Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Когда за нарушение договора пеня не взыскивается

заключение, изменение, расторжение, выполнение любых договоров

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST Печкин » 10 апр 2011, 11:33

ВХСУ говорит о том, что если размер пени прямо не установлен договором, то она взысканию не подлежит

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
29 березня 2011 р. № 7/428

...
Позивач також просить стягнути з відповідача 1433983,89 грн. пені відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.
Проте в Договорі умова про застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені відсутня.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України не встановлені випадки, підстави та порядок застосування пені за порушення зобов’язання.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.
живу на Бухфоруме

За это сообщение автора Печкин поблагодарил:
Heloise
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Наташа216 » 27 июл 2011, 16:17

И что, разве с этим можно согласиться? Вертят нормы Законов как хотят
Наташа216
 
Сообщений: 314
Зарегистрирован: 18 июл 2011, 14:51
Благодарил (а): 31 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

UNREAD_POST vins » 27 июл 2011, 16:26

Наташа216 писал(а):И что, разве с этим можно согласиться? Вертят нормы Законов как хотят


А с чем именно не согласны?
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST Наташа216 » 27 июл 2011, 16:30

С тем, что ч. 6 ст. 231 ХКУ определяет ,что штрафные санкции за нарушение денежных обязательств устанавливаются в процентах, размер которых определяется учетной ставкой НБУ, если иной размер процентов не предусмотрен законом и договором. Договором и законом не предусмотрен.
Я сама знаю на примерах ,когда суды удовлетворяли иск, где начислялась пеня, хотя и не предусматривалась в договоре
Наташа216
 
Сообщений: 314
Зарегистрирован: 18 июл 2011, 14:51
Благодарил (а): 31 раз.
Поблагодарили: 5 раз.

UNREAD_POST vins » 27 июл 2011, 16:45

Наташа216 писал(а):С тем, что ч. 6 ст. 231 ХКУ определяет ,что штрафные санкции за нарушение денежных обязательств устанавливаются в процентах, размер которых определяется учетной ставкой НБУ, если иной размер процентов не предусмотрен законом и договором. Договором и законом не предусмотрен.
Я сама знаю на примерах ,когда суды удовлетворяли иск, где начислялась пеня, хотя и не предусматривалась в договоре


Да, безусловно. Думаю, что и первые две инстанции удовлетворили иск, пока он до ВХСУ дошел. Более того, уверен, что в практике самого ВХСУ не составит труда найти решения, в которых требования о начислении пени будут удовлетворены.
Я пока не берусь говорить, согласен или нет с ВХСУ в данном случае, но по крайней мере, это решение заставило посмотреть на ч. 6 ст. 231 ХКУ немного иначе.

6. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.


По сути ВХСУ говорит, что эта норма, как и вся ст. 231 ХКУ отсылочная: она устанавливает лишь общие правила применения штрафных санкций, говорит о том, что размер, если он устанавливается (а может и не устанавливаться), то устанавливается в учетных ставках НБУ. И эта норма применяется только в том случае, если в договоре или в законе будет написано: за нарушение этого обязательства применяется пеня. А если не написано, то, соответственно, не применяется ни в каком размере.
Вот если бы в договоре было написано: за нарушение пеня. Но размер не установлен - то обращаемся к ч. 6 ст. 231 ХКУ.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST vins » 01 дек 2011, 00:21

Размер пени за нарушение договорного денежного обязательства не может превышать двойной учетной ставки НБУ.

Верховний Суд України
П О С Т А Н О В А
07 листопада 2011 року місто Київ № 3-121гс11


До Верховного Суду України звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Зовнішсервіс” про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05 липня 2011 року в справі №5002-2/5109-2010. Заяву мотивовано тим, що в справах №№9/107, 37/162, 21/15(17/55-63) за тих же самих обставин, застосувавши ті ж самі положення закону, суд касаційної інстанції дійшов висновку про пріоритетність норм ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, якими обмежено розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, над положенням частини 2 статті 551 ЦК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та перевіривши наведені заявником обставини, Верховний Суд України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, в обґрунтування заявлених позовних вимог державне підприємство “Дельта-Лоцман” посилалося на пункт 5.3 договору про надання послуг, укладеного між сторонами 24 грудня 2007 року, відповідно до якого в разі порушення взятих на себе зобов’язань відповідач несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 відсотка несплаченої вартості послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків суми боргу.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені та штрафу.
Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань врегульовано ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, дійшов помилкового висновку про те, що у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню норми ЗУ “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” в частині обмеження пені розміром, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.
За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 05 липня 2011 року підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована, а справа – направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST tarianz » 18 янв 2012, 18:19

Кто будет с такими поставшиками работать которые за договор в суды подают )
bates methodглаукома
tarianz
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 18 янв 2012, 18:17
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST юрист » 08 май 2012, 16:03

В ВСУ прошла конференция - обсуждали проценты за нарушение денежных обязательств. Позиция, как он был представлен, известного ученого В.Г. Ротаня

як співвідносяться положення ч. 2 ст. 626 ЦК із ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України (далі- ГК)? Стапя 625 ЦК має назву «Відповідальність за порушення грошових зобов'язань», тобто законодавець встановив, що це відповідальність.
Законодавець також назвав цю відповідальність, яка полягає у сплаті відсотків та індексації заборгованості.
І ось виникає питання: а як ці проценти, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК, сnіввідносяться з ч. 2 ст. 34З ГК, в якій йдеться про те, що штрафні санкції
за порушення грошових зобов'язань не можуть перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України? Чи поширюється це обмеження на проценти, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК? Жодним чином не поширюється, зауважив доповідач, оскільки ст. 343 ГК- це штрафні санкції, вони є пенею, а ст. 625 - це проценти, це вид відповідальності, який установив законодавець, і він мав на це право.
Чому nозначення процентів, установлених ч. 2 ст. 625 ЦК, відривається від нормативного тексту тлумачення як пені? Тому, що правовий режим у процентів і в пені різний.
Законодавець назвав процентами і таким чином вивів усі проценти за межі сфери дії положень ЦК, в яких передбачена можливість зменшення
розміру неустойки, в тому числі й пені. Вивів за межі положення, які передбачають скорочення позовної давності, та вивів за межі дії також інших положень. То чи має суб'єкт право тлумачити ці положення всупереч тому, що зробив законодавець, повернути ці проценти під дію статей, які встановлені стосовно пені чи стосовно неустойки? Я думаю, що цього робити не можна.
Це питання є більш складним, коли справа стосується господарського судочинства. Вбачаються асоціативні підходи до тлумачення, зокрема у тому, що судова практика у господарських справах суцільно визнає можливою індексацію заборгованості за грошовими зобов'язаннями. Хотів би, зауважив вчений, щоб науковці та судді, які відстоюють nротилежну nозицію, все-таки обГрунтували логічно, що ч. 2 ст. 625 ЦК в частині індексації підлягає застосуванню до господарських зобов'язань. Стверджую, що це є тільки асоціативне тлумачення, це відхід від букви закону. Вже не кажу про те, яке навантаження суди покладають на боржників за грошовими зобов'язаннями.
Аватар пользователя
юрист
 
Сообщений: 455
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 10:51
Благодарил (а): 70 раз.
Поблагодарили: 120 раз.

UNREAD_POST юрист » 08 май 2012, 16:23

Позиция д.ю.н Н.С. Кузнецовой по тому же вопросу

.. аналізуючи нині чинне законодавство, є всі підстави застосовувати стягнення процентів незалежно від неустойки, а неустойки - незалежно від процентів.
Відповідаючи на запитання судді Верховного Суду України М.Б. Гусака про те, чи можна застосовувати ч. 2 ст. б25 ЦК судам господарської юрисдикцїІ, Н.С. Кузнєцова зауважила, що немає підстав не застосовувати цю статтю, оскільки нею встановлено право стягувати проценти як плату за користування чужими коштами і ця стаття є спеціальною. Вона підкреслила, що не розглядає проценти як відповідальність, як неустойку у вигляді
пені та штрафу, а як об'єктивно існуючий спосіб компенсації за користування чужими коштами. А пеня - це форма відповідальності.
Аватар пользователя
юрист
 
Сообщений: 455
Зарегистрирован: 25 ноя 2010, 10:51
Благодарил (а): 70 раз.
Поблагодарили: 120 раз.

UNREAD_POST vins » 31 май 2012, 08:33

Верховный Суд Украины: установление в договоре ответственности штраф + пеня не противоречит Конституции Украины (запрет на привлечение за одно и то же нарушение к ответственности дважды).

П О С Т А Н О В А
9 квітня 2012 року 3-88гс11

...
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 4 червня 2008 року між ТОВ "Аксон" (постачальник) і ТОВ "ВП "Агро-Союз" (покупець) був укладений договір № АксЩ141, за яким постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти й оплатити згідно з викладеними у договорі умовами металопродукцію, асортимент, кількість, якість і ціну якої зазначено в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.

Умовами договору поставки № АксЩ141 від 4 червня 2008 року передбачалося, що строки поставки зазначаються у додатках до нього, а датою поставки вважається дата підписання представником відповідача видаткової накладної.

Оплату металопродукції, одержаної на виконання договору поставки № АксЩ141 від 4 червня 2008 року за видатковими накладними № нАксБ0000000010 від 7 серпня 2008 року, № нАксБ0000000011 від 7 серпня 2008 року та № нАксБ0000000016 від 15 серпня 2008 року ТОВ "ВП "Агро-Союз" не здійснило, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 42 002,43 грн.

Пунктом 7.1 вказаного договору було встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором відповідно до чинного законодавства. Пунктом 7.3 цього договору встановлено обов'язок покупця у разі порушення строків оплати товару оплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення, а у разі прострочення більш ніж десяти календарних днів - додатково до пені сплатити покупцю штраф у розмірі 10 % від загальної суми заборгованості.

Предметом розгляду в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 42 002,43 грн основного боргу, 4 200,24 грн штрафу, 2 428,41 грн пені за період із серпня по листопад 2008 року та 3 % річних за період з 21 серпня 2007 року по 17 листопада 2008 року в розмірі 303,79 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

У справі, що переглядається, договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати поставленої металопродукції.

З огляду на викладене та враховуючи встановлений судами факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати поставленої металопродукції, Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2010 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2008 року, обґрунтовано погодився з правомірністю одночасного стягнення з ТОВ "ВП "Агро-Союз" 4 200, 24 грн штрафу та 2 428, 41 пені за період із серпня по листопад 2008 року (нарахованих без перевищення встановлених законом граничних розмірів).
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST profi » 13 июн 2012, 23:49

Касательно применения предписания ч. 2 ст. 625 ГКУ. Анализировал практику ВХСУ и ВСУ за 2012 год. В отношении этих платежей все как один твердят, что они "виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання". А в ряде решений как ВХСУ так и ВСУ прямо говорится, что это не санкция.

Соответственно, при таком подходе следует согласиться, что 3% годовых и инфляционные начисления не связаны с неустойкой (пеней и штрафом). А значит применяются сами по себе и не противоречат ст. 343 ХКУ.
profi
 
Сообщений: 90
Зарегистрирован: 06 дек 2010, 11:36
Благодарил (а): 5 раз.
Поблагодарили: 13 раз.

UNREAD_POST vins » 14 июн 2012, 07:46

profi писал(а):применяются сами по себе и не противоречат ст. 343 ХКУ.


То, что не противоречит, согласен.
Но по сути своей неустойка и проценты по ст. 625 имеют одну правовую природу. Разницы не вижу, поскольку неустойка тоже в том числе выполняет компенсационную функцию. Даже если согласиться, что 3% годовых - это компенсация, то почему тогда компенсируют дважды - в виде 3% годовых и в виде неустойки?
Для налоговых целей вопрос поднимался в теме о налогообложении штрафа и о правовой природе 3 % годовых.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST profi » 14 июн 2012, 10:46

vins писал(а):Верховный Суд Украины: установление в договоре ответственности штраф + пеня не противоречит Конституции Украины (запрет на привлечение за одно и то же нарушение к ответственности дважды).

П О С Т А Н О В А
9 квітня 2012 року 3-88гс11

...
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 4 червня 2008 року між ТОВ "Аксон" (постачальник) і ТОВ "ВП "Агро-Союз" (покупець) був укладений договір № АксЩ141, за яким постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти й оплатити згідно з викладеними у договорі умовами металопродукцію, асортимент, кількість, якість і ціну якої зазначено в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.

Умовами договору поставки № АксЩ141 від 4 червня 2008 року передбачалося, що строки поставки зазначаються у додатках до нього, а датою поставки вважається дата підписання представником відповідача видаткової накладної.

Оплату металопродукції, одержаної на виконання договору поставки № АксЩ141 від 4 червня 2008 року за видатковими накладними № нАксБ0000000010 від 7 серпня 2008 року, № нАксБ0000000011 від 7 серпня 2008 року та № нАксБ0000000016 від 15 серпня 2008 року ТОВ "ВП "Агро-Союз" не здійснило, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 42 002,43 грн.

Пунктом 7.1 вказаного договору було встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором відповідно до чинного законодавства. Пунктом 7.3 цього договору встановлено обов'язок покупця у разі порушення строків оплати товару оплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення, а у разі прострочення більш ніж десяти календарних днів - додатково до пені сплатити покупцю штраф у розмірі 10 % від загальної суми заборгованості.

Предметом розгляду в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 42 002,43 грн основного боргу, 4 200,24 грн штрафу, 2 428,41 грн пені за період із серпня по листопад 2008 року та 3 % річних за період з 21 серпня 2007 року по 17 листопада 2008 року в розмірі 303,79 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

У справі, що переглядається, договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків оплати поставленої металопродукції.

З огляду на викладене та враховуючи встановлений судами факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати поставленої металопродукції, Вищий господарський суд України, залишаючи без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2010 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2008 року, обґрунтовано погодився з правомірністю одночасного стягнення з ТОВ "ВП "Агро-Союз" 4 200, 24 грн штрафу та 2 428, 41 пені за період із серпня по листопад 2008 року (нарахованих без перевищення встановлених законом граничних розмірів).



Тут, правда, может быть такой нюанс. Видел решение ВХСУ где суд сказал, что штраф в процентном виде соответствует определению пени, а стороны за это же нарушение уже установили отдельно ответственность в виде пени. В результате ВХСУ сделал вывод, что за одно нарушение установлено два одинаковых вида ответственности, в результате чего один из них применению не подлежит.
Можно предположить, что это решение ВХСУ не противоречит решению ВСУ. За одно нарушение могут применяться разные виды ответственности (штраф и пеня), но не два одинаковых вида ответственности (две пени). Правда неустойка не исключает возможности применения инфляционных и 3% годовых (или большей суммы, если иное установлено договором).
Последний раз редактировалось profi 14 июн 2012, 10:53, всего редактировалось 1 раз.
profi
 
Сообщений: 90
Зарегистрирован: 06 дек 2010, 11:36
Благодарил (а): 5 раз.
Поблагодарили: 13 раз.

UNREAD_POST vins » 14 июн 2012, 10:53

profi писал(а):За одно нарушение могут применяться разные виды ответственности (штраф и пеня), но не два одинаковых вида ответственности (две пени).


Думаю, что под видом ответственности скорее следует понимать ее вид в значении уголовная, гражданско-правовая, административная... и т.д.
Условно говоря, нельзя подать иск о взыскании штрафа, получить судебное решение. А потом через время решить для себя, что как-то маловато я взыскал, и обратиться с повторным иском. Либо, например, если мы одному из кредиторов полностью выплатили штраф, то дальше уже сами кредиторы разбираются между собой, а не обращаются к нам с иском. Нам это представляется очевидным, но, на мой взгляд, как раз в это и есть суть запрета на привлечение к одному виду ответственности дважды.
А если пеня + пеня, не вижу тут большой проблемы. Мы можем предусмотреть, что в первые 10 дней просрочки пеня (условно говоря) 10 %, а в последующие дни 20 % (то есть 10 + 10). Ничего противоречащего принципам привлечения к юрответственности в этом, как мне представляется, не будет.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2906 раз.

UNREAD_POST profi » 14 июн 2012, 10:55

vins писал(а):
profi писал(а):За одно нарушение могут применяться разные виды ответственности (штраф и пеня), но не два одинаковых вида ответственности (две пени).


Думаю, что под видом ответственности скорее следует понимать ее вид в значении уголовная, гражданско-правовая, административная... и т.д.
Условно говоря, нельзя подать иск о взыскании штрафа, получить судебное решение. А потом через время решить для себя, что как-то маловато я взыскал, и обратиться с повторным иском. Либо, например, если мы одному из кредиторов полностью выплатили штраф, то дальше уже сами кредиторы разбираются между собой, а не обращаются к нам с иском. Нам это представляется очевидным, но, на мой взгляд, как раз в это и есть суть запрета на привлечение к одному виду ответственности дважды.
А если пеня + пеня, не вижу тут большой проблемы. Мы можем предусмотреть, что в первые 10 дней просрочки пеня (условно говоря) 10 %, а в последующие дни 20 % (то есть 10 + 10). Ничего противоречащего принципам привлечения к юрответственности в этом, как мне представляется, не будет.


Ну я тоже не видел, пока не встретил решение ВХСУ. Теперь вот для себя сделал выводы - лучше пеню ставить в разы выше, чем дважды ее прописывать. Зачем рисковать.
profi
 
Сообщений: 90
Зарегистрирован: 06 дек 2010, 11:36
Благодарил (а): 5 раз.
Поблагодарили: 13 раз.

След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ДОГОВОРНОЕ ДЕЛО

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, Ya

cron