Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Непропорционально большой штраф - основание для отмены?

Путеводитель по разделу. Штрафы, санкции, проверки, админ-, уголовная ответственность, обжалование решений госорганов

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST vins » 31 май 2012, 09:06

Высший админсуд, считаю, принял отличное решение:
  • во-первых, указал, что нельзя привлечь к ответственности субъекта хозяйствования, который руководствовался письмом госоргана (речь о совместном письме Минфина и Минобразования, но в данном случае не суть важно; главное, что в законодательстве норма о презумпции правомерности действий есть только в отношении разъяснений налоговиков, однако ВАСУ посчитал правильным провести аналогию и распространить аналогичную презумпцию и на взаимоотношения с другими органами), в результате чего образовалась недоимка
  • во-вторых ВАСУ посчитал, что как-то несправедливо получается, когда недоимка 701 грн 46 коп.. а штрафных санкций на нее 17 986 грн 9 коп. (нарушается принцип пропорциональности).

Картину испортил Верховный Суд Украины, не согласившись ни с первым, ни со вторым выводом.

ПОСТАНОВА
24 квітня 2012 року м. Київ


У червні 2007 року Фонд звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Ліцею недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 701 грн 46 коп. та 17 986 грн 9 коп. фінансових (штрафних) санкцій.

На обґрунтування позову послався на те, що у ході перевірки відповідача з питань повноти та сплати страхових внесків у 2005-2006 роках встановлено порушення останнім вимог Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон № 2240-ІІІ) при нарахуванні та утриманні до Фонду страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові внески), із виплат, які відповідно до Закону України від 9 вересня 2004 року № 1994-IV «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» (далі - Закон № 1994-IV) визнані кредиторською заборгованістю Державного бюджету України (далі - виплати науково-педагогічним працівникам).

Господарський суд Дніпропетровської області постановою від 6 серпня 2007 року позов задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 березня 2009 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: постановив стягнути з Ліцею на користь Фонду недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 701 грн 46 коп. У решті позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 грудня 2011 року постанову апеляційного адміністративного суду залишив без змін.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що Фонд у заяві, зокрема, посилається на постанову касаційного суду від 22 липня 2010 року (справа № К-1603/10) у якій, по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано статтю 30 Закону № 2240-ІІІ. У зазначеній справі касаційний суд визнав помилковими висновки судів про неможливість застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасність та неповноту сплати страхових внесків до страхувальника, який керувався роз'ясненнями, наданими Міністерством освіти та науки України та Міністерством фінансів України, оскільки вони не є нормативним актом.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним; у діях Ліцею відсутня вина щодо неповного нарахування та несвоєчасної сплати страхових внесків, оскільки він діяв у межах наданих йому роз'яснень (спільний лист Міністерства освіти та науки України та Міністерства фінансів України від 30 листопада 2005 року № 1/9-681, № 31-17000-02-5/258000). Крім цього, на думку касаційного суду, при задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача штрафних санкцій суд порушив принцип пропорційності, передбачений пунктом 8 частини третьої статті 2 КАС.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував одні й ті самі норми матеріального права, при цьому у справі, що розглядається, - неправильно.

Відповідно до статті 22 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Законом № 1994-IV заборгованість із виплат педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту», які за змістом статті 21 Закону № 2240-ІІІ є базою нарахування страхових внесків, визнана кредиторською заборгованістю Державного бюджету України.

Механізм погашення такої заборгованості визначено Порядком погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005 року № 934 (далі - Порядок), згідно з пунктом 4 якого відрахування, передбачені законодавством, з виплат науково-педагогічним працівникам здійснюються в установленому порядку.

Порядок і строки сплати страхових внесків на час виникнення спірних відносин були встановлені статтею 23 Закону № 2240-ІІІ.

Відповідно до частини другої статті 27 цього Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

За правилами статті 30 Закону № 2240-ІІІ страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду зі страхувальника у безспірному порядку.

Пункт 3-2 Порядку, відповідно до якого страхові внески на виплати науково-педагогічним працівникам не нараховуються, набрав чинності лише з 2 червня 2006 року.

Таким чином, на час проведення відповідачем виплат науково-педагогічним працівникам, норми Закону № 2240-ІІІ, як і жоден нормативно-правовий акт, не містили положень, які б звільняли страхувальника від обов'язку нарахування та сплати страхових внесків з таких виплат чи відповідальності за неповноту їх сплати. Підстав стверджувати про відсутність правопорушення у сфері господарювання, яке полягає в несплаті страхових внесків, немає.

Спільний лист, роз'ясненнями якого керувався відповідач при здійсненні таких виплат, не має нормативно-правового характеру, тому не міг застосовуватися навчальним закладом при нарахуванні і сплаті страхових внесків.

Отже, висновок касаційного суду про неправомірність застосування до навчального закладу штрафних (фінансових) санкцій за несплату страхових внесків ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Посилання касаційного суду на порушення закріпленого у пункті 8 частини третьої статті 2 КАС принципу пропорційності при стягненні з відповідача штрафних (фінансових) санкцій у зазначеному вище розмірі є некоректним, оскільки відповідальність за неповноту та несвоєчасність сплати страхових внесків, зокрема розмір штрафу та пені, встановлено Законом № 2240-ІІІ.

За это сообщение автора vins поблагодарил:
Apolinaria
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРЕСТУПЛЕНИЕ И НАКАЗАНИЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Al Shurshun, Gb, Гасюк, Ya