Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

О повторности в контексте 123.1 НК (размер штрафов)

Путеводитель по разделу. Штрафы, санкции, проверки, админ-, уголовная ответственность, обжалование решений госорганов

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST Елена Уварова » 20 авг 2013, 12:46

Marlboro писал(а):По поводу разных актов/проверок - а если, например, первый НУР был вынесен с учетом не всех обстоятельств установленных в акте? Например, там были еще какие-то нарушения, которые могли бы усилить позиции налоговой в суде, но они ими своевременно не воспользовались?


Примерно то же самое было бы, если бы суд вначале назначал наказание в виде срока лишения свободы в 1 год, а потом вдогонку (приняв во внимание еще какие-то факты, которые изначально почему-то не учел) выносил еще одно решение по этому же преступлению с применением наказания в виде еще трех лет лишения свободы.
Согласна с Вами, что тут как раз имеет место применение одного и того же вида ответственности за одно нарушение дважды.
Есть процедура, которая должна обеспечить баланс между объективной невозможностью учесть абсолютно все факты и необходимостью гарантировать некую правовую определенность (и не может субъект ответственности все время пребывать под угрозой, что решение не окончательное и за ним последует еще одно или десять). В том числе поэтому: одно нарушение - одна процедура - один правоприменительный акт.
Если речь уже у новых фактах, пускай даже выявленных в том же налоговом периоде, который уже проверялся, то это уже новое основание для привлечения к ответственности.
По поводу возможности квалификации как неисполнение судебного решения. Есть сомнения. Найти, что говорит доктрина уголовного права именно по этому поводу, пока не удалось. Из того, что пишут по объективной стороне преступления, получается, что она должна приводить к некому длящемуся нарушению. Исполнив судебное решение, мы это длящееся нарушение прекращаем. В ином случае мы его не исполняем и оно так и длится. Близкая к Вашему примеру аналогия: уволили работника, суд его восстанавливает. Мы должны издать приказ и восстановить на работе, но мы этого не делаем. Налицо - неисполнение судебного решения. Но если мы его восстанавливаем, а потом снова по этому же основанию увольняем как в прошлый раз (за именно тот прогул, по которому уволили прежде), то неисполнения нет - мы прекратили нарушать права работника, когда его восстановили на работе. Но потом заново нарушили его права. То есть у нас новое нарушение его прав. Так и с НУР: налоговая отменяет незаконный НУР, и тем самым исполняет судебное решение. А потом нарушает заново. Можно пытаться доказывать изначальный умысел на неисполнение, но есть сильные даже чисто формальные основания говорить об отсутствии объективной стороны преступления в виде неисполнения судебного решения.
Хотя я бы все же квалифицировала как неисполнение судебного решения. По сути, когда суд говорит "восстановите на работе", то защита нарушенного права в том числе в себя включает и гарантию того, что состояние его нарушение не возобновиться (поэтому суд и не пишет в решении "поновити та зобов'язати більше не звільняти за тим самим фактом"; это само собой предполагается). Так и с НУР: когда суд признает его незаконным, он восстанавливает нарушенное право. Если будет вынесен НУР ровно по факту того же нарушения (даже если налоговики доустановили некие новые подробности, это уже не меняет дела - должны срабатывать процедурные гарантии), возобновляется нарушение нашего права, уже защищенного судом. Например: незаконно посадили в тюрьму. Суд говорит: незаконно посадили, выпускайте. На день отпускают, но потом снова сажают в тюрьму по тому же основанию.

За это сообщение автора Елена Уварова поблагодарил:
Marlboro
Елена Уварова
 
Сообщений: 107
Зарегистрирован: 21 фев 2012, 13:18
Благодарил (а): 40 раз.
Поблагодарили: 92 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 20 авг 2013, 14:09

Действительно интересные замечания, пример с приговором вдогонку весьма хорошо иллюстрирует наличие проблемы.
На сколько я понимаю, то установив какое-то нарушение прав суд должен защитить истца полностью, а не разово на определенное время. В таком случае устанешь бегать в суд, поэтому, имхо, выполнение решения не должно прекращаться на том, что исполнено это вот разовое предписание (скасувати ППР №1).

Это хоть и логично, но вроде как ниоткуда не исходит - а если это (алгоритм поведения в подобной ситуации, нет указания на то, что повторные действия следует квалифицировать под 382 УК) прямо нигде не установлено, то остается надеяться на понимание органов которые будут рассматривать дело, и вот с этим учитывая подсудных может быть напряг :(
Поэтому ранее и поднимал вопрос о формулировке резолютивной части решения - по идее, если будет написано "визнати дії ДПС неправомірними", то не прекращение этих действий, или повторные аналогичные деяния уже наверное смогут потянуть на:

Стаття 382. Невиконання судового рішення

1. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -
- карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади Чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

_________________________________________
Комментарии:

Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення (наприклад, керівник підприємства відверто ігнорує рішення суду про заміну споживачеві придбаного ним неякісного товару на аналогічний товар належної якості). Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.

Перешкоджання виконанню судового рішення передбачає протидію службової особи, наділеної законом певними повноваженнями щодо реалізації вимог, які у ньому містяться, з метою недопущення його реалізації. Така протидія може виражатися у прямій забороні своїм підлеглим виконувати вимоги державних виконавців державної виконавчої служби, погрозі застосувати до певних осіб, у тому числі і службових, насильства, спробі підкупити чи обманути їх з метою недопущення виконання судового рішення.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4795
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1189 раз.

UNREAD_POST VOA » 16 ноя 2013, 19:52

Коллеги, я к вам хочууууу. Замучила работаааа. :cry:

Пусть будет тут такое мнение от Миндоха про админнарушения (через поиск не нашла обсуждения такого письма на БФ).
Миндоходов осветило нюансы применения штрафных санкций за админправонарушения


Миндоходов в письме от 08.08.2013 г. № 9696/5/99-99-10-04-02-16/2857 напомнило о нюансах применения штрафных санкций за административные правонарушения.
1. Относительно количества и размера штрафных санкций за совершение нескольких нарушений авторы письма обратили внимание на следующее.
При совершении одним человеком двух или более админправонарушений административное взыскание налагается за каждое правонарушение отдельно (ст. 36 Кодекса Украины об административных правонарушениях, далее — КУАП). Если лицо совершило несколько административных правонарушений, дела о которых одновременно рассматриваются одним и тем же органом (должностным лицом), взыскание налагается в пределах санкции, установленной за более серьезное правонарушение из числа совершенных. В данном случае к основному взысканию может быть добавлено одно из дополнительных взысканий, предусмотренных статьями об ответственности за любое из совершенных правонарушений.
2. В вопросе о малозначительности совершенного нарушения, по которому органы Миндоходов составляют админпротоколы, чиновники имеют следующее мнение. При малозначительности совершенного административного правонарушения орган (должностное лицо), уполномоченный решать дело, может освободить нарушителя от административной ответственности и ограничиться устным замечанием (ст. 22 КУАП). Признание административного правонарушения малозначительным относится к компетенции того органа, который рассматривает дело об административном правонарушении (в данном случае — суда или органа Миндоходов).
Решая вопрос об освобождении лица от админответственности при малозначительности правонарушения на основании ст. 22 КУАП, такие органы учитывают:
— характер совершенного правонарушения;
— личность нарушителя;
— обстоятельства, смягчающие или отягощающие ответственность;
— имущественное положение нарушителя;
— наличие у виновного на содержании несовершеннолетних детей;
— искреннее раскаяние в содеянном;
— устранил ли нарушитель до рассмотрения дела в суде допущенные нарушения законодательства, в частности, предоставил ли отсутствующие на момент проверки документы разрешительного характера.

3. Относительно длящихся и разовых административных правонарушений и сроков наложения административных взысканий миндоходовцы отметили следующие моменты.
Статьей 38 КУАП установлено, что административное взыскание может быть наложено не позднее чем через два месяца со дня совершения правонарушения, а при длящемся правонарушении — не позднее чем через два месяца со дня выявления, за исключением случаев, когда дела об административных правонарушениях в соответствии с КУАП подведомственны суду (судье). При этом длящиеся правонарушения прекращаются, если факт этих правонарушений выявлен компетентным органом при проведении проверок. Примером могут служить выявление таких нарушений, как отсутствие учета доходов и расходов, для которых установлена обязательная форма учета (учета результатов предпринимательской деятельности в соответствии с требованиями действующего законодательства), бухгалтерского учета объектов налогообложения, ведение его с нарушением национальных положений (стандартов) бухгалтерского учета, других правонарушений, связанных с начислением налогов, которые возможно установить только в ходе документальной проверки на основании первичных документов. К административным правонарушениям, которые носят разовый характер, относятся следующие проступки: несвоевременное представление деклараций, расчетов, платежных поручений на внесение платежей в бюджеты и государственные целевые фонды и т. п. Так, днем совершения такого правонарушения является последний день представления декларации о доходах в органы Миндоходов, представления платежных документов в учреждения банков об уплате налогов, сборов и т. п.

Источник: http://www.nibu.factor.ua/news/news.html?id=8963
© nibu.factor.ua
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5181
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1792 раз.
Поблагодарили: 2013 раз.

UNREAD_POST VOA » 04 июл 2015, 23:31

Длящееся правонарушение (само письмо - ретро от Миндоходов за март 2014 года, комментарий - сегодняшний):
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ МІНДОХОДІВ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ЛИСТ
12 березня 2014 року № 1580/10/20-40-17-02-13
Про розгляд листа

Головне управлiння Мiндоходiв у Харкiвськiй областi <...> розглянуло Ваше звернення <...> стосовно притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi та повiдомляє таке.
Питання, по яких Ви звертаєтесь з проханням надати iнформацiю, стосуються насамперед визначення поняття «триваюче правопорушення».
Статтею 38 Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення вiд 7 грудня 1984 року № 8073-X, iз змiнами i доповненнями (далi — КУпАП), встановлено, що адмiнiстративне стягнення може бути накладено не пiзнiш як через два мiсяцi з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушеннi — два мiсяцi з дня його виявлення, за винятком випадкiв, коли справи про адмiнiстративнi правопорушення вiдповiдно до КУпАП пiдвiдомчi суду (суддI).
Якщо справи про адмiнiстративнi правопорушення вiдповiдно до КУпАП чи iнших законiв пiдвiдомчi суду (суддI), стягнення може бути накладено не пiзнiш як через три мiсяцi з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушеннi — не пiзнiш як через три мiсяцi з дня його виявлення, крiм справ про адмiнiстративнi правопорушення, зазначенi у частинi третiй ст. 38 КУпАП (адмiнiстративне стягнення за вчинення корупцiйного правопорушення).
Враховуючи вимоги ст. 38 КУпАП, адмiнiстративнi правопорушення подiляють на триваючi правопорушення та правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строкiв адмiнiстративного стягнення залежить вiд його виду. При цьому ст. 38 КУпАП встановлено строки, пiсля закiнчення яких виключається накладення адмiнiстративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справi, а розпочате пiдлягає закриттю (п. 7 ст. 247 КУпАП). За загальним правилом адмiнiстративне стягнення може бути накладено не пiзнiше нiж через два мiсяцi з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушеннi — два мiсяцi з дня його виявлення.
Таким чином, для бiльшостi правопорушень перебiг строку притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi починається з дня вчинення правопорушення.
Також зазначаємо, що КУпАП не мiстить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, як зазначено у листi Мiнiстерства юстицiї України вiд 02.08.2013 р. № 6802-0-4-13/11, в теорiї адмiнiстративного права триваючими визначаються правопорушення, якi, почавшись з якоїсь протиправної дiї або бездiяльностi, здiйснюються потiм безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого дiяння може бути активна дiя або бездiяльнiсть, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його не повнiстю чи неналежним чином.
Водночас, враховуючи приписи ст. ст. 61 та 62 Податкового кодексу України 02.12.2010 р. № 2755-VI, iз змiнами та доповненнями (далi — Кодекс), органи доходiв i зборiв України реалiзують функцiю здiйснення податкового контролю за правильнiстю нарахування, повнотою i своєчаснiстю сплати податкiв i зборiв шляхом проведення перевiрок платникiв податкiв.
Крiм того, визначення поняття «триваюче правопорушення» знаходило своє вiдображення у листi Мiнiстерства доходiв i зборiв України вiд 13.05.2013 № 1101/Н/99-99-15-04-01-14. Так, зокрема, Мiндоходiв України було зазначено, що триваючi правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведеннi перевiрок (наприклад, у разi виявлення наступних проступкiв: вiдсутностi облiку доходiв i витрат, для яких встановлена обов’язкова форма облiку (облiку результатiв пiдприємницької дiяльностi вiдповiдно до вимог чинного законодавства), бухгалтерського облiку об’єктiв оподаткування, ведення його з порушенням нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, iнших правопорушень, пов’язаних з нарахуванням податкiв, i встановити якi можна лише в ходi документальної перевiрки на пiдставi первинних документiв). Стягнення за такi адмiнiстративнi правопорушення може бути накладене в строк не пiзнiше чим через два мiсяцi з дня його виявлення (з дати складання i пiдписання акта перевiрки).
До адмiнiстративних правопорушень, що мають разовий характер, належать такi проступки: несвоєчасне подання декларацiй, розрахункiв, аудиторських висновкiв, платiжних доручень на внесення платежiв у бюджети i державнi цiльовi фонди i тощо. День вчинення правопорушення — це, наприклад, порушення граничного дня подання декларацiї про доходи до податкового органу, порушення граничного термiну подання платiжних документiв до установ банкiв, щодо сплати податкiв, зборiв тощо.
Стягнення за такi адмiнiстративнi правопорушення може бути накладено у термiн не пiзнiше нiж через два мiсяцi з дня вчинення правопорушення. При вирiшеннi питання про вiднесення адмiнiстративного правопорушення до категорiї триваючого правопорушення або правопорушення, що носять разовий характер, необхiдно враховувати суть порушення.
Стосовно питання щодо ненадання звiтностi пiдприємством — платником так званого «водозбору», як вказано у Вашому листi, надаємо наступну iнформацiю.
Вiдповiдно до п. 323.1 ст. 323 Кодексу платниками збору за спецiальне використання води є водокористувачi — суб’єкти господарювання незалежно вiд форми власностi: юридичнi особи, їх фiлiї, вiддiлення, представництва, iншi вiдокремленi пiдроздiли без утворення юридичної особи (крiм бюджетних установ), постiйнi представництва нерезидентiв, а також фiзичнi особи — пiдприємцi, якi використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктiв (первиннi водокористувачI) та/або вiд первинних або iнших водокористувачiв (вториннi водокористувачI), та використовують воду для потреб гiдроенергетики, водного транспорту i рибництва.
Не є платниками збору водокористувачi, згiдно п. 323.2 ст. 323 Кодексу, якi використовують воду виключно для задоволення питних i санiтарно-гiгiєнiчних потреб населення (сукупностi людей, якi знаходяться на данiй територiї в той чи iнший перiод часу, незалежно вiд характеру та тривалостi проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних дiлянок), у тому числi для задоволення виключно власних питних i санiтарно-гiгiєнiчних потреб юридичних осiб, фiзичних осiб — пiдприємцiв та платникiв єдиного податку.
Водокористувачi, вiдповiдно до п. 326.1. ст. 326 Кодексу, самостiйно обчислюють збiр за спецiальне використання води щокварталу наростаючим пiдсумком з початку року.
Збiр обчислюється виходячи з фактичних обсягiв використаної води (пiдземної, поверхневої, отриманої вiд iнших водокористувачiв) водних об’єктiв з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволi на спецiальне водокористування, лiмiтiв використання води, ставок збору та коефiцiєнтiв.
Питання вiдносно притягнення посадових осiб до адмiнiстративної вiдповiдальностi розглянуто та наведене вище.

Заступник начальника В. В. Кизима



Додано 15.06.2015
Що таке «триваюче правопорушення» у контексті притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності? На змістовні роз’яснення з цього питання натрапляємо в листі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.03.2014 № 1580/10/20-40-17-02-13.

Незважаючи на те, що Міністерства доходів і зборів вже не існує, роз’яснення, надані фахівцями цього органу, залишаються актуальними й нині.

Так, у листі від 12 березня 2014 року Міндоходів торкнулось досить «болючого» для кадровиків і бухгалтерів питання «триваючих правопорушень». Що криїться за цим словосполученням законодавчі акти наразі не визначають. Тож звертатися слід до теорії права, що ї зробили спеціалісти Міндоходів.

Як зазначається в листі, статтею 38 Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП), встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій статті 38 КУпАП (адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення).

Ураховуючи вимоги статті 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на:
- триваючі правопорушення;
- правопорушення, що мають разовий характер.

Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате — підлягає закриттю (п. 7 ст. 247 КУпАП).
Таким чином, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення.
КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02.08.2013 № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Визначення поняття «триваюче правопорушення» знайшло відображення й у листі Міністерства доходів і зборів України від 13.05.2013 № 1101/Н/99-99-15-04-01-14.
Так, зокрема, Міндоходів України було зазначено, що триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок (наприклад, у разі виявлення таких проступків: відсутності обліку доходів і витрат, для яких встановлена обов’язкова форма обліку (обліку результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства), бухгалтерського обліку об’єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов’язаних з нарахуванням податків, і встановити які можна лише в ході документальної перевірки на підставі первинних документів). Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладене в строк не пізніше, ніж через два місяці з дня його виявлення (з дати складання і підписання акта перевірки).

До адміністративних правопорушень, що мають разовий характер, у контексті порушень законодавства з питань податкового та бухгалтерського обліку, належать, до прикладу, такі проступки: несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів у бюджети і державні цільові фонди і тощо. У цьому сенсі день вчинення правопорушення — це, наприклад, порушення граничного дня подання декларації про доходи до податкового органу, порушення граничного терміну подання платіжних документів до установ банків, щодо сплати податків, зборів тощо.

Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладено у термін не пізніше, ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення. При вирішенні питання про віднесення адміністративного правопорушення до категорії триваючого правопорушення або правопорушення, що носять разовий характер, необхідно враховувати суть порушення.

Підготувала Марина Маслюк, головний редактор газети «Ранкові Новини Кадровика» «МЦФЕР: Кадри», провідний редактор порталу kadrovik01.com.ua
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5181
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1792 раз.
Поблагодарили: 2013 раз.

Пред.

Вернуться в ПРЕСТУПЛЕНИЕ И НАКАЗАНИЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Ya