Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Процедура обжалования налоговых решений-уведомлений

Путеводитель по разделу. Штрафы, санкции, проверки, админ-, уголовная ответственность, обжалование решений госорганов

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST VOA » 01 фев 2014, 14:38


31 января 2014 г.
Миндоходов приказом от 25.12.2013 г. № 848 утвердило Порядок оформления и подачи жалоб плательщиками налогов и их рассмотрения органами доходов и сборов (далее — Порядок № 848).
Настоящим документом определена процедура обжалования налогоплательщиками налоговых уведомлений-решений либо других решений органов доходов и сборов во время административного обжалования. Порядок не применяется при обжаловании решений органов доходов и сборов, если специальным законом установлен другой порядок обжалования таких решений, а также при обжаловании постановлений, принятых по делам об административных правонарушениях.
Также уточнено, что не подлежат административному обжалованию:
— денежные обязательства, самостоятельно определенные плательщиком налогов;
— решения органов доходов и сборов, которые обжалованы плательщиком налогов в судебном порядке.
Так, жалоба подается в орган доходов и сборов высшего уровня в течение 10 календарных дней, следующих за днем получения плательщиком налогов решения органа доходов и сборов, которое обжалуется. В случае если орган доходов и сборов принимает решение о полном или частичном неудовлетворении жалобы налогоплательщика, такой плательщик налогов имеет право обратиться в течение 10 календарных дней, следующих за днем получения решения о результатах рассмотрения жалобы, с жалобой в орган доходов и сборов высшего уровня. Если в соответствии с Налоговым кодексом орган доходов и сборов самостоятельно определяет денежное обязательство плательщика налогов по причинам, не связанным с нарушением налогового законодательства, такой налогоплательщик имеет право на административное обжалование такого решения в течение 30 календарных дней, следующих за днем поступления такого решения.
Жалоба налогоплательщика подается в письменной форме и должна включать информацию, определенную п. 4.1 разд. IV Порядка № 848.
Приказ от 25.12.2013 г. № 848 вступает в силу со дня официального опубликования. На день подготовки заметки указанный документ официально еще не опубликован.

Источник: http://www.nibu.factor.ua/news/news.html?id=9995
© nibu.factor.ua
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.

За это сообщение автора VOA поблагодарил:
alex88
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5004
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1733 раз.
Поблагодарили: 1898 раз.

UNREAD_POST atty » 24 фев 2014, 13:43

Marlboro писал(а):
Елена Уварова писал(а):...выступала судья ВАСУ Наталья Блаживская. Был задан прямой вопрос по ситуации, когда проверка проведена, акт составлен, НУР не вынесен, но на основании акта к контрагенту применяют негативные налоговые последствия. Ответ был уклончивый. Понятно только то, что:
(1) сама Блаживская считает, что такая ситуация нарушает принцип правовой определенности,
(2) что у нее сейчас в кассации 15 таких дел,
(3) что на этой неделе будет справка ВАСУ с обобщением практики по этим вопросам ....


К сожалению (или к счастью) справка так и не вышла - или же вышла, но увидели ее только избранные.
Тем не менее, госпожа Блаживская начала таки потихоньку решать дела связанные с этими вопросами. Например:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36261546

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" грудня 2013 р.


Товариство з обмеженою відповідальністю «Профстрой Плюс Лтд» (надалі також - «ТОВ «Профстрой ЛТД»; «Позивач») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську (надалі також - «ДПІ»; «Відповідач») про визнання противоправними дій ДПІ при проведенні перевірки та складенні акту перевірки..........

Актом перевірки встановлено, що угоди Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстрой плюс ЛТД», які укладені з контрагентами є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, тобто відповідно до частин 1, 2 статті 215, частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними до «вигодонабувача», та в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю..........

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили наступного: при призначенні документальної позапланової перевірки та складанні акту перевірки відповідачем допущено порушення вимог податкового законодавства; формування в акті перевірки висновків про недійсність договорів позивача та його контрагентів відбувалось протиправно, з огляду на не надання судових рішень про визнання договорів недійсними, а також в порушення вимог статті 20 Податкового кодексу України, згідно з положеннями якої органи державної податкової служби України не наділені повноваженнями визнання угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними; зміни в облікові дані операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками з огляду на наступне.
...........
..........

Щодо позовних вимог ТОВ «Профстрой Плюс Лтд» про визнання протиправними висновків акту перевірки, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в акті, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є по суті виконанням перевіряючим обов'язків, а самі по собі висновки обов'язкової сили не мають.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними висновків акту перевірки ДПІ.


Т.е. на сегодня нет смысла обжаловать акт и действия налоговых органов.
Уважаемые коллеги поделитесь мнением и по возможности практикой по этому вопросу! (Есть акт (без нур) - необходимо принять решение - обжалываем в суде или нет). Заранее благодарен.
atty
 
Сообщений: 8
Зарегистрирован: 06 авг 2012, 14:49
Благодарил (а): 1 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Мыша » 24 фев 2014, 14:41

atty писал(а):Т.е. на сегодня нет смысла обжаловать акт и действия налоговых органов.
Уважаемые коллеги поделитесь мнением и по возможности практикой по этому вопросу! (Есть акт (без нур) - необходимо принять решение - обжалываем в суде или нет).


Я бы не обжаловал Срок для принятия уведомлений-решений
На предприятии проведена налоговая проверка. По ее результатам составлен акт. При этом занижение налоговых обязательств не установлено, поскольку одновременно сняты доходы и расходы, налоговые обязательства и налоговый кредит. С выводами проверки предприятие не согласно. Но как выразить свой протест, ведь налоговое уведомление – решение нами так и не получено?

Устоявшийся в сознании налогоплательщиков образ налогового инспектора вряд ли можно признать соответствующим требованию о содействии «укреплению доверия граждан к власти, утверждению честности, непредвзятости и эффективности власти». Этот идеал так и будет воплощен лишь на бумаге в виде новых Правил поведения должностных лиц Минисдохиса и его территориальных органов, утвержденных приказом Министерства доходов и сборов Украины от 15.08.2013 г. № 357, пока контролеры на местах используют «придумки», подобные той, о которой идет речь в заданном вопросе.
Данная ситуация – совсем не единичный и вовсе не случайный эпизод во взаимоотношениях контролеров и субъектов хозяйствования. На самом деле, это довольно часто используемый на практике механизм: у одного налогоплательщика снимаются в одинаковом размере и доходы, и расходы (и, соответственно, обходится без доначислений, поскольку итоговая сумма задекларированных налоговых обязательств остается неизменной), а вот его контрагент рискует своими расходами и налоговым кредитом. В качестве мотивов такого доходно-расходного снятия показателей налогового учета чаще всего используются ссылки на отсутствие реального характера хозопераций и ничтожность сделок. Но их пока оставляем в стороне – это тема отдельного разговора . Сегодня ответим лишь на вопросы, возникающие у субъекта хозяйствования, в отношении которого составили акт, но налоговое уведомление – решение так и не выписали.

Всегда ли акт проверки предполагает наличие налогового уведомления – решения?
Акт проверки сам по себе для налогоплательщика никаких юридически обязательных последствий не влечет. Поэтому если за ним не последовало налогового уведомления – решения, акт можно попросту игнорировать.
У налогоплательщика в такой ситуации не возникает дополнительных денежных обязательств перед бюджетом. Кроме того, нет и необходимости корректировать показатели налогового учета, в условиях отсутствия соответствующего налогового уведомления-решения, тоже нет (см. определение Днепропетровского апелляционного админсуда от 04.10.2011 г. по делу № 2а/0470/4679/11 ). Да и налоговики уже давно стоят на том, что у плательщиков нет оснований для самостоятельной корректировки показателей налогового учета в части ошибок, выявленных контролирующим органом, причем даже стандартно завершившихся проверок (см. например, Приказ ГНАУ от 30.09.2010 № 756). Впрочем, эта позиция спорная.
Как бы там ни было, решение контролирующего органа об обязанности налогоплательщика уплатить сумму денежного обязательства либо внести соответствующие изменения в налоговую отчетность (п.п. 14.1.157 НКУ) должно принять форму налогового уведомления-решения. Нет решения – нет обязанности.
Но в ряде случаев для налогоплательщика этого недостаточно. Особую актуальность данный вопрос приобретает для тех их них, кто дорожит отношениями с контрагентами и понимает, что в жертву будут принесены именно их интересы, в частности в виде потерянного налогового кредита. Так все-таки: обязан ли налоговый орган вынести налоговое уведомление – решение?
Мы считаем, что такая обязанность у него есть. Приведем аргументы.
Как предписывает НКУ, если в результате проверки установлены нарушения, составляется акт. Если нарушения отсутствуют, составляется справка (абзац первый п. 86.1). Налогоплательщик, в свою очередь, в случае несогласия с выводами акта проверки, с фактами и данными, которые в нем изложены, подписывает его с возражениями, которые предоставляет или вместе с подписанным экземпляром акта, или же отдельно в течение 5 рабочих дней со дня получения (абзац четвертый п. 86.1, абзац первый п. 86.7 НКУ). Отдельно оговоримся: непредоставление возражений к акту не лишает налогоплательщика права в последующем обжаловать налоговое уведомление – решение (постановление Днепропетровского окружного админсуда от 17.06.2011 г. по делу 2а/0470/3202/11).
Если возражений налогоплательщика на акт проверки не последовало либо они не возымели своего действия на налоговый орган, должно быть выписано налоговое уведомление – решение. При этом НКУ строго регламентирует сроки его принятия. Так, согласно п. 86.8 НКУ налоговое уведомление – решение принимается руководителем налогового органа (либо его заместителем) в течение 10 рабочих дней со дня, следующего за днем вручения налогоплательщику акта проверки, а при наличии возражений налогоплательщика к акту проверки – в течение 3 рабочих дней, следующих за днем рассмотрения возражений и предоставления (направления) письменного ответа налогоплательщику.
Как видим, НКУ не оставляет решение вопроса о принятии налогового уведомления – решения на усмотрение контролирующего органа. Наличие акта проверки с зафиксированными в нем нарушениями предполагает обязательное вынесение налогового уведомления – решения. В противном случае, такой акт, по нашему убеждению, утрачивает свою доказательную силу и не должен использоваться для обоснования наличия тех или иных нарушений налогового законодательства. Наш вывод поддерживают и суды. Приведем особенно уместную цитату:
«… Суд считает, что непринятие налогового уведомления-решения по результатам проверки противоречит нормам Налогового кодекса и свидетельствует о нарушении налоговым органом порядка проведения самой проверки. Таким образом, констатация нарушения налоговым органом при проведении вышеуказанной проверки норм статьи 86 НКУ имеет следствием невозможность использования ее результатов, поскольку они получены с нарушением закона» (постановление Киевского окружного админсуда от 18.02.2013 г. по делу № 810/507/13-а ).

Можно ли обжаловать акт проверки, если налоговое уведомление – решение так и не вынесено?
Нет, сам по себе акт проверки обжаловать нельзя. Это давняя правовая позиция отечественной Фемиды, основанная на том, что акт лишь фиксирует определенный факт, служит в последующем доказательством, выступает основанием вынесения обязательного для налогоплательщика решения. Однако пока такое решение не вынесено, права налогоплательщика не нарушены, а значит – нечего защищать в суде (постановления Киевского окружного админсуда от 24.04.2013 г. по делу № 810/1656/13-а , от 18.02.2013 г. по делу № 2а-6394/12/1070 , определения Киевского апелляционного админсуда от 18.07.2013 г. по делу № 810/930/13-а , Днепропетровского окружного админсуда от 04.09.2012 г. по делу № 2а/0470/10513/12 ).

Это как если бы инспектором ГАИ был составлен протокол о превышении скорости, но наложения админсанкции на водителя за ним не последовало. Даже если водитель отрицает сам факт нарушения им правил дорожного движения, пока для него не наступили негативные последствия в виде привлечения к ответственности, заявить об этом в суде он не сможет. Или, к примеру, никому не придет в голову обжаловать показания свидетеля, даже если мы категорически с ними не согласны. Но вот если суд на основании этих показаний вынесет решение, оно и станет предметом обжалования.

Можно ли обратиться в суд с исковым требованием обязать налоговый орган принять налоговое уведомление-решение?
Так поступить действительно можно. Во всяком случае, сами судебные инстанции в большинстве своем такое правомочие за налогоплательщиками признают (см., например, постановление Окружного админсуда АР Крым от 29.04.2013 г. по делу № 801/3996/13-а ). При этом, таким налоговым уведомлением – решением, как уже говорилось, доначислены денежные обязательства не будут. В нем, составленном по форме «Р» (приложение 2 к Порядку направления органами ГНС налоговых уведомлений-решений налогоплательщикам, утвержденному приказом Минфина от 28.11.2012 г. № 1236), в специально отведенной таблице налоговый орган должен отразить сумму, на которую увеличились денежные обязательства (со знаком «плюс»), а также отдельно указать сумму, на которую они уменьшились (со знаком «минус»).
Хотя случаются и досадные исключения, когда суды отказывают в удовлетворении иска о признании противоправной бездеятельности налогового органа по непринятию налогового уведомления-решения и возложении обязанности принять налоговое уведомление - решение (см., например, постановление Киевского окружного админсуда от 01.04.2013 г. по делу № 810/952/13-а ).
Налоговое уведомление – решение в конце концов вынесено, но с нарушением установленного срока. Является ли это достаточным основанием для его отмены?
Попытать счастья стоит: случаются положительные для налогоплательщиков судебные решения (определения Донецкого окружного админсуда от 16.04.2013 г. по делу № 805/3325/13-а , Высшего административного суда от 14.03.2013 г. по делу № К/9991/44389/11 ).
Подведем итог. В ситуации, когда налоговая проверка проведена, составлен акт, в котором зафиксированы нарушения, но налоговое уведомление-решение в установленные сроки так и не принято, налогоплательщику следует помнить:
- в рассмотрении иска о признании неправомерным акта проверки либо о его отмене суд откажет;
- налогоплательщик может обратиться в суд с требованием обязать налоговый орган вынести налоговое уведомление-решение (достаточно часто подобные требования суды удовлетворяют);
- если налоговое уведомление-решение все же будет принято, нарушение установленных сроков его вынесения – самостоятельное основание для его отмены.

Елена Уварова
"Бухгалтер" № 30 за 2013
Аватар пользователя
Мыша
 
Сообщений: 944
Зарегистрирован: 07 июн 2011, 10:40
Благодарил (а): 288 раз.
Поблагодарили: 329 раз.

UNREAD_POST Kirova » 31 мар 2014, 10:18

Здравствуйте!
Рассмотрение моей жалобы на НУР налоговыми органами была продлена на 60 календарных дней до 2/04/14 включительно.
Подскажите- моя жалоба считается удовлетворенной, если я 2 апреля не получу ответ? Или как правильно исчислять сроки?
Спасибо.
Kirova
 
Сообщений: 43
Зарегистрирован: 11 дек 2013, 13:38
Благодарил (а): 25 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST Мыша » 31 мар 2014, 10:35

Kirova писал(а):Здравствуйте!
Рассмотрение моей жалобы на НУР налоговыми органами была продлена на 60 календарных дней до 2/04/14 включительно.
Подскажите- моя жалоба считается удовлетворенной, если я 2 апреля не получу ответ? Или как правильно исчислять сроки?
Спасибо.


56.9. Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

{Абзац перший пункту 56.9 статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законом № 404-VII від 04.07.2013}

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.


То есть с третьего апреля Ваша жалоба будет считаться удовлетворенной. Но тут нюанс: НКУ делает привязку к факту неоправления налоговиками ответа на жалобу. Теоретически они могут отправить первого или даже второго... А получите Вы ответ позже. Поэтому я бы отталкивался от 2-го апреля + сроки почтовой пересылки. Но в любом случае, если дата отправления ответа позже, чем 2-ое апреля, то жалоба удовлетворена. Хотя, конечно, интересно посмотреть, что там суды по этому поводу говорят...

За это сообщение автора Мыша поблагодарил:
Kirova
Аватар пользователя
Мыша
 
Сообщений: 944
Зарегистрирован: 07 июн 2011, 10:40
Благодарил (а): 288 раз.
Поблагодарили: 329 раз.

UNREAD_POST Kirova » 31 мар 2014, 10:44

А дату отправления смотреть по почтовому штампу? Не по исходящей же на письме (они могут и не совпадать).
Kirova
 
Сообщений: 43
Зарегистрирован: 11 дек 2013, 13:38
Благодарил (а): 25 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST Мыша » 31 мар 2014, 10:48

Kirova писал(а):А дату отправления смотреть по почтовому штампу? Не по исходящей же на письме (они могут и не совпадать).


Да, по почтовому штампу. Конечно. Исходящий они могут какой угодно нарисовать.

За это сообщение автора Мыша поблагодарил:
Kirova
Аватар пользователя
Мыша
 
Сообщений: 944
Зарегистрирован: 07 июн 2011, 10:40
Благодарил (а): 288 раз.
Поблагодарили: 329 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 01 апр 2014, 18:57

В судебном порядке можно оспаривать решения о рассмотрении жалоб на НУРы и другие решения. Правда, не знаю чем такой путь выгодней традиционного обжалования первичных решений. Могут быть выгоды в плане сроков исковой давности.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37544259

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА Іменем України
Справа № 801/9766/13-а 27.02.14

..........
Крім того, судова колегія зазначає, що спірне Рішенням Головного управління Міндоходів в АР Крим «Про результати розгляду первинних скарг» № 964/10/10.2-14 від 01.10.2013 року є безумовно правовим актом індивідуальної дії у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, яке може бути оскаржено до суду, оскільки безпосередньо впливає на права позивача у сфері справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Відповідно до пунктів 56.1, 56.2 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно пункті 56.18. статті 56 Кодексу з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Таким чином, за змістом вказаних положень Податкового кодексу, платник податків має право оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу в порядку адміністративного оскарження, яке вважається досудовим порядком вирішення спору, або безпосередньо до суду, тобто вибрати спосіб оскарження за своїм вибором.

При таких обставинах справи судова колегія вважає помилковими доводи Головного управління Міндоходів в АР Крим про те, що Рішення Головного управління Міндоходів в АР Крим «Про результати розгляду первинних скарг» № 964/10/10.2-14 від 01.10.2013 року може бути оскаржено виключно до податкового органу вищого рівня та не може бути оскаржено до суду.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарили: 3
Orange, Игорь Забута, Мыша
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4703
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 312 раз.
Поблагодарили: 1129 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 04 апр 2014, 08:29

Письмо ВАСУ о порядке наложения санкций по алкоголю и табаку, но выделил моменты которые касаются и других вопросов:
1) Налоговая обязана применить санкции если нашла нарушение, это не право.
Может быть полезно если налоговая не выносит НУР по результатам проверки.
2) Если решение налоговой (в том числе НУР) выписано неправильно или с ошибками, то оно действительно в случае если все еще можно установить суть решения;
3) Превалирование сути над формой в плане первичных документов, налоговых накладных - по сути пункт 2 касательно этих документов.
http://www.vasu.gov.ua/ua/generalization_court_practice.html?_m=publications&_t=rec&id=3301

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Інформаційний лист від 28.03.2014 № 375/11/14-14


............
У свою чергу згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов’язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов’язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Визначений аналізованою законодавчою нормою обов’язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.
.............
Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.
.............
Запропонований підхід є універсальним принципом розгляду податкових спорів, відповідно до якого перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.
...............
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4703
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 312 раз.
Поблагодарили: 1129 раз.

UNREAD_POST Kirova » 08 апр 2014, 10:42

Здравствуйте!
Такой вопрос. Письмо-ответ по админобжалованию НУР от Миндоходов было принято на почту 02/04, а отправлено почтой 03/04.
Даты критичные. От какой отталкиваться по поводу даты предоставления/отправки ответа?
Заранее всем благодарна!!! Спасибо.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Как в данном случае трактовать фразу "не надсилається"? Фактически- письмо почтой отправлено 03/04.
Kirova
 
Сообщений: 43
Зарегистрирован: 11 дек 2013, 13:38
Благодарил (а): 25 раз.
Поблагодарили: 1 раз.

UNREAD_POST Мыша » 08 апр 2014, 17:38

Kirova писал(а):Здравствуйте!
Такой вопрос. Письмо-ответ по админобжалованию НУР от Миндоходов было принято на почту 02/04, а отправлено почтой 03/04.
Даты критичные. От какой отталкиваться по поводу даты предоставления/отправки ответа?
Заранее всем благодарна!!! Спасибо.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Как в данном случае трактовать фразу "не надсилається"? Фактически- письмо почтой отправлено 03/04.


Я эту норму читаю так, что речь идет о дате, когда ответ был передан отделению связи отправителем. Во-первых, все, что дальше происходит с письмом, вне волеизъявления отправителя (то есть все, что от него требовалось для отправления, он сделал). Во-вторых, общий принцип такой, что если срок истекает в определенную дату, то действие считается совершенным в установленный срок при условии, что оно совершено до закрытия соответствующего отделения связи (либо иного учреждения, если с ним связано такое действие). Поэтому если речь идет о сроке отправления ответа, то главное успеть до закрытия почты в нее попасть. хоть в последнюю минуту ее работы.
К сожалению, так.

За это сообщение автора Мыша поблагодарил:
Kirova
Аватар пользователя
Мыша
 
Сообщений: 944
Зарегистрирован: 07 июн 2011, 10:40
Благодарил (а): 288 раз.
Поблагодарили: 329 раз.

UNREAD_POST noosfera » 10 апр 2014, 22:36

Письмове провадження під контролем сторони, а не суду.

Колеги, пропонуємо обговорити нагальне питання.

Так, в 2013 році місцеві адміністративні суди розглянули 65 201 справу в письмовому провадженні. При цьому, місцеві адміністративні суди всього в 2013 році розглянули 316 887 позовних заяв. Відповідно, окружні адміністративні суди розглянули в письмовому проваджені 20,57% справ. Якість розгляду свідчить, що 5,92% постанов окружних адміністративних судів скасовано.

Розглядаючи справу в письмовому провадженні адміністративні суди пропонують клієнту зіграти в лотерею.

Пропонуємо обговорити та підтримати законопроект, що поверне особі, яка бере участь у справі права, що передбачені КАСУ.

Проект Закону України
Про внесення змін до КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ
(щодо позбавлення адміністративного суду права на розгляд справи в письмовому провадженні, якщо є заперечення осіб, які беруть участь у справі)

1. Частини шосту статті 128 КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ доповнити словами «та заперечень осіб, які беруть участь у справі».
2. В Законі України «Про судоустрій статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 п. 3.7 ч. 46 Розділу ХІІ прикінцевих положень викласти в наступній редакції:

«Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта та заперечень осіб, які беруть участь у справі.»

Пояснювальна записка

1.Oбгрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Згідно положень статті 49 КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ особи, які беруть участь у справі, мають право:
• подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;
• висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі.
Згідно положень статті 11 КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ:
• Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
• Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Згідно положень статті 7 КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ одним з принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Проте 7 липня 2010 року, Верховною Радою України було прийнято закон № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», яким зокрема всупереч вищенаведеним основоположним законодавчим нормам та принципам здійснення адміністративного судочинства, суду надано право без врахування думки сторони розглядати справу в письмовому провадженні.

Вказаним Законом доповнено статтю 128 КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ частиною шостою, унеможлививши реалізацію особою прав передбачених статтями 49, 11, 7 КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ, створивши передумови для допущення суддівської помилки.

Так, на сьогоднішній день, прийняте адміністративним судом рішення про розгляд справи у письмовому провадженні не може бути скасованим в апеляційному порядку, оскільки частиною шостою статті 128 КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ суд має право на власний розсуд розглядати справу в письмовому провадженні.

Єдиним захистом особи, в разі незгоди з рішенням суду щодо розгляду справи в письмовому провадженні, є відкликання позовної заяви та подання позову заново, сподіваючись, що справа буде розглянута у відкритому судовому засіданні з дослідженням поданих доказів, можливістю надання пояснень, правом поставити запитання іншій стороні, тобто реалізацією прав, що має особа у відповідності до КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ.

Оскільки в письмовому провадженні суд оцінює лише подані докази допускаються помилки внаслідок недостатності поданих доказів та пояснень. Під час дослідження доказів в судовому розгляді особа, що бере участь у праві має змогу надати необхідні пояснення та додаткові докази, в т. ч. на вимогу суду.

Отже, внаслідок існуючого законодавчого регулювання особи, що беруть участь у справі позбавлені прав передбачених КОДЕКСОМ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ та змушені по декілька разів подавати позовну заяву з необхідними документами якщо заперечують проти рішення суду розглядати справу у письмовому провадженні.

2.Мета і завдання прийняття проекту Закону
Метою законопроекту є забезпечення реалізації прав особи, що передбачені статтями 49, 11, 7 КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ.
Превентивний захист від суддівської помилки внаслідок неповного дослідження поданих доказів у зв’язку із необхідністю подання додаткових доказів та пояснень.

3.Загальна характеристика та основні положення проекту Закону
Відносини, які є предметом цього законопроекту, регулюються КОДЕКСОМ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ.
Проектом передбачається позбавлення адміністративного суду розглядати справу у письмовому провадженні, якщо є заперечення особи, яка бере участь у розгляді справи.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Прийняття цього законопроекту потребує внесення змін до інших законів України, окрім тих які зазначені в тексті законопроекту.

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття законопроекту не потребуватиме внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України у 2014 році”, а його реалізація не потребуватиме збільшення видатків державного бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Прийняття цього законопроекту та його подальша реалізація сприятимуть відновленню довіри до суддівської системи та зменшення суддівських помилок.

Юридична компанія «НООСФЕРА» 10.04.2014
Аватар пользователя
noosfera
 
Сообщений: 21
Зарегистрирован: 08 апр 2013, 09:52
Благодарил (а): 3 раз.
Поблагодарили: 3 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 21 май 2014, 18:10

Из свежего:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38746990

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
"13" травня 2014 р


.....................................

З правового аналізу наведених положень вбачається, що дії податкового органу щодо складання акта перевірки та фіксації в ньому виявлених порушень ще не свідчать про зміну податкових зобов'язань платника податків, адже наслідком розрахунку контролюючим органом податкового зобов'язання платника податків є прийняття та надсилання останньому податкового повідомлення-рішення.

А відтак, висновки податкового органу щодо порушення позивачем законодавства, викладені в акті перевірки, не тягнуть для нього негативних наслідків до прийняття на підставі такого акта перевірки податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо передчасності оскарження позивачем корегування грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що свідчить про неналежність обраного позивачем способу захисту своїх прав.

В той же час колегія суддів не може погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності внесення інформації про результати проведеної з 28.02.2013 р. по 11.03.2013 р. документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ПКТ», за наслідками якої складено акт від 18.03.2013 р. № 939/22-3/37864462, до інформаційних баз, виходячи з наступного.

Пунктом 74.1. ст. 74 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України).

Як встановолено судами попередніх інстанцій, податковим органом в акті перевірки від 18.03.2013 р. № 939/22-3/37864462 скориговано податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість.

При цьому слід зазначити, що вищевказана інформація при внесенні до інформаційних баз Державної податкової служби впливає на обсяг прав та обов'язків позивача, а тому для запобігання порушень прав платника податків до інформаційних баз мають включатися показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративного чи судовому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у податкового органу не було правових підстав для внесення інформації про результати проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ПКТ» до інформаційних баз Державної податкової служби за відсутності необхідних узгоджень податкових зобов'язань.

..................

П О С Т А Н О В И В :
Прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства «ПКТ» задовольнити частково.
Зобов'язати ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби України вилучити інформацію про результати проведеної з 28.02.2013 р. по 11.03.2013 р. документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ПКТ», за наслідками якої складено акт від 18.03.2013 р. № 939/22-3/37864462, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом Державної податкової служби України.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарил:
Мыша
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4703
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 312 раз.
Поблагодарили: 1129 раз.

UNREAD_POST vins » 15 сен 2014, 18:10

vins писал(а):
VOA писал(а):А это последнее звено в судебном рассмотрении по данному вопросу или есть ещё одна инстанция для обжалования (апелляция, кассация)?


Теоретически есть еще ВСУ. Но подобная позиция: процедурные нарушения со стороны контролирующего органа, допущенные в ходе проверки, не являются основанием для того, чтобы не привлекать к ответственности субъекта хозяйствования, если в ходе такой проверки выявлено нарушение, - господствует в отечественной судебной практике давно.
А в ВСУ можно обратиться, если доказать, что на уровне ВАСУ складывается НЕОДНОЗНАЧНАЯ судебная практика, то есть аналогичные дела решаются по-разному. А тут никакой неоднозначности: ВАСУ методично повторяет, что процедурное нарушение не основание для отмены решения о привлечении к ответственности.


Какие-то новые веяния в ВАСУ. Прям не знаю, радоваться, что ли :) Говорит ВАСУ, что если проверка была назначена с нарушениями, то и акту такой проверки верить нельзя.. а значит, и оснований для НУР не было.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
01 вересня 2014 року м. Київ К/800/52586/13


про визнання протиправними та скасування наказів, скасування податкових повідомлень-рішень,

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо правомірності декларування показників з податку на додану вартість з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, з 01.11.2012 року по 31.11.2012 року, відповідачем складено акт від 29.03.2013 року №2909/15.2-08, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 року № 0003041502/843, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 026, 30 грн., у тому числі 2 684, 20 грн. - за основним платежем, 1 342, 10 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Крім того, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо правомірності декларування показників з податку на додану вартість з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, відповідачем складено акт від 15.02.2013 року №1500/15.2-05/33082059, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року №0001991502/503, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 18 750, 00 грн., у тому числі 15 000, 00 грн. - за основним платежем, 3 750, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо протиправності дій податкового органу щодо проведення позапланових невиїзних документальних перевірок позивача і, як наслідок, неправомірного прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В силу п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, позапланова виїзна перевірка, яка визначена пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, здійснюється за умови наявності податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та у разі, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставами для проведення перевіркок ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Лікон-Крембуд» було визначено пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Однак податковим органом не вжито заходів щодо направлення позивачу відповідних письмових запитів з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження, оскільки на виконання вимог ухвали суду першої інстанції доказів складення та направлення таких запитів відповідач не надав.

Додані до матеріалів справи копії наказів та повідомлень про проведення перевірок не свідчать про належне виконання відповідачем приписів вищевказаної норми.

Отже, встановлені судами попередніх інстанцій факти протиправності наказів на проведення перевірок та дій по їх проведенню, за наслідками яких складено акти, вказують на неможливість оцінювання цих актів як належних документів, що свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Тож судом першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, оцінено правомірність призначення та проведення перевірки та прийнято рішення про протиправність наказу про призначення перевірки та дій щодо її проведення.

Юридичним наслідком прийняття такого судового рішення є відсутність податкової перевірки як юридичного факту. За відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними податкових повідомлень, прийнятих за наслідками таких перевірок, також підлягають задоволенню.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області відхилити.
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 15 сен 2014, 19:26

Ну по идее, исходя из "общих положений права" именно так и должно быть, хотя-бы исходя из аналогии (не "аналогии права", а логичной аналогии как-бы :) ) из: Рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 № 12-рп/2011
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарил:
vins
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4703
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 312 раз.
Поблагодарили: 1129 раз.

Пред.След.

  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРЕСТУПЛЕНИЕ И НАКАЗАНИЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya