Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Форс-мажор

Путеводитель по разделу. Штрафы, санкции, проверки, админ-, уголовная ответственность, обжалование решений госорганов

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST OldWildMen » 20 фев 2014, 09:06

В связи с происходящими в Украине событиями возникают вопросы. Экономическое положение когда-то стабилизируется, а уплату налогов, зарплаты никто не отменит. Но текущая ситуация характеризуется приостановлением действия договоров, замедлением или остановкой денежных расчётов, поставок товаров, на рабочих местах - простои, заказов нет. Все надеятся на лучшее, но, тем не менее, хочется знать - как быть в крайних случаях?

1. Как правильно прекратить работу предприятия в случае:
- стихийного разграбления?
- объявления чрезвычайного положения в городе, стране?
- резкого уменьшения выручки, валового дохода?

2. Какой вариант выбрать :
- полностью остановить?
- остановить частично, оставив работать миннимальный трудовой состав?

3. Зарплатная сторона:
- долги по зарплате?
- компенсации или предоставление неиспользованных отпусков?

4. Налоговая сторона, отчётность...

За это сообщение автора OldWildMen поблагодарил:
Мыша
Аватар пользователя
OldWildMen
 
Сообщений: 255
Зарегистрирован: 30 янв 2011, 15:29
Благодарил (а): 122 раз.
Поблагодарили: 102 раз.

UNREAD_POST Мыша » 20 фев 2014, 10:14

OldWildMen писал(а):В связи с происходящими в Украине событиями возникают вопросы. Экономическое положение когда-то стабилизируется, а уплату налогов, зарплаты никто не отменит. Но текущая ситуация характеризуется приостановлением действия договоров, замедлением или остановкой денежных расчётов, поставок товаров, на рабочих местах - простои, заказов нет. Все надеятся на лучшее, но, тем не менее, хочется знать - как быть в крайних случаях?

1. Как правильно прекратить работу предприятия в случае:
- стихийного разграбления?
- объявления чрезвычайного положения в городе, стране?
- резкого уменьшения выручки, валового дохода?

2. Какой вариант выбрать :
- полностью остановить?
- остановить частично, оставив работать миннимальный трудовой состав?

3. Зарплатная сторона:
- долги по зарплате?
- компенсации или предоставление неиспользованных отпусков?

4. Налоговая сторона, отчётность...


ИМХО, все очень индивидуально. В целом - была тема Как не платить зарплату (неполная занятость и т.п.)
Не думаю, что тут может быть универсальный рецепт. Кто-то может приостановить деятельность, а кто-то нет. Отчетность все-равно надо подавать. Разве что действительно введут чрезвычайное положение. Тогда, как мне видится, приостановятся все обязательства до прекращения ЧП.
А общие основы:
Отчетность при отсутствии деятельности
Приостановление предпринимательской деятельности

За это сообщение автора Мыша поблагодарили: 2
Natalina, OldWildMen
Аватар пользователя
Мыша
 
Сообщений: 944
Зарегистрирован: 07 июн 2011, 10:40
Благодарил (а): 288 раз.
Поблагодарили: 329 раз.

UNREAD_POST VOA » 20 фев 2014, 13:21

На злобу дня: Чрезвычайное положение: хоздеятельность, налоги
Хотя темы можно и объединить.
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5075
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1771 раз.
Поблагодарили: 1948 раз.

UNREAD_POST bur » 02 июн 2014, 14:02

УДОСТОВЕРЕНИЕ ФОРС-МАЖОРНЫХ ОБСТОЯТЕЛЬСТВ
Учитывая многочисленные запросы относительно удостоверения обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажорных обстоятельств), поступающие в ТПП Украины от физических лиц и субъектов хозяйствования, Торгово-промышленная палата Украины информирует о следующем.
Согласно ст. 14 Закона Украины от 2 декабря 1997 года «О торгово-промышленных палатах в Украине», Торгово-промышленная палата Украины удостоверяет обстоятельства форс-мажора в соответствии с условиями внешнеторговых соглашений и международных договоров Украины и согласно условиям договоров по обращениям субъектов хозяйственной деятельности, осуществляющих строительство жилья (заказчиков, застройщиков). Исключительное право ТПП Украины подтверждать форс-мажорные обстоятельства предусмотрено также в Налоговом кодексе Украины, Законе Украины от 23.09.1994 «О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте» и других нормативных актах Украины.
Удостоверение обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажорных обстоятельств) проводится на основании индивидуального письменного обращения субъекта хозяйствования с объяснением сложившейся ситуации, с указанием периода действия обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажорных обстоятельств) и предоставления доказательств, подтверждающих событие и невозможность выполнения свои обязательств.
Обращаем внимание на то, что исключительным правом удостоверять форс-мажорные обстоятельства наделена лишь ТПП Украины.
Торгово-промышленная палата Украины не предоставляет общих справок о подтверждении обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора) на неопределенный круг лиц.
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST Руся-2 » 02 июн 2014, 22:27

Форс-мажор не звільняє від сплати ЄСВ
http://golovbukh.ua/news/fors-mazhor_ne ... lati_yesv/
Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 № 821/667/14
Тяжкий фінансовий стан підприємства та форс-мажорні обставини не можуть бути підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності за порушення вимог законодавства. Так зазначили суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову підприємства про скасування рішення щодо застосування до штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Зокрема, факт несвоєчасної сплати ЄСВ підприємство пояснювало обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) — повною загибеллю врожаю внаслідок стихійного лиха, що підтверджується висновками Торгово-промислової палати України.
Однак, суди, посилаючись на частину 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464), згідно з якою єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, не прийняли це до уваги.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до платника єдиного внеску відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум.
Разом з тим на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464).
Отже, як зауважили суди, Закон № 2464 не передбачає, а ні звільнення від сплати штрафів та пені, а ні застережень щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за наявності форс-мажорних обставин.
Руся-2
 
Сообщений: 557
Зарегистрирован: 21 апр 2014, 16:10
Благодарил (а): 31 раз.
Поблагодарили: 144 раз.

UNREAD_POST VOA » 15 авг 2014, 23:27


Дата статьи 28.11.2013
Правомерны ли посылания перевозчика (для ухода от ответственности за неисполнения условий договора) на обстоятельства, которые не определены договором как форс-мажорные и/либо непреодолимой силы, если в договоре указано, что перечень форс-мажорных (непреодолимой силы) обстоятельств, приведенный в договоре, является полным и исключительным?
В соответствии с ч.1 ст.617 ГК Украины основанием для освобождения от ответственности лица, нарушившего обязательства, является непреодолимая сила или случай. Непреодолимой силой считается чрезвычайное и неотвратимое при данных условиях обстоятельство (ст.218 ХК Украины). В соответствии со ст.219 ХК Украины, стороны могут предусмотреть определенные обстоятельства, которые ввиду чрезвычайного характера этих обстоятельств являются основанием для освобождения от ответственности, а также порядок удостоверения таких обстоятельств.

Считаю, что обстоятельства непреодолимой силы являются основанием для освобождения от ответственности за нарушение обязательства, даже если они не предусмотрены в договоре, а также, если в договоре сказано, что перечень обстоятельств непреодолимой силы является исключительным. Нарушение обязательства вследствие действия обстоятельств непреодолимой силы исключает вину стороны, которая нарушила договор.

Автор: Гарный Дмитрий
Джерело: КЦПРБ
http://stopfake.org/ Бывают такие решения, после принятия которых тараканы в голове аплодируют стоя.
Аватар пользователя
VOA
 
Сообщений: 5075
Зарегистрирован: 07 сен 2012, 21:37
Благодарил (а): 1771 раз.
Поблагодарили: 1948 раз.

UNREAD_POST bur » 29 авг 2014, 10:02

АТО не является форс-мажорным обстоятельством для невозврата депозитов или кредитов — позиция ТПП

Дата публикации: Август 29, 2014
Вице-президент Торгово-промышленной палаты Украины Валентина Суржикова дала разъяснения, для кого АТО является форс-мажором, а для кого - нет.

В интервью FinMaidan Валентина Суржикова заявила: «АТО не является форс-мажорным обстоятельством для невозврата депозитов, поскольку существует главный офис и другие отделения этого банка, которые не имеют препятствий для обслуживания. Таким образом, клиентам заблокированных отделений необходимо обращаться в главный офис банка, который обязан либо сам выплатить депозит, либо указать отделение, которое будет обслуживать клиентов заблокированного подразделения. Это правило касается и обслуживания кредитов».

Страховщики не должны отказывать всем клиентам в зоне АТО. «Страховые компании принимают решения о выплате страховых сумм самостоятельно в рамках страховых случаев, предусмотренных договорами. Если договор охватывает происходящие события и страховой случай наступил, СК обязана произвести выплату и при этом не может ссылаться на эти события как форс-мажорные обстоятельства, освобождающие ее от ответственности», - уточнила Суржикова.

Для признания обстоятельства в зоне АТО форс-мажорными компания должна предъявить в ТПП соответствующие документы. «Все документы всегда готовит заявитель. Но в этом году возникли определенные проблемы с их получением от госорганов. Поэтому мы вынуждены были, и это исключение из правил, обратиться к силовым структурам, которые осуществляют антитеррористическую операцию: в СБУ, Минобороны, Нацгвардию, АТЦ. СБУ предоставила четкий ответ. По состоянию на середину июня они нам по пунктам указали территории, чуть ли не с названиями сел, которые, мягко говоря, не находятся под контролем сил, проводящих АТО. И каждый предприниматель получает в АТЦ аналогичный документ о ситуации на момент обращения, поскольку она меняется каждый день. Сегодня населенный пункт может не быть под контролем властей, а завтра снова взят под контроль», - разъяснила механизм получения документов Суржикова.

Бизнес ошибочно считает некоторые обстоятельства, косвенно связанные с АТО, форс-мажором. «Например, у предприятий из-за АТО упал спрос на продукцию, сократилась выручка, стало банально не хватать средств на погашение кредита. Но отсутствие денег – это не форс-мажорные обстоятельства! Банк может пойти такому предпринимателю навстречу, сделать кредитные каникулы, но это будет лишь добрая воля банка», - объяснила вице-президент ТПП.

Стандартный срок рассмотрения заявки – 10 дней. Базовый тариф составляет около 2 тыс. грн. Если необходимо срочно получить вердикт ТПП, – за 2-3 дня - тариф удваивается. Компания платит за услугу палаты лишь в том случае, если факт форс-мажора подтверждается.

За это сообщение автора bur поблагодарил:
Александра Джуренко
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST bur » 02 окт 2014, 10:10

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 30.05.2014 р. N 6602-0-26-14/8.1


На виконання пункту 7 протоколу міжвідомчої наради з питань "Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2014 року "Про деякі заходи щодо захисту майнових прав та інтересів держави Україна у зв'язку із тимчасовою окупацією території України", уведеного в дію Указом Президента України від 7 травня 2014 року N 458" від 20 травня 2014 року, проведеної в Апараті Ради національної безпеки і оборони України під головуванням заступника Секретаря РНБО України Литвиненка О. В., Міністерство юстиції разом з Торгово-промисловою палатою України опрацювало питання розірвання або невиконання договорів купівлі-продажу за фактом встановлення форс-мажорних обставин у зв'язку із тимчасовою окупацією території України та інформує про таке.

Загальна частина

27 квітня 2014 року набрав чинності Закон України від 15.04.2014 р. N 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон).

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (частина перша ст. 2 Закону).

Статтею 13 цього Закону передбачено, що особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом.

У зв'язку з цим інформуємо, що листом Першого віце-прем'єр-міністра України Яреми В. Г. від 08.05.2014 р. N 16143/2/1-14 (п. 10) до доручення Прем'єр-міністра України Яценюка А. П. від 07.05.2014 р. N 16143/1/1-14 Міністерству економічного розвитку і торгівлі доручено розробити та внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідний законопроект.

Також у контексті викладеного слід зазначити, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України (ст. 1 Закону).

У зв'язку з цим інформуємо, що цивільне законодавство, зокрема його основний акт - Цивільний кодекс України (далі - ЦКУ), визначає порядок укладання договору купівлі-продажу (глава 54).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша ст. 655 ЦКУ).

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша ст. 627 ЦКУ).

Так, за загальним правилом договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини другої ст. 638 ЦКУ істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (частина друга ст. 6 ЦКУ).

За загальним правилом під "форс-мажором" розуміється виникнення надзвичайних і невідворотних обставин, у тому числі обставин непереборної сили, результатом яких є невиконання зобов'язань однією із сторін.

Таким чином, сторони мають право самостійно визначити у договорі, що саме вони відносять до форс-мажору. Зокрема, визначити, які обставини є форс-мажором і суб'єктів, що мають його підтверджувати.

Щодо невиконання зобов'язань

Статтею 629 ЦКУ визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Разом з тим інформуємо, що згідно з нормами ЦКУ особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦКУ).

Тобто законодавець встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічна норма відображена у ст. 218 ГКУ, а саме: учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також відповідно до ст. 263 ЦКУ однією з підстав для зупинення перебігу позовної давності є дія непереборної сили, тобто надзвичайної або невідворотної за даних умов події.

Щодо розірвання договору

Статтею 651 ЦКУ визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено у частині першій ст. 188 ГКУ: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзаци перший, другий частини другої ст. 651 ЦКУ).

Статтею 652 ЦКУ передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Так, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Відповідно до частини третьої ст. 653 ЦКУ у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Також ЦКУ передбачено "право на односторонню відмову від договору". Згідно з частиною третьою ст. 651 ЦКУ у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 188 ГКУ сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання, договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Щодо суб'єктів, які засвідчують обставини форс-мажору

Відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" завданнями торгово-промислових палат є, зокрема, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Так, Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників) (частина третя ст. 14 вказаного Закону).

Крім того, Торгово-промислова палата здійснює виконання інших завдань, передбачених її статутом (частина друга ст. 3 цього Закону).

Як вбачається з листа Торгово-промислової палати від 30.05.2014 р. N 1362/-05-5, Торгово-промислова палата (далі - ТПП) засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів (контрактів) на підставі чинного законодавства України, Методики про порядок засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин.

До ТПП зацікавлена сторона договору (контракту) подає письмову заяву, підписану її керівником. Заява прописується у довільній формі. В заяві вказуються початок виникнення подій (які віднесені в контракті/договорі до форс-мажорних обставин), період дії цих обставин та їх наслідки. Також у заяві вказується, які зобов'язання за договором не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин, та контактна інформація для зворотного зв'язку.

До заяви додаються такі документи: належним чином засвідчена копія договору (контракту) з усіма додатками (змінами та доповненнями, якщо вони були). У ньому мають бути вказані обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати форс-мажорними, вказані органи країн, що підтверджують факт настання обставин форс-мажору; інформація про обсяг виконаних (або невиконаних) зобов'язань по договору (контракту); документи компетентних державних органів, що підтверджують настання події.

Зокрема, це можуть бути довідки ГМЦ про погодні умови, протоколи (рішення) комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при обласній (районній) державній адміністрації, що визначають події та їх наслідки надзвичайною ситуацією, акти про пожежу, воєнні дії, заборону експорту та імпорту товарів, епідемії, страйк тощо.

Заявник несе відповідальність за достовірність наданих документів згідно з чинним законодавством України.

За результатами розгляду документів ТПП видає сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини. Сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини - це документ установленої форми, який є підтвердженням настання форс-мажорних обставин на території України, виданий ТПП згідно з нормами чинного законодавства.

Сертифікат (висновок) видається заявнику на бланку ТПП. У сертифікаті (висновку) вказуються сторони контракту (договору), дата його укладення, місце, час, період (якщо це можливо вказати на дату звернення), протягом якого мали місце надзвичайні та невідворотні події.

Сертифікат (висновок) підписується Президентом ТПП, Першим віце-президентом або Віце-президентами. На сертифікаті (висновку) ставиться печатка ТПП.

Сертифікат видається по кожному контракту (договору) окремо українською (або іноземною) мовою за бажанням заявника. Копії виданих сертифікатів (висновків) та документів, на підставі яких вони були видані, зберігаються у департаменті юридичного забезпечення протягом 3-х років.

Регіональні торгово-промислові палати консультують заявників та здійснюють допомогу у підготовці та передачі пакета відповідних документів до ТПП України з метою підтвердження форс-мажорних обставин.

Заступник Міністра -
керівник апарату

За это сообщение автора bur поблагодарил:
Александра Джуренко
bur
 
Сообщений: 1434
Зарегистрирован: 13 сен 2013, 16:25
Благодарил (а): 116 раз.
Поблагодарили: 422 раз.

UNREAD_POST lelmvj » 10 ноя 2014, 18:49

Форс-мажор и трудовые отношения

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

06.10.2014 № 720/1642/5



1. Доповнити главу 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (зі змінами), пунктом 5.6 такого змісту:

„5.6. Дублікат трудової книжки також може бути виданий за новим місцем роботи у зв’язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України, або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник.

Дублікат видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі.

У разі відновлення доступу до трудової книжки записи з дубліката про періоди роботи переносяться до трудової книжки. При цьому на першій сторінці дубліката робиться напис: „Дублікат анульовано”, посвідчується печаткою роботодавця за останнім місцем роботи працівника та дублікат повертається його власнику.”.

lelmvj
 
Сообщений: 1094
Зарегистрирован: 10 янв 2012, 12:23
Благодарил (а): 46 раз.
Поблагодарили: 272 раз.

UNREAD_POST vins » 02 дек 2014, 18:43

В другой ветке прозвучал вопрос о событиях в зоне АТО и возможности возместить понесенные в связи с этим убытки. Думаю, статья может пригодится и в контексте АТО тоже.

Форс-мажор: общее понимание
Чтобы разобраться, является ли то или иное событие или обстоятельство форс-мажором, надо выяснить, что в принципе понимают под данным термином и каково его влияние на договорные и внедоговорные отношения.
Как правило, подобные разговоры начинают с констатации необходимости выполнения взятых на себя обязательств, после чего делают оговорку: однако в ряде случаев физически или юридически выполнение обязательств становится невыполнимым. Это и есть форс-мажор.
Общее понимание того, какие обстоятельства могут быть отнесены к форс-мажорным, есть у всех. Необязательно заглядывать в тексты нормативных актов, чтобы понять, что если причиной невыполнения обязательства становится, скажем, землетрясение, наводнение, ураган или иное масштабное бедствие, то ответственность за такое невыполнение наступать не должна. Просто в силу того, что обязанное лицо не в силах было ни препятствовать указанным обстоятельствам, ни преодолеть их наступление.
Несмотря на большое сходство в законодательстве разных государств подходов к решению вопроса о форс-мажорных обстоятельствах, есть и различия. А потому в точности знать позицию отечественного законодателя все же следует.
Так, Гражданский кодекс Украины (далее – ГКУ) говорит по данному поводу следующее: «Лицо, которое нарушило обязательство, освобождается от ответственности за нарушение, если оно докажет, что это нарушение случилось в результате случая либо непреодолимой силы» (ч. 1 ст. 617). При этом понятие непреодолимой силы не приводится, что, в общем, объяснимо: попытка дать некую исчерпывающую характеристику, хоть и вносит большую определенность, создает угрозу того, что какие-то явления окажутся вне данной характеристики, не будут учтены законодателем ввиду их непредсказуемости.
Но некоторые ориентиры законодатель все-таки дает. Так, из. п. ч. 1 ст. 263 ГКУ следует, что непреодолимой силой будет считаться чрезвычайное либо неотвратимое событие.
Кроме того, в отношении отдельных договорных обязательств сделаны специальные оговорки. К примеру, ч. 2 ст. 679 ГКУ предусматривает, что продавец отвечает за качество товара, если не докажет, что недостатки возникли, в частности, в связи с действием непреодолимой силы. Есть специальная оговорка и в отношении пассажирских перевозок: согласно ст. 922 ГКУ в случае задержки в отправлении транспортного средства, перевозящего пассажира, либо опоздания в прибытии такого транспортного средства в пункт назначения перевозчик освобождается от ответственности, если докажет, что эти нарушения случились вследствие непреодолимой силы.
Кстати, однажды отвечая на вопрос о том, что следует понимать под непреодолимой силой, ВХСУ в информационном письме «О некоторых вопросах практики применения нормы Гражданского и Хозяйственного кодексов Украины» от 07.04.08 г. № 01-8/211 обратил внимание, что если в ГКУ под непреодолимой силой понимается чрезвычайное или неотвратимое событие при данных условиях, то в Хозяйственном кодексе Украины (далее – ХКУ) формулировка несколько иная. Так, согласно ч. 2 ст. 218 ХКУ, в случае если иное не предусмотрено законом или договором, субъект хозяйствования за нарушение хозяйственного обязательства несет хозяйственно-правовую ответственность, если не докажет, что надлежащее выполнение такого обязательства оказалось невозможным в результате действия непреодолимой силы, то есть чрезвычайных и неотвратимых обстоятельств при данных условиях осуществления хозяйственной деятельности. Как видим, использование законодателем союза «и» вместо «или» дало судам основание для вывода о том, что освобождение от хозяйственно-правовой ответственности, в отличие от гражданско-правовой, возможно при наличии обстоятельства, которое одновременно характеризуется как признаком чрезвычайности (который проявляется в невозможности его предвидеть), так и признаком неотвратимости (заключается в невозможности противодействовать данному обстоятельству).
На наш взгляд, подобные терминологические изыски вряд ли имеют практическое значение, потому как сложно себе представить мотивировочную часть судебного решения, в которой суд сможет аргументировать, что то или иное событие является чрезвычайным, но отвратимым, или наоборот, и на этом основании не признать его форс-мажором.
Поэтому на практике характеристика форс-мажорного обстоятельства сводится к следующему набору признаков:
- препятствие, помешавшее исполнить обязательство, находилось вне контроля обязанного лица;
- в момент заключения контракта данное обстоятельство не могло быть принято во внимание;
- лицо, на котором лежит обязательство, не могло разумно избежать или преодолеть такое препятствие или по крайней мере его последствия.
То, что событие гипотетически возможно и теоретически предположить его наступление было возможно, не лишает его форс-мажорного характера (см. решение хозсуда Харьковской области от 20.11.13 г. по делу № 922/3928/13 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35485718).
Перечень обстоятельств, подпадающих под приведенные признаки, традиционно в себя включает:
(а) объявленную или необъявленную войну, гражданскую войну, беспорядки и революции, акты пиратства, саботаж;
(б) стихийные бедствия, ураганы, циклоны, землетрясения, цунами, наводнения, разрушение в результате молнии;
(в) взрывы, пожары;
(г) бойкоты, забастовки и локауты в любой форме, замедление работы, занятие предприятий или их помещений, остановки в работе, происходящие на предприятии, которое просит об освобождении от ответственности;
(д) действия властей, законные или незаконные, за исключением тех, в отношении которых соответствующая сторона приняла на себя риск согласно условиям контракта.
Примерно такой же набор форс-мажорных обстоятельств был в свое время приведен в письме ГНАУ от 10.08.04 г. № 15183/7/23-5317.
Приведенный перечень не претендует на исчерпывающий характер. Он не закреплен в тексте нормативных актов в качестве некого императива и применяется в практике составления договоров на правах обычая делового оборота (ст. 7 ГКУ, п. 2 Информписьма ВХСУ от 07.04.08 г. № 01-8/211). Данный перечень либо близкие к нему часто используют сами органы власти. Так, к примеру, в Правилах пользования электрической энергией в редакции постановления НКРЭ от 17.10.05 г. № 910 к форс-мажорным обстоятельствам среди прочего отнесены сила, действие которой (а) вызвано исключительными погодными условиями и стихийным бедствием (ураган, буря, наводнение, нагромождение снега, гололед, землетрясение, пожар, проседание грунта); (б) непредвиденными ситуациями, вызванными действиями стороны, которая не является участником соответствующего договора (страйк, локаут, действие общественного врага, объявленная и необъявленная война, угроза войны, террористический акт, блокада, революция, заговор, восстание, массовые беспорядки, общественная демонстрация, противоправные действия третьих лиц, пожар, взрыв).
В целом, все форс-мажорные обстоятельства так или иначе можно подразделить на три группы: (1) природные явления, имеющие стихийный характер, (2) экстремальные ситуации общественной жизни: военные действия, массовые заболевания (эпидемии), забастовки и т.д., (3) некоторые запретительные акты государства: объявление карантина, ограничение перевозок на определенных направлениях, запрет торговых операций с отдельными странами вследствие применения международных санкций, введение чрезвычайного положения и т.п.
Как видим, многие из событий в нашем государстве – многотысячные митинги, массовые беспорядки, захват зданий, пожары, необъявленная война в Автономной Республике Крым, заблокированное движение транспорта – вполне могут получить квалификацию как форс-мажорные обстоятельства. Однако когда речь идет о форс-мажоре, каждый конкретный случай должен рассматриваться индивидуально. Тут не может быть общего рецепта, который бы признавал, к примеру, Евромайдан основанием для освобождения от ответственности за невыполнение договорных обязательств абсолютно всех субъектов хозяйствования, допустивших нарушение в этот период.
Подход, как уже было сказано, должен быть индивидуальным, а потому в каждом конкретном случае должно быть установлено, что:
(а) событие находилось вне контроля субъекта хозяйствования,
(б) в момент заключения договора субъект хозяйствования не мог предположить, что события получат подобное развитие,
(в) субъекты хозяйствования не мог разумно избежать или преодолеть возникшее препятствие или по крайней мере его последствия,
(г) между произошедшим событием и невыполнением обязательств субъектом хозяйствования есть причинно-следственная связь.
Скажем, владелец магазина, находящегося на улице Грушевского, рядом с эпицентром проходившего на ней противостояния, вполне может ссылаться на форс-мажор в отношениях с заказчиками, которые вовремя не получили заказанный ранее товар. Заявить о форс-мажоре в виде закрытия метро могут торговые точки «Глобуса». Находящиеся в центре (ул. Крещатик, ул. Грушевского, торговый центр «Глобус» и т.д.) и приостановившие свою работу в январе 2014 г. бутики дорогой одежды, магазины ювелирных изделий, рестораны и т.п. также могут говорить о форс-мажоре, если выполнению ранее взятых ими обязательств препятствовали происходившие в центре события.
Однако ВАЖНО:
во-первых, чтобы субъект хозяйствования понимал, какие правовые возможности ему дает такая ссылка на форс-мажор (это не волшебная палочка, которая способна решить абсолютно все проблемы),
во-вторых, в каком именно порядке и при соблюдении каких требований такая ссылка будет работать.
Рассмотрим подробнее.

От чего освобождает форс-мажор?
Субъекты хозяйствования, в чью деятельность внесли коррективы события последних месяцев, должны помнить, что ссылка на форс-мажорное обстоятельство может служить основанием для освобождения от ответственности за несвоевременное или ненадлежащие выполнение условий договора. К примеру, она может освободить от неустойки за нарушение обязательства по проведению банкета в связи с закрытием ресторана на время массовых беспорядков в центре города.
Однако форс-мажор не освобождает от необходимости выполнить само обязательство после того, как действие таких обстоятельств закончится. При условии, что данный вопрос сохранит актуальность для контрагента, конечно. Скажем, если проведение банкета по прошествии недели после оговоренной ранее даты уже не представляет интереса для заказчика, договор может быть расторгнут. При этом стороны должны вернуть друг другу все полученное по договору.
К слову, мы не можем согласиться с позицией тех судов, которые видят в ст. 229 ХКУ основание говорить о том, что даже при наличии форс-мажора субъект хозяйствования не освобождается от ответственности за нарушение денежных обязательств (см., например, решение хозсуда Харьковской области от 10.02.14 г. по делу № 922/11/14 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37157132). Статья 229 ХКУ носит общий характер и предусматривает, что участник хозяйственных отношений в случае нарушения им денеженого обязательства не освобождается от ответственности из-за невозможности выполнения и обязан возместить убытки и уплатить штрафные санкции. При этом предписания об освобождении от ответственности в силу действия непреодолимых и чрезвычайных обстоятельств следует рассматривать как раз как исключение из этого общего правила, то есть как норму более специальную, а значит – приоритетную.

Условия применимости форс-мажорной оговорки
Самого факта наступления форс-мажорных обстоятельств недостаточно. Прежде всего, субъект хозяйствования должен понимать, что в случае возникновения спора с контрагентом ему придется доказывать то, что невозможность выполнения обязательств была вызвана именно форс-мажором. Иными словами, между форс-мажорным обстоятельством и фактом невыполнения обязательства должна существовать причинно-следственная связь.
Однако одной ссылки мало. Факт наличия форс-мажорного обстоятельства удостоверяет Торгово-промышленная палата Украины, руководствуясь при этом Положением о порядке подтверждения форс-мажорных обстоятельств, утвержденным решением Президиума ТПП Украины от 14.05.13 г. Как правило, специальную оговорку об этом включают в текст договора еще на стадии его заключения.
Региональные ТПП могут осуществлять только подготовку документов для подтверждения форс-мажорных обстоятельств (см. письмо Нацбанка от 21.10.13 г. № 47-411/18440). Аналогичные указания можно встретить и в судебной практике (см., например, решение хозсуда Харьковской области от 20.11.13 г. по делу № 922/3928/13 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35485718). Заключение ТПП понадобится и в том случае, если революционные события стали причиной несвоевременной уплаты налогов и других обязательных платежей, дабы избежать предусмотренных в НКУ для таких случаев санкций.
В ТПП Украины подтверждают, что прецедент выдачи заключения о событиях в декабре 2013 г. – феврале 2014 г. как о форс-мажорных обстоятельствах уже есть. Но простого обращения в ТПП Украины недостаточно. Среди требований – наличие подтверждающих документов соответствующих органов и учреждений. Это может быть, к примеру, справка метрополитена, подтверждающая, что в определенные дни метро не работало. С запросом о подтверждении фактов массовых беспорядков можно обратиться в Шевченковское районное управление ГУ МВД Украины в г. Киеве.
Обойтись без такого заключения ТПП можно, если стороны договора, взяв во внимание сложившуюся ситуацию, по обоюдному согласию внесут изменения в договор, передвинув сроки выполнения обязательства либо изменив другие условия его выполнения. Если же по данному вопросу предвидится спор с контрагентом, понадобится заключение ТПП. Кроме того, без него не обойтись, если речь идет об обязательствах во взаимоотношениях с госорганами. Так, Перечень обстоятельств, свидетельствующих о наличии угрозы возникновения либо накопления налогового долга, и доказательств существования таких обстотельств, утвержденный постановлением Кабмина от 27.12.10 г. № 1235, среди обстоятельств, которые могут быть основанием для отсрочки денежных обязательств либо налогового долга заявителя, названы обстоятельства непреодолимой силы, действие которых может быть вызвано непредвиденными ситуациями, происходящими независимо от воли и желания заявителя (война, блокада, страйк, авария). Такие обстоятельства должны быть подтверждены соответствующим заключением Торгово-промышленной палаты.
Кроме того, о невозможности выполнения своих обязательств субъект хозяйствования должен уведомить контрагента как только становится очевидным, что в связи с форс-мажорными обстоятельствами обязательство в установленный срок надлежащим образом выполнено быть не может. Договор может оговаривать конкретный срок такого уведомления.

Форс-мажор и существенное изменение обстоятельств
Еще один важный момент: действие форс-мажорных обстоятельств не следует путать с существенным изменением обстоятельств. Дело в том, что одни и те же события, в зависимости от специфики ситуации и от того, какой финальный результат мы хотим получить, могут выступать как в статусе форс-мажорных, так и в качестве существенного изменения обстоятельств.
Напомним, согласно ст. 652 ГКУ в случае существенного изменения обстоятельств, которыми стороны руководствовались при заключении договора, договор может быть изменен или расторгнут по согласию сторон, если иное не установлено договором либо не следует из сути обязательства. Изменение обстоятельств является существенным, если они изменились настолько, что, если бы стороны могли это предусмотреть, они не заключили бы договор либо заключили бы его на других условиях. Условно говоря, если в октябре 2013 г. был заключен договор об организации в январе 2014 г. концерта на площади Независимости в Киеве, то исполнитель вполне может ссылаться на форс-мажор, что освободит его от ответственности по договору, и при этом рассчитывать на то, что концерт будет им организован после окончания существования форс-мажорных обстоятельств (и, следовательно, претендовать на предусмотренную договором оплату его услуг). В то же время, для заказчика к моменту окончания существования форс-мажорных обстоятельств проведение концерта может утратить какой-либо интерес, а потому он может требовать расторжения договора, поскольку:
1) в момент заключения договора заказчик исходил из того, что такое изменение обстоятельств не наступит;
2) изменение обстоятельств обусловлено причинами, которые заинтересованная сторона не могла устранить, при всей предусмотрительности;
3) выполнение договора лишило бы заказчика того, на что он рассчитывал при заключении договора;
4) из сути договора либо обычаев делового оборота не следует, что риск такого изменения обстоятельств несет заказчик.
Если вторая сторона с расторжением договора не соглашается, приведенные аргументы могут быть использованы в суде.
Или другой пример. Скажем, если торговая точка, расположенная в центре Киева, оказывает услуги реализации товара (товар передается для его продажи без перехода права собственности к владельцу торговой точки, с установлением условия о некотором обязательном объеме продаж, то в ситуации, когда предусмотренный договором объем продаж невозможно выполнить в связи с необходимостью приостановить работу по причине массовых беспорядков, торговец не только может ссылаться на форс-мажор как на основание освобождения его от ответственности за невыполнение дневного объема работы, но и на существенное изменение обстоятельств как на основание для внесения изменений в условия договора либо для его расторжения.
Аналогичной аргументацией могут воспользоваться арендаторы помещений в центре Киева, используемых для торговли, оказания услуг населению, общественного питания. Они вполне могут говорить о том, что обстоятельства изменились настолько, что если бы о такой перемене было известно на момент заключения договора, то он не был бы заключен или же заключался бы на других условиях (ст. 652 ГКУ). Иначе говоря, можно обосновывать необходимость внесения изменений в договоры аренды. Если найти компромисс с арендодателем не удастся, можно попытать счастья в суде.

Форс-мажор в трудовых отношениях
Безусловно, те субъекты хозяйствования, деятельность которых была так или иначе затронута событиями последних месяцев, ощутили это не только во взаимотношениях с конрагентами. Отразились они и на отношениях с работниками. В этом аспекте выделим два наиболее проблемных вопроса: (1) как быть, если в связи с неспокойной ситуацией в центре города, работа предприятия была временно прекращена? (2) считается ли прогулом отсутствие работника на рабочем месте в дни, когда имели место проблемы с общественным транспортом, массовые беспорядки на улицах?
Начнем с первого. По нашему мнению, в такой ситуации есть все основания говорить про простой. Напомним, согласно ст. 34 Кодекса законов о труде Украины (далее – КЗоТ) простой – это приостановление работы, вызванное отсутствием организацийных либо технических условий, необходимых для выполнения работы, неотвратимой силой либо иными обстотельствами. По аналогии с гражданско-правовыми отношениями – а такая аналогия допускается (ст. 9 ГКУ) – под неотвратимой силой можно понимать те самые обстоятельства, которые находились вне контроля работодателя, не могли им предвидется и работодатель при всей осмотрительности не мог их избежать либо преодолеть. Следовательно, если тот же ресторан или торговая точка, заведение, предоставляющее услуги населению, которые находились в эпицентре событий, или даже обычный офис, руководитель которого побоялся рисковать безопасностью сотрудников либо подвергать риску их здоровье, были вынуждены на время приостановить свою деятельность, то единственным соответствующим требованиям законодательных предписаний решением было бы оформление простоя. По понятным причинам, некоторые субъекты хозяйствования пошли более простым и экономным путем, попросив сотрудников уйти на несколько дней в отпуск. Скажем так: это не совсем корректно, но санкции работодателю не грозят при условии, что сотрудники не пожалуются в инспекцию по труду.
Как известно, время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда / оклада (ст. 113 КЗоТ).
Работодателей, впрочем, беспокоит другой вопрос: не вменят ли им в вину, что простой был введен без соблюдения ст. 32 КЗоТ, то есть без предварительного предупреждения работников за два месяца о существенном изменении условий работы? По нашему убеждению, никаких оснований для этого нет. Само регулирование, задоженное в КЗоТ, осовано на признании того, что простой – мера вынужденная, вызванная обстоятельствами, находящимися вне волеизъявления работодателя, а значит – и предвидеть его наступление заранее нельзя.
Теперь что касается отсутствия либо значительного опоздания на работу со стороны сотрудников в те дни, когда имели место существенные проблемы с движением общественного транспорта (в частности, не работало метро, не было движения по отдельным маршрутам наземного общественного транспорта), а также противостояние с применением насилия на улицах города, блокирование автотрансопртных путей и т.п.
Обратить внимание на допущенное работником нарушение трудовой дисциплины или же в виду общеизвестности причин, по которым такое нарушение имело место, оставить его незамеченным – добрая воля работодателя. Формально, у него действительно есть основания ставить вопрос о наличии оснований для привлечения работника к дисциплинарной отвественности в форме выговора, а если отсутствие на работе длилось более трех часов в течение работчего дня, то и об увольнении (п. .4 ч.1 ст. 40 КЗоТ). Но вот до применения указанных санкций вряд ли дело дойдет, потому мы и говорим о чисто формальном характере затеянной процедуры. Ведь работодатель по всем правилам должен обратиться к работнику за объяснением причин его отсутствия на работе либо опоздания (ч. 1 ст. 149 КЗоТ). Работник в письменной форме должен будет изложить, что попрепятствовало ему вовремя прити на работу или же стало причиной прогула. Подобное объяснение должно удовлетворить работодателя и вопрос о дисциплинарных санкциях может быть снят с повестки дня. Если же выговор или увольнение в подобной ситуации будут применены, то у работодателя крайне мало шансов на успешный исход дела в суде.
Иная картина предстает в тех ситуациях, когда работник не является рабочее место, не объясняя оснований для этого либо называя причиной своего отсутствия участие в акциях протеста и митингах. В такой ситуации: (1) на основании табеля учета рабочего времени, в котором будет зафиксировано отсутствие работника, ему не может быть выплачена зарплата (поскольку время не отработано), (2) работодатель может ставить вопрос об увольнении, поскольку работник действительно может проявлять свою гражданскую позицию, однако это никак не влияет на правовую квалификацию его действий с точки зрения трудовых отношений (указывать на уважительность отсутствия работник не может, поскольку в данном случае им был сделан свободный выбор варианта поведения, его действия не были вынуждеными).

Форс-мажор и застрахованное имущество
Известен и тот факт, что в ходе столкновений, противостояний, беспорядков и митингов было повреждено немало имущества. Мы сейчас не говорим о перспективах установления лиц, которыми ущерб был нанесен, выяснения того, можно ли говорить об их вине, и т.п. Рассмотрим, каковы перспективы тех лиц, чье имущество было застраховано.
Институт страхования, как известно, задуман как раз для того, чтобы защитить свои имущественные интересы на случай наступления определенных событий, которые характеризуются признаками вероятности и случайности (ст. 8 Закона Украины «О страховании» от 07.03.96 г. № 85/96-ВР). И в общем-то, на первый взгляд, обсуждаемые нами события вполне соответствуют приведенной характеристике. Нюанс в другом: договор страхования содержит конкретный перечень страховых случаев, то есть тех самых событий, при наступлении которых у страхователя возникает обязанность совершить выплату страховой суммы (страхового возмещения). Более того, страховые компании часто дополнительно себя «подстраховывают», включая в договор оговорку о тех ситуациях, на которые договор точно не распространяется.
К примеру, в Типовом договоре обязательного страхования финансовой ответственности уполномоченного лица, членов исполнительной дирекции и административного совета Фонда гарантирования вкладов физических лиц, утвержденном постановлением Кабмина от 12.06.13 г. № 412, оговорено, что страховыми случаями не признаются обстоятельства непреодолимой силы, в том числе в виде военных действий, маневров, других военных мероприятий, гражданской войны, народных волнений, страйков (п. 7).
В любом случае, если спор со страховой компанией будет перенесен в зал суда, то ей придется доказывать, что (а) ущерб имуществу был нанесен не вследствие страхового случая, (б) оговорка о том, что к страховым случаям не относятся форс-мажорных обстоятельства, изначально была включена в текст договора либо в правила страхования, (в) ущерб был нанесен вследствие обстоятельства, которое было названо в перечне форс-мажорных обстоятельств. Согласитесь, перед страховыми компаниями стоит достаточно непростая задача.
Шансы на победу собственников имущества увеличивает позиция Нацкомфинуслуг, на сайте которой размещено обращение к страхователям, разъясняющее порядок их действия в связи с массовым повреждением автомобилей (http://nfp.gov.ua/news/421.html). В разъяснении в частности подчеркивается, что страховыми компаниями не могут быть применены понятия «мятеж», «массовые волнения» и тп. как основание для отказа в выплате страхового возмещения. Как можно прочесть между строк данного разъяснения, по мнению Нацкомфинуслуг исходит из того, что страховые компании просто не смогут предоставить юридического доказательства того, что имели место именно подобные факты, именно их юридической оценкой как «мятеж», «массовое волнение» и прочее. Ведь ни один государственный орган в официальном порядке такой квалификации им не дал.
Со своей стороны, лица, чье застрахованное имущество пострадало, должны выполнить все условия заключенного договора страхования, в частности уведомить страховую компанию о произошедшем событии в срок, предусмотренный договором, и выполнить другие инструкции страховой компании. Понадобится также справка компетентных органов, подтверждающая факт произошедшего события. Это может быть справка ГАИ, МЧС, МВД – в зависимости от ситуации, имевшей место.
Если выполнить эти минимальные требования удастся, есть шансы отстоять право на страховое возмещение.

ВоБУ № 28 от 26.03.2014
Аватар пользователя
vins
 
Сообщений: 6654
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 12:38
Благодарил (а): 2704 раз.
Поблагодарили: 2891 раз.

UNREAD_POST налоговик » 23 ноя 2015, 19:02

Правова позиція
у справі № 6-2159цс15


Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.
З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.
Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати компенсації у зв’язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюються главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
Відповідно до висновку Донецької торгово-промислової палати від 6 серпня 2014 року за № 2199 встановлено, що терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, захоплення заручників, блокування і пошкодження об’єктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України в даному населеному пункті, станом на 6 серпня 2014 року унеможливлюють виконання зобов’язань, зокрема, розрахунки по оплаті праці, а тому Донецька торгово-промислова палата дійшла висновку що дійсно настали обставини непереборної сили з 14 травня 2014 року для ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» при здійсненні господарської діяльності на території м. Краматорськ та Донецької області, які свідчать про наявність загрози виникнення/накопичення податкового боргу та є підставою для відстрочення грошових зобов’язань/податкового боргу.


Суддя
Верховного Суду України Я.М. Романюк
Скрытый текст: показать
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за заявою публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» (далі – ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування») про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що на підставі наказу НОМЕР_1 від 31 липня 2006 року він був прийнятий на роботу на підприємство відповідача слюсарем. 23 липня 2014 року на підставі наказу НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 його було звільнено з підприємства на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України за скороченням штату працівників. В день звільнення з ним не був проведений розрахунок відповідно до статті 116 КЗпП України, тому просив суд на підставі статті 117 КЗпП України стягнути з відповідача належну йому при звільненні суму 8 871 грн. 92 коп., 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та середній заробіток за весь час затримки по день пред’явлення позову в сумі 4 929 грн. 30 коп., а всього 16 801 грн. 22 коп.
Рішенням Краматорського міського суду від 6 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12 лютого 2015 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 8 221 грн. 58 коп. та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2015 року касаційну скаргу ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» відхилено, рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без змін.
У заяві ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2015 року та ухвалити нове рішення у справі, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 116, 117 КЗпП України та статті 263 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.
На підставі ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Краматорський завод тяжкого верстатобудування» з 1 серпня 2006 року та працював на посаді слюсаря механозбиральних робіт 4 розряду.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 звільнено з підприємства за скороченням штату працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, про що було видано наказ НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 та внесено запис до трудової книжки під № 19.
На день звільнення позивача борг ПАТ «Краматорський завод тяжкого верстатобудування» по заробітній платі складав 7 826 грн. 02 коп., яку згідно платіжної відомості 8 вересня 2014 року відповідачем було перераховано позивачу. Судом встановлено, що на час звільнення позивача відповідач не провів з ним розрахунок.
Згідно довідки про середню заробітну плату за останні 2 місяці роботи у травні, червні 2014 року фактично відпрацьовано 17 днів, нарахована заробітна плата за відпрацьований час 3 038 грн. 43 коп. У зв’язку із затримкою розрахунку з позивачем за весь період затримки по день постановлення рішення суду сума компенсації становить 8 221 грн. 58 коп.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що відповідачем у порушення статті 116 КЗпП України позивачу не було проведено всіх виплат, які належить йому виплатити при звільненні, тому відповідно до статті 117 КЗпП України з відповідача має бути стягнутий середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення та відповідно до статті 237-2 КЗпП України відшкодована моральна шкода. Судом не було прийняті до уваги пояснення та докази відповідача про відсутність вини підприємства у невиплаті належних звільненому працівникові сум в день звільнення у зв’язку із існуванням форс-мажорних обставин, бо у період АТО підприємство продовжувало свою роботу, здійснювало господарську діяльність, працівники продовжували виходити на роботу, що підтверджується наданими відповідачем доказами. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Висновок Донецької торгово-промислової палати про існування непереборної сили не відноситься до трудових правовідносин та не виключають відповідальності по грошовим зобов’язанням підприємства.
У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2015 року суд виходив із висновку Донецької торгово-промислової палати від 6 серпня 2014 року з якого вбачається, що дійсно настали обставини непереборної сили (форс-мажорних обставин) з 14 травня 2014 року для ПАТ «Краматорський завод тяжкого верстатобудування» при здійсненні господарської діяльності на території м. Краматорська та Донецької області, що свідчить про загрозу винесення/накопичення податкового боргу та є підставою для відстрочки грошових зобов’язань/податкового боргу. Також висновком експерта Донецької ТПП від 21 липня 2014 року встановлено, що в цеха ПАТ «Краматорський завод тяжкого верстатобудування» влучило 16 артилерійських снарядів. Крім того судами встановлено, що з початку 2014 року на підприємстві почалось падіння виробництва та нарахування коштів на рахунки ПАТ «Краматорський завод тяжкого верстатобудування», а з січня по липень 2014 року було наростаюче звільнення робітників підприємства, а тому відповідачем доведено факт відсутності вини у затримці виплати Гулаку М.М. належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.
Наведений приклад свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Усуваючи розбіжності у застосуванні судами зазначених вище норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до часини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, за положеннями статті 117 КЗпП України обов’язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку проте, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.
З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.
Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати компенсації у зв’язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюються главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
Відповідно до висновку Донецької торгово-промислової палати від 6 серпня 2014 року за № 2199 (а.с. 32) встановлено, що терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, захоплення заручників, блокування і пошкодження об’єктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України в даному населеному пункті, що підтверджується листом СБУ від 13 червня 2014 року за № 33/2117, станом на 6 серпня 2014 року унеможливлюють виконання зобов’язань, зокрема, розрахунки по оплаті праці, а тому Донецька торгово-промислова палата дійшла висновку що дійсно настали обставини непереборної сили з 14 травня 2014 року для ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» при здійсненні господарської діяльності на території м. Краматорськ та Донецької області, які свідчать про наявність загрози виникнення/накопичення податкового боргу та є підставою для відстрочення грошових зобов’язань/податкового боргу.
Згідно висновку експерта Донецької торгово-промислової палати від 21 липня 2014 року встановлено, що в цеха ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» влучило 16 артилерійських снарядів (а.с. 53).
Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку про те, що затримка виплати ОСОБА_1 належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України відбулася з вини ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування».
Керуючись пунктом 1 статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360-3, пунктом 2 а) частини другої статті 360-4 ЦПК України, судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» задовольнити.
Рішення Краматорського міського суду від 6 жовтня 2014 року, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 12 лютого 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У позові ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5610
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 788 раз.
Поблагодарили: 2508 раз.

UNREAD_POST налоговик » 22 апр 2016, 14:26

Еще одно решение ВСУ на тему форс-мажор в трудовых отношениях

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Охрімчук Л.І., суддів:Гуменюка В.І.,Романюка Я.М., Лященко Н.П., Сімоненко В.М.,Яреми А.Г.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди за заявою обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2015 року та рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (далі - ОКП «Донецьктеплокомуненерго») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що перебувала з відповідачем у трудових відносинах з 6 червня 2011 року до 1 жовтня 2014 року та була звільнена з роботи на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

При звільненні відповідач не провів з нею повного розрахунку. Артемівський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 28 січня 2015 року стягнув з відповідача на її користь заборгованість із заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 2 жовтня 2014 року до 28 січня 2015 року.

Посилаючись на те, що це рішення в частині виплати заборгованості із заробітної плати виконане лише 24 квітня 2015 року, позивачка просила стягнути з відповідача 17 тис. 688 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з наступного дня після ухвалення рішення суду до дня фактичного розрахунку та 3 тис. грн моральної шкоди.


Артемівський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 23 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнив частково: стягнув з ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на користь ОСОБА_7 9 тис. 709 грн 80 коп. компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 1 тис. грн моральної шкоди.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 21 жовтня 2015 року рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2015 року залишила без змін.

У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2015 року та рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2015 року ОКП «Донецьктеплокомуненерго» просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави невідповідності зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах статей 116, 117 КЗпП України та статті 263 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На обґрунтування заяви ОКП «Донецьктеплокомуненерго» надало копію постанови Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОКП «Донецьктеплокомуненерго» доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

За положенням пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Згідно із частиною першою статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що ОСОБА_7 працювала на посаді інженера відділу реалізації послуг 1 категорії у відокремленому підрозділі «Виробнича одиниця ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Жданівкатепломережа» із 6 червня 2011 року до 1 жовтня 2014 року.

Згідно з рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2015 року стягнуто з відповідача на користь позивачки 13 тис. 317 грн 42 коп. заборгованості із заробітної плати та 12 тис. 946 грн 40 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 2 жовтня 2014 року до 28 січня 2015 року.


Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_7, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що відповідач у порушення вимог статті 116 КЗпП України своєчасно не провів розрахунок при звільненні позивачки, та, керуючись статтями 117, 2371 цього Кодексу, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. При цьому суди виходили з того, що підприємство не було позбавлене можливості своєчасно після ухвалення судового рішення про стягнення відповідної суми перерахувати заробітну плату працівника на відповідний рахунок у банківській установі, та вважали, що наявність сертифікату (висновку) про настання обставин непереборної сили, виданого Торгово-промисловою палатою України 28 серпня 2014 року, яким засвідчено настання у відповідача обставин непереборної сили (воєнний конфлікт на території Донецької області та здійснення у зв'язку із цим антитерористичної операції), не свідчить про настання цих обставин у відповідача при дотриманні трудового законодавства, зокрема в частині виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року міститься висновок про те, що за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства. Ураховуючи позовні вимоги у цій справі, зокрема вимоги щодо виплати компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюються главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства. Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили як надзвичайної або невідворотної за даних умов події. Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо. З урахуванням відповідних висновків Донецької торгово-промислової палати від 6 серпня 2014 року та експерта Донецької торгово-промислової палати від 21 липня 2014 року суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку про те, що затримка виплати позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, відбулася з вини ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування».

Отже, існує невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, що оскаржується, викладеному у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах статей 116, 117 КЗпП України.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, за положеннями статті 117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається із цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Оскільки трудовим законодавством не врегульовані відносини з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на такі відносини.

Ураховуючи позовні вимоги у цій справі, зокрема вимоги щодо виплати компенсації у зв'язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюються главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили як надзвичайної або невідворотної за даних умов події. Отже, непереборною силою є надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Висновком Торгово-промислової палати України від 28 серпня 2014 року № 2644/05-4 засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв'язку із цим антитерористичної операції) з 2 липня 2014 року для ОКП «Донецьктеплокомуненерго» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

З огляду на наведене, у справі, яка переглядається, суди дійшли помилкового висновку про те, що затримка виплати позивачці належних їй при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, відбулася з вини ОКП «Донецьктеплокомуненерго», неправильно застосувавши норми статей 116, 117 цього Кодексу.

Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року міститься висновок про те, що настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що встановлені висновком Донецької торгово-промислової палати, свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

Отже, ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року не відповідає викладеному в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року висновку щодо застосування в подібних правовідносинах статей 116, 117 КЗпП України, що відповідно до статті 3604 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень судів касаційної, апеляційної та першої інстанцій, ухвалених у справі, яка переглядається, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 3603 , частиною першою, пунктом 2 частини другої статті 3604 ЦПК України, Cудова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2015 року та рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Л.І. Охрімчук
Аватар пользователя
налоговик
 
Сообщений: 5610
Зарегистрирован: 20 ноя 2010, 23:29
Благодарил (а): 788 раз.
Поблагодарили: 2508 раз.

UNREAD_POST Начинающий бухгалтер » 19 май 2016, 09:58

Доброго времени суток всем жителям бухфорума. В очередной раз прошу вашей помощи. ФЛП на 2 группе ЕН проживает в зоне АТО. Фактически с июня 2014 года не осуществляло никакой деятельности. Заявление на приостановление деятельности не писала. Сейчас возникла необходимость в закрытии ФЛП. Налоговая выставляет долг по ЕН и ЕСВ. Сказали, что нужен сертификат ТПП. Может кто-то из вас уже проходил всю эту процедуру. Очень срочно нужны ваши квалифицированные советы. Спасибо.
Начинающий бухгалтер
 
Сообщений: 21
Зарегистрирован: 16 фев 2012, 22:53
Благодарил (а): 32 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST zar_mk » 08 сен 2016, 14:16

Форумчане! Кто как думает по следующему моменту?
абз.10 п. 198.5: "У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку."
Насколько я понимаю, что в случае если недостача обусловлена уничтожением товаров в следствии действия обстоятельств непреодолимой силы, что подтверждается в соответствии с законодательством, то предприятие не производит начисление налоговых обязательств согласно п. 198.5.
Непонятно, что это за документ, который "подтверждает в соответствии с законодательством"?
zar_mk
 
Сообщений: 18
Зарегистрирован: 09 июл 2013, 16:31
Благодарил (а): 8 раз.
Поблагодарили: 0 раз.

UNREAD_POST Al Shurshun » 08 сен 2016, 14:24

Уважаемый коллега, zar_mk
zar_mk писал(а):Форумчане! Кто как думает по следующему моменту?
абз.10 п. 198.5: "У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку."
Насколько я понимаю, что в случае если недостача обусловлена уничтожением товаров в следствии действия обстоятельств непреодолимой силы, что подтверждается в соответствии с законодательством, то предприятие не производит начисление налоговых обязательств согласно п. 198.5.
Непонятно, что это за документ, который "подтверждает в соответствии с законодательством"?

можете попробовать решение ТПП


С уважением :a_g_a:
Жизнь коротка, а глупость - безгранична

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета

За это сообщение автора Al Shurshun поблагодарил:
zar_mk
Аватар пользователя
Al Shurshun
 
Сообщений: 2876
Зарегистрирован: 13 май 2011, 22:22
Благодарил (а): 586 раз.
Поблагодарили: 1241 раз.

След.

Вернуться в ПРЕСТУПЛЕНИЕ И НАКАЗАНИЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Ads, Gb, Irina_79, Ya