Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Налоговые проверки

Путеводитель по разделу. Штрафы, санкции, проверки, админ-, уголовная ответственность, обжалование решений госорганов

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST VOA » 16 сен 2012, 18:55

В ст.85.4 сказано, что налоговики "имеют право получить", но не сказано, что "налогоплательщик обязан предоставить". Само по себе заключение не совсем свидетельствет о нарушениях, оно лишь отражает точку зрения на учёт аудитора - а не свидетельствует о сокрытии (занижении) объекта налогообложения. Об этом свидетельствуют (или не свидетельствуют) документы из ст.44.1, на основании которых и определён этот самый объект налогообложения. Понимаю, что спорить иногда с ГНИ - себе дороже, поэтому, если не удастся фокус с "коммерческой тайной" и "необязанностью предоставить", поговорите с аудиторами и попробуйте их убедить изменить текст заключения (если он сейчас не так жёстко регламентирован, как в начале 2000-х гг.) и тогда дайте налоговикам то, что они хотят.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5076
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1772 раз.
Поблагодарили: 1948 раз.

UNREAD_POST налоговик » 03 окт 2012, 12:58

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 31.07.2012 р. N 20727/7/10-0217/2986

Державна податкова служба України (далі - ДПС України) за результатами проведення 30.05.2012 р. у Вищому адміністративному суді України (далі - ВАСУ) круглого столу з питань однакового застосування норм Податкового кодексу України (далі - круглий стіл) повідомляє таке.

1. Щодо права слідчого у межах Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання

Відповідно до абзацу другого ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 КПК України законом, що визначає повноваження слідчого та відповідно до якого здійснюється провадження у кримінальних справах, є КПК України.

Статтею 66 КПК України визначено, що особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організації, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізії, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно з ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.

Постанова слідчого відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є підставою для проведення органом ДПС позапланової документальної перевірки платника податків.

При цьому відповідно до ст. 114 КПК України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Враховуючи зазначене, законодавством України передбачено право слідчого у межах КПК України, відповідною постановою, призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання. Такі постанови, з позиції суддів 4 палати ВАСУ, висвітленій на засіданні круглого столу, є обов'язковими до виконання органами ДПС України.

2. Щодо права органів ДПС приймати податкові повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність

Однією із підстав для проведення органом ДПС документальних позапланових перевірок, у відповідності до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України є отримання органом ДПС постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

За результатами таких перевірок, у відповідності до п. 86.9 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу ДПС передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу ДПС визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Підпунктом 58.4 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, контролюючий орган зобов'язаний визначити платнику податків відповідні податкові зобов'язання, штрафні (фінансові) санкції.

При цьому складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду або винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

При практичному застосуванні вказаних норм права виникає питання, чи у всіх випадках орган ДПС не приймає податкове повідомлення-рішення за результатами проведених документальних позапланових перевірок на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора чи виключно на підставі постанов про порушення кримінальних справ, пов'язаних зі сплатою податків, зборів.

Враховуючи, що диспозиція пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та п. 86.9 ст. 86 ПК України не здійснює розмежування вказаних постанов по об'єктивному та суб'єктивному складу, у органів ДПС відсутні, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок.

У разі ж прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок, призначених на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора до винесення відповідного рішення суду в межах КПК України, останнє згідно з позицією ВАСУ буде скасовано.

Щодо доказів, отриманих при проведенні перевірки (в рамках КПК України), у тому числі актів перевірок, то вони будуть оцінюватися при розгляді кримінальної справи в суді відповідної юрисдикції.

Разом із цим слід враховувати, що положення ст. 78 ПК України містять і інші підстави для проведення органами ДПС документальних позапланових перевірок.

Зокрема, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка може бути здійснена за наслідками перевірок інших платників податків або за отриманням податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи, що матеріали позапланової документальної перевірки, проведеної на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, або наявна кримінальна справа можуть свідчити про порушення платником податків законодавства, орган ДПС не позбавлений права на підставі цієї норми та інших підстав, визначених ст. 78 ПК України, провести позапланову документальну перевірку платника податків, за результатами якої здійснити відповідні донарахування податкових зобов'язань.

3. Щодо права платника податків на оскарження висновків акта перевірки

Реалізація органами ДПС контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, здійснюється шляхом проведення перевірок платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За результатами проведених перевірок, відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, органи ДПС складають акт або довідку такої перевірки, які виписуються посадовими особами органу ДПС та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

При цьому визначення сум платнику податків, що підлягають сплаті до бюджету, відповідно до ст. 58 ПК України, здійснюється органом ДПС шляхом надіслання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення.

Платник податків, який вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або інтереси, для їх захисту, відповідно до п. 1 ст. 6 КАС України, має право звернутися до адміністративного суду.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття друга, пп. 1 п. 2 ст. 17 КАС України).

З наведених норм права випливає, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу висновки акта перевірки та власне сам акт перевірки (у тому числі акт перевірки, на підставі якого у подальшому було порушено кримінальну справу) не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що у свою чергу виключає можливість такого платника податків, з урахуванням ст. 17 КАС України, на їх оскарження у судовому порядку.

Разом із цим слід враховувати, що платником податків можуть бути оскаржені певні процесуальні дії органу ДПС при проведенні перевірки (наприклад, вилучення оригіналів первинних документів тощо), крім дій щодо оформлення та складання акта перевірки.

Що стосується акта перевірки, на підставі якого у подальшому було порушено кримінальну справу, то висновки такого акта перевірки поряд з іншими доказами можуть бути предметом дослідження у кримінальному процесі.

Вказану позицію висловлено та повністю підтримано суддями 4 палати ВАСУ на засіданні круглого столу.

4. Щодо права адміністративних судів на призначення перевірок у порядку, визначеному пп. 78.1.11 п. 78.1 cm. 78 ПК України

Статтею 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Пунктом 2 статті 69 КАС України передбачено, що суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, й у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанов органу дізнання, слідчого, прокурора, винесених ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Разом із цим, повноваження адміністративних судів України, їх юрисдикція щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства відповідно до ст. 1 КАС України регулюється саме Кодексом.

Аналіз положень КАС України свідчить про відсутність у ньому норм, які б визначали повноваження адміністративних судів на призначення перевірок.

Посилання ж судів на ст. 160 КАС України також не дає підстави для висновку про наявність вказаних повноважень, оскільки остання встановлює виключно порядок ухвалення судових рішень та їх форму.

Що ж стосується повноважень суду на призначення перевірки у межах КПК України, то вказане право повністю кореспондується із ст. 66 КПК України, якою визначено, що особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд (забезпечуючи збір доказів) у справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Враховуючи зазначене, положення законодавства України не передбачають право адміністративних судів України на призначення перевірок, що, у свою чергу, виключає можливість органів ДПС, за таких обставин, на їх проведення.

Вказану позицію висловлено та повністю підтримано суддями 4 палати ВАСУ на засіданні круглого столу.

5. Щодо оскарження рішень судів органами ДПС України

Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.

Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанцій за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Статтею 167 КАС України визначено, що на вимогу особи, яка бере участь у справі, а так само особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, суд у цей самий день видає копію постанови (або її вступної та резолютивної частин) чи ухвали суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі. Суд складає повний текст постанови у строк, передбачений частиною третьою статті 160 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, з метою реалізації права, наданого частиною дев'ятою статті 49 КАС України щодо отримання копій судових рішень, ДПС України зобов'язує осіб, які беруть участь у справі, в обов'язковому порядку подавати до канцелярії суду клопотання про видачу судових рішень.

У разі ненадходження та/або невидачі судових рішень на час граничного строку їх оскарження, касаційні скарги органів ДПС повинні містити клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження, дату подачі клопотання про видачу судового рішення, дату отримання або надходження такого рішення.

До касаційної скарги обов'язково долучаються копія клопотання про видачу судового рішення та копії рішень судів, що оскаржуються, з доказами їх фактичного надходження (отримання) відповідним органом ДПС.

Враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, надання таких доказів буде підставою для поновлення строків на оскарження в разі несвоєчасного отримання копії відповідного судового рішення.

Додатково звертаємо увагу, що у разі відсутності судових рішень на час граничного строку їх оскарження, юридичними службами органів ДПС повинен проводитись моніторинг рішень, які наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень, з метою їх оскарження у встановленому порядку із дотриманням вимог КАС України.


Заступник Голови
А. Ігнатов


Комментарий от Бухгалтерии

Предпринимателей лишили права на защиту при обжаловании результатов проверок
Субъектов хоздеятельности лишили возможности обжаловать в судах результаты налоговых проверок, проведенных в рамках Уголовно–процессуального кодекса (УПК), до вынесения судом обвинительного приговора по уголовному делу по ст.212 Уголовного кодекса (УК; «Уклонение от уплаты налогов…»).

Об этом идет речь в письме ГНСУ №20727/7/10-0217/2986 от 31.07.12 г. «Проверки, назначенные в соответствии с уголовно–процессуальным законодательством», о котором стало известно только в октябре.

Заметим, что юристы так и не смогли найти это письмо на сайтах ГНСУ, Верховной Рады и в других базах нормативно–правовых актов.

В письме ГНСУ говорится, что налоговые органы по результатам проведенных якобы в рамках УПК проверок, согласно п.86.9 ст.86 и п.58.4 ст.58 Налогового кодекса (НК), могут не принимать налоговое уведомление–решение до вступления в силу решения суда по уголовному делу, возбужденному в отношении налогоплательщика за неуплату налогов.

В письме подчеркивается, что такое решение может не приниматься как после проверок, проведенных в рамках возбужденного уголовного дела, так и после проверок, проведенных до его возбуждения.

Тем самым ГНСУ с ведома ВАСУ фактически превращает предпринимателей в бессловесную массу, давя на корню даже намек на какие–то возражения по поводу этих проверок. Мол, ребята, защищайтесь при рассмотрении уголовного дела в суде. Но суд чаще всего выносит по нему обвинительное заключение.


налоговик (то бишь я) на это ответил:
Честно говоря, не понял повода для столь темных красок. А против чего, собственно, идти в суд? Не выносят НУР в отношении предприятия, то есть ничего не доначисляют, штрафы не применяют. Говорят: вот суд дело рассмотрит, и если факт подтвердится решением суда, тогда уже вынесем НУР - и тогда появится предмет для обжалования.
Это все равно что сказать: провели проверку, а НУР не выписывают! штрафы не применяют, НО не доначисляют, кредит не снимают! Я возмущен!
Ну кому ооочень хочется в суд - обжалуйте бездействия налогового органа в виде невыписания предприятию НУР с определенным в нем налоговыми обязательствами. Пускай суд обяжет выписать их наконец.


И еще одно мнение по тому же письму

Под грустное мычанье,
Под громкое рычанье,
Под дружеское ржание
Рождается на свет
Большой секрет для маленькой,
Для маленькой такой компании,
Для скромной такой компании
Огромный такой секрет…. (Ю.Мориц)

Как-то тихо и незаметно (либо «совершенно секретно», либо «не стоит ни малейшего внимания») появилось Письмо ГНСУ № 20727/7/10-0217/2986 от 31.07.2012 г «Проверки, назначенные в соответствии с уголовно-процессуальным законодательством». Письма нет в «Лиге», хотя в специализированных изданиях оно промелькнуло. Но особого внимания на него не обратили, а зря, очень-очень зря.

На это письмо нужно обратить ОСОБОЕ внимание. Обстоятельства его появления того заслуживают. Ведь оно появилось по результатам круглого стола состоявшегося 31.05.2012г в ВАСУ. Сам факт «междусобойчика» ВАСУ-ГНСУ интересен, а уж выводы, к которым там пришли…. Высокие стороны договорились… О чем??

Наиболее важные (с точки зрения налогоплательщика) вещи –содержатся в пунктах 1-3 письма.

Пункт 1. О праве следователя в пределах Уголовного процессуального кодекса Украины назначать проведение проверок субъектов хозяйствования.

Стороны пришли к единому мнению о том, что «законодательством Украины предусмотрено право следователя в рамках УПК Украины соответствующим постановлением назначать проведение проверок субъектов хозяйствования. Такие постановления, с позиции судей 4 палаты ВАСУ, освещенной на заседании круглого стола, обязательны к выполнению органами ГНС Украины»

Строго говоря, ст. 66 пока еще действующего УПК говорит о праве следователя «требовать проведения ревизий». В то же время, органы ГНС «ревизии» проводить не могут –пунктом 20.1.4. ст.20 НКУ предусмотрено лишь право ГНС проводить проверки налогоплательщиков… Ревизия и проверки –это не синонимы. Так, в старой редакции Закона Украины «О государственной контрольно-ревизионной службе в Украине» (именно там было дано определение термина «ревизия», сейчас в нормативных актах такого уровня –Закон – этот термин вообще не встречается) говорится:

Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок.

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Перевірка - це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Т.о., право следователя требовать проведения ревизий не корреспондирует с правом ГНС их проводить. Аналогично, органы ГНСУ могут проводить проверки, но у следователя нет права их назначать.
Ну, от геологов можно ожидать всякого. Но судьи ВАСУ… –они же должны были заметить, что здесь –прямое противоречие со ст.19 Конституции:

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Откуда же такой вывод? ИМХО: вероятно, имели в виду «будущий УПК», где у следователя появляется это право –«назначать проверки». Т.о., Письмо ГНСУ писалось «с учетом перспективы» и все его прелести должны проявиться позже – начиная с ноября.

Перейдем ко второму пункту Письма ГНСУ.

Пункт 2. О праве органов ГНС принимать налоговые уведомления-решения по результатам проведенных проверок, назначенных в соответствии с уголовно-процессуальным законом или законом об оперативно-розыскной деятельности.

По этому вопросу Стороны договорились:

«По результатам таких проверок, в соответствии с п.86.9 ст.86 НКУ, налоговое уведомление-решение не принимается до дня вступления в законную силу соответствующего решения суда. Материалы проверки вместе с решениями органа ГНС передаются правоохранительному органу, который назначил проверку. Статус таких материалов проверки и заключений органа ГНС определяется уголовно-процессуальным законом или законом об оперативно- розыскной деятельности.»

Ну а если НУР все же будет принят (до вынесения приговора) – он будет отменен (такая позиция ВАСУ).

Все правильно, все верно. Однако….Смоделируем ситуацию.

Фирма «А» имело взаимоотношения с «мутным» контрагентом – фирмой «Б». В отношении учредителей фирмы «Б» было возбуждено уголовное дело по ст.205 УК «Фиктивное предпринимательство». Следователь назначает проверку у фирмы «А», налоговики приходят, проверяют, пишут акт (в котором признают договоры между данными контрагентами –«никчемными»).

Сегодня ситуация развивается следующим образом: налоговики выписывают НУР, налогоплательщик обжалует его в суде – и имеет очень неплохие шансы признать НУР незаконным, отменить его.

Завтра все изменится (собственно, меняется уже сегодня; но с новым УПК –вероятно – такое развитие событий станет нормой). А будет так: налоговики придут на фирму «А» -с проверкой. Напишут акт, но НУР (пока) выписывать не будут. У налогоплательщика нет того документа (решения органа ГНС), которое можно эффективно обжаловать по КАСУ. «Акт проверки» -не оспоришь! Налогоплательщики в подобных случаях пытаются обжаловать «хоть что-то» - «признать незаконными действия/бездействие» налоговиков. Вероятность положительного результата (удовлетворения иска налогоплательщика) – намного меньше! Даже мнения судей ВАСУ по данному вопросу –расходятся! В самом благоприятном случае, для налогоплательщика это –полумера! Однако (см. п.3 анализируемого письма, налоговики пытаются и этой возможности налогоплательщика лишить).

Впрочем, мы еще не дошли до пункта.3. Вернемся к моделируемой ситуации.

Итак, «проверенная» фирма «А» хочет оспорить выводы акта проверки. Однако, очень вероятна ситуация, когда налогоплательщику просто НЕ ПРЕДОСТАВЯТ акт проверки для ознакомления. С первого взгляда, это может показаться абсурдным, невозможным. Опять же, НКУ говорит о другом –в п.86.1 ст.86 говорится, что «акт проверки предоставляется налогоплательщику или его законному представителю, который обязан его подписать».

Все так. И тем не менее – «Статус таких материалов проверки и заключений органа ГНС определяется уголовно-процессуальным законом или законом об оперативно- розыскной деятельности.»

Опа! А у них там –«тайна следствия»! Как далее будут развиваться события, какой нормативный акт будет считаться более специальным –НКУ или УПК?? Это мы увидим в самом ближайшем будущем. Пока же адвокаты- «уголовники» склоняются к тому, что «в приоритете» будет УПК. А это значит, что налогоплательщик НЕ УВИДИТ акта проверки до конца следствия (в лучшем варианте «взглянуть» на него сможет только адвокат обвиняемого, во время ознакомления с материалами следствия). А чаще всего будет так: «уплывший в материалы УД» акт проверки будет недоступен «проверенному налогоплательщику» до «времени Ч» - даты, когда этот акт вернется (после УД) с приговором. Именно тогда будет выписан НУР. И его уже тоже не оспоришь – ведь в приговоре будет установлен «умысел» (именно «умысла» не хватает налоговикам сегодня – для надлежащего обоснования «никчемности» договора).

Все. Энд. Получили «якобы-законную» многоходовку, в результате которой налогоплательщик полностью лишен права защиты!

Перейдем к третьему пункту данного письма. Это –«контрольный в голову». Ну а вдруг налогоплательщик каким-то образом сможет «выцепить» злосчастный акт. А вдруг практика сложится таким образом, что «более специальным» и приоритетным будут считать НКУ, а не УПК??? Ведь нельзя же оставить малейшей лазейки, малейшей возможности для налогоплательщика –использовать свое право на защиту…

Пункт 3. О правах налогоплательщика на обжалование заключений акта проверки.

Несколько раз повторив мысль о том, что «акт проверки не обжалуется», налоговики рассмотрели «круг, перечень» действий органов ГНС, которые могут быть обжалованы и предложили обжаловать «исключение оригиналов первичных документов и т.п.» но –«кроме действий по оформлению и составлению акта проверки».

Тут же отметили, что заключения такого акта проверки (никаким образом налогоплательщиком не оспоренного) могут быть (и будут!) предметом исследования в уголовном процессе.

И, чтобы никто не сомневался в согласованности действий, подчеркнули: «Указанная позиция выражена и полностью поддержана судьями 4 палаты ВАСУ на заседании круглого стола».

Под грустное мычанье,
Под громкое рычанье,
Под дружеское ржание
Рождается на свет
Большой секрет для маленькой,
Для маленькой такой компании,
Для скромной такой компании
Огромный такой секрет.
Ля-ля-ля-ля-ля…

По материалам: Блог Елены Жуковой на ЛИГА.Блоги
Последний раз редактировалось налоговик 24 ноя 2012, 01:12, всего редактировалось 1 раз.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5610
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 788 раз.
Поблагодарили: 2509 раз.

UNREAD_POST виктория2404 » 03 окт 2012, 18:52

Добрый вечер,в первую очередь сказать ОГРОМНОЕ СПАСИБО пользователям Вотруба, налоговик, Печкин,vins за предоставленные консультации,которые помогли мне частично отстоять свои правовые позиции в суде , скоро у меня будет апелляционный суд,да дело совершенно не в этом, ПРОСТО КРИК ДУШИ.
Хочу рассказать Вам как действует моя налоговая инспекция по отношению к налогоплательщику.Итак,после последнего суда ( решение которого в пользу меня)моя налоговая начала резко забрасывать меня письмами по встречкам за 2012 год, причем за каждый месяц(сначала начали со ст.73.5,запрос направлен с нарушением со стороны ГНС, я им на это указала, но все-же ответила),а потом пошло все еще хуже,недавно позвонил мне мой постоянный покупатель (с которым я работаю более 5 лет, и проблем у него не было касаемо моих сделок) так вот,к ним пришла налоговая милиция,с запросом от ОБЛАСТНОЙ налоговой милиции,подписанный полковником( у меня есть копия запроса), о предоставлении всех копий моих документов за последние три года,мне резко приостановили все оплаты за поставленный товар,сумма задолженности оч.приличная,работать со мной тоже не хотят.
Вот теперь сижу и думаю КУДА?КОМУ ЖАЛОВАТЬСЯ? И ЧТО ВООБЩЕ ПРОИСХОДИТ В НАШЕЙ СТРАНЕ?
виктория2404
 
Сообщений: 18
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 11:45
Благодарил (а): 10 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST Аll » 03 окт 2012, 19:10

виктория2404 писал(а):Вот теперь сижу и думаю КУДА?КОМУ ЖАЛОВАТЬСЯ? И ЧТО ВООБЩЕ ПРОИСХОДИТ В НАШЕЙ СТРАНЕ?


Ничего нового в нашей стране не происходит. Как не печально, ЭТО было ВСЕГДА.
Стойте до последнего, если правда на вашей стороне. С партнером просто переговорите. На него может быть такой же наезд, он поймет.
Аватар пользователя
Аll
 
Сообщений: 495
Зарегистрирован: 29 янв 2011, 13:37
Благодарил (а): 517 раз.
Поблагодарили: 119 раз.

UNREAD_POST VOA » 03 окт 2012, 21:20

Виктория 2404, держитесь, не сдавайтесь!
И как решается вопрос с НДС, уплаченным в бюджет, в составе расходов в судебном порядке?
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5076
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1772 раз.
Поблагодарили: 1948 раз.

UNREAD_POST виктория2404 » 03 окт 2012, 22:05

Как только будет решение суда обязательно выложу.
виктория2404
 
Сообщений: 18
Зарегистрирован: 18 янв 2011, 11:45
Благодарил (а): 10 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST 1902 » 17 ноя 2012, 03:02

Помогите разобраться. Получили запрос налоговой милиции в котором указывается "ВПМ Н...ї ОДПІ, в зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №...... (дата не указана) за ознаками складу злочину, передбаченного ст.205 та ч.3 ст. 212 КК України, яка порушена ГСУ ДПС України, ст. 66 КПК України,з метою дослідження формування податкового кредиту, просить вас надати наступні документи:
Копії угод, податкових накладних, платіжних документів по придбанню ТМЦ в 2011р. у ПП "Лотос" код ЕДРПОУ 11111111 на сумму 123456,00 грн. в т ч ПДВ 1234,00 грн.
Копії документів що підтверджують факт транспортування ТМЦ на адресу ФОП Іванов.
Копії угод, податкових накладних, платіжних документів по реалізації ТМЦ, які було придбано в 2011р. у ПП "Лотос"
Запрос подписан "и.о начальника ВПМ Н....ї ОДПІ майор податкової міліції Петров П.П.", не на фирменном бланке ГНИ а на сделанной ксерокопии шапочки фирменного бланка, печати нет, порядкового номера с оборота листа как фирменного бланка тоже нет. Правомерен ли такой запрос налоговой милиции?
Интуиция мне подсказывает что, что-то здесь не то. Может они должны указать еще какуето информацию по "кримінальній справі" кроме ее номера? А может номера дела такого и нет? может это самоуправство работников, чтобы я принесла им документы, а там сами понимаете, есть пумажка есть повод для .................
Дело в том, что это уже не первый запрос из налоговой милиции как раз в канун Нового года. Раньше мне юристы писалы вежлевые отказные письма на неправомерность запроса информации, или неверно оформленного запроса.
Можно ли как то вежлево и в этот раз им отказать?
1902
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 17 ноя 2012, 02:58
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST налоговик » 17 ноя 2012, 09:12

Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5610
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 788 раз.
Поблагодарили: 2509 раз.

UNREAD_POST 1902 » 17 ноя 2012, 11:49

Так же мне было сказано что если напишите "отказную" будет чуть ли не обыск и выимка документов, и еще он сказал что эти документы они отправят в Киев. Очень нужна быстрая помощь по данному вопросу, так как время идет. Да и еще если уголовное дело против моего контрагента то у меня просят документы как у свидетеля? и что к делу можно подкладывать копии документов?
1902
 
Сообщений: 2
Зарегистрирован: 17 ноя 2012, 02:58
Благодарил (а): 0 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST bykashka » 28 ноя 2012, 19:47

Електронні перевірки. Що це таке?
У разі підписання закону №10687 від 03.07.2012 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» та благополучного набрання ним чинності, окрім деяких позитивних змін для платників єдиного податку, в українському податковому законодавстві з’явиться зовсім нове поняття, аналогів якого досі не було. Мова йде про новий вид перевірок, які буде проводити податкова служба – електронна перевірка. У разі вступу в силу оновлених норм Податкового кодексу визначення цього поняття буде наведено у пункті 75.1.2.
Документальна невиїзна позапланова електронна перевірка — перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої суб’єктом господарювання з незначним ступенем ризику, до податкової служби за місцем обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки.
Пункт 85.2 ПКУ доповнено новим абзацем, згідно якого для проведення електронної перевірки платник податків подає до податкової служби в електронній формі (з електронним підписом) документи, які пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації.
У статті я не буду розглядати порядок проведення електронних перевірок, оскільки його ще просто не існує. Гадати просто немає сенсу. Натомість я спробую проаналізувати, кого будуть перевіряти, чим це може закінчитися та які наслідки спричинить введення нового виду перевірок.
Виходячи з визначення електронної перевірки тільки платник податків з незначним ступенем ризику має право на її проведення.

Хто відноситься до незначного ступеня ризику?
Згідно пункту 77.2 Податкового кодексу ступені ризику в діяльності платників податків поділяються на високий, середній та незначний. В залежності від ступеня ризику діяльності, податкова служба приймає рішення щодо включення платника податків до плану-графіку перевірок. При цьому, Податковим кодексом встановлені наступні обмеження:
Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану графіку не частіше разу на три календарних роки.
Платники з середнім ступенем ризику – не частіше разу на два календарних роки.
Платники з високим ступенем ризику – не частіше одного разу на календарний рік.
За якими критеріями визначається ступені ризику? Відповідь на це питання можна знайти у Наказі ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання» від 01.04.2011 року №190. Саме в цьому документі прописані критерії, яким повинні відповідати платники податків для віднесення їх до тієї чи іншої категорії ризику. Наприклад, для віднесення платника податків до категорії з незначним ступенем ризику, він має відповідати наступним критеріям (пункт 4.2.3 Наказу №190):
1) сума сумнівної (безнадійної) заборгованості перевищує 10 відсотків суми скоригованих валових витрат;
2) несвоєчасне нарахування та сплата податку на додану вартість;
3) адреса суб’єкта господарювання належить до адрес, які при державній реєстрації зазначаються як місцезнаходження багатьма юридичними особами;
4) збільшення суми податкового кредиту (ряд. 17 декларації з ПДВ) звітною податкового періоду порівняно з сумою податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду на 10 млн. грн. або більше ніж у 2 рази та задекларована сума усього податкового кредиту складає 1 млн. грн. і більше;
5) збільшення суми податкового кредиту (ряд. 17 декларації з ПДВ) першого звітного податкового періоду більше або на рівні 50 відсотків суми статутного фонду для новоутвореного платника податку на додану вартість;
6) повторна реєстрація суб’єкта господарювання платником податку на додану вартість у разі анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу;
для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері готівкового обігу, такі критерії:
1) перевищення (за даними суб’єкта господарювання) суми витрат за звітний період суми продажу на 10 відсотків;
2) значне відхилення сум виторгів господарського об’єкта порівняно з іншими господарськими об’єктами суб’єктів господарювання, які працюють на одній території, займаються однаковим видом діяльності і мають однакові умови отримання доходу;
3) негативна динаміка виторгів, тенденція до спаду, значне зменшення суми продажу порівняно з попередніми періодами;
4) перевищення суб’єктами господарювання граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року N 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
5) подання звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій з відсутністю виторгів по них більше, ніж за два звітних періоди;
6) проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов’язаних з плановим технічним обслуговуванням.
Ознайомившись з вказаними критеріями виникає питання приблизно наступного змісту: чи всі платники податків поділені на три вказані критерії ризику, чи існує ще четверта категорія? Чи всі платники податків, які не потрапили до категорій високого та середнього ступеню ризику, автоматично потрапляють до категорії з незначним ризиком? Чи все таки існує ще одна категорія, яка зовсім не має ризиків? Відповідно, цю категорію суб’єктів господарювання зовсім не повинні включати до плану-графіку перевірок та проводити в них документальні планові перевірки.
Прямого підтвердження цього у нормативно-правових документах я ніде не знайшов. Знайшов лише непряме у журналі «Вісник податкової служби» за грудень 2011 року, № 48 (668), с. 7, в якому містилася відповідь на наступне питання: «За якими критеріями ДПС України поділяє підприємства на платників з високим, середнім чи незначним ступенем ризику?». Хто хоче почитати повну відповідь, може зробити це тут.
Я лише наведу основну фразу, яка нас цікавить: «Платник податків, який не використовує у фінансово-господарській діяльності схеми мінімізації податкових зобов’язань, схеми ухилення від оподаткування та сплачує податки своєчасно і в повному обсязі, тобто не має ризиків несплати податків, не включатиметься до плану-графіка проведення перевірок.»
Тобто, фактично, є дуже багато підприємств, які не відносяться до жодної категорії ризику та їх не включають до плану-графіка перевірок. Яким чином це відноситься до електронних перевірок? А таким, що документальні невиїзні позапланові електронні перевірки будуть проводитися тільки у зовсім незначної частки всіх платників податків, які відносяться до незначної категорії ризику згідно Наказу ДПАУ №190 та відповідають критеріям, які були наведені вище. Можливо це недолік закону, а можливо я просто помиляюсь.

За результатами електронної перевірки може складатися тільки довідка
Відповідні зміни внесені у пункт 86.1 ПКУ, а також статтю 86 доповнено новим пунктом 86.11, яким регулюється порядок оформлення довідки електронної перевірки, її вручення та підписання платником податків, а також надання заперечень до такої довідки.
Чи можуть у довідці електронної перевірки бути описані порушення податкового законодавства, які вчинив платник податків? Безперечно можуть. На це прямо вказує оновлений пункт 50.3 Податкового кодексу, згідно якого податкова служба має право на проведення позапланової перевірки у разі якщо платник податків не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства.

Електронною перевіркою встановлено порушення. Чи застосовується штраф?
Зі змісту оновленого пункту 50.3 ПКУ робимо висновок: за результатами електронної перевірки, якою встановлені порушення, платник податків має уточнити свої податкові зобов’язання. Та тільки у разі нездійснення цих дій, податкова служба може ініціювати позапланову документальну перевірку, описати встановленні порушення в акті та винести за його результатами податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов’язання.
Крім того, законом вносяться зміни до пункту 54.3.2 Податкового кодексу, яким визначається один з випадків, після якого податкова служба зобов’язана самостійно визначити грошове зобов’язання платника податків. Із вступом в силу змін, вказаний пункт буде виглядати наступним чином:
54.3.2. дані перевірок результатів діяльності крім електронної перевірки платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
Тобто, податкове повідомлення рішення за результатами електронної перевірки не приймається, а платнику податків надається можливість уточнити податкові зобов’язання.

Яким чином здійснюється уточнення податкових зобов’язань?
Подання уточнюючого розрахунку здійснюватиметься у загальному порядку відповідно до пункту 50.1 ПКУ. Це можна буде зробити як шляхом подання уточнюючого розрахунку (та сплати штрафу 3% від суми недоплати, а також пені) так і шляхом включення суми помилки до поточної декларації (та сплати штрафу 5% від суми недоплати, а також пені). Головне зробити це протягом 20 робочих днів після дати складання довідки.

Чи буде складатися за результатами електронної перевірки протокол про адміністративне правопорушення?
Мало не забув про адміністративну відповідальність, яку несуть посадові особи платника податків у разі встановлення в ході перевірки порушень податкового законодавства. Згідно пункту 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку тягне за собою штраф від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На мою думку, в цьому випадку протокол про адміністративне правопорушення буде складатися та передаватися на розгляд суду, адже електронною перевіркою будуть встановлюватися порушення порядку ведення податкового обліку. Принаймні, жодних підстав для його не складання мені не приходить на думку. Можливо, хтось, все таки, їх знайде.

Навіщо платнику податку подавати заяву?
Для чого платнику податків ініціювати у себе позапланову електронну перевірку? Навіщо йому проблеми з податковою службою? Виходячи з того, що написано вище, в електронних перевірках є значна користь. Податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не виноситься, штрафи не застосовуються (за винятком складання адміністративного протоколу), та платнику податків дається змога уточнити свої податкові зобов’язання.
Таким чином платник податків отримує змогу перевірити порядок ведення свого податкового обліку без ризику застосування штрафі у разі виявлення порушення.
На жаль, у разі вступу в силу закону, електронні перевірки будуть проводитися у платників податків не одразу. Підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу доповнено новим пунктом 16, згідно якого:
Електронні перевірки, проводяться для платників податків:
які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності – з 1 січня 2014 року;
суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу – з 1 січня 2015 року;
інших платників податків – з 1 січня 2016 року”.

Висновки
Отже:
Документальна позапланова невиїзна електронна перевірка – це ПРАВО платника податків.
За результатами електронної перевірки складається довідка, але у ній можуть бути описані порушення законодавства платником податків.
За результатами електронної перевірки не може бути винесене податкове повідомлення – рішення.
У разі виявлення порушень, платник податків має подати уточнюючий розрахунок та збільшити/зменшити свої податкові зобов’язання.
У разі неподання такого уточнюючого розрахунку, податкова служба має право ініціювати позапланову перевірку.
У разі виявлення електронною перевіркою порушень, буде складатися протокол про адміністративне правопорушення.
http://byhgalter.com/elektronni-perevirki-shho-ce-take/
Аватар пользователя
bykashka
 
Сообщений: 167
Зарегистрирован: 24 фев 2011, 23:53
Благодарил (а): 58 раз.
Поблагодарили: 19 раз.

UNREAD_POST Julia78 » 28 дек 2012, 11:47

Добрый день!
Подскажите пожалуйста, какой контролируюющий орган имеет право проверять на каких основаниях ФЛП находится в нежилом помещении и предоставляет услуги по ремонту техники. Имеют ли право требовать договор оренды? Так как не могу найти норму кто имеет право это требовать.

Заранее Всем благодарна за ответ.
Julia78
 
Сообщений: 5
Зарегистрирован: 27 дек 2012, 15:09
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST vasilisa » 28 дек 2012, 13:27

Думаю, что кто угодно. Расходы и арендная плата, водопользование, пожарная безопасность, утилизация отходов, плата за придомовую территорию и это далеко не все. Если Ваш договор в порядке, пусть Вас это не смущает.
Аватар пользователя
vasilisa
 
Сообщений: 333
Зарегистрирован: 14 июл 2011, 13:21
Благодарил (а): 154 раз.
Поблагодарили: 237 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 28 дек 2012, 20:04

Питання чисто "пагаварить".
Всілякими "переліками" (в тому числі тим, який приходить на заміну старому з 1 січня) передбачено, що документи підлягають "утилізації" лише після їх перевірки занюханими органами. Що буде, якщо документи "зникнуть" до їх перевірки? Які думки?
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4761
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 316 раз.
Поблагодарили: 1175 раз.

UNREAD_POST Печкин » 28 дек 2012, 20:27

marlboro писал(а):Питання чисто "пагаварить".
Всілякими "переліками" (в тому числі тим, який приходить на заміну старому з 1 січня) передбачено, що документи підлягають "утилізації" лише після їх перевірки занюханими органами. Що буде, якщо документи "зникнуть" до їх перевірки? Які думки?


marlboro, Вы уже достаточно бывалый форумчанин, чтобы справиться с поиском :)
Можно уничтожить документы до проверки?
живу на Бухфоруме
Аватар пользователя
Печкин
 
Сообщений: 6649
Зарегистрирован: 18 ноя 2010, 13:03
Благодарил (а): 73 раз.
Поблагодарили: 2882 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 28 дек 2012, 20:48

*****! Знову не вдалось :evil:
Знову питання вже розглянуте і зроблені правильні висновки - нічого не буде. Просто часто зустрічаю це питання на Хворумах, хотілось обговорити з профі... не вдалось... Печкін, дякую за ссилки.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4761
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 316 раз.
Поблагодарили: 1175 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРЕСТУПЛЕНИЕ И НАКАЗАНИЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb, Ya, Петя32

cron