем було здійснено залік зустрічних однорідних вимог.

Між тим, такі вимоги було помилково розцінено судовими інстанціями як однорідні.

Так, однорідність вимог визначається як за предметом так і за підставами виникнення. Зокрема, у даному випадку мають місце різні підстави виникнення названих вимог, а саме - в одному випадку це договір комісії, а в - іншому договір поставки, яким переведено борг.

За комісійним договором відбувається передача комісіонером комітенту усього отриманого від третіх осіб за реалізований товар, тобто виконання таких зобов’язань прямо залежить від факту реалізації товару.

У той же час, зобов’язання сплатити вартість поставки товару є безумовним, відтак зазначені зобов'язання мають різну правову природу, а тому не є однорідними.

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про помилковість висновків судових інстанцій щодо наявності заліку зустрічних однорідних вимог між ТОВ фірма «Тетра»та позивачем, а отже доводи щодо отримання компенсації по спірному договору комісії є хибними.

У свою чергу, приписами абз. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено повернення компенсації як обов’язкову умову для отримання права на податковий кредит, що дає суду касаційної інстанції підстави погодитись із висновками податкового органу про неправомірність включення позивачем суми 1 882 640,00 грн. до складу податкового кредиту.

Отже, враховуючи викладене, а також те, що суди повно і правильно встановили зазначені обставини справи, проте невірно застосували норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності скасування судових рішень та постановлення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST ищущий » 08 авг 2012, 11:19

Здравствуйте! Помогите,пожалуйста,советом...Есть предприятие А,которое имеет задолженность перед физлицом по договору возвратной финпомощи, есть предприятие Б,которое имеет задолженность перед предприятием А по договору возвратной финпомощи. Какие документы необходимо оформить предприятию А,чтобы закрыть свою задолженность перед физлицом задолженностью предприятия Б?
ищущий
 
Сообщений: 31
Зарегистрирован: 15 мар 2012, 16:54
Благодарил (а): 12 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Печкин » 08 авг 2012, 12:05

ищущий писал(а):Здравствуйте! Помогите,пожалуйста,советом...Есть предприятие А,которое имеет задолженность перед физлицом по договору возвратной финпомощи, есть предприятие Б,которое имеет задолженность перед предприятием А по договору возвратной финпомощи. Какие документы необходимо оформить предприятию А,чтобы закрыть свою задолженность перед физлицом задолженностью предприятия Б?


Добрый день!
Первые пришедшие в голову варианты.

Вариант 1.
1. Договор перевода долга между физлицом и Б + согласие А (либо трехсторонний договор).
2. Заявление о зачете направленное А от физлица (или от А физлицу) или соглашение о зачете.

Вариант 2.
1. Договор перевода долга между А и Б + согласие физлица (либо трехсторонний договор).
2. Заявление о зачете направленное А в сторону Б (или наоборот) или соглашение о зачете.
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
ищущий
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2883 раз.

UNREAD_POST vins » 15 сен 2014, 18:57

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" вересня 2014 р. м. Київ К/800/32895/14
...
Посилання відповідача на те, що зарахування зустрічних однорідних вимог позбавляє платника права на віднесення суми 336 397,00 грн. до від'ємного значення з податку на додану вартість, є помилковим.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість таких доводів, оскільки п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, визначає однією з умов виникнення у платника права на бюджетне відшкодування сплату ним ПДВ у ціні придбаного товару, проте не конкретизує форму такої оплати.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розрахунки між позивачем та ПАТ «ДБК-4» в розмірі 336 397,00 грн. здійснювались шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, з урахуванням ПДВ.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

След.

Вернуться в ДОГОВОРНОЕ ДЕЛО

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, Ya