Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Уступка права требования = факторинг?

заключение, изменение, расторжение, выполнение любых договоров

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST anton » 22 фев 2011, 08:26

Хочу разобраться для себя, при каких условиях купля-продажа права требования может считаться факторингом и какие последствия это может влечь?
Если, например, покупаем право требования на 100 грн. за 50 грн. - факторинг?
anton
 
Сообщений: 128
Зарегистрирован: 23 ноя 2010, 23:38
Благодарил (а): 28 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 22 фев 2011, 09:17

anton писал(а):Хочу разобраться для себя, при каких условиях купля-продажа права требования может считаться факторингом и какие последствия это может влечь?
Если, например, покупаем право требования на 100 грн. за 50 грн. - факторинг?


Ст. 1077 ГКУ
1. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Факторинг будет если одновременно присутствуют три составляющие:
1) уступают право денежного требования;
2) фактор передает кредитору денежные средства в оплату уступки;
3) наличие платы за уступку, в т.ч. в виде % либо дисконта (как в Вашем примере).

Получается в Вашем примере - факторинг.

За это сообщение автора Vetal' поблагодарил:
anton
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST anton » 22 фев 2011, 09:42

Vetal' писал(а):Получается в Вашем примере - факторинг.


Т.е. предприятие-нефинучреждение заключать такой договор не может?

А если "создать условия" для взаимозачета? Мы предоставили услугу на 50 грн., а нам уступают право требования на 100 грн.?
anton
 
Сообщений: 128
Зарегистрирован: 23 ноя 2010, 23:38
Благодарил (а): 28 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

UNREAD_POST vikakool » 22 фев 2011, 11:26

не думаю, что покупка права требования с дисконтом автоматически является факторингом
Основные признаки факторинга перечислены ниже

Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
від 3 квітня 2009 року N 231

1. Віднести до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):
1) фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;
2) набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення;
3) отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

т.е. дисконт - лишь 1 из признаков
vikakool
 
Сообщений: 4073
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 615 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 22 фев 2011, 12:15

Естественно, вознаграждение - лишь один из признаков, присущих факторинку.
1. В чем принципиальное отличие приведенного Вами перечня, от ст. 1077 ГКУ?
2. Госфинуслуг не может регулировать сожержание факторинга. Она лишь очертила, что является финуслугой по факторингу.
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST nikki » 22 фев 2011, 12:33

Vetal' писал(а):Факторинг будет если одновременно присутствуют три составляющие:
1) уступают право денежного требования;
2) фактор передает кредитору денежные средства в оплату уступки;
3) наличие платы за уступку, в т.ч. в виде % либо дисконта (как в Вашем примере).


Вот же были критерии отнесения к факторингу.
nikki
 
Сообщений: 1116
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 11:27
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 375 раз.

UNREAD_POST vikakool » 22 фев 2011, 12:38

Госфинуслуг определила признаки факторинга
не думаю, что есть другая аналогичная финуслуга, но кот-я при этом не явл-ся факторингом

разница с ГКУ в более конкретном перечне, а именно:
- добавлено, что при Ф. происходит финансирование клиентов - т.е. деньги за уступку могут (и обычно так и делается!) перечисляться клиенту ДО того, как наступит срок платежа и деньги будут получены от покупателя
- добавлено, что при Ф. уступаться может не только требование, срок оплаты по которому уже наступил, но и требование, которое возникнет в будущем.

Кроме того, предметом факторинга является только денежное обязательство, в отличие от уступки права требования.
И еще - в определении финансовой услуги (Закон «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг») сказано, что это услуга, совершаемая в интересах третьих лиц.
vikakool
 
Сообщений: 4073
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 615 раз.

UNREAD_POST vikakool » 22 фев 2011, 12:41

Но определенный риск признания такой операции факторингом, конечно, существует - как же без этого:)))
можно предложить следующее:

1) тщательно прописать в договоре все условия, необходимые для НЕпризнания такой операции Ф. - наприммер, указать, что:
- уступка не совершается в интересах 3-х лиц; что по данному договору не происходит финансирование и т.д.
2) прописать в договоре уступки сумму компенсации 100грн., а затем "простить" часть долга (или дождаться истечения срока ИД);
3) прописать в договоре уступки сумму компенсации 100грн., рассчитаться чужим векселем, а затем выкупить его с дисконтом

и пр.
vikakool
 
Сообщений: 4073
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 615 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 22 фев 2011, 12:44

vikakool писал(а):Госфинуслуг определила признаки факторинга


Vetal' писал(а):Госфинуслуг не может регулировать содержание факторинга. Она лишь очертила, что является финуслугой по факторингу.
Содержание факторинга определено ст. 1077 ГКУ.

vikakool писал(а):Кроме того, предметом факторинга является только денежное обязательство, в отличие от уступки права требования.


Vetal' писал(а):Ст. 1077 ГКУ1. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).


Кроме того, по ГКУ, если попадаете под это определение, то ч. 3 ст. 1079 "3. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції".

vikakool писал(а):- добавлено, что при Ф. уступаться может не только требование, срок оплаты по которому уже наступил, но и требование, которое возникнет в будущем.


Стаття 1078. Предмет договору факторингу
1. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Мне кажеться вы просто смешиваете все в кучу. ГКУ - первичен, потом все остальное подтягивается...
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST vikakool » 22 фев 2011, 12:47

дык...я ж не говорила, что ГКУ противоречит распоряжению Госкомфинуслуг :)))
vikakool
 
Сообщений: 4073
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 10:56
Благодарил (а): 879 раз.
Поблагодарили: 615 раз.

UNREAD_POST Vetal' » 22 фев 2011, 12:48

vikakool писал(а):разница с ГКУ в более конкретном перечне, а именно:- добавлено, что при Ф. происходит финансирование клиентов - т.е. деньги за уступку могут (и обычно так и делается!) перечисляться клиенту ДО того, как наступит срок платежа и деньги будут получены от покупателя


А вот еще из НП коммента к ст. 10 77 ЦКУ.

"Договір факторингу являє собою зобов'язальне правовідношення, яке виникає між фактором та продавцем (постачальником) товарів або послугонадавачем (клієнтом) за яким фактор купує у клієнта право вимоги останнього по відношенню до його контрагентів (боржників) за договорами по сплаті заборгованості за поставлені (передані) товари або надані послуги, тим самим фінансуючи діяльність клієнта. До того ж в даному випадку мова йде не про будь-яке окреме відплатне відступлення конкретного права вимоги, а про конкретну дебіторську заборгованість (повністю або частково)". :)

Акт Госфинуслуг мало того, что не противоречит ГКУ, но и фактически мало что привносит в картину!
Vetal'
 
Сообщений: 2852
Зарегистрирован: 27 янв 2011, 11:57
Благодарил (а): 440 раз.
Поблагодарили: 1151 раз.

UNREAD_POST nikki » 22 фев 2011, 12:54

vikakool писал(а):разница с ГКУ в более конкретном перечне, а именно:
- добавлено, что при Ф. происходит финансирование клиентов - т.е. деньги за уступку могут (и обычно так и делается!) перечисляться клиенту ДО того, как наступит срок платежа и деньги будут получены от покупателя


Именно так российская доктрина понимает вроде (хотя не повсеместно).
Но у нас это не прижилось пока, кроме случаев переписывания из российских источников.

ИМХО факт перечисления (финансирования) "до" или "после" в части квалификации не должен иметь значения.

+ если не до, то появляются сомнения в действительности соглашения и опасения его притворности.
nikki
 
Сообщений: 1116
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 11:27
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 375 раз.

UNREAD_POST Ol_ua » 23 фев 2011, 09:38

Думка ВГСУ з приводу "відступлення права вимоги = факторинг" :)
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


30 листопада 2010 р. № 36/81пд


Державне підприємство "Добропіллявугілля" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурсенерготрейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Експрес" про визнання недійсним договору №УПТ 11/21 купівлі-продажу права вимоги від 21.11.2008 року.
...
Як встановлено господарськими судами, між ДП "Добропіллявугілля" та ТОВ "Ресурсенерготрейд" укладено договір №3/07-85п від 01.03.07р., за умовами якого відповідач-1 зобов’язався збагатити рядове вугілля, поставлене позивачем на умовах СРТ –ЦЗФ отримувач, в найменуванні, кількості, марочному складі, з якісними показниками згідно специфікацій, які оформляються окремими додатками і є невід’ємними частинами цього договору, та відвантажити отримані продукти збагачення за реквізитами, вказаними позивачем, а позивач зобов’язується оплатити вартість робіт по збагаченню рядового вугілля.

21.11.08 р. між ТОВ "Ресурсенерготрейд" та ТОВ "Атлас-Експрес" укладено договір №УПТ 11/21, за умовами якого відповідач-1 продає, а відповідач-2 купує право вимоги відповідача-1 до позивача, ДП "Добропіллявугілля", яке виникло по договору №3/07-85п від 01.03.07р., укладеному між позивачем та відповідачем –1.

Як встановлено судами, за цим договором відповідач-2 набув право вимоги відповідача-1 до позивача наступного зобов’язання: збитки в розмірі 351 051,29грн., яке виникло внаслідок поставки позивачем рядового вугілля, яке змерзлося, у лютому 2008 року на адресу ЦЗФ "Торезька" ТОВ "Енергоімпекс".

Виходячи з положень п.2.3 договору, з моменту підписання акта приймання-передачі документів до відповідача-2 переходять права відповідача-1 по договору №3/07-85п від 01.03.07р. в обсязі та на умовах, які існують на момент підписання даного договору.

При цьому, згідно п.3.1 договору, в редакції додаткової угоди до нього від 21.11.08р., відповідач-2 за купівлю-продаж права вимоги зобов'язаний сплатити відповідачу-1 суму 351 051,59 грн. у строк до 31.12.09р.

Також судами встановлено, що 31.12.09 р. відповідачі уклали угоду про припинення зустрічних зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України , згідно якої були зараховані вимоги відповідача-2 до відповідача-1 на суму 351 051,29грн. по договору уступки права вимоги №УПТ 01/12 від 01.12.09р., та вимоги відповідача-1 до відповідача-2 на суму 351 051,29грн. за оспорюваним договором №УПТ 11/21 від 21.11.08р.

Отже, позивачем заявлено позов про визнання недійсним договору №УПТ 11/21 від 21.11.08р., укладеного між відповідачами. Як зазначено судами, вказаний договір, на думку позивача, є договором факторингу, що укладено з порушенням вимог ст. 1079 Цивільного кодексу України , ст.ст. 1 , 5 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг".

Відмовляючи у задоволенні позову, суди зазначили, що спірний договір не є договором факторингу, оскільки його зміст не відповідає умовам ст. 1077 Цивільного кодексу України , яка містить поняття договору факторингу. Зокрема, судами зазначено, що у спірному договорі не виконуються дві з трьох умов: кошти не надаються в розпорядження і відповідач-1 не вносить плату на користь відповідача-2 за наданні кошти; з оспорюваного договору випливає, що відповідач-2, сплачує кошти відповідачу-1 за відступлене ним право вимоги збитків в сумі 351 051,29грн. (а не навпаки, як це необхідно для виникнення факторингу). А отже, як зазначено судами, недотримання вимог ст. 1079 Цивільного кодексу України , ст.ст. 1 , 5 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" не є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини першої статті 215 Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 цього Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Отже, встановивши відсутність підстав для визнання спірного правочину недійсним, суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.


ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА


11 листопада 2010 р. № 1/50


Постановою від 14.09.10 Луганського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Семендяєвої І.В., суддів –Єжової С.С., Журавльової Л.І.) апеляційну скаргу Підприємства залишено без задоволення, а рішення від 23.07.10 господарського суду Луганської області –без змін.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що доводи Підприємства про те, що спірний договір відступлення права вимоги слід кваліфікувати як договір факторингу є помилковими, оскільки він не містить притаманних договору факторингу умов, зокрема, щодо передачі грошових коштів та конкретного розміру винагороди, натомість містить всі умови договору відступлення права вимоги. Щодо вимог про стягнення заборгованості за договором підряду та нарахованих штрафних санкцій, судові інстанції звернули увагу на підписані сторонами акти приймання виконаних робіт на визначену суму заборгованості, а щодо посилань на судове рішення, яким ТОВ "ВКФ Укрбудтехнології" зобов'язано належним чином виконати умови договору підряду, суди зазначили, що визначені недоліки стосуються саме тих підрядних робіт, які прийняті замовником без заперечень по вказаним актам приймання виконаних робіт.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення від 23.07.10 господарського суду Луганської області та постанову від 14.09.10 Луганського апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ч.ч. 1, 2 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 852, ст.ст. 1077, 1079 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 320, 322 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Товариство щодо доводів та вимог скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Підприємства залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 01.09.09 між ТОВ "ВКФ Укрбудтехнології" та Товариством було укладено договір відступлення права вимоги предметом якого згідно п. 1.1 визначено передачу первісним кредитором (ТОВ "ВКФ Укрбудтехнології") та прийняття новим кредитором (Товариством) права вимоги за договором від 19.04.07 № 37, укладеним між ТОВ "ВКФ Укрбудтехнології" та Підприємством. Судами враховано, що у п. 1.2 сторони Договору визначили, що новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов’язань за основним договором та у відповідності до умов п. 2.1 згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду шляхом безготівкового перерахування.

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що Підприємство вважає, що уступку права вимоги саме за грошовими зобов’язаннями з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу слід кваліфікувати як факторинг, який у відповідності до ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є фінансовою послугою, а тому юридичні особи, які не мають статусу фінансової установи за вказаним Законом України та не мають відповідні ліцензії, не можуть виступати в якості фактора за договором факторингу. Однак, на підставі системного аналізу умов Договору та приписів чинного законодавства попередні судові інстанції дійшли до висновку про те, що спірний Договір є таким, що регулюється ст. 512 Цивільного кодексу України та, дійсно, є договором відступлення права вимоги (заміною кредитора у зобов’язанні).

При цьому, судами враховано, що правове регулювання факторингу здійснюється гл. 73 Цивільного кодексу України, зокрема, у ст. 1077 якої визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу згідно зі ст. 1078 Цивільного кодексу України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Разом з тим, судами встановлено, що спірний Договір не містить умов, які притаманні договору факторингу: передачу грошових коштів та конкретний розмір винагороди.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що підстави зміни кредитора у зобов’язанні передбачає ст. 512 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто неможливо передати право, яке ще не належить кредиторові.
Аватар пользователя
Ol_ua
 
Сообщений: 585
Зарегистрирован: 04 дек 2010, 22:20
Благодарил (а): 80 раз.
Поблагодарили: 77 раз.

UNREAD_POST vins » 11 июл 2011, 10:26

Отличительный признак факторинга - получение дохода (в том числе в виде дисконта). Его отсутствие означает, что имеет место обычная уступка права трабования

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"30" червня 2011 р. Справа № 35/395-10

Скрытый текст: показать
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, між Приватним підприємством "Спецбудмонтаж" - первісним кредитором (далі - відповідач-1) та приватним підприємством "ТЕП-4"- новим кредитором (далі - відповідач-2) було укладено договір уступки права вимоги від 25.04.2008р., відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги первісного і стає кредитором за зобов’язаннями боржника - Науково-виробничої приватної фірми "Семікс" (далі - позивач) на загальну суму 591 336,24 грн., що виникли, у зв’язку з невиконанням боржником зобов’язання з оплати поставленого первісним кредитором товару.

Пунктом 4 оспорюваного договору сторони погодили, що за уступку права вимоги новий кредитор зобов’язується розрахуватися з первісним кредитором протягом десяти банківських днів з дня фактичного отримання від боржника виконання відповідних грошових зобов’язань з оплати поставленого товару.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач зазначив, що вказана умова спірного договору свідчить про фактичне підписання сторонами договору факторингу, для можливості укладення якого сторони повинні мати відповідні ліцензії на здійснення фінансових операцій. Враховуючи те, що такі ліцензії у відповідачів відсутні, на думку скаржника, оспорюваний договір є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому повинен бути визнаний недійсним судом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, спірний договір не є договором факторингу та ніяким чином не порушує права позивача.

Мотивуючи не обґрунтованість позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що в даному випадку відсутні підстави, визначені ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, за яких спірний договір має бути визнаний недійсним. Спірний договір є договором відступлення права вимоги, його укладено у відповідності до статей 512-519 Цивільного кодексу України, які регулюють заміну кредитора у зобов'язанні та не є договором факторингу.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Поняття договору факторингу визначено у частині першій статті 1077 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Стосовно фактора законодавець зазначає, що цією стороною договору факторингу може бути банк та інша організація, яка може здійснювати банківські операції. Клієнтом у факторингових операціях, є як правило комерційні юридичні особи, а також фізичні особи-підприємці.

За наведеним визначенням договору факторингу, цей договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. Таким чином, договір факторингу передбачає, передусім, обов'язковість платності за відступлення права грошової вимоги, та мету отримання додаткового доходу.

Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що метою спірного договору є передача права вимоги до боржника від одного кредитора до іншого кредитора, тобто, фактична зміна сторін у виконанні зобов'язання без набуття додаткового доходу жодним із кредиторів. Умовами оспорюваного договору чітко передбачено саме передачу права вимоги, що виникла у зв'язку з невиконанням боржником (НВП фірма "Семікс") свого зобов'язання з оплати поставленого товару та зазначено, що розрахунок нового кредитора з первісним кредитором за уступку права вимоги має здійснюватись у повному обсязі від отриманої суми боргу, без-будь яких дисконтів та премій за стягнення з боржника грошових зобов'язань, а тому, оспорюваний договір не містить ознаки факторингового договору, а є договором уступки права вимоги.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST vins » 03 окт 2011, 09:38

Чи оподатковується ПДФО сума коштів, яку повертає юридична особа – боржник згідно договору про переуступку прав вимоги фізичної особи в сумі, що перевищує(не перевищує) суму погашення боргу згідно з ПКУ?

Відповідь: Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) кредитор може бути змінений у зобов'язанні внаслідок передання своїх прав та обов'язків іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). У разі, якщо відповідно договору про переуступку права вимоги, первісний кредитор повертає суму боргу фізичній особі, яка виступила третьою стороною у зобов’язанні, і сума цих коштів не перевищує суму погашеного боргу, то у фізичної особи не виникає об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Дохід (об'єкт оподаткування) може виникнути у фізичної особи у разі, якщо юридична особа – боржник повертає суму коштів, яка перевищує суму погашення боргу. У цьому випадку відповідно пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) позитивна різниця між сумою погашення боргу та сумою повернутих коштів включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як сума винагороди нарахована (виплачена) платнику податку за умовами цивільно-правового договору. Такий дохід оподатковується податковим агентом під час їх виплати за його рахунок за ставкою, визначеною п. 167.1 ст.167 ПКУ і відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу "102".


ДПІ у Печерському районі м. Києва
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ДОГОВОРНОЕ ДЕЛО

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, Ya