Может ли наемный работник одновременно быть предпринимателемОпубликовано 18 апреля 2011 в 09:04
Все дело в том, что согласно законодательству физлицо-предприниматель — самозанятое лицо. В свою очередь, под «самозанятым лицом» имеется в виду налогоплательщик, который является физическим лицом — предпринимателем или осуществляет независимую профессиональную деятельность при условии, что такое лицо не является работником в рамках такой предпринимательской или независимой профессиональной деятельности (пп. 14.1.226 Налогового кодекса Украины, далее — НК).
Госпредпринимательства в своем письме от 03.02.2011 г. № 999 разбирался в нюансах существующих ограничений для предпринимателей, которые работают еще и наемными работниками по трудовому договору у других работодателей.
В соответствии с пп. 14.1.195 НК работником считается физическое лицо, которое непосредственно собственным трудом выполняет трудовую функцию согласно заключенному с работодателем трудовому договору.
Учитывая указанное, по мнению Госпредпринимательства, ФЛП, который является плательщиком единого налога, может быть наемным работником, при условии, если его предпринимательская деятельность не связана с выполнением должностных обязанностей как работника предприятия (учреждения, организации или ФЛП) и осуществляется в свободное от таких обязанностей время.
Необходимо отметить: на практике налоговики схему, когда ФЛП-единщик одновременно работает у работодателя по трудовому договору (как работник) и оказывает услуги (выполняет работы) по гражданско-правовому договору (как предприниматель) с этим же работодателем, считают, как правило, минимизацией налогов.
Публикуется на языке оригинала
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ від 03.02.2011 р. № 999
Про надання роз’яснення
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваше звернення від 2 лютого 2011 року, отримане з Урядової гарячої лінії (реєстраційний індекс КО-588466), щодо надання роз’яснення стосовно того, чи може фізична особа — підприємець, що є платником єдиного податку, додатково працювати найманим працівником.
У статті 128 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) зазначено, що громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.
Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.
В межах своєї підприємницької діяльності фізична особа укладає цивільно-правові договори відповідно до Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ). При укладанні цивільно-правового договору виконавець не є найманим працівником (та на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства), а виконує роботу на власний ризик.
Тобто, відповідно до законодавства, фізична особа — підприємець, що зареєстрована в установленому законодавством порядку, є самозайнятою особою. Під терміном «самозайнята особа» відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) мається на увазі платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Трудові відносини громадян регулюються ГКУ, ЦКУ, Кодексом законів про працю України (КЗпП), Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами з цих питань.
Громадяни реалізують право на працю на підставі частини першої статті 67 ГКУ та частини другої статті 2 КЗпП шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Підпунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що працівником вважається фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Враховуючи зазначене, на нашу думку, фізична особа — підприємець, що є платником єдиного податку, може бути найманим працівником, за умови, якщо її підприємницька діяльність не пов’язана з виконанням посадових обов’язків, як працівника підприємства (установи, організації, або фізичної особи) та здійснюється у вільний від таких обов’язків час.По материалам газеты «Консультант частного предпринимателя»
http://kchp.com.ua/novosti-zakonodatels ... telem.html