Рекламу показываем только НЕзарегистрированным пользователям. Войдите или зарегистрируйтесь на Бухфоруме
    .

Стаття 265 КЗпПУ (штрафні санкції в сфері оплати праці)

Путеводитель по разделу. Штрафы, санкции, проверки, админ-, уголовная ответственность, обжалование решений госорганов

Модератор: Ol_ua

UNREAD_POST Marlboro » 19 дек 2016, 20:56

Виділю в окрему тему це питання. Подивився судову практику по новій статті 265 КЗППУ (в редакції від 01.01.15) - є цікава практика.

Стажування без оформлення трудових відносин
http://reyestr.court.gov.ua/Review/63225317
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2016 року справа №805/1291/16-а

Як зазначалося вище, відповідачем винесено спірну постанову № 05-16-3221/0008-0001 про накладення штрафу від 05 квітня 2016 року на суму 124 020,00 грн. на підставі, зокрема, ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Разом з тим, слід зазначити, що ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу зокрема у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Як встановлено судом першої інстанції з показань свідка ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, під час проходження стажування не виконували будь-яку роботу на ТОВ "Краматорськ-Домофон" - протягом періоду проходження стажування в нерегламентований протягом робочого дня час на 1, 2 або 3 години зазначені особи з'являлись на підприємство позивача, спостерігали за виконанням іншими працівниками обов'язків диспетчерів (наочне навчання), отримували теоретичні знання від керівників стажування та здійснювали самостійну теоретичну підготовку, придбання професійних та організаційних навиків, вивчення нормативно-правових документів та учбово-методичної літератури за темою стажування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 5 квітня 2016 року № 05-16-3221/0008-0001 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськ-Домофон" штрафу на суму 124 020,00 грн., оскільки спірна постанова є безпідставною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Посилання апелянта на порушення ТОВ «Краматорськ-Домофон» ч. 2 ст. 265 КЗпП, якою передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до вимог вищезазначеної норми, обов'язковою умовою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу за порушення вимог 2 ст. 265 КЗпП є фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а оскільки матеріалами справи не підтверджено здійснення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будь-яких трудових функцій (роботи), то, в даному випадку, відсутні підстави для накладення на позивача штрафу у розмірі 124 020,00 грн.


Штраф за ненадання відпусток більше двох років підряд
http://reyestr.court.gov.ua/Review/62845950
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2016 року м. Житомир справа № 806/1561/16


Із дослідженого акту перевірки вбачається, що під час перевірки встановлено лише одне порушення щодо двох працівників, а саме: порушення вимог ч.5 ст. 80 КЗпП України в частині ненадання працівникам щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. Порушення вчинене відносно бухгалтера ОСОБА_3 та будівельника ОСОБА_4.

Однак, представник позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" не порушувало прав працівників, що підтверджується копіями заяв бухгалтера ОСОБА_3 та будівельника ОСОБА_4, які надані до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено порушення ч. 5 ст. 80 КЗпП України, якою забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Відповідач вважає, що порушення вчинено відносно бухгалтера ОСОБА_3- остання дата перебування у відпустці з 23.08.2010 по 16.09.2010 згідно наказу №7-к від 20.08.2010 за період роботи з 03.11.2004-02.11.2011. За період роботи з 03.11.2005 у відпустці повної тривалості не перебувала; будівельника ОСОБА_4 - остання дата перебування у відпустці з 20.01.2012 по 12.02.2012 згідно наказу №9-к від 19.01.2012 за період з 01.04.2011 по 21.03.2012. За період роботи з 01.04.2012 у відпустці повної тривалості не знаходився.

В матеріалах справи знаходяться належним чином завірені копії заяв бухгалтера ОСОБА_3 (а.с. 15-24), а саме:

- заява № 01/11/06 від 01.11.2006 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2005 по 02.11.2006 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2006 рік;
Скрытый текст: показать
- заява № 01/11/07 від 01.11.2007 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2006 по 02.11.2007 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2007 рік;

- заява № 31/10/08 від 31.10.2008 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2007 по 02.11.2008 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2008 рік;

- заява № 30/10/09 від 30.10.2009 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2008 по 02.11.2009 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2009 рік;

- заява № 01/11/10 від 01.11.2010 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2009 по 02.11.2010 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2010 рік;

- заява № 01/11/11 від 01.11.2006 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2010 по 02.11.2011 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2011 рік;

- заява № 01/11/12 від 01.11.2012 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2011 по 02.11.2012 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2012 рік;

- заява № 01/11/13 від 01.11.2013 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2012 по 02.11.2013 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2013 рік;

- заява № 01/11/14 від 01.11.2014 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2013 по 02.11.2014 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2014 рік;

- заява № 30/11/15 від 30.10.2015 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2014 по 02.11.2015 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2015 рік.

Окрім того, в матеріалах справи знаходяться належним чином завірені копії заяв будівельника ОСОБА_4 (а.с. 25-27), а саме:

- заява № 29/03/13 від 29.03.2013 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 01.04.2012 по 31.03.2013 та про неможливість виконання ним графіку відпусток на 2013 рік;

- заява № 31/03/14 від 31.03.2014 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 01.04.2013 по 31.03.2014 та про неможливість виконання ним графіку відпусток на 2014 рік;

- заява № 30/04/15 від 30.04.2015 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 01.04.2014 по 31.03.2015 та про неможливість виконання ним графіку відпусток на 2015 рік.


Суд звертає увагу на те, що у вказаних заявах працівники зазначають, що "за потреби у відпустці звернусь з додатковою заявою".

Всі заяви зареєстровані в Журналі реєстрації заяв працівників ТОВ "Трансгаз" (а.с. 52-61).

Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи регулюються Законом України "Про відпустки" (далі - Закон).

Так, дійсно стаття 11 Закону забороняє ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Однак, суд звертає увагу на те, що вказана в ст. 11 Закону та в ст. 80 КЗпП України заборона стосується роботодавця, однак жодним чином не зобов'язує працівника використовувати у примусовому порядку надане законами право на відпустку.

Згідно статті 45 Конституції України, кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Отже, відпустка - це право, а не обов'язок кожного, хто працює.

Судом безспірно встановлено, що на виконання вимог чинного законодавства роботодавець включив в графік щорічних відпусток даних працівників, тим самим надав їм право на відпустку. Використання ж цього права залежить лише від волі працівника, оскільки відсутній правових механізм примусового направлення працівників у відпустку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарили: 3
lutishka, Vika2, налоговик
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4794
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1188 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 25 янв 2017, 12:22

Держпраці про нарахування штрафів по статті 265 КЗПП:

ИзображениеИзображение
ИзображениеИзображение
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарили: 2
Galla, Vika2
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4794
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1188 раз.

UNREAD_POST ttirusik » 26 янв 2017, 10:22

Доброго дня, ситуація така в повідомленню про прийнятих працівників дата видачі наказу про прийняття працівника та дата виходу на роботу співпадають. Працівника прийняли на роботу 25.01.17, наказ видано 25.01.17 повідомлення подано 25.01.17 та дата виходу на роботу 25.01.17. Як в такій ситуації? Також будуть штрафувати?
ttirusik
 
Сообщений: 70
Зарегистрирован: 07 дек 2011, 16:27
Благодарил (а): 23 раз.
Поблагодарили: 10 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 26 янв 2017, 10:25

Повідомлення подавали в електронній формі чи папером завозили в ДПІ?
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4794
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1188 раз.

UNREAD_POST ttirusik » 26 янв 2017, 10:31

В електронній формі
ttirusik
 
Сообщений: 70
Зарегистрирован: 07 дек 2011, 16:27
Благодарил (а): 23 раз.
Поблагодарили: 10 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 26 янв 2017, 11:01

Тоді подивіться який час вказаний в квитанції №2 - і протабелюйте цього працівника так, наче він відпрацював неповний робочий день.
Наприклад, якщо в квитанції 10 година - то працівнику по табелю ставите відповідно кількість годин так, наче працювати він почав після 10 години.
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарили: 2
minibuh, ttirusik
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4794
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1188 раз.

UNREAD_POST ttirusik » 26 янв 2017, 11:14

Я розглядала як варіант ще ставити в табелі такого працівника вихід на наступний день.
А який штраф можуть виставити за невчасно подане повідомлення про прийнятих?
ttirusik
 
Сообщений: 70
Зарегистрирован: 07 дек 2011, 16:27
Благодарил (а): 23 раз.
Поблагодарили: 10 раз.

UNREAD_POST lutishka » 26 янв 2017, 12:35

ttirusik писал(а):Я розглядала як варіант ще ставити в табелі такого працівника вихід на наступний день.
Тоже вариант. За прогулы Вы можете наказать работника, но не обязаны.
Аватар пользователя
lutishka
 
Сообщений: 2226
Зарегистрирован: 24 ноя 2012, 11:47
Благодарил (а): 919 раз.
Поблагодарили: 1015 раз.

UNREAD_POST Marlboro » 18 фев 2017, 10:03

Штраф за ненадання відпусток більше двох років підряд
Скрытый текст: показать
http://reyestr.court.gov.ua/Review/62845950
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2016 року м. Житомир справа № 806/1561/16


Із дослідженого акту перевірки вбачається, що під час перевірки встановлено лише одне порушення щодо двох працівників, а саме: порушення вимог ч.5 ст. 80 КЗпП України в частині ненадання працівникам щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. Порушення вчинене відносно бухгалтера ОСОБА_3 та будівельника ОСОБА_4.

Однак, представник позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" не порушувало прав працівників, що підтверджується копіями заяв бухгалтера ОСОБА_3 та будівельника ОСОБА_4, які надані до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено порушення ч. 5 ст. 80 КЗпП України, якою забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Відповідач вважає, що порушення вчинено відносно бухгалтера ОСОБА_3- остання дата перебування у відпустці з 23.08.2010 по 16.09.2010 згідно наказу №7-к від 20.08.2010 за період роботи з 03.11.2004-02.11.2011. За період роботи з 03.11.2005 у відпустці повної тривалості не перебувала; будівельника ОСОБА_4 - остання дата перебування у відпустці з 20.01.2012 по 12.02.2012 згідно наказу №9-к від 19.01.2012 за період з 01.04.2011 по 21.03.2012. За період роботи з 01.04.2012 у відпустці повної тривалості не знаходився.

В матеріалах справи знаходяться належним чином завірені копії заяв бухгалтера ОСОБА_3 (а.с. 15-24), а саме:

- заява № 01/11/06 від 01.11.2006 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2005 по 02.11.2006 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2006 рік;
- заява № 01/11/07 від 01.11.2007 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2006 по 02.11.2007 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2007 рік;

- заява № 31/10/08 від 31.10.2008 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2007 по 02.11.2008 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2008 рік;

- заява № 30/10/09 від 30.10.2009 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2008 по 02.11.2009 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2009 рік;

- заява № 01/11/10 від 01.11.2010 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2009 по 02.11.2010 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2010 рік;

- заява № 01/11/11 від 01.11.2006 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2010 по 02.11.2011 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2011 рік;

- заява № 01/11/12 від 01.11.2012 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2011 по 02.11.2012 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2012 рік;

- заява № 01/11/13 від 01.11.2013 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2012 по 02.11.2013 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2013 рік;

- заява № 01/11/14 від 01.11.2014 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2013 по 02.11.2014 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2014 рік;

- заява № 30/11/15 від 30.10.2015 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 03.11.2014 по 02.11.2015 та про неможливість виконання нею графіку відпусток на 2015 рік.

Окрім того, в матеріалах справи знаходяться належним чином завірені копії заяв будівельника ОСОБА_4 (а.с. 25-27), а саме:

- заява № 29/03/13 від 29.03.2013 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 01.04.2012 по 31.03.2013 та про неможливість виконання ним графіку відпусток на 2013 рік;

- заява № 31/03/14 від 31.03.2014 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 01.04.2013 по 31.03.2014 та про неможливість виконання ним графіку відпусток на 2014 рік;

- заява № 30/04/15 від 30.04.2015 про небажання йти у відпустку повної тривалості за період роботи з 01.04.2014 по 31.03.2015 та про неможливість виконання ним графіку відпусток на 2015 рік.

Суд звертає увагу на те, що у вказаних заявах працівники зазначають, що "за потреби у відпустці звернусь з додатковою заявою".

Всі заяви зареєстровані в Журналі реєстрації заяв працівників ТОВ "Трансгаз" (а.с. 52-61).

Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи регулюються Законом України "Про відпустки" (далі - Закон).

Так, дійсно стаття 11 Закону забороняє ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Однак, суд звертає увагу на те, що вказана в ст. 11 Закону та в ст. 80 КЗпП України заборона стосується роботодавця, однак жодним чином не зобов'язує працівника використовувати у примусовому порядку надане законами право на відпустку.

Згідно статті 45 Конституції України, кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Отже, відпустка - це право, а не обов'язок кожного, хто працює.

Судом безспірно встановлено, що на виконання вимог чинного законодавства роботодавець включив в графік щорічних відпусток даних працівників, тим самим надав їм право на відпустку. Використання ж цього права залежить лише від волі працівника, оскільки відсутній правових механізм примусового направлення працівників у відпустку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.


Надіслав з посиланням на це рішення запит в держпраці - служба, я так розумію, вважає, що відмовитись від відпустки не можна, а тому роботодавець в будь-якому разі несе відповідальність за те, що працівник не ходить у відпустки навіть якщо він цього не хоче. Одне радує - штраф загальний в розмірі МінЗП, а не за кожного працівника який не був у відпустці:

ИзображениеИзображение
ИзображениеИзображение
Свідомість - це місце зустрічі душі з земним життям

За это сообщение автора Marlboro поблагодарил:
VOA
Аватар пользователя
Marlboro
 
Сообщений: 4794
Зарегистрирован: 05 июл 2012, 19:26
Благодарил (а): 323 раз.
Поблагодарили: 1188 раз.


  • Похожие темы
    Ответов
    Просмотров
    Последнее сообщение

Вернуться в ПРЕСТУПЛЕНИЕ И НАКАЗАНИЕ

Кто сейчас на форуме

Зарегистрированные пользователи: Gb