Процедура обжалования налоговых решений-уведомлений

[bur]

О количестве НУРов которые можно обжаловать в одной жалобе

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 15.08.2014 р. N 1762/6/99-99-10-04-02-15

Щодо кількості рішень, які можна зазначити в одній скарзі, зазначаємо таке.

Згідно зі статтею 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Вимоги до змісту скарги визначені пунктом 4 Положення про порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міндоходів від 25.12.2013 р. N 848, відповідно до якого у скарзі має бути зазначено, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - платника податку - найменування, місцезнаходження, а також адреса, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою; найменування органу доходів і зборів, яким видано податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу доходів і зборів, що оскаржується, дата і номер, назва податку, збору або штрафної (фінансової санкції) та сума; суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою грошового зобов'язання, визначеною органом доходів і зборів у податковому повідомленні-рішенні, або незгоди з іншим рішенням органу доходів і зборів.

Враховуючи викладене, законодавством не обмежено кількість рішень контролюючого органу, які платник податків може зазначити в одній скарзі.

В. о. Голови А. Макаренко

[lelmvj]

Вот наткнулся. Давняя проблема: проверка прошла, нарушения выявили, акт составили, а НУР не выносят. ВАСУ опять настаивает на своем: обжаловать нечего. Если согласны с выводами проверки - исправляйте отчетность. Если не согласны - ничего не делайте, ждите пока налоговики доначислят уже по итогам подачи отчетности.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/74396/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Маринчак Н.Є., Сірош М.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2012

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012

у справі № 2а-6397/12/14/0170

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" (далі -Товариство)

до ДПІ

про спонукання до виконання певних дій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2012, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012, позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність відповідача, що полягала у неприйнятті податкового повідомлення-рішення за результатами проведення виїзної позапланової документальної перевірки Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських правовідносин з окремими платниками податків, оформленої актом від 26.04.2012 № 1504/22-1/31095988; ДПІ зобов'язано прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення на підставі цього акта.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що в силу вимог пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань у разі виявлення фактів їх заниження під час проведення податкової перевірки.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що вказану перевірку було призначено на виконання постанови слідчого, у зв'язку з чим відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення не приймається до часу набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити касаційні вимоги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що ДПІ було проведено виїзну позапланову документальну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських правовідносин з окремими платниками податків. Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 26.04.2012 № 1504/22-1/31095988, у висновках якого зазначено про завищення платником від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, заниження суми цього податку, що підлягає сплаті до бюджету, на 2 718 995 грн. та податкового зобов'язання з ПДВ на 3 970 500 грн. з причин непідтвердженості реального характеру господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю БВП «Строитель-плюс», товариством з обмеженою відповідальністю «Кримстройиндустрия», фірмою «Капітель Плюс», комунальним підприємством «Альянс», товариством з обмеженою відповідальністю «Бренд Строй», приватним підприємством «Кримспецтехнолоджи», приватним підприємством «Комманд», приватним підприємством «Пан Буд».

ДПІ не було прийнято податкового повідомлення-рішення за наслідками цієї перевірки.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів процесуального Закону до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Втім у даному разі оспорювана бездіяльність податкового органу (яка виявилася у неприйнятті податкового повідомлення-рішення) не призвела до порушення прав платника (позивача у справі). Так, самі по собі висновки акта перевірки не породжують у платника будь-якого додаткового обов'язку та не позбавляють його можливості реалізації своїх прав, у тому числі у сфері оподаткування. За відсутності прийняття податкового повідомлення-рішення обсяг прав та обов'язків платника за наслідками проведення податкової перевірки залишається незмінним.

Якщо платник погоджується з висновками акта перевірки щодо виявлених правопорушень, за умови, що такі порушення призвели до викривлення стану розрахунків з бюджетом, платник не позбавлений права у подальшому самостійно виправити відповідні помилки (у тому числі і шляхом подання уточнюючого розрахунку). В іншому випадку (у разі незгоди платника з відповідними висновками) жодних обов'язків за фактом проведення перевірки у платника не виникає.

Слід також зазначити, що згідно з підпунктом 20.1.27 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) нарахування у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків є правом органів державної податкової служби.

Пункт 54.3 статті 54 названого Кодексу встановлює лише випадки визначення контролюючим органом грошових зобов'язань, однак жодним чином не відносить таке донарахування до кола обов'язків податкового органу.

Здійснене ж судами тлумачення наведеної норми Закону призвели до неприпустимого втручання судів у діяльність органу державної податкової служби.

До того ж, як вірно зазначила ДПІ, спірну перевірку було призначено на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у відповідності до постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З урахуванням викладеного підстави для задоволення цього позову відсутні.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40203638

[lelmvj]

А что если возражения к акту проверки просто проигнорили? Можно ли обязать налоговиков их рассмотреть?
ВАСУ в своем духе: нет, нельзя. проигнорили - значит, обжалуйте налоговое уведомление - решение. Ну такое...

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/45400/14

...
Правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі вказаного акта перевірки. Відповідно, акт перевірки, зокрема його висновки, не порушує права платника податків.

Оскільки за результатами проведеної перевірки відповідачем вже прийняті податкові повідомлення-рішення, саме вони повинні бути предметом оскарження. Відповідно вимоги про визнання протиправними дій податкового органу щодо залишення без розгляду заперечень ПрАТ «Фірма «АПЕКС» на акт перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень від 23.04.2014 року № 0001122201, № 0001132201 на підставі такого акта без врахування надісланих ПрАТ «Фірма «АПЕКС» письмових заперечень та доданих до них документів, зобов'язання відповідача долучити заперечення ПрАТ «Фірма «АПЕКС» та додані документи до акта перевірки не призведуть до захисту прав позивача.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права в наведеній частині не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині та відсутність юридичних підстав для їх задоволення.

З аналогічних підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача розглянути надані ПрАТ «Фірма «АПЕКС» заперечення вих. № 21 від 14.04.2014 року на акт документальної планової виїзної перевірки № 897/26-52-01-11/13674800 від 31.03.2014 року та додані документи за участю представника ПрАТ «Фірма «АПЕКС» та надати обґрунтовану письмову відповідь щодо результатів розгляду.

[yur]

Люди, правильно я написав заперечення до повідомлення про штраф?
Заперечення на податкове повідомлення-рішення №0000 від 17.12.2014р.

Шановний Сергій, 19 грудня 2014 року поштовим повідомленням я отримав лист з вказаним податковим повідомленням-рішенням, в якому фактично йдеться про притягнення до адміністративної відповідальності ТОВ «КОМ» у вигляді штрафу, за несвоєчасне подання звітної декларації по ПДВ за січень 2012 року.

Враховуючи вимоги ст. 38 КУпАП адміністративні правопорушення поділяють на триваючі правопорушення та правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адмі-ністративного стягнення залежить від його виду. При цьому, ст. 38 КУпАП встановлено стро-ки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обста-вин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате підлягає закриттю (п. 7 ст. 247 КУпАП). За загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Всі необхідні роз’яснення, відносно таких порушень, як несвоєчасна подача звітності, надало Міністерство доходів і зборів в листі №1101/Н/99-99-15-04-01-14 від 13.05.2013р.

В зв’язку з вище викладеними матеріалами, Прошу скасувати неправомірне, на мою думку, податкове повідомлення-рішення №000 від 14.12.2014р.

Додатки: копія листа-розяснення замміністра мінздоху, копія повідомлення-рішення.

Про своє рішення Прошу повідомити мене письмовим повідомленням на домашню, або юри-дичну адресу.

Матюки наче всі повитирав

[Marlboro]

Уточните - речь о штрафной санкции по статье 120 НКУ или о админ.штрафе по КУоАП?
Если первое, то строк в два месяца тут не работает, строк будет три года (могут наложить штраф до января 2015).
Если второе, то жалобу в налоговую писать бессмысленно. Вопрос привлечения к ответственности по статье 163-1 КУоАП рассматривает районный суд.

П.С. просто у Вас тут все вместе - и КУоАП, и "налоговые уведомления-решения"...

[yur]

по статті 120 Пку.
Тоді шо, платити? І хто повинен платити? Відповідальна особа, чи підприємство? На який рахунок відносити рух коштів?
І саме обідне, який сенс в штрафі виписаному через майже три роки...

[Marlboro]

Субъектом ответственности является налогоплательщик непосредственно, т.е. платить должно юрлицо (ТОВ "КОМ").
Платить штраф нужно на тот же счет, куда платите НДС - по заполнению платежки Порядок.
Касательно трех лет - ну, что поделаешь. Я практически уверен, что это они не специально поджидали три года, чтобы явить подарок на новый год. Просто у них там даже при электронном учете отчетности и уплат, бардак полнейший. У меня тоже были ситуации, когда присылали штрафы еще за период работы черт пойми какого по счету бухгалтера, и всякое такое.

[yur]

Спасібіще Величезне за участь!
На затрати, я так розумію, цей платіж не ставиться?

[Marlboro]

Безусловно, расходы будут только в бухгалтерском учете.
Я штрафы провожу всегда "Дт948 Кт311" по оплате и усьо.

[Marlboro]

Вот так да

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40889046

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2014 р. Справа № 815/2229/14

Податковим кодексом України передбачено за наслідками розгляду скарги платника податку право контролюючого органу прийняти рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків (п. 56.6. ст. 56 Податкового кодексу України). Разом із тим, рішенням про розгляд результатів первинної скарги фактично збільшено суму нарахування із посиланням на п. 9.2. Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів №848 від 25.12.2013 року.

Відповідно до вимог п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах, у тому числі, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до вимог п. 7.3. ст. 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Враховуючи відсутність у Податковому кодексі України повноваження контролюючого органу за наслідками перевірки збільшувати суму грошового зобов'язання, колегія суддів вважає, що посилання ГУ Міндоходів в Одеській області на підзаконний нормативний акт як на обґрунтування для прийняття такого рішення - є безпідставним та протиправним.

Напомню, что указанная норма порядка звучит как:

9.2. При розгляді скарги орган доходів і зборів приймає одне з таких рішень:

1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення органу доходів і зборів, яке оскаржується;
2) частково задовольняє скаргу платника податків та у окремій частині скасовує рішення органу доходів і зборів, яке оскаржується;
3) залишає скаргу без задоволення, а рішення органу доходів і зборів, яке оскаржується, без змін.

При прийнятті цих рішень орган доходів і зборів має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов'язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

[Marlboro]

ДФС: Якщо платник податків оскаржив ППР в суді, апеляція у позові відмовила, але ВАСУ зупинив виконання рішення апеляційного суду, то ППР вважається неузгодженим

[Контра]

Ув.форумчане! Каким образом в Вашем регионе налоговые органы считают «належним чином засвідченими копіями документів» (ст.56 НКУ) при обжаловании налоговых уведомлений-решений в вышестоящий орган, если обжалует физлицо.

[Marlboro]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/58983594

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2016 року м. Київ К/800/53023/15

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено камеральну перевірку Товариства з питань повноти нарахування ПДВ за червень 2014 року, оформлену актом від 09.02.2015 № 359/15-01/32313299. Перевіркою встановлено невиконання платником обов'язку з визнання умовного постачання товарних залишків та основних фондів з нарахуванням відповідної суми податкового зобов'язання з ПДВ в останньому податковому періоді перебування на обліку, як того вимагає пункт 184.7 статті 184 ПК.

Наведена обставина слугувала підставою для прийняття Інспекцією оспорюваного податкового повідомлення-рішення, за яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 1 795 200 грн. за основним платежем із застосуванням 448 800 грн. штрафних санкцій.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суди цілком обґрунтовано послалися на положення пункту 3 розділу ІІ Закону № 71-VII, яким установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень..........
.................
Отже, як вірно зазначили суди, запроваджений аналізованою нормою мораторій поширюється на усі види перевірок, правом на проведення яких наділені контролюючі органи відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК - камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, незалежно від підстав і порядку їх призначення та проведення.

На підставі цього суди дійшли об'єктивного висновку про незаконність проведення Інспекцією спірної камеральної перевірки.

У разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення; у такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.